Нове мислення

У магазинах все було,

Але купить не міг ніхто.

І люди з голоду вмирали,

Ті, що і сіяли, й орали.

А що ж пани? А що пани?

Сміялись голосно вони,

Для них людина – не людина

А"говорящая тварина".

Ну а тварина – є тварина...

Бери батіг, а можна й дрина

І поганяй або доріж!

Треба ножа? Дадуть і ніж.

28.12.1993 р.

МИРНИЙ АТОМ

Прийшла весна в своєму розмаїтті,

І поле все джмелями загуло.

І чорногуз з гнізда, що на повітці,

Дививсь, неначе гетьман за село.

Стоїть верба, пишається вбраннями,

Яке подарувала їй весна,

І світиться вона, немов вогнями,

В ранкових променях садка.

А над цією Божою красою

Летять дощі з чорнобильських криниць,

А дівчинка з тендітною косою

Лежала під вербою тею ниць

І плакала. А люди помирали.

І смерть невидима носилась, ніби грім,

Без запаху, без смаку. Мирний атом.

Він як чума вривався в кожний дім.

А на Хрещатику колони демонстрантів

Кричали стоголосе – трай‑ля‑ля!

І несли там на транспарантах –

Всіх арештантів із Кремля.

26.4.1990 р.

ПЕРШИЙ ЗЛОДІЙ

Все начальство, скільки знаю,

Щоб не крали – нам кричало.

А самі оті орли

Все, що бачили – тягли.

Тож, хто більше всього крав,

Той сьогодні першим став.

Тож нехай живе Кравчук,

Янукович, Медведчук...

От чому ота вся свита

Мчить, як стерво до корита.

Кожен з них, як змій сичить,

Вони знають, що робить.

Видно, вкраденого мало

Чи чогось ще не добрали.

24.9.2000 р.

МИР І АТОМ

Вже так давно зима пройшла,

Але весна не наступила,

Бо, видно, як вона ішла,

Хтось наваливсь весні на крила.

Скажіть, хто з мислячих людей

Поставить мир і атом поруч?

Хіба що лише аферист

Або йому подібна сволоч.

Поставить поруч атом, мир –

Це всеодно, як "фрукт" і "геній",

І це сьогодні скажуть всі –

Навіть якби живий був Ленін.

28.4.1990 р.

НОВОМУ ЦЕЗАРЮ

Мої діти не будуть міністрами.

Я не хочу, щоб їх кляли,

Як вони будуть дудлить каністрами

Спирт і чачу, як воду воли.

Нехай краще траву косять косами,

І волам заглядають під хвіст,

Аніж стануть пихатими босами,

Як сьогодні у нас комуніст.

Нехай краще у полі зеленому

Крутять всі кобилицям хвости,

Аніж стануть іще одним Сталіним,

Аби потім всім душі трясти.

Нехай краще у полі під спекою

Цілий день боронують поля

І любуються в полі лелекою,

Ніж дріматимуть там, як теля.

Нехай краще, ніж здружаться з цезієм –

Та щоб чорт їх таких забрав!!!

Або стануть, не дай Бог, ще Цезарем,

Щоб з‑за них хтось прокляв ще й мене.

9.1.1990 р.

ПРАЦЬОВИТИЙ

Я все, що мав, те і роздав,

А кажуть, що не працював.

11.3.1999 р.

ШАХРАЇ

Мої друзі гуляють у лісі,

П’ють шампанське, горілку, коньяк.

Всі вони поступили у партію,

Я ж не хочу ніяк.

Й не тому, що не п’ю я шампанського,

Чи не хочу гульнуть, як пани –

Бо себе і людей поважаю

Тих, яких обкрадають вони.

В них девіз: "Аби всіх обдурити".

Я ж не можу терпіть брехунів,

Бо не хочу я бути похожим –

На партійних отих шахраїв.

9.8.1969 р.

ПРАВО

Кожен має право на своє життя,

На курорт, на працю і на почуття.

– Кожен має право,– так сказав Аллах.

Та одне – на ділі, інше – на словах.

Тільки про робочих чомусь всі мовчать,

Бо у них найбільше прав, щоб працювать.

І нехай хоч лобом б’ється об ослін –

Прав на відпочинок не доб’ється він.

А тому й не дивно, що ота вся свита,

Як свиня погана, рветься до корита.

А тому й не дивно, що усім панам

Сочі за шкідливість, а робочим – БАМ.

23.4.1990 р.

ВИНУВАТІ

Ні краси, ні якості, ні кількості,

Просто – запланована брехня.

Ніби хтось навмисно коїть підлості,

Щоб звернуть на масіньке ягня,

Бо воно, що не кажіть – найменше.

І про те усі повинні знать:

Що найменші – вічно винуваті,

Як вовки із ложками сидять.

21.4.1990 р.

ПОЛЕ БИТВИ

Моє вже жито перезріло,

І вже пора його косить,

Але залишить світ не можу,

Бо ще не все я встиг зробить.

Не можу ще піти із поля,

Бо ще я свій не здав мандат,

Тому залишить поле бою

Не маю права, як солдат.

15.4.2003 р.

Дата добавления: 2015-10-31