1. Концепції економічної політики 9 страница

розроблення, формулювання закону, у чому беруть участь представники уряду, партій, незалежні депутати. Закон ухвалюється лише тоді, коли за нього проголосувала більшість парламенту, але він набуде чинності, коли буде підписаний президентом. Однак президент може накласти вето і повернути закон у парламент зі своїми зауваженнями. Крім того, вагомою причиною не ухвалення законів є те, що члени парламенту, котрі не підтримують певний закон, репрезентують велику частину населення (іноді навіть переважну), яка протидіє відповідному закону і робитиме все, щоб його не виконувати, бо він не відповідає або суперечить їхнім інтересам. Голосування в парламенті під час ухвалення законів демонструє міру узгодженості насамперед економічних інтересів, і воно впливатиме на реалізацію та ефективність дії законів і відповідної економічної політики.

Інструменти економічної політики. Методи регулювання економіки реалізуються з допомогою конкретного інструментарія, тобто, засобів важелів впливу на господарські процеси. Прямий і непрямий методи або адміністративний та економічний мають у своєму арсеналі конкретні засоби, які характерні власне тільки для них. Вище уже згадувались засоби адміністративного та економічного впливу. Опишемо їх більш конкретно.

Ліцензії - це документ, який засвідчує право економічного суб'єкта займатися певними видами підприємницької діяльності. Ліцензуванню піддаються певні види діяльності, захист яких потребують інтереси країни, суспільств та його окремих членів. В Україні порядок видачі та скасування ліцензій визначається Постановою Кабінету Міністрів України "Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності".

Квоти - це доля ринкових суб'єктів у виробництві, споживанні, експорті, імпорті і т.ін. товарів та послуг. Квотування надає захист вітчизняним виробникам, забезпечує конкурентне середовище, стабілізує ціни на внутрішньому ринку. Наприклад, з метою захисту свого виробництва країни Західної Європи встановлюють квоти на імпорт зерна з України, Росія - на ввіз з України сталі та прокату.

Стандарти вводяться для уніфікації продукції за єдиними нормами типами, марками, розмірами, параметрами, якістю, а також методи обміру та контролю, одиниць вимірювань, правил пакування, зберігання та маркування продукції, технології виробництва. Всі суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані дотримуватись державних стандартів.

Суб'єкти ринку, які не дотримуються установлених регламентів та правил діяльності, підлягають покаранню. Ці заходи деражви називаються санкціями. Наприклад, держава накладає санкції за невиконання господарюючими суб'єктами певних зобов'язань. Санкції мають форму штрафів, пені, неустойки. Так, за несвоєчасне надання звітності органам податкової адміністрації, юридичні особи караються штрафами, за несплату податків - пенею.

Широке застосування у державному регулюванні отримало нормування різних видів діяльності виробничих витрат та поведінки ринкових суб'єктів. Норма - це правила поведінки людей і виконання певних видів господарської діяльності, а також суспільно ухвалена міра необхідних витрат ресурсів на вироблення одиниці продукції потрібної якості та надання послуг. На основі норм деражва регулює величину затрат ресурсів, розраховує потребу в них, здійснює планування і прогнозування економічного розвитку, будує політику соціального захисту населення, охорону навколишнього середовища.

Державне замовлення належить до одного з найбільш ефективних важелів економічної політики держави. Це інструмент подвійного використання і може грати роль як економічного, так і адміністративного важелів. Для підприємств державної власності замовлення держави є обов'язковими для виконання. У цьому випадку вони носять адміністративний характер. Але якщо деражва виставляє свої замовлення на тендер, то вони впливають на поведінку суб'єктів через економічну зацікавленість.

Особливо масовими державними закупками

характеризуються США. Держава закуповує більше половини продукції літакобудування, теле- та радіообладнання, чверть наукових приладів та інструментів, а у фінансуванні науково-дослідних та конструкторських робіт її доля у 80-х роках становили 47%.

Сучасна держава активно використовує ціновий важіль. Вона регулює 10-20% від усіх цін. Це викликано тем, що вільне ціноутворення нерідко має руйнівний вплив на економіку. Держава може застосовувати фіксовані ціни на найважливіші товари та послуги, встановлювати верхню чи нижчю границю цін, а також граничні коефіцієнти їх зростання, заморожування цін на певний період і т.ін.

Податки - це обов'язкові платежі, які вносять в дохід державі юридичні та фізичні особи. Податки не тільки обов'язкові, але і примусові. Вони допомагають заохочувати одні і стримувати інші види діяльності; збалансовують платоспроможний попит і пропозицію; регулюють обсяг грошей в обігу. Функції податків як інструменту регулювання економіки є дуже різноманітні. Вони грають стимулюючу, стримуючу і контрольну функції. Велике значення мають податкові пільги. Наприклад, якщо податками не обкладається частина прибутку, яка направляється на технічне переозброєння підприємств, то це стимулює науково-технічний прогрес у суспільстві. Якщо від податків звільняється частина прибутку, яка використовується у благодійних цілях, то стимулюється вирішення соціальних проблем. Прогресивне оподаткування надприбутків може стримувати ріст цін на товари та послуги.

Бюджетні витрати або бюджетне фінансування є цілеспрямованими на певні економічні та соціальні цілі. Бюджетні фінансування є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Бюджетнікошти направляються на освіту, охорону здоров'я, інвестиції в економіку, розвиток науки, соціальні виплати або дотацію (трансферти) населенню. В розвинених ринкових країнах через бюджет проходить від 30% до 40% ВВП, а в таких країнах як Швеція і Данія і того більше. Наприклад, у Швеції бюджетні витрати складають близько 60% ВВП, а з них на соціальні виплати припадає більше половини.

Кредит - це сума грошей, яка надається у борг на умовах повернення, платності, строковості. Кредит має різні форми. Держава може брати кредит, а може його і надавати. Регулюючи обсяг кредиту держава впливає і на банківську ставку і в цілому на пропозицію грошей. У кожній ринковій країні грошовий обіг регулюється Центральним банком країни (в Україні це Національний банк), якому надається певна автономія. Центральний банк установлює облікову ставку, зміну норм обов'язкових резервів проводить операції з державними цінними паперами, здійснює емісію грошей.

Облікова ставка - це ставка плати за кредит, який центральний банк надає комерційним банкам. Вона є орієнтиром, для визначення банківських процентних ставок. Зрештою він впливає на обсяг попиту на кредит.

Грошова емісія - це випуск у обіг додаткової суми грошей. Емісія збільшує грошову масу і може спричинити пожвавлення економічної активності. Але надмірний випуск грошей здатний породити інфляцію. Грошова емісія є дуже сильним інструментом економічного впливу і поводитися з ним слід дуже обережно.

Операції на відкритому ринку - це купівля-продаж державних цінних паперів (облігацій і казначейських векселів). У цій операції деражва, яка діє через центральний банк, має своїми контрагентами комерційні банки і населення. Якщо виникає потреба збільшити грошову масу, то центральний банк купує цінні папери. Внаслідок цього збільшується обсяг грошей у банків і населення, а значить зростає пропозиція грошей. При потребі скоротити грошову масу, дії центрального банку мають зворотний напрямок.

Зміна резервної норми є засобом скорочення або розширення грошової маси. Резервна норма - це частина банківських депозитів, яка тримається у центральному банку. Або інакше кажучи, це своєрідний недоторканий запас грошей, який комерційні банки не мають права використовувати для проведення своїх операцій. Збільшення (зменшення) резервної норми через

грошовий мультиплікатор збільшує (зменшує) приріст грошової пропозиції.

Індикативне планування - це рекомендаційна система планових заходів, яка передбачає створення заохочувальних умов діяльності ринкових суб'єктів, спрямованих на досягнення завдань соціально-економічної політики держави. Індикативні плани суттєво відрізняються від директивних. Вони, по-перше, носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер. По-друге, показники плану носять інформаційний характер. По-третє, реалізація вказаних у плані завдань має вигідний для суб'єктів ринку характер. Індикативне планування забезпечується низкою правових актів. Воно застосовується у зрілій ринковій економіці, яка чутливо реагує на зміну в умовах діяльності.

