спорудження та введення в експлуатацію об'єктів ядерного комплексу; підготовка персоналу та нагляд за проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергії і готовність експлуатуючих організацій до ліквідації наслідків аварій.
З метою здійснення цих функцій у Мінекобезпеки діє Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою, а у центральному апараті утворюється адміністрація, яка здійснює функції органу державного регулювання ядерною та радіаційною безпекою.
5.2.5. Органи державного пожежного нагляду
В населених пунктах і на промислових об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки.
Органи Державного пожежного нагляду підпорядковуються Головному управлінню Державної пожежної охорони МВС і діють відповідно до Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1994р.
Згідно до чинного законодавства державний пожежний нагляд здійснюють:
Головне Управління Державної пожежної охорони МВС (ГУЛО), управління Державної пожежної охорони (області) підпорядковані безпосередньо ГУПО МВС, загони і частини Державної пожежної охорони (місцеві органи Держпожнагляду).
Посадові особи органів Державного пожежного нагляду є державними
інспекторами і відповідно до покладених функцій здійснюють:
розробку загальнодержавних правил пожежної безпеки та інших нормативних актів з цих питань;
контроль за дотриманням вимог пожежного законодавства, беруть участь у прийнятті в експлуатацію будівель споруд та інших об'єктів, а також у відведенні території під будівництво.
Згідно з чинним законодавством проводяться випробування нових зразків пожежонебезпечних приладів, обладнання, експертиз проектів.
дається дозвіл на введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів, впровадження нових технологій, нового обладнання і т.ін.
Держпожнагляд розслідує причини пожеж і порушення правил пожежної безпеки, здійснює підготовку кадрів, перевіряє наявність документів, які дають право на виконання пожежонебезпечних робіт.
Контроль за виконанням правил пожежної безпеки в лісах, та на підземних об'єктах, в шахтах, при проведенні вибухових робіт, на рухомому складі залізничного, морського, річкового і автомототранспорту, морських і річкових спорудах, що знаходяться на плаву, на нафто- газо- і продуктопроводах здійснюється згідно з чинним законодавством відповідними органами та службами пожежної безпеки.
Держпожнагляд контролює стан пожежної безпеки на об'єктах державної та колективної власності в повному обсязі. На об'єктах приватної власності вони контролюють лише умови безпеки людей на випадок
виникнення пожежі.
У ситуаціях коли на виробництві створюється загроза життю або здоров'ю працюючих органи нагляду мають право вимагати припинення роботи. Уповноважені беруть участь у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівника, якщо працівник відмовився виконувати з цих чи інших причин доручену йому роботу. Уповноваженим надається право вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні
акти про пожежну безпеку.
Органи Державного нагляду розробляють та затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов, що стосуються пожежної безпеки, які стають обов'язковими для всіх підприємств та громадян. Вони здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки підприємствами, гілками виконавчої влади та
населенням держави.
Державні інспектори пожежного нагляду мають право: проводити в будь-якій час пожежно-технічні обстеження підприємств, отримувати необхідні пояснення, матеріали та інформацію: давати керівникам органів виконавчої влади та підприємств обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень пожежної безпеки; застосовувати штрафні санкції у разі порушення вимог пожежної безпеки та притягати до відповідальності винних у порушенні правил або використанні техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням. У разі порушення правил пожежної безпеки державні інспектори мають право припиняти чи забороняти роботу підприємств, експлуатацію будівель, виробничих дільниць, агрегатів, і т.ін. Вони проводять технічні розслідування обставин і причин пожеж, загибелі та травмування людей, знищення і пошкодження матеріальних цінностей.
Держпожнагляд очолює начальник ГУПО МВС, який за посадою є головним державним інспектором з пожежного нагляду. Начальники відділів загонів і частин Державної пожежної охорони міст, районів є головними державними інспекторами з пожежного нагляду відповідно міст і районів. Інші посадові особи, які здійснюють контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки, є державними інспекторами з пожежного нагляду.
Органи Державного пожежного нагляду у своїй діяльності не залежать від будь-яких господарських органів, політичних формувань та органів виконавчої влади, вони діють відповідно до чинного законодавства.
Розпорядження (приписи), постанови Державного пожежного нагляду є обов'язковими для виконання органами державної виконавчої влади і посадовими особами підприємств, а також населенням.
5.2.6. Функції Міністерства надзвичайних ситуацій
Для проведення в життя державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реагування на них створено Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (МНС). Дане Міністерство в межах своєї компетенції вирішує питання, що випливають з загально держаних норм, міжнародного права та укладених державою міжнародних договорів.
Щодо своєї компетенції МНС розробляє і реалізовує заходи захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи. Відповідна до покладених завдань визначає основні напрямки у сфері соціального захисту населення, реабілітації забруднених Чорнобильською катастрофою земель, організовує та координує здійснення заходів в зоні відчуження та зоні безумовного відселення, вирішує питання їх фінансування, охорони здоров'я персоналу, що там працює, захисту наукових та економічних інтересів держави. Уживає заходи для зниження рівня опромінення та забезпечення нормальної життєдіяльності населення на забруднених внаслідок чорнобильської катастрофи територіях.
Відповідно до покладених завдань Міністерство керує роботами, пов'язаними з ліквідацією наслідків великих аварій і катастроф техногенного і природного характеру і забезпечує готовність до дії за призначенням спеціалізованих формувань.
Для вирішення проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків Міністерство координує діяльністю центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та підприємств усіх форм власності. Здійснює державний нагляд та контроль за станом цивільної оборони, її готовністю до дій у надзвичайних ситуаціях та проведенням заходів щодо їх запобігання.
МНС координує роботу щодо реалізації єдиної науково-технічної
політики у сфері створення і впровадження сучасних інформаційних технологій, банків даних з проблем захисту населення та розробляє проекти державних програм і прогнозів щодо ліквідації наслідків чорнобильської
катастрофи..
Міністерство контролює виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади та підприємствами завдань щодо переселення громадян з радіоактивно забруднених територій, створення для них необхідних соціально-побутових умов, будівництва житла, а для тих що проживають на забруднених територіях забезпечення екологічно-чистими
продуктами та товарами.
Згідно з чинним законодавством МНС здійснює координацію аварійно-рятувальними роботами у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
На території України проведене районування за наявністю потенційно небезпечних виробництв, і об'єктів, ведеться прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру з метою найбільш раціонального розміщення і оснащення сил і засобів призначених для ліквідації наслідків аварій та катастроф.
З метою захисту населення проводяться науково-дослідні, пошукові та конструкторські роботи, вдосконалюються існуючі і створюються нові прилади контролю за визначенням ступеня впливу шкідливих хімічних речовин та іонізуючого випромінювання на організм, людини, розробляються засоби захисту від їх дії. Ця робота організується і координується науково-технічною радою МНС, що складається з вчених та висококваліфікованих фахівців. Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджує
міністр.
Міністерство є юридичною установою, що має самостійний баланс і кошти в установах банку дія здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що постраждало. На забруднених територіях здійснюється радіоекологічний моніторинг, методичне керівництво та координація робіт щодо визначення радіаційної обстановки. У зонах відчуження і безумовного відселення забезпечується єдність концепції господарської та природоохоронної діяльності, розробляється і контролюється виконання спеціальних правил і вимог щодо дотримання законодавства, МНС забезпечує безпеку осіб, які залучаються до роботи у районах надзвичайних ситуацій і збереження вантажів, що доставляються у райони лиха.
В межах своїх повноважень МНС налагоджує міжнародне співробітництво, узагальнює та поширює зарубіжний досвід, бере участь у підготовці міжнародних договорів. Під егідою Кабінету Міністрів вирішує питання щодо передачі іноземним державам інформації про результати моніторингу і наукових досліджень пов'язаних з чорнобильською катастрофою. Встановлює та координує реалізацію науково-технічних зв'язків з країнами світового співробітництва з питань захисту людини та інших функцій, що випливають з цієї проблеми.
Для виконання покладених завдань та функцій міністерство має право отримувати безкоштовно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, установ і організацій усіх форм власності необхідну інформацію, матеріали та документи. Заслуховувати інформацію керівників виконавчої влади і підприємств, про хід виконання завдань і заходів передбачених рішенням Президента, Верховної влади, Кабінету Міністрів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і чорнобильської катастрофи та захисту населення від їхнього впливу.
Маючи наглядові функції МНС проводить перевірки стану Цивільної оборони і готовність до дій у надзвичайних ситуаціях центральних і місцевих органів влади, відомств і підприємств. В разі потреби МНС надсилає до відповідних органів матеріали про порушення законодавства, притягає до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, що належать до сфери його управління і дії яких суперечать чинному законодавству.
Рішення і накази МНС в межах передбачених законодавством є обов'язковими до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та населенням на всій території України.
5.2.7. Функції органів виконавчої влади
В умовах переходу до ринкової економіки, активізації процесів роздержавлення і приватизації, створено велику кількість малих підприємств, фермерських та інших господарств з недержавними формами власності. Такі підприємства і господарства не мають галузевого підпорядкування, тому значно зросло значення місцевих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і не шкідливих умов праці, усунення причин виробничого травматизму та професійних захворювань.
Враховуючи актуальність вказаного державне управління охороною життя і здоров'я населення здійснюється також міністерствами, центральними органами державної виконавчої влади та органами місцевої державної адміністрації. Повноваження цих органів щодо безпеки життєдіяльності конкретизуються чинним законодавством.
Згідно з чинним законодавством роботу міністерств, відомств і інших центральних органів державної виконавчої влади та місцевої державної адміністрації у галузі безпеки життя, гігієни праці та виробничого середовища координує Державний комітет по нагляду за охороною праці.
Рішення Комітету з питань охорони праці в межах його повноважень є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, центральними і місцевими органами державної влади, а також підприємствами, установами та організаціями.
Міністерство праці здійснює державну експертизу умов праці на підприємствах та контроль за якістю проведення атестації робочих місць і їх відповідність нормативним актам щодо охорони праці.
Галузеві міністерства та центральні органи державної виконавчої влади проводять єдину нормативно-технічну політику в галузі безпеки
 |
життєдіяльності, розробляють і реалізовують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки і застосування єдиних засобів колективного та індивідуального захисту населення.
Галузеві міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади організовують навчання і перевірку знань, правил та норм охорони праці керівниками і спеціалістами галузі, та здійснюють внутрівідомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.
Для координації робіт в галузі нагляду та контролю в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються відповідні служби (відділи) охорони праці. При наявності в галузі підприємств на яких можливі аварії з тяжкими наслідками в галузевих міністерствах та центральних органах державної виконавчої влади створюються професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування.
Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади щодо забезпечення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища конкретизуються в Законі "Про охорону праці".
Згідно з чинним законодавством на державні адміністрації та Ради Народних депутатів покладається вирішення нагальних проблем щодо охорони праці на підприємствах, в установах та організаціях певної територіальної одиниці.
В умовах ринкової економіки чинне законодавство закріплює за місцевими адміністраціями та Радами Народних депутатів право на здійснення контролю за додержанням власниками підприємств вимог нормативних актів про охорону праці.
Місцеві державні адміністрації та Ради Народних депутатів розробляють, затверджують та організовують виконання регіональної програми заходів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Місцеві органи державної виконавчої влади на території яких діють об'єкти з шкідливими та небезпечними умовами праці (гірничі, нафтові, газові, хімічні та інші) можуть створювати регіональні професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування (ПВАРФ).
Державні місцеві адміністрації та Ради Народних депутатів мають право створювати регіональні фонди охорони праці, що є основним джерелом фінансування заходів регіональної програми з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. В апараті обласних, місцевих та районних органів виконавчої влади створюються служби охорони праці.
Державна виконавча влада в залежності від обсягів робіт, кількості підприємств з шкідливими і небезпечними умовами та іншими чинниками самостійно визначає структуру та чисельність служби охорони праці в апаратах обласних, місцевих та районних органах.
5.2.8. Служби охорони громадського порядку
Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням всіх законодавчих актів держави, в тому числі законів щодо охорони життя і Здоров'я людей здійснюється генеральним прокурором та підпорядкованими
йому прокурорами.
Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор, з підпорядкуванням місцевих прокурорів вищестоящим. Органи прокуратури здійснюють свої повноваження незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів. Діяльність прокуратури підконтрольна Президенту і Верховній Раді.
Виконуючи функцію нагляду, зокрема за точним виконанням законодавства щодо захисту життя і здоров'я населення, прокурор має право безперешкодно входити у державні чи громадські установи, підприємства, міністерства: мати доступ до документів та матеріалів необхідних для перевірки, перевіряти накази, розпорядження, інструкції та інші акти;
викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушення закону; вимагати проведення ревізії діяльності підприємств незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз і т.ін.
При виявленні порушень закону прокурор має право порушувати кримінальну справу, ставити питання про дисциплінарне або адміністративне правопорушення, або передавати матеріали для застосування громадського впливу; давати приписи або вносити подання до державних органів про усунення порушень закону, умов що їх спричинили, звертатися до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Кожна людина згідно з чинним законодавством має право на свободу та особисту недоторканість. Заарештувати або тримати під вартою людину можна тільки на підставах, встановлених законом та за вмотивованим рішенням суду.
У разі нагальної потреби, щоб запобігти злочинові, органи можуть тримати особу під вартою як тимчасовий запобіжний засіб. Обгрунтованість цього заходу протягом трьох діб має бути перевірена судом. Якщо протягом цього часу з моменту затримання, особа не отримала вмотивованого рішення суду про утримання її під вартою, особа повинна бути негайно звільнена.
Згідно з чинним законодавством кожному заарештованому чи затриманому мають повідомити про мотиви арешту чи затримання та з цього моменту надати можливість користуватися правовою допомогою захисника.
5.2.9. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
Для своєчасного проведення робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Кабінет Міністрів постановою від 3 серпня 1998 р. № 1198 затвердив Положення про Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
До Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру входять:
центральна та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами. Основною метою створення єдиної державної системи є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, щодо цивільного захисту населення. Структурні підрозділи єдиної державної системи здійснюють нагляд за забезпеченням технічної та природної безпеки, організацію проведення робіт щодо запобіганнях надзвичайних ситуацій і відповідне реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення, навколишнього середовища та зменшення матеріальних витрат.
Силами і засобами Єдиної державної системи є військові, спеціальні і спеціалізовані підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази структурних підсистем, що призначені для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
Безпосереднє керівництво діяльністющодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації здійснюють органи виконавчої влади, або їх структурні підрозділи в межах їх компетенції. Структурним підрозділом відповідного органу виконавчої влади є аварійно-рятувальна служба Єдиної державної системи, призначена для організації та здійснення заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на відповідних територіях.
Реагування на надзвичайні ситуації в умовах конкретного випадку -це скоординовані дії підрозділів Єдиної державної системи з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей.
Завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації здійснюється на підставі даних моніторингу (спостереження), експертизи, дослідження та прогнозів щодо можливої реалізації небажаної події у надзвичайну ситуації з метою недопущення такого переростання або пом'якшення можливих негативних наслідків.
Основним завданнями і функціями Єдиної державної системи є:
• розробка нормативно-правових актів, правил та стандартів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і території від їх наслідків;
• забезпечення готовності органів виконавчої влади і підпорядкованих їм сил і засобів до дії, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
• навчання населення щодо поведінки у разі виникнення надзвичайних ситуацій, видання інформаційних матеріал з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
• виконання цільових і науково-технічних програм, прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення потреби в силах, засобах, матеріалах та фінансових ресурсах на подолання можливих негативних наслідків та зменшення можливих матеріальних втрат;
• оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації і вжиті заходи захисту населення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, організація життєзабезпечення постраждалого населення.
Єдина державна система складається з постійно діючих територіальних підсистем і має чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єкговий. У надзвичайних ситуаціях сили і засоби регіонального, місцевого та об'єктового рівня підпорядковуються органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної державної системи.
Для розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям щодо захисту населення і території від їх наслідків кожен рівень Єдиної.державної системи має координуючі та постійні органи управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення,
На загальнодержавному рівні координуючими органами єдиної державної системи є:
1) Державна комісія з питань техногенно-екологичної безпеки та
надзвичайних ситуацій;
2) Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення.
В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабміну утворюється спеціальна Урядова комісія.
На раціональному рівні координуючими органами є регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (обласні ради, Крим, Київ та Севастополь).
На місцевому рівні - місцеві комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
На об'єктовому рівні - об'єктові комісії з питань надзвичайних
ситуацій об'єкта.
Постійними органами управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та надзвичайних ситуацій на загальнодержавному рівні є Кабмін, на регіональному та місцевому рівні обласні і районні ради державних адміністрацій, а на об'єктовому рівні -структурні підрозділи підприємств, установ та організації або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.
Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії залежно від рівня надзвичайної ситуації забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення.
До складу сил і засобів Єдиної державної системи входять відповідні структури територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт. Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні формування територіальних підсистем укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи у автономному режимі. Зазначені сили і засоби перебувають не менше трьох діб у стані постійної готовності до проведення невідкладних робіт.
Сили і засоби постійної готовності згідно з чинним законодавством можуть залучатися для термінового реагування у разі виникнення
надзвичайної ситуації.
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла у межах конкретної території можуть існувати такі режими функціонування Єдиної державної системи:
1. Режим повсякденної діяльності при нормальній виробничо-
промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній),
сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці;
2. Режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні
виробничо-промислової обстановки і можливості виникнення надзвичайної
ситуації;
3. Режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі
виникнення надзвичайних ситуацій і реагування на них;
4. Режим діяльності у надзвичайному стані -запроваджується
в державі або на окремих її територіях в порядку, визначеному Законом
"Про надзвичайний стан".
У режимі повсякденної діяльності основним завданням Єдиної державної системи є спостереження і контроль за станом потенційно небезпечних об'єктів і прилеглих до них територій. У разі виникнення надзвичайної ситуації розробляються заходи щодо забезпечення безпеки населення, зменшення можливих матеріальних втрат, створення умов для функціонування об'єктів економіки, підготовка і навчання населення з питань цивільного захисту і правильних дії у цих ситуаціях.
У режимі підвищеної готовності крім заходів зазначених вище додатково виявляються причини погіршення обстановки в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації і розроблюються комплексні заходи щодо захисту населення, територій і забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки. У цьому режимі приводяться в стан підвищеної готовності наявні сили і засоби, уточнюються плани їх дій, запроваджується цілодобове чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісії залежно від рівня надзвичайної ситуації.
У режимі діяльності у надзвичайній ситуації здійснюється безпосереднє керівництво структурними підрозділами Єдиної державної системи. У район виникнення надзвичайної ситуації переміщуються оперативні групи, залучаються необхідні сили і засоби для виконання робіт, пов'язаних з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації. Визначається межа території, на якій виникла надзвичайна ситуація, робиться все для забезпечення постраждалого населення всім необхідним, здійснюється постійний контроль за станом навколишнього середовища та обстановкою на аварійних об'єктах та прилеглих територіях.
У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи передбачені законом "Про надзвичайний стан".
Єдина державна система для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів центральних органів виконавчої влади, коштів державних підприємств, установ і організацій та інших джерел. Якщо для ліквідації або локалізації надзвичайної ситуації невистачає власних можливостей місцева або об'єктова комісія звертається за допомогою до відповідної регіональної комісії, яка відповідає тоді за керівництво ліквідаційними роботами.
У разі нестачі матеріальних та фінансових ресурсів для проведення ліквідаційних робіт регіональна або загальнодержавна комісія звертається за допомогою про виділення коштів з державного матеріального резерву і резервного фонду Кабміну.
З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації проводиться планування дій у рамках єдиної державної системи. Основну частину робіт пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення виконують аварійні формування чи підрозділи потенційно небезпечних об'єктів чи адміністративно-територіальних одиниць. В процесі ліквідаційних робіт їм надається необхідна допомога з боку структурних підрозділів МНС, МВС, Національної гвардії, МОЗ і ін.
Для виконання ліквідаційних робіт в першу чергу залучуються аварійно-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади на об'єкті якого сталася аварія, що призвела до надзвичайної ситуації.
Організаційно-методичне керівництво плануванням дій Єдиної державної системи здійснює МНС.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 30 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |