І. В. КОЧІН, ПО.ЧЕРНЯКОВ, П. І.СИДОРЕНКО, В. Є. БУКІН, О. М. САВЧУК, В. М. СКОРОХОД
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
у НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Рекомендовано Департаментом кадрової політики освіти і науки МОЗ України як навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти І—IV рівнів акредитації
Київ
"Здоров'я"
ББК 68.9(4УКР)
0-92
УДК 66.013.8
Авторський колектив: Кочін Ігор Васильович — акад. Української міжнародної академії оригінальних ідей, докт. мед. наук, проф., зав. каф. медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти; Черняков Григорій Олександрович — ст. викладач каф. медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти; Сидоренко Петро Іванович — канд. мед. наук, доц., засл. лікар України, дир. Кіровоградського базового медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна; Букін Валерій Євгенович — канд. мед. наук, доц., зав. каф. медицини невідкладних станів Запорізької медичної академії післядипломної освіти; Савчук Олександр Миколайович — канд. техн. наук, доц., зав. каф. охорони праці і навколишнього середовища Запорізького національного технічного університету; Скороход Володимир Михайлович —канд. мед. наук, доц., зав. кас}), валео- логії Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка
Останніми десятиріччями в Україні, як і в усьому світі, збільшується кількість природних та техногенних катастроф. У зв’язку з цим постановою Кабінету Міністрів України було створено Державну службу медицини катастроф. З цього випливає, що важливою проблемою сьогодення є оптимізація взаємовідносин людини з техногенним, природним та соціальним довкіллям.
У запропонованій книжці висвітлено загальні питання та окремі катастрофи природного і техногенного характеру (частини І і II), практичні дії населення щодо збереження життя та зоров’я.
У третій частині навчального посібника розглянуто питання охорони праці та захисту особового складу формувань ДСМК під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. У четвертій частині посібника висвітлено питання організаційних форм навчання, підготовки викладачів до проведення занятті,, контролю й оцінювання знань студентів.
Для широкіх кіл читачів, організаторів охорони здоров’я і студентів.
Рецензенти: Г.І. Дудник — канд. техн. наук, доц, зав. каф. охорони праці і навколишнього середовища Запорізького національного технічного університету; Г.А. Шифрін —докт. мед. наук., проф., зав. каф. анестезіології та інтенсивної терапії Запорізької медичної академії післядипломної освіти
Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга».
| |||
| |||
ЗМІСТ
Від авторів............................................................................ 11
— ЧАСТИНА І
Характеристика катастроф природного і техногенного
характеру, правила поведінки населення в осередках
аварій (катастроф) і заходи безпеки..................................... 17
Розділ 1 ________________________________________________
КАТАСТРОФИ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ................................. 17
Землетруси........................................................................... 19
Осередки землетрусу 19
Магнітуда землетрусу 20
Інтенсивність (сила) землетрусу 21
Дії і правила поведінки населення під час землетрусів 23
Повені................................................................................... 25
Ріки України 25
Класифікація повеней 27
Гідрологічно небезпечні явища 27
Гідродинамічні аварії 27
Дії населення при загрозі і у разі виникнення повеней 29
Селі, зсуви............................................................................. 31
Урагани (бурі, шторми)........................................................... 33
Захист населення від урагану 34
Смерчі і захист від них 35
Снігові замети і обледеніння................................................... 36
Сходи снігових лавин і дії населення 38
Лісові пожежі.......................................................................... 39
Правила поведінки і дії населення під час лісових пожеж 40
Пожежі в будинку.................................................................... 41
Основні рекомендації протипожежної безпеки 42
ТЕХНОГЕННІ АВАРІЇ (КАТАСТРОФИ)........................................ 43
Структура техногенних аварій (катастроф)......................... 43
Виробничі аварії(катастрофи)................................................ 43
Заходи захисту під час великих виробничих аварій................... 47
Аварії(катастрофи) на хімічно небезпечних об’єктах............... 48
Фізико-хімічні властивості, токсичність і класифікація
сильнодіючих отруйних речовин 49
Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами 51
Правила поведінки населення під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах 53
Радіаційні аварії..................................................................... 56
Історичний нарис 56
Радіаційні аварії (аварії на АЕС) 57
Фізичні основи радіації. Одиниці виміру іонізуючих
випромінювань 58
Біологічна дія іонізуючих випромінювань 60
Ядерні реактори: будова та принципи дії 62
Нормування радіаційної безпеки 63
Заходи захисту населення під час радіаційних аварій 64
Профілактика внутрішнього опромінення 67
Радіозахисне харчування 67
Транспортні катастрофи..................:.................................. 68
Аварії та катастрофи на залізничному транспорті 68
Класифікація залізничних аварій та катастроф 69
Аварії на території залізничної станції і на шляху
проходження 69
Характеристика санітарних втрат під час залізничних аварій 70
Аварії під час перевезення радіоактивних
і сильнодіючих отруйних речовин 71
Аварії в метрополітені 74
Дорожньо-транспортні пригоди 76
Аварії і катастрофи на водному транспорті 78
Авіаційні пригоди 81
Людина і юрба........................................................................ 84
Надання першої медичної допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях 87
Розділ 3 ------------------------------------------------------------------------------------
НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ З ХІРУРГІЧНИМИ УШКОДЖЕННЯМИ Й ОТРУЄННЯМИ СИЛЬНОДІЮЧИМИ ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ....................... 87
Поняття про асептику й антисептику.................................... 88
Перша медична допомога при пораненнях, переломах
та інших травмах................................................................... 89
Поняття про рани 89
Правила накладення пов’язок 90
Кровотеча. Види кровотеч і способи їхнього зупинення 96
Переломи кісток і перша медична допомога при них 102
Перша медична допомога при забитті, контузіях
і синдромі тривалого здавлювання 106
Травматичний шок 108
Перша медична допомога при опіках і обмороженнях 108
Перша медична допомога при електротравмі. Методи
штучного дихання і непрямого масажу серця 110
Перша медична допомога при втопленні 112
Правила перенесення й евакуації потерпілих 113
Клініка і надання невідкладної медичної допомоги
при отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами............... 117
Основні принципи і методи лікування гострих отруєнь
сильнодіючими отруйними речовинами 117
Перша медична допомога при отруєннях сильнодіючими отруйними речовинами 118
Основні симптоми отруєння і перша медична допомога при ураженнях, що найчастіше трапляються, сильнодіючими отруйними речовинами.............. 120
Аміак 120
Бензин 121
Ароматичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол) 121
Кислота нітратна й оксиди азоту 122
Кислота сульфатна 123
Кислота хлоридна 123
Оксид вуглецю (чадний газ) 124
Спирт метиловий (метанол, деревний спирт) 125
Тетраетилсвинець (ТЕС) 126
Хлор 127
Основи їдкі 127
Розділ 4 __________________________________________________
ОТРУЄННЯ ОТРУЙНИМИ ГРИБАМИ.......................................... 129
Загальна характеристика грибів, їхнє значення в житті людини 129
Отруйні гриби на території України 131
Географія поширення отруйних грибів на території України 140
Клінична картина отруєнь деякими видами отруйних
грибів 141
Бліда поганка 141
Сморж звичайний 141
Мухомор червоний 142
Мухомори пантерний і порфіровий 142
Перша медична допомога при отруєнні грибами 142
Профілактика отруєнь грибами 143
Розділ 5__________________________________________________
ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ................................................... 146
Харчові токсикоінфекції............................................................ 146
Інфекції сальмонельозної етіології 147
Харчові токсикоінфекції стафілококової етіології 149
Ботулізм 150
Профілактика ботулізму 152
Лептоспіроз 153
Розділ 6__________________________________________________
ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ................. 155
Основні принципи та засоби захисту населення........................ 155
Використання засобів індивідуального захисту.......................... 155
Засоби захисту органів дихання 156
Засоби захисту шкіри 159
Медичні засоби індивідуального захисту 160
Сховища.................................................................................. 165
Харчування в умовах радіаційного забруднення.......................... 168
Охорона праці......................................................................... 173
Розділ 7 __________________________________________________
ОХОРОНА ПРАЦІ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ (ДСМК) 173
Законодавство щодо охорони праці особового складу
формувань ДСМК (витяги)......................................................... 178
Право на працю та інші права, гарантовані Конституцією України 178
Основні положення Закону України “Про охорону
праці”.............................................................................. 180
Кодекс законів про працю (КЗпП) України — основа
трудового законодавства країни 183
Колективний договір 183
Трудовий договір 188
Припинення дії трудового договору 190
Відсторонення працівників від роботи. Трудові
книжки 192
Тривалість робочого часу 193
Надурочні роботи. Право працівників на відпустки 194
Порядок нормування й оплати праці 198
Граничні норми переміщення вантажів 198
Праця жінок 199
Праця молоді 200
Інші положення КЗпП 201
Відповідальність працівників за порушення норм
і правил з охорони праці 201
Види відповідальності 204
Оцінювання умов праці, види інструктажів, травми
і професійні захворювання 204
Аналіз умов праці 204
Види інструктажів працівників 205
Травми та професійні захворювання 207
Розслідування та облік нещасних випадків виробничого
характеру 208
Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування
та ведення обліку 209
Негрупові нещасні випадки без смертельного наслідку 209
Спеціальне розслідування нещасних випадків 211
Звітність та інформація про нещасні випадки,
аналіз їх причин 212
Розслідування та облік випадків виявлення
хронічних професійних захворювань і отруєнь 213
Порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, що призвели
до їх появи 213
Розслідування та облік аварій 215
Розслідування та облік нещасних випадків
невиробничого характеру 217
Повідомленння про нещасні випадки невиробничого
характеру, їхнє розслідування та облік 218
Реєстрація нещасних випадків. Відшкодування шкоди
в разі втрати працездатності 220
Причини виробничого травматизму 226
Санітарно-гігієнічні аспекти умов праці особового складу
фомувань ДСМК у зоні НС...................................................... 227
Вплив повітряного середовища на стан організму
людини 227
Індивідуальні засоби захисту органів дихання 230
Види освітлення, вплив на стан організму людини 231
Чинник впливу вібрацій та шуму на організм людини 232
Шкідливість впливу на організм людини електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань 234
Техніка безпеки особового складу формувань ДСМК у зоні НС 238
Вибухобезпека 238
Безпека експлуатації механізмів і машин 240
Заходи захисту від ураження електричним струмом 242
Пожежна безпека особового складу формувань ДСМК у зоні НС...246 Нормативне та законодавче забезпечення пожежної
охорони в Україні 247
Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність
речовин 248
Вибухопожежна небезпека будівель та приміщень 249
Первинні засоби пожежогасіння 253
Призначення вогнегасників та порядок приведення
їх в дію 255
Знаки пожежної безпеки 263
Розділ 8__________________________________________________
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗАХИСТ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ ДСМК ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НС 265
Основні заходи під час ліквідації наслідків катастроф техногенного та природного характеру 265
Тактика проведення та зміст робіт з ліквідації техногенних та природних катастроф 266
Техніка безпеки під час ліквідації наслідків катастроф............... 269
Техніка безпеки під час аварій на підземних газопроводах.,...275
Техніка безпеки під час ліквідації осередків хімічного зараження та їхніх наслідків.277
Техніка безпеки під час повені..,................................................ 279
— ЧАСТИНА IV
Основи організації навчального процесу................................ 280
Розділ 9_________:________________________________________
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ПРИ ВИКЛАДАННІ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ............................... 280
Основні принципи навчання....................................................... 280
Види занять............................................................................ 281
Лекція 281
Семінарське заняття 284
Практичне заняття 285
Бесіда 285
Самостійна робота 286
Підготовка методичного розроблення і плану проведення заняття 287
Педагогічний контроль у системі навчального процесу.............. 289
Функції і форми педагогічного контролю 289
Методологічні, методичні та психолого-педагогічні підходи до оцінювання знань у навчальному процесі...................................................................................... 294
Додатки.................................................................................. 296
Тести...................................................................................... 347
Тести до розділу 1................................................................... 347
Тести до розділу 2................................................................... 353
Тести до розділу 3................................................................... 359
Тести до розділу 4................................................................... 365
Тести до розділу 5................................................................... 369
Тести до розділу 6................................................................... 373
Тести до розділу 7................................................................... 378
Тести до розділу 8................................................................... 391
Тести до розділу 9................................................................... 411
Правильні відповіді на тести.................................................... 422
Список навчальної літератури для самостійної підготовки....... 425
Bona mente! З добрим наміром!
ВІД АВТОРІВ
Унаслідок поступального розвитку суспільства в другій половині XX ст. позитивні, на перший погляд, зміни у забезпеченні рівня життя людей призвели разом із тим до підвищеного ризику для їхнього здоров’я й існування взагалі.
Ще сто років тому головними причинами загибелі людей у мирний час були природні і біологічно-соціальні катаклізми: землетруси, повені, урагани, епідемії та ін. їхній вплив не менш важливий і зараз, оскільки вага природних катастроф зросла порівняно з минулими сторіччями в 7—8 разів. Однак за останні десятиліття в загальній структурі надзвичайних ситуацій (НС) підвищилася питома вага техногенних аварій і катастроф, унаслідок яких в Україні виникає 76— 85 % НС.
До основних причин цього можна віднести:
— високе техногенне навантаження на навколишнє середовище (в Україні воно перевищує у 5—15 разів показник сусідніх держав);
— значну зношеність і аварійний стан основних виробничих фондів;
— зниження технологічної дисципліни виробництва і, як наслідок цього, грубі порушення техніки безпеки, втрата чи різке зниження управління безпекою;
— помітне ослаблення авторського нагляду проектних організацій, зниження науково-дослідних і раціоналізаторських робіт з удосконалення і модернізації систем запобігання аваріям і ліквідації їх;
— зниження впливу керівників, фахівців та зменшення відповідальності на всіх рівнях управління;
— погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження якості регламентних робіт, руйнування устаткування систем про- тиаварійного захисту підприємств і транспорту;
— скорочення числа інженерних служб техніки безпеки, зменшення обсягу технічної підготовки і навчання оперативного та ремонтного персоналу, зниження їхньої професійної кваліфікації;
— незадовільний стан збереження, утилізації і поховання високотоксичних, радіоактивних і побутових відходів.
Оцінюючи ситуацію, що склалася в Україні в результаті розвитку народногосподарського комплексу, можна вказати на такі тенденції:
—потенційно небезпечні галузі промисловості є базовими в народногосподарському комплексі країни;
-- історично склалося так, що населення розміщувалося з метою забезпечення промисловості робочою силою, і на сучасному етапі немає молсливості вивести підприємства із зон їхнього можливого впливу на місця проживання населення;
— потенційно небезпечні підприємства неможливо виключити з кількості інших підприємств, тому що вони тісно інтегровані в загальну структуру народного господарства;
— значна частина потенційно небезпечних підприємств сконцентрована в тих регіонах, які могли забезпечити сировиною, електроенергією, великою кількістю води, на розвинутих залізничних і автомобільних шляхах, і такі підприємства тісно зв’язані мілс собою незалежно від їхньої відомчої належності. Аварії і катастрофи на цих об’єктах можуть негативно впливати на роботу інших підприємств, бути джерелом техногенно-екологічної небезпеки, становити загрозу для життя і здоров’я населення.
Усе викладене свідчить про те, що в Україні існує потенційна загроза виникнення і зростання кількості НС, що можуть негативно впливати на життя і здоров’я населення, яке потрапило в зону надзвичайної ситуації.
Під терміном аварія розуміють небезпечні події техногенного характеру, що створюють на об’єкті чи. території акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і виробничого чи транспортного процесів, що призводять до руйнування, які заподіюють шкоду навколишньому середовищу.
Катастрофа — широкомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до важких трагічних наслідків.
Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті чи території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, що призвело (може призвести) до загибелі людей чи значних матеріальних утрат.
Відповідно до причин ІіС, що можуть виникнути на території України, поділяють на:
IIС природного характеру чи стихійні лиха, не пов’язані з діяльністю людей;
НС техногенного характеру, що виникають унаслідок діяльності (чи бездіяльності) людей;
НС соціально-політичного характеру, пов’язані з протиправними, терористичними й антиконституційніши діями.
Залежно від територіального поширення, розмірів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків НС, економічних збитків та чисельності постраоїсдалого населення розрізняють чотири рівні НС: 1) загальнодержавний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об’єктовий.
До загальнодержавного рівня належать НС, що поширюються на територію двох (чи більше) областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя) або загрожують транскордонним поширенням, а також у випадку, коли для ліквідації їхніх наслідків необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують можливості окремої області, але не менше ніж 1 % розміру витрат відповідного бюджету.
До регіонального рівня належать IIС, які поширюються на територію двох чи декількох адміністративних районів чи загрожують поширенням на територію сусідньої області України, а також у тому випадку, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують можливості окремого району, але не менше ніж 1 % розміру витрат відповідного бюджету.
До місцевого рівня належать ІІС, що виходять за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожують поширенням самої ситуації чи її вторинних наслідків на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні спорудження, а також якщо для ліквідації ’їхніх наслідків потрібні матеріальні і технічні ресурси потенційно небезпечного об’єкта, не менше ніж 1 % витрат відповідного бюджету. До місцевого рівня належать також усі ТІС, що виникають на об’єктах житлово- комунального господарства, що не входять до затвердженого переліку потенційно небезпечних об’єктів.
До об'єктового рівня віднесено всі ІІС, що не підпадають під наведені вище визначення.
Наявність людських утрат унаслідок НС, їхні розміри і вага багато в чому залежатимуть від знання населенням правіш поведінки і захисту під час аварій, катастроф і заходів безпеки при веденні робіт із ліквідації їхніх наслідків.
Абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий ризик.
Тому під безпекою розуміють такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового й економічного розвитку суспільства можна ширитися.
Безпека — це допустимий ризик. На землі немає людини, якій не загрожувала б небезпека.
Учені вивчають умови праці, побуту і безпеки людей. Для вироблення безпеки, формування мислення і поведінки, спрямованих на безпечні умови роботи і побуту, створено нову навчальну дисципліну — безпека життєдіяльності (БЖД).
Наведене дає практичну можливість виявити і визначити реальний зміст і структуру повсякденної життєдіяльності людей, тобто по суті йдеться про спосіб життя. Дійсно, якщо спосіб життя трактувати як спосіб організації повсякденної життєдіяльності людей, то логічно покласти в основу його структури найважливіші сфери життєдіяльності. Вони відомі: праця в суспільному (приватному, особистому) виробництві, праця в домашньому господарстві, суспільно- політична і культурно-освітня діяльність, фізична культура і спорт, відпочинок, транспорт тощо. Тим самим закладається принципова теоретична основа для структуризації повсякденної життєдіяльності (способу життя), виділення елементів, що цікавлять предмет навчальної дисципліни БЖД, розгляду питань і ступеня безпеки (небезпеки) їх для людей та розроблення комплексних заходів без грубого поводження в тій чи іншій ситуації.
Такті чином, БЖД — це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на організм людини, розроблення основ захисту здоров’я і життя людей.
БЖД забезпечує загальну грамотність у галузі безпеки і є науково- методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін. Людина, яка володіє БЖД, багато в чому є захищеною від небезпек і може кваліфіковано діяти під час 'їхнього виникнення.
Основні положення БЖД
1. Людина з моменту своєї появи на Землі живе і діє в умовах потенційних, постійно мінливих небезпек.
2. Небезпеки завдають шкоди здоров’ю людини (травми, нервові потрясіння, хвороби, інвалідність), а іноді призводять до загибелі. Тому профілактика небезпек і захист від них — найактуальніша, гуманна і соціально-економічна проблема, у розв’язанні якої держава не може не бути зацікавленою.
3. Створення умов для безпечної діяльності людей — пріоритетне завдання для кожної людини, суспільства, держави.
Запропонований навчальний посібник охоплює норми поведінки та засоби захисту і виживання людей в умовах НС природного і техногенного характеру. На відміну від інших посібників із питань БЖД тут досить повно висвітлені випадки виникнення, розвиток і чинники ураження різних катастроф, що дає можливість читачам більш
и
усвідомлено підходити до питань необхідності дотримання норм і правил вю/сивання людей у НС. Вюісивання в НС багато в чому залежить від своєчасності надання постраждалим першої медичної допомоги. Це положення яскраво ілюструється досвідом Великої Вітчизняної війни, коли 20 % померлих на полі бою могли б вижити, якби 'їм вчасно було надано першу медичну допомогу. У мирний час у потерпілих, яким така допомога була надана в перші ЗО хв після травми, ускладнення виникали вдвічі рідше, ніж у тих, хто одержав її пізніше, смертність також зменшувалася вдвічі.
З огляду на це другу частину посібника присвячено питанням надання першої медичної допомоги при різних ураженнях, можливих в умовах природних і техногенних аварій і катастроф.
Важливою складовою фахової підготовки медичних працівників галузі й особливо Державної служби медицини катастроф (ДСМК) має шати вивчення предмета “Охорона праці”. Формування знань шрдо стану і проблем охорони праці в галузі охорони здоров’я має відбуватися відповідно до напряму виконуваної роботи, складових і функціонування системи управління охороною праці в галузі та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища та безпеки праці в галузі охорони здоров’я згід}іо з чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами. Курс “Основи охорони праці” як комплексна дисципліна базується на теоретичних положеннях природничих (фізика, хімія, математика, медицина) та суспільних (економіка, соціологія, психологія, право) наук. Важливе місце в структурі охорони праці відведено її зв’язкам з безпекою життєдіяльності, ергономікою, фізіологією та психологією праці, виробничою естетикою медичних закладів тощо. Предмет “Охорона праці” підсумовує знання, отримані при вивченні БЖД, і на основі раніше отриманих знань
з комплексу медичних дисциплін (анатомія, фізіологія, біологія, мікробіологія та вірусологія, інфекційні хвороби, токсикологія та ін.) передбачає вивчення питань з охорони праці щодо обраних медичних спеціальностей з урахуванням особливостей професійної діяльності та 'їх небезпек.
Необхідність підвищення якості підготовки медичних працівників вимагає від них розв’язання низки важливих проблем: якими якостями вони повинні володіти, як будуть вирішувати діагностичні, лікувальні, профілактичні, організаційні питання? Багато в чому вирішення цих питань залежатиме від викладацького складу, підготовки та організації навчального процесу.
Сучасний підхід вимагає перегляду звичної стратегії навчання і використання методів, що дозволять вивільнити студентів від непотрібних перевантажень, навчати студентів і слухачів після- дипломного підвищення кваліфікації та ін., опановувати знання, самостійно набувати і оновлювати їх. Навчальний процес має бути підпорядкований розвитку творчих здібностей у виконанні медико- лікарняних технологій, системного аналізу ліку вально-діагностичних проблем, уміння знаходити найоптимальніші та найефективніші рішення у сфері організації та надання медичної допомоги.
Професія викладача має важливе суспільне значення. Особливо необхідні висококваліфіковані викладачі у вищих медичних навчальних закладах, проте викладачів для таких закладів спеціально ніде не готують. Перевалена більшість викладачів займаються самопідготовкою до навчального процесу, а тому не знають основ педагогіки та психології. Частина викладачів навчалися на курсах тематичного удосконалення з педагогіки, проте вже минув певний час. Педагогічна наука за останні десятиліття набула інтенсивного розвитку, що потребує від викладачів опанування цих нових досягнень. Особливо це стосується молодих викладачів, які щойно розпочали свою діяльність. Вони мають слабкі уявлення про те, як побудувати заняття та організувати навчальний процес, опанувати аудиторію, розвинути пізнавальну активність та організувати самостійну роботу студентів. Багаторічний досвід роботи в вузах, постійна цікавість до педагогічної тематики, а також бажання допомогти викладачам, у тому числі молодим, отримати та опанувати початкові істини з технології навчання у таких закладах спонукали авторів до висвітлення частини цих питань у навчальному посібнику.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 191 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |