3.3.5. Розмір збору за здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 2,0 розміру мінімальної заробітної плати.
3.3.6. Розмір збору за здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, незалежно від форми видачі виграшу (грошової або майнової), становить (на квартал):
для використання грального автомата - 3,5 розміру мінімальної заробітної плати;
для використання грального столу з кільцем рулетки - 60,0 розміру мінімальної заробітної плати;
для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 45,0 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний стіл;
для використання кегельбанів, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - 5,0 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний стіл для більярду;
для провадження інших видів діяльності у сфері грального бізнесу, включаючи розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківською установою або у майновій формі на місці, - 6,0 розміру мінімальної заробітної плати, за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.
3.3.7. Розмір збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється у розмірі 1,0 розміру мінімальної заробітної плати, за весь строк дії такого патенту.
3.3.8. Розмір збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.
3.3.9. Розмір збору, визначений відповідно до цієї статті, округляється (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).
3.4. Порядок сплати збору та придбання торгового патенту
3.4.1. Сплата збору здійснюється:
суб'єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
суб'єктами господарювання, що здійснюють операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, - за місцезнаходженням пункту продажу іноземної валюти;
суб'єктами господарювання, що здійснюють операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері грального бізнесу;
суб'єктами господарювання, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації таких суб'єктів.
3.4.2. Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:
а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);
б) юридична адреса суб'єкта господарювання, а у разі, коли патент придбавається для відокремленого підрозділу, - узгодження з органом місцевого самоврядування місцезнаходження такого підрозділу;
в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбавається торговий патент;
г) місцезнаходження суб'єкта господарювання;
ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;
д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту торговельної діяльності, обмінного пункту, пункту з надання платних послуг, грального місця, позначення "виїзна торгівля";
е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди), дата, номер документа, що засвідчує дозвіл на розташування пункту торгівлі, обміну валют, гральних місць, тощо та назва органу, що його видав;
є) період, на який придбавається торговий патент;
ж) назва органу, дата, номер ліцензії на право провадження діяльності, що підлягає патентуванню.
3.4.3. Відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами документів, на підставі яких заповнена така заявка.
3.4.4. Одночасно із заявкою на придбання торгового патенту суб'єкт господарювання подає відповідному органу державної податкової служби розрахунок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
3.4.5. Форма торгового патенту, розрахунку збору та порядок їх заповнення встановлюються центральним органом державної податкової служби.
3.4.6. Сума збору, сплачена суб'єктом господарювання під час придбання торгового патенту, враховується у зменшення розміру збору, який підлягає сплаті в останній податковий (звітний) період його дії (місяць, квартал).
3.4.7. Торгові патенти обов'язково придбаваються суб'єктами господарювання окремо для кожного відокремленого підрозділу, який провадить торговельну діяльність, діяльність з надання платних послуг, здійснює операції з торгівлі готівковими валютними цінностями.
3.4.8. У разі здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, торговий патент придбавається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбавається окремо для кожного з них.
3.4.9. Збір підлягає сплаті:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніше ніж за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу - щокварталу не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
3.5. Порядок використання торгового патенту
3.5.1. Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:
на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля касового апарата;
на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
у пунктах обміну іноземної валюти;
у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та платних послуг.
3.5.2. Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.
3.5.3. В окремих випадках для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигоряння на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально завірені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатись у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
3.5.4. Торговий патент діє на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу.
3.5.5. Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється.
3.5.6. Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.
3.6. Строк дії торгового патенту
3.6.1. Строк дії торгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на право здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу, становить 12 календарних місяців.
3.6.2. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів.
3.6.3. Строк дії торгового патенту на право здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу становить вісім календарних кварталів.
3.6.4. У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулось таке порушення.
3.6.5. Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Стаття 4. Податок за місця для паркування транспортних засобів
4.1. Для цілей цієї статті спеціально відведеним місцем для паркування транспортних засобів вважається площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органом місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу або без такої відповідальності.
Спеціально відведене місце для паркування транспортних засобів відводиться та обладнується з урахуванням правил дорожнього руху.
До спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів.
Не належить до спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що відносяться до прибудинкових територій.
4.2. Платники податку
4.2.1. Платниками податку є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи -підприємці, які згідно з рішенням органу місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на спеціально відведених земельних ділянках.
4.2.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення податку.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органові державної податкової служби у п'ятиденний строк з дня набрання ним чинності.
4.2.3. Податок за місця для паркування не справляється у разі паркування транспортних засобів, що належать закладам, установам, організаціям з метою надання швидкої або невідкладної медичної допомоги, пожежної і надзвичайної допомоги, а також коли здійснюється паркування бойових машин та машин спеціального призначення правоохоронних органів, центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної, пожежної і промислової безпеки, центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони та аварійних служб (при проведенні аварійно-відновлюючих робіт).
4.3. Об'єкт і база оподаткування податком
4.3.1. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням органу місцевого самоврядування спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
4.3.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
4.4. Ставки податку
4.4.1. Ставки податку встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 1 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
4.4.2. При визначенні ставки податку органи місцевого самоврядування враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
4.5. Особливості встановлення податку
4.5.1. У разі обладнання місць, призначених для паркування транспортних засобів, спеціальними автоматичними пристроями податок сплачується особою, яка паркує транспортний засіб за допомогою спеціального платіжного засобу.
При цьому, з осіб, які визначені підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. цієї статті, податок не справляється.
4.5.2. Ставка податку та механізм сплати податку до бюджету встановлюються відповідним органом місцевого самоврядування.
4.6. Порядок обчислення та строки сплати податку
4.6.1. Податок сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем знаходження спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума податку, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
4.6.2. Платник податку, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника податку, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника податку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
4.6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
4.7. Відповідальність за несплату податку
4.7.1. У разі виявлення незаконних місць паркування транспортних засобів на території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, до осіб, які організували незаконне паркування, застосовуються адміністративні стягнення у розмірах та порядку, встановленому законом.
4.7.2. У разі виявлення факту самостійного збільшення площі спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів, до осіб, які уповноважені від імені територіальної громади здійснювати організацію із забезпечення паркування транспортних засобів, застосовуються адміністративні стягнення відповідно до закону.
Стаття 5. Рекламний збір
5.