Доступ к передней большеберцовой артерии в верхней трети голени осуществляется по проекционной линии
A. Между головкой большеберцовой кости и наружной лодыжкой.
B. Между головкой большеберцовой кости и внутренней лодыжкой,
*C. От середины расстояния между головкой малоберцовой кости и бугристостью большеберцовой кости к середине расстояния между лодыжками,
Подмышечная впадина соединяется с подлопаточной областью посредством
A. Четырехстороннего отверстия.
B. Трехстороннего отверстия.
*C. Четырех- и трехстороннего отверстия.
Лучевой нерв отходит от пучка плечевого сплетения
*A. Заднего,
B. Бокового,
C. Медиального.
D. Заднего и бокового.
При полном перерыве локтевого нерва в области плеча отмечается
A. Выпадение функции мелких мышц кисти и разгибание основных фаланг III-V пальцев.
B. Сгибание средних и концевых фаланг III, IV, V пальцев и приведение V пальца.
C. Сухость кожи, расстройство потоотделения, похолодание кожи, цианоз.
*D. Все перечисленное.
Крестцовое нервное сплетение формирует спинно-мозговые нервы
A. Л1-Л5.
B. С1-С5,
C. Л3-С5,
*D. Л4-С5.
E. Л4-С3.
К параличу диафрагмы приводит компрессия спинного мозга на уровне
A. С1-С2 позвонка.
*B. С3-С4 позвонка,
C. С6-С8 позвонка,
D. Т1-Т2 позвонка,
E. Т7-Т8 позвонка.
Сращение подвздошной, лобковой и седалищной костей в единую тазовую кость происходит в постэмбриональном онтогенезе в области ее наибольшей нагрузки. Эта анатомическая зона проходит через
*A. Вертлужную впадину,
B. Крыло подвздошной кости,
C. Седалищный бугор,
D. Ветви лобковой кости.
Суставная капсула голеностопного сустава лишена укрепляющих связок
A. Латерально и сзади,
*B. Спереди и сзади,
C. Медиально и сзади,
В ягодичной области имеется
A. 2 слоя мышц,
*B. 3 слоя мышц.
C. 4 слоя мышц.
D. 5 слоев мышц.
@@Вхiдний контроль. Украiнська мова.
У нормальному (здоровому) гомiлковостопному суглобi не можливий рух
A. Тильне сгинання - 20.
B. Пiдошовне сгинання - 45,
C. Супiнацiя - 30,
*D. Ротацiя - 45.
E. Пронацiя - 20.
При читаннi рентгенограми необхiдно звертати увагу на все перераховане, за винятком
A. Щiльностi рентгенологiчного малюнка кiстки (остеопороз, остеосклероз).
B. Порушення кортикального i наступних прошаркiв кiстки,
C. Стану оточуючих кiстку тканин,
*D. Ступеня щiльностi полей рентгенограми поза дослiджуваним органом.
E. Змiни осi, форми кiсткового органа.
Орiєнтиром при рахунку хребцiв на спондилограмме шийного вiддiлу є
A. Пiдстава черепа.
B. Остистий виросток 1-го шийного хребця.
C. Зуб 2-го шийного хребця.
*D. Зуб 2-го шийного хребця та остистий вiдросток 2-го шийного хребця.
Вiдправними точками при рахунку ребер на рентгенiвському знiмку грудноi клiтини є всi перерахованi орiєнтири, крiм
A. 1-е ребро i ключиця,
*B. Контури серця,
C. Нижнiй кут лопатки,
D. Реберна дуга,
E. 12-й грудний хребець.
Спинний мозок закiнчується на рiвнi
A. 1 поперекового хребця.
*B. 2 поперекового хребця,
C. 3-го поперекового хребця,
D. 4-го поперекового хребця.
Сiдничний нерв покидає порожнину таза через
A. Надгрушовидний отвiр,
*B. Пiдгрушовидний отвiр,
C. Затульний отвiр,
1-7. Шийне нервове сплетення формується частiше усього
A. Iз C2-C3.
B. Iз C3-C4,
C. Iз C2-C4,
*D. Iз C1-C4.
E. Iз C4-C5.
Хребет має фiзiологiчнi скривлення:
*A. Поперековий i шийний лордоз, крижово-куприковий i грудний кiфоз,
B. Грудний кiфоз, шийний лордоз,
C. Поперековий сколiоз, грудний кiфоз, шийний лордоз,
D. Поперековий лордоз, грудний сколiоз, шийний лордоз..
Вiсь хребта визначається по:
A. Паравертебральних лiнiях,
*B. Лiнii остистих вiдросткiв.
C. Перпендикуляру до лiнii, що з`єднує крила клубових кiсток.
D. Перпендикуляру до лiнii, що з`єднують нижнi кути лопатки..
Через великий сiдничний отвiр проходить, здiйснюючи обертання стегна до зовнi
A. Клубово-поперековий м`яз.
*B. Грушеподiбний м`яз,
C. Великий сидневий м`яз,
D. Малий поперековий м`яз.
Хребтова артерiя вiдходить
A. Вiд плече-головного стволу,
*B. Вiд пiдключичноi артерii,
C. Вiд загальноi сонноi артерii,
D. Вiд дуги аорти,
E. Вiд внутрiшньоi сонноi артерii.
В кiстково-фiброзний канал хребтова артерiя входить на рiвнi поперечного виростка
A. 6 шийного хребця.
B. 5 шийного хребця.
C. 4 шийного хребця.
*D. 7 шийного хребця.
E. 3 шийного хребця.
В сидневiй областi iснує
A. 1 шар м`язiв,
B. 2 шару м`язiв,
*C. 3 шару м`язiв.
D. 4 шару м`язiв.
E. 5 шарiв м`язiв.
Поперекове нервове сплетiння формують спинномозковi нерви
*A. D12-L4,
B. D12-L5,
C. D1-L4,
D. D1-L4.
E. D1-L5.
Крижове нервове сплетiння формують спинномозковi нерви
A. L1-L5,
B. S1-S5.
*C. L4-S5,
D. L4-S3.
E. L4-S1.
Хребцi з`єднанi найбiльш рухливо
*A. В шийному вiддiлi,
B. В поперековому вiддiлi,
C. В грудному вiддiлi,
D. На межi шийного та грудного вiддiлiв.
E. На межi грудного та поперекового вiддiлiв.
По виходу з мiжхребцевого отвору стовбур спинномозкового нерву дiлиться
A. На 2 гiлки,
B. На 3 гiлки.
*C. На 4 гiлки,
D. На 5 гiлок.
E. На 6 гiлок.
До паралiчу дiафрагми приводить компресiя спинного мозку на рiвнi
A. С1-C2 хребця,
*B. С3-C4 хребця,
C. С6-C8 хребця,
D. D1-D2 хребця,
E. D7-D8 хребця.
Рентгенодiагностика переломiв хребта?рунтується на всiх перелiчених ознаках, крiм
A. Зниження висоти тiла хребця.
B. Змiни осi хребта, зникнення природних згинiв (лордоз, кiфоз).
C. Порушення кортикального шару верхньоi замикальноi пластинки тiла.
*D. Наявностi гематоми в м`яких тканинах та тiлi хребця.
E. Ступеню змiщення мiжхребцевого диску.
Поширення гною з-пiд великого сидневого м`язу в порожнину малого тазу можливо через
A. Малий сiдничний отвiр,
B. Через щiлину пiд проксимальною частиною сухожилку великого сiдничного м`язу.
*C. Через над- та пiдгрушевiднi отвори,
D. По ходу сiдничного нерву.
Верхня сиднева артерiя вiдходить
A. Вiд зовнiшньоi клубовоi.
B. Вiд затульноi,
*C. Вiд внутрiшньоi клубовоi.
D. Вiд спiльноi клубовоi.
В верхнiй половинi стегнового трикутника по вiдношенню до стегновоi артерii стегнова вена розташовується
A. Попереду.
B. До зовнi,
*C. Досередини.
D. Позаду.
Зрощення клубовоi, лобковоi i сiдничноi кiсток в єдину тазову кiстку трапляється у постембрiональному онтогенезi в областi найбiльшого навантаження. Ця анатомiчна зона проходить крiзь
*A. Вертлюгову западину,
B. Крило клубовоi кiстки,
C. Сiдничний бугор,
D. Гiлки лобковоi кiстки.
Орiєнтиром при рахуваннi хребцiв на спондiлограмi шийного вiддiлу є
A. Пiдстава черепа.
B. Остистий вiдросток 1-го шийного хребця.
C. Зуб 2-го шийного хребця,
*D. Зуб 2-го шийного хребця та остистий вiдросток 2-го шийного хребця.
Сiдничний нерв покидає порожнину тазу крiзь
A. Надгрушевидний отвiр.
*B. Пiдгрушевидний отвiр,
C. Затульний отвiр.
При перев`язцi стегновоi артерii пiд паховою зв`язкою колатеральний кровообiг нижньоi кiнцiвки здiйснюється по анастомозам
A. Внутрiшньоi клубовоi артерii iз гiлками зовнiшньоi клубовоi артерii.
*B. Мiж затульною, сидальними гiлками внутрiшньоi клубовоi артерii та латеральною, медiальною, огибаючими стегно гiлками глибокоi артерii стегна,
C. Мiж поверхньою i глибокою артерiями, що огинають клубову кiстку.
Спинний мозок закiнчується на рiвнi
A. 1 поперекового хребця.
*B. 2 поперекового хребця,
C. 3 поперекового хребця,
D. 4 поперекового хребця,
E. 5 поперекового хребця.
В сидневiй областi iснує
A. 1 шар м`язiв,
B. 2 шару м`язiв.
*C. 3 шару м`язiв,
D. 4 шару м`язiв.
E. 5 шарiв м`язiв.
В стегновому трикутнику розташуються всi утворення крiм
A. Стегновоi артерii i вени.
B. Гiлок стегнового нерву.
C. Лiмфатичного вузла Пiрогова.
*D. Глибокоi артерii i вени стегна.
E. Глибоких лiмфатичних вузлiв.
Капсулу кульшового суглобу змiцнюють
A. 2 зв`язки,
B. 3 зв`язки.
*C. 4 зв`язки,
D. 5 зв`язок.
Доступ до стегновоi артерii виконується по лiнii
A. Мiж передньо-верхньою остю клубовоi кiстки та латеральним виростком стегна,
*B. Мiж серединою пупартовой зв`язки та медiальним виростком стегна,
C. Мiж межею зовнiшньоi третини та середньоi третини пупартовой зв`язки та медiальним виростком стегна,
Катетеризацiя периферiйних лiмфатичних судин виконується з метою
*A. Введения лiкарських препаратiв,
B. Проведення лiмфосорбцii,
C. Випуску лiмфи.
D. Рентгеноконтрастного дослiдження.
Глибока артерiя стегна вiдходить вiд стегновоi артерii
A. На 10-12 см нижче пупартовой зв`язки,
*B. Водночас пiд пупартовою зв`язкою,
C. Вище на 3-5 см пупартовой зв`язки,
2-14. Вибiр засобу анестезii в невiдкладнiй травматологii залежить
A. Вiд загального стану i вiку постраждалого.
B. Наявностi апаратури i лiкiв та квалiфiкацii фахiвця (анестезiолога).
C. Складностi, тривалостi оперативного втручання та крововтрати.
*D. Всього перерахованого.
В положеннi хворого на боцi пiд час операцii пiд наркозом iснує небезпека
A. Iшемii нижче лежачоi руки та виникнення парезу нижче лежачоi руки.
B. Скупчення секрету в нижче лежачому легенi.
C. Зниження вентиляцii нижче лежачого легеню.
*D. Всього перерахованого.
Основною метою проведення первинноi хiрургiчноi обробки ран є
A. Стерилiзацiя рани скальпелем,
B. Видалення iнородних тiл i згусткiв кровi,
*C. Видалення усiх нежизнездатних тканин для запобiгання некрозу та розвитку iнфекцii.
D. Можливiсть зробити краi шкiри i пiдлягаючих тканин рiвними.
E. Видалення згусткiв кровi i перев`язка тромбованих судин з метою профiлактики вторинноi кровотечi.
Хiрургiчна обробка рани в фазi регенерацii ставить перед хiрургами наступнi завдання
A. Видалення нежиттєздатних i змiнених тканин.
B. Зниження iнтоксикацii та кiлькостi мiкробних тiл в ранi.
C. Розкриття затекiв.
*D. Все перелiчене.
Строки активного дренування гнiйноi рани складають
A. Вiд 3 до 5 доби.
B. Вiд 6 до 10 доби,
C. Вiд 11 до 14 доби,
*D. Строки визначаються окремою конкретною ситуацiєю.
E. Вiрно 2) i 3).
К прийомам введення дренажноi трубки вiдносяться
A. Вiдводячий кiнець розмiщують в самому низькому мiсцi дiльницi.
B. Використовують трубки дiаметром вiд 5 до 20 мм.
C. Вводять дренажi пошарово при великих пораненнях,
*D. Все перелiчене.
При виникненнi запалення з серозно-гнiйним ексудатом в областi швiв рекомендується
A. Антибактерiальна терапiя.
B. Зняття швiв i промивання рани.
C. Повторна хiрургiчна обробка рани з накладенням вторинних швiв.
*D. Все правильно.
Хворому, що має понижену температуру i рану, що не загоюється, з великою поверхнею та гнiйним ексудатом, слiд поставити дiагноз
*A. Раньового виснаження,
B. Сепсису,
C. Септицемii,
D. Пiємii.
E. Септiкопiємii.
Регенерацiя кiстковоi тканини найбiльш тривала
A. В ранньому вiцi.
B. В юностi,
C. В середньому вiцi,
*D. В старечому вiцi.
E. Правильно 3) i 4).
В раннiй фазi запалення раньового процесу вiдiграють роль:
A. Макрофаги,
*B. Тромбоцити i тучнi клiтки,
C. Нейтрофiли,
D. Фiбробласти,
E. Вiрно 1) i 3).
Клiнiчна картина гнильноi iнфекцii представлена всiма перелiченими симптомами, за винятком:
A. Зловонного гнiйного розплавлення тканин з мiхурцями газу.
B. Загальною iнтоксикацiєю, високою температурою.
C. Ясною свiдомiстю, субфебрiльною температурою.
*D. При розтинi в ранi кровоточать м`язовi тканини.
Клiнiчними ознаками нежиттєздатностi тканин при первиннiй хiрургiчнiй обробцi будуть всi перелiченi, виключаючи
*A. Запах, пiдвищену кровотечу при пораненнi,
B. Вiдсутнiсть кровотечi,
C. Вiдсутнiсть еластичностi,
D. Порушення швидкостi.
E. Змiну забарвлення.
3-6. Накладання гемостатичного турнiкету при ранах з кровотечею вимагає виконання всiх перелiчених манiпуляцiй, виключаючи
A. Джгут накладається якомога ближче до рани, проксимальнiше ii.
*B. Джгут накладається на початку кiнцiвки на м`яку пiдкладку,
C. Джгут накладається i затягається до зникнення периферiйного пульсу та припинення кровотечi,
D. Джгут можна накладати на одяг та на м`яку пiдкладку,
E. До джгута обов`язково прикладається ярлик iз зазначенням часу накладення в хвилинах.
Правильне накладення гемостатичного джгута характеризується наступною умовою
A. Джгут накладений якомога тужче на кiнцiвку,
B. Джгут накладений iз силою, викликаючою парестезiю в дистальном вiддiлi кiнцiвки,
*C. Джгут накладений так туго, щоб тiльки зупинилася кровотеча.
D. Джгут накладений так, що з рани злегка точилася кров.
E. Джгут накладається до здавлення м`язiв кiнцiвки.
До поняття хiрургiчноi обробки рани вiдноситься
A. Промивання рани, введення в м`якi тканини антибiотикiв,
B. Видалення з рани стороннiх тiл, обробка рани антисептиками, дренування.
*C. Розтин та висiчення рани, вилучення згусткiв кровi, дренування, вiдновна операцiя,
D. Розтин та висiчиння рани, обробка антисептиками, дренування.
E. Змазування краiв рани йодом, накладання пов`язки, введення внутрим`язово антибiотикiв.
В раннiх фазах розвитку стовбняку слiд проводити диференцiйний дiагноз
A. З менiнгiтом.
B. З отруєнням стрихнiном.
C. З шаленiстю,
*D. З усiм перелiченим.
При анаеробнiй газовiй iнфекцii до патологiчного процесу втягуються
A. Тiльки м`язи.
B. Переважно пiдшкiрна жирова клiтковина i шкiра.
C. Тiльки з`єднувальна тканина.
*D. Всi види м`яких тканин.
E. Вiрно 1) i 3).
Визначальними факторами виникнення iнфекцii є всi перелiченi, виключаючи
*A. Наявнiсть дефекту шкiри,
B. Ступiнь мiсцевих порушень в ранi,
C. Стан кровообiгу,
D. Масивне пошкодження кiсток.
E. Стан реактивностi органiзму хворого.
Клостридii - збудники анаеробноi iнфекцii виробляють
*A. Екзотоксин,
B. Ендотоксин,
C. Екзотоксин та ендотоксин.
D. Не виробляють отрути.
До оперативних втручань при газовiй анаеробнiй iнфекцii вiдносяться всi перелiченi, виключаючи
A. Широкий розтин уражених тканин.
B. Висiчення уражених тканин, в першу чергу м`язiв,
C. Ампутацiю,
*D. Пункцiйне дренування рани.
E. Вiрно 1) i 3).
Профiлактичною дозою протигангренозноi сироватки є
A. По 5000 МЕ проти кожного з трьох збудникiв.
B. По 10000 МЕ проти кожного з трьох збудникiв.
C. 30000 МЕ проти всiх збудникiв (полiвакцина),
*D. Правильно 2) i 3).
Лiкувальною дозою протигангренозноi сироватки є
*A. По 100000 МЕ проти кожного зi збудникiв збудникiв,
B. По 50000 МЕ проти кожного зi збудникiв,
C. По 20000 МЕ проти кожного зi збудникiв.
D. По 15000 МЕ проти кожного зi.
До комплексу профiлактичних заходiв при вiдкритих пошкодженнях проти газовоi анаеробноi iнфекцii вiдносяться всi перерахованi, крiм
A. Протишокових заходiв,
*B. Обколювання сегменту антибiотиками,
C. Iммобiлiзацii пошкодженого сегменту,
D. Антибактерiального лiкування,
E. Ранньоi первинноi хiрургiчноi обробки (ПХО).
При ваго-симпатичнiй блокадi рiвень вколу голки вiдповiдає
A. Межi верхньоi та середньоi третини m. stєrnoclaidomastoidєus.
B. Точцi пересiчення зовнiшньоi яремноi вени iз заднiм краєм m. stєrnoclaidomastoidєus.
C. Рiвню пiд`язичноi кiстки по задньому краю m. stєrnoclaidomastoidєus.
*D. Всьому перелiченому.
В лiкарнi в екстремальних ситуацiях при обтюрацii верхнiх дихальних шляхiв роблять найчастiше
A. Крiкотомiю,
*B. Трахеотомiю,
C. Конiкотомiю,
D. Iнтубацiю,
E. Лярiнгомаску.
Кiлькiсть мiсцевого анестетику (новокаiну), що використовується для блокади переломiв кiсток на фонi шоку, у порiвняннi зi звичайним дозуванням повинно бути
*A. Зменшено,
B. Збiльшено,
C. Суттєво не змiнюватися,
D. Новокаiн як мiсцевий анестетик бажано не використовувати.
При опiках нiг i нижньоi половини тулуба для знеболення i полiпшення трофiки застосовуються новокаiновi блокади
*A. Паранефральна,
B. Вагосимпатична,
C. Поперекового сплетiння,
D. Внутрiшньокiсткова регiонарна.
В терапii травматичного шоку першi дii спрямовують на: a) вiдновлення газообмiну, b) вiдновлення об`єму кровi, що циркулює, c) знеболення d) лiквiдацiю диспротеiнемii, є) нормалiзацiю гематокрита
A. Вiрно всi,
*B. Вiрно а, b, c,
C. Вiрно a, c, d,
D. Вiрно всi, крiм є,
E. Вiрно всi, крiм d.
До факторiв, що знижують функцiональнi можливостi серцево-судинноi системи у лiтнiх пацiєнтiв, можна вiднести: a) склероз периферiйних судин, b) коронарокардиосклероз, c) порушення функцii провiдниковоi системи серця, d) пороки серця, є) зниження адаптацiйних механiзмiв нейроендокринноi системи
*A. Вiрно всi,
B. Вiрно всi, крiм а,
C. Вiрно всi, крiм d i a,
D. Вiрно всi, крiм b.
E. Вiрно всi, крiм c i є.
При гострiй крововтратi в органiзмi вiдбуваються всi перелiченi змiни, крiм
A. Зменшується об`єм кровi,що циркулює, вiдбувається централiзацiя кровообiгу.
B. Пiсля первинноi активностi артерiол, венул, iх шунтiв вiдбувається ослаблення iх дiяльностi: порушується мiкроциркуляцiя, збiльшується клейкiсть кровi.
C. Вiдбувається агрегацiя формених елементiв, з`являються краплi нейтрального жиру.
*D. Пiдвищується резервна лужнiсть, зменшується вмiст молочноi кислоти.
E. В периферiйнiй кровi з`являються мiкротромби, якi припиняють перфузiю окремих дiльниць тканин.
Основними принципами iнфузiйо-трансфузiйноi терапii при гострiй крововтратi є всi нижчеперелiченi, виключаючи
A. При наданнi першоi допомоги - збiльшення циркулюючого об`єму кровi шляхом iнфузii сольових розчинiв i декстранiв,
B. В умовах стацiонару до пiдбору кровi введення колоiдних розчинiв i розчинiв солi.
*C. Використання кровi "унiверсального донора" O (I) групи, резус-негативноi,
D. Трансфузiя консервованоi донорськоi кровi.
E. Трансфузii препаратiв кровi в залежностi вiд клiнiчних i бiохiмiчних лабораторних показникiв.
При лiкуваннi гостроi крововтрати з перелiчених нижче засобiв не застосовуються
A. Гiдрокортiзон,
B. Полiглюкiн.
*C. Пентамiн,
D. Кордiамiн.
E. Адреналiн.
Показник гемоглобiну периферiйноi кровi в нормi
A. 90-100 г/л,
B. 110-115 г/л,
*C. 120-160 г/л.
D. 170-185 г/л.
E. 190-210 г/л.
Гематокрiт в нормi
A. 26-30%,
B. 36-42%,
*C. 45-48%.
D. 49-52%.
E. 53-58%.
Рiвень загального бiлка в кровi
*A. 66-85 г/л,
B. 56-63 г/л,
C. 25-58 г/л,
D. 32-46 г/л.
E. 25-34 г/л.
Ровиток дисеминованого внутрисудинного коагулювання (ДВС) супроводжується всiм перелiченим, крiм
A. Гiпокоагуляцii,
B. Гiперкоагуляцii i гiперагрегацii,
*C. Зниження активностi тромбоцитiв.
D. Пiдвишення активностi тромбоцитiв i концентрацii тромбiна, утворення тромбофiбринових пакункiв (масивного тромбоутворення).
E. Геморрагii або явна кровотеча при наявностi мiкрозгорткiв фiбрина в системi мiкроциркуляцii.
В нормi парцiальний тиск кисню (PaO2) в артерiальнiй кровi
A. 110+-6 мм рт. ст,
*B. 95+-1 мм рт. ст,
C. 80+-5 мм рт. ст,
D. 75+-8 мм рт. ст,
E. 68+-2 мм рт. ст..
Для визначення групи кровi кров слiд забирати
A. До трансфузii високомолекулярного декстрана.
B. До трансфузii низькомолекулярного декстрана.
C. Пiсля трансфузii високомолекулярного декстрана,
*D. Правильно 1) i 2).
Трансфузiя несумiсноi кровi викликає
*A. Ураження ниркових канальцiв,
B. Тромбоз клубочкiв нирок,
C. Дисемiноване внутрiшньосудинне коагулювання,
D. Гемолiтичну анемiю.
E. Набряк легень.
Низькомолекулярнi декстрани
A. Збiльшують небезпеку кровотечi та погiршують мiкроциркуляцiю.
B. Не збiльшують небезпеку кровотечi.
C. Покращують мiкроциркуляцiю.
*D. Правильно 2) i 3).
Виникнення торпiдноi фази згiдно до нейрорефлекторноi теорii розвитку травматичного шоку обумовлене
*A. Вичерпанiстю пристосувальних можливостей ретикулярноi формацii (сiтчаста субстанцiя),
B. Збудженням пiдкiрки - довгастого мозку,
C. Гальмуванням кори.
D. Гальмуванням пiдкiрки - довгастого мозку,
E. Збудженням кори мозку.
У молодоi, ранiше здоровоi людини, що знаходиться в станi травматичного шоку I ступеня, артерiальний тиск буде
A. 60/40 мм рт. ст.
B. 70/60 мм рт. ст.
C. 90/60 мм рт. ст.
*D. 100/60 мм рт. ст.
E. 110/70 мм рт. ст..
До первинного травматичного шоку вiдносять
A. Вперше дiагностований шок у постраждалого.
*B. Шок, що виник слiдом за травмою,
C. Шок, що виник при механiчнiй травмi,
D. Шок дiагностований при першому оглядi,
E. Шок, що виник пiсля першоi допомоги з приводу пошкодження.
До вторинного травматического шоку вiдносять
A. Дiагностований шок у постраждалого, якщо в анамнезi у нього ранiше був шок,
B. Дiагностований шок у постраждалого при другому i наступних оглядах,
*C. Шок, який виник у постраждалого через деякий час пiсля того, як вiн був виведений з шоку i транспортований до лiкувальноi установи.
D. Шок, який виник у легкопораненого при повторному бiльш тяжкому пораненнi.
E. Шок, який виник у постраждалого з радiоактивним мiкстом, коли всмокталися у кров радiоактивнi речовини.
Травматичний шок стає незворотнiм, якщо максимальний артерiальний тиск у 60 мм рт. ст. не вдається пiдняти протягом
*A. 6 год,
B. 4 год,
C. 2 год.
D. 1 год,
E. 30 хв..
5-1. Вазоконстрiкцiя при тяжких формах травматичного шоку захоплює кровоноснi системи внутрiшнiх органiв
*A. Що знервуються сонячним сплетiнням (печiнка, селезiнка, кишечник, пiдшлункова залоза, м`язова система),
B. Системи серця,
C. Системи головного мозку.
D. Системи легень,
E. Системи верхнiх та нижнiх кiнцiвок.
Безпосередня причина загрози життю хворого при травматичному шоку пов`язана
*A. З розладом мiкроциркуляцii в результатi молочно-кiслого дiатезу,
B. З артерiальною кровотечiєю,
C. З численними переломами довгих трубчатих кiсток,
D. З венозною кровотечiєю.
E. Правильно 1) i 4).
В здоровому колiнному суглобi не можливий рух
A. Згинання - 130 градусiв.
B. Розгинання - 180 градусiв.
C. Перерозгинання - 15 градусiв.
*D. Вiдведення - 20 градусiв.
E. Ротацiя до 15 градусiв в положеннi згинання.
Малогомiлкова артерiя вiдходить
A. Вiд передньоi великогомiлковоi,
*B. Вiд задньоi великогомiлковоi.
C. Вiд середньоi артерii колiнного суглобу.
D. Вiд пiдколiнноi.
Синовiальнi пiхви I i V пальцiв стопи
A. Iдуть вздовж всiєi стопи,
B. Закiнчуються на рiвнi кiсток предплюсни.
*C. Закiнчуються на рiвнi голiвок плюсневих кiсток,
D. Закiнчуються на рiвнi середньоi третини плюсневих кiсток.
В заднiй кiстково-фiбрознiй пiхвi гомiлки розташуються
*A. Згиначi стопи i пальцiв з великогомiлковим нервом,
B. М`язи, розгинаючi стопу i пальцi iз глибоким малогомiлковим нервом.
C. Пронуючi стопу малогомiлковi м`язи з поверхнiм малогомiлковим нервом, м`яз, що згинає I палець.
Пiд апоневрозом пiдошви розташовуються
A. 1 клiтковий простiр,
*B. 2 клiтковi простори.
C. 3 клiткових простора.
D. 4 клiткових просторiв.
Суглобова капсула гомiлковостопного суглобу позбавлена зв`язок
A. Латеральноi i ззаду.
*B. Спереду i ззаду,
C. Медiально i ззаду,
D. Ззаду,
E. Спереду i латерально.
Глибока флегмона заднього фасцiального ложа гомiлки розчиняється
*A. Поздовжнiм розтином у верхнiй третинi гомiлки на 1-2 см дозаду вiд внутрiшнього краю великогомiлковоi великогомiлковоi кiстки,
B. Поздовжнiм розтином по заднiй поверхнi верхньоi третини гомiлки,
C. Поздовжнiм розтином верхньоi третини гомiлки на 1-2 см дозаду вiд латерального краю малогомiлковоi кiстки.
Доступ до передньоi великогомiлковоi артерii в верхнiй третинi гомiлки здiйснюється по проекцiйнiй лiнii
A. Мiж голiвкою малоi гомiлковоi кiстки i зовнiшньою кiсточкою.
B. Мiж голiвкою малоi гомiлковоi кiстки i внутрiшньоi кiсточкою.
*C. Вiд середини вiдстанi мiж голiвкою малоi гомiлковоi кiстки горбистiстю великогомiлковоi кiстки до середини вiдстанi мiж кiсточками.
Яка концентрацiя розчину новокаiну застосовується при множинних переломах ребер?
*A. 0,25%,
B. 1,5%,
C. 1%.
D. 2%,
E. 5%..
Вкажiть вмiст пiдошовного каналу
A. Короткий згинач пальцiв,
*B. Квадратний м`яз стопи,
C. Червоподiбнi м`язи,
D. Мiжкiстковi пiдошовнi м`язи,
E. Абдуктор 5 пальця.
У яких випадках показане накладення оклюзийноi пов`язки?
A. При закритому пневмотораксi,
B. При внутрiшньому клапанному пневмотораксi.
*C. При вiдкритому пневмотораксi,
D. При гемотораксi.
E. При забитому мiсцi легенi.
Велика наростаюча пiдшкiрна емфiзема характерна для:
A. Закритого пневмотораксу.
B. Вiдкритого пневмотораксу,
C. Великого гемотораксу,
*D. Клапанного пневмотораксу.
E. Забитого мiсця легенi.
У м`язово-плечовому каналi проходить
A. Паховий нерв, артерiя i вена,
*B. Променевий нерв, глибока артерiя плеча, однойменнi вени,
C. Серединний нерв, колатеральна променева артерiя й однойменнi вени,
Глибокий простiр Пирогова
A. Переходить на кисть на рiвнi променевозап`ястного суглоба.
*B. Не переходить на кисть,
C. Переходить на кисть на рiвнi основ п`ясткових кiсток,
D. Переходить на кисть на рiвнi 1/3 п`ясткових кiсток.
Дренування простору Пирогова здiйснюється з доступiв
A. Променевого,
B. Лiктьового.
*C. Променевого i лiктьового,
D. Строго мiж проекцiями променевоi i лiктьовоi кiсток.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 28 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |