Перші грецькі мудреці та їх роль у становленні духовної культури Стародавньої Греції.

Перші грецькі філософи - мудреці займалися осмисленням природи, Космосу, з'я­совуючи причини й початок світу. Їх часто називають «фізиками», які інтуїтивно формували субстанціональну модель світу за допомо­гою з'ясування першопричини усього сущого як основи, суті. Їх ме­тодологія має безліч пережитків міфологічного асоціативного мислення: у міфі людські властивості й стосунки перенесено на явища природи, на небо і Космос, а також і в ранній грецькій філософії властивості й закони Космосу перенесено на людину та її життя. Людину розглядали як Мікрокосм стосовно Макрокосму, як части­ну і своєрідне повторення, відображення Макрокосму. Таке уявлен­ня про світ у стародавньогрецькій філософії дістало назву космоцентризм. Та в поняття космоцентризму вкладається ще один зміст. Космос - протилежність Хаосу, відповідно - порядок і гармонія протиставляються невпорядкованості та ін. Тому-то космоцентризм ранньої античності пояснюється як орієнтація на вияв гармонії в людському бутті. Адже якщо світ гармонійно впорядкований, якщо світ - Космос, Макрокосм, а людина - його відображення і закони людського життя подібні до законів Макрокосму, то, отже, і в люди­ні є прихована подібна гармонія. Загальноприйняте значення космо­центризму таке: визнання за зовнішнім світом (Макрокосм) статусу, що визначає всі інші закони й процеси, включаючи й духовні. Така світоглядна спрямованість формує онтологізм, виражений у тому, що перші мудреці - фізики шукали причини початку буття. До таких людей належали і Фалес, Піттак,Біант з Пріени, Солон, Клеобул Ліндійскій, і Місон Хенейский, а сьомим між ними вважався лаконець Хілон.

Один з найвідоміших давньогрецьких мудреців Солон походив із знатного, але небагатого роду, і після смерті батька у нього зовсім не залишилося коштів для існування. Він відправився в плавання на кораблі, зайнявся торгівлею і розбагатів. Коли Солон повернувся до Афін, то застав запекле протистояння різних верств населення: у бідняків не було своєї землі, і вони повністю залежали від знаті. Солон став писати вірші, в яких закликав до примирення шляхом взаємних поступок, потім прославився в битві за острів Саламін і став найзнаменитішим людиною в Афінах.

Афіняни вирішили поставити Солона на чолі міста, і в 594 р. до н. е.. його обрали архонтом (одним з дев'яти чиновників, які керували найважливішими справами держави). Протиборчі партії хотіли обрати його одноосібним правителем, але він не погодився, заявивши, що це місце, на яке неважко забратися, але важко його залишити, і тиранія може стати злом для держави. Солон відмовився від одноосібної влади, але рішуче провів реформи, заборонивши звертати за борги в рабство афінських громадян. Проданих за борги в рабство за кордон він звелів розшукати і викупити за державний рахунок. Він зробив вищої законодавчої владою в Афінах народні збори і покинув місто на десять років, взявши клятву з громадян, що вони не стануть змінювати нові закони до його повернення.

Таким був цей мудрець, байдужий до багатства і влади, прославляв чесних і порядних людей, що викривали тиранію, вважав, що «з царями або не коштує зовсім розмовляти, або треба говорити їм чисту правду». Він попереджав багатіїв, які живуть в розкоші: «Поки жива людина, його не можна називати щасливим, тому що ніхто не знає, що з ним трапиться завтра...». Навіть у старості він пророчо соромив переляканих громадян, підкорилися насильства: «Ще кілька днів тому було так легко перешкодити виникненню тиранії. Фалес, проголошений першим з семи мудреців, вважається засновником філософської школи в Мілеті. Він був відомий не тільки своїми мудрими висловами, але і як перший математик і фізик, який передбачив рік (585 до н. Е..) Повного сонячного затемнення в Іонії. Діоген Лаертський скаже у своєму творі «Про життя, навчаннях і висловах знаменитих філософів» про Фалесе: «Початком всього він вважав воду, а світ вважав живим і повним божеств». Фалес одним з перших зрозумів, що божество космосу - розум, а першоосновою життя є вода. Він ввів календар, визначивши тривалість року в 365 днів. Його філософським заповітом стало вислів: «Шукай щось одне мудре, вибирай що-небудь одну добру, так ти вгамуєш марнослів'я балакучих людей».
Мудреці Клеобул з острова Родосу, Піттак з Мітілени, спартанець Хілон були поетами і вчили в своїх віршах життєвої мудрості. Вислови «семи мудреців» сприяли гармонії людських відносин. Клеобул закликав дотримуватися у всьому міру: «Міра - найкраще» - говорив він, Хілон попереджав базік: «Не дозволяй своїй мові випереджати твій розум», Піттак наставляв холериків: «Знай свій час», Фалес пояснював нетямущим: «Сильніше за все необхідність, бо вона має над всім владу».

Дата добавления: 2015-11-14