B.(0) Вимірювання температури.
C.(0) Вимірювання пульсу і ЦВТ
D.(0) Вимірювання артеріального тиску.
E.(1) Вимірювання внутрішньоочного тиску.
202. Що із перерахованого не входить в оснащення реанімаційного відділення?
A.(0) Засоби для інфузійної терапії та активної аспірації.
B.(0) Система моніторингу А/Т, пульсу, ЕКГ.
C.(0) Дефібрилятор.
D.(0) Апарати і засоби для штучної вентиляції легень.
E.(1) Ангіографічний апарат.
До лікувально-профілактичного і гігієнічного догляду за хворими відносяться наступні
заходи, окрім:
203.
A.(0) Санація трахеобронхіального дерева.
B.(0) Догляд за катетерами, зондами.
C.(0) Годування хворих.
D.(0) Проведення ранкового туалету хворих.
E.(1) Оформлення медичної документації.
Що із перерахованого треба вважати методом вибору при зупинці кровотечі із варикозного
вузла на гомілці.
204.
A.(0) Шов вени.
B.(0) Перев’язка судини на протязі.
C.(0) Накладання затискача.
D.(0) Накладання артеріального джгута.
E.(1) Підвищене положення кінцівки
205. Переваги шини Крамера перед іншими засобами фіксації переломів кісток.
A.(0) Немає правильної відповіді
B.(0) Можливість багаторазового використання
C.(0) Легкість.
D.(0) Можливість моделювання любої форми
E.(1) Всі відповіді правильні
206. Ускладненнями лікування перелому правого стегна можуть бути наступні, окрім:
A.(0) Неправильне зростання перелому з порушенням функції кістки
B.(0) Контрактури суміжніх суглобів.
C.(0) Післятравматичний і раневий остеомієліт.
D.(0) Утворення несправжнього суглобу.
E.(1) Варикозної хвороби вен правої нижньої кінцівки
Показаннями до накладання апарату Єлізарова в лікуванні переломів відносяться наступні,
окрім:
207.
A.(0) Складні діафізарні переломи із зміщенням відламків.
B.(0) Перелом ускладнений інфекцією.
C.(0) Перелом а інзе сстпеозівоіллоьгніяе.ною консолідацією.
D.(0) Несправжній суглоб.
E.(1) Внутрішньосуглобовий перелом без зміщення відламків.
208. Усі твердження щодо несправжнього суглобу є правильними, окрім:
Утворюється як результат недотримання термінів фіксації необхідних для консолідації
перелому.
A.(0)
B.(0) Утворюється як результат поганої фіксації.
C.(0) Утворюється як результат поганої репозиції.
D.(0) Утворюється як результат інтерпозиції м’яких тканин між уламками кістки.
E.(1) Є результатом поза вогнищевого компресійно-дистракційного остеосинтез.
209. Метод лікування несправжнього суглобу?
A.(0) Гіпсова пов’язка із фіксацією всіх суглобів кінцівки.
B.(0) Позавогнищевий дистракційний остеосинтез
C.(0) Скелетне витягання.
D.(0) Тривала іммобілізація.
E.(1) Хірургічне лікування з краєвою остеотомією і металоостеосинтезом.
210. Що таке несправжній суглоб?
A.(0) Суглоб, що утворився в результаті епіфізарного перелому.
B.(0) Суглоб, що утворюється після патологічного перелому.
C.(0) Суглоб, який є наслідком неправильної репозиції.
D.(0) Суглоб, що формується в результаті застарілого вивиху.
Лікований перелом, коли на відламках кістки утворюється замикальна пластина, яка
унеможливлює утворення кісткової мозолі.
E.(1)
211. Абсолютним показанням до оперативного лікування переломів є:
A.(0) Невдала закрита репозиція відламків.
B.(0) Косий перелом із зміщенням по довжині.
C.(0) Переломовивих.
D.(0) Вколоченний перелом.
E.(1) Наявність між відламками інтерпозиції м’яких тканин
212. Недоліками скелетного витягання в лікуванні переломів є наступні, окрім:
A.(0) Тривале вимушене перебування в ліжку.
B.(0) Можливість виникнення остеомієліту
C.(0) Інвазивність.
D.(0) Необхідність використання складної апаратури.
E.(1) Всі відповіді правильні
Перелом верхньої третини плеча. Місце проведення спиці Кіршнера з метою скелетного
витягання.
213.
A.(0) Шиловидний відросток
B.(0) Передпліччя.
C.(0) Ліктьовий суглоб
D.(0) Надвиростки плеча.
E.(1) Ліктьови айн евсітдерзіоослтоогікя..
Перелом верхньої третини стегна. Місце проведення спиці Кіршнера з метою скелетного
витягання.
214.
A.(0) П’яткова кістка.
B.(0) Надколінник.
C.(0) Бугристість великогомілкової кістки.
D.(0) Великогомілкова кістка.
E.(1) Надвиростки стегна.
Перелом нижньої третини стегна. Місце проведення спиці Кіршнера з метою скелетного
витягання.
215.
A.(0) Верхня третина великогомілкової кістки.
B.(0) Надколінник.
C.(0) Надвиростки стегна.
D.(0) П’яткова кістка.
E.(1) Бугристість великогомілкової кістки.
Перелом нижньої третини гомілки. Місце проведення спиці Кіршнера з метою скелетного
витягання.
216.
A.(0) Дистальний сегмент уламку.
B.(0) Проксимальний сегмент уламку.
C.(0) Трансметатарзальне проведення спиці.
D.(0) Таранна кістка
E.(1) П’яткова кістка.
217. Скелетне витягання відноситься до:
A.(0) Всіх вище перерахованих.
B.(0) Позавогнищевого дистракційного методу
C.(0) Позавогнищевого компресійного остеосинтезу
D.(0) Оперативного лікування перелому.
E.(1) Консервативного лікування перелому.
218. Позавогнищевий компресійний остеосинтез це:
A.(0) Метод кісткової пластики.
B.(0) Метод нарощування кістки.
C.(0) Метод консолідації перелому
D.(0) Консервативне лікування перелому.
E.(1) Оперативне лікування перелому.
219. Скелетне витягання дозволяє здійснити:
A.(0) Відкриту репозицію і фіксацію кісткових уламків.
B.(0) Попередити розвиток інфекції в зоні перелому.
C.(0) Покращити мікроциркуляцію в зоні перелому.
D.(0) Прискорити консолідацію перелому.
E.(1) Закриту репозицію і фіксацію кісткових уламків.
220. Металоостеосинтез це:
A.(0) Метод ви атняесгтаензніоял.огія.
B.(0) Метод транспортної іммобілізації.
C.(0) Вид консолідації
D.(0) Вид репозиції.
E.(1) Метод фіксації.
Вкажіть яке саме грізне ускладнення може виникнути при недотриманні правил та
принципів транспортної іммобілізації:
221.
A.(0) Порушення мікроциркуляції в зоні перелому.
B.(0) Порушення консолідації перелому.
C.(0) Розвиток інфекції.
D.(0) Больовий синдром.
E.(1) Травма магістрального судинно-нервового пучка.
222. Основний принцип транспортної іммобілізації:
A.(0) Боротьба з болевим синдромом.
B.(0) Профілактика інфекції.
C.(0) Профілактика шоку.
D.(0) Зупинка кровотечі.
E.(1) Забезпечення нерухомості ураженої кінцівки.
223. Основна перевага шини Крамера.
A.(0) Можливість багаторазового використання.
B.(0) Легкість.
C.(0) Рентгенконтрастність
D.(0) Міцність.
E.(1) Можливість моделювання любої форми.
224. Шина Дітеріхса накладається при:
A.(0) Переломі кісток передпліччя.
B.(0) Переломі кісток тазу.
C.(0) Переломі плеча.
D.(0) Переломі кісток гомілки.
E.(1) Переломі стегна.
225. Шина Дітерікса окрім іммобілізації використовується для:
A.(0) Попереджує можливість інфікування відкритого перелому.
B.(0) Зменшує больовий синдром.
C.(0) Консолідації перелому
D.(0) Фіксації перелому кісток верхньої кінцівки.
E.(1) Здійснює первинне витягання і врівноважує тягу м’язів.
226. Поза „жаби” використовується при транспортуванні потерпілого:
A.(0) При переломі обох стегон.
B.(0) Із відкритою травмою грудної клітки.
C.(0) Із закритою травмою живота.
D.(0) З перело маноемст ехзріоелботгаія..
E.(1) При переломі кісток тазу.
227. При пошкодженні хребта транспортують хворого в положенні:
A.(0) Лежачи на боці з напівзігнутими ногами.
B.(0) Вид транспортування залежить від зони ураження.
C.(0) Лежачи на носилках.
D.(0) Сидячи.
E.(1) Лежачи на щиті.
228. Лікування анафілактичного шоку, що виник при гемотрансфузії, включає:
A.(0) Введення антигістамінних засобів.
B.(0) Введення серцевих глікозидів.
C.(0) Трансфузії реополіглюкіну
D.(0) Введення глюкокортикоїдів.
E.(1) Плазмаферез.
Застосування яких препаратів потребує лікування алергічної реакції при
післятрансфузійному ускладненні:
229.
A.(0) Введення препаратів для парентерального харчування
B.(0) Введення кристалоїдних розчинів з форсуванням діурезу.
C.(0) Глюкокортикостероїдів.
D.(0) Гемодіалізу.
E.(1) Антигістамінних препаратів.
230. Яким симптомом проявляються пірогенні реакції:
A.(0) Ціанозом губ.
B.(0) Тахікардією.
C.(0) Головним болем.
D.(0) Болем у м’язах кінцівок.
E.(1) Підвищенням температури тіла.
231. До негемолітичних післятрансфузійних ускладнень реактивного характеру не відносять:
A.(0) Алергічну реакцію.
B.(0) Анафілактичний шок.
C.(0) Синдром масивних гемотрансфузій.
D.(0) Пірогенну реакцію.
E.(1) Повітряну емболію.
Основними методами профілактики синдрому масивних гемотрансфузій консервованої
крові є:
232.
A.(0) Застосування керованої гемодилюції.
B.(0) Застосування реінфузії крові.
C.(0) Застосування аутокрові хворого.
D.(0) Відмова від включення в трансфузійні програми консервованої крові.
E.(1) Включення в трансфузійні програми консервованої крові ранніх термінів зберігання.
233. Основними заходами профілактики гмотрансфузійного шоку є:
A.(0) Облік ак уаншесетресзьіоклооггіоя.та трансфузійного анамнезу.
B.(0) Правильне проведення проб на сумісність по системі АВО та Резус-фактор.
C.(0) Правильне проведення макроскопічної оцінки гемотрансфузійного середовища.
D.(0) Правильний запис групової приналежності крові хворого в історію хвороби.
E.(1) Правильне визначення групової приналежності крові хворого.
На що повинна бути направлена терапія гемолітичного післятрансфузійного ускладнення в
періоді шоку в першу чергу:
234.
A.(0) На відновлення діурезу.
B.(0) На корекцію алкалозу.
C.(0) На корекцію ОЦК, реологічних властивостей крові, ацидозу.
D.(0) На попередження ДВС-синдрому.
E.(1) На припинення гемолізу та видалення продуктів останнього з судинного русла
235. Які зміни є в сечі при гемолітичному післятрансфузійному ускладненні:
A.(0) Сеча містить лейкоцити.
B.(0) Сеча містить еритроцити.
C.(0) Зниження осмотичної щільності сечі.
D.(0) Підвищення відносної щільності сечі.
E.(1) Сеча містить вільний гемоглобін.
Найбільш достовірні ознаки для періоду відновлення функції нирок при гемолітичному
післятрансфузійному ускладненні:
236.
A.(0) Екстрасистолічна аритмія.
B.(0) Адинамія.
C.(0) Атонія шлунку та кишечнику.
D.(0) Поліурія.
E.(1) Нормалізація діурезу.
Найбільш достовірні ознаки періоду наростаючої ниркової недостатності при гемолітичному
післятрансфузійному ускладненні:
237.
A.(0) Загальмованість хворого.
B.(0) Зниження артеріального тиску.
C.(0) Тахікардія.
D.(0) Різка блідість шкіри.
E.(1) Олігоанурія.
238. Найбільш достовірні ознаки гемолітичного післятрансфузійного ускладнення (період шоку):
A.(0) Зниження артеріального тиску.
B.(0) Тахікардія.
C.(0) Блідність шкіри.
D.(0) Хвилювання хворого.
E.(1) Зміни кольору плазми (гемоглобінемія).
При швидкому введенні (більше 120 мл / хв.) яких довгозберігаючих трансфузійних
середників може виникнути калієва інтоксикація:
239.
A.(0) Відмитих еритроцитів та еритроцитарної маси.
B.(0) Плазми свіжозамороженої та концентрату тромбоцитів.
C.(0) Еритроцитарної маси, яка збіднена лейкоцитами та тромбоцитами.
D.(0) Консерв оавнаеснтоезї іколроогвіяі. та відмитих еритроцитів.
E.(1) Консервованої крові та еритроцитарної маси.
240. Профілактика цитратної інтоксикації:
A.(0) Введення консервованої крові (плазми) зі швидкістю 100 мл/хв.
B.(0) Введення консервованої крові (плазми) зі швидкістю 90мл/хв.
C.(0) Введення консервованої крові (плазми) зі швидкістю 80мл/хв.
D.(0) Введення консервованої крові (плазми) з швидкістю 60мл/хв.
Виявлення хворих з потенційною гіпокальциемією, введення 10мл 10% глюконата кальцію на
кожні 500 мл консервованої крові.
E.(1)
241. Що необхідно зробити при появі перших ознак цитратної інтоксикації:
A.(0) Ввести 5% розчину альбуміну.
B.(0) Ввести кровозамінник, що вміщує натрій.
C.(0) Ввести кровозамінник, що вміщує кальцій.
D.(0) Зменшити швидкість трансфузії консервованої крові (плазми).
Зупинити трансфузію консервованої крові (плазми), ввести в/в 10-20мл 10% розчину глюконату
кальція або 10% розчин хлориду кальція.
E.(1)
242. Ведучим в патогенезі цитратної інтоксикації слід рахувати:
A.(0) Гіпокальциемію та гіпернатріемію.
B.(0) Гіперкальциемію та гіпернатріемію.
C.(0) Гіпокальциемію та гіпокаліемію.
D.(0) Гіпокальциемію та гіпокаліемію.
E.(1) Гіпокальциемію та гіперкаліемію.
243. При трансфузії яких засобів зі швидкістю 60мл/хв. можлива цитратна інтоксикація:
A.(0) Еритроцитарної маси, яка збіднена лейкоцитами та тромбоцитами.
B.(0) Відмитих еритроцитів.
C.(0) Зависі еритроцитів.
D.(0) Еритроцитарної маси.
E.(1) Консервованої крові та плазми.
244. На які групи поділяють гемотрансфузійні ускладнення:
A.(0) Перенесення інфекційних захворювань.
B.(0) Зумовлені недообліком протипоказів до трансфузійної терапії.
C.(0) Реактивного характеру.
D.(0) Механічного характеру.
E.(1) Все перераховане.
245. Встановіть основну оцінку герметичності гемотрансфузійного середовища:
A.(0) Правильність паспортизації контейнера.
B.(0) Відсутність гемолізу.
C.(0) Відсутність згустків.
D.(0) Відсутність бактеріального забруднення.
E.(1) Цілісніст аьн ексотнезтіоелйонгеіяр.а.
246. Які контрольні обстеження та проби на сумісність проводяться при аутогемотрансфузії:
A.(0) Проводиться тільки біологічна проба.
B.(0) Визначається група крові у флаконі.
C.(0) Тільки проби на сумісність.
D.(0) Не проводяться.
E.(1) Проводяться всі дослідження та проби як при переливанні донорської крові.
247. Прямі переливання крові проводяться за такими показаннями:.
A.(0) Можливі тільки у дітей.
B.(0) Можливі при наявності спеціальної апаратури.
C.(0) Можливі тільки по абсолютним показникам.
D.(0) При крововтраті важкого ступеня
E.(1) Не повинні проводитися.
Для зменшення в’язкості еритроцитарної маси безпосередньо перед трансфузією можно
додати:
248.
A.(0) 50-100мл 5% розчину глюкози.
B.(0) 50-100мл 5% розчину альбуміну.
C.(0) 50-100мл поліглюкіну.
D.(0) 50-100мл реополіглюкіну.
E.(1) 50-100мл ізотонічного розчину хлориду натрію.
249. Реінфузія крові протипоказана при:
A.(0) Кровотечах в післяопераційному періоді.
B.(0) Кровотечах при оперативних втручаннях.
C.(0) Кровотечі в плевральну порожнину.
D.(0) Кровотечі в черевну порожнину.
E.(1) Виявленні ознак бактеріального забруднення аутокрові.
250. Показання для обмінної гемотрансфузії:
A.(0) Післятрансфузійні гемолітичні ускладнення.
B.(0) Екзотоксикози.
C.(0) Ендотоксикози.
D.(0) Гемолітична хвороба новонароджених.
E.(1) Все перераховане.
251. В які кістки найбільш небезпечно робити внутрішньокісткові гемотрансфузії:
A.(0) П’яткову, малогомілкову.
B.(0) П’яткову, ліктьову.
C.(0) Гомілкову, плечову.
D.(0) П’яткову, клубова.
E.(1) Клубову, великогомілкову.
252. Які методи гемотрансфузії існують:
A.(0) Обмінно-заміщаючий.
B.(0) Зворотні айн.естезіологія.
C.(0) Непрямий.
D.(0) Прямий.
E.(1) Все перераховане.
При якому об’ємі крововтрати обов’язковою задачею трансфузійної терапії є нормалізація
газотранспортної функції крові:
253.
A.(0) Більше 40% ОЦК.
B.(0) Більше 30% ОЦК.
C.(0) Більше 10% ОЦК.
D.(0) До 10% ОЦК.
E.(1) Більше 20% ОЦК.
254. Основним лікувальним ефектом при трансфузіях лейкоцитарної маси є:
A.(0) Дезинтоксикаційний.
B.(0) Гемодинамічний.
C.(0) Стимулюючий.
D.(0) Заміщаючий.
E.(1) Імунобіологічний.
255. При трансфузії тромбоцитарної маси основним лікувальним ефектом є:
A.(0) Стимулюючий.
B.(0) Імунологічний.
C.(0) Заміщаючий.
D.(0) Гемодинамічний.
E.(1) Гемостатичний.
Які переваги має переливання відмитих еритроцитів у порівнянні з іншими
гемотрансфузійними середниками:
256.
A.(0) Надає стимулюючий вплив на еритропоез.
B.(0) Не володіє поживною дією.
C.(0) Не впливає на систему імунітету.
D.(0) Виконує еритрозамісну дію.
E.(1) Менша можливість імунологічних реакцій та ускладнень.
257. Лікувальна дія трансфузії еритроцитарної маси на організм реципієнта зумовлена ефектом:
A.(0) Поживним.
B.(0) Імунологічним.
C.(0) Стимулюючим.
D.(0) Гемодинамічним.
E.(1) Заміщаючим.
258. Правильним являються твердження:
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений її замісною, гемодинамічною, імунологічною і
дезінтоксикаційною дією.
A.(0)
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений тільки її стимулюючою дією на основні системі
гемостазу.
B.(0)
Лікуваль анниейст еезфіоелкотг ігя.емотрансфузії зумовлений її замісною, гемодинамічною, гемостатичною
дією.
C.(0)
D.(0) Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений тільки її замісною дією.
Лікувальний ефект гемотрансфузії зумовлений її замісною гемодинамічною, гемостатичною,
стимулюючою, імунобіологічною, дезінтоксикаційною і поживною дією.
E.(1)
При визначенні резус-фактора Цоліклоном анти-D Супер на площині результат оцінюють
через:
259.
A.(0) 15хв.
B.(0) 10хв.
C.(0) 5х.
D.(0) 2хв.
E.(1) 3хв.
При визначенні резус-фактора на поверхні Цоліклоном анти-D Супер співвідношення між
досліджуваною кров’ю та стандартною сироваткою повинно бути:
260.
A.(0) 2:3.
B.(0) 3:2.
C.(0) 1:2.
D.(0) 2:1.
E.(1) 1:10.
Резус-фактор можна визначати у взірці крові, яка зберігається при температурі +4…+80С не
більше:
261.
A.(0) 4-5 діб.
B.(0) 3-4 доби.
C.(0) 1-2 діб.
D.(0) 1 доби.
E.(1) 2-3 діб.
При визначенні резус-фактора стандартним універсальним реагентом антирезус необхідно
внести в пробірку:
262.
A.(0) 3краплі реагента та 1краплю досліджуваної крові.
B.(0) 3 краплі реагента та 2 краплі досліджуваної крові.
C.(0) 2 краплі реагента та 2 краплі досліджуваної крові.
D.(0) 1краплю реагента та 1 краплю досліджуваної крові.
E.(1) 2 краплі реагента та 1 краплю досліджуваної крові.
Термін зберігання нативних стандартних антирезусних сироваток для методів
конглютинації при температурі +4…+80С становить:
263.
A.(0) 5міс.
B.(0) 3міс.
C.(0) 2 міс.
D.(0) 1 міс.
E.(1) 4 міс.
Для визначення резус-належності крові реципієнтів необхідні стандартні антирезусні
сироватки:
264.
A.(0) Анти-е.
B.(0) Анти-с.
C.(0) Анти-Е.
D.(0) Анти-С.
E.(1) Анти-D. анестезіологія.
Для визначення АВО належності перехресним методом використовуються слідуючі
стандартні еритроцити:
265.
A.(0) 0,А1,В,АВ з А2.
B.(0) В та суміш А1 та А2.
C.(0) А1,В,0 та АВ.
D.(0) АВ,О, А1,А2, та В.
E.(1) А1,В та 0.
266. При визначенні групи крові по системі АВО використовується:
A.(0) Все вірно.
B.(0) Непрямий антиглобуліновий метод.
C.(0) Реакція конглютинації з альбуміном.
D.(0) Реакція конглютинації з желатином.
E.(1) Реакція прямої аглютинації на поверхні або в пробірках.
267. З сироваткою 0(І) групи аглютинуються еритроцити всіх перерахованих груп, крім:
A.(0) АВ(ІV).
B.(0) В(ІІІ).
C.(0) А(ІІ).
D.(0) А,В(IV)
E.(1) 0(І).
268. Природні антитіла виявляють слідуючими серологічними реакціями:
A.(0) Конглютинацією з приміненням поліглюкіну.
B.(0) Аглютинацією в сольовому середовищі при +370С.
C.(0) Аглютинацією в сольовому середовищі при +370С.
D.(0) Аглютинацією в сольовому середовищі при +200С.
E.(0) Конглютинацією з приміненням желатину.
F.(1) Аглютинацією в сольовому середовищі при +40С.
Термін зберігання рідких Цоліклонів для визначення груп крові АВО після першого
використання:
269.
A.(0) 3 місяці.
B.(0) 3 тижні.
C.(0) 2 тижні.
D.(0) 1 тиждень.
E.(1) 1 місяць
270. Рідкі Цоліклони для визначення груп крові АВО слід зберігати при температурі:
A.(0) Не має значення.
B.(0) +10+250С.
C.(0) 00С.
D.(0) -150С.
E.(1) +2+80С анестезіологія.
271. Цоліклон анти-АВ має термін зберігання:
A.(0) 5 років.
B.(0) 4 роки.
C.(0) 3 роки.
D.(0) 1 рік.
E.(1) 2 роки.
272. Цоліклон анти-В має термін зберігання:
A.(0) 30міс.
B.(0) 18 міс.
C.(0) 12 міс.
D.(0) 6 міс.
E.(1) 24 міс.
273. Цоліклон анти-А має термін зберігання:
A.(0) 7 років.
B.(0) 5 років.
C.(0) 3 роки.
D.(0) 6 міс.
E.(1) 2 роки.
274. Нативні стандартні гемаглютинуючі сироватки мають термін придатності:
A.(0) 5міс.
B.(0) 4міс.
C.(0) 3міс.
D.(0) 2міс.
E.(1) 6міс.
Розрізняють слідуючі основні види неспецифічної аглютинації при визначенні груп крові
АВО:
275.
Псевдоаглютинація, неспецифічна аглютинація інфікованої крові, холодова панаглютинація,
поліаглютинабельність, повна панаглютинація.
A.(0)
Феномен Томсена, неспецифічна холодова аглютинація, агрегація еритроцитів,
панаглютинація.
B.(0)
Склеювання еритроцитів в монетні стовбці, феномен Томсена, поліпанаглютинація,
панаглютинація.
C.(0)
Псевдоаглютинація, холодова панаглютинація, поліаглютинабельність, панаглютинація, повна
панаглютинація.
D.(0)
Неправдива аглютинація, холодова панаглютинабельність, феномен Омсена, полі- та
панаглютинабельність, панаглютинація, повна панаглютинація.
E.(1)
Правильним є твердження про те, що для визначення групи крові АВО перехресним шляхом
необхідно:
276.
Дві серії стандартних сироваток груп А(ІІ), В(ІІІ), та стандартні еритроцити груп 0(І), А1(ІІ), В
(ІІІ).
A.(0)
B.(0) Дві серії стандартних сироваток та стандартні еритроцити груп А(ІІ) та В(ІІІ).
C.(0) Взірці стандартних еритроцитів груп А(ІІ) та В(ІІІ).
D.(0) Одна сер аіняе ссттеазніодлаоргтіян. их сироваток.
Дві серії стандартних сироваток груп 0(І), А(ІІ), В(ІІІ), та стандартні еритроцити груп 0(І), А1(ІІ),
В(ІІІ).
E.(1)
Для виключення неспецифічної аглютинації при визначенні груп крові АВО 0,9% розчин
хлориду натрію можна додавати після змішування реагентів Цоліклон та крові не раніше
ніж через:
277.
A.(0) 5хв.
B.(0) 4хв.
C.(0) 2хв.
D.(0) 1хв.
E.(1) 3хв.
Для виключення неспецифічної аглютинації при визначенні груп крові АВО 0,9% розчин
хлориду натрію можна додавати після змішування гемаглютинуючої сироватки та крові, не
раніше ніж через:
278.
A.(0) 4хв.
B.(0) 3хв.
C.(0) 2хв.
D.(0) 1хв.
E.(1) 5хв.
279. При визначенні групи крові АВО об’єм досліджуваної крові (еритроцитів) повинен бути:
A.(0) 0,05мл.
B.(0) 0,04мл.
C.(0) 0,03мл.
D.(0) 0,02мл.
E.(1) 0,01мл.
280. При визначенні групи крові АВО об’єм краплі стандартної сироватки повинен бути:
A.(0) 0,25мл.
B.(0) 0,2мл.
C.(0) 0,15мл.
D.(0) 0,05мл.
E.(1) 0,1мл.
При визначенні групи крові АВО стандартними реагентами Цоліклон впіввідношення
досліджувана кров / стандартний реагент повинно бути:
281.
A.(0) 1:20.
B.(0) 1:5.
C.(0) 1:2.
D.(0) 1:1.
E.(1) 1:10.
При визначенні групи крові АВО співвідношення досліджувана кров / стандартна сироватка
повинно бути:
282.
A.(0) 1:20
B.(0) 1:5.
C.(0) 1:2. анестезіологія.
D.(0) 1:1.
E.(1) 1:10.
Перед оцінкою результату при визначення групи крові АВО простою реакцією необхідно
додати 0,9% розчину хлориду натрію в краплі суміші з стандартними сироватками:
283.
A.(0) Не добавляється.
B.(0) А(ІІ),В(ІІІ),АВ(ІV).
C.(0) В краплі, де просліжується аглютинація.
D.(0) А(ІІ) та В(ІІІ).
E.(1) Всіх груп.
При визначенні групи крові АВО оптимальна температура в приміщенні повинна бути в
межах:
284.
A.(0) +15…+300С.
B.(0) +25…+280С.
C.(0) +15…+200С.
D.(0) +10…+150С.
E.(1) +15…+250С.
285. Для визначення групи крові простою реакцією не можна використовувати кров, яку взяли з:
A.(0) Мочки вуха.
B.(0) Артерії.
C.(0) Вени.
D.(0) Пальця.
E.(1) Рани.
При визначенні групи крові з застосуванням стандартних сироваток результат оцінюється не
раніше:
286.
A.(0) 4хв.
B.(0) 3,5хв.
C.(0) 2,5хв
D.(0) 2хв.
E.(1) 5хв.
При визначенні групи крові АВО ізогемаглютинуючими сироватками перехресним шляхом
оцінка результату здійснюється не раніше:
287.
A.(0) 6хв.
B.(0) 4хв.
C.(0) 3хв.
D.(0) 2хв.
E.(1) 5хв.
288. Проби на групову індивідуальну сумісність це є змішування:
A.(0) Сироватки донора з сироваткою реципієнта.
B.(0) Еритроцитів реципієнта з стандартними еритроцитами.
C.(0) Еритроц иантеівст резеіцолиопгііяє.нта з еритроцитами донора.
D.(0) Сироватки донора з еритроцитами реципієнта.
E.(1) Еритроцитів реципієнта та крові донора.
289. Проби на індивідуальну сумісність донора та реципієнта проводяться:
A.(0) Для виявлення імунних антитіл в сироватці реципієнта.
Для виявлення аутосенсибілізації еритроцитів реципієнта та донора та імунних антитіл в
сироватці донора.
B.(0)
C.(0) Для підтвердження ідентичності донора та реципієнта по антигенам системи АВО.
D.(0) Для підтвердження ідентичності донора та репіцієнта по антигенам систем резус та АВО.
E.(1) Для виявлення антитіл проти еритроцитів донора.
290. Резус-належність не враховується при трансфузіях дорослим трансфузійних середовищ:
A.(0) Тромбоцитарної маси.
B.(0) Лейкоцитарної маси.
C.(0) Відмитих еритроцитів.
D.(0) Еритроцитарної маса.
E.(1) Плазми.
291. Група крові Бомбей, це група крові:
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |