Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Світогляд, його специфіка, основні функції

Читайте также:
  1. II. Основні терміни
  2. VІ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МІСТОБУДІВНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
  3. Антропосоціогенез. Поняття свідомості, її структури та функції
  4. Виникнення і розвиток педагогіки як науки. Основні категорії педагогіки.
  5. Відділ зовнішньоекономічної діяльності підприємства, його структура і функції
  6. Глава 1 Основні поняття подружніх відносин у вітчизняній та зарубіжній психології
  7. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.

Філософія, її предмет і функції

Ф-я – особлива форма пізнання світу, що розробляє систему знань про фундаментальні принципи та основи людського буття, про найб. загальні сутнісні характеристики лю дського відношення до природи, суспільства та духовного життя. Ф-я намагається за допомогою раціональних засобів створити узагальнену картину світу і визначити місце людини в ньому.

Вічні проблеми, що розглядає філософія – Що таке людина? Що таке природа, або ширше Всесвіт? Який між ними зв’язок, залежність? Чи може людина пізнати природу, себе, суспільство? Які форми, методи, засоби пізнання.

Досвід філософської думки висунув такі основні функції філософії, які дають ключ до розуміння основних вимірів філософського пізнання, до осягнення природи, суспільства й людини. Базовими функціями є світоглядна (вчення про Буття, його сутність, форми, фундаментальні принципи та категорії) і методологічна ( Метод–спосіб організації практичного і теоретичного освоєння дійсності). Методологія - шлях дослідження, пізнання та вчення, тобто вчення про метод. (Становлення методології у філософії Нового часу в 17-18 ст. в зв’язку з бурхливим розвитком науки. Бекон обгрунтував метод індукції. Декарт, Спіноза та Лейбніц метод дедукції ).

Похідні від світоглядно: гуманістична (людина як вища цінність), соціально-аксіологічна (вчення про цінності), культурно-виховна, відображувально-інформативна (пов’язана з функцією експлікації, т.о. із культури ми виділяємо загальне).

Похідні від метрологічної функції: евристична (процес приросту нових знань), координуюча (ф-я об’єднує науки), інтегруюча, логіко-гносеологічна.

Питання про функції філософії тісно пов’язане з питанням про предмет філософії. Предмет будь-якої науки – це сукупність явищ дійсності, яка досліджується цією наукою. Фізика досліджує властивості макро- і мікротіл. І т.д. Тобто кожна наука досліджує певну сукупність явищ дійсності, певний спектр явищ природи. На відміну від окремих наук філософія вивчає не окремі сфери буття, а світ як цілісність.

 

Світогляд, його специфіка, основні функції

Кореневими філософськими питаннями завжди були питання світогляду. Світогляд це – сукупність поглядів, оцінок, норм і установок, які визначають відношення людини до світу в цілому і виступають в якості орієнтирів і регуляторів її поведінки. Світогляд – це одна з форм свідомості людини, невід’ємний атрибут життєдіяльності людей. Це досить складне утворення людської свідомості, яке складається зі знань, вірувань, оцінок, ідеалів, переконань, уявлень, почуттів, в яких виражається відношення людини до світу. Знання – це певний узагальнений образ світу..Рівні знань: світоглядний – (навіщо?), теоретичний – (чому?), емпіричний – (що?), технологічний – (як?).Світогляд не є лише сукупністю знань і уявлень про світ, це своєрідний синтез видів знань і уявлень про світ, це внутрішня робота і самоздобуття.Термін „світогляд" запровадив Кант. Він стверджував що світогляд - інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. За способом існування світогляд поділяється на груповий та індивідуальний. Структура світогляду за Фроловим: за ступенем самосвідомості та характером формування поділяється на (рівні) життєво-практичний (буденний-базується на досвіді, включає навики, традиції, досвід кожної людини) і теоретичний (різновидом якого є ф-фія).

Виділяють 2 сторони світогляду: 1) інтелектуально-пізнавальна, 2)емоційно-психологічна.

Елементи С.: 1)світорозуміння (буденне і теоретичне), 2)світовідчуття, світосприйняття.

Життєво-практичний рівень включає лише буденне світорозуміння. Щоб вийти на теоретичний рівень світорозуміння, необхідно знати ф-ю. Ф-я - це теоретично сформульований С., вона вивчає не частину дійсності, а весь світ в цілому. Будь-який світогляд об’єднує наявність переконань. Це ядро, смисл світогляду, оскільки переконання втілюють ідею в практичну діяльність. Ф-фія є способом теоретичного вирішення світоглядної проблематики.

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 110 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Введение | Влияние на общественное мнение | А) распространение информации в гостинице | Б) работа с прессой и СМИ | Стоимость PR | Натурфілософія Стародавньої Греції, її основні школи. | Давньогрецька філософія софістів, Сократа і Платона | Філософія Аристотеля, її вплив на подальший розвиток філософії і науки | Раціоналізм XVII-XVIII ст. його суперечка з емпіризмом. | Філософія Просвітництва, її соціальна спрямованість. Французький матеріалізм XVIII ст. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Чем удивить гостей ?| Виникнення філософії в Індії та Китаї

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)