16. Які бухгалтерські проводки виконує банк у разі амортизації дисконту і премії за фінансовими зобов’язаннями?
17. Якими бухгалтерськими проводками відображаються операції з нарахування і отримання комісійних доходів в національній та іноземній валюті?
18. Які бухгалтерські проводки виконуються у разі втрати ймовірності щодо отримання компенсації за дебіторською заборгованістю за нарахованими та неотриманими доходами (крім процентних доходів за фінансовими інструментами)?
19. Якими бухгалтерськими проводками супроводжуються операції з нарахування і сплати комісійних витрат в національній та іноземній валюті?
20. За якими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України обліковуються прибутки і збитки від торговельних операцій?
21. Якими бухгалтерськими проводками відображаються витрати на утримання банківського персоналу?
22. Якими бухгалтерськими записами супроводжуються виплати та розрахунки за авансами, виданими працівникам банку під звіт на відрядження та інші господарські витрати?
23. Які бухгалтерські проводки виконуються у разі нарахування та сплати загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів)?
24. Як здійснюється облік витрат банку на податок на прибуток?
25.Якими бухгалтерськими проводками супроводжуються операції із закриття рахунків
доходів і витрат в останній день звітного року? 26. У яких фінансових звітах розкривається інформація про доходи, витрати і фінансовий
результат діяльності банку?
Тести
1. Які доходи банку класифікуються, як доходи, отримані в результаті операційної діяльності?
а) процентні доходи;
б) комісійні доходи;
в) прибутки від торговельних операцій;
г) дохід у вигляді дивідендів;
д) усе перераховане вище.
2. Які з перерахованих нижче витрат банку не відносяться до витрат, що виникли внаслідок операційної діяльності?
а) податок на прибуток;
б) витрати на формування спеціальних резервів;
в) збитки від торговельних операцій;
г) дивіденди, що сплачені банком за власними акціями;
д) витрати від оперативного лізингу.
3. В яких випадках дохід не визнається?
а) якщо дохід не може бути достовірно оцінений;
б) якщо здійснюється обмін активами, які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість;
в) якщо здійснюється обмін неподібними активами, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;
г) в усіх перерахованих вище випадках.
4. Які доходи і витрати можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих
доходів і витрат?
а) процентні доходи (витрати);
б) дивіденди;
в) комісійні доходи (витрати) за безперервними послугами;
г) комісійні доходи (витрати) за однора30вими послугами.
5. Які грошові надходження в банк не визнаються доходами?
а) проценти за користування кредитами, що були надані банком;
б) сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг;
в) надходження від первинного розміщення цінних паперів;
г) надходження, що належать іншим особам.
6. Які платежі банку не визнаються витратами?
а) попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;
б) погашення одержаних банком кредитів;
в) повернення залучених банком депозитів;
г) усе перераховане вище.
7. Як часто повинен здійснюватися бухгалтерський облік нарахованих доходів і витрат
та амортизація дисконту (премії)?
а) кожного дня;
б) не рідше одного разу на тиждень;
в) не рідше одного разу на місяць;
г) не рідше одного разу на квартал.
8. Які доходи і витрати банку відображаються на нетто-основі?
а) прибутки і збитки від реалізації торгових цінних паперів;
б) прибутки і збитки від реалізації цінних паперів з портфеля на продаж;
в) результат від торгівля іноземною валютою і банківськими металами;
г) усі перераховані вище.
9. Як амортизація дисконту за фінансовими активами впливає на фінансовий результат банку?
а) збільшує процентні доходи;
б) зменшує процентні доходи;
в) збільшує процентні витрати;
г) зменшує процентні витрати.
10. Як амортизація премії за фінансовими зобов’язаннями впливає на фінансовий результат
банку?
а) збільшує процентні доходи;
б) зменшує процентні доходи;
в) збільшує процентні витрати;
г) зменшує процентні витрати.
11.Які дії виконує банк у разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими процентними доходами, у строк, передбачений угодою?
а) формує спеціальні резерви на суму неотриманих нарахованих доходів;
б) визнає суму неотриманих нарахованих доходів за відповідними рахунками з обліку
прострочених нарахованих доходів;
в) визнає суму неотриманих нарахованих доходів за відповідними рахунками з обліку
процентних витрат;
г) списує суму неотриманих нарахованих доходів за рахунок сформованих раніше спеціальних резервів.
12. Яку бухгалтерську проводку виконує банк у разі втрати ймовірності щодо отримання компенсації за дебіторською заборгованістю за нарахованими та не отриманими доходами (крім процентних доходів за фінансовими інструментами)?
а) Дт 7720 Кт 3599;
б) Дт 3599 Кт 7720;
в) Дт 3599 Кт 3579;
г) Дт 9600 Кт 9910.
13. Якою бухгалтерською проводкою відображається операція із нарахування заробітної плати банківським працівникам протягом місяця?
а) Дт 3559 Кт 3652;
б) Дт 3652 Кт 2625;
в) Дт 7400 Кт 3654;
г) Дт 7400 Кт 3652.
14. Якою бухгалтерською проводкою супроводжується операція із нарахування відпускних
банківським працівникам, якщо період відпустки повністю збігається із звітним місяцем?
а) Дт 7400 Кт 3652;
б) Дт 7400 Кт 3658
в) Дт 7400 Кт 3654
г) Дт 7400 Кт 3500.
15. Бухгалтерське проведення Дт 7452 Кт 3550 означає:
а) видано аванс на відрядження банківському працівнику;
б) банківським працівником повернено невикористані кошти, що були раніше отри-
мані ним на відрядження;
в) виплачено банківському працівнику кошти за результатами авансового звіту про
витрати на відрядження;
г) згідно з авансовим звітом банківського працівника визнано витратами аванс на від-
рядження.
16. Якою бухгалтерською проводкою банк відображає визнання витрат з податку на при-
буток?
а) Дт 3520 Кт 1200;
б) Дт 7900 Кт 3620
в) Дт 3620 Кт 3520
г) Дт 7900 Кт 3621.
17. В яких випадках відстрочений податок на прибуток не визнається витратами?
а) якщо він нарахований у результаті операцій з переоцінки основних засобів;
б) якщо він нарахований у результаті операцій з переоцінки нематеріальних активів;
в) якщо він нарахований у результаті операцій з переоцінки цінних паперів у портфелі
банку на продаж;
г) в усіх зазначених вище випадках.
18.Які бухгалтерські проводки виконує банк 31 грудня із закриття рахунків доходів і витрат, за умови, що доходи перевищують витрати?
а) Дт 5040 Кт Рахунки 6 класу;
б) Дт Рахунки 6 класу Кт 5040;
в) Дт 5040 Кт Рахунки 7 класу;
г) Дт Рахунки 7 класу Кт 5040.
19. Якщо банк закінчив фінансовий рік із збитком, то з яких рахунків банк може списувати кошти для покриття цього збитку?
а) 5030;
б) 5022;
в) 5021;
г) 5020;
д) усіх перерахованих вище.
Задачі
Задача 12.1.
Упродовж дня банком було нараховано процентні доходи та витрати, окремі з яких наведено нижче:
1) нараховано процентні доходи у сумі 377 грн. за коштами, що знаходяться на кореспондентському рахунку, який відкритий в іншому банку;
2) нараховано процентні доходи у сумі 1574 грн. за розміщеним міжбанківським депозитом овернайт;
3) нараховано 631 грн. за кредитом, наданим на поточні потреби фізичній особі;
4) нараховано процентні доходи у сумі 2529 грн. та зроблено амортизацію дисконту у сумі 543 грн. за кредитом, наданим в поточну діяльність підприємству;
5) нараховано процентні витрати у сумі 959 грн. за строковими коштами суб’єкта господарювання;
6) нараховано процентні витрати за строковими коштами фізичної особи у сумі 797 грн.;
7) нараховано процентні витрати за довгостроковим ощадним сертифікатом власного боргу, емітованого банком у сумі 852 грн.
Необхідно:
Скласти бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями.
Задача 12.2.
Упродовж дня банком було визнано такі комісійні доходи та витрати:
1) отримано від фізичної особи комісійні у сумі 20 грн. за переказ готівки;
2) нараховано комісійні доходи за касово-розрахункове обслуговування клієнта у сумі 78 грн.;
3) перераховано банку-кореспонденту комісійні у розмірі 231 грн. за виконання розрахункової операції;
4) списано з поточного рахунку підприємства 45 грн. нарахованих раніше комісійних за розрахунково-касове обслуговування;
5) списано з кореспондентського рахунку банку в НБУ комісійні витрати у сумі 450 грн. за операціями з цінними паперами;
6) списано з поточного рахунку суб’єкта господарювання 560 грн.за надання гарантії. Необхідно:
Скласти бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями.
Задача 12.3.
Упродовж дня банком було визнано в бухгалтерському обліку такі доходи та витрати за валютними операціями:
1) нараховано проценти за депозитом фізичної особи у сумі 530 євро;
2) сплачено комісійні іншому банку за операцією на валютному ринку у сумі 460 грн.;
3) отримано від фізичної особи комісійні за продаж дорожніх чеків у сумі 235 грн.;
4) нараховано проценти у сумі 780 доларів США за валютним кредитом, наданим суб’єкту господарювання у поточну діяльність;
5) визнано торговельний прибуток за операціями з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти у сумі 1250 грн.
6) списано 120 доларів США з поточного рахунку суб’єкта господарювання за перевірку документів за документарним акредитивом.
Необхідно:
Скласти бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями, враховуючи, що в цей день були встановлені такі офіційні курси гривні до іноземних валют: 1 USD = 7,6865 USD/UAH; 1 EUR = 10,994 EUR/UAH.
Задача 12.4.
Упродовж дня банком було визнано в бухгалтерському обліку певні адміністративні витрати, окремі з яких наведено нижче:
1) нараховано заробітну плату працівникам банку у сумі 1985250 грн.;
2) нараховано матеріальну допомогу банківському працівнику Нетришину С. В. у сумі 500 грн.;
3) нараховано відпускні банківському працівнику Фукарчуку Б.Б. у сумі 4550 грн., з яких 3100 грн. належать до поточного місяця, а 1450 грн. — до наступного місяця;
4) утримано з банківського працівника Касперського Н.Р. 800 грн. на користь третьої особи;
5) видано аванс банківському працівнику Михайлику В.Д. у сумі 1500 грн. на відрядження.
Необхідно:
Скласти бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями.
Розділ 13
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ БАНКУ
Питання до розгляду
13.1. Вимоги міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) щодо фінансової звітності.
13.2. Правове регулювання процесу формування фінансової звітності банків України.
13.3. Характеристика фінансових звітів банку:
13.3.1. Звіт «Баланс».
13.3.2. Звіт про фінансові результати.
13.3.3. Звіт про рух грошових коштів.
13.3.4. Звіт про власний капітал.
13.3.5. Примітки до фінансової звітності.
13. 4.Особливості складання консолідованої фінансової звітності банками України.
13.1. Вимоги міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) щодо фінансової звітності
Фінансова звітність є кінцевим етапом облікового циклу банку та основним засобом донесення фінансової інформації про нього 30внішнім користувачам. Нагадаємо, що до 30внішніх користувачів фінансової звітності відносяться: наявні та потенційні інвестори, кредитори, банки-кореспонденти, клієнти (вкладники), НБУ та інші державні органи влади.
Метою фінансових звітів є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку.
Склад, форми та ступінь розкриття інформації у фінансовій звітності, що складається банками та суб’єктами господарювання в різних країнах має свої особливості, що зумовлені економічними, соціальними та політичними чинниками. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів ускладнюють аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. З метою гармонізації фінансової звітності, максимального зближення національних стандартів фінансової звітності з міжнародними. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку розробляє облікові стандарти, відповідно до яких у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, про30ра та порівнянна
фондовому ринку) зобов’язані складати консолідовану фінансову звітність на основі вимог МСФЗ.
Загальні вимоги щодо складання і подання фінансової звітності підприємств містяться у МСБО 1 «Подання фінансових звітів».
Згідно з МСБО 1, повний комплект фінансових звітів повинен містити:
• Звіт про фінансовий стан;
• Звіт про всеохоплюючий дохід;
• Звіт про зміни у власному капіталі;
• Звіт про рух грошових коштів;
• Примітки, що містять виклад облікової політики та інші пояснювальні примітки. МСБО 1 також заохочує підприємства до подання, окремо від фінансових звітів,
фінансового огляду, складеного керівництвом, з описом і поясненням основних рис результатів діяльності підприємства та його фінансового стану.
Фінансові звіти мають правдиво відображати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів підприємства. Правдиве подання, практично за всіх обставин, досягається шляхом відповідності міжнародним стандартам фінансової звітності.
У МСБО 1 розкриваються вимоги щодо застосування певних облікових принципів та припущень у процесі складання фінансової звітності, таких як: безперервність, принцип нарахування, послідовність, суттєвість та об'єднання, згортання, порівнянність. Зокрема, у цьому стандарті зазначається що:
• складаючи фінансові звіти, керівництво повинне оцінювати здатність підприємства продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Фінансові звіти мають складатися на основі безперервності, якщо тільки керівництво не має намірів ліквідувати підприємство чи припинити діяльність;
• підприємства повинні складати свої фінансові звіти (крім інформації про рух грошових коштів) за принципом нарахування;
• подання та класифікація статей у фінансових звітах має зберігатися від одного періоду до іншого (виняток становлять випадки, коли суттєві зміни в характері операцій підприємства або огляд подання його фінансових звітів показують, що зміни сприятимуть більш відповідному поданню подій чи операцій або МСБО вимагають змін у поданні);
• кожну суттєву статтю у фінансових звітах слід подавати окремо. Несуттєві суми слід об'єднувати з сумами подібного характеру чи функції; окремо подавати їх непотрібно;
• активи і зобов’язання не слід згортати, крім випадків, коли інший МСБО вимагає або дозволяє згортання. Статті доходу та витрат слід згортати лише тоді, коли: один з МСБО вимагає чи дозволяє це або прибутки, збитки та пов'язані з ними витрати, які виникають у результаті однакових чи подібних операцій та подій, не є суттєвими;
• слід розкривати порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду щодо всієї числової інформації у фінансових звітах. Порівняльну інформацію слід включати до інформації розповідного та описового характеру, якщо вона є доречною для розуміння фінансових звітів поточного періоду.
МСБО 1 вимагає чіткої ідентифікації фінансових звітів та їх компонентів. Фінансові звіти повинні бути чітко ідентифіковані та відрізнятися від іншої інформації в тому
інформація, для того, щоб допомогти користувачам звітності приймати обґрунтовані економічні рішення.
Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів (опублікованою КМСБО у 1989 p.), інформація, що наведена у фінансовій звітності, має відповідати наступним якісним характеристикам:
Зрозумілість інформації, що подається у фінансових звітах для користувачів. Припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку.
Доречність — інформація є доречною, якщо вона впливає на прийняття економічних рішень користувачів, дає змогу оцінити ними події чи скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому.
Суттєвість — інформація є суттєвою, якщо ї"ї пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.
Достовірність — інформація є достовірною, якщо у ній відсутні суттєві помилки і вона відображає дійсний стан справ.
Правдивість подання інформації — це правдиве відображення операцій та інших подій, результатом яких є зміна активів, зобов’язань або капіталу на дату звітності.
Превалювання сутності над формою — облік і розкриття операцій та інших подій повинен здійснюватися відповідно до їхньої сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їхньої юридичної форми.
Нейтральність інформації — це відсутність в інформації упередженості. Фінансові звіти не є нейтральними, якщо в результаті відбору або викладу інформації вони впливають на прийняття рішення або на судження з метою досягнення заздалегідь визначеного результату.
Обачність — це дотримання певної обережності при формуванні судження, необхідного при оцінці за умов непевності, таким чином, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов’язання чи витрати — занижені.
Повнота — щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах має бути повною в межах суттєвості та витрат, пов'язаних з ї"ї отриманням. У результаті упущень інформація може бути хибною або оманливою, а значить недостовірною та недостатньо доречною.
Зіставність інформації, тобто можливість порівнювати фінансові звіти за різні періоди для того, щоб визначати тенденції змін у фінансовому стані та результатах діяльності підприємства. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і ї"ї зміни.
Своєчасність інформації свідчить про те, що несвоєчасне подання фінансової звітності може призвести до втрати доречності та достовірності інформації. Для досягнення оптимального співвідношення між доречністю та достовірністю потрібно брати до уваги задоволення потреб користувачів, які приймають економічні рішення.
Із січня 2005 року, відповідно до Регламенту Європейського Союзу 1606/2002 від 19 липня 2002 р. про застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), підприємства країн Європейського Союзу, які є прямими учасниками ринку капіталу (тобто які мають акції та облігації, що торгуються на органі30ваному
самому опублікованому документі. Кожний компонент фінансових звітів повинен містити, де це необхідно для належного розуміння поданої інформації, таке:
• назву підприємства, що звітує;
• чи охоплюють фінансові звіти одне підприємство чи групу підприємств;
• дату балансу або період, охоплений фінансовими звітами;
• валюту звітності;
• рівень точності, використаний при поданні цифр у фінансових звітах.
Фінансові звіти, згідно з МСБО 1, повинні подаватися принаймні щорічно. Якщо дата балансу підприємства змінюється і річні фінансові звіти подаються за період, довший або коротший, ніж один рік, підприємство повинно розкрити причину зміни та той факт, що порівняльні суми у звітності не є зіставними. Стандартом також вимагається, щоб підприємство публікувало свої фінансові звіти протягом шести місяців після дати балансу.
Питання, пов'язані із розкриттям інформації у фінансовій звітності банків до 1.01.2007 р. регламентувалися МСБО 30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ». З 1.01. 2007 р. МСБО 30 було замінено МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».
МСФЗ 7 застосовується до всіх суб’єктів господарювання, у тому числі до банків, більшість активів і зобов’язань яких є фінансовими інструментами. Цей стандарт вимагає від суб’єктів господарювання розкриття інформації в їхніх фінансових звітах, яка дає змогу користувачам оцінити:
• значимість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб’єкта господарювання;
• характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів, яким суб’єкт господарювання доступний протягом періоду та на звітну дату, та як суб’єкт господарювання управляє цими ризиками.
Розглянемо основні вимоги МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».
Розкриття інформації про значимість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб’єкта господарювання передбачає наступне.
У балансі або у примітках має бути наведена балансова вартість наступних категорій фінансових активів і фінансових зобов’язань:
а) фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибут-
ку або збитку, наводячи окремо ті, що призначені такими після первісного визнання
та ті, що класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСБО 39;
б) інвестиції, утримувані до погашення;
в) позики та дебіторська заборгованість;
г) доступні для продажу фінансові активи;
ґ) фінансові зобов’язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, наводячи окремо ті, що призначені такими після первісного визнання та ті, що класифіковані як утримувані для продажу, відповідно до МСБО 39;
д) фінансові зобов’язання, оцінені за аморти30ваною собівартістю.
У параграфах 9—19 МСФЗ 7 містяться детальні вимоги щодо розкриття інформації про:
• фінансові активи і фінансові зобов’язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, включаючи розкриття про кредитний і ринковий ризики та зміни у справедливій вартості;
• перекласифікацію фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю на оцінку за аморти30ваною собівартістю і навпаки;
• припинення визнання фінансових активів;
• заставу;
• рахунок резерву збитків від кредитів;
• складні фінансові інструменти з кількома вбудованими похідними інструментами;
• невиконання зобов’язань та порушення.
У звітах про всеохоплюючий дохід і власний капітал, або у примітках, суб’єкт господарювання має розкривати інформацію про такі статті доходу, витрат, прибутків або збитків:
а) чисті прибутки або збитки:
• від фінансових активів або фінансових зобов’язань за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, наводячи їх окремо від фінансових активів або фінансових зобов’язань, призначених такими після первісного визнання, а також від фінансових активів або фінансових зобов’язань, класифікованих як утримувані для продажу відповідно до МСБО 39;
• від доступних для продажу фінансових активів, наводячи окремо суму прибутку або збитку, визнану прямо у власному капіталі протягом періоду, та суму, вилучену із власного капіталу і визнану в прибутку або збитку за період;
• від інвестицій, утримуваних до погашення;
• від позик та дебіторської заборгованості;
• від фінансових зобов’язань, оцінених за аморти30ваною собівартістю;
б) загальний відсотковий дохід та загальні відсоткові витрати (обчислені із застосуван-
ням методу ефективного відсотка) для фінансових активів або фінансових 30бов'я-
зань, які не обліковуються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки
як прибутку або збитку;
в) дохід та витрати від комісійних, які є наслідком:
• фінансових активів або фінансових зобов’язань, які не відображаються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;
• трастової та інших видів фідуціарної діяльності, що ведуть до утримання або інвестування активів за дорученням фізичних осіб, трастів, програм пенсійного забезпечення та інших установ;
г) відсоткового доходу від фінансових активів, корисність яких зменшилась, нарахова-
ного відповідно до МСБО 39;
ґ) суму будь-якого збитку від зменшення корисності для кожного класу фінансового активу. До іншої інформації, яка має бути розкрита відноситься:
• облікова політика стосовно фінансових інструментів;
• інформація про облік хеджування;
• інформація про справедливу вартість кожного класу фінансових активів і фінансових зобов’язань.
Розкриття інформації про характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів здійснюється у розрізі кредитного ризику, ризику ліквідності та
ринкового ризику, але не обмежуються ними, у МСФЗ 7 містяться наступні визначення цих ризиків.
Кредитний ризик — ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони.
Ризик ліквідності — ризик того, що суб’єкт господарювання матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов'язаних із фінансовими зобов’язаннями.
Ринковий ризик — ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик.
Валютний ризик — ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.
Відсотковий ризик — ризик того, що майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок.
Інший ціновий ризик — ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику) незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.
Для кожного типу ризику, що виникає внаслідок фінансових інструментів, суб’єкт господарювання має розкривати таку якісну інформацію:
а) доступність ризику і як вона виникає;
б) свої цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для
оцінки ризику;
в) будь-які зміни в а) або б) попереднього періоду.
Для кожного типу ризику, що виникає внаслідок фінансових інструментів, суб’єктові господарювання слід розкривати таку кількісну інформацію:
а) підсумкові кількісні дані про доступність цьому ризикові на звітну дату;
б) розкриття інформації про кредитний ризик, ризик ліквідності, ринковий ризик (згідно з
параграфами 36-42 МСФЗ 7) в обсязі, непередбаченому у а), якщо ризик є несуттєвим;
в) концентрації ризику, якщо вони не очевидні з а) та б).
Розкриття інформації про кредитний ризик включає:
а) суму, яка найкраще відображає максимальну доступність кредитному ризикові на зві-
тну дату, без урахування будь-якої утримуваної застави або інших посилень кредиту;
б) опис утримуваної застави, інших посилень кредиту стосовно суми, розкритої в а);
в) інформацію про кредитну якість фінансових активів, які не є простроченими і ко-
рисність яких не зменшилася;
г) балансову вартість фінансових активів (які інакше були би простроченими або їхня
корисність зменшилася), умови яких були змінені.
Стосовно активів, які є простроченими або корисність яких зменшилась, суб’єкт господарювання зобов’язаний розкривати за класом фінансового активу: а) аналіз фінансових активів за строками погашення, які є простроченими на звітну
дату, але корисність яких не зменшилась;
б) аналіз фінансових активів, які окремо визначені як такі, що їхня корисність змен-
шилась на звітну дату, включаючи чинники, що їх розглядав суб’єкт господарювання
при визначенні зменшення корисності;
в) суми, розкриті в а) і б), опис застави, утримуваної суб’єктом як забезпечення, та ін-
ші посилення кредиту, а також (за можливості) оцінку їхньої справедливої вартості.
Суб’єкт господарювання також має розкривати таку інформацію про заставу та інші
отримані посилення кредиту:
• характер і балансову вартість отриманих активів;
• свої політики щодо ліквідації або використання у своїх операціях тих активів, які легко не конвертуються в грошові кошти.
Розкриття інформації про ризик ліквідності охоплює:
а) аналіз фінансових зобов’язань за строками погашення, який показує дати погашення
за контрактами, що залишаються;
б) опис того, як він управляє ризиком, властивим а).
Розкриття інформації про ринковий ризик включає:
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |