Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

1. Як здійснюють транспортну іммобілізацію шийного відділу хребта ? 4 страница



 

A.(0) 0(І) з антитілами анти-Н в сироватці.

B.(0) АВ(ІV) з антитілами анти-Н в сироватці.

C.(0) Люба АВО без антигену Н.

D.(0) 0(І) без анти-А та анти-В антитіл в сироватці.

E.(1) В еритроцитах відсутні антигени АВО.

292. При наявності у батьків генотипу АА та ВВ дитина може мати групу крові:

 

A.(0) Тільки В(ІІІ).

B.(0) О(І).

C.(0) В(ІІІ).

D.(0) А(ІІ).

E.(1) Тільки АВ (ІV).

293. Якщо батьки мають генотип АВ та ВО, то дитина може мати групу крові:

 

A.(0) Все перераховане

B.(0) 0, В або АВ.

C.(0) АВ або 0.

D.(0) А або В.

E.(1) А,В або АВ.

294. Якщо батьки мають генотип АО та ВО, то дитина може мати групу крові:

 

A.(0) А(ІІ), В(ІІІ), або АВ(ІV).

B.(0) 0(І), А(ІІ), В(ІІІ).

C.(0) АВ(ІV).

D.(0) А(ІІ) та В(ІІ).

E.(1) Все пере ранаехсотевзаіонлео.гія.

Число еритроцитарних антигенних систем, які мають значення в клінічній трансфузіології

не менше:

295.

 

A.(0) 15.

B.(0) 13.

C.(0) 11.

D.(0) 9.

E.(1) 14.

296. Групових еритроцитарних антигенних систем відомо не менше:

 

A.(0) 27.

B.(0) 25.

C.(0) 21.

D.(0) 19.

E.(1) 23.

297. Донори резус-від’ємної групи крові мають фенотипи:

 

A.(0) сdЕ

B.(0) СdЕ.

C.(0) Сdе

D.(0) сDе.

E.(1) dcе.

298. Найбільш часто у жителів Європи зустрічається слідуючий антиген з групи Hr:

 

A.(0) hr’.

B.(0) с.

C.(0) d.

D.(0) Hr0.

E.(1) е.

299. Найбільш часто у жителів Європи зустрічається антиген з групи Rh:

 

A.(0) Dc.

B.(0) Du.

C.(0) Е.

D.(0) С.

E.(1) D.

300. Груп крові по системі резус відомо така кількість:

 

A.(0) 30.

B.(0) 27.

C.(0) 25.

D.(0) 17.

E.(1) 8.

301. До антигенів системи Резус відносяться всі перераховані антигени, крім:

 

A.(0) е.

B.(0) hr` анестезіологія.

C.(0) Du

D.(0) Rh0

E.(1) Кр.

302. Кров’яні химери можуть бути:

 

A.(0) Обумовленими переливанням плазмозамінників.

B.(0) Зумовленими переливанням одногрупної плазми.

C.(0) Зумовленими слабкою реактивністю реагентів для визначення групи крові або інших антигенів.

D.(0) Зумовленими переливанням суміснитх еритроцитів.

E.(1) Істинними.

303. Для визначення групи крові АВО прямою (простою)реакцією необхідно:

 

A.(0) Гіперімунна сироватка.

B.(0) Одна серія реагентів «ЦОЛІКЛОН»

C.(0) Дві серії стандартних сироваток групи А(ІІ), В(ІІІ).

D.(0) Одна серія стандартних сироваток групи О(І), А(ІІ), В(ІІІ).

Дві серії стандартних сироваток групи О(І), А(ІІ), В(ІІІ), одна серія стандартних сироваток групи

АВ(ІV).

E.(1)

304. Визначення групи базується на:

 

A.(0) Гемолізі еритроцитів реципієнта тестовою сироваткою.

B.(0) Аглютинації сироватки донора еритроцитами реципієнта.

C.(0) Аглютинації еритроцитів донора еритроцитами реципієнта.



D.(0) Гемолізі еритроцитів донора тестовою сироваткою.

E.(1) Аглютинації еритроцитів донора з тестовою сироваткою.

Обов’язковою для позначення груп крові системи АВО в медичних документах є

класифікація:

305.

 

A.(0) Н.Н.Еланського та В.Н.Шамова.

B.(0) Ландштейнера

C.(0) Янського.

D.(0) Міжнародна.

E.(1) Комбінована.

306. Позначення груп крові “О,А,В,АВ” відповідають класифікації:

 

A.(0) Н.Н.Еланського та В.Н.Шамова.

B.(0) Моса.

C.(0) Янського

D.(0) Ландштейнера.

E.(1) Міжнародній.

307. Універсальним донором є донор, який має групу та резус крові:

 

A.(0) АВ(ІІ)Rh-

B.(0) АВ(ІV) Rh+

C.(0) В(ІІІ) Rh-

D.(0) А(ІІ) Rh+ анестезіологія.

E.(1) 0(І) Rh-

308. Відомі різновидності антигену А:

 

A.(0) Більше 13.

B.(0) До 10.

C.(0) 4.

D.(0) 2.

E.(1) Більше 15.

309. Основні антигени системи АВО:

 

A.(0) А,В,О.

B.(0) А1,А2,В1,В2.

C.(0) А1,А2,В.

D.(0) А та В.

E.(1) А,В,О,Н.

310. Зараз відомо антигенів системи АВО:

 

A.(0) До 20

B.(0) До 15

C.(0) До 10

D.(0) 4

E.(1) Більше 20

311. Правильним є твердження:

 

A.(0) Антигенні системи крові не мають значення для фізіології людини та інфекційної паталогії

B.(0) В антигенні системи об’єднують тільки лейкоцитарні антигени.

C.(0) Групові антигени системи мають значення тільки при гемотрансфузіях.

D.(0) В антигенній системі об’єднують тільки еритроцитарні антигени.

E.(1) Антигенні системи властиві еритроцитам, лейкоцитам, тромбоцитам та плазменним білкам.

312. Серед групових антигенів крові розрізняють слідуючі різновиди:

 

A.(0) Важкі та прості антигени.

B.(0) Еритроцитарні, лейкоцитарні та тромбоцитарні.

C.(0) Еритроцитарні та плазмені.

D.(0) Еритроцитарні та лейкоцитарні.

E.(1) Еритроцитарні, лейкоцитарні, тромбоцитарні та сироваткові.

313. Антигенна система МN в еритроцитах була знайдена:

 

A.(0) Поповим, 1928р.

B.(0) Гіршфільдом та Дубіскі, 1928р.

C.(0) Бліновим, 1932р

D.(0) Ландштейнером,1927р.

E.(1) Ландштейнером та Левіним, 1927р.

314. Резу са-нфесаткетзоіорл овгпіяе.рше був знайдений в еритроцитах людини та описаний

 

A.(0) Вінером, 1940.

B.(0) Дунгерном та Гіршфельдом, 1940р.

C.(0) Ландштейнером, 1940р.

D.(0) Левіним та Стетсоном, 1939р.

E.(1) Ландштейнером та Вінером, 1940р.

315. Група крові АВ(ІV) була вперше описана:

 

A.(0) Ландштейнером 1910р

B.(0) Моссом 1910р.

C.(0) Янським 1907р.

D.(0) Ландштейнером 1901 р

E.(1) Декастелло та Штурлі 1902 р.

316. Групи крові були вперше відкриті і описані

 

A.(0) Моссом 1910р

B.(0) Ландштейнером 1900 р.

C.(0) Шаттоком, 1900р

D.(0) Янським 1907р.

E.(1) Ландштейнером 1901 р.

317. Основною складовою жирових емульсій є:

 

A.(0) Розчини електролітів

B.(0) Амінокислоти

C.(0) Базисний розчин

D.(0) Вода

E.(1) Емульгований рослиний жир

318. Білкові гідролізати придставляють собою суміш

 

A.(0) Високомолекулярних пептидів і амінокислот

B.(0) Низькомолекулярних пептидів і незамінних амінокислот

C.(0) Замінних амінокислот і пептидів

D.(0) Незамінних і замінних амінокислот

E.(1) Амінокислот, низько молекулярних пептидів

319. Кровозамінником переносчиком кисню є:

 

A.(0) Дісоль.

