Методичні засади формування музичного мислення майбутнього вчителя музики в класі гри на музінструменті.

Музичне мислення як різновид художньо-образного мислення поля­гає в пізнанні і перетворенні дійсності через комплекс властивих цьому виду мистецтва специфічних виражальних засобів.

Музичне мислення можна визначити як моделювання системи відношень стосовно реаль­ної дійсності, що реалізується в інтонуванні. Музичне мислення музи­канта відштовхується від осягнення інтонаційного розвитку узагаль­ненням: думкою, художнім образом, ідеєю, концепцією.Витоки музичного мислення перебувають у відчутті інто­нації, здатності чуттєво сприймати виражальний зміст музичної інто­нації. Більш високим рівнем є осмислення логічної організації звуко­вою матеріалу, вміння оперувати ним, аналізувати й синтезувати, вста­новлювати взаємозв'язки. Органічне поєднання інтонаційної і констру­ктивно-логічної функції робить художньо повноцінними процеси музично-мисленнєвої діяльності. Особливим ступенем музичного мис­лення є виконавське мислення, яке виявляється в створенні музики, ви­конавській інтерпретації.

Процитуємо для прикладу висловлювання представників "психоло­гічного напряму" в теорії виконавства. На думку Й.Гофмана, "розумова техніка - це здатність уявляти в голові насамперед чуттєвий, а не нот­ний малюнок".Швидкість музичного мислення, вважав автор, результат еластичності розуму, що набувається і розвивається постійно, неухильно, завдяки неослабній роботі..." Ф.Бузоні відзначав: "Вища техніка сконцентрована в мозку, вона складається з геометрії, розрахунку відстаней і мудрого розпорядку".К.Мартінсен підкреслював: "У центрі — психічна сторона процесу, його спонукальний початок та мета" (тобто бажаний слухом звук)].

Наведені висловлювання об'єднує ідея даного напряму — наголошення на розумовій, аналітичній діяльності.

Формоструктура музики, її мелодичні, поліфонічні, гармонічні, метроритмічні, тембро-динамічні особливості — все це, апробоване під час виконавства, конкретизується, сповнюється музичним смислом. Виконавство мобілізує всі форми музично-розумових дій — від нижчих до вищих, тим самим посилюючи естетичне переживання музики.

Г.Нейгауз писав, що з деякими учнями він постійно вивчав на творах, які вони виконували, "короткий курс гармонії, побудови мелодії аналізу форм тощо, поки вони (учні) не навчалися мислити як музикан­ти".

Але за яких умов можливий розвиток виконавського мислення уч­ня? Якими видаються процеси музичного розвитку в цьому специфіч­ному ракурсі? І якою в цьому контексті є роль навчання гри на музичному інструменті?

Необхідною умовою будь-яких форм розумової діяльності є наяв­ність певного фонду знань: поза заняттями нема і не може бути інтеле­ктуальних проявів. Г.Ципін слушно зауважує, що чим ширшими, різноманітнішими є загальні і спеціальні пізнання учня, тим кращі перспективи, які розкриваються перед його професійним мисленням.

Особливої значущості набуває нагромадження музично-естетичного тезаурусу, в якому вирізняються знання про: а) виражальні можливості; б) засоби втілення музично-образного змісту твору; в) типи музичних форм та компози­ційних закономірностей твору; г) національно-стильові традиції в музичному мистецтві тощо.

Ці знання, а також поняття (зміст, форма, раз, стиль, композиція, структура тощо) пов'язані з іншою важливою передумовою розвитку музичного мислення учня-виконавця — здатністю до музично-аналітичної діяльності. Аналітична робота у виконав­ських класах зосереджується на конкретних репертуарних творах - головних об'єктах виконавського аналізу та інтерпретації.

Фо­рмуванню музично-аналітичних вмінь учня сприяють завдання зі складання схеми-аналізу музичного твору. Вони включають: 1) Історико-біографічні відомості про твір (час створення, присвята, умови виникнення, авторські вказівки); 2) засоби музичної виразності (форма, фактура, гармонічний та динамічний план); 3) оцін­не ставлення та визначення стильової своєрідності твору (порівняння з іншими творами автора, з творами аналогічного жанру інших компози­торів епохи, різних епох, суміжних видів мистецтва); 4) інтерпретацію (виконавську, вербальну).

Дата добавления: 2015-07-24