Директивне планування - це обов'язкові для виконання адресні завдання, які видаються господарським суб'єктам, вищеназначеними інстанціями (главками, трестами, міністерствами, державним комітетом з планування). Директивне планування характерне для адміністративно-командної економіки. Воно широко використовуалось в СРСР, в тому числі і Україні. На певних етапах економічного розвитку воно показало високу ефективність.

Деражвна програма економічного і соціального розвитку України - є формою макроекономічного регулювання економіки. Вона представляє собою комплексну систему цілей, стратегічних і тактичних засобів та інструментів їх досягнення. Державні програми економічного і соціального розвитку мають довгострокові (10-15 років), середньострокові (3-5 років), та короткострокові (1 рік) терміни. Вони охоплюють національні, галузеві та регіональні програми. Проте не всі правові та економічні питання побудови такої державної програми в Україні вже вирішені.

Прогнозування соціально-економічного розвитку - це наукове обгрунтоване ствердження про можливий соціально-економічний стан розвитку об'єкту (країни, галузі, регіону тощо) в майбутньому та альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Шляхом прогнозування економічна теорія поєднується з практикою господарювання. Прогнозування соціально-економічного розвитку створює умови для науково обгрунтованого планування, в т.ч. складання державних програм економічного і соціального розвитку в Україні.

Пропагандистські (морально-етичні) засоби економічної політики заключаються у впливі держави на формування та функціонування соціальних цінностей, морально-етичних норм та правил поведінки громадян. Вони поєднують засоби виховання, роз'яснення та сприйняття цілей і змісту економічної політики, морального схвалення і спрямовані на формування і підтримку у громадян певних переконань, ринкового світогляду, психологічного настрою на позитивне сприйняття соціально-економічної політики держави.

Особливого значення пропагандистські заходи мають у перехідній економіці, коли проходить підрив одних життєвих цінностей і орієнтирів і перехід до інших, які є нерідко протилежними. Значення морально-етичного впливу на громадян за сучасних умов зростає взагалі. Підрив релігійних засад, який спостерігається у ринкових країнах, вимагає заповнення вакууму у формуванні норм життєвої поведінки. У перехідній економіці ця загальна тенденція доповнюється фактичним руйнуванням, принаймі знеціненням, звичних життєвих орієнтирів, а також глибиною кризових явищ, які загострили соціальні протиріччя. Моральний занепад, який відмічається дослідниками,

5. Види промислових субсидій та їх характеристика за угодою СОТ.

Згідно з Угодою Про субсидії і компенсаційні заходи існує 3 види промислових субсидій:

4. Субсидії, що не надають підстави для вжиття компенсаційних заходів (екологічні, наукові, дослідні заходи).

5. Заборонені субсидії – це експортні субсидії, які зумовлені переважним використання вітчизняних товарів на відміну від імпорту.

6. Інші види субсидій надають підставу для застосування компенсаційних заходів.

Заходи, які можуть застосовувати уряди, якщо цього вимагають потреби промисловості: застосувати заборони, чи обмеження у формі квот імпортних ліцензій (передбачені

домовленістю Про положення ГАТТ 1994 р. щодо платіжного балансу. З метою захисту нових галузей промисловості та для забезпечення економічного розвитку і відповідно до ст.18 ГАТТ; захист з метою уникнення вітчизняного виробника від масового імпорту продукції – ст.19 ГАТТ.

Білети 12

1. Поняття турбулентності сусідів

«Турбулентне сусідство» - захист і розмежування країн-членів ЄС від східних сусідів. Його суть зводиться до "захисту" і відмежування країн - учасниць ЄС від східних сусідів (на жаль, до них поки що належить і Україна), де, за оцінками авторів сценарію, продовжуються процеси нестабільності, високої корупції, є проблеми, пов'язані з організованою злочинністю, тероризмом та еміграцією. Рекомендації, що випливають із цього сценарію, полягають у впровадженні жорстких візових режимів на східних кордонах ЄС, посиленні митних вимог, застосуванні селективності у сфері гуманітарних відносин.

