Переворот 9 термідора 1794 р. Конституція 1795 р.

Навесні 1794 року становище якобінської диктатури здавалося досить стійким.

Будь-які сподівання на повалення республіки були безпідставними.

Продовольче становище в країні також покращилось. Голод і злидні дещо пом’якшились.

Уряд прагнув закріпити революційний порядок і революційну законність у державі.

Але у вузьких колах впливових членів Конвенту йшли розмови про “тиранію” Робесп’єра та засоби боротьби проти нього. Поступово ці розмови вийшли за межі Конвенту. Було вчинено декілька замахів на Робесп’єра.

Після сутички, яка відбулася між Робесп’єром та учасниками антиробесп’єрівського блоку в уряді, Робесп’єр покинув Комітет громадського порятунку. Вороги якобінського вождя отримали перевагу в урядових комітетах. Вони готували удар.

Змова розросталася. Її кінці тягнулися до урядових комітетів, до контрреволюційного підпілля.

Чому зростало число противників Робесп’єра?

Більшість буржуазії не бажала заходити так далеко в демократичному розвитку революції, як того прагнули якобінці-робесп’єристи.

Середнє селянство, що становило більшість населення, підтримувало в період гострої боротьби якобінців. Але тепер і воно не приховувало свого незадоволення революційною владою.

Селянська біднота не отримала від якобінського уряду тієї підтримки, якої потребувала.

Суперечливою була політика революційного уряду і відносно до робітників та інших груп плебейства.

З того часу, як Робесп’єр покинув Комітет громадського порятунку, обидві сторони відкрито готувалися до вирішального бою.

Змовники відпрацьовували деталі плану перевороту.

8 термідора Робесп’єр піднявся на трибуну Конвенту. Він розкрив зраду змовників. Престиж та авторитет якобінського лідера був настільки великим, що його виступ Конвент вітав аплодисментами. Змовники були розгублені. Здавалося, що вони зазнали поразки. Однак відчай надав їм рішучості. Усю ніч з 8 на 9 термідора змовники проводили конспіративні наради та розподіляли ролі, підбираючи потрібних людей.

Зранку 9 термідора (27 липня) на трибуну Конвенту піднявся Сен-Жюст. Але його перервав Тал’єн. Серед шуму в залі Тал’єн виступив, обвинувачуючи Робесп’єра в тиранії. Робесп’єру слова не надали. Один із учасників змови (Луше) запропонував арештувати Робесп’єра. Зал на хвилину завмер, але змовники підтримали Луше. Також були арештовані Сен-Жюст, Кутон, Леба та інші.

Комуна звернулася до народу Парижу із закликом до повстання.

Але час йшов, Революційні вожді коливалися. Контрреволюціонери ж діяли рішуче. Вони проголосили Робесп’єра та його соратників поза законом і наступного дня стратили їх.

Переворот 9 термідору повалив якобінську диктатуру. Було скасовано апарат революційно-демократичної диктатури. Структура урядової влади була сильно змінена.

З часу термідора становище робітників, ремісників, бідного люду швидко погіршувалось. У народі все частіше згадували часи Робесп’єра, коли було кому заступитися за бідних людей.

Восени 1795 року термідоріанський Конвент прийняв нову Конституцію. Термідоріанська Конституція підтвердила збереження республіканського режиму. Цим нова буржуазія відгородилася від реставрації старої монархії. Конституція 1795 року була спрямована проти народу. Загальне виборче право відмінялося, вводився високий виборчий ценз. Установлювались двоступеневі вибори. Законодавча влада належала двом палатам: Раді п’ятисот та Раді старійшин. Виконавча влада доручалась Директорії з п’яти членів, яка щорічно поновляла склад на 1/5.

Глибокоантидемократична Конституція 1795 року повинна була увічнити панування термідоріанської буржуазії.

У дні термідоріанської реакції розкривався реальний зміст результатів буржуазної революції. Новий господар – буржуазія притискала простий народ, експлуатувала його працю. Починається нова глава в історії боротьби класів.

Дата добавления: 2015-08-21