B.(0) Гемодез.

C.(0) Поліфер.

D.(0) Поліглюкін.

E.(1) Перфторан.

320. Кровозамінником комплексної дії є:

 

A.(0) Поліглюкін.

B.(0) Мафусол.

C.(0) Поліфер.анестезіологія.

D.(0) Амінокровін.

E.(1) Реоглюман.

321. Неогемодез показаний:

 

A.(0) При порушенні обмінних процесів.

B.(0) При гіпопротеінемії

C.(0) При дефіциті плазменних прокоагулянтів.

D.(0) При гіповолемії.

E.(1) При інтоксикації та порушеннях периферичного кровообігу.

322. Гемодез показаний:

 

A.(0) При порушенні обмінних процесів

B.(0) При гіпопротеїнемії

C.(0) При дефіциті плазменних прокоагулянтів.

D.(0) При гіповолемії.

E.(1) При інтоксікаціях та порушеннях периферичного кровообігу.

323. Вміст еритроцитів в периферичній крові у жінок складає:

 

A.(0) 5,5-6,5.1012/л.

B.(0) 2,0-3,1.1012/л.

C.(0) 4,0-5,2.1012/л.

D.(0) 3,9-5,0.1012/л.

E.(1) 3,7-5,0.1012/л.,

324. Методика проведення біологічної проби при введенні поліглюкіну”:

 

Після в/в введення перших 10 та послідуючих 10 крапель розчину робиться перерва на 3

хвилини.

A.(0)

B.(0) Після в/в введення перших 5 та послідуючих 30 крапель робиться перерва на 5 хвилин.

Після внутрішньовенного введення перших 20 та послідуючих 30 крапель розчину робиться

перерва на 3 хвилини.

C.(0)

D.(0) Після в/в введення перших 10 та послідуючих 30 крапель розчину робиться перерва на 5 хвилин.

Після в/в введення перших 10 та послідуючих 30 крапель розчину робиться перерва на 3

хвилини.

E.(1)

325. Кровозамінником гемодинамічногї дії є:

 

A.(0) Амінокровін.

B.(0) Поліфер.

C.(0) Поліглюсоль.

D.(0) Сорбітол.

E.(1) Желатиноль.

326. Кровозамінником гемодинамічної дії є:

 

A.(0) Лактасол.

B.(0) Реополіг алнюесктіенз.іологія.

C.(0) Неогемодез.

D.(0) Гемодез.

E.(1) Поліглюкін.

327. Вміст еритроцитів в периферичній крові у чоловіків складає:

 

A.(0) 5,5-6,5.1012/л.

B.(0) 5,2-6,0.1012/л.

C.(0) 3,8-4,0.1012/л.

D.(0) 1,5-3,8.1012/л

E.(1) 4,0-5,1.1012/л.,

328. Імуноглобулін нормальний людини призначають:

 

A.(0) Для профілактики поліомієліту;

B.(0) Для профілактики стафілококової інфекції;

C.(0) Для підвищенняя неспецифічної резистентності;

D.(0) Для корекції гіпо-і агамаглобулінемії;

E.(1) Все перечислене вірно.

329. Препарат” Фібриноген” показаний для корекції:

 

A.(0) Дефіциту фактора Кристмаса.

B.(0) Дефіциту антигемофільного глобуліну А.

C.(0) Дефіциту протромбіну.

D.(0) Дефіциту протромбінового комплексу.

E.(1) Дефіциту фібриногену.

330. Одна доза сухого кріопреципітату повинна вміщати:

 

A.(0) 250 ОД антигемофільного глобуліну.

B.(0) 200 ОД антигемофільного глобуліну.

C.(0) 150 ОД антигемофільного глобуліну.

D.(0) 50 ОД антигемофільного глобуліну.

E.(1) 100 ОД антигемофільного глобуліну.

331. Кріопреципітат показаний для корекції:

 

A.(0) Дефіциту протромбіну.

B.(0) Дефіциту антитромбіну-ІІІ.

C.(0) Дефіциту тромбоцитів.

D.(0) Дефіциту фібриногену.

E.(1) Дефіциту фактора VIII (антигемофільного глобуліну).

332. Основні лікувальні властивості альбуміну.

 

A.(0) Зниження фібринолітичної активності крові.

B.(0) Підвищення активності тромбоцитів.

C.(0) Гемостатична.

D.(0) Збільшення ОЦК, реологічні.

E.(1) Підтримання колоїдно-осмотичного тиску та дезинтоксикаційна

333. Осно авннеіс тлеізкіоулвоагліяь.ні властивості протеїну:

 

A.(0) Зменшення фібринолітичної активності крові.

B.(0) Підвищення активності тромбоцитів.

C.(0) Гемостатичні.

D.(0) Збільшення ОЦК, реологічні.

E.(1) Підтримка колоїдно - осмотичного тиску.

334. Альбумін випускається у вигляді розчину в концентрації:

 

A.(0) 25%,30%,35%.

B.(0) 20%,25%,30%.

C.(0) 10%,15%,20%.

D.(0) 5%,10%,15%.

E.(1) 5%,10%,20%.

335. Препаратом крові імунної дії є:

 

A.(0) Кріопреципітат.

B.(0) Альбумін.

C.(0) Плазма свіжозаморожена.

D.(0) Плазма ліофілізована.

E.(1) Імуноглобулін стафілококовий донорський.

336. Препаратом крові стимулюючої дії є:

 

A.(0) Розчин альбуміну.

B.(0) Тромбін.

C.(0) Фібринна плівка.

D.(0) Кріопреципітат.

E.(1) Полібіолін.

337. Препаратом крові гемостатичної дії, що використовуються місцево, є:

 

A.(0) Фібринолізин.

B.(0) Глюнат.

C.(0) Тромбін.

D.(0) Полібіолін.

E.(1) Гемостатична губка.

338. Препаратами крові гемостатичної дії є:

 

A.(0) Відмиті еритроцити.

B.(0) Альбумін.

C.(0) Фібринолізин.

D.(0) Полібіолін.

E.(1) Фібриноген.

339. Препаратом крові фібринолітичної дії є:

 

A.(0) Плазма свіжозаморожена.

B.(0) Протеїн.

C.(0) Полібіол аінне.стезіологія.

D.(0) Альбумін

E.(1) Фібринолізин.

340. Препаратом крові комплексної дії є:

 

A.(0) Імуноглобулін антистафілококовий донорський.

B.(0) Кріопреципітат.

C.(0) Еритроцитарна маса заморожена

D.(0) Плазма суха.

E.(1) Розчин альбуміну та протеїн.

341. Програму трансфузійної терапії під час операції визначає:

 

A.(0) Трансфузіолог і хірург.

B.(0) Хірург і анестезіолог

C.(0) Трансфузіолог.

D.(0) Хірург.

E.(1) Анестезіолог.

Максимальний термін зберігання еритроцитарної маси, збідненої лейкоцитами та

тромбоцитами, становить:

342.

 

A.(0) 48 год.

B.(0) 18 год.

C.(0) 12 год.

D.(0) 6год.

E.(1) 24 год.

343. Максимальний термін зберігання крові, заготовленої на гемоконсерванті «СРDA».

 

A.(0) 28 днів.

B.(0) 21 день.

C.(0) 14днів;

D.(0) 7 днів;

E.(1) 35 днів

Максимальний термін зберігання еритроцитарної маси, отриманої з крові, консервованої

розчином “Глюгіцир”, становить:

344.

 

A.(0) 28 днів.

B.(0) 21 день.

C.(0) 14 днів.

D.(0) 7 днів.

E.(1) 35 днів.

Максимальний термін зберігання крові, заготовленої на гемоконсерванті “Глюгіцир”,

становить:

345.

 

A.(0) 35 днів

B.(0) 28 днів.

C.(0) 14 днів.

D.(0) 7 днів.

E.(1) 21 день.

346. Суча асннеисйте згіеомлоогкіяо.нсервант:

 

A.(0) Фізіологічний розчин

B.(0) Гепарин

C.(0) СРDА.

D.(0) Цитроглюкофосфат (ЦГФ).

E.(1) Глюгіцир.

347. Групу крові АВО та резус-належність у стаціонарних хворих визначають:

 

A.(0) Лікар кабінету трансфузійної терапії лікарні.

B.(0) Лікар-лаборант клінічної лабораторії лікарні.

C.(0) Середній лаборант

D.(0) Лікар, відповідальний за організацію трансфузійної терапії в лікувальному відділенні.

E.(1) Лікуючий лікар.

При ревізії різаної рани передньої черевної стінки встановлено пошкодження парієтальної

очеревини. Як називається таке пошкодження?

348.

 

A.(0) Наскрізне.

B.(0) Тангенціальне.

C.(0) Сліпе

D.(0) Закрите

E.(1) Проникаюче.

349. Спосіб вправлення вивиху плеча за методом Гіппократа це:

 

A.(0) Вправлення вивиху в чотири етапи.

B.(0) Вправлення вивиху в два етапи.

C.(0) Вправлення вивиху в три етапи.

D.(0) Вправлення вивиху після попереднього витяжіння.

E.(1) Одномоментний спосіб.

350. Показаннями до оперативного лікування вивихів є:

 

A.(0) Привичний вивих

B.(0) Інтерпозиція м”яких тканин (нерва) при невправимих свіжих виихах

C.(0) Застарілий вивих.

D.(0) Відкритий вивих.

E.(1) Всі відповіді правильні.

351. Найбільш раціональний метод знеболювання при вправленні вивиху плеча:

 

A.(0) Епідуральна анестезія.

B.(0) Анестезія охолодженням.

C.(0) Провідникова анестезія.

D.(0) Місцева анестезія.

E.(1) Внутрішньовенний наркоз.

352. Скільки етапів передбачає вправлення вивиху плеча за Кохером.

 

A.(0) 6

B.(0) 3

C.(0) 5 анестезіологія.

D.(0) 2.

E.(1) 4

353. Найбільш часто зустрічається вивих:

 

A.(0) Шийного відділу хребта.

B.(0) Гомілки.

C.(0) Стегна.

D.(0) Ключиці.

E.(1) Плеча.

354. Які з перерахованих ознак є нехарактерними для вивиху?

 

A.(0) Відсутність активних і різке обмеження пасивних рухів.

B.(0) Пружинна фіксація.

C.(0) Деформація.

D.(0) Вкорочення кінцівки.

E.(1) Патологічна рухомість.

355. Симптом „пружинної” фіксації характерний для:

 

A.(0) Розтяжіння.

B.(0) Патологічного перелому.

C.(0) Патологічного вивиху.

D.(0) Перелому травматичного.

E.(1) Травматичного вивиху.

356. Найчастіше зустрічається:

 

A.(0) Вродженні вивихи

B.(0) Застарілі вивихи.

C.(0) Патологічні вивихи.

D.(0) Привичні вивихи.

E.(1) Травматичні вивихи.

357. Патологічний вивих це результат:

 

A.(0) Хірургічного лікування застарілого вивиху.

B.(0) Невдалого хірургічного лікування привичного вивиху.

C.(0) Слабкості капсули суглобу.

D.(0) Неправильного вправлення свіжого вивиху.

E.(1) Захворювань (пухлина, туберкульоз, остеомієліт).

358. Лікування привичних вивихів плеча.

 

A.(0) Імобілізація пневмошинами

B.(0) Вправлення, імобілзація гіпсовою лонгетою.

C.(0) Вправлення, імобілізація на клиновидній пов”язці.

D.(0) Вправлення, пов”язка Вельпо.

E.(1) Хірургічне лікування.

359. Заста арніелситейз іволиовгиіях. це вивих:

 

A.(0) Діагностований до 3 тижнів.

B.(0) Діагностований через 7 днів.

C.(0) Діагностований до 3 діб.

D.(0) Діагностований до 2 діб.

E.(1) Діагностований після 4 тижнів.

360. Методи вправлення застарілого вивиха плеча?

 

A.(0) За Купером.

B.(0) За Гіппократом.

C.(0) За Джанелідзе.

D.(0) За Мохером.

E.(1) Показане хірургічне лікування.

361. За терміном давності вивихи поділяють на:

 

A.(0) Гострі, підгострі, хронічні.

B.(0) Свіжі, старі, гострі.

C.(0) Старі, свіжі, несвіжі.

D.(0) Задавнені, старі, свіжі

E.(1) Свіжі, несвіжі, застарілі.

Закрите механічне пошкодження м’яких тканин без видимого порушення їх анатомічної

цілісності:

362.

 

A.(0) Розрив

B.(0) Розчавлення.

C.(0) Струс.

D.(0) Забій.

E.(1) Розтягнення.

363. Травма тканин із частковими розривами при збереженні анатомічної цілісності це:

 

A.(0) Здавлення.

B.(0) Забій.

C.(0) Струс.

D.(0) Розрив.

E.(1) Розтягнення.

364. Закрита травма тканин або органа із порушенням тільки їх функції:

 

A.(0) Здавлення.

B.(0) Забій.

C.(0) Розтягнення.

D.(0) Розрив.

E.(1) Струс.

365. Закрите пошкодження тканин або органа із порушенням їх анатомічної цілісності це:

 

A.(0) Розрив.

B.(0) Розтягнення.

C.(0) Забій. анестезіологія.

D.(0) Струс.

E.(1) Розчавлення.

366. Місцевою ознакою повного розриву м’яза є:

 

A.(0) Втрата функції.

B.(0) Біль.

C.(0) гематома.

D.(0) Крововилив.

E.(1) Пальпаторне відчуття „провалу” в м’язі у зоні ушкодження.

367. Яке ускладнення травми, не потребує екстренної допомоги:

 

A.(0) Розрив селезінки.

B.(0) Напруженний пневмоторакс.

C.(0) Травматичний шок.

D.(0) Кровотеча.

E.(1) Перелом плеча.

368. На характер пошкоджень, що виникли в результаті травми має впалив:

 

A.(0) Положення потерпілого.

B.(0) Напрямок сили травмуючого агента.

C.(0) Точка прикладання сили.

D.(0) Сила травмуючого фактора.

E.(1) Всі відповіді правильні.

У хворого як результат дорожньо - транспортної пригоди перелом стегна, великогомілкової

кістки, розрив селезінки, закрита черепномозкова травма, забій мозку. Як називається такий

вид травматичного ушкодження?

369.

 

A.(0) Автодорожня травма.

B.(0) Ізольована травма.

C.(0) Реанімаційна травма

D.(0) Комбінована.

E.(1) Політравма.

370. Травмою, яка виникла в результаті дії високої температури займаються:

 

A.(0) Реаніматологи.

B.(0) Ортопеди.

C.(0) Травматологи.

D.(0) Загальні хірурги.

E.(1) Комбустіологи.

371. До зовнішніх травматичних факторів відносяться наступні, крім:

 

A.(0) радіоактивне опромінення.

B.(0) Електричний струм.

C.(0) Висока або низька температура.

D.(0) Механічна сила.

E.(1) Тромбоз.

372. Що т аанкеес тпезоієодлонгаіян.а травма.

 

A.(0) Правильної відповіді немає.

B.(0) Електротравма і опік полум’ям.

C.(0) Поєднання дії високої температури із механічною травмою.

D.(0) Поєднання механічної травми і дії радіоактивного опромінення.

E.(1) Пошкодження опорно - рухового апарату і пошкодження внутрішніх органів.

373. Що таке комбінована травма.

 

A.(0) Відкритий перелом із пошкодженням судинно-нервового пучка.

B.(0) Закрита травма грудної клітки, розрив селезінки.

C.(0) Закрита черепно - мозкова травма і закрита травма живота.

D.(0) Перелом стегна і закрита черепно - мозкова травмам.

E.(1) Дія механічного фактора в поєднанні із дією радіації.

374. До закритих пошкоджень м’яких тканин відноситься:

 

A.(0) Струс.

B.(0) Розрив.

C.(0) Розтягнення.

D.(0) Забій.

E.(1) Всі відповіді правильні.

375. При виконанні операції виділяють наступні етапи, окрім:

 

A.(0) Завершення операції;

B.(0) Оперативного доступу і оперативного прийому;

C.(0) Обробки операційного поля і знеболювання;

D.(0) Укладання хворого на операційному столі

E.(1) Виведення із наркозу

376. При гострій затримці сечі в післяопераційному періоді проводять всі заходи, окрім:

 

A.(0) Накладення епіцистостоми.

B.(0) Катетеризації сечового міхура;

C.(0) Введення спазмолітиків;

D.(0) Паранефральної новокаїнової блокади

E.(1) Введення сечогінних препаратів;

377. До легеневих ускладнень післяопераційного періоду відноситься все, окрім:

 

A.(0) Асфіксії.

B.(0) Бронхіту;

C.(0) Ателектазу;

D.(0) Пневмонії;

E.(1) Гострої вірусної інфекції

378. За наявності пролежнів необхідно все, окрім:

 

A.(0) Перести лааннеснтяе зліоілжокгіая.хворого.

B.(0) Часта зміна положення хворого в ліжку;

C.(0) Протирання шкіри камфорним спиртом;

D.(0) Застосування підкладних кругів;

E.(1) Укладання хворого на твердий матрац;

379. При метеоризмі в післяопераційному періоді показано все, окрім:

 

A.(0) Гіпертонічної клізми.

B.(0) Декомпресії шлунка;

C.(0) Медикаментозної стимуляції перистальтики;

D.(0) Газовідвідної трубки

E.(1) Введення спазмолітиків;

380. Розходженню країв рани після лапаротомії сприяє все окрім:

 

A.(0) Порушення техніки зашивання рани.

B.(0) Введення дренажа через рану

C.(0) Неадекватно вибраного шовного матеріалу;

D.(0) Компартсиндрому

E.(1) Введення дренажа через контрапертуру

381. До післяопераційних ускладнень з боку операційної рани відноситься все, окрім:

 

A.(0) Евентрації.

B.(0) Інфільтрату;

C.(0) Гематоми;

D.(0) Кровотечі;

E.(1) Болю в рані;

Передопераційна підготовка до апендектомії з приводу гострого апендициту включає все

окрім:

382.

 

A.(0) Спорожнення сечового міхура

B.(0) Антибіотикопрофілактики;

C.(0) Гігієни операційного поля;

D.(0) Премедикації;

E.(1) Очисної клізми;

383. Профілактика нагноєння операційної рани:

 

A.(0) Герметична пов'язка.

B.(0) Лікувальна фізкультура;

C.(0) Розсмоктуючі шви на рану;

D.(0) Часті шви на рану;

E.(1) Дренування рани;

384. Підготовка кишечника в доопераційному періоді передбачає призначення:

 

A.(0) Холоду на живіт.

B.(0) Зондового живлення;

C.(0) Безшлакової дієти;

D.(0) Відхаркувальних препаратів;

E.(1) Очисних а кнлесітземзі;ологія.

385. Що належить до профілактики легеневих ускладнень після операції:

 

A.(0) Холод на живіт.

B.(0) Промивання шлунку;

C.(0) Вдихання закису азоту;

D.(0) Призначення препаратів заліза;

E.(1) Дихальна гімнастика;

386. Передопераційні заходи, що зменшують небезпеку інфікування операційної рани:

 

A.(0) Очисна клізма;

B.(0) Гігієна операційного поля;

C.(0) Антибіотикопрофілактика;

D.(0) Гігієнічний душ;

E.(1) Все вищезгадане.

387. До радикальної операції відносяться:

 

A.(0) Пункція плевральної порожнини

B.(0) Біопсія;

C.(0) Обхідний анастомоз при раку ободової кишки;

D.(0) Гастростомія з приводу рани стравоходу;

E.(1) Холецистектомія;

388. Операція за життєвими показаннями проводиться при:

 

A.(0) Варикозному розширенні вен нижніх кінцівок.

B.(0) Облітеруючому ендартеріїті;

C.(0) Злоякісній пухлині;

D.(0) Доброякісній пухлині;

E.(1) Профузній кровотечі;

Профілактика тромбоемболічних ускладнень після операцій

включає:

389.

 

A.(0) Раннє вставання;

B.(0) Застосування дезагрегантів;

C.(0) Застосування антикоагулянтів;

D.(0) Бинтування нижніх кінцівок еластичним бинтом;

E.(1) Все вищезгадане.

390. Планове оперативне лікування проводиться з приводу:

 

A.(0) Асфіксії;

B.(0) Кровотечі з пошкодженої судини;

C.(0) Защемленої грижі;

D.(0) Гострого апендициту;

E.(1) Жовчнокам'яної хвороби.

391. Екстрена операція показана при:

 

A.(0) Раку печінки.

B.(0) Трофічн іайн евситерзаіозлцоіг;ія.

C.(0) Ліпомі;

D.(0) Варикозному розширенні вен нижніх кінцівок

E.(1) Перфоративній виразці шлунку;

392. По терміновості розрізняють операції:

 

A.(0) Діагностичні, нетермінові, одноетапні.

B.(0) Радикальні, планові, паліативні;

C.(0) Планові, екстрені, багатоетапні;

D.(0) Екстренні, термінові, паліативні;

E.(1) Екстрені, термінові, планові;

393. Види гіпсових пов’язок:

 

A.(0) Лонгетна

B.(0) Мостовидна.

C.(0) Вікончата.

D.(0) Циркулярна.

E.(1) Всі відповіді правильні.

394. Пов’язка Вельпо накладається:

 

A.(0) При переломі кістки передпліччя.

B.(0) При вивиху в ліктьовому суглобі.

C.(0) При переломі плечової кістки з метою іммобілізації

D.(0) При переломі ключиці з метою репозиції.

E.(1) Після правлення вивиху плеча з метою фіксації.

395. Пов’язку Дезо накладають при:

 

A.(0) Правильної відповіді немає.

B.(0) Для допоміжної іммобілізації після операції на м’яких тканинах верхньої кінцівки.

C.(0) При транспортній іммобілізації.

D.(0) Як засіб первинної медичної допомоги при переломі ключиці.

E.(1) Всі відповіді правильні.

396. Оклюзійну пов’язку накладають при:

 

A.(0) Піопневмотораксі.

B.(0) Обширній рваній рані грудної клітки

C.(0) Переломі ребер.

D.(0) Гемотораксі.

E.(1) Відкритому пневмотораксі

397. Положення кінцівки при накладанні пов’язки повинне бути:

 

A.(0) Припіднятим.

B.(0) Опущеним.

C.(0) В стані повної нерухомості

D.(0) Ортостатичним.

E.(1) Функціонально вигідним.

398. До б ианнетсотвезиіохл ногаіля.ежать наступні пов’язки, окрім:

 

A.(0) Колосовидна.

B.(0) Хрестоподібна.

C.(0) Спіральна.

D.(0) Циркулярна.

E.(1) Т-подібна.

399. Мета оклюзійної пов’язки:

 

A.(0) Правильної відповіді немає.

B.(0) Профілактика вторинної кровотечі.

C.(0) Профілактика повітряного шляху попадання інфекції в рану.

D.(0) Профілактика вторинного інфікування.

E.(1) Герметичне закриття рани для запобігання попадання повітря в плевральну порожнину.

400. Яка із перерахованих пов’язок не належить до без бинтових?

 

A.(0) Ретиластова.

B.(0) косиночка.

C.(0) Лейкопластирна.

D.(0) Клеєва.

E.(1) Дезо.

401. Мета перев’язки це:

 

A.(0) Профілактика імплантаційної інфекції.

B.(0) Профілактика первинного інфікування.

C.(0) Профілактика ендогенної інфекції.

D.(0) Профілактика гематогенної інфекції.

E.(1) Профілактика вторинної інфекції.


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.112 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>