2.11. Питання, пов'язані з обкладенням митом під час переміщення товарів через межі спеціальної митної зони, регулюються митним законодавством України.
Підрозділ 4. Спеціальний режим оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку
Стаття 1. Суб'єкти господарювання, на яких поширюється спеціальний режим оподаткування
1.1. Спеціальний режим оподаткування запроваджується на території населених пунктів і районів, яким окремим законом надано статус території пріоритетного розвитку, за умови, що на території таких населених пунктів та районів протягом трьох років поспіль:
середньомісячний розмір заробітної плати становить не більш як 85 відсотків середнього рівня по Україні;
рівень безробіття перевищує 110 відсотків середнього показника по Україні.
1.2. Перелік населених пунктів і районів, на території яких запроваджується спеціальний режим оподаткування, затверджується щороку Кабінетом Міністрів України за результатами моніторингу соціально-економічного стану населених пунктів і районів, яким окремим законом надано статус території пріоритетного розвитку.
1.3. Спеціальний режим оподаткування поширюється на суб'єктів господарювання, які реалізують на таких територіях інвестиційні проекти, зареєстровані у встановленому спеціальним законодавством порядку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
1.4. Питання, пов'язані з функціонуванням територій пріоритетного розвитку, крім питань оподаткування, включаючи розгляд, реєстрацію та реалізацію інвестиційних проектів, визначаються спеціальним законодавством, у тому числі законами про створення територій пріоритетного розвитку.
Стаття 2. Особливості спеціального режиму оподаткування
2.1. Спеціальний режим оподаткування передбачає такі податкові умови реалізації інвестиційних проектів:
надання митним органам простого векселя, який підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю, на суму податку на додану вартість під час ввезення із-за меж митної території України на територію пріоритетного розвитку устатковання, обладнання та комплектувальних до нього виключно для реалізації інвестиційних проектів із строком погашення не більш як 90 днів. Кабінет Міністрів України, виходячи з технологічних особливостей виробництва, передбаченого інвестиційним проектом, може встановлювати більш тривалий строк погашення такого векселя;
протягом п'яти років із моменту отримання першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту 50 відсотків суми нарахованого податку на прибуток підприємств не перераховуються до бюджету, а зараховуються на спеціальні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства України, і використовуються за цільовим призначенням. Порядок зарахування сум податку на прибуток підприємств на спеціальні рахунки, порядок та напрями цільового використання коштів, що перебувають на спеціальних рахунках, а також порядок контролю за їх використанням встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2.2. Положення абзацу другого пункту 2.1 цієї статті поширюються виключно на устатковання, обладнання та комплектувальні до нього, які відповідають сукупності нижченаведених критеріїв:
використання таких устатковання, обладнання та комплектувальних до нього передбачено зареєстрованим у встановленому порядку інвестиційним проектом;
аналогічні товари з характеристиками, передбаченими інвестиційним проектом, не виробляються в Україні;
такі устатковання, обладнання та комплектувальні до нього не є підакцизними товарами і не були у використанні.
2.3. У разі нецільового використання устатковання, обладнання та комплектувальних до нього суб'єкт господарювання, який допустив таке порушення, зобов'язаний збільшити розмір податкових зобов'язань за підсумками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися під час ввезення зазначених товарів на загальних умовах оподаткування, а також сплатити штрафні санкції у встановленому законодавством розмірі.
2.4. Органи місцевого самоврядування можуть надавати суб'єктам господарювання, які реалізують на територіях пріоритетного розвитку зареєстровані у встановленому порядку інвестиційні проекти, додаткові податкові пільги з податків (зборів, обов'язкових платежів), які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів, крім податку на доходи фізичних осіб.
2.5. Сума податкових пільг, що можуть бути надані суб'єкту господарювання, який реалізує на території пріоритетного розвитку зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти, не повинна перевищувати суму інвестицій, фактично витрачену таким суб'єктом господарювання в ході реалізації інвестиційного проекту.
2.6. На суб'єктів господарювання, які до 31 березня 2005 року уклали договори (контракти) на реалізацію інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку (за винятком інвестиційних проектів, реалізація яких передбачає імпорт товарів 1 - 24 груп згідно з УКТЗЕД), положення цієї статті поширюються після реєстрації таких проектів центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у встановленому спеціальним законодавством порядку.
2.7. На суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в умовах спеціального режиму оподаткування на територіях пріоритетного розвитку, передбачених цією статтею, не поширюються пільги з оподаткування та спеціальні податкові режими, встановлені іншими розділами та підрозділами цього Кодексу.
2.8. Питання, пов'язані з обкладенням митом під час ввезення товарів на територію пріоритетного розвитку, регулюються митним законодавством України.
Підрозділ 5. Спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків
Стаття 1. Суб'єкти господарювання, на яких поширюється спеціальний режим оподаткування
1.1. Спеціальний режим оподаткування поширюється на технологічні парки, визначені спеціальним законодавством України, їх учасників і спільні підприємства під час реалізації ними проектів технологічних парків, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку.
1.2. Питання, пов'язані з функціонуванням технологічних парків, крім питань оподаткування, включаючи розгляд, реєстрацію та реалізацію проектів технологічних парків, регулюються спеціальним законодавством України.
Стаття 2. Особливості спеціального режиму оподаткування
2.1. Спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників і спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків, передбачає такі податкові умови реалізації проектів технологічних парків, але не більш як протягом п'яти років:
можливість надання органу митного контролю податкового векселя на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що нараховується згідно з цим Кодексом, за умови імпорту нового устатковання, обладнання та комплектувальних до нього, із строком погашення на 720-й календарний день, а за умови імпорту матеріалів, які не виробляються в Україні, - із строком погашення на 180-й календарний день з дня надання векселя органу митного контролю;
зарахування на спеціальні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства України, у строки, встановлені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, суми податку на прибуток підприємств, отриманого технологічними парками, їх учасниками і спільними підприємствами під час реалізації проектів технологічних парків.
2.2. На спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків, зараховується 50 відсотків суми податку на прибуток підприємств, решта 50 відсотків зараховується на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку.
Порядок зарахування сум податку на прибуток підприємств на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків, порядок використання таких сум та порядок контролю за їх використанням встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2.3. У разі використання ввезених на територію України матеріалів, устатковання, обладнання та комплектувальних до нього не для потреб реалізації проектів технологічних парків, суб'єкт господарювання, який допустив таке порушення, зобов'язаний збільшити розмір податкових зобов'язань за підсумками податкового періоду, в якому відбулося порушення, на суму податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися під час ввезення зазначених товарів на загальних умовах оподаткування, а також сплатити штрафні санкції у визначеному законодавством розмірі.
2.4. Питання, пов'язані з оподаткуванням митом під час ввезення в Україну для реалізації проектів технологічних парків нового устатковання, обладнання та комплектувальних до нього, а також матеріалів, які не виробляються в Україні, регулюються митним законодавством України.
Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні:
1.1) збір, оподаткування, платник збору (в усіх відмінках) - збір за користування радіочастотним ресурсом України, оподаткування збором за користування радіочастотним ресурсом України, платник збору за користування радіочастотним ресурсом України (у відповідних відмінках);
1.2) збір за користування радіочастотним ресурсом України - це загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України.
Стаття 2. Платники збору
2.1. Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
а) ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
б) ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
в) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
г) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
2.2. Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування збором
3.1. Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Стаття 4. Ставки збору
Вид радіозв'язку
Діапазон радіочастот
Ставка збору за 1 МГц смуги радіочастот в місяць, гривень
4.1.
Радіорелейний зв'язок фіксованої радіослужби
0,03 - 300 ГГц
0,4
4.2.
Радіозв'язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб
0,03 - 470 МГц
4.3.
Радіозв'язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації
30 - 470 МГц
4.4.
Радіозв'язок з використанням радіоподовжувачів
30 - 470 МГц
4.5.
Радіозв'язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів
1427 - 2400 МГц
2400 - 2483,5 МГц
5150 - 5850 МГц
4.6.
Радіозв'язок у системі з фіксованим абонентським радіодоступом стандарту DECT
30 - 3000 МГц
4.7.
Транкінговий радіозв'язок
30 - 470 МГц
4.8.
Пошуковий радіозв'язок
30 - 960 МГц
4.9.
Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби
30 - 3000 МГц
3 - 30 ГГц
4.10.
Радіозв'язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб
30 - 3000 МГц
3 - 30 ГГц
4.11.
Стільниковий радіозв'язок
300 - 2200 МГц
4.12.
Радіозв'язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації
2 - 7 ГГц
10 - 42,5 ГГц
4.13.
Передавання звуку залежно від потужності:
30 кГц - 30 МГц
до 1 кВт включно
від 1,1 до 10 кВт включно
від 10,1 до 100 кВт включно
від 101 до 500 кВт включно
від 501 кВт і вище
4.14.
Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:
30 - 300 МГц
від 1 до 10 Вт включно
від 10,1 до 100 Вт включно
від 101 до 1 кВт включно
від 1,1 до 5 кВт включно
від 5,1 до 20 кВт включно
від 20,1 кВт і вище
4.15.
Передавання звуку залежно від потужності:
66 - 74 МГц
87,5 - 108 МГц
до 100 Вт включно
від 101 до 1 кВт включно
від 1,1 до 10 кВт включно
від 10,1 кВт і вище
4.16.
Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:
300 - 880 МГц
до 10 Вт включно
від 10,1 до 100 Вт включно
від 101 до 1 кВт включно
від 1,1 до 5 кВт включно
від 5,1 до 20 кВт включно
від 20,1 кВт і вище
4.17.
Види радіозв'язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), що не зазначені у пунктах 4.1 - 4.16 цієї статті.
9 кГц - 400 ГГц
Стаття 5. Індексація ставок збору
5.1. З 1 січня року, що настає за роком набрання чинності цим Кодексом, щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок збору за формулою:
Сі = Сб х дКі,
де Сі - проіндексована ставка збору у поточному році, гривень з копійками за 1 МГц;
Сб - базова ставка збору, гривень за 1 МГц;
дКі - добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок збору - починаючи з року їх введення.
Коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік розраховується за формулою:
І
Кі =
-----
,
де Кі - коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік;
І - офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік.
У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.
5.2. Індекс цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір щороку до 1 лютого подається центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.
5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки збору, встановлені статтею 4 цього розділу, а для нововведених - ставки станом на 31 грудня року їх введення.
Стаття 6. Порядок обчислення і сплати збору
6.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
6.2. Перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників збору та/або зміни до нього надаються центральному органу державної податкової служби Національною комісією з питань регулювання зв'язку України (далі в цьому розділі - НКРЗ) із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з НКРЗ.
6.3. Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок (з індексацією) та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
6.4. Платники збору, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір, починаючи з дати видачі ліцензії.
Інші платники збору сплачують збір, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата збору здійснюється платниками збору з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику збору у такій смузі радіочастот у певному регіоні.
6.5. Розрахунки збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
6.6. Форма розрахунку встановлюється центральним органом державної податкової служби.
6.7. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
6.8. Платники збору подають до органів державної податкової служби копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.
6.9. У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців, органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до НКРЗ для вжиття до них заходів згідно із законодавством.
Інформацію про платників збору, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм, які протягом шести місяців не сплатили збір або сплатили його в неповному обсязі, органи державної податкової служби подають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для вжиття до них заходів згідно із законодавством.
Розділ XVI. Збір за використання води водних об'єктів
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні:
1.1) збір, оподаткування, платник збору (в усіх відмінках) - збір за використання води водних об'єктів, оподаткування збором за використання води водних об'єктів, платник збору за використання води водних об'єктів (у відповідних відмінках);
1.2) збір за використання води водних об'єктів - це загальнодержавний збір, який справляється за:
а) використання води (поверхневої, підземної) водних об'єктів;
б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;
в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
г) використання води водних об'єктів для потреб рибництва;
1.3) власні питні і санітарно-гігієнічні потреби суб'єктів господарювання - використання води для особистого споживання працівниками, а також у санвузлах, рукомийниках, душових кабінах та для забезпечення відповідного санітарно-гігієнічного стану перелічених об'єктів та робочих місць працівників.
Стаття 2. Платники збору
2.1. Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - суб'єкти господарювання, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування збором
3.1. Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують платники збору, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
3.2. Об'єктом оподаткування збором за використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
3.2.1) для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
3.2.2) для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (в залежності від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (в залежності від кількості місць).
3.3. Об'єктом оподаткування збором за використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане з втратами води на фільтрацію та випаровування).
3.4. Збір не справляється:
3.4.1) за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб суб'єктів господарювання за умови не використання води для задоволення інших потреб;
3.4.2) за воду, що використовується для протипожежних потреб;
3.4.3) за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
3.4.4) за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;
3.4.5) за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
3.4.6) за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;
3.4.7) за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсув, забруднення тощо), крім кар'єрної та шахтної води, що використовується після вилучення;
3.4.8) за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;
3.4.9) за воду, що використовується повторно одним і тим самим водокористувачем;
3.4.10) за морську воду, крім води з лиманів.
3.5. Збір за використання води водних об'єктів для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.
3.6. Збір за використання поверхневої води водних об'єктів для потреб водного транспорту не справляється:
3.6.1) з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
3.6.2) під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водним транспортом р. Дунаю.
Стаття 4. Ставки збору
4.1. Ставки збору за використання поверхневої води водних об'єктів
Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків
Ставки збору, гривень/куб. метр
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ
0,25
Дніпра на південь від м. Києва (без Інгульця)
0,24
Інгульця
0,37
Сіверського Дінця
0,50
Південного Бугу (без Інгулу)
0,28
Інгулу
0,34
Дністра
0,15
Вісли та Західного Бугу
0,15
Пруту та Сірету
0,11
Тиси
0,11
Дунаю
0,10
Річок Криму
0,51
Річок Приазов'я
0,61
Інших водних об'єктів
0,28
4.2. Ставки збору за використання підземної води водних об'єктів
Найменування регіону
Ставки збору, гривень/куб. метр
Автономна Республіка Крим,
0,47
у тому числі м. Севастополь
0,47
Області:
Вінницька
0,41
Волинська
0,42
Дніпропетровська
0,36
Донецька
0,48
Житомирська
0,41
Закарпатська
0,27
Запорізька:
Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони
0,41
решта районів області
0,37
Івано-Франківська:
Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони
0,64
решта районів області
0,36
Київська:
Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони
0,30
решта районів області
0,35
Кіровоградська
0,47
Львівська
0,37
Луганська
0,53
Миколаївська
0,53
Одеська
0,45
Полтавська:
Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони
0,28
решта районів області
0,31
Рівненська:
Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони
0,33
решта районів області
0,38
Сумська:
Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони
0,31
решта районів області
0,35
Тернопільська
0,50
Харківська
0,38
Херсонська
0,38
Хмельницька:
Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони
0,32
решта районів області
0,48
Черкаська
0,28
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 30 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |