На думку 3. Фрейда натовп, як історичний феномен, завжди формувався з появою ватажка. Ватажок має над натовпом не обмежену владу, секрет якої полягає в тому, що оточуючі безмежно йому довіряють, бачать в ньому такі риси, якими хотіли б володіти самі (стійкість, мужність, волю). Власне в цьому полягає механізм навіювання.
Натовп легко піддається навіюванню з боку тих людей, у яких свідомо чи підсвідомо вбачає втілення свого ідеалу і не реалізованої власної особистості.
У людини, що виявилася в натовпі, змінюється психологічний стан в сторону:
підвищення емоційного сприйняття всього того, що вона бачить та
чує;
зменшення ступеня критичності по відношенню до своїх дій і
здатності адекватно оцінювати почуту інформацію;
появи відчуття сили, мужності та свідомості анонімності своїх діянь
і відсутності відповідальності за власну поведінку.
В різних видах натовпу ступінь психічного стану людини буде змінюватися залежно від ситуаційних, суб'єктивних, соціальних та інших чинників.
Якщо людина потрапила в умови натовпу випадково, щоб запобігти можливим трагічним наслідкам необхідно:
не привертати до себе уваги, не висловлювати свою думку стосовно
того, що відбувається, не фотографувати, триматися подальше від
центру та інших місць де можна отримати травму;
триматися подальше від агресивно настроєного натовпу, трибун,
сміттєвих контейнерів, де можуть бути вибухові пристрої;
при безпорядках та паніці намагатися втриматися на ногах щоб не
впасти. Закрити одяг на всі ґудзики,
скинути галстук, шарф, щоб уникнути удушення. Людині що впала
на землю належить згорнутися клубочком на боці, захистити голову,
а долонями прикрити потилицю;
якщо натовп побіг і потягнув людину, треба дати йому винести себе,
глибоко вдихнути, зігнути руки в ліктях і спрямувати їх в сторону,
щоб захистити грудну клітку від стискування, а при появі будь-якої
можливості відійти в сторону;
якщо затримає міліція не втікати, не опиратися, не доказувати
випадковість присутності, а всім стоїм виглядом виражати
байдужість та нейтралітет до даної подій
Що потрібно знати якщо затримує міліція
Людина, що затримана міліцією має право знати, через що її
затримують. З цією метою необхідно вимагати для ознайомлення службові посвідчення працівників міліції.
Співробітники міліції' зобов'язані відразу ж пояснити людині її права та обов'язки, передбачені чинним законодавством України. Крім цього співробітники міліції повинні пояснити людині, яке саме правопорушення нона здійснила або в якому злочині підозрюється.
При затриманні людина повинна зберігати спокій та вимагати дотримання прав і свобод, не ображати на словах працівників міліції і не чинити їм фізичного опору.
На підставі постанови про розшук чи про примусовий привід людина має право на те, щоб ознайомитися зі змістом вказаних документів. Одразу ж після того як людину доставляють у відділ міліції складається протокол затримання з яким повинна бути ознайомлена затримана особа.
Працівники міліції мають право увійти до приватного житла тільки тоді коли переслідують людину за злочин чи за підозрою, що у приміщенні здійснено або здійснюється злочин.
Затримана людина має право скористатися послугами адвоката впродовж 24 годин з моменту пред'явлення протоколу затримання. Слід
також знати, що якщо затримали в обвинуваченні про здійснення кримінального злочину держава гарантує право, щоб впродовж згаданого вище терміну був забезпечений адвокатський захист. Без присутності адвоката людина має право не свідчити проти себе і відмовлятися давати свідчення про будь-що.
При затриманні по звинуваченню в скоєнні кримінального злочину відразу ж після складання протоколу працівники міліції можуть здійснити індивідуальний огляд і вилучення речей та документів. Такий огляд може здійснюватися тільки особою однієї статі з затриманим.
Згідно з чинним законодавством людина має право вимагати, щоб впродовж 24 годин з моменту затримання повідомили про це родичів чи адміністрацію за місцем роботи або навчання.
За адміністративне правопорушення міліція не може затримувати людину більш ніж на три години з моменту складання протоколу про затримання.