2. Види та система фінансових будівельних заощаджень німеччини і франції

Система будівельних заощаджень почала функціонувати з 1830 р. і успішно конкурувала з традиційною моделлю. Призначення будівельних каст – надання учасникам житлового будівництва кредитів на пільгових умовах. Ресурси цих каст формуються за рахунок вкладів їх учасників. Вони (учасники) також отримують від 30 до 50% річного вкладу.

Дві фази функціонування системи будівельних заощаджень:

накопичення будівельних заощаджень;

кредитування.

Система будівельних заощаджень може бути закритою та відкритою. Закрита – передбачає фіксацію процентів за кредитами і заощадженнями протягом усього терміну дії контракту, тоді як відкрита система передбачає становлення гнучких процентних ставок. Прикладами каст закритого типу може бути Німеччина (близько 32% населення приймає участь, а в обороті – 650 мільярдів євро, що є 40% ВВП Німеччини). Характерною рисою німецької системи житлового фінансування є те, що вона об’єднує різні установи та способи рефінансування (може входити банк, іпотечна компанія і т.д., тобто комбінування). В Австрії система схожа. Ставка проценту за кредитом в Австрії не є фіксованою, а залежить від стану грошового ринку. У Франції існує відкрита система і характеризується порівняно невеликими процентними ставками, що зараховуються як на заощадження, так і на кредити. Ця система більше підтримується державою.

3. Субсидії жкг німеччини

Німецька. Східна Німеччина. Реформування почалося з 1990 р. і орієнтовано воно було на досягнення кількісних результатів і пріоритет надавався на масове будівництво житла. Належного ремонту не було. Більшість квартир перебувало у власності держави, або муніципалітету, деякі квартири перебували у власності товариств (товариства працівників з будівництва житла, як радянські кооперативи). Оплата поділялася за видом послуг (фіксована). Надавалися державні субсидії: 1) населенню, що мешкало в державному житловому фонді отримувало прямі субсидії (адресні); 2) товариства працівників з будівництва житла отримували субсидії через комунальні підприємства; 3) власникам приватних будинків субсидії не надавалися. Першим заходом для полегшення сфери стала відмова щодо надання субсидії через комунальну сферу (відмова від другого пункту, залишилося лише адресне субсидіювання), надавалися кредити, які використовувалися для модернізації сфери, реорганізація житлового фонду, житлові кооперативі перетворювалися у союзні особи, які були самостійними. Відбулося підвищення відповідальності житлових підприємств за несплату комунальних послуг. Сфера була передана у приватні руки, земля була передана до власності підприємств, були створені міські та комунальні компанії, створені ринкові умови для роботи комунальних компаній Міські комунальні компанії надають додаткові послуги (управління документацією та інше). Муніципалітети залучали інвесторів і продавати акції. Населення отримало конкуренцію.

3)"нова економіка"

Поява терміну «нова економіка», пов’язана із розвитком сучасних електронних інформаційних технологій, становленням

інформаційної системи Інтернет, вперше з’явився в 90-х роках минулого століття. «Нова економіка» формується на базі інтелектуалізації виробництва та усього господарського життя. Під інтелектуалізацією виробництва розуміється зростання частки інтелектуальної (розумової) праці в сукупному її масштабі. Це знаходить свійвияв, по-перше, у чисельному зростанні прошарку інтелігенції, тобто людей, якіпрофесійно займаються розумовою працею. Це інженери, техніки, менеджери, науковціта ін. По-друге, це зростання компоненти розумової, творчої праці на майже всіхробочих місцях, збільшення її внеску до складу доданої вартості«нова економіка» та інноваційна діяльність органічно пов’язані міжсобою. Інновації – це спосіб формування та функціонування «нової економіки». Уцьому сенсі останню можна потрактувати як безперервний потік інновацій. ШляхУкраїни до створення сучасної конкурентоспроможної економіки полягає у розгортанніта активізації інноваційної діяльності, і в першу чергу аплікації у виробництвотехнологічних нововведень. Перспектива досліджень зводиться до переведення аналізу з макро- на мезорівень, аналізу проблеми на регіональному рівні, дослідженні можливості територіальноїгромади у стимулюванні інноваційної діяльності та створенні підвалин «новоїекономіки».

4)IAST Асоціація міжнародних і всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист» — це громадська організація, яка з 2011 року об'єднала між собою зусилля громадських та благодійних організацій щодо захисту прав дітей, допомоги добробольчим батальонам та сім'ям переселенців, розвитку творчої молоді.[1][2][3]

Основна мета — підняти в Україні стандарти щодо захисту прав дітей до рівня керівних вказівок конвенції ООН про права дитини, а також просувати соціальні та гуманітарні проекти та ініціативи членів Асоціації.[4]

Надання благодійної допомоги МБО «Погляд»

Основні напрямки діяльності Асоціації: − удосконалення законодавства в сфері захисту дітей; − соціальний захист дітей та сімей, які опинились в складних життєвих обставинах; − волонтерський рух; − творчий розвиток дітей інтернатних закладів;[5] − благодійність.

Історія створення[ред. • ред. код]

АМВГО «Соціальний захист» розпочала свою діяльність із благодійної організації МБО «Погляд», яка з 1999 року допомагала «дітям вулиці». Волонтери благодійної організації знаходили дітей у підвалах, каналізаціях, теплотрасах і надавали їм допомогу: лікували, організовували харчування у їдальнях та влаштовували пікніки з розвагами.

Досвід роботи показав, що 80% вуличних дітей — це діти з неблагополучних сімей, і 20% — це діти, які втекли зі шкіл-інтернатів. Саме тоді ми започаткували соціальну роботу з батьками дітей, які опинились в тяжких життєвих обставинах, а також з вихованцями дитячих будинків та шкіл-інтернатів.[6]

Волонтери благодійної організації Погляд зібрали гуманітарну допомогу

13 вересня 2004 року було офіційно зареєстровано Міжнародну благодійну організацію «Погляд». Місія організації — допомогти дітям соціально незахищених категорій побудувати гідне життя та майбутнє. За час існування організації вдалось налагодили співпрацю з 500 інтернатами, дитячими будинками, соціально-реабілітаційними центрами України. Організатори провели 9 фестивалів дитячої творчості, в яких взяли участь понад 5000 дітей соціально незахищених категорій. Щомісячно волонтери АМВГО «Соціальний захист» допомагають продуктами харчування, засобами гігієни та господарчими товарами понад 100 малозабезпеченим сім‘ям, переселенцям зі Сходу України та АР Крим. Щорічно організовують оздоровлення для понад 100 дітей в дитячих таборах. Проводять понад 500 благодійних акції для дітей соціально незахищених категорій. До благодійної діяльності залучають відомих митців, діячів культури та мистецтва, артистів, спортсменів.[7]

В продовження своєї діяльності АМВГО «Соціальний захист» започаткували наступні ініціативи: 20 червня 2008 року офіційно зареєстровано Міжнародну громадську організацію «Назустріч Мрії». Місія організації —

підтримати обдарованих дітей та молодь, створити соціальне середовище, сприятливе для виховання особистості з високим рівнем сформованості творчих здібностей, оскільки саме обдарована молодь у майбутньому формує імідж країни на міжнародній арені, її інноваційний людський капітал, відкриваючи свої досягнення світовій спільноті.

24 квітня 2014 року був заснований Міжнародний благодійний фонд «Рух Опору».[8] Місія організації — допомога українським Захисникам, які відстоюють територіальну цілісність та недоторканість України.

21 вересня 2014 року, в Міжнародний День Миру, був створений Волонтерський рух «ГОЛОС МИРУ»[9] з метою привернути увагу суспільства щодо підтримки громадян України, постраждалих в зоні бойових дій на Сході країни.[10]

Організатори АМВГО «Соціальний захист»[ред. • ред. код]

МГО «Назустріч Мрії»[11]

МБО «Погляд»

Волонтерський рух «Голос Миру»[12]

Міжнародний благодійний фонд «Рух опору»

МГО «Територія дитинства»

ВГО «Всеукраїнський центр соціальної адаптації для молоді»[13]

Діяльність АМВГО «Соціальний захист»[ред. • ред. код]

Акція Твори добро

Щорічно, влітку під патронатом Президента Асоціації міжнародних всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист» Євгенії Тимошенко для дітей з дитячих будинків та шкіл-інтернатів відбувається Міжнародний благодійний фестиваль дитячої творчості «Назустріч мрії» був заснований в 2007 році.[14][15][16][17]

24 квітня 2014 року був заснований Міжнародний благодійний фонд «Рух Опору» для допомоги українським Захисникам, які відстоюють територіальну цілісність та недоторканість України. Засновником фонду є голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.[18][19] З початку воєнного конфлікту і до сьогодні перераховано 35 млн грн. для різних потреб українських Захисників. Завдяки благодійним внескам фонд «Рух опору» зібрав для батальйонів «Батьківщина»[20][21], «Рух опору», «Азов», «Айдар» обмундирування, засоби захисту: тепловізори, дизель-генератори, радіостанції, ретранслятори, тактичні окуляри, розгрузки, бронежилети, аптечки NATO, плащ-намети, дві бойові машини БРДМ та БЛТМ, джип Grande-cherokee, мікроавтобус Mercedes-sprinter, теплі булати, обігрівачі, зарядки для акумуляторів, одяг, засоби особистої гігієни, каски, біноклі, Celox, та інші необхідні медикаменти.[22][23]

21 вересня 2014 року створений Волонтерський рух «Голос Миру» для допомоги добровольчим батальйонам, постраждалим в зоні бойових дій, а також дітям-переселенцям зі Сходу та АР Крим.[24] Цього дня волонтери «Голосу Миру» організували благодійний концерт для бійців добровольчих 34 — го «Батьківщина» і 42 — го «Рух Опору» батальйонів та бійців Самооборони.[25] Учасники благодійного марафону побували на блок-постах, передали на потреби військових спорядження, техніку, гуманітарну допомогу та дитячі малюнки, виготовлені обереги, листи-підтримки.

Церемонія нагородження конкурс статей вікіпедії «Пишемо про НАТО»

23 жовтня 2014 року мистецька сотня та організатори Голосу Миру з благодійною місією побували в м.Слов'янськ, де розташована 95 -аеромобільна бригада Сухопутних військ Збройних Сил України. Надали гуманітарну допомогу, організували для бійців концерт.[26][27]

11 листопада 2014 року у Львівському військовому госпіталі відбувся благодійний концерт для 600 поранених солдат, які постраждали в зоні АТО. Організатори марафону «Голос миру» привезли гуманітарну допомогу, медичну апаратуру і ліки..[28][29][30][31]

12 грудня 2014 року благодійний марафон Голос Миру побував у місті Старобільськ Луганської області. Мистецька Сотня та організатори побували на Старобільському кладовищі, де вшанувавши пам'ять 37 загиблих бійців з 80-тої аеромобільної бригади та бійців батальйону «Айдар». Привезли гуманітарну допомогу: ковдри, бойлери, устілки, будівельні матеріали для душових, медикаменти, продукти, солодощі, а також дитячі малюнки та листи підтримки, дали благодійний концерт.[32][33]

29-30 грудня 2014 року організатори «Голосу Миру» доставили новорічні подарунки для бійців АТО в

міста Старобільськ, Половінкине, Щастя та на Луганську ТЕС.[34]

28 січня 2015 року волонтери «Голосу Миру» купили і доставили в зону АТО автомобіль швидкої допомоги.[35] Надали благодійну допомогу школі-інтернат в м. Щастя та двом дитячим садочкам, а також середнім школам в м. Артемівськ та м. Світлодарськ.

13 вересня 2004 року було офіційно зареєстровано Міжнародну благодійну організацію «Погляд». Організатори надали посильну допомогу малозабезпеченим родинам з Києва та області, Черкавської та Житомирської області (с. Почуйки, будинок "Матері та дитини), міст Запоріжжя, Миколаєва, Нікополя. Надали допомогу родинам переселенців із зони бойових дій на Сході України. На постійній основі організація проводить благодійні акції із збору продуктів харчування та господарчих товарів «Твори добро» в мережі супермаркетів «Велика кишеня».[36]

10 грудня 2014 року Президент Асоціації міжнародних та всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист» Євгенія Тимошенко нагородила переможців онлайн-конкурсу Вікіпедії «Пишемо про НАТО». Євгенія Тимошенко вручила переможцям конкурсу планшети. Вона подякувати всім учасникам конкурсу за те, що вони на волонтерських засадах наповнили Вікіпедію новими цікавими статтями про НАТО, допомагаючи українцям дізнатися більше про цілі й завдання Північноатлантичного альянсу.[37]

5) Угода СОТ про С Г

Угода про сільське господарство містить програму поступових реформ міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією і стосується прикордонних заходів з контролю над імпортом і субси дування сільськогосподарського виробництва.

Зазначеною угодою скасовуються нетарифні заходи (кількісні об меження, дискримінаційне ліцензування і змінні мита). Нетарифні обмеження зараховані до так званих тарифних еквівалентів, останні додані до фіксованих тарифів. Це призвело до того, що розвинені країни світу підвищили тарифи на продукцію сільського господарс тва помірного поясу, до якої раніше застосовувалися нетарифні об меження. У майбутньому заборонено підвищувати тарифи.

Зобов'язання з тарифікації кількісних обмежень не застосовується до обмежень, використовуваних країнами, що розвиваються, у разі їх негативних платіжних балансів. Країни, що розвиваються, також узяли на себе зобов'язання не підвищувати тарифи на сільськогоспо дарську продукцію. Економічно розвинені країни та країни перехід ної економіки зобов'язалися впродовж 6 років знизити тарифи на 37 %, а країни, що розвиваються, — на 24 % протягом 10 років. При цьому тарифи на конкретний товар мають знизитися щонайменше на 15 % у групі розвинених країн і на 10 % — у групі країн, що роз виваються.

Економічно розвинені країни скасували всі тарифні і нетарифні обмеження щодо імпорту тропічних продуктів. Країни, що розвива ються, також знизили тарифи на ці продукти. Рівень тарифів на сіль ськогосподарську продукцію помірного поясу становить 60-100 %, в окремих випадках він досягнув 300-350 %.

В угоді вперше сформульовано правила субсидування сільсько господарського виробництва. Такі правила відрізняються від пра вил субсидування промислового виробництва, оскільки у сфері сільського господарства відсутні заборонені субсидії (субсидії "чер воного світла"), а використовуються дозволені субсидії — "жовтога рячого світла" і "зеленого світла".

Субсидіями "зеленого світла" вважаються такі, що не призво дять до перекручення торгівлі або до цінової підтримки виробників. Субсидії "жовтогарячого світла" спрямовуються на підтримку націо нального виробника. Було розраховано рівень такої підтримки і передбачено його зниження економічно розвиненими країнами на 20 % упродовж 6 років, а країнами, що розвиваються, — на 131/3 % упро довж 10 років.

За певних умов не враховуються і прямі виплати виробникам у рамках програм обмеження виробництва. Якщо субсидії на конкрет ний продукт не перевищують 5 %, то вони не враховуються, також не враховуються і непродуктові внутрішні субсидії такого самого обсягу. Зазначене стосується економічно розвинених країн.

Для країн, що розвиваються, "знехтуваний" рівень становить 10 %.

Білет №24

1. Основні напрями підприємництва нового типу

Підприємництво сучасного типу має такі особливості:

зростання ролі інформаційних ресурсів;

виникнення і розвиток у межах великої корпорації внутрішнього підприємництва як особливої форми інноваційного типу;

формування ризикового підприємництва;

створення різноманітних підприємницьких структур;

розширення кредитно-фінансової сфери;

розвиток корпоративного бізнесу.

2. Інституційність економічної політики

134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.

Дата добавления: 2015-10-21