І встановив закон в Ізраїлі.
Він заповів нашим батькам
зберігати їх,
Щоб вони передали їх своїм синам,
6 Аби прийдешнє покоління,
сини, які народяться, знали їх,
Переказували їх своїм синам,
7 Щоб вони покладалися на Бога,
Не забували діла Бога,
але дотримували його заповіді.
8 Щоб вони не ставали
як їхні батьки —
Покоління вперте і заколотне,
Покоління, яке не підготувало
своє серце
І чий дух не був вірний Богові.
9 Сини Єфрема, хоча й були озброєні
та стріляли з лука,
Звернулися назад в день битви.
10 Вони не дотримували угоду Бога
І відмовилися ходити в його законі.
11 Вони також стали забувати те,
що він зробив,
Його дивні діла, які він дав
їм побачити.
12 Він творив чудове
перед їхніми батьками
На землі Єгипет, на полі Цоан.
13 Він розділив море і дав їм перейти,
Поставив води стіною.
14 Він вів їх за допомогою хмари
вдень
І всю ніч — за допомогою світла
вогню.
15 Він розсікав скелі в пустелі,
Аби щедро напувати їх,
як з водної глибини.
16 Він вивів потоки зі стрімчака,
І води потекли рікою.
17 Але вони ще більше грішили
проти нього,
Повстаючи проти Всевишнього
у безводних місцях.
18 Вони випробовували Бога
у своєму серці,
Просячи їжі для своєї душі.
19 І вони почали говорити проти Бога.
Вони сказали: «Чи може Бог
накрити стіл у пустелі?»
20 Ось, він вдарив по скелі,
Щоб потекли води і полилися потоки.
«Чи може він також дати хліб
І приготувати для свого народу
харчі?»
21 Єгова почув це
і наповнився лютістю.
Вогонь загорівся проти Якова
І гнів піднявся проти Ізраїлю,
22 Бо вони не вірили Богу
І не покладалися
на послане їм спасіння.
23 Він дав наказ хмарному небу,
що вгорі,
І відчинив небесні двері,
24 Дощем сипав на них манну,
щоб вони їли,
Давав їм зерно з неба.
25 Люди їли хліб могутніх;
Він посилав їм їжу, щоб вони їли
досита.
26 Він пустив по небесах східний вітер,
І південний вітер подув
завдяки його силі.
27 Як пилом, осипав їх їжею,
Крилатими птицями —
як морським піском.
28 Він понакидав їх серед свого стану,
Повсюди навколо своїх наметів.
29 І вони їли до пересичення,
Жадане ними він дав їм.
30 Вони не стримували свого бажання.
Їжа ще була у них в роті,
31 Як піднявся проти них гнів Бога
І він став убивати їхніх сильних,
Вразив ізраїльських юнаків.
32 Але, незважаючи на все це,
вони продовжували грішити
І не вірили в його дивовижні діла.
33 Тому він поклав кінець їхнім дням,
як диханню:
Їхні роки завершились у тривозі.
34 Всякий раз, коли він умертвляв їх,
вони зверталися до нього,
Поверталися і шукали Бога.
35 Згадували, що Бог — їхня Скеля
І що Бог Всевишній вчиняє за них
помсту.
36 Вони намагалися обманути його
своїми вустами
І своїм язиком намагалися
брехати йому.
37 Їхнє серце не було віддане йому,
І вони не були вірні його угоді.
38 Але він був милосердний,
прощав беззаконня і не губив їх,
Багаторазово відводив свій гнів
І не збуджував усієї своєї лютості.
39 Він пам'ятав, що вони плоть,
Що їхній дух виходить
і не повертається.
40 Як же часто вони повставали
проти нього в пустелі,
Засмучували його в безлюдній
місцевості!
41 Знову і знову вони випробовували
Бога
І завдавали болю Святому Ізраїля.
42 Вони не пам'ятали його руку,
День, коли він викупив їх у ворога,
43 Як він показав свої знамення
в Єгипті
І свої чудеса на полі Цоан
44 І як він перетворив канали Нілу
на кров,
Так що вони не могли пити зі
своїх потоків.
45 Він послав на них оводів,
аби ті вимучили їх укусами,
І ропух, щоб губили їх.
46 Він віддав їхній врожай
польовим тарганам
І плоди їхніх праць — сарані.
47 Він погубив їхню виноградну лозу
градом
І їхні сикомори — градинами.
48 Він віддав їхніх в'ючних тварин
граду
І худобу — смертельної хворобі.
49 Він послав на них
свій палаючий гнів,
Лютість, осудження і лихо,
Воїнства ангелів, що несуть горе.
50 Він приготував шлях
для свого гніву,
Не оберігав їхню душу від смерті,
Їхнє життя віддав епідемії.
51 Зрештою він вразив усіх перваків
в Єгипті,
Початок їхньої дітородної сили —
в наметах Хама.
52 Потім він повів свій народ,
як овець,
І вів його, як стадо, по пустелі.
53 Він вів їх безпечно,
вони нічого не боялися,
І море накрило їхніх ворогів.
54 Він привів їх у свої святі володіння,
В цю гористу місцевість,
придбану його правою рукою.
55 Заради них він виганяв народи,
Вимірювальним мотузком розділив
між ними спадкове володіння
І поселив племена Ізраїлю
в їхніх хатах.
56 Але вони стали випробовувати
Бога Всевишнього
і повставати проти нього
Та не зберігали його нагадувань.
57 Вони відвертались назад
і вчиняли віроломно, як і їхні батьки,
Розгиналися, як лук без тятиви.
58 Вони ображали його
своїми висотами
І своїми ідолами збуджували
в ньому ревнощі.
59 Бог почув і наповнився лютістю
І сильного презирства до Ізраїлю.
60 Нарешті він покинув
священний намет у Сіломі,
Намет, в якому мешкав серед людей.
61 Він віддав свою силу в полон
І свою красу — в руки ворога.
62 Він віддав свій народ мечу,
Розгнівався на своє спадкове
володіння.
63 Його юнаків поглинув вогонь,
І його дівчатам не співали
весільних пісень.
64 Його священики впали від меча,
І їхні вдовиці не плакали.
65 Тоді Єгова прокинувся,
неначе від сну,
Наче дужий, що вертається до тями
після вина.
66 Він вразив своїх ворогів з тилу,
Віддав їх на ганьбу навіки.
67 Він відкинув намет Йосипа
Плем’я Єфрема не обрав,
68 Але обрав плем'я Юди,
Гору Сіон, котру полюбив.
69 Він спорудив своє святилище,
як вершини,
Як землю, яку заснував на віки.
70 Він обрав Давида, свого служителя,
Взяв його від овечих загонів.
71 Від ходіння за тими, що годують
Він привів його, щоб той був
пастухом Якова, його народу,
Та Ізраїлю, його спадкового
володіння.
72 І він став пасти їх в непорочності
свого серця
І водити їх своєю вмілою рукою.
Пісня Асафа.
1 Боже, народи ввійшли у твоє
спадкове володіння,
Вони осквернили твій святий храм,
Перетворили Єрусалим
на купу розвалин.
2 Вони віддали мертві тіла
твоїх служителів на їжу
небесним птахам,
Плоть відданих тобі — земним звірам.
3 Як воду, проливали їхню кров
По всьому Єрусалиму,
і нікому було хоронити їх.
4 Ми стали позором для наших
сусідів,
Оточуючі нас глумляться
і насміхаються з нас.
5 Чи довго, о Єгово,
ти будеш гніватися? Навіки?
Чи довго твоя лють буде горіти,
як вогонь?
6 Вилий свою лють на народи,
котрі не знають тебе,
І на царства, котрі не призивають
твого імені,
7 Тому що вони поглинули Якова
І сплюндрували його житло.
8 Не пригадуй нам беззаконь батьків.
Поспіши! Хай зустріне нас
твоє милосердя,
Бо ми сильно виснажені.
9 Допоможи нам, о Боже
нашого спасіння,
Заради слави твого імені;
Визволи нас, і прости наші гріхи
заради твого імені.
10 Для чого народам говорити:
«Де їхній Бог?»
Дай нам побачити,
як серед народів стане відома
Помста за пролиту кров
твоїх служителів.
11 Хай постануть перед тобою
зітхання в'язня.
За величчю твоєї руки збережи
приречених на смерть.
12 Всемеро віддай нашим сусідам,
поклавши їм за пазуху
Ганьбу, якою вони ганьбили тебе,
о Єгово.
13 Ми ж, твій народ
і вівці твого пасовища,
Будемо дякувати тобі навіки,
З покоління у покоління будемо
звіщати про твою славу.
Диригенту. Лілії. Нагадування. Псалом Асафа. Пісня.
1 О Пастирю Ізраїлю, прихили вухо,
Ти, який ведеш Йосипа,
як отару овець.
О ти, що сидиш на херувимах, засіяй.
2 Пробуди свою могуть перед
Єфремом, Веніаміном та Манассією
І прийди, щоб спасти нас.
3 О Боже, поверни нас
І засяй лицем, аби ми були врятовані.
4 О Єгово, Бог воїнств,
чи довго ти будеш дратуватися
на молитви свого народу?
5 Ти годуєш їх сльозами, як хлібом,
Рясно напуваєш і поїш їх сльозами.
6 Ти робиш нас предметом
суперництва для наших сусідів,
І наші вороги знущаються над нами
як хочуть.
7 О Боже воїнств, поверни нас
І засяй обличчям,
аби ми були врятовані.
8 Ти приніс виноградну лозу з Єгипту,
Вигнав народи, щоби посадити її.
9 Ти розчистив для неї місце,
щоб вона пустила корені
і наповнила землю.
10 Її тінь покривала гори,
І Божі кедри покривалися її гілками.
11 Своїми гілками вона досягала моря
І своїми пагонами — Ріки.
12 Для чого ж ти зруйнував
її кам'яні огорожі
І чому ж усі, хто проходив повз неї
по дорозі, обривали її плоди?
13 Лісовий кабан пожирає її,
І безліч польових тварин
живляться нею.
14 О Бог воїнств, будь ласка, вернися,
Поглянь з неба, подивися і подбай
за цю виноградну лозу,
15 Про те, що посадила
твоя права рука,
І поглянь на сина, котрого
ти зміцнив для себе.
16 Вона спалена вогнем і зрубана.
Вони гинуть від осуду,
що виходить від твого лиця.
17 Хай буде твоя рука на людині,
яка праворуч від тебе,
На сині людському, котрого
ти зміцнив для себе.
18 Ми не відвернемося від тебе.
Збережи нам життя,
щоб ми призвали твоє ім'я.
19 О Єгово, Боже воїнств,
поверни нас,
Засіяй обличчям, щоб ми
були спасенні.
Диригенту. Гіттіт. Псалом Асафа.
1 Вигукуйте радісно Богу, нашій силі,
Викликуйте з радістю Богові Якова.
2 Заграйте пісню та візьміть бубон,
Приємну арфу і струнний інструмент.
3 В новомісяччя сурміть у ріг
І в повний місяць —
заради нашого святкового дня,
4 Бо ця постанова для Ізраїлю,
Судове рішення Бога Якова.
5 Він дав його Йосипу як нагадування,
Коли він йшов через землю Єгипет.
Мову, незнайому мені, я чув.
6 «Я визволив його плече від тяготи,
Його руки звільнилися від корзини.
7 В лиху ти покликав,
і я визволив тебе,
Відповів тобі з потаємного
житла грому,
Дослідив тебе біля вод Меріви. Села.
8 Послухай, о мій народе,
і я буду свідчити проти тебе,
О Ізраїле, якщо тільки
ти будеш слухати мене!
9 Тоді посеред тебе
не буде чужого бога,
І ти не будеш кланятися
чужоземному богу.
10 Я, Єгова,— твій Бог,
Той, хто вивів тебе із землі Єгипет.
Роззяв вуста, і я наповню їх.
11 Але мій народ не послухався
мого голосу,
Ізраїль не виявив ніякого бажання
коритися мені.
12 І я дозволив їм ходити
за впертістю їхнього серця,
І вони ходили у своїх задумах.
13 О, якби мій народ слухав мене!
О, якби Ізраїль ходив моїми шляхами!
14 Я з легкістю скорив би їхніх ворогів
І проти їхніх неприятелів
звернув би руку.
15 Ненависники Єгови будуть
підлабузнюватися перед ним,
І їхній час буде тривати століттями.
16 Я буду живити свій народ
найкращою пшеницею
Та зі скелі буду насичувати їх медом».
Пісня Асафа.
1 Бог стоїть у зібранні Божому,
Судить серед богів:
2 «Чи довго ви будете
судити несправедливо
І проявляти упереджену прихильність
до нечестивих? Села.
3 Будьте суддями для бідного
і для сироти.
З пригнобленим і вбогим вчиняйте
справедливо.
4 Визволяйте злидаря і бідного,
Звільняйте їх від рук нечестивих».
5 Вони не знають і не розуміють,
Блукають у пітьмі;
Всі основи землі коливаються.
6 «Я сам сказав: «Ви боги,
І всі ви — сини Всевишнього.
7 А ви неминуче помрете, як люди,
І впадаєте, як кожен із князів!».
8 Піднімися, о Боже, суди землю,
Бо ти заволодієш усіма народами.
Пісня. Псалом Асафа.
1 Боже, не мовчи,
Не будь безмовний
і не лишайся у спокої, о Боже.
2 Ось твої вороги шумлять
І ті, що ненавидять тебе
підняли голову.
3 Вони підступно складають змову
проти твого народу,
Змовляються проти укритих тобою.
4 Вони говорять: «Ходімо і знищмо їх,
аби вони перестали бути народом
І щоб ім'я Ізраїля
більше не згадувалося».
5 Вони одностайно всім серцем
змовилися поміж собою.
Проти тебе уклали угоду
6 Намети Едому та ізмаїлітян,
Моав й агаряни,
7 Гевал, Аммон та Амалік,
Філістия разом із мешканцями Тира.
8 Також і Ассирія приєдналася до них,
Вони простягнули руку синам Лота.
Села.
9 Зроби з ними те ж саме,
що з Мадіамом, те ж, що із Сісарою
Та з Іавіном у долині річки Киссон.
10 Вони були винищені в Аендорі,
Стали гноєм для землі.
11 А з їхніми знатними вчини,
як з Орівом і Зівом,
З усіма їхніми князями —
як із Зевеєм та Салманом,
12 Які говорили:
«Оволодіймо житлами Бога».
13 О мій Боже, закрути їх у вихрі,
як чортополох,
Зроби їх соломою на вітрі.
14 Як вогонь, який спалює ліс,
І як полум'я, котре обпалює гори,
15 Переслідуй їх своєю бурею
І не давай їм спокою
своїм штормовим вітром.
16 Покрий їхні обличчя безчестям,
Аби люди шукали твого імені, о Єгово.
17 Хай будуть вони посоромлені
і введені у замішання на всі часи,
Хай дійдуть до сум’яття, і загинуть,
18 Щоб люди знали, що ти,
чиє ім'я Єгова,
Ти один Всевишній над усією землею.
Диригенту. Гіттіт. Псалом синів Корея. Пісня.
1 Який прекрасний твій великий намет,
О Єгова воїнств!
2 Моя душа жадає на подвір’я Єгови,
вона змучилася за ними.
Моє серце і моя плоть
радісно вигукують живому Богу.
3 Навіть пташка знаходить дім
І ластівка — гніздо,
Де кладе своїх пташенят,
Біля твого великого жертовника,
о Єгово воїнств, мій Царю і мій Боже!
4 Щасливі мешканці у твоєму домі!
Вони продовжують вихваляти тебе.
Села.
5 Щасливі люди, чия сила в тобі,
Чиє серце бажає бути на дорогах
до твого дому.
6 Проходячи по долині,
де ростуть кущі бака,
Вони перетворюють її на джерело.
Наставник вбирається
у благословення.
7 Вони підуть від сили до сили,
Кожен постає перед Богом на Сіоні.
8 О Єгово, Боже воїнств,
почуй мою молитву,
Прихили вухо, Боже Якова. Села.
9 О наш щите, подивися, Боже,
І поглянь на обличчя твого помазанця.
10 Один день на твоїх подвір’ях
краще тисячі поза ними.
Ліпше буду стояти на порозі
в домі мого Бога,
Аніж мешкати в наметах нечестя,
11 Бо Єгова Бог — сонце і щит,
Він виявляє прихильність
і зодягає славою.
Від тих, хто ходить в бездоганності
Єгова не стане стримувати добре.
12 О Єгова воїнств, щаслива людина,
що покладається на тебе.
Диригенту. Псалом синів Корея. Пісня.
1 Ти, о Єгово, радієш за свою землю,
Ти повернув полонених синів Якова.
2 Ти пробачив беззаконня
свого народу,
Покрив увесь його гріх. Села.
3 Ти стримав усю свою лютість,
Відвернув свій палаючий гнів.
4 Збери нас знову,
о Боже нашого спасіння,
І перестань обурюватись на нас.
5 Чи навік ти будеш гніватися на нас?
Невже будеш виливати гнів
із покоління в покоління?
6 Невже ти не оживиш нас знову,
Аби твій народ радів за тебе?
7 Прояви до нас, о Єгово,
свою люблячу доброту
І подаруй нам спасіння.
8 Я почую те, що буде говорити
істинний Бог, Єгова;
Він проголосить мир своєму народу
і відданим Йому.
Тільки хай вони не стають знову
самовпевненими.
9 Недалеко від тих, що бояться його
послане їм спасіння,
І слава покоїться на нашій землі.
10 Любляча доброта й істина
зустрілися,
Праведність і мир розцілувалися.
11 Істина проростає із землі,
І праведність подивиться з небес.
12 Єгова дасть добробути,
І наша земля дасть свій урожай.
13 Перед ним буде ходити
праведність,
Вона прокладе дорогу по його слідах.
Молитва Давида.
1 Прихили вухо, о Єгово.
Відповідай мені,
Бо я пригноблений і бідний.
2 Охороняй мою душу,
бо я відданий тобі.
Ти мій Бог. Спаси свого служителя,
який покладається на тебе.
3 Прояви до мене прихильність,
о Єгово,
Бо до тебе я взиваю увесь день.
4 Звесели душу свого служителя,
Бо до тебе я підношу свою душу,
о Єгово.
5 О Єгово, ти добрий
і готовий прощати,
Велика твоя любляча доброта
до всіх, хто призиває тебе.
6 Почуй, о Єгово, мою молитву
І будь уважний до голосу моїх молінь.
7 У день мого лиха я прикличу тебе,
І ти відповіси мені.
8 Нема серед богів такого, як ти,
о Єгово,
І немає діл таких, як діла твої.
9 Всі народи, створені тобою,
прийдуть
І поклоняться тобі, о Єгово,
І віддадуть славу твоєму імені,
10 Бо ти великий і вчиняєш
дивовижні діла,
Ти — Бог, один ти.
11 Настав мене, о Єгово, на твій шлях.
Я буду ходити у твоїй істині.
Згуртуй моє серце, щоб мені боятися
твого імені.
12 Я вихвалю тебе усім своїм серцем,
о Єгово, мій Боже,
І буду прославляти твоє ім'я навік,
13 Бо велика твоя любляча доброта
до мене,
Ти звільнив мою душу з шеолу,
Із самих його глибин.
14 О Боже, зарозумілі піднялися
на мене,
Зборище тиранів шукає моєї душі,
Вони не бачать тебе перед собою.
15 Але ти, о Єгово, Бог милосердний
і великодушний,
Повільний на гнів і сповнений
люблячої доброти й істини.
16 Звернися до мене
і вияви мені прихильність.
Дай своєму служителю твоєї сили
І спаси сина твоєї рабині.
17 Покажи знамення,
що говорить про доброту до мене,
Аби ті, що ненавидять мене
побачили і були посоромлені,
Бо ти, о Єгово, допоміг мені
й утішив мене.
Псалом синів Корея. Пісня.
1 Його підвалини — на святих горах.
2 Єгова любить ворота Сіону більше,
Аніж усі намети Якова.
3 Славне говорять про тебе,
о місто істинного Бога. Села.
4 В числі тих, що знають мене
оголошу Раава та Вавилон,
Про Філістию і Тир,
а також про Куша буде сказано:
«Цей народився там».
5 А про Сіон буде сказано:
«Всі до єдиного народилися в ньому».
І сам Всевишній міцно утвердить його.
6 Єгова оголосить
при записові народів:
«Цей народився там». Села.
7 Також співаки
і танцюючі в хороводі промовлять:
«Усі мої джерела в тобі».
Пісня, псалом синів Корея. Диригенту. Махалат. Для співу у відповідь. Маскіл єзрахітянина Ємана.
1 О Єгово, Боже мого спасіння,
Удень я кликав,
І вночі я перед тобою.
2 До тебе прийде моя молитва.
Прихили вухо до мого зойку,
3 Бо моя душа наситилась лихами
І моє життя доторкнулася до шеолу.
4 На мене дивляться як на того,
що сходить у яму,
Я став як людина без сил,
5 Звільнився, як померлі,
Як побиті, що лежать
у місцях поховання,
Котрих ти більше не згадуєш
І які відлучені від твоєї рятівної руки.
6 Ти положив мене у найглибшу яму,
В темні місця, у велику безодню.
7 На мене вихлюпнулася твоя лютість,
Ти б'єш мене усіма своїми хвилями.
Села.
8 Ти віддалив од мене моїх знайомих,
Зробив мене осоружним для них.
Я ув’язнений і не можу вийти.
9 Моє око потьмяніло від лиха.
Я прикликаю тебе, о Єгово, весь день,
Простягаю до тебе руки.
10 Чи будеш ти робити чудеса
для померлих?
Або чи встануть безсилі померлі,
Чи будуть вони хвалити тебе? Села.
11 Чи будуть сповіщати
про твою люблячу доброту
в місцях поховання,
Про твою вірність —
на місці знищення?
12 Чи будуть твої чудеса відомі
у темряві
Або твоя праведність —
на землі забуття?
13 І все ж до тебе, о Єгово,
я взиваю про допомогу,
І вранці моя молитва
постає перед тобою.
14 Чому ж ти відкидаєш мою душу,
о Єгово?
Чому приховуєш від мене своє лице?
15 З юності я пригнічений
і близький до смерті,
Я перетерпів багато страшного
від тебе.
16 Наді мною проносилися спалахи
твого палаючого гніву,
Жахи, що виходять від тебе,
вкинули мене у мовчання.
17 Вони оточують мене увесь день,
наче води,
Підступають до мене всі зразу.
18 Ти вилучив од мене друга
й товариша,
Мій єдиний приятель — морок.
Маскіл. Псалом єзрахітянина Єфана.
1 Про вияви люблячої доброти Єгови
я буду співати повік.
З покоління у покоління мої вуста
розповідатимуть про твою вірність.
2 Я сказав: «Любляча доброта
перебуватиме навік.
На небесах ти міцно заснував
свою вірність».
3 «Я уклав угоду зі своїм обраним.
Поклявся Давиду, своєму служителю:
4 «Навік буде утверджене мною
твоє потомство,
Встановлю твій престол, і він буде
стояти з покоління у покоління».
Села.
5 Твоє дивовижне діло
будуть вихваляти небеса, о Єгово,
І твою вірність — у зібранні святих.
6 Хто на небі зрівняється з Єговою?
Хто із синів Бога уподібниться Єгові?
7 Хай благоговіють перед Богом
у колі близьких до нього святих,
Він величний і вселяє страх більше,
ніж усі оточуючі його.
8 О Єгово, Боже воїнств,
У кого стільки сил, скільки у тебе,
о Яг?
Твоя вірність оточує тебе з усіх боків.
9 Ти керуєш буремним морем,
Коли воно підіймає свої хвилі,
ти приборкуєш їх.
10 Ти розтрощив Раава,
як убивають людину.
Міцною рукою ти розігнав
своїх ворогів.
11 Твоя небо, також і земля — твоя,
Земля і все, що наповнює її,—
ти заснував їх.
12 Північ і південь — ти створив їх,
Фавор та Єрмон радісно вигукують
і вихваляють твоє ім'я.
13 Твоя рука могутня,
Твоя рука дужа,
Твоя права рука високо піднята.
14 Праведність і правосуддя —
основа твого престолу.
Любляча доброта й істина —
перед твоїм лицем.
15 Щасливий народ, який знає,
що таке радісні поклики.
О Єгово, вони ходять
у світлі твого обличчя.
16 У твоєму імені вони веселяться
увесь день,
Твоєю праведністю вони піднесені.
17 Тому що ти — краса їхньої сили,
І твоєю прихильністю
піднесений наш ріг.
18 Наш щит належить Єгові,
І наш цар належить Святому Ізраїля.
19 В той час у видінні ти звернувся
до відданих тобі
І сказав:
«Я дав допомогу дужому
І підніс обраного з народу.
20 Я знайшов Давида,
мого служителя,
Своєю святою оливковою олією
помазав того,
21 З ким моя рука буде тверда
І кому вона дасть сил.
22 Ворог не буде оббирати його,
І син неправедності не буде
гнобити його.
23 Перед ним я розгромив
його недругів,
І тим, хто ненавидить його
я завдавав удари.
24 Моя вірність
і моя любляча доброта з ним,
Та моїм ім'ям піднесений його ріг.
25 На море я поклав його руку
І на річки — його правицю.
26 Він кличе до мене: «Ти мій Батько,
Мій Бог і Скеля мого спасіння».
27 І я зроблю його первенцем,
Поставлю над царями землі.
28 На віки збережу свою
люблячу доброту до нього,
Та угода, яку я уклав з ним,
буде незмінною.
29 Я утверджу його потомство навік,
Його престол — як дні неба.
30 Якщо його сини полишать мій закон
І не будуть дотримувати
мої судові рішення,
31 Якщо вони порушать мої постанови
І не будуть зберігати мої заповіді,
32 То я притягну їх
до відповідальності за злочини
та покараю їх жезлом
І за беззаконня — ударами.
33 Але я не позбавлю його
своєї люблячої доброти
І не зраджу своїй вірності.
34 Не порушу своєї угоди
І не поміняю слів своїх вуст.
35 Одного разу я поклявся
у своїй святості,
Не стану брехати Давиду.
36 Його потомство перебуватиме
навік,
І його престол буде як сонце
переді мною.
37 Як місяць, він утвердиться на віки,
Як вірний свідок на небі». Села.
38 Але — ти відкидаєш і зневажаєш,
Ти розгнівався на свого помазанця.
39 Ти знехтував угоду
зі своїм служителем,
Осквернив його діадему,
кинувши її на землю.
40 Ти зруйнував усі
його кам'яні загородки,
Перетворив його укріплення
в руйнування.
41 Всі, хто проходить дорогою
грабують його,
Він став ганьбою для своїх сусідів.
42 Ти підняв праву руку його недругів,
Надав радість усім його ворогам.
43 І ти знову виступаєш проти нього
і проти його меча
І не допомагаєш йому в бою.
44 Ти відняв у нього блиск
І перекинув на землю його престол,
45 Скоротив дні його юності,
Одягнув його в сором. Села.
46 Чи довго, о Єгово, ти будеш
переховуватись? Невже завжди?
Чи довго твоя лютість буде палати,
як вогонь?
47 Згадай, яке коротке моє життя.
Невже даремно ти створив
усіх синів людських?
48 Хто з людей, що живуть,
не побачить смерті?
Чи може він визволити свою душу
від рук шеолу? Села.
49 О Єгово, де твої колишні діла
люблячої доброти,
Про які ти клявся Давиду
у своїй вірності?
50 Згадай, о Єгово, позорище,
накликане на твоїх служителів,
Згадай, що я несу за пазухою ганьбу
від усіх численних народів.
51 Згадай, як лихословили
твої вороги, о Єгово,
Як лихословили вони сліди
твого помазанця.
52 Хай буде благословенний Єгова
повік. Амінь і амінь.
Молитва Мойсея, людини істинного Бога.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 13 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |