Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Життя та праці Платона. Ідейно – теоретичні та історичні джерела його творчості.

Перші грецькі мудреці та їх роль у становленні духовної культури Стародавньої Греції. | Філософія Геракліта Ефеського. | Філософія Парменіда. | Апорії Зенона. | Філософія Емпедокла. | Вчення Демокріта ( атоми та порожнеча, космогонія та космологія). | Вчення Демокріта про людину та суспільство. Мораль і релігія. | Риторика та філософія софістів. Старші та молодші софісти. | Вчення софістів про природу та мистецтво. Людина та пізнання. | Загальна характеристика філософії Сократа. |


Читайте также:
  1. А)Розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030505 – “Управління персоналом та економіка праці”, очної форми навчання
  2. Активна і пасивна лексика української мови. Історичні словники
  3. Аналіз форм і способів розподілу і кооперації праці працівників підприємства
  4. Апаратура для опромінення рентгенівськими та гамма променями. Правила роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.
  5. Асоціації французько-української співпраці у сфері охорони здоров’я
  6. В охороні праці можна виділити два принципових аспекти застосування економічних методів.
  7. В1.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки

Платон походив з аристократичної сім'ї, що брала активну участь у політичному житті Афін; після перемоги спартанців у Пелопонеській війні дядько Платона, Хармід, став одиним із десятьох ставлеників Лісандра в Піреї у 404—403 роках, Критій — один із «тридцятьох» тиранів у Афінах) в розпал Пелопоннеської війни, коли Стародавні Афіни вели суперництво з аристократами Спарти за гегемонію над еллінськими державами. При народженні названий Аристоклом на честь діда. Своє прізвисько отримав вже у зрілому віці, що перекладається з давньогрецької мови як «широкий». За однією з версій, Платону дали таке ім'я як синонім широких поглядів на світ, що вирізняли великого афінянина.

Хлопчиком Платон навчався у найкращих афінських вчителів: риторику він осягав з Діонісієм, музику — з Драконтом, гімнастикою займався з Аристоклом із Аргоса. Деякий час слухав софіста гераклітівської орієнтації Кратила. Крім того навчався у живописців і трагіків, оскільки останні вважались наставниками всієї Еллади. В юні роки і сам Платон складав дифірамби богові Діонісу, захоплювався комедіями Аристофана і Софрона, навіть складав на них епіграми. В 408 до н. е. 20-річний Платон в Афінах, де збирався брати участь у змаганнях авторів трагедій, випадково перед театром Діоніса на схилі Акрополя почув Сократа, який вів бесіду з афінянами. Ця зустріч перевернула його світогляд: витончені мистецтва відійшли на другий план, поступившись місцем філософії (він навіть спалив усі свої ранні поетичні твори), відмовився від політичної кар'єри. Платон став одним з найвідданіших учнів Сократа і до самої його страти залишався в числі постійних співбесідників. Хоча сучасники відзначають, що Платон усе життя відрізнявся крайньою сором'язливістю і замкнутістю.

Творчість Платона можна поділити приблизно на три періоди:

Перший – починається після смерті Сократа. Він створює перші діалоги і трактат “Апологія Сократа”. Форма всіх діалогів цього періоду подібна, в них завжди виступає Сократ, що говорить з кимсь з видних афінських чи других громадян. Сократ задає питання тому, хто вважається знавцем предмета. Мистецьки підібраними питаннями Сократ заставляє опонента точніше формулювати свої відповіді і в результаті виявляється цілий ряд “протиріч” і “безглуздостей”. Сократ, в свою чергу, послідовно, зважуючи всі “за” і “проти” робить визначені висновки.

Другий період збігається з першою подорожжю Платона в Італію. Він відходить від власне сократичного “етичного ідеалізму” і закладає основи об’єктивного ідеалізму. У цей період у мисленні Платона дещо підсилюється вплив філософії Геракліта і піфагорійського підходу до світу. В другій половині цього періоду, що приблизно можна обмежити першою і другою подорожжю в Сіракузи, Платон дає цільний позитивний виклад своєї системи. Велику увагу в цей період Платон приділяє питанням методу пізнання ідеї. Він використовує для його визначення термін “діалектика” і прирівнює цей метод до тертя дерева по дереву, що зрештою призводить до виникнення іскри пізнання.

Початок третього періоду вважають діалог “Парменід”. Він переоцінює своє колишнє розуміння ідеї, раціоналізує його, додаючи йому характер спільності. Розуміння ідеї здобуває визначену відсталість (застиглість). У ньому, діалектика ідей визначена конфліктом буття і небуття, що відбувається прямо в царстві ідей. Тим самим у царство ідей вводиться рух і розвиток. Діалектика ідей була покликана підтримати ідеалістичний монізм Платона, у якому полягає вершина його раціоналізму. У наступних працях усе більше виявляється вплив піфагорійської філософії, що підсилює його містицизм і ірраціоналізм.

Найбільш значима для нас стала праця Платона присвячена державному ладу. По його теорії держава виникає тому, що людина як індивід не може забезпечити задоволення своїх головних потреб.

Соціально-політичним питанням присвячені декілька здобутків Платона: трактат “Держава” та діалоги “Закони”, “Політик”. Вони написані у вигляді діалогу між Сократом та іншими філософами. У них він говорить про модель “ідеальної”, кращої держави. Модель не є опис якого-небудь існуючого ладу, системи. Навпроти, модель такої держави, якої ніде і ніколи не було, але яка повинна виникнути, Платон говорить про ідею держави, створює проект, утопію.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 258 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Сократичні школи: кініки, кіренаїки та мегарики.| Теорія ідей Платона. Етичний об’єктивний ідеалізм.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)