Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тестові питання до державного комплексного іспиту 4 страница



г) діагональні комунікації.

451. Сукупність джерел та каналів надходження і поширення інформації, яку створює суб'єкт управління для того, щоб приймати обґрунтовані рішення і ефективно керувати — це:

а) комунікаційні процеси;

б) комунікаційна мережа;

в) комунікаційні елементи;

г) комунікаційні засоби.

452. До характерних ознак управлінських завдань відносять:

а) невизначеність чи суперечливість умови;

б) обмежені часові межі вирішення;

в) відсутність достатньої інформації про можливі способи вирішення;

г) усі відповіді вірні.

453. Управлінські завдання концептуального характеру вирішуються на:

а) інституційному рівні управління;

б) середньому рівні управління;

в) нижчому рівні управління;

г) із залученням усіх працівників організації.

454. Вкажіть правильне визначення:

а) управлінська проблема — це розрив між бажаним станом (цілями) об'єкта управління і його фактичним станом.

б) управлінська проблема — це невідповідність між спроектованою ситуацією і фактичним перебігом подій.

в) управлінська проблема — це відхилення руху керованої системи від заданого напрямку під впливом зовнішніх та внутрішніх причин.

г) всі відповіді правильні.

455. Рішення, що характеризуються значним ступенем новизни, неповнотою інформації щодо суті проблеми, неможливістю виділення із них стандартних елементів і для прийняття яких найбільш придатні евристичні методи, відносять до класу:

а) неструктурованих;

б) структурованих;

в) запрограмованих;

г) слабоструктурованих.

456. Раціональна технологія прийняття управлінського рішення не включає наступні етапи:

а) діагностика проблеми, визначення критеріїв та обмежень, підготовка варіантів рішень. оцінка ефективності варіантів рішення, вибір рішення;

б) діагностика проблеми, визначення критеріїв та обмежень, підготовка варіантів рішень, оцінка ефективності варіантів рішення, реалізація рішення;

в) визначення критеріїв та обмежень, підготовка варіантів рішень. оцінка ефективності варіантів рішення, реалізація рішення;

г) діагноз проблеми, формування обмежень та критеріїв для прийняття рішень, визначення альтернатив, оцінка альтернатив, кінцевий вибір.

457. Вкажіть правильне визначення:

а) планування — це вміння визначити завдання, вибрати виконавців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей;

б) планування — це вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей;



в) планування — це вміння передбачити майбутні результати і оцінити можливість їх здійснення при наявних ресурсах.;

г) планування – вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.

458. До принципів планування не відносять:

а) принцип холізму;

б) принцип синергізму;

в) участі;

г) безперервності.

459. Вкажіть правильне твердження: Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у наступному:

а) планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію;

б) стратегічний план є детермінованим;

в) у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого;

г) правильно все назване вище.

460. Місія підприємства формулюється з огляду на:

а) сферу діяльності підприємства;

б) запити та вимоги споживачів;

в) інтереси власників та інших членів організації;

г) правильно все назване вище.

461. До стратегій концентрованого росту не відносять:

а) стратегію розвитку продукту;

б) стратегію збору врожаю;

в) стратегію розвитку ринку;

г) стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію маркетингових зусиль.

462. Вкажіть правильне визначення:

а) організаційна структура — це сукупність підрозділів, які дозволяють керувати організацією та її відносинами;

б) організаційна структура — це сукупність управлінських органів, які керують організацією, та працівників, що у них зайняті;

в) організаційна структура — це впорядкована сукупність підрозділів і служб підприємства, які формують рівні управління та їх взаємозв’язки;

г) організаційна структура — це впорядкована сукупність стійко взаємозв'язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого.

463. Ключовими поняттями організаційної структури є:

а) елементи; зв'язки; рівні; повноваження;

б) підрозділи; комунікації; ієрархія; повноваження;

в) організаційні одиниці; механізми координації; повноваження;

г) рівні; елементи; зв'язки; субординація; повноваження.

464. У якій структурі управління найвищий рівень централізації?

а) лінійній;

б) матричній;

в) мережній;

г) проектній.

465. У якій структурі управління порушується принцип єдиновладдя?

