Читайте также:
|
СУДОВА ЗАБОРОНА ВРАЗЛИВОЇ ПУБЛІКАЦІЇ
Національне право держав-членів Ради Європи дозволяє попередню заборону публікацій після внесення позову з тим, аби запобігти передачі інформації, вразливої для внутрішньої і зовнішньої політики. В Польщі це ст. 730 КПК. Про цей інститут згадувалося вище в нинішній праці. Варто однак розглянути ближче діяльність Суду з цього питання. Норми про тимчасове задоволення позову, які полягають в забороні публікації якоїсь статті або книги, можуть бути, якщо вони застосовуються судом без особливої обережності, болісним інструментом, спрямованим проти преси. Якщо судовий процес швидко не закінчується остаточним вироком, тимчасова заборона перетворюється в інструмент превентивної цензури.
Як вже згадувалося, тимчасову заборону публікацій було видано у Великій Британії щодо книги "Ловець шпигунів", мемуарів Пітера Райта, офіцера британських спеціальних служб у відставці. Дві газети, "Обсервер" і "Ґардіан", опублікували фрагменти цієї книги, що була видана в Австралії. Частина книги також була оприлюднена у Великій Британії в інших книгах і в телевізійних інтерв’ю. "Ловець шпигунів" містив розповіді про ніби-то протиправну діяльність британських спеціальних служб.
Британський уряд одержав від суду заборону на подальші публікації в обох газетах фрагментів книги, які становили розголошення таємної інформації, а тому є протиправними. Інша газета, "Санді Таймс", почала видавати також фрагменти з цієї книги. Генеральний прокурор розпочав судовий процес проти "Санді Таймс". В цьому випадку приводом до порушення справи була образа суду.
У той час книга була видана також у Сполучених Штатах, і британський уряд не вчинив ніякої спроби, щоб запобігти її імпорту до Великої Британії. Цей останній факт був вирішальним для Суду, який заявив, що поки книгу не було опубліковано в Сполучених Штатах, британський уряд, враховуючи його положення, мав право чинити дії, спрямовані на запобігання оприлюдненню інформації, що загрожує національній безпеці. Проте, Суд визнав одноголосно, що після подвійного опублікування за кордоном втручання влади не було "необхідним" через те, що газети стали жертвами порушення гарантій, що витікають зі ст.10.
Чотири роки пізніше, у 1995 році, до Суду надійшла подібна справа Ференіґінґ Вікблад Блуф! (Vereniging Weekblad Bluf!) проти Нідерландів. У цій справі редактори лівого часопису одержали рапорт, складений шість років тому про офіцерів Служби Безпеки (BVD). Редактори вирішили видати цей рапорт. Директор BVD повідомив прокуратуру щодо наміру видавців. На його думку, це порушило б кримінальне право.
Незважаючи на судову заборону і короткий арешт, накладений на трьох осіб, втягнутих у справу, редактори часопису прийняли рішення опублікувати і розповсюдити цей рапорт. Врешті, влада відступила від кримінального переслідування видавців газети. Часопис звернувся до суду про повернення конфіскованих екземплярів першого накладу. Верховний Суд Нідерландів остаточно відмовив у проханні, ствердивши, що кримінальний процес міг би привести до заборони впровадження газети в обіг. Разом з тим, що стосується національної безпеки, то суд визнав, що газета "Ференіґінґ Вікблад Блуф!" опублікувала інформацію, таємність якої була дуже важлива для інтересів держави. Нарешті, на думку суду, конфіскація і вилучення з обігу не може порівнюватися з постановою про попереднє забезпечення позову, навіть якщо громадська думка не може погодитися з надрукованими думками і ідеями.
Відправна точка Суду була інакшою, ніж у справі Обсервер і Ґардіан. У справіФереніґінґ Вікблад Блуф! Суд відзначив що:
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ЗАКОННІСТЬ МЕТИ, НЕОБХІДНОЇ В ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ | | | Quot;Суд не може прийняти той аргумент, що стаття 10 запобігає інакше, ніж в кримінальному судочинстві, призначенню конфіскації і вилученню з обігу надрукованих матеріалів. |