Зростання сфери послуг

Як вже згадувалося, сьогодні досить багато уваги приділяється впливу ІКТ на створення нових можливостей працевлаштування в інформаційному суспільстві. Як зазначає Діяна Койл: «За останні 20 років більшість створених робочих місць припадає на сферу послуг, яка сьогодні надзвичайно широка (охоплює такі різні роботи, як робота няньки, офіцера поліції, бухгалтера чи розробника комп’ютерних ігор)» (1997: 45). Ці різновиди зайнятості фігурували в обговореннях інформаційного суспільства з самого початку. Переконатися в цьому можна, ознайомившись із критичним звітом (початку 1980-х) Римського клубу щодо впливу ІКТ на суспільство (Friedrichs and Schaff, 1982). Адам Шаф (Adam Schaff) (один з авторів звіту) зазначав, що автоматизація праці через впровадження нових технологій змінить як спосіб її виконання, так і суспільство в цілому. Однак навряд чи ця трансформація буде тотальною і всі робочі місця стануть автоматизованими. Обов’язково залишаться завдання, що зможуть виконувати тільки люди.

Шаф визначив п’ять сфер діяльності, в яких людська праця залишиться необхідною і навіть збільшиться (ми згрупуємо ці сфери діяльності як «послуги»):

1. Творча праця. За Шафом, вона охоплює заняття від дослідницької праці до дизайну модного одягу. Ця сфера діяльності, як зазначають більшість сучасних авторів, і є парадигматичною для працівників інтелектуальної сфери.

2. Організаційна праця. Шаф стверджував, що менеджмент, організаційні та інші адміністративні завдання (від охорони здоров’я до розваг) будуть прерогативою людей, а не комп’ютерів.

3. Соціяльна праця, від роботи радників з різноманітних питань до індивідуальних консультантів різного роду (до яких сьогодні можна зарахувати представників індустрії саморозвитку, консультантів з аромотерапії).

4. Обслуговча та технічна праця, яка забезпечуватиме роботу техніки (представниками цього виду діяльності є сантехніки, інженери та системні адміністратори).

5. Дозвілля — забезпечення вільного часу населення (спорт, культурні заходи). Шаф вважає, що завдяки автоматизованому виробництву ми маємо тепер більше часу для дозвілля (Schaff, 1982:341 -342).

Автори звіту закликають уряд до розв’язання проблем, породжених змінами зайнятості населення, а Шаф, крім цього, вбачає збільшення появи нових робочих місць саме у сфері послуг. Однак сектор послуг не є однорідним і, разом з тим, не сильно залежить від традиційної економіки. В сучасніших дослідженнях інформаційного суспільства зростання соціяльної економіки та сама соціяльна економіка (або «третій сектор») вважається домінантним сектором виробництва, хоча Шаф не вважав її такою важливою, зробивши третім пунктом своєї класифікації. У дискусіях на тему третього сектора лунає думка, що інформаційне суспільство приведе до поширення сфери послуг за межі традиційної публічної сфери або ринкової економіки. Обидва дослідники, Джеремі Ріфкін (Jeremy Rifkin) (песимістичний і критичний погляд) та Діяна Койл (оптимістичний погляд) вважають, що майбутня зайнятість населення обов’язково повинна враховувати майбутній розвиток і розширення сфери послуг. Ріфкін впевнений, що «занепад традиційної праці в ринковій економіці спричинить докорінну перебудову механізму участі населення в суспільних процесах» (1996: 273). Діяна Койл переконана в іншому — що через усвідомлення та соціяльну адаптацію до технологічних змін в економіці, а також шляхом розширення «сфери громадських, соціяльних та індивідуальних послуг», проблем, пов’язаних з масовим безробіттям, можна уникнути (1997: 63 — 88). Але потрібно ще розробити ефективні методи «соціяльної винагороди» у цьому новому незалежному секторі. Адже багато залежить від його життєздатності, оскільки він забезпечує робітників інших двох секторів багатьма необхідними благами, але не фінансується ані державою, ані залежить від ринкових відносин. Часто представлений місцевими організаціями, які розв’язують місцеві питання, не пов’язані з ринковими стосунками, третій сектор найширше представлений інформаційними послугами і фінансується зазвичай на основі грантів і пожертв. А тому першим завданням інформаційного суспільства є забезпечити всіма благами тих, хто активно сприяє його розширенню.

Навіть без впливу цього нового сектора, такі країни як Америка, Канада та Велика Британія швидко переорієнтовують свої економіки на сферу послуг. Мануель Кастельс стверджує, що ці три країни є так званою «моделлю економіки послуг», і що вони впевнено за нею розвиваються (1996: 228). Інформаційне суспільство найбільше розвинулося саме у вищезгаданих країнах, що привело до збільшення сфери послуг і зростання в ній зайнятості. Кастельс робить висновок, що, попри розбіжності в результатах аналізу ринків зайнятості в інших країнах світу, «існує глобальна тенденція до збільшення кількості професій, пов’язаних з оперуванням інформацією (менеджери, працівники технічної сфери) та збільшення кількості так званих «білих комірців» (зокрема працівників сфери продажу та клерків) (1996: 218). Найважливіше для теми нашої дискусії те, що багато дослідників впевнені: надання послуг потребує більшого залучення інформації, ніж виконання завдань у виробничій галузі. До дедалі більшої сфери послуг належать: бізнесові послуги (послуги, які надаються іншим ринковим суб’єктам, зокрема реклама, юридичні послуги та забезпечення безпеки діяльності суб’єктів), сектор індивідуальних послуг (від консультацій, навчання, до послуг дитячої няньки та садівників). Якщо вважати, що всі ці професії належать до сфери послуг (і що вони так чи інакше потребують неабиякого інформаційного забезпечення), то в них неважко знайти докази настання інформаційного суспільства.

Висновки Мечлапа та Пората, зроблені понад тридцять років тому, все ще використовуються для визначення інформаційного суспільства. Оскільки сфера послуг настільки розрослася, що вмішує в собі також комплекс міжособистісних послуг (починаючи з надання професійних консультацій та закінчуючи індивідуальною програмою навчань), стає зрозуміло, що сектор ринку зайнятості, що пов’язаний з інформацією, якраз і є індикатором змін у структурі суспільства. Нові професії вважаються приємнішими та прибутковішими, аніж ті, які вони заміщують. Тому прийнято казати, що прихід інформаційного суспільства є корисним для населення. Однак за ретельнішого ознайомлення з цими кількісними та якісними доказами вони перестають здаватися нам такими привабливими.

Дата добавления: 2015-10-24