Керування, контроль і нагляд

Інформацію про виробничий процес і звітність про виконану роботу власники завжди використовували для контролю над виробництвом. Визнання важливості такого контролю на тлі інтенсивного розвитку методів використання інформації було визначною рисою «другої індустріяльної революції» наприкінці XIX століття. Так Пітер Дракер зазначав, що впровадження наукового менеджменту (чи тейлоризму) було «найважливішим кроком на шляху до “економіки знань”… Ключовим принципом для виробництва стало “працювати розумніше”. Знання, а не піт робітників стало запорукою продуктивності» (1968: 271). Попри те, що існувала низка проблем з декларованими «науковими» основами системи (Noble, 1979: 273 — 274), інформаційне забезпечення стало головним чинником нагляду за виробничим процесом у двадцятому столітті. І такий стан речей залишається ключовим аспектом керування початку нового тисячоліття. Звичайно, що інформаційне забезпечення, нагляд та ефективність праці, «самі принципи тейлоризму набули поширення завдяки використанню нових інформаційних і комунікаційних технологій» (Webster and Robins, 1989: 339). Науковий менеджмент став ефективнішим за інформаційної революції, проте не витіснив до кінця старі методи керування. Мало того, використання ІКТ, передбачає використання працівниками стандартизованого програмного забезпечення, що значно обмежує свободу вибору у виробничому процесі. Попри начебто потужнішу та відкритішу природу цих новацій, вони задають межі свободи робітників під час виконання інформаційних завдань (наприклад, стандартизовані відповіді в довідкових службах).

У довідкових службах (які, можливо, є найтиповішим прикладом інформатизованих робочих місць) за робітниками здійснюється найбільший нагляд (Fernie, 1998). Хоча навряд чи можна сказати, що раніше такого не було, це часто виставляють досягненням нової доби, коли використання нових ІКТ, що значно розширили можливості здійснювати контроль за робочим персоналом, допомагають зростанню ефективності праці. Однак не слід це переоцінювати: все ж таки існують можливості для робітників уникати такого щільного контролю з боку роботодавців і навіть якщо вони не дуже великі — це не привід нехтувати ними взагалі (Bain and Taylor, 2000). Що важливіше, завдячуючи безпосередньому доступу робітників до багатьох інформаційних ресурсів компаній, де вони працюють, можливості уникати контролю припускають також прямий саботаж (як це було завжди). Згідно з дослідженням, проведеним в Америці на замовлення ФБР, більш ніж три чверті всіх атак на комп’ютерні системи компаній були організовані обуреними працівниками (Нilpern, 2000b). Нагляд за робітниками за допомогою ІКТ стає все поширенішим, оскільки спрощення доступу до інформації ніяк не сприяє зменшенню цих атак.

Почастішали випадки відстежування електронної пошти. Така ситуація загострила питання стосовно прав робітників на приватне життя, а також питання, пов’язані з правами работодавців бути впевненими, що інформація, відіслана через їхні мережі, є законною, прийнятною і не компрометує їхній бізнес (Gillies, 2000). Можливість таємно відстежувати всі дрібниці роботи працівників суперечить правам останніх на приватне життя, визначених восьмою статтею Европейської конвенції з прав людини (IER, 2000: 15). А проте в нещодавньому обговоренні нагляду та прав робітників на приватне життя, Майкл Форд зазначав, що методи нагляду стали поширеними в сучасній практиці як ніколи раніше. Частково це можна пояснити поширенням ІКТ, які «усунули багато економічних перешкод на шляху відстежування активності робітників» (Ford, 1998: 10). Зовсім не обов’язково, що такі перетворення є корисними тільки для власників капіталу: згідно з дослідженнями Зубової впливу ІКТ на виробничий процес, опитані в середині 1980-х робітники сподівалися, що запровадження «об’єктивного» інформаційного менеджменту фірм зменшить можливість неправомірного звільнення працівників, оскільки дійсно відбиватиме їхні вміння та можливості (Zuboff, 1988: 342ff.). Але разом з тим, обізнаність, що за процесом роботи весь час спостерігають, приводить до посилення самоконтролю та підвищення ефективності праці (Zuboff, 1988: 323). Саме такий приклад впливу ІКТ більше відповідає дійсності, а не твердження, що контроль за робітниками перетворить виробничий процес на об’єктивніший, що в свою чергу, дозволить ефективніше розв’язувати виробничі суперечки. Адже процес керування, що має за основу нагляд, ніколи не стане ані вичерпним, ані безсумнівним.

Так само використання ІКТ у сфері послуг дозволяє менеджеру та/або власнику відстежувати й контролювати робітників щільніше та менш явно, ніж це було в минулому. Тоді як саме по собі посилення контролю за виробничим процесом призводить до збільшення рівня самодисципліни, навіть найвишуканіші й малопомітні методи нагляду миттєво призводять до обмежень творчого розв’язання працівниками складних робочих ситуацій. Окремі методи контролю почали призводити до втручання в приватне життя робітників (збільшення можливостей отримання відомостей про робітників, доступ до комп’ютерних баз даних, а також результати тестів з визначення працездатності робочого персоналу). Власники все частіше відстежують приватні електронні листи своїх працівників та вже було багато випадків, коли вони накладали на них адміністративні санкції за відправлення чи навіть отримання листів з «неприпустимим» змістом для ефективності виробничого процесу (Arlidge, 2001; Inman, 2000). Таким змістом були порнографічні матеріяли, а також расистські та нецензурні вирази та анекдоти. Слід сказати, що за такого роду порушення страждали не лише робітники низької ланки. В одній юридичній фірмі притягли до адміністративної відповідальності юристів, які пересилали один одному електронне повідомлення з зображеннями орального сексу. Загалом, у здійсненні нагляду за робітниками питання прав людини відійшли на другий план, а головним стала моральність інформації, попри її винятково приватну направленість.

Добре, що хоча б у Великій Британії законом «Про захист інформації» від 1998 року увага громадськості була знову прикута до прав людини захищати приватність особистої інформації. Все ж таки деякі аспекти приватного життя, на кшталт споживання алкоголю або речовин з наркотичною дією, а також інформація про стан здоров’я працівників, стали доступнішими для спостереження завдяки застосуванню новітніх технологій, і не обов’язково інформаційних. Зростає спостереження за життям робітників у позаробочий час, і вони наражаються на ризик бути звільненими через нюанси свого приватного життя (Hilpern, 2000а). Стверджують, що вже існує таке програмне забезпечення, яке може визначати рівень споживання працівниками алкоголю та наркотиків, відстежуючи випадки їх відсутності на робочому місці (Gillies, 1999). Будь-який захист з боку чинного законодавства може виявитися неефективним, коли роботодавці доводять факти добровільної згоди робітників надавати інформацію про самих себе, на підставі чого роботодавці й можуть здійснити покарання. Дуже рідко суди вимагають перевірки добровільності такої згоди, хоча досить часто відмова в її наданні може обернутися звільненням для працівника (Ford, 1998: 26). Саме на таких прикладах розкривається справжнє обличчя інформаційної ери.

Крім того що ІКТ дозволяють створювати нові засоби систематизації та пошуку інформації, вони також сприяють запровадженню нових тестів перевірки адекватності методів керування. Посада менеджера переважно викликана потребою задовольняти все більшу кількість запитів роботодавця щодо своїх працівників, а тому вона підживлюється процесом нагляду. Для цього використовуються різноманітні методи: від психологічних тестів до щоденних нарад з планування, — контроль за діяльністю робітників здається тотальним. Беручи до уваги вислів «знання — сила», можна сказати, що в нашому разі це втілюється в концентрацію сили на боці роботодавця та у відповідному послабленні робітника. Покращення виробничого процесу завдяки методам контролю за інформацією — це, скоріш, історична тенденція, а не новація останніх років.

Здатність контролювати та відстежувати активність робітників завдяки новітнім ІКТ збільшила можливості менеджерів щодо керівництва робочим персоналом та наповнення попередніх моделей керування новим значенням. Перехід до контрактної форми найму на роботу (зокрема поява «вільних фахівців») призвів до «створення» ринку праці, який сильно нагадує часи раннього капіталізму (нетривалі робітничі контракти, збільшення можливостей звільнення робітників від службових обов’язків, ущемлення їхніх прав і нестабільна зайнятість). Відбувається знецінення повоєнних досягнень в галузі прав робочого класу в відносинах з власниками капіталу. І така тенденція до посилення контролю та індивідуалізації робочої сили йде паралельно з іншими важливими і загальнішими тенденціями в способах організації економічної діяльності.

Дата добавления: 2015-10-24