3.3.2. Алкоголізм та його вплив на безпеку життєдіяльності
Алкоголь - це етиловий або винний спирт, що має вигляд прозорої рідини з характерним смаком і відноситься до отруйних наркотичних
речовин.
Об'єктивним показником дози алкоголю в організмі людини є вміст його в крові. Саме слово "алкоголь" в перекладі з арабської мови означає "ніжний", 'вкрадливий", що досить влучно характеризує вплив його на
організм людини.
Проблема боротьби з алкоголізмом неодноразово обговорювалася в рамках Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). За даними світової статистики інтенсивне споживання алкоголю в останні роки є характерною особливістю для більшості країн світу. За даними ВООЗ пов'язані з алкоголізмом захворювання за небезпекою поступаються тільки серцево-судинним і злоякісним захворюванням.
Здоров'я нації - це важливий соціальний індикатор суспільного розвитку, потужний економічний, демографічний, культурний та духовний
потенціал держави.
Однією з самих складних функцій і форм пристосування людини до умов навколишнього світу стала предметна та навчальна діяльність. Завдяки цим видам діяльності людина володіє вищою формою відображення
навколишнього світу — свідомістю. Алкоголь впливає на організм людини саме тим, що вносить розлад у свідомість, порушує фізіологічні та біохімічні процеси, що протікають в корі головного мозку. Це пояснюється тим, що алкоголь особливо інтенсивно накопичується в нервовій тканині (якщо в крові прийняти за 100% до в мозку вміст його становить 175%).
В організмі людини здійснюється процес окислення алкоголю, найбільш інтенсивно протягом перших п'яти годин після вживання і триває
до 15 діб. Встановлено, що продукти обміну алкоголю після одноразового вживання понад двох тижнів затримуються в печінці у вигляді холестерину і жирних кислот, що призводять до ураження.
Печінка захищає людину від багатьох хвороб бо знешкоджує введені в організм отруйні речовини. Уражена алкоголем печінка знижує свої захисні функції, зморщується, поверхня її стає зернистою та набуває рижуватого кольору звідки пішла назва "цироз", що перекладається з грецької як "іржавий". На початку захворювання печінки відчувається біль у правому підребір'ї. Потім накопичується рідина в черевній порожнині, збільшується об'єм живота, з'являються набряки на ногах. На деяких ділянках тіла розширюються дрібні судини, що за формою нагадують павучків або зірочок. Цироз печінки може розвиватися навіть у тих людей які п'ють небагато, але систематично.
Для визначення вираженості алкогольної інтоксикації при медичній експертизі використовується наведена нижче схема:
Вміст алкоголю в крові, % | Функціональна оцінка концентрації |
| алкоголю в крові. |
До 0,3 | Відсутність впливу алкоголю |
0,5 - 1,5 | Легка, ступінь сп'яніння |
1,5-2,5 | Середня ступінь сп'яніння |
2,5-3 | Сильна ступінь сп'яніння |
3-5 | Тяжке отруєння алкоголем |
5-6 | Смертельне отруєння |
Під алкогольним сп'янінням розуміють психічні, неврологічні і соматичні розладнання, що виникають внаслідок гострої токсичної" дії етилового спирту на організм людніш. Прояви алкогольного сп'яніння розподіляються на такі типи: просте сп'яніння, змінені форми простого сп'яніння та патологічне сп'яніння.
Просте алкогольне сп'яніння - це найбільш частий тип гострої інтоксикації, що буває у легкому, середньому і тяжкому ступені.
Легка ступінь - характеризується покращанням настрою, підвищенням мовної активності, збереженням спогадів про весь період сп'яніння, такий стан розвивається після вживання невеликих доз до 100 мл горілки або 200 мл вина.
Середня ступінь сп'яніння характеризується тим, що людина стає схильною до бійки, втрачає почуття небезпеки та відповідальності за свої поступки, нездатна критично оцінювати ситуацію, про деякі події згадує не зовсім чітко. Виражені ознаки з'являються після випивання 200 мл горілки або 300 мл вина.
Тяжка ступінь сп'яніння характеризується глибоким розмитим гальмуванням, втратою реакції на больові, температурні і інші подразники, порушенням координації рухів. Така ступінь сп'яніння настає після вживання до 800 мл горілки або 1,5 л вина.
Змінена форма простого алкогольного сп'яніння виникає переважно при одночасному вживанні алкоголю і лікарських препаратів (снодійних) або при наявності деяких захворювань. В таких випадках людина стає подразливою, схильною до агресії і самопошкодження, події нерідко частково або повністю забуває.
Паталогічне сп'яніння - це гострий психоз, викликаний вживанням алкоголю. Ознаками є помутніння свідомості, злоба, гнів, сприймання близьких за ворогів, нічні галюцинарні переживання. Алкогольні психози називаються білою гарячкою, однією з фізичних ознак якої є тремор (тремтіння кінчика язика, повік, пальців рук). Людина весь час знаходиться в стані рухівного, мовного збудження, глибокого порушення свідомості. Такий стан сп'яніння є соціально-небезпечним, призводить до тяжких, агресивних вчинків, нападу на оточуючих, нанесення тяжких травм, вбивств, відповідає медичному критерієві неосудності.
Серед значної частини людей існує думка, що пияцтво та алкоголізм поняття тотожні, але з точки зору медицини вони характеризують якісно різні стани організму.
Пияцтво - це морально етична розбещеність, не помірковане вживання спиртних напоїв, що призводить до втрати людської гідності та контролю за поведінкою. З медичної точки зору під пияцтвом розуміють систематичне або надмірне вживання спиртних напоїв без хворобливого потягу до них.
Алкоголізм - це захворювання, викликане тривалим вживанням спиртних напоїв, що характеризується фізіологічною потребою і потягом до них. Під алкоголізмом розуміють стан сп'яніння, що не сумісний з нормальним фізичним та соціальним існуванням особистості.
Таким чином, пияцтво передує розвитку хронічного захворювання -алкоголізму з притаманними йому наркотичними ознаками та явищами психічної та фізичної залежності. Пияцтво та алкоголізм об'єднує те, що вони являють собою дві самостійні форми зловживання спиртними напоями, що приносить значну шкоду фізичному і соціально-моральному здоров'ю людини, сім'ї та суспільству. В Україні в стані сп'яніння скоюється біля 55% всіх злочинів та до 40% випадків дорожньо-транспортних пригод.
Ступінь сп'яніння після вживання однієї і тієї ж дози залежить від індивідуальної чутливості людини, віку, статі, маси тіла та ступеню звикання. Одна і та ж доза алкоголю у різних людей призводить до різного перебігу фізіологічних та психічних процесів. Якщо людина випила ввечері, то зранку її не можна вважати тверезою. На цей факт повинні зважати люди операторської професії, водії і ін. П'яний водій або людина, що управляє складними системами, значно небезпечніші, ніж хвора людина або та, що у стані вираженої втоми, бо вони розуміють складніст'. системи і працюють уважно і обережно. Натомість п'яна людина переоірнює свої можливості, недооцінює складність ситуації, неадекватно ставиться до свого стану, ніколи не визнає себе п'яною, оскільки алкоголь загальмовує центри кори головного мозку, що контролюють дії та вчинки.
З точки зору безпеки життєдіяльності недопустимим вважається навіть мінімальне перевищення фізіологічного вмісту алкоголю в крові. Тому, що під його дією знижується як розумова так і фізична працездатність, а втома настає значно швидше, ніж звичайно.
Вживання алкоголю призводить до порушення порогу відчуття. Відчуття - це відображення у свідомості людини властивостей предметів та явищ матеріального світу, що дозволяє судити про зміни в навколишньому і зовнішньому середовищі. Відчуття - це первинне джерело всіх людських знань, що є наслідком впливу подразників на чутливі нервові закінчення, являє собою важливий психічний процес без якого неможлива предметна та навчальна діяльність. Алкоголь знижує гостроту зору, порушує окомір та здатність розрізняти кольори (особливо погано сприймаються відтінки червоних кольорів), звужується поле зору, збільшується час його підновлення після засліплення, порушується координація рухів, їх точність, різко збшьшується час реакції, маскується почуття втоми.