а) матричній;

б) проектній;

в) лінійній;

г) функціональній.

466. Яка структура управління передбачає створення функціональних служб при лінійних керівниках?

а) лінійна;

б) лінійно-штабна;

в) матрична;

г) функціональна.

467. Яка з перелічених характеристик не належить бюрократичній
системі управління?

а) чіткий поділ праці;

б) ієрархічність рівнів управління, при якому кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому;

в) наявність тимчасових структур, що створюються для розв'язання конкретного завдання;

г) наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання співробітниками своїх обов'язків і координацію різних завдань.

468. Вищий ступінь децентралізації в організації означає, що:

а) більша кількість рішень приймається на нижчих рівнях управлінської ієрархії;

б) рішення, що приймаються на нижчих рівнях, є досить важливими
для організації;

в) зменшується централізований контроль за рішеннями, прийнятими управлінським персоналом;

г) всі відповіді правильні.

469. Дивізіональні структури можуть будуватися за принципом:

а) регіональної спеціалізації; обслуговування певних груп споживачів; цінової диференціації;

б) продуктової спеціалізації; обслуговування різних територій; орієнтації на певний клас споживачів;

в) продуктової спеціалізації; індивідуального обслуговування споживача; маркетингової спеціалізації;

г) всі відповіді правильні.

470. У якій організаційній структурі домінують вертикальні інформаційні потоки?

а) лінійно-штабній;

б) лінійній;

в) функціональній;

г) мережній.

471. Дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціально-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:

а) матрична структура;

б) структура на базі стратегічних одиниць бізнесу;

в) дивізіональна структура;

г) проектно-цільова структура.

472. З точки зору змістового підходу мотивація — це:

а) певні сили (зовнішні щодо людини чи внутрішні), що змушують людину з ентузіазмом і наполегливістю виконувати задану роботу;

б) процес спонукання себе або інших до діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей — особистих чи загально організаційних;

в) дії, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей$

г) пов’язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення.

473. Стимули — це:

а) спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами;

б) спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами;

в) спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами;

г) спонукання до дії, викликані на досягнення власної мети

474. Ключовими поняттями мотиваційного процесу є:

а) винагорода; стимули;

б) потреби;

в) мотиви;

г) все вище перелічене

475. Теорія надбаних потреб — це теорія:

а) М. Тугана-Барановського;

б) А. Маслоу;

в) В. Врума;

г) Д. С. Мак-Клелланда.

476. До змістових теорій не відносять:

а) теорію очікувань В. Врума;

б) теорію ЖВЗ К. Альдерфера;

в) двочинникову теорію Ф. Герцберга;

г) ієрархію потреб А. Маслоу.

477. До процесуальних теорій не відносять:

а) теорію очікувань В. Врума;

б) теорію ЖВЗ К. Альдерфера;

в) теорію Портера-Лоулера;

г) теорію справедливості Дж:Адамса.

478. Валентність — це:

а) цінність заохочення чи винагороди для працівника;

б) вірогідність отримання бажаної винагороди;

в) очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагородженні;

г) передбачуваний ступінь відносного задоволення, що виникає внаслідок отримання певної винагороди.

479. Суб'єктивна оцінка індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль і порівняння цього з винагородою інших людей, що виконують аналогічну роботу — це основне положення теорії

а) очікувань;

б) справедливості;

в) постановки цілей;

г) надбаних потреб.

480. Мотиви — це:

а) спонукання людини до трудової діяльності;

б) зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності;

в) внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах;

г) спонукальна причина дій і вчинків людей.

481. Теорія справедливості передбачає:

а) порівняння валентності і ефективності роботи;

б) порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і своїх колег, що виконують аналогічну роботу;

в) формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу;

г) існування об’єктивної залежності винагород від виконаної роботи чи витрачених зусиль людини.

482. До числа стимулів зі знаком «мінус» не входять:

а) штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи;

б) зниження соціального статусу працівника;

в) обструкція працівника з боку трудового колективу;

г) направлення працівника на курси підвищення кваліфікації.

483. Вкажіть правильний варіант відповіді: «Функція контролю дозволяє менеджменту організації вирішувати такі завдання:

а) забезпечення досягнення поставлених перед організацією цілей, запобігання виникненню і накопиченню помилок при виконанні роботи;

б) оцінка результатів підприємницької діяльності організації в цілому і її структурних підрозділів зокрема;

в) виявлення і аналіз факторів, що перешкоджають досягненню запланованих результатів, врахування конкретного внеску кожного у забезпечення кінцевого результату діяльності організації;

г) правильно все вищеназване.

484. Який контроль здійснюється для оцінювання правильності виконання роботи підлеглими і узгодження розміру винагороди з результатами роботи?

а) попередній;

б) підсумковий;

в) поточний;

г) спрямовуючий.

485. Який контроль визначає міру придатності вхідних ресурсів організації для виготовлення продукту такої якості, яка б відповідала запитам споживачів і забезпечувала збут продукту на вибраному сегменті ринку?

а) профілактичний;

б) попередній;

в) лінійний;

г) поточний.

486. Система контролю — це:

а) сукупність суб'єкта та засобів контролю, що дають можливість виміряти стан об'єкта контролю;

б) сукупність суб'єкта, об'єкта та засобів контролю, що взаємодіють як єдине ціле у процесі встановлення бажаних результатів виконання, вимірювання стану об'єкта контролю, аналізу та оцінки даних вимірювання, розробки заходів коригуючого впливу;

в) сукупність контролюючих дій, що дають змогу своєчасно розробляти коригуючі заходи при виявленні відхилень від бажаного стану організації;

г) всі відповіді правильні.

487. Вкажіть правильне визначення:

а) контролінг — це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності через управління прибутком підприємства;

б) контролінг — це система управління фінансами підприємства;

в) контролінг — це система управління процесом реалізації стратегії підприємства;

г) всі відповіді правильні.

488. До характерних ознак колективу не належить:

а) спільна мета;

б) психологічне визнання членами групи один одного і ототожнення себе з нею;

в) взаємодія людей в процесі досягнення їх спільної мети;

г) однорідність за віковим та професійним складом.

489. Людина, що є для організації цінною, буде залучатись до неї на основі використання:

а) індивідуального підходу до вивчення її актуалізованих потреб;

б) підходу, що розглядає людину як інструмент для виконання певних функцій;

в) підходу, що дозволяє створити особисто для неї робоче місце;

г) всі відповіді правильні.

490. До причин, що обумовлюють виникнення неформальних груп, не належать:

а) економічна доцільність;

б) потреба у захисті;

в) спільні інтереси;

г) психологічна близькість і симпатія.

491. До неформальних груп в організації відносять:

а) Раду акціонерів;

б) групу підтримки звільненого директора готелю;

в) профспілковий комітет;

г) гуртки якості.

492. До формальних груп підприємства не слід відносити:

а) Раду акціонерів;

б) профспілковий комітет;

в) групу любителів підводного плавання;

г) проектні команди.

493. Вкажіть, яка з ознак стосується неформальних груп:

а) створюються як структурні підрозділи в організації;

б) формуються для виконання регулярної функції;

в) складається відповідний розподіл ролей та позицій;

г) створюються членами організації згідно з їх взаємними симпатіями, спільними інтересами тощо.

494. До чинників, що впливають на роботу групи, відносять:

а) розмір групи та її склад;

б) групові норми, статус членів групи;

в) згуртованість членів групи;

г) всі вище перелічені чинники.

495. Розвиток колективу (групи) відбувається за такими стадіями:

а) формування групи, притирання, нормалізація стосунків, інтеграція діяльності;

б) формування, боротьба, нормалізація, розпад, імплементація відносин;

в) притирання, розпад, нормалізація, імплементація;

г) боротьба, розмежування, інтеграція діяльності, криза.

496. До позитивних наслідків конфлікту у групі не належить:

а) досягнення консенсусу у спірному питанні;

б) поява нових ідей, додаткових альтернатив;

в) бажання співробітництва;

г) зростання групової одностайності.

497. До структурних методів управління конфліктами не належать:

а) роз'яснення підлеглим вимог до роботи;

б) координація та інтеграція спільної роботи;

в) знаходження компромісу;

г) структурування системи винагород.

498. Влада, що передбачає використання людиною як основного інструмента впливу на інших свої знання — це:

а) еталонна влада;

б) законна влада;

в) експертна влада;

г) харизматична влада.

499. Влада, що передбачає використання людиною як основного інструмента впливу на інших свої особисті риси — це:

а) влада винагороди;

б) законна влада;

в) експертна влада;

г) харизматична влада.

500. Яку форму влади слід використовувати у випадках, коли активним мотивуючим фактором є потреби найвищого рівня?

а) експертну владу;

б) владу винагороди;

в) законну владу;

г) владу переконання.

501. Який вид влади базується на ефективній передачі керівником своєї точки зору іншим?

а) влада переконання;

б) еталонна влада;

в) законна влада;

г) влада співробітництва.

502. Який тип влади передбачає вплив на підлеглих через традиції, здатні задовольнити потребу виконавця у захищеності і приналежності?

а) експертна влада;

б) влада переконання;

в) законна влада;

г) еталонна влада.

503. Який стиль керівництва характеризується високим рівнем єдиновладдя керівника?

а) демократичний;

б) авторитарний;

в) ліберальний;

г) монархічний.

504. Організаційна ефективність — це здатність економічного суб'єкта реалізувати задумане, досягати поставленої мети. Дане визначення характеризує ефективність організації з точки зору:

а) системного підходу;

б) підходу на основі стратегічних складових;

в) цільового підходу;

г) вибіркового підходу.

505. Підхід, що оцінює організаційну ефективність за критеріями, що здатні забезпечити внутрішню єдність і гарантувати виживання організації у мінливому середовищі — це:

а) системний підхід;

б) підхід на основі виділення стратегічних складових;

в) цільовий підхід;

г) полікритеріальний підхід.

506. Ефективність, яка показує, наскільки повно організація задовольняє потреби споживачів порівняно з альтернативними способами їхнього задоволення — це:

а) стратегічна ефективність;

б) внутрішня ефективність;

в) цільова ефективність;

г) ринкова ефективність.

507. До якісних показників ефективності роботи організації не слід відносити:

а) підвищення рівня якості продукції та послуг;

б) зростання частки ринку, яку займає організація;

в) стабільність персоналу організації;

г) поліпшення умов праці персоналу.

508. До кількісних критеріїв ефективності системи менеджменту організації не належить:

а) обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

б) обсяг прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

в) обсяг відрахувань на соціальні заходи;

г) частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг);

509. Ефективність роботи операційного менеджера не може оцінюватися показником:

а) темпи зростання продуктивності праці;

б) коефіцієнт плинності кадрів;

в) темпи зростання обсягу реалізованої продукції;

г) коефіцієнт ритмічності роботи.

510. Управлінське рішення — це:

а) формалізований метод менеджменту;

б) вибір альтернативи;

в) нарада з виробничих питань;

г) інвестиційний проект.

511.Перевод об’єкту з небезпечного стану в менш небезпечний або безпечний при дотриманні умов економічної і техніч­ної доцільності на основі порівняння витрат і одержаного зиску - це

а) управління безпекою туризму;

б) засоби реалізації безпеки туризму;

в) складові безпеки туризму;

г) інша відповідь.

512.Навчання туристів, виховання культури безпечної поведінки, професійна освіта і відбір фа­хівців туризму, раціоналізація режимів праці і відпочинку, технічні та органі­заційні засоби колективного та індивідуального захисту - це

а) управління безпекою туризму;

б) засоби реалізації безпеки туризму;

в) складові безпеки туризму;

г) інша відповідь.

513.Охорона праці, цивільна оборона, безпека життє­діяльності - це

а) управління безпекою туризму;

б) засоби реалізації безпеки туризму;

в) складові безпеки туризму;

г) інша відповідь.

514. Небезпечні і шкідливі чинники можуть носити характер:

а) природний або ан­тропогенний;

б) природно-антропогенний та антропогенний;

в) антропогенний, техногенний або природний;

г) все вищезазначене.

515. «Будь-яка діяльність потенційно небезпечна» - це

а) «аксіома про потенційну небезпеку»;

б) потенційна небезпека;

в) ризик;

г) концепція прийнятного ризику.

516. Можливість дії на людину несприятливих або несумісних з життям факторів, яка полягає в прихованому, неявному характері прояву небезпек - це

а) «аксіома про потенційну небезпеку»;

б) потенційна небезпека;

в) ризик;

г) концепція прийнятного ризику.

517. Частота реалізації небезпеки, її кількісна оцінка, що визна­чається як відношення тих чи інших небажаних наслідків в одиницю часу до можливого числа подій - це

а) «аксіома про потенційну небезпеку»;

б) потенційна небезпека;

в) ризик;

г) концепція прийнятного ризику.

518. Ризик, при якому захисні заходи дозволяють підтримувати певний рі­вень безпеки - це

а) «аксіома про потенційну небезпеку»;

б) потенційна небезпека;

в) ризик;

г) концепція прийнятного ризику.

519. За ознаками походження небезпеки класифікують на:

а) природні, екологічні, техногенні, антропогенні, біологічні, соціальні та змішані;

б) прості і похідні, породжувані взаємодією простих;

в) втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки тощо;

г) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні;

520. За ознаками структури (будови) небезпеки класифікують на:

а) природні, екологічні, техногенні, антропогенні, біологічні, соціальні та змішані;

б) прості і похідні, породжувані взаємодією простих;

в) втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки тощо;

г) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні;

521. За ознаками наслідків небезпеки класифікують на:

а) природні, екологічні, техногенні, антропогенні, біологічні, соціальні та змішані;

б) прості і похідні, породжувані взаємодією простих;

в) втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки тощо;

г) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні.

522. За ознаками характеру впливу на людину небезпеки класифікують на:

а) природні, екологічні, техногенні, антропогенні, біологічні, соціальні та змішані;

б) прості і похідні, породжувані взаємодією простих;

в) втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки тощо;

г) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні.

523. За ознаками збитків небезпеки класифікують на:

а) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні;

б) соціальний, технічний, екологічний тощо;

в) пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космо­сом;

г) імпульсні і кумулятивні.

524. За ознаками локалізації небезпеки класифікують на:

а) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні;

б) соціальний, технічний, екологічний тощо;

в) пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космо­сом;

г) імпульсні і кумулятивні.

525. За ознаками часу дії негативних наслідків небезпеки класифікують на:

а) механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні;

б) соціальний, технічний, екологічний тощо;

в) пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космо­сом;

г) імпульсні і кумулятивні.

526. За сферами прояву небезпеки класифікують на:

а) пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космо­сом;

б) імпульсні і кумулятивні;

в) побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;

г) шкідливі і небезпечні.

527. За ступенем та характером дії на організм небезпеки класифікують на:

а) пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космо­сом;

б) імпульсні і кумулятивні;

в) побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;

г) шкідливі і небезпечні.

528. Чинники, які за певних умов стають причиною захворювань або зниження працездатності, що зникає після відпочинку або перерви в активній діяльності – це

а) шкідливі чинники;

б) небезпечні чинники;

в) небезпечна ситуація;

г) надзвичайна ситуація.

529. Чинники, які за певних умов призводять до травматичних пошкоджень або раптового і різкого погіршення здоров’я - це

а) небезпечні чинники;

б) небезпечна ситуація;

в) екстремальна ситуа­ція;

г) надзвичайна ситуація.

530. Прецедент, за яким створюється можливість виникнення нещасного випад­ку, називають:

а) небезпечна ситуація;

б) нещасний випадок;

в) екстремальна ситуа­ція;

г) надзвичайна ситуація.

531. Прецедент, що може призвести перебування людини в екстремаль­ній ситуації або потрапляння в надзвичайну ситуацію:

а) небезпечна ситуація;

б) нещасний випадок;

в) екстремальна ситуа­ція;

г) надзвичайна ситуація.

532. Подія, коли фізичні і психологічні навантаження сягають таких меж, при яких індивідуум втрачає здатність до раціональних вчинків і дій, адекватних ситуації, що склалася - це

а) шкідливі чинники;

б) небезпечна ситуація;

в) нещасний випадок;

г) екстремальна ситуа­ція.

533. Порушення нормальних умов життєдіяльності на певній території, викликане аварією, катастрофою, стихійним або екологічним лихом, а також масовим інфекційним захворюванням, які можуть призвести до масових людських або матеріальних втрат – це

а) шкідливі чинники;

б) небезпечні чинники;

в) екстремальна ситуа­ція;

г) надзвичайна ситуація.

534. Безпека подорожей декларувалася в:

а) Хартії туризму;

б) Гаазький декларації;

в) Законі України «Про туризм»;

г) все вищезазначене.

535. Гарантування безпеки в туризмі розглядається за наступними напрямами:

а) особиста безпека туристів і їх майна, забезпечення якої є найважливішим завданням національного розвитку туризму і міжнародної співпраці;

б) безпека навколишнього середовища в місцях масового перебування ту­ристів, безпека туристичних об’єктів;

в) безпека національних інтересів приймаючих держав;

г) все вищезазначене.

536. Процес виявлення і встановлення кількіс­них, часових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних заходів, направлених на забезпечення безпеки життєдіяльності - це

а) ідентифікацією небезпеки;

б) виявлення чинників небезпеки;

в) причина небезпеки;

г) інша відповідь.

537. Сукупність обставин, при яких реалізуються потенційні небезпеки та завдяки яким небезпеки ви­являються і викликають ті або інші небажані наслідки:

а) ідентифікацією небезпеки;

б) виявлення чинників небезпеки;

в) причина небезпеки;

г) інша відповідь.

538. Ризик виникає у зв’язку з аваріями на АЕС, тан­керах, небезпечних хімічних виробництвах, руйнуванням гребель, водосховищ тощо - це

а) техногенний екологічний ризик;

б) природний екологічний ризик;

в) еколого-геологічний ризик;

г) вірна відповідь відсутня.

539. Ризик пов’язаний з вірогідністю прояву багатьох несприятливих природних явищ - це

а) техногенний екологічний ризик;

б) природний екологічний ризик;

в) еколого-геологічний ризик;

г) вірна відповідь відсутня.

540. Реалізація небезпеки відповідного виду діяльності для конкретного індивіда – це

а) прийнятний ризик;

б) індивідуальний ризик;

в) колективний ризик;

г) абсолютна небезпека.

541. Травмування або загибель двох чи більше людей під впливом небезпечних і шкідливих виробничих чинників – це:

а) прийнятний ризик;

б) індивідуальний ризик;

в) колективний ризик;

г) абсолютна небезпека.

542. Стан захищеності життєво важливих інтересів турис­тів, що беруть безпосередню участь у масовому заході від непередбачених об­ставин і надзвичайних ситуацій, що вимагають вжиття комплексу заходів, спрямованих на запобігання порушенням громадського порядку, забезпечення протипожежної безпеки, техніки безпеки при експлуатації об’єктів, на яких проводиться захід з масовим перебуванням людей:

а) ризик масового заходу;

б) безпека учасників масового заходу;

в) безпека туристів;

г) інша відповідь.

543. Акції громадянської непокори; заходи політичного характеру; заходи, присвячені державним, національним, релігійним святам; спортивні змагання; культурні заходи тощо:

а) види масових заходів;

б) подієвий туризм;

в) громадські заходи;

г) інша відповідь.

544. Стан захищеності життєво важливих інтересів суспільства і держави, їх матеріальних і духовних цінностей від порушень гро­мадського порядку, стихійних лих, пожеж, аварій, катастроф, що ставлять під загрозу життя і здоров’я населення - це

а) не прийнятний ризик;

б) індивідуальний ризик;

в) колективний ризик;

г) громадська безпека.

545. Про проведення масового заходу зобов’язаний повідомити адміністрацію відповідного району, органи МВС та надати інформацію про його назву, програму із зазначенням місця, часу, умов організаційного, фінансового та іншого забезпечення прове­дення, передбачуваної кількості учасників, своєї адреси, номерів контактних телефонів відповідального:


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.072 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>