Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міністерство освіти і науки України тернопільський національний економічний університет 38 страница



Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

б) у разі перевищення балансової вартості над справедливою вартістю об’єкта інвести-
ційної нерухомості:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Дт 4409 «Знос основних засобів»

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4400 «Основні засоби»

Якщо після завершення будівництва або реконструкції об’єкт нерухомості пере­дається іншій стороні в оперативний лізинг (оренду), то такий об’єкт банк переводить


з категорії капітальних інвестицій за незавершеним будівництвом до категорії інвести­ційної нерухомості. Будь-яка різниця між справедливою вартістю нерухомості та ї"ї по­передньою балансовою вартістю на дату переведення визнається як інші витрати або інший дохід звітного періоду. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

а) у разі отримання доходу:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами» Кт 6499 «Інші доходи»;

б) у разі визнання витрат:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість» Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами».

Банк припиняє визнавати в балансі об’єкт інвестиційної нерухомості під час його вибуття внаслідок продажу або передавання у фінансовий лізинг (оренду), або якщо більше не очікується отримання будь-яких економічних вигід від його використання. Фінансовий результат від вибуття об’єкта інвестиційної нерухомості банк визначає як різницю між надходженнями коштів від вибуття об’єкта та його балансовою вартістю і визнає їх у звітному періоді, у якому відбулося вибуття чи ліквідація. У цьому разі в об­ліку здійснюються такі проводки:

а) у разі перевищення суми балансової вартості об’єкта порівняно із сумою виручки від
його реалізації:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів

1200,2600,2620,2650

Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4410 «Інвестиційна нерухомість»;

б) у разі перевищення суми виручки від реалізації об’єкта порівняно із сумою балансо-
вої вартості об’єкта:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів

1200,2600,2620,2650

Кт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 6499 «Інші доходи».

Зменшення та відновлення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості, що оцінюється за первісною вартістю (собівартістю), банк визнає аналогічно до порядку визнання зменшення корисності основних засобів і відображає в бухгалтерському облі­ку такими проводками:



а) зменшення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості:
Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4419 «Знос інвестиційної нерухомості»;

б) відновлення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості:
Дт 4419 «Знос інвестиційної нерухомості»

Кт 6499 «Інші доходи».


Відшкодування, отримане від третіх сторін як компенсація за інвестиційну нерухо­мість, корисність якої зменшилася, банк визнає доходом і відображає в бухгалтерському обліку на дату надходження грошових коштів такою проводкою:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів 1200,

2600,2620,2650

Кт 6499 «Інші доходи».

 

9.11. Облік гудвілу

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», гудвіл — це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартіс­тю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплек­су, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Зауважимо, що гудвіл — це унікальний нематеріальний актив, оскільки його вартість не може бути прямо пов'язана з будь-якими конкретними ідентифікованими правами та є невіддільним від компанії вцілому. Гудвіл представляє унікальну вартість банку (підприєм­ства) вцілому, яка перевищує всі його матеріальні і нематеріальні активи. Гудвіл може виникати від репутації банку (підприємства), його клієнтури, кваліфікованих працівників та керівництва, вигідного ділового розташування та будь-яких інших унікальних характе­ристик банку (підприємства), які не можуть бути віднесені до якогось конкретного активу.

Гудвіл виникає в результаті придбання іншого банку (підприємства). Оскільки гудвіл не може бути відділений від банку (підприємства), то неможливо, щоб покупець придбав без гудвілу цілий банк (підприємство) чи його значну частину.

Розрізняють позитивний та негативний гудвіл.

Позитивний гудвіл виникає у разі перевищення вартості придбання над часткою по­купця в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на да­ту придбання.

Негативний гудвіл виникає, якщо частка банку в справедливій вартості придбаних чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань) перевищує вартість придбання інвестиції на дату придбання.

Ідентифікованими активами та зобов’язаннями є придбані активи та зобов’язання, що на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу. Чистими акти­вами є активи банку за вирахуванням його зобов’язань.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України гудвіл, придбаний у результаті об'єднання, відображається в облі­ку банку-покупця. У разі поетапного придбання гудвіл визначається як сума різниць між вартістю придбання і часткою в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань, що визнаються на кожному етапі на дату придбання. Придбані покупцем ідентифіковані активи та зобов’язання визнаються окремо на дату придбан­ня та відображаються за їх справедливою вартістю.

Якщо придбання здійснюється шляхом передавання інших активів або прийняття на себе зобов’язання, то вартість дорівнює справедливій вартості на дату придбання


активів або зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами іншого банку (підприємства), збільшеній на суму витрат, які безпосередньо пов'язані з їх придбанням. Після визнання ідентифікованих активів і зобов’язань у балансі покупця всі подальші зміни, що пов'язані з їх оцінкою, не призводять до додаткового визнання нового позитивного чи негативного гудвілу.

Позитивний гудвіл обліковується за собівартістю з урахуванням зменшення ко­рисності.

Під час виникнення негативного гудвілу банк має перевірити правильність іденти­фікації та оцінки ідентифікованих активів і зобов’язань, а також оцінку вартості при­дбання. На дату придбання банк має визнати негативний гудвіл у повній сумі доходом звітного періоду і відобразити за рахунком 6499 «Інші доходи».

Позитивний гудвіл, що виникає в банку-покупця в результаті придбання іншої ком­панії чи шляхом об'єднання компаній відображається в бухгалтерському обліку за актив­ним рахунком 4321 «Гудвіл». За дебетом цього рахунку проводяться суми вартості гудвілу, що виникає в покупця в результаті придбання іншої компанії, шляхом об'єднання ком­паній. За кредитом рахунку проводяться суми втрат від зменшення корисності гудвілу.

Позитивний гудвіл, що виникає в банку-покупця в результаті придбання іншої ком­панії чи шляхом об'єднання компаній, відображається в бухгалтерському обліку на дату придбання такими проводками:

1) Дт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» — на суму платежу з придбання активів;

2) Дт Рахунки активів — на суму придбаних активів
Дт 4321 «Гудвіл» — на суму позитивного гудвілу

Кт Рахунки зобов’язань — на суму придбаних зобов’язань

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів». Визнання зменшення корисності гудвілу відображається в обліку такою проводкою: Дт 7499 «Інші витрати» Кт 4321 «Гудвіл».

 

9.12. Розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи банку

Інформація про основні засоби і нематеріальні активи банку розкривається у таких фінансових звітах:

• звіті «Баланс»;

• звіті про рух грошових коштів;

• звіті про власний капітал;

• примітках до річної фінансової звітності, Зокрема:

1.9 «Інвестиційна нерухомість»;

1.10 «Основні засоби»;

1.11 «Нематеріальні активи»;

1.14. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття»;


12. «Інвестиційна нерухомість»;

13. «Гудвіл»;

14. «Основні засоби та нематеріальні активи»;

17. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття». Інформація про необоротні активи у квартальному та річному звіті «Баланс» пода­ється у таких статтях:

• Інвестиційна нерухомість;

• Гудвіл (ця стаття подається лише у річному звіті);

• Основні засоби та нематеріальні активи;

• Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття.

У звіті про рух грошових коштів інформація, що стосується основних засобів і нематеріальних активів наводиться у розділі «Грошові кошти від інвестиційної діяльності» у таких статтях:

• Придбання основних засобів;

• Дохід від реалізації основних засобів;

• Придбання інвестиційної нерухомості;

• Дохід від реалізації інвестиційної нерухомості;

• Придбання нематеріальних активів;

• Дохід від вибуття нематеріальних активів.

У звіті про власний капітал розкривається інформація про результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів.

Детальніша інформація про необоротні активи розкривається у примітках до річної фінансової звітності банку.

У примітці 1.9 «Інвестиційна нерухомість» банк подає інформацію про критерії визнання та метод оцінки інвестиційної нерухомості.

У примітці 1.10 «Основні засоби» розкривається інформація про:

• методи оцінки придбаних (виготовлених) основних засобів;

• метод амортизації та строки корисного використання (експлуатації). У разі зміни мето­ду амортизації протягом звітного року банк має обґрунтувати, що новий метод найкра­ще відображає очікувану форму споживання майбутніх економічних вигод, утілених в активі. Банк зазначає в таблиці суми розрахованих амортизаційних відрахувань за рік за новим та попереднім методами;

• норми амортизації та їх перегляд;

• перегляд строку корисного використання;

• дату набрання чинності переоцінки;

• залучення незалежного оцінювача;

• методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об’єктів;

• дооцінку із зазначенням зміни за період;

• визнання знецінення основних засобів.

Примітка 1.11 «Нематеріальні активи» містить інформацію про:

• методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів;

• метод амортизації. У разі зміни методу амортизації протягом звітного року банк має обґрунтувати, що новий метод найкраще відображає очікувану форму споживання


майбутніх економічних вигод, утілених в активі. Банк зазначає в таблиці суми розрахо­ваних амортизаційних відрахувань за рік за новим та попереднаї методами;

• норми амортизації та їх перегляд;

• переоцінку первісної вартості;

• залучення незалежного оцінювача;

• перегляд строку корисного використання.

У примітці 1.14 «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи ви­буття» банк розкриває інформацію про: оцінку довгострокових активів, призначених для продажу, та активів групи вибуття; зміни в плані продажу.

Примітка 12 «Інвестиційна нерухомість» містить інформацію про інвестиційну нерухомість, оцінену за методом справедливої вартості та інвестиційну нерухомість, оцінену за методом собівартості. Ці дані подаються у двох таблицях, після яких зазна­чається:

• стосовно інвестиційної нерухомості, оціненої за методом справедливої вартості: чи класифікуються й обліковуються частки нерухомості, утримувані за угодою про опера­ційну оренду як інвестиційна нерухомість; міру, якою справедлива вартість інвестицій­ної нерухомості базується на оцінці незалежного оцінювача, що має відповідну профе­сійну кваліфікацію і недавній досвід оцінки аналогічних об’єктів на території України; методи і суттєві припущення, що застосовуються для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості;

• щодо інвестиційної нерухомості, оціненої за методом собівартості: застосовані методи амортизації; строк корисного використання і ставки амортизації інвестиційної нерухо­мості; пояснення того, чому неможливо визначити справедливу вартість цієї інвести­ційної нерухомості, та, якщо це можливо, діапа30н оцінок, у якому найбільш ймовірно перебуває справедлива вартість.

У Примітці 13. «Гудвіл» інформація про гудвіл подається у двох таблицях:

• таблиця 13.1. «Зміна гудвілу, що пов'язана з придбанням асоційованих та дочірніх ком­паній»;

• таблиця 13.2. «Перевірка, що застосовується банком для визнання зменшення корис­ності гудвілу».

У приміці 14. «Основні засоби та нематеріальні активи» банк у таблиці розкриває детальну інформацію про земельні ділянки; будівлі, споруди і передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); інші основні засоби; інші необоротні матеріальні активи; незавершені капітальні вкладення в основні засоби та нематеріальні активи, нематеріальні активи, гудвіл. Ця інформація подається у розрізі таких основних статей: балансова вартість необоротних активів; придбання, пов'язане з об'єднанням компаній; надходження; поліпшення ос­новних засобів та нематеріальних активів; передавання; передавання до активів групи вибуття; вибуття; амортизаційні відрахування; відображення величини втрат від змен­шення корисності, визначених у фінансових результатах; відновлення корисності через фінансові результати; переоцінка; вплив перерахунку у валюту подання звітності. Після таблиці банк зазначає таку інформацію:

• вартість основних засобів, стосовно яких є передбачені законодавством обмеження щодо володіння, користування та розпорядження;


• вартість оформлених у заставу основних засобів та нематеріальних активів;

• залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консерва­ція, реконструкція тощо);

• залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації на продаж;

• первісна (переоцінена) вартість повністю аморти30ваних основних засобів;

• вартість нематеріальних активів, щодо яких є обмеження права власності;

• вартість створених нематеріальних активів;

• збільшення або зменшення протягом звітного періоду, які виникають у результаті переоцінок, а також у результаті збитків від зменшення корисності, визнаних або стор­нованих безпосередньо у власному капіталі.

У примітці 17. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття» банк у двох таблицях розкриває інформацію про довгострокові активи, при­значені для продажу, та активи групи вибуття, а також продані активи та зобов’язання групи вибуття і суми, отримані під час їх продажу. Ці дані подаються у розрізі різних видів активів, у тому числі інвестиційної нерухомості, гудвілу, основних засобів та нематеріальних активів.

 

Запитання для перевірки знань

1. Дайте визначення основних засобів та нематеріальних активів.

2. На які групи з позиції бухгалтерського обліку класифікуються основні засоби та нема­теріальні активи в банках України?

3. Які види основних засобів відносяться до інвестиційної нерухомості?

4. За яких умов необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу?

5. Які міжнародні стандарти фінансової звітності регламентують питання, пов'язані з визнанням та оцінкою необоротних активів?

6. Яким нормативно-правовим актом НБУ регламентуються методологічні засади фор­мування в бухгалтерському обліку банків інформації про операції з основними засобами та нематеріальними активами?

7. За яких умов об’єкт основних засобів та нематеріальних активів визнається активом?

8. З чого складається первісна вартість придбаного об’єкта основних засобів та немате­ріальних активів?

9. Які витрати, що пов'язані із придбанням чи створенням нематеріального активу визна­ються витратами звітного періоду?

10. Як визначається первісна вартість об’єкта необоротного активу, отриманого в обмін на подібний та неподібний актив?

11.Які витрати включає первісна вартість створених необоротних активів?

12. Як відображаються в бухгалтерському обліку витрати на поліпшення (вдосконалення) необоротних активів та витрати на підтримання необоротних активів у придатному для використання стані?

13. За якими методами банки можуть здійснювати подальший облік основних засобів і не­матеріальних активів після їх первісного визнання?

14. В яких випадках банк повинен визнавати зменшення корисності необоротних активів?


15. Які методи нарахування амортизації необоротних активів можуть використовувати банки?

16. Який метод нарахування амортизації є найбільш розповсюдженим і чому?

17. У чому полягають особливості нарахування амортизації нематеріальних активів?

18. В яких випадках об’єкти необоротних активів припиняють визнаватися в балансі?

19. Як визначається фінансовий результат від продажу основних засобів і нематеріальних активів?

20.Як здійснюється облік необоротних активів, утримуваних для продажу?

21. За якою вартістю відображається в обліку банку інвестиційна нерухомість під час пер­вісного визнання та після первісного визнання?

22. Що таке гудвіл і в яких випадках він виникає?

23.3а якими рахунками бухгалтерського обліку банку обліковується позитивний та нега­тивний гудвіл?

24. У яких фінансових звітах банку і в яких статтях розкривається інформація про необо­ротні активи?

 

Тести

1. Які з наведених нижче активів відносяться до нематеріальних активів?

а) право на комп'ютерну програму;

б) права на користування земельною ділянкою;

в) ліцензії;

г) усе зазначене вище.

2. Як банк має класифікувати необоротні активи, балансова вартість яких відшкодову-
ватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання:

а) як інвестиційну нерухомість;

б) як незавершені капітальні інвестиції;

в) як інші необоротні матеріальні активи;

г) як необоротні активи утримувані для продажу.

3. Які з наведених нижче активів відносяться до інвестиційної нерухомості?

а) транспортні засоби;

б) земельна ділянка, що утримується з метою реалізації в короткостроковій перс-
пеКт иві;

в) земля, подальше використання якої на даний момент не визначено;

г) будівля, зайнята банком.

4. Бухгалтерське проведення Дт 4400 Кт 3510 означає:

а) банк здійснив попередню оплату за основні засоби;

б) банк визнав в балансі основні засоби, придбані на умовах попередньої оплати;

в) банк визнав в балансі основні засоби, оплата за які ще не здійснена;

г) банк придбав основні засоби в обмін на подібний об’єкт.


5. За яким рахунком відображаються в обліку банку витрати на підтримання необорот-
них активів у придатному для використання стані?

а) 3519;

б) 4310;

в) 4430;

г) 7420.

6. Які необоротні активи не підлягають переоцінці?

а) необоротні активи, які обліковуються за методом первісної вартості (собівартості);

б) бібліотечні фонди;

в) малоцінні необоротні матеріальні активи;

г) усе зазначене вище.

7. Якими бухгалтерськими проводками відображається дооцінка основних засобів у випад-
ку використання першого методу відображення накопиченого зносу?

а) Дт 4409 Кт 4400;

б) Дт 4400 Кт 5100

в) Дт 5100 Кт 4409

г) Дт 5100 Кт 4400.

8. Якими бухгалтерськими проводками відображається уцінка нематеріальних активів у
випадку використання другого методу відображення накопиченої амортизації?

а) Дт 7499 Кт 4300;

б) Дт 4309 Кт 5101

в) Дт 4309 Кт 4300

г) Дт 7499 Кт 4300.

9. Який термін, не може перевищувати строк корисного використання нематеріальних
активів в банках України?

а) 20 років;

б) 15 років;

в) 10 років;

г) 5 років.

10. За яким рахунком банк має відображати втрати від зменшення корисності необорот-
них активів, які не переоцінювалися?

а) 7490;

б) 7499;

в) 4400;

г) 6499.

11. За якими необоротними активами не нараховується амортизація?

а) предметами антикваріату;

б) землею;


в) необоротними активами, утримуваними для продажу;

г) необоротними активами, балансова вартість яких дорівнює їх ліквідаційній вартості;

д) усіма зазначеними вище.

12. Ліквідаційна вартість яких видів необоротних активів прирівнюється до нуля при роз-
рахунку їх вартості, що амортизується?

а) основних засобів;

б) інших необоротних матеріальних активів;

в) незавершених капітальних інвестицій;

г) нематеріальних активів.

13. Як може здійснюватися амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів?

а) 50 % їх вартості в першому місяці їх використання і 50 % у другому місяці їх вико-
ристання;

б) 100 % їх вартості в першому місяці використання;

в) 100 % їх вартості в останньому місяці використання;

г) 50 % їх вартості в першому місяці їх використання та 50 % у місяці їх списання з ба-
лансу внаслідок невідповідності критеріям визнання їх активом.

14. Бухгалтерське проведення Дт 4400 Кт 4410 означає:

а) банк придбав інвестиційну нерухомість;

б) банк продав інвестиційну нерухомість;

в) банк перевів об’єкт інвестиційної нерухомості до категорії нерухомості, зайнятої
власником;

г) банк перевів об’єкт нерухомості, зайнятої власником до категорії інвестиційної
нерухомості.

15. За яким рахунком банк відображає в обліку негативний гудвіл?

а) 4300;

б) 7499;

в) 4321;

г) 6499.

 

Задачі

Задача 9.1

20.03.2009 р. банк здійснив передоплату за програмне забезпечення у сумі 2122000 грн.

23.03.2009 р. програмне забезпечення було отримано і встановлено в банку і відпові­дно визнано в балансі.

2.04.2009 р. банк нарахував прямолінійним методом амортизацію за придбаним програмним забезпеченням. Строк корисного використання — 6 років, ліквідаційна вартість — О грн.


Задача 9.5.

Банк здійснює перший раз переоцінку власної будівлі. Первісна вартість будівлі — 8706450 грн. Упродовж строку експлуатації будівлі нараховано знос — 960750 грн. На дату переоцінки справедлива вартість будівлі становить 9500000 грн.

Необхідно:

1) Здійснити переоцінку будівлі, використовуючи перший метод відображення в бух­галтерському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки та відобразити ї"ї в обліку.

2) Здійснити переоцінку будівлі, використовуючи другий метод відображення в бухгал­терському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки та відобразити її в обліку.

Задача 9.6.

Банк реалізував службовий автомобіль, первісна вартість якого 115000 грн. Упро­довж строку експлуатації автомобіля було нараховано знос у сумі 65000 грн. Необхідно:

Скласти бухгалтерські проводки з реалізації банком автомобіля за умови, що авто­мобіль було продано за:

а) 48000 грн.;

б) 60000 грн.;

в) 50000 грн.

Задача 9.7.

Банк списав з балансу 10 однакових комп'ютерів. Первісна вартість кожного з ком­п'ютерів становила 3500 грн. За строк експлуатації комп'ютерів було нараховано знос у сумі 3000 грн. Ліквідаційна вартість одного комп'ютера становить 500 грн.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проводки за операцією із списання комп'ютерів з балансу банку.


Необхідно:

Здійснити відповідні розрахунки та скласти бухгалтерські проведення за наведени­ми операціями.

Задача 9.2

17.02.2009 р. банк здійснив попередню оплату на користь німецької фірми Wincor Nixdorf International за 10 банкоматів у сумі 105070 євро. Офіційний курс гривні до євро на дату проведення передоплати становив 9, 829050 EUR/UAH.

2.03.2009 p. банк отримав придбані банкомати, але ще не ввів їх в експлуатацію.

5.03.2009 р. банк встановив 2 банкомати і ввів їх в експлуатацію.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за даними операціями. Задача 9.3

25.02.2009 р. банк здійснив передоплату за легковий автомобіль у сумі 165000 грн. 26.02.2009 р. банк визнав придбаний автомобіль в балансі і зразу ввів його в експлуа­тацію.

2.03.2009 р. банк нарахував кумулятивним методом амортизацію за придбаним авто­мобілем. Строк корисного використання — 6 років, ліквідаційна вартість — 45000 грн.

20.03.2009 р. автомобіль потрапив у ДТ Н і був зданий на ремонт сторонній організації, яка обслуговується в іншому банку. Оплата за ремонт автомобіля здійснюється після виконання ремонтних робіт.

2.04.2009 р. банк перерахував кошти у сумі 4250 грн. за виконаний ремонт авто­мобіля.

Необхідно:

Здійснити відповідні розрахунки та скласти бухгалтерські проведення за наведени­ми операціями.

Задача 9.4.

Визначте пропущені суми для кожного з основних засобів, що підлягають амортизації.

 

Основні засоби

Первісна вартість

Залишкова вартість

Строк експлуатації (роки)

Метод нарахування амортизації

Сума амортизації за другий рік використання

А

 

20 000

 

прискореного зменшення

24 000

Б

40 000

   

Кумулятивний

7 000

В

65 000

5 000

 

Прямолінійний

6 000

Г

230 000

10 000

   

22 000


Розділ 10

ОБЛІК ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Питання до розгляду

10.1. Економічний зміст та види лізингових операцій.

10.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку лізингових операцій.

10.3. Облік операцій з фінансового лізингу лізингодавцем.

10.4. Відображення в обліку фінансового лізингу лізингоодержувачем.

10.5. Облік оперативного лізингу лізингодавцем.

10.6. Облік операцій з оперативного лізингу лізингоодержувачем.

10.7. Відображення в обліку продавця операції з продажу необоротного активу із зворотною орендою.

10.8. Відображення в обліку покупця операції з продажу необоротного активу із зворотною орендою.

10.9. Розкриття інформації про лізингові операції.

 

10.1. Економічний зміст та види лізингових операцйі

Термін лізинг походить від англійського слова «to lease», що означає «орендувати», «наймати». Лізинг можна визначити як підприємницьку діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодав­цем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержува­чем періодичних лізингових платежів.

Велика різноманітність лізингових операцій дозволяє класифікувати їх за багать­ма ознаками, Зокрема, такими як: склад учасників угоди, об’єкт лізингу, умови амо­ртизації, обсяг обслуговування, рівень окупності, кількість учасників угоди, сеКт ор ринку, де здійснюються операції, характер лізингових платежів. З позиції відо­браження лізингових операцій у бухгалтерському обліку має значення класифікація лізингу за умовами передавання ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив, що надається у лізинг. За цією ознакою лізинг поділяється на фінансовий і оперативний.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ № 480 від 20.12.2005 p..


фінансовий лізинг (оренда) — це оренда, умовами якої передбачається передавання всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив. Право власності може з ча­сом передаватися або не передаватися. Лізинг (оренда), що не передбачає передаван­ня всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив, класифікується опе­ративним.

Класифікація лізингу (оренди) як фінансового або оперативного залежить від суті операції, а не від форми договору.

Для визначення операції як фінансовий лізинг (оренда) використовуються критерії, які окремо або в поєднанні обумовлюють класифікацію лізингу (оренди) як фінансово­го, а саме:

• наприкінці строку дії лізингу (оренди) право власності або інші речові права на актив переходять до лізингоодержувача;

• лізингоодержувач має право на купівлю цього активу за ціною, яка значно нижча від справедливої вартості на дату реалізації цього права, а на початку строку лізингу є об­ґрунтована впевненість у тому, що це право буде реалі30вано;


Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.051 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>