Вживання алкоголю порушує температурну чутливість людини. Зниження чутливості до низьких температур в деяких людей служить іноді приводом до вживання спиртних напоїв при роботі в холодних приміщеннях або на вулиці, в зимовий період року. Існує хибна думка про те, що алкоголь зігріває організм у холодну погоду. Дійсно під дією алкоголю розширюються кровоносні судини шкіри, кров припливає до неї і людина відчуває тепло. Однак, циркулюючи по розширених судинах, кров віддає у зовнішнє середовище велику кількість тепла за рахунок відбору його від життєво важливих внутрішніх органів, внаслідок чого організм швидше переохолоджується.
Встановлено, що серед померлих від загального переохолодження більшість складають нетверезі люди. Особливо гинуть люди в умовах низьких температур, якщо переохолодження поєднується з зволоженням. Смерть настає при відносно помірній температурі: +12 до -12. Гинуть люди від порушення емоційних реакцій, на фоні слабкості і піднесеного настрою.
Якщо діяльність пов'язана з умовами високих температур, то порушення температурної чутливості в стані сп'яніння, призводить до термічних травм.
Вживання алкоголю порушує больову чутливість, що часто призводить до втрат працездатності, тому що нетвереза людина не звертає увагу на поранення, ушкодження, і своєчасно не вживає заходів запобігання.
Сп'яніння погіршує діяльність людини внаслідок порушення тактильної чутливості: відчуття дотику, тиску, вібрації і ін. В такому стані неможливо керувати складними системами, що вимагають відповідного дозування натиску на важелі або педалі, коли від точного за силою натиску залежить збільшення або послаблення функцій технічних систем. Наприклад, при закручуванні гайок за допомогою ключа, людина відчуває опір ручки на долоні. Коли цей опір сильний людина зупиняє обертання, якщо обертання припинити раніше, то гайка буде не закрученою, якщо гайку обертати при
наявності сильного опору, то є ризик зірвати різьбу. Людина з досвідом рідко зриває різьбу, але у стані сп'яніння може таке допустити.
До причин травматизму спричинених дією алкоголю, відносять порушення статичного відчуття, або правильного положення тіла відносно напрямку сили тяжіння, то сприяє похитуванню, втраті рівноваги, падінню і іншим небезпекам при діяльності з рухомими технічними системами.
В умовах виробництва, де концентрація шкідливих пахучих речовин може збільшуватися через будь-які порушення технологічного процесу з'являється небезпека отруєння, якщо внаслідок алкогольного сп'яніння у людини порушуються нюхові відчуття. Такі порушення можуть призвести до пожежі, до отруєння, бо зміна концентрації летких пахучих речовин є індикатором передаварійного стану деяких технологічних процесів. Отже, порушення порогів відчуття під дією алкоголю може призвести доаварій та людських жертв.
Наслідком вживання алкоголю є послаблення пам'яті.
Пам'ять - це здатність людини, закарбовувати, зберігати та відтворювати дані минулого досвіду для здійснення будь-якої форми предметної або навчальній діяльності. Особливу роль відіграє запам'ятовування. Безпосередньою умовою запам'ятовування є увага.
Увага - це здатність людини зосередитися на чомусь визначеному з одночасним відключенням від всього іншого.
Неможливість зосередити свою увагу у стані сп'яніння констатувалася численними дослідженнями.
Крім послаблення уваги в процесі запам'ятовування велику роль відіграє порушення в стані сп'яніння функцій мислення, мови, як словесної форми відображення дійсності. У людини змінюється будова мови. Вона не може оперувати складними термінами, поняттями, не запам'ятовує жодних формулювань, визначень, нових термінів або іншомовних слів внаслідок порушення процесу мислення. В стані сп'яніння спочатку спостерігається підвищення мовної активності, потім втрачається логічний зв'язок, мова стає нерозбірливою, переривається гучними викриками, бездумним сміхом або жалісним плачем.
Мислення - це узагальнене через слово опосередковане через знання відображення дійсності людським мозком, що лежить в основі будь-якої форми діяльності.
Мислення дає можливість здійснювати аналіз проводити порівняння, узагальнення, систематизування, абстрагування і конкретизування результатів діяльності.
Помилки в мисленні можуть спостерігатися, і у тверезої людини, однак, у стані сп'яніння вони виникають значно частіше внаслідок зниження критичної оцінки своїх думок або завищення своїх здібностей та можливостей. Будь-яка предметна діяльність вимагає ясності думок, безперечного дотримування законів логіки, порушення яких спотворює відображення дійсності, знижує почуття відповідальності, що особливо
проявляється в умовах надзвичайної ситуації, коли людині необхідна повна зібраність, щоб уникнути негативних наслідків критичної ситуації.
Алкоголізм - це велике соціальне зло, що призводить до трагічних соціальних наслідків. Потяг до вживання алкоголю спостерігається у різноманітних вікових категоріях, що веде до послаблення сімейних зв'язків, втрат взаємопорозуміння, провокує численні конфлікти та повний розрив стосунків. Причинами та істинними обставинами виникнення потягу до алкоголю можуть бути умови виховання; незадоволення професійним та соціальним статусом, незадоволення матеріальним станом та сімейними стосунками і т. ін. Стосовно зменшення цього небезпечного соціального явища розроблялися і розробляються різноманітні принципи та методи боротьби від сухого закону до ув'язнення, але результатів, як. відомо вони приносили мало тому основний акцент повинен спрямовуватися на методи виховання,
3.3,3. Тютюнопаління І його роль в безпеці життєдіяльності
Тютюнопаління в останні роки перетворилося' з соціального явища у соціальну проблему. Нині досконало відомо біля 4000 хімічних речовин, що входять до складу тютюнового диму. В тютюновому димі знаходяться подразнюючі та канцерогенні речовини, ароматичні вуглеводи, що спричиняють ракові захворювання, радіоактивні і отруйні речовини та одна з найбільш сильних рослинних отрут -- нікотин.
В тютюні, крім нікотину міститься ще її отруйних алкалоїдів -норнікотин, нікотирин, шкотимін і інші, що породжують пристрасть до паління.
Тютюновий дим негативно впливає на функції вегетативно! та центральної нервової системи -і її вищого відділу кору великих півкуль головного мозку. Під впливом нікотину виникають зміни кровоносних судин головного мозку. Втрачається їх еластичність, стінки насичуються холестерином і різними солями (вапнування), внаслідок чого погіршується кровопостачання головного мозку, що негативно впливає на розумову діяльність.
Мозок і м'язи, при напруженій м'язовій роботі постійно вимагають забезпечення киснем артеріальної крові. Ця потреба у курців задовільняється не повністю, тому у них швидше розвивається м'язова втома.
Тютюнопаління існує у двох різних формах: у вигляді звички та у вигляді тютюнової залежності Як при звичці так і при залежності спостерігаються зовсім однакові зовнішні атрибути: систематичність паління, зростання числа викурених цигарок, приємність запаху диму і г.ін. Різниця полягає лише у тому, що у курців з тютюновою залежністю виникає патологічний, хворобливий потяг до паління, а при звичці він не фор.\гується. Із 100 курців тільки 7 має звичку, -а решта самостійно не можуть перервати залежність до тютюнопаління.
При тютюновій залежності тютюн залишає в обмінних процесах організму глибокий слід. Встановлено, що тютюнова залежність шдтримується нікотином, що попадає в мозок і через п'ять хвилин вже починає втручатися в процеси регуляції гомеостазу, що відповідає за підтримку внутрішньої рівноваги в організмі. Діяння нікотину двояке. В малих дозах він чинить стимулюючу дію, у великих - седативну заспокійливу. В цей процес втягуються практично всі біологічно активні системи організму.
Кожен курець довільно встановлює підходящу йому дозу нікотину, зменшуючи або збільшуючи його кількість в крові. Для збереження індивідуального нікотинного рівня людина довільно регулює частоту паління, глибину затягування диму, співвідношення повітря з тютюновим димом, кількість затяжок та сорт цигарок.
Нікотин чинить периферичну дію на організм людини, збільшує рівень адреналіну і норадреналіну в крові, порушує адаптацію організму до зміни зовнішнього середовища.
На психічному рівні зміни полягають у тому, що у людини формується домінанта патологічного потягу до куріння, від спогадів до сильного бажання закурити і навіть до появи в роті присмаку та запаху тютюнового диму. Така домінанта починає керувати поведінкою людини, спрямовуючи її дії на пошук цигарок (навіть випрошування їх у незнайомих).
Тютюнова залежність - це хворобливе розладнання організму але воно не призводить як наркотична залежність до деградації особистості.
Встановлено, що в організмі людини немає жодної системи яка б не реагувала на тютюновий дим. У курців частіше виникають такі захворювання як хронічні бронхіти, емфіземи легенів, ішемічні хвороби серця, виразки шлунка та ін. Встановлено зв'язок між палінням і виникненням раку легенів, сечового міхура, ротової порожнини, гортані, стравоходу, нирок і ін. Особливо негативно реагує на грубе втручання тютюнового диму ростучий організм. Гальмуються процеси статевого дозрівання, сповільнюється ріст, погіршується розвиток скелетної та м'язової систем, розвивається неврозоподібний синдром, що проявляється постійними головними болями, втомою, послабленням пам'яті і таке інше.
Тютюнопаління, як правило, виникає під впливом виховання, побутових та культурних традицій. Звичка передається від батьків, але не на генному рівні, це фенотипова передача, тому що вона протікає хвилеподібно: потяг змінюється відразою, а потім виникають рецидиви.
Проблема тютюнової залежності є досить складною для людини, тому наскоком вирішити її неможливо.
В наш час медицина пропонує такий лікувальний комплекс: замінна
медикаментозна терапія. психотерапія, рефлексотерапія,
психофармакотерапія. Дослідженнями встановлено, що у деяких людей починається пристрасть до паління, тому що у них підвищені чинники ризику. Серед цих чинників-куріння батьків, пасивне куріння і особливість
психічних процесів. Нині ці чинники вивчаються сукупно і окремо, щоб створити єдиний узагальнюючий показник ризику, і закласти основи наукової системи первинної профілактики куріння стосовно до конкретної людини. В майбутньому, коли будуть вгачені біологічні механізми, що лежлть з основі кожного ризик-чинику, медицина зможе перейти до науково обгрунтованої профілактики тютюнопаління. Слідуючим етапом стане корекція тих сисгем, що беруть участь у формуванні звички до тютюнової залежності.
В цьому вбачається реальне майбутнє профілактичної медицини. Нині є тільки один конкретний' та обміркований шлях профілактики: ніколи не пробувати курити, навіть один раз, навіть просто потримати в роті тютюновий дим, тому що фізична та психічна залежність може розвиватися від однієї єдиної цигарки. На сьогодні 'ключовім моментом боротьби з цим злом є освітянська робота в сім'ї, школі, трудовому колективі, де потрібно не залякувати, а роз'яснювати про шкідливу звичку тютюнопаління.
3.4- Комбіновані небезпеки
3.4,1. Наркоманія та її роль в безпеці життєдіяльності
В природі існує немало речовин здатних чинити наркотичну дію на
Психіку людини. Наркотичний ефект мають речовини, що містяться в коробочках снодійного маку, в різних частинах такої рослини як індійська конопля, в листях американського чагарнику коки, в деяких отруйних грибах та ін. Наркотичні ефекти деяких речовин широко використовуються в медицині як снодійні та обезболюючи засоби..
Термін наркоманія - не стільки медичний, скільки юридично-соціальний. Він застосовується тільки тоді коли зловживають тими речовинами або лікарськими засобами, що законом винесені до наркотичних. В наш час у список наркотичних засобів входить понад 150 наркотичних речовин дія яких не обмежується обезболюючим або снодійним ефектом, а може призводити до наркоманії.
Наркоманія (від грец. harkosis - заціплення і manfa - безумство) - різко виражений хворобливий потяг і звикання до 'одного або декількох наркотичних речовин, що різним чином діють на організм людини.
В основі хворобливого потягу та звикання людини до наркотичних речовин лежить їх здатність впливати на вищу нервову діяльність і викликати особливий психічний стан - ейфорію.
Ейфорія - це стан збудження, що характеризується веселістю і безпечністю, почуттям задоволення, благополуччя, особливої бадьорості і та ін.
Суб'єктивна приємність від ейфорії чинить шкоду, бо людина в тій чи іншій мірі одурманена наркотиком впадає в хибний стан задоволення і
відключається від реального жаття. Особливо ейфорія-шкідлива для молодих людей, бо у них дуже швидко розвивається хворобливе намагання постійно її відчувати.
Шкідлива дія наркотичних речовин полягає не тільки в тому, що людина відключається від реального життя, але і у тому, що речовини, які викликають ейфорію є отруйними і такими, що призводять до психічної деградації та глибокого нервового і фізичного виснаження. В організмі виробляється стійкість до наркотичної речовини і для досягнення ейфорії необхідно постійно збільшувати дозу бо попередні перестануть виявляти свою дію, так людина стає наркоманом.
Наркоманія розвиваєгься внаслідок зловживання опієм і його похідними (морфін, героїн, діонін, кодеїн і ін.), деякими снодійними засобами (веронал, люмінал, барбаміл і ін.), препаратами коноплі (екстракт індійської коноплі, гашиш, ширка, анаша і ін), кокаїном та іншая речовинами, що збуджують центральну нервову систему (кофеїн, кока, бетель, фенамін і ін.), тютюном (нікотин).
У великих дозах наркотики викликають стан вираженого сп'яніння, приглушення, наркотичного сну, гострого отруєння. При тривалому вживанні наркотиків переважно розвиваються явища хронічного отруєння організму з ураженням центральної нервової системи і внутрішніх органів. Зі сторони психіки і поведінки це проявляється у нестійкому настрої, зниженні розумових здібностей. Звужується коло інтересів, працезддтність, послаблюється воля, відповідальність; люди морально деградують, доходять порой до злочинів. Зі сторони, внутрішніх органів спостерігається порушення функції серцево-судинної системи, травного апарату (особливо печінки), обміну речовин, статевої діяльності, спостерігається завчасне одряхління і виснаження (кахексія).
Психічна залежність у особи, що зловживає наркотиками проявляється в тому що постійно починають домінувати у свідомості думки про ту речовину, що вона вживає. Раптове позбавлення людини звичної для неї збудливої або заспокійливої речовини викликає особливий стан організму, що носить назву абстиненція (синдром утримання).
Абстиненція супроводжується тяжким розладнанням функцій центральної нервової системи, а також дихання і кровообігу. Людина, що знаходиться у стані абстиненції, зазнає непереборну потребу у вживанні нових доз наркотику і здатна здійснити злочин з метою отримання нової дози. В такому стані людина прагне до наркотику вже не для того, щоб отримати приємні самопочуття, а для позбавлення явищ абстиненції -тяжкого самопочуття, настрою, болей у всьому організмі, прояву безпідставного страху, безсоння. Явища абстиненції, у більш слабкій формі, бувають і при хронічному алкоголізмі (похмільний стан), а також табакопалінні.
В залежності від наркотичної речовини розрізняють різні види наркоманії - морфінізм, опіоманія, кодеїноманія, барбітуроманія, гашишизм, кокаїнізм і ін.
Морфінізм - це наркоманія, що розвивається внаслідок зловживання морфіном. Морфін - це речовина рослинного походження, що знаходиться в молочному соці опійного маку і використовується в лікувальній практиці, як болезаспокійливий засіб.
Морфін має виражену дію на центральну нервову систему, викликає збудження, а потім пригнічення або параліч життєво важливих центрів. Якщо доза велика, то настає період наркотичного отруєння. Смерть може настати в глибокому коматозному стані від паралічу дихальної системи. Смертельна доза морфіну 0,2-0,5г.
При вживанні морфіну дуже швидко настає психічна і фізична залежність, коли потреба в ньому домінує над іншими інтересами. При позбавленні морфіну вже через 6-18 годин розвивається абстинентний синдром, з'являється слізливість, тремтіння голови, кінцівок, спазми м'язів живота, ломота в суглобах і т.ін. При тривалому вживанні невеликих доз морфіну відбуваються зміни психічного стану: знижується пам'ять, виникає тривога, страх смерті, сон супроводжується кошмарними видіннями, ейфорія переходить у депресію з роздратуванням та агресією, втрачається інтерес до суспільного життя, праці. У морфіністів настає загальна деградація особистості, розвивається брехливість, черствість, щезають моральні принципи, інтереси вкрай звужуються і спрямовуються тільки на придбання наркотиків.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |