Міністерство освіти і науки України 12 страница

Верховна Рада України за результатами слухань приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних на­прямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Бюджетний кодекс обмежує обсяг пропозицій Верховної Ради України до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний період виключно питаннями, визначеними час­тиною третьою цієї статті та відповідними дорученнями КМУ. Це цілком логічно, оскільки проект Основних напрямів бю­джетної політики на наступний бюджетний період складається Міністерством фінансів України і схвалюється КМУ на підста­ві прогнозних показників соціально-економічного розвитку по­точного періоду, але цей період охоплює тільки половину ро­ку, оскільки термін подання проекту Основних напрямів бю­джетної політики на майбутній бюджетний період — не піз­ніше 1 червня. До цього терміну є ще багато часу і подій, які впливатимуть на показники прогнозованих сум доходів і видат­ків Державного бюджету. Основні напрями бюджетної по­літики на наступний бюджетний період мають велике значен­ня, бо ст. 39 Бюджетного кодексу (ч. 1,) встановлює, що під час представлення проекту Закону про Державний бюджет Міністром фінансів Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає про відповідність проекту Закону про Державний бюджет України вимогам Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Згідно зі ст. 91 Конституції України Верховна Рада приймає закони, по­станови та інші акти, але Державний бюджет згідно із ч. II п. 1 ст. 92 Конституції затверджується виключно законом. Як­що ж Основні напрями бюджетної політики на наступний пе­ріод Верховна Рада України буде затверджувати постановою, то навряд чи логічно буде депутатам вносити зміни до пред­ставленого в жовтні (ст. 40) проекту Закону про Державний бюджет, тому доцільніше за результатами парламентських слухань Верховній Раді України брати до відома Основні на­прями бюджетної політики на наступний бюджетний період. А Кабінет Міністрів України, враховуючи Бюджетне послання Президента України і Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, буде складати проект Закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період і, як установлено ст. 96 Конституції України, не пізніше 15 вересня кожного року подасть проект Закону про Державний бюджет України на розгляд і затвердження до Верховної Ради України.

Усю практичну роботу зі складання проекту Державного бюджету здійснює Міністерство фінансів. Воно проводить ана­ліз бюджетних запитів і готує проект Закону про Державний бюджет, розглядає та вживає заходи щодо усунення розбіжно­стей із головними розпорядниками бюджетних коштів. Якщо узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів додає свій висновок з неузгоджених питань до пропозицій розпорядників бюджетних коштів, які направляються Уряду.

КМУ приймає постанову щодо схвалення проекту Закону про Державний бюджет на планований рік та подає його з відповідними матеріалами до Верховної Ради України не піз­ніше 15 вересня року, що передує плановому.

В 2005 році 20 жовтня Верховна Рада України прийняла рішення щодо спільного доопрацювання Комітетом з питань бюджету та КМУ проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік. Уряд підтримав пропозиції Комітету з питань бюджету щодо: розділу III "Державний борг та фінан­сування державного бюджету України", доповнень переліку захищених статей видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; здійснення видатків на утримання дитячих будин­ків сімейного типу і прийомних сімей за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, надання середньост-рокових позичок місцевим бюджетам та деякі інші зміни до статей проекту закону про Державний бюджет України. Але кабінет Міністрів України принципово не погодився з деякими положеннями Висновків Комітету з питань бюджету, напри­клад, із пропозицією збільшити дефіцит бюджету до 3 відсот­ків ВВП, який буде для України критичним, і покривати його доведеться запозиченнями та іншими пропозиціями, які значно зменшують Державний бюджет на 2006 рік. Уряд звернувся з цих питань до Голови Верховної Ради України. Таке звернен­ня було направлене у Верховну Раду України вперше. Норма­тивним актом його вважати, на наш погляд, не можна, бо Кон­ституція України прийняття таких актів Урядом не передба­чає, а закон "Про Кабінет Міністрів України" тоді ще не був прийнятий (Лист Кабінету Міністрів України Голові Верховної Ради України. — Урядовий Кур'єр. — 2005 р. — 25 жовтня. — № 202).

§ 3. Розгляд та прийняття Державного бюджету України та місцевих бюджетів

Матеріали, які додаються до проекту Закону про Держав­ний бюджет Верховній Раді України Кабінетом Міністрів України

Разом з проектом Закону про Державний бюджет України, схваленим КМУ, Верховній Раді подаються два додатки.

Першим додатком є пояснювальна записка до проекту За­кону про Державний бюджет України, яка повинна містити: а) інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покла­дені в основу проекту Державного бюджету України;

б) оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що
пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами ви-
трат бюджету;

в) пояснення до основних положень проекту Державного бю-
джету України та проекту Закону про Державний бюджет,
а також аналіз пропонованих обсягів видатків на виконання
функцій, програм. Обгрунтування включають бюджетні по-
казники за попередній, поточний, наступний бюджетні пе-
ріоди в розрізі класифікації видатків бюджету;

г) інформацію щодо врахування пропозицій Верховної Ради
до Основних напрямів бюджетної політики на наступний
бюджетний період, якщо вони були прийняті Верховною
Радою України відповідно до частини 6 ст. 33 цього Кодексу;

д) обґрунтування особливостей міжбюджетних відносин;

е) інформацію щодо обсягів державного боргу, в тому числі
за типом боргового зобов'язання, графіка його погашення,
обсягів та умов запозичень;

є) прогноз основних макропоказників економічного й соціаль­ного розвитку України, показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансу­вання на наступні три бюджетні періоди.

Проект Закону про Державний бюджет супроводжується додатками, які вміщують більш детальні статті витрат і дохо­дів, обґрунтування кошторисних витрат, їхні розміри. Додатки, що подаються разом з проектом Закону про Державний бю­джет України, не мають правової форми. До проекту бюджету додається пояснювальна записка Міністра фінансів України, в якій подаються короткі підсумки найважливіших бюджетних підсумків або викладення всього фінансового стану країни, мотиви фінансових заходів, що плануються, причому Міністер­ство фінансів України обґрунтовує бюджетні показники май­бутнього року, виходячи з показників попереднього, поточно­го і майбутніх періодів та класифікації видатків бюджету.

Міністерство фінансів має обґрунтувати особливості між­бюджетних відносин; інформувати Уряд щодо врахування про­позицій Верховної Ради України, які були прийняті при за­твердженні Основних напрямів бюджетної політики.

Міністерство фінансів України складає перелік пільг, які іс­нуватимуть згідно із законодавством в планованому році, ос­кільки це знижує надходження податкових сум до державного і місцевих бюджетів, також необхідно зробити й підрахунки втрат бюджетних коштів. Кабінету Міністрів України подають­ся показники видатків Державного бюджету України, які по­в'язані із продовженням або із закінченням програм, що фінан­суються протягом кількох бюджетних періодів. Міністерство фінансів України подає відомості про зведення та структуру фінансових зобов'язань із державного боргу та державних га­рантій на поточний та наступний фінансовий період до повно­го погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на об­слуговування державного боргу.

До проекту Державного бюджету додаються прогноз основ­них макропоказників економічного й соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України з оцінкою Державного і місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів. До Верховної Ради України подається перелік інвестиційних про­грам на наступний бюджетний період, під які можуть надава­тися гарантії КМУ, та дається оцінка наслідків очікуваного ви­конання бюджету за поточний рік.

Разом із проектом Закону про Державний бюджет до Вер­ховної Ради України направляються пояснення до проекту Державного бюджету і проекту Закону про Державний бю­джет України, який вміщує проект узагальнюючих показників.

У поясненнях, поданих Верховній Раді, КМУ робить аналіз прогнозованих обсягів видатків на виконання державних функ­цій та програм. Причому на розгляд народних депутатів пред­ставляються обґрунтування бюджетних показників за три роки (попередній, поточний та наступний бюджетні періоди). Попередній бюджетний період — це виконаний бюджет, по­точний — це бюджет поточного періоду, який тільки викону­ється, та наступний — це показники майбутнього періоду, які й будуть розглядатися та затверджуватися Верховною Радою. Усі дані надаються в розрізі класифікації видатків бюджету.

КМУ дає обґрунтування особливостям міжбюджетних від­носин, скерованих на забезпечення місцевих бюджетів фінан­совими ресурсами, видам видатків на здійснення повноважень за рахунок державного та місцевих бюджетів, указуються кри­терії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.

КМУ надає Верховній Раді України інформацію щодо обся­гів державного боргу, в тому числі за типом боргового зобов'я­зання, графік його погашення, обсяги та умови запозичень.

Другим додатком до проекту Закону про Державний бю­джет до Верховної Ради подаються прогнозні показники зведе­ного бюджету України, оцінка Державного бюджету України та місцевих відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів, тобто фінансову програ­му плану економічного й соціального розвитку держави в цілому. Баланс фінансових ресурсів об'єднує в єдину систему всі фінансові плани і баланси, що дозволяє виявляти і вивчати об'єктивні взаємозв'язки і довготривалі тенденції розвитку найважливіших джерел фінансових ресурсів.

КМУ, враховуючи накази народних депутатів і виходячи із чинного законодавства, схвалюючи складений Міністерством фінансів України проект Закону про Державний бюджет, пред­ставляє на розгляд перегляд пільг по податках і зборах та ін­ших обов'язкових платежах із розрахунком втрат доходів бю­джету від їх надання, який зроблено Міністерством фінансів України.

Народним депутатам надаються показники видатків Держав­ного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні пе­ріоди для завершення програм, що враховані в проекті Держав­ного бюджету України, якщо ці програми передбачається ви­конувати період, більш тривалий, ніж один бюджетний.

¹ У проекті державного бюджету на 2006 рік встановлено, що у 2006 році надання державних гарантій Раді Міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах спів фінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями, а також за зобов'язаннями Державної іпотечної установи) не здійснюються. Якщо Ка­бінет Міністрів приймає рішення надати кредити або гарантії окремим юри­дичним особам, вони зобов'язані подати зустрічні, безвідривні та безумові га­рантії банків, які протягом 2005-2006 років додержуються встановлених НБУ обов'язкових економічних напрямків, або надати інше належне забезпечення та сплачують до Державного бюджету України плату за їх отримання у роз­мірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України зводить, а КМУ схвалює і подає для інформації народним депутатам загальну суму і структуру фінансових зобов'язань із державного боргу та дер­жавних гарантій на поточний і наступний бюджетний періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу¹.

До Закону про Державний бюджет України буде вміщено розділ, присвячений державному боргу та фінансуванню Дер­жавного бюджету.

Разом із матеріалами, що додаються до проекту Закону про Державний бюджет України, народні депутати одержують проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які ство­рюються за рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до закону.

Пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України подаються до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

До проекту Закону про Державний бюджет можуть додава­тися й інші матеріали, обсяг і форму яких установлює Уряд.

Представлення проекту Закону про Державний бюджет та підготовка його до першого читання

Представляє проект Закону про Державний бюджет Міністр фінансів на пленарному засіданні Верховної Ради. Бюджетний кодекс встановлює короткий термін представлення — не піз­ніше ніж через п'ять днів після подання КМУ матеріалів по бюджету. Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету доповідає про відповідність проекту Закону про Державний бюджет України Бюджетному кодексу та Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період. Після обговорення проекту Закону про Державний бюджет Верховна Рада України може ухвалити вмотивоване рішення про його відхилення, як це і відбувається на практиці. У разі відхилен­ня проекту Закону про Державний бюджет КМУ зобов'язаний у тижневий термін з дня набрання чинності рішення про від­хилення подати проект Закону про Державний бюджет на пов­торне представлення з обґрунтуванням внесених змін, пов'я­заних із рішенням Верховної Ради України. Міністр фінансів не пізніше трьох днів після повторного подання проекту Зако­ну про Державний бюджет повторно представляє його Верхов­ній Раді (ч. З ст. 39 Бюджетного кодексу).

Після прийняття до розгляду представленого проекту Зако­ну про Державний бюджет не пізніше 1 жовтня (або 6 жовтня, якщо проект був представлений повторно) його розглядають народні депутати, комітети, депутатські фракції та групи Вер­ховної Ради України і формують свої пропозиції Комітету з питань бюджету.

Пропозиції щодо збільшення видатків Державного бюджету мають визначати джерела їх покриття; пропозиції щодо змен­шення доходів державного бюджету мають визначати джерела компенсації втрат доходів Державного бюджету або види та обсяги видатків, що підлягають відповідному скороченню. Жодна пропозиція народних депутатів не повинна призводити до збільшення державного боргу і гарантій порівняно з обся­гом, передбаченим у проекті Закону про Державний бюджет.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету не пізніше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект Закону про Державний бю­джет було прийнято повторно) спільно з уповноваженими представниками Уряду розглядає всі пропозиції, таблиці про­позицій суб'єктів права законодавчої ініціативи й приймає від­повідне рішення. Документи розповсюджуються серед народ­них депутатів не пізніше ніж за два дні до розгляду проекту Закону про Державний бюджет у першому читанні на пленар­ному засіданні Верховної Ради.

Перше читання проекту Закону про Державний бюджет Перше читання проекту Закону про Державний бюджет Украї­ни починається з доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо Висновків та пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України. В обгово­ренні питання беруть участь народні депутати, представники Уряду та Рахункової палати. Висновки та пропозиції до проек­ту Закону про Державний бюджет голосуються в цілому. По­статейне голосування відбувається тоді, коли не приймається позитивне рішення.

Прийняття рішення щодо Висновків та пропозицій до про­екту Закону про Державний бюджет за Бюджетним кодексом (ст. 41) вважається прийняттям проекту Закону про Державний бюджет України в першому читанні. Схвалені Верховною Радою України Висновки та пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України.

Верховна Рада приймає проект Закону про Державний бю­джет України в першому читані не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому, після чого Уряд у двотижневий термін готує і подає до 3 листопада проект Закону, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України, і порівняльну таблицю щодо врахування з вмотивованими пояс­неннями щодо неврахованих пропозицій.

Друге читання проекту Закону про Державний бюджет України

Основним у розгляді проекту Закону "Про Державний бюджет України" є друге його читання. Уряд у двотижневий термін готує і подає проект Закону "Про Державний бюджет Украї­ни" не пізніше 3 листопада. Проект Закону до другого читан­ня подається у вигляді таблиці, яка містить проект Закону, прийнятий у першому читанні за основу, в якому вміщені тек­стові статті та показники, що пропонувалися Урядом в першо­му читанні, або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України.

Якщо КМУ пропонує нові текстові статті, до них додається детальне обґрунтування їх доцільності та необхідності.

Друге читання починається з доповіді Міністра фінансів щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України проекту Закону про Державний бю­джет України. Голова Комітету Верховної Ради доповідає вис­новки Комітету, який він очолює, щодо врахування Урядом Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту Закону' про Державний бюджет України до другого читання.

Друге читання законопроекту про Державний бюджет України передбачає, в першу чергу:

а) затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту),

б) доходів і видатків Державного бюджету з подальшим по-
статейним голосуванням проекту Закону про Державний
бюджет, поданого КМУ на друге читання.

Під час другого читання, яке повинно завершитися не піз­ніше 20 листопада, необхідно обов'язково затвердити, крім вказаних, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положен­ня, необхідні для формування місцевих бюджетів. Ці обсяги не розглядаються при третьому читанні. Виконавчі органи міс­цевого самоврядування після цього мають можливість затвер­джувати свої бюджети, не чекаючи третього читання проекту Закону про Державний бюджет.

Статті проекту Закону про Державний бюджет, не прийняті у другому читанні, переносяться на третє читання.

Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України у третьому читанні

Не пізніше 25 листопада року, що передує плановому, проект Закону про Державний бюджет проходить третє читання Вер­ховною Радою України. На засіданні з доповіддю виступає Го­лова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, із співдоповіддю — Міністр фінансів. Після цього відбувається голосування щодо статей проекту Закону про Державний бю­джет, що не були прийняті на другому читанні, та по проекту Закону в цілому.

Закон про Державний бюджет повинен прийматися Верхов­ною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Однак, на жаль, практика затвердження Закону про Держав­ний бюджет України свідчить про інше. Через неузгодженість дій законодавчої та виконавчої гілок державної влади всі стро­ки, встановлені Бюджетним кодексом, не витримуються. У ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено порядок визначення терміну перебування законопроекту про Державний бюджет у Верховній Раді України. Враховується тільки термін перебу­вання законопроекту у Верховній Раді України, а термін, на який Верховна Рада кожного разу після подання його на роз­гляд Урядом, повертає знов Уряду не враховується.

Уже кілька років Закон про Державний бюджет (хоча й з порушенням порядку проходження через Верховну Раду) прий­мається до початку нового бюджетного періоду. Норми ст. 46 Бюджетного кодексу встановлюють порядок витрат Державно­го бюджету у випадках несвоєчасного прийняття Закону про Державний бюджет України. Кабінет Міністрів має право ви­трачати кошти на функціонування державних органів, але з обмеженнями:

1) витрати Державного бюджету можуть здійснюватися тільки на цілі, які були внесені до Закону про Державний бюджет минулого бюджетного періоду і включені у проект Закону про Державний бюджет на поточний (оскільки рік почався) бюджетний період, який подано Кабінетом Міністрів Украї­ни до Верховної Ради;

2) щомісячні видатки поточного року не можуть перевищува­ти 1/12 обсягу видатків минулого бюджетного періоду (крім витрат на погашення боргу за кредитними зобов'язан­нями та витрат спеціального фонду, які фінансуються в ме­жах цільових надходжень до спеціального фонду).

До прийняття Закону про Державний бюджет на поточний бюджетний період забороняється фінансування капітальних видатків, крім випадків, пов'язаних із введенням військового чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

До прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період запозичення дозволяються тільки з метою погашення основної суми боргу.

Такий же порядок витрачання бюджетних коштів установ­лено для місцевих бюджетів у разі несвоєчасного прийняття рішень про місцеві бюджети (ст. 79 Бюджетного кодексу).

Зміст Закону про Державний бюджет України Практика Верховної Ради України свідчить, що щорічні зако­ни про Державний бюджет включають різну кількість статей. Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган, тому вона може приймати закони певного змісту з будь-якою кіль­кістю статей. Однак є показники, які повинні бути в кожному законі про державний бюджет і в рішеннях місцевих рад про відповідні місцеві бюджети.

У п. 2 ст. 38 Бюджетного кодексу вміщено основні показ­ники, які повинні бути визначені: в статті Закону про Держав­ний бюджет затверджується загальна сума доходів і загальна сума видатків (із розподілом на загальний та спеціальний фон­ди), а також із розподілом видатків на поточні й капітальні. Поділ видатків на поточні й капітальні показує роль видатків у відтворенні виробництва. Поточні видатки — це витрати на утримання підприємств, установ, організацій, закладів як виробничої, так і соціальної сфери. Капітальні — це видатки на створення нових і розширення діяльності діючих підпри­ємств, установ, організацій, закладів. Поділ видатків на по­точні й капітальні в Законі про Державний бюджет України передбачено ст. 38 Бюджетного кодексу, але в Законах Украї­ни "Про Державний бюджет України" на 2002-2007 рр., які приймалися із врахуванням Бюджетного кодексу, такого роз­поділу немає.

Можна також окремо розробляти (як складову частину дер­жавної програми економічного і соціального розвитку) бюджет розвитку з тим, щоб передбачити для цієї мети кошти в бю­джеті.

Встановлюється граничний розмір річного дефіциту (а, мо­же, й профіциту) державного бюджету в наступному бюджет­ному періоді, в тому числі й розмір дефіциту загального та спеціального фондів.

Окремими статтями закону встановлюються джерела фор­мування державного бюджету — в загальній сумі або у фіксо­ваних частках (відсотках), а також особливості обчислення або розподіл їх між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету та державним і місцевими бюджетами. Окремими статтями закон відображає суму доходів за джерелами й суму видатків за розділами функціональної бюджетної класифікації.

Окремий розділ Закону про Державний бюджет складають статті, що встановлюють граничні розміри державного внут­рішнього і зовнішнього боргу, граничний розмір державних кредитів, що Україна надає іноземним державам, та вирішу­ється питання про можливість надання державних гарантій при одержанні кредитів суб'єктами підприємницької діяльнос­ті, крім тих, які надаються міжнародними фінансовими орга­нізаціями. У деяких законах про Державний бюджет вирішу­ється питання про надання Міністерству фінансів України повноважень на здійснення дострокового викупу боргових зо­бов'язань держави в межах коштів, передбачених у державно­му бюджеті на погашення і обслуговування державного боргу.

Важливим розділом закону є регламентування взаємовідно­син між Державним бюджетом України та місцевими бюдже­тами за трансфертами, субвенціями, дотаціями вирівнювання, встановлення порядку перерахування коштів до Державного бюджету з місцевих бюджетів та порядок надходження й роз­поділу коштів Державного бюджету до відповідних місцевих бюджетів у вигляді додаткової дотації з Державного бюджету понад обсяг дотації, передбаченої у відповідному році.

У Законі про Державний бюджет установлюються захищені видатки, розмір яких не зменшується у випадках зростання бюджетного дефіциту протягом бюджетного періоду, встанов­люється рівень забезпечення прожиткового мінімуму для при­значення допомоги відповідно до законів України і надається право Кабінету Міністрів України протягом бюджетного року збільшувати встановлений рівень забезпечення прожиткового рівня, виходячи з фінансових ресурсів держави.

Законом про Державний бюджет також регламентується в статтях та окремих додатках, які є невід'ємною його складо­вою, відомча структура видатків Державного бюджету (голов­ним розпорядникам бюджетних коштів), а у випадках складай­ня проекту бюджету за програмно-цільовим методом ці видат­ки повинні бути деталізовані за підрозділами функціональної бюджетної класифікації (програмної класифікації у разі скла­дання проекту бюджету за програмно-цільовим методом). У законі вміщуються додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

На перший погляд здається, що бюджет — це цифри. Але Закон про Державний бюджет — це не тільки показники, циф­ри, а ще й правові приписи, які мають конкретно-адресний зміст. Саме факт включення показника доходів чи видатків — це надання органу державної виконавчої влади та особі, яким делеговані повноваження з використання бюджетних коштів, і покладення обов'язку зі збирання коштів на державні органи, які відповідають за це. Загальний обсяг бюджету — це завдан­ня Кабінету Міністрів України зібрати суму коштів, витратити їх суворо за призначенням, не перевищуючи граничного роз­міру дефіциту, затвердженого Верховною Радою України.

У конкретно-адресному змісті приписів, які складають основну частину статей Закону про Державний бюджет, є його особливість, яка дає привід багатьом юристам-теоретикам вва­жати цей акт законом у формальному розумінні, тобто зако­ном за формою, але не за змістом.

Однак в законах про Державний бюджет, як і в рішеннях про місцеві бюджети, є приписи, які не мають конкретно-ад­ресного змісту. Ними затверджуються розміри відрахувань від територіальних надходжень загальнодержавних доходів і по­датків у бюджети нижчих рівнів. Бюджетні правовідносини між вищестоящими і нижчестоящими органами виконавчої влади або органами державної виконавчої влади і виконавчи­ми органами місцевих рад виникають кожного разу, коли є та­кий юридичний факт, як платіж до бюджету, сума якого роз­поділяється між бюджетами. Таким чином, ці приписи висту­пають правовими нормами, які розраховані на багаторазове за­стосування.

Ось чому не можна погодитися, що закон або рішення місцевого органу самоврядування про відповідний бюджет є такими тільки за формою, а не змістом.

Закон про Державний бюджет підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.

Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отри­мання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими та сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі, якщо Президент України протягом установленого строку не повернув закон для повторного розгляду, документ вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Якщо під час повторного розгляду Закон про Державний бюджет буде знову прийнятий Верховною Радою України не менше як двома третинами від її конституційного складу, Пре­зидент України зобов'язаний його підписати та офіційно опри­люднити протягом 10 днів.

Закон про Державний бюджет України публікується в офіційних виданнях. Доступність матеріалів про бюджет — ознака демократичності, відкритості, прозорості дій влади. Ко­жен громадянин держави хоче знати, як будуть забезпечувати­ся його мінімальні потреби, скільки коштів відпускатиме дер­жава на функціонування своїх органів. Бюджетні матеріали дуже складні, тому пересічному громадянину дуже важко ро­зібратися в цифрах, якими наповнений бюджет.

Бюджетний кодекс України пропонує Міністерству фінансів обов'язково публікувати в газеті "Урядовий кур'єр" проект За­кону про Державний бюджет не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України. У цей період всі документи, що супроводжують проект Закону про Державний бюджет, розглядаються у Верховній Раді, у Комітеті Верхов­ної Ради з питань бюджету, і за результатами розгляду їх мо­жуть повернути, тобто відхилити вмотивованим рішенням.

КМУ зобов'язаний протягом тижня з дня набрання чиннос­ті рішення Верховної Ради України про відхилення проекту Закону про Державний бюджет подати новий проект Закону про Державний бюджет (п. З ст. 39). А що ж робити Міністер­ству фінансів України? Знову оприлюднювати оновлений проект Закону про Державний бюджет? Практика повернення проекту державного бюджету і проекту Закону про Державний бюджет повторюється щорічно. Це не тому, що Міністерство фінансів України складає проект Державного бюджету і проект Закону про Державний бюджет, не зважаючи на зміст Бюджетного кодексу України та Основні напрями бюджетної політики (Бюджетну резолюцію), прийняті Верховною Радою України. Справа в тому, що при розробці проекту Основних напрямів бюджетної політики ще в червні Міністерство фінан­сів України об'єктивно не може мати даних про хід виконання Державного бюджету за поточний рік і всіх показників, необ­хідних для включення більш реальних цифр до проекту Основ­них напрямів бюджетної політики. У зв'язку з цим не є необ­хідним оприлюднення проекту Закону про Державний бюджет.

Дата добавления: 2015-09-29