Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Антропосоціогенез. Поняття свідомості, її структури та функції

Читайте также:
  1. VIII. ПОНЯТТЯ ПРО УЧІННЯ. УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЯК ОДНА З ФОРМ УЧІННЯ______________________
  2. Атрибутивні поняття і терміни, що характеризують конкретне наукове дослідження
  3. Відділ зовнішньоекономічної діяльності підприємства, його структура і функції
  4. Глава 1 Основні поняття подружніх відносин у вітчизняній та зарубіжній психології
  5. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.
  6. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.

Тема походження людини і суспільства (антропосоціогенез) неосяжна і є предметом як філософії, так і низки спеціальних наук. Тема власного походження чомусь завжди непокоїла людство, що відбилося в усіх історичних типах світогляду. У міфах і первісних релігіях кожного народу світу є уявлення про виникнення людей.

Свідомість - найвища, притаманна тільки людям і зв`язана з мовою функція мозгу, яка полягає в узагаль-ненному і цілеспрямованому відображенні длійсності, в попередній уявній побудові дій і передбачанні іх резуль-татів, в розумному регулюванні і самоконтролю поведі-нки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної діяльності.

За своєю сутністю свідомість є здатністю людини пе лише пізнавати світ, але й усвідомлювати його, наповнювати його сен­сом і суб'єктивним значенням, співставляти свої знання з цілями влас­ного існування, оцінювати світ не лише в його об'єктивних характери-стиках, але і як світ свого життя.

Головними ознаками свідомості є відображення світу, відношення цілепокладання, управління. Свідомість як відображення відтворює насамперед форми людської діяльності і через них форми природного буття. Специ-фіка свідомості як відношення полягає з ії націленості на буття, на пізнання, освоєння того, що лежить поза сві-домістю, на розкриття його сутності. Водночас об`єктом розгляду свідомості може бути вона сама й ії носії, тобто свідомість пов`язана з самосвідомістю.

Основними елементами свідомості, які перебувають в діалектичному взаємозв`язку, це: усвідомлення явищ, знання, самосвідомість, емоції, воля. Розвиток свідомо-сті - це насамперед збагачення ії новим знанням про кавколишній світ і про саму людину. Пізнання речей має різний рівень, глибину проникнення в об`єкт і ступінь явності розуміння. Звідси повсякденне, наукове, філо-софське, естетичне і релігійне усвідомлення світу, а та-кож чуттєвий і раціональний рівні свідомості

Отже, свідомість, з одного боку, є формою об'єктивного відобра­ження, формою пізнання дійсності як незалежної від людських прагнень та інтересів. Результатом і метою свідомості як пізнавальної діяльності є отримання знань, об'єктивної істини. З другого боку, свідомість містить в собі прояв суб'єктивного відношення людини до дійсності як до світу свого життя, його оцінку, усвідомлення свого знання і себе.


52. Сутність свідомості (філософський аспект)

Свідомість — це діяльне відображення навколишнього світу. А відображення є процесом і результатом встановлення відповідності щодо структур будь-яких систем, які взаємодіють і впливають на їхнє подальше існування.

Є різні рівні відображення: перший з них — це відображення у неорганічній природі (результат механічних, фізичних, хімічних процесів і взаємодій); другий — відображення в органічній природі (подразливість, чутливість, психіка); третій — діяльне відображення навколишнього світу суб’єктами, що мають свідомість (соціальне відображення).

Свідомість має подвійну природу. З одного боку, вона є результатом розвитку матерії від неструктурованих до структурованих, від елементарних до складних, від неорганічних до органічних, від неживих до живих форм. З другого боку, свідомість є результатом історичного процесу становлення й розвитку людини та суспільства, вона є діяльним, активним відображенням дійс ності, суб’єктивним образом об’єктивного світу.

Існує декілька концепцій свідомості:

· ідеалістична (свідомість відривається від природи й людини, їй приписується незалежне від матеріального носія субстанціональне існування, вона обожнюється, може бути виведена із самої себе);

· матеріалістична (свідомість є властивістю високоорганізованої матерії, її активною формою відображення дійсності);

· дуалістична (свідомість так само первісна, як і матерія, є вічною або створеною разом з матерією);

· вульгарно-матеріалістична (свідомість матеріальна, тобто має не тільки матеріальне походження, а й матеріальну сутність і структуру);

· феноменологічна (чиста свідомість, що звільнена від людських установок; світ є її корелятом, результатом конструювання і пізнається в процесі споглядання);

· суб’єктивістська (свідомість є чистою суб’єктивністю, іманентністю, вона абсолютна);

· структуралістська (свідомість є результатом взаємодії трьох «об’єктивностей»: структури, несвідомого і мови);

· біхевіористська(свідомість — це різноманітні психічні стани, що неодмінно виявляються через рухові реакції);

· діалектико-матеріалістична (ідеальне є результатом відображення матеріального і детермінується суспільно-історичними процесами).

Основні характеристики свідомості: універсальність, об’єк тивність, цілеспрямованість, творчість, опосередкованість мовою, соціалізованість, поліструктурність.


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 226 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Основні етапи рз. Фіол. Укаїні | Основні періоди розвитку філософії в Україні | Герменевтика, як метод філософії. | Філософія екзистенціалізму. | Філософське розуміння світу і буття. Основні форми буття. | Неопозитивізм і постпозитивізм ХХст. як теорія і методологія науки | Діалектика і метафізика. Принципи діалектики. Історичні форми діалектики. | Основні категорії діалектики. Їх світоглядне і методологічне значення | Походження людини як філософська проблема. Специфіка та основні проблеми людського буття. | Людина як особистість. Соціально-історична типологія особистості. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Проблема життя та смерті в філософії, життя як цінність.| Структура свідомості

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)