Фаза затухання (згасання) є кінцевою стадією надзвичайної ситуації. Ця фаза починається з періоду перекриття (обмеження) джерела небезпеки, до локалізації надзвичайної ситуації, до повної ліквідації її прямих та побічних наслідків. Повна ліквідація прямих та побічних наслідків включає весь ланцюговий характер вторинних, третинних та інших проявів дестабілізуючих ризик-чинників надзвичайної ситуації Тривалість кінцевої стадії важко визначити. Вона іалежить від багатьох чинників і може складати роки і навіть десятиліття.
Залежно ви складності технічної системи, кожному конкретному виду надзвичайної ситуації властива своя швидкість розповсюдження небезпеки, свої дестабілізуючі чинники. Вони відображають інтенсивність протікання надзвичайної ситуації та характеризують сипінь вражаючої дії. Тому кожна надзвичайна ситуація має свою
Фізичну сутність, свої причини виникнення, рушійну силу (інтенсивність), особливості розвитку та свої характерні ознаки впливу як, на людей так і навколишнє природне середовище.
4.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
Загальнодержавна стандартна класифікація надзвичайних ситуацій ще не розроблена, тому за основу існуючої класифікації взято Класифікатор надзвичайних ситуацій, затверджений постановою Кабміну від 15 липня 1998 р. № 1099. Цією постановою встановлені загальні ознаки надзвичайних ситуацій та їх розподіл відповідно до походження аварійних подій, що можуть мати місце на території України.
Відповідно до причин походження подій. Класифікатор на території держави розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру.
1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це аварії (катастрофи) з
викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин або
раптове руйнування споруд, будівель, інженерних мереж
життєзабезпечення, неспровоковані вибухи, пожежі чи їх загроза.
2. Надзвичайні ситуації природного походження - це небезпечні геологічні,
метеорологічні, гідрологічні явища, зміна стану повітряного середовища,
водних ресурсів, деградація грунтів, природні пожежі, інфекційні
захворювання людей, масові ураження рослин і тварин хворобами або
шкідниками,
3. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру - це протиправні дії
терористичного і антиконституційного спрямування: загроза або збройний
терористичний напад, захоплення важливих об'єктів, заручників,
транспортних засобів, виявлення застарілих боєприпасів або встановлення їх
в громадських місцях.
4. Надзвичайні ситуації воєнного характер}' - це застосування зброї масового
чи звичайного ураження внаслідок чого виникають вторинні чинники загрози
для населення і руйнування об'єктів народного господарства.
В Положенні про класифікацію надзвичайних ситуацій наведені деякі визначення та терміни.
Надзвичайна ситуація - це порушення нормальної діяльності людей на об'єкті або території, що спричиняється небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Небезпечне природне явище - це подія природного походження, яка за своєю інтенсивністю і тривалістю може вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Надзвичайні ситуації природного походження прийнято називати стихійним лихом.
Стихійне лихо - це явище природного походження що
створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населенім, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних і духовних цінностей
Надзвичайні ситуації техногенного характеру це безпосередній результат діяльності людини. Вони можуть виникати внаслідок аварій і катастроф, що відбуваються через недостатню надійність, зношеність технічних систем або через несподівані помилкові діяння людей, викликані некомпетентністю, професійною не відповідністю або злим наміром.
Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу для життя і здоров'я людей, призводить до руйнування будівель, споруд або порушення виробничого процесу чи завдає шкоду навколишньому середовищу.
Аварії, що призводять до значних людських жертв називають катастрофами.
Катастрофа - це великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.
Аварії (катастрофи) поділяють на дві категорії. До першої категорії відносяться аварії, що призвели до повної або часткової зупинки виробництва з великими матеріальними збитками, внаслідок яких загинуло п'ять і більше чоловік, або створилася загроза житло і здоров'ю працівників підприємства чи населення, що перебуває поблизу об'єкту, де сталася подія. Сюди відносяться аварії з можливим викидом у навколишнє середовище радіоактивних або сильнодіючих отруйних речовин з розповсюдженням їх за межі території промислових підпримств
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталися руйнування або пошкодження окремих виробничих споруд, внаслідок яких або загинуло до 5 чоловік, або створилася загроза життю і здоров'ю працівників цеху, дільниці.
З великої кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру найчастіше спостерігаються аварії та катастрофи транспортних засобів, несподівані руйнування будинків, аварії на електроенергетичних та комунальних системах життєзабезпечення.
Особливості транспортних аварій зумовило виділення їх в окремий вид надзвичайних ситуацій для систематизації і розробки способів і засобів ведення рятувальних робіт
В окремий блок аварій виділяється раптове завалювання споруд. Даний тип аварій відбувається не сам по собі, а ініціюється будь-яким іншим чинником: великим скупчення людей, активною виробничою діяльністю, проведенням вибухових або інших ударних дій. Цей вид аварій дуже небезпечний внаслідок його раптового виникнення.
Надзвичайні ситуації подібного типу важкожредбачувані, вони наносять значні збитки народному гошодаретву і супроводжуються великими людськими жертвами.
Аварії (катастрофи) на електроенергетичних системах переважно призводять до надазичайннх ситуацій через вторинні наслідки і створення надзвичайно несприятливих умов. До особливо несприятливих наслідків призводять ці аварії у зимову пору року, а також у віддалених чи важкодоступних районах. Особливо характерні такі надзвичайні ситуації у холодні зими через перевантаження енергомереж у зв'язку з їх додатковими витратами енергії" на зігрівання житла.
Аварії на комунальних системах життєзабезпечення переважно відбуваються у містах, де велике скупчення людей, на промислових підприємствах, що порушує встановлений ' ритм жттєдальюсті Аварія здібного типу може викликати масовий психоз серед населення з важкими патологічними наслідками.
Аварії на промислових очисних спорудах призводагь до великих залпових викидів отруйних, токсичних та просто шкідливих речовин у навколишнє середовище. Даний тип аварій виділяється у окремий вид ще тому, що зумовлює різкий негативний вплав на обслуговуючий персонал та населені пункти.
Надзвичайні ситуації можуть виникати внаслідок гідродинамічних аварій при руйнуванні (прориві) гідротехнічних споруд.
В другій половиш XX ст. відбулося понад 1000 аварій на великих гідротехнічних спорудах. Причини їх виникнення різні, але найчастіше вони відбуваються внаслідок руйнування, перевищення розрахункової максимальної скидної витрати, тобто внаслідок переливу води через греблю. Насадками гідродинамічних аварій є: пошкодження та руйнуванні гідровузлів, загибель людей, затоплення територій.
Найважчими наслідками супроводжуються гідродинамічні аварії, що спричиняють катастрофічні затоплення. Основними уражаючими чинниками катастрофічного затоплення є руйнівна хвиля прориву, водний потік та води, що затоплюють територію. Довготривалі наслідки цього типу аварій пов'язані з залишковими чинниками затоплення - наносами, забрудненням, змивом грунту.
Антропогенні екологічні катастрофи спричиняються людиною, її нерозумною діяльністю, що закінчується не тільки аварією, але і значними змінами оточуючого середовища, що призводить відразу або в недалекому майбутньому до патологічних змін в організмі людини.
Усі надзвичайні ситуації екологічного характеру поділяються на 4 групи. Надзвичайні ситуації 1-ї групи спричиняються катастрофічними змінами фунту, надр, ландшафту. При видобуванні корисних копалин чи іншої діяльності людини виникають западини, зсуви, обвали. Хімічна промисловість спричиняє понаднормальну концентрацію важких металів і ішпих шкідливих речовин в фунті. Аграрна діяльність людини викликає інтенсивну деградацію фунтів, ерозію, засолення тощо. Захоронення відходів, звалища призводять до забруднення навколишнього середовища.
285
Надзвичайні ситуації 2-ї трупипов'язані з зміною складу і особливосте!" атмосфери, призвидять до перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосфері, гранично
допустимого шуму, виникнення кислотних опадів, до значної зміни прозорості атмосфери та інших чинників.
Надзвичайні ситуації 3-ї групи пов'язані з зміною стану гідросфери. Вони викликають різку нестачу питної води внаслідок виснаження вод або їх забруднення, а також нестачу для господарських, побутових і технологічних потреб, призводять до порушення господарської дальності та екологічної рівновага внаслідок забруднення зон внутрішніх морів та світового океану.
Надзвичайні ситуації 4-ї групи пов'язані з зміною стану біосфери і характеризуються зникненням вадів тварин, рослин внаслідок зміни умов їх існування, масовою загибеллю тварин та рослин на певній території, різкою зміною здатності атмосфери до відтворення поновлюваних ресурсів.
Антропогенні екологічні катастрофи можуть бути ненавмисними (випадковими) і навмисними (знищення природи, джерел їжі, води, тобто, екоцид). За характером прояву ці аварії можуть бути очевидними і прихованими. Приховані призводять до зростання захворювання людей та їх загибелі. Аварії цього типу можуть розвиватися після природних стихійних лих, цунамі, землетрусів тощо. Такі екологічні катастрофи називають комбінованими. Наприклад, селевий потік, що руйнує дамбу, землетрус - АС. Ці чинники враховуються на стада проектування.
Отже, до характерних умов виникнення надзвичайних ситуацій відноситься:
наявність джерела небезпеки (технічні системи з використанням вибухових, легкозаймистих, хімічно-агресивних речовин, радіоактивні, біологічні, токсичні матеріали, гідротехнічні споруди, трубопроводи, транспортні засоби, військова діяльність, будівлі та споруди, зведені з порушенням СНиП, СН тощо);
- наявність чинників ризику (звільнення енергії та інших
речовин в дозах, що загрожують життю і здоров'ю людей, забрудненню навколишнього середовища, помилкові дії людей тощо).
Характер заходів, що спрямовуються для захисту людей від дестабілізуючих чинників надзвичайних ситуацій визначається ступенем раптовості події, кількістю людей що загинули та масштабністю заподіяних економічних збитків.
За класифікаційними ознаками визначається чотири рівні надзвичайних ситуацій - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий
До загальнодержавного рівня відносяться надзвичайні ситуації,
які. розвиваються на території двох та більше областей або загрожують
транскордонним перенесенням, а також коли для їх ліквідації необхідні
матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують можливості
окремої області.
До регіонального рівня відкосяться надзвичайні ситуації, коли наслідки їх охоплюють території двох та більше адміністративних районів або загрожують перенесенням на територію суміжної області, а для їх ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують можливості окремого району.
До місцевого рівня відносяться надзБігчайні ситуації, які виходять за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожують навколишньому середовищі або сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для їх ліквідації необхідні матеріальні, і технічні ресурси, що перевищують можливості потенційно-небезпечного об'єкта.
Потекційно-небезпечний об'єкт - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні та біологічні речовини, гідротехнічні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
До об'єктового рівня відносяться надзвичайні ситуації загроза виникнення яких чи розповсюдження їх наслідків обмежується тільки територією об'єкта. Наслідки об'єктових надзвичайних ситуацій ліквідуються за рахунок сил та ресурсів підприємства.
Більш повна класифікація враховує ступінь раптовості надзвичайних ситуацій В залежності від часу, що проходить з моменту виникнення надзвичайної ситуації до її кульмінаційного періоду всі аварії і катастрофи поділяються на чотири тшш: миттєві, повільні, стрімкі та помірні
До надзвичайних, ситуацій миттєвого типу відносяться такі аварії, коли час їх виникнення обчислюється хвилинами і навіть секундами, при яких люди гинуть за дуже короткий проміжок часу. До цього типу надзвичайних ситуацій виносяться землетруси, техногенні аварії на енергетичних об'єктах, хімічних або нафтопереробних виробництвах, вибухи посудин, що працюють під тиском,' аварії транспортних засобів тощо.
Для надзвичайних ситуацій повільного типу характерною рисою є тривалий скритий характер, що продовжується іноді десятиліттями (засухи, аварії на промислових очисних спорудах, забруднення грунтів або води шкідливими речовинами, епідемії тощо).
До стрімких ситуацій миттєвого типу відносяться пожежі, гідродинамічні аварії з утворенням хвилі прориву, аварії з викидом газоподібних сильнодіючих отруйних речовин тощо.
До надзвичайних ситуацій помірного типу відносяться виверження вулканів, авара з викидом радіоактивних речовин, паводки, повені тощо..
Надзвичайні події, що легать в осн ові надзвичайних ситуацій можуть бути" класифіковані за: сутністю та характером подій та процесів, що становлять їх основу; характером уражаючих чннннжів чн джерел небезпеки (теплові, хімічні, радіаційні, біологічні тощо); найважливішими ознаками прояву, місцем виникнення та відомчою належністю; основними причинами виникнення (конструктивні, виробничі, ексалуатаційні, погодш тощо); інтенсивністю протікання та масштабами ураження, впливом або характером наслідків (руйнування, зараження, затоплення тощо).
При розслідуванні надзвичайних ситуацій головною ознакою в загальній класифікації є: визначення їх техногенного, природного, екологічного, соціального характеру, систематизація рнзик-чинниив, джерел дестабілізуючих небезпек за ознаками прояву, подіями та процесами, що мали місце в конкретній аварії або катастрофі.
Серед надзвичайних ситуацій особливе місце займають соціально-політичні конфлікти, криміногенні ситуації із застосуванням сучасних засобів ураження, вплив яких на об'єкта навколишнього середовища та людей можна прирівняти за розмірами до наслідків від стихійних лих або техногенних аварій.
Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуаціі воєнного характеру, визначаються чинним законодавством, окремими нормативними і відповідними оперативними та мобілізаційними планами.
4.1.3. Вогнища надзвичайних ситуацій та умови їх виникнення
Територія, на яку діють дестабілізуючі чинники надзвичайної ситуації з розташованими на ній об'єктами народного господарства, інженерними мережами, комунікаціями, житловими будівлями і проживаючим у них населенням називається вогнищем ураження.
В залежності віз, уражаючих чинників, складності технічних та природних систем вогнища ураження поділяються на прості (однорідні) та складні (комбіновані).
Простим вогнищем ураження називається таке вогнище, яке виникає внаслідок дії одного дестабілізуючого чинника надозичайної ситуації. Наприклад, руйнування будівель, споруд від вибуху газових систем чи систем, що працюють під тиском, внаслідок пожежі або ж тільки хімічне чи біологічне забруднення, територій внаслідок аварій на цих об'єктах.
Складним вогнищем ураження називається таке вогнище, яке виникає внаслідок дії декількох дестабілізуючих чинників надзвичайної ситуації. Наприклад, вибух на хімічному комбінаті, що призвів до руйнування споруди, пожеж та хімічного забруднення навколишнього
середовища, або ураган крім руйнування будівель і споруд може затопити прибережні території, пошкодити електромережі внаслідок чого спричинити пожежі або інші негативні наслідки.
Форма вогнища ураження залежить від джерел небезпеки та від природи походження дестабілізуючих чинників в надзвичайній ситуації. За конфігурацією вогнища можуть бути: кругової форми (землетруси, вибухи); смугової форми (урагани, смерчі селеві потоки, затоплення, лавини ін.).
При розслідуванні надзвичайних ситуацій, а також для розробки профілактичних заходів захисту від негативної дії дестабілізуючих чинників необхідно знати умови, причини і механізм руйнівної сили, що їх спричинили. Знання суті процесів, що призводять до надзвичайних ситуацій дає можливість передбачувати і навіть запобігати їх виникненню.
До умов виникнення надзвичайних ситуацій можна віднести:
1. Швидкі природні процеси, що обумовлюються обертанням Землі, гравітаційними діями, космічними та метеорологічними чинниками.
2. Зовнішні природні чинники, що призводять до старіння споруд та будівель, корозії металевих конструкцій та зниження їх фізико-механічних показників.
3. Проектно-виробничі дефекти споруд помилки при пошукових та проектних роботах, низька якість будівельних матеріалів, конструкцій, а також виконання будівельних робіт, порушення правил і норм техніки безпеки.
4. Порушення правил експлуатації споруд і технологічних процесів, що може призвести до руйнування, вибуху посудин під тиском, вугільного пилу, метану в шахтах, деревного пилу на деревообробних гадприсмствах, зернового пилу на елеваторах, витіку хімічноагресивних речовин і т. ін.
5. Вплив технологічних процесів промислового виробництва на матеріали споруд будівель, перевантаження, високі температури, вібрації, дія окислювачів, паро-газові та рідкі агресивні середовища, дія мінеральних масел, емульсій і т. ін.
6. Військова діяльність в будь-яких формах її прояву.
Кожна аварія (катастрофа) в будь-якій сфері діяльності, технічній системі є результатом небезпечної ситуації, що склалася внаслідок порушення конкретного технологічного циклу чи його елементів. Небезпечна ситуація є наслідком небезпечних умов або дій.
Небезпечні умови мають місце там де незадовільний стан технічних систем або виробничого середовища, де організація предметної діяльності не відповідає вимогам правил та норм безпеки. Небезпечні умови, як правило,, є наслідком експлуатації несправних машин, механізмів, обладнання, де має місце:відхилення від технології виробництва, незадовільний стан робочого місця, відсутність справного інструменту та пристроїв, неправильно вибрані швидкості руху чи незадовільний стан транспортних шляхів і т. ін.
Небезпечні дії в предметній діяльності цілком залежать тільки від людини Людина може бути джерелом небезпеки, людина може бути засобом ліквідації наслідків надзвичайної ситуації і людина мусить бути об'єктом захисту. Протягом останніх десятиліть дискутується питання про значення людини у скоєнні
надзвичайних ситуацій та проблема помилкових дій, що призвели до найтяжчих світових катастроф. Яка б аварія чи катастрофа не розслідувалася, завжди проглядається ланцюжок помилкових дій
людини.
Помилкові травмонебезпечні дії людина може здійснювати свідомо або несвідомо для досягнення в предметній діяльності мети небезпечним способом. Свідоме досягнення мети небезпечним способом при розслідуванні подій кваліфікується як порушення правил та норм безпеки, а коли людина не усвідомлює, що виконує предметну діяльність небезпечним способом, то це кваліфікується як помилкова
дія.
Сумно відома світова техногенна катастрофа, яка отримала назву "хімічна Хіросима" показала, що хімічний ризик за своїми наслідками не поступається ядерному, був спричинений помилковими діями
людини.
В 1971 р. третя за величиною фірма, серед концернів СІЛА, відкрила завод з виробництва пестицидів. Завод обслуговувало 800 робітників. За декілька хвилин квітуче місто Бхопал (Індія) перетворилося у газову камеру.
При розслідуванні цієї катастрофи працювало три Міжнародні незалежні комісії, які зробили висновок про допущені помилки та недопустимість економії коштів на техніці безпеки. Було встановлено, що перед аварією скоротили ремонтні служби та операторів хімічного залу, обладнання і трубопроводи вимагали ремонтних робіт. Автоблокуючі системи, що забезпечували безпеку процесу, були частково зламані або перебували у відключеному стані (сигнали тривоги від витоку газу не подавалися, щоб не турбувати населення міста). В ніч, що передувала катастрофі, на одному з чанів сховища виконувалися ремонтні роботи. Робітники відчули легкий запах хімічної речовини, але не звернули на це уваги. Оператор помітив зростання тиску але відреагував тільки тоді, коли він збільшився майже у три рази. Вжиті заходи для охолодження чану витоку не зупинили. О першій годині ночі подали сигнал тривоги для працівників заводу, о другій -для населення. В цей момент чан був вже без газу. В процесі розслідування з'ясувалося, що система охолодження не працювала останні п'ять місяців, що призвело до повільної полімеризації, а каталізатором реакції стала вода (0,5 л), яка невідомо як потрапила в чан. До цих обставин додалося те, що о другій годині ночі після сигналу тривоги все населення вийшло на вулиці міста в момент найвищого насичення атмосфери смертельно небезпечним газом. Ранком концентрація газу у повітрі знизилась і це не мало б таких трагічних наслідків (понад 3 тис. загиблих, 20 тис. інвалідів).
Аналіз аварій та катастроф такого масштабу показав, що підвищення надійності технічних систем без врахування людського
чинника не призведе до зниження надзвичайних ситуацій. Потрібно формувати у людини вміння не створювати помилкові дії. Навіть є спроби класифікувати помилкові дії людини-оператора. Перша класифікація помилкових дій людини була зроблена Аристотелем в трактаті "Аналітики". Він розподілив помилки людини на два класи: помилки в мовленні та помилки в мисленні. Класифікація Аристотеля, зроблена понад 2000 р. тому, але мас актуальність в наш час і може використовуватися для аналізу помилок людини операторської діяльності.
В будь-який предметній діяльності помилкові дії людини можуть мати зворотний і незворотний характер. Зворотні помилкові дії можуть не привести до надзвичайної ситуації. Наприклад, переключення передач в машині - процес зворотний, але якщо водій намагаючись перейти з четвертої швидкості на третю, включить замість неї першу, тоді машина буде мати меншу швидкість ніж передбачалося. Це може не мати значення на сухій дорозі, а на слизькій може призвести до небажаних наслідків.
Процес зворотності і незворотності має теоретичне значення, тому що базується на фундаментальному принципі, що легше виправляти свої помилки ніж їх не створювати.
При експлуатації технічних систем бувають помилки, що можуть усуватися за допомогою людини або техніки і такі, що не можуть виправлятися. Так, наприклад, у водіїв трапляються помилкові (небезпечні) дії, що полягають у неправильному рухові руки. При включенні третьої передачі замість першої помилка може усуватися водієм. Якщо водій робить рух переключення передачі заднього ходу помилкова дія виправляється конструкцією машини, в машині є пристрій, що дозволяє включати задню передачу тільки при особливому рухові руки, коли вдавлюється важіль з одночасним його переміщенням. Такі запобіжні пристрої в технічних системах є дуже цінними для людини тому, що з їх допомогою можна блокувати чи повністю справляти помилкові небезпечні дії, що можуть призводити до трагічних наслідків.
Людина може здійснювати помилкові небезпечні дії внаслідок як спадкової біологічної особливості, так і під дією тимчасового фізичного стану та незадовільного функціонування технічних систем. До основних причин помилкових дій людини можна віднести: втому, хворобу, недоліки навчання, відсутність професійних навичок погані умови праці, невідповідність інструкцій з охорони праці, невідповідність індивідуальних психологічних якостей вимогам предметної діяльності, вживання алкоголю та інші шкідливі звички. Всі технічні системи фактично є системами "людина-машина", тому в процесі проектування та розробки таких систем необхідно враховувати особисті якості та можливості людини. Тільки при такому підході до справи можна підвищити надійність технічних систем та запобігти надзвичайним ситуаціям.
4.1.4, Види наслідків надзвичайних ситуацій
Надзвичайні ситуації характеризуються масштабністю і наслідками негативного впливу. Наслідки надзвичайних ситуацій можуть були
найрізноманітнішими. Вони залежать від технічної системи, в якій скоїлась подія, виду і характеру надзвичайної ситуації, умов виникнення та масштабів розповсюдження.
Наслідки надзвичайних ситуацій бувають прямі як для населення, що знаходиться у вогнищі ураження, так і для навколишнього середовища, що зазнало негативного впливу дестабілізуючих чинників, а також побічні, що становлять серйозну загрозу, порушують організаційну, економічну, соціальну та інші державні структури.
В умовах надзвичайної ситуації тяжкість наслідків може бути значною і трагічною, а вогнище ураження за площею може бути незначним. Тому при визначенні категорії надзвичайної ситуації враховують одночасно площу вогнища ураження, масштабність первинних, вторинних і побічних наслідків, а також їх тяжкість. Тяжкість надзвичайної ситуації оцінюється числом жертв, масштабами руйнування та рівнем сил г ресурсів, які необхідно залучити для повної ліквідації негативних наслідків.
Основними видами наслідків надзвичайної ситуації є: травмування, загибель та захворювання людей, руйнутвання будівель та споруд, радіоактивне забруднення, хімічне, бактеріальне зараження, затоплення територій, лісові пожежі тощо. Вказані наслідки надзвичайних ситуацій створюють небезпеку для здоров'я та житгя як окремих людей, так і значної групи населення.
В екстремальних умовах надзвичайної- сшуації на людей крім різноманітних уражаючих чинників можуть діяти психотравмуючі обставини, що призводять до порушення психічної діяльності, до так званого реактивного (психогенного) стану. В таких умовах на людей діє комплекс надзвичайно сильних подразників, що призводить до порушення нормальної психічної діяльності.
Травмуюча психогенна дія дестабілізуючих чинників полягає не тільки в прямій, безпосередній загрозі життю і здоров'ю людини, що знаходиться у вогнищі надзвичайної сшуації, вона пов'язана з очікуванням її реалізації поза вогнищем ураження. В корі головного мозку людини виникає стійкий осередок очікування небезпеки. Якщо радіус дії дестабілізуючих чинників надзвичайної ситуації на технічні системи та територію навколишнього середовища можна завчасно і досить точно обчислити розрахунковим шляхом з метою прогнозування і розробки профілактичних запобіжних заходів захисту, то радіус психогенної дії обчислити не можливо.
Радіус психологічного впливу дестабілізуючих чинників на організм людини в реальних умовах надзвичайної ситуації розрахункам не піддається. На психологічному рівні, негативний вплив може мати різні прояви, В деяких умовах надзвичайної ситуації психогенний вплив може значно перевищувати радіус впливу безпосередньої дії дестабілізуючих чинників на технічні системи та навколишнє
середовище. Людям, що зазнали психологічного впливу в умовах надзвичайної ситуації, необхідна допомога медичних фахівців відповідного профілю.
4.1.5 Прогнозування та оцінка можливих наслідків
надзвичайних ситуацій
Надзвичайні ситуації є явищем багатопричинним, раптовим, малопередбачуваним але, як правило, виникаючим в найслабших ланках технологічних систем чи промислово-господарських споруд створених людиною. Засухи та повені, озонові діри та кислотні доті, зростання інтенсивності сонячної активності є відповідною реакцією біосфери на непродуману діяльність людини.
В наш час спеціалісти ще не завжди з високим рівнем достовірності можуть точно визначити місце, спрогнозувати час, масштаби та наслідки дії тієї чи іншої надзвичайної ситуації. Так, наприклад, трагічні події мали місце, коли група вчених досліджувала вулкан під егідою ООН в рамках Міжнародного десятиліття по скороченню негативних наслідків стихійних лих (Колумбія, вулкан Галерас, 14.01.1993 р). В цей день вчені вулканологи оснащені суперсучасною технікою відпрацьовували методи короткотермінового прогнозування сейсмічних даних І в той момент, коли після закінчення досліджень вчені згортали апаратуру, земля почала випучуватись і рокіт страшної сили розірвав тишу. Почалося зовсім непередбачуване потужне виверження вулкану, внаслідок якого загинуло шестеро вулканологів. В даному випадку стихійного лиха не відчули ні газові індикатори, ні надчутливі сейсмографи, ні гравітаційні прилади з якими працювати люди.
Земля ще не розкрила людині повністю своїх таємниць, тому немає і не може бути однозначних відповідей на безліч питань стосовно часу виникнення тих чи інших надзвичайних ситуацій. Однак за допомогою служб прогнозування нині вдається передбачувати та визначати момент деяких стихійних лих.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |