Організація розміщення акцій на первинному та вторинному ринках

Первинний ринок цінних паперів – це сукупність правовідносин, пов’язаних з розміщенням цінних паперів; тобто це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед інвесторів.

Вторинний ринок цінних паперів – це сукупність правовідносин, пов’язаних із обігом цінних паперів; тобто це стосунки, що складаються при обігу раніше емітованих на первинному ринку цінних паперів. Найважливіша риса вторинного ринку – це його ліквідність, тобто можливість успішної і обширної торгівлі, здатність поглинати значні обсяги цінних паперів в короткий термін, при невеликих коливаннях курсів і при низьких витратах на реалізацію. Мета вторинного ринку – забезпечення ліквідності цінних паперів, тобто створення умов для найширшої торгівлі ними.

Завдання вторинного ринку:

- Підвищення фінансової активності господарюючих суб’єктів і фізичних осіб.

- Розвиток нових форм фінансової практики.

- Вдосконалення нормативно-правової бази.

- Розвиток інфраструктури ринку.

- Дотримання прийнятих правил і стандартів.

Функції вторинного ринку:

- Зводить продавців з покупцями, тим самим забезпечуючи ліквідність цінних паперів.

- Забезпечує баланс попиту та пропозиції.

- Забезпечує перерозподіл капіталу з більш депресивних секторів народного господарства в найперспективніші та ефективно працюючі сектори і галузі народного господарства.

Існує два напрями управління випуском цінних паперів:

- розміщення при первинній емісії (публічне розміщення);

- розміщення при додатковому випуску акцій у разі збільшення статутного капіталу.

Відповідно, корпоративне управління рухом цінних паперів має дві стадії:

- управління при первинному публічному розміщенні цінних паперів;

- управління при подальшій підтримці та створенні умов зростання їхньої ринкової вартості.

Загалом ринок цінних паперів виконує три функції: кастодіальну (зберігання коштовних паперів та інших фінансових активів клієнтів, а також управління цими коштовними паперами), фідуціарну (управління майном на користь іншої особи) і клірингову (зарахування взаємних вимог і зобов’язань), які реалізують у трьох установах:

- Депозитарій – це організація, якій доручено зберігати, зараховувати на депозитні рахунки і списувати з рахунків сертифікати цінних паперів, або ж права власності, її клієнтів.

Депозитарій може здійснювати такі види діяльності:

§ Зберігання:

§ Зарахування і списання з рахунків:

§ Виплата дивідендів, нарахування відсотків, повернення основної суми, включаючи корпоративні дії та голосування за довіреностями:

§ Інші послуги: крім цих основних послуг, депозитарії можуть також пропонувати додаткові послуги. Це може бути видача і отримання цінних паперів у позику, звірка та розрахунки по угодах ДЕПО.

- Реєстратор – це організація, що здійснює реєстр власників акцій та облік належної їм кількості цінних паперів для взаємних фондів, емітентів облігацій чи емітентів акцій.

Реєстратор – це зазвичай компанія чи банк, на які покладено відповідальність за облік власників корпоративних цінних паперів і недопущення випуску більшої кількості цінних паперів, ніж зазначено у рішенні емітента.

- Клірингова палата – це компанія, що надає фінансові послуги з клірингу і розрахунків та гарантуєвиконання умов фінансової угоди.

Клірингова палата слугує покупцем для кожного продавця (і продавцем длякожного покупця) та бере на себе відповідальність за захист продавців і покупціввід фінансових втрат, гарантуючи фактичне виконаннякожної угоди.

---

Дата добавления: 2015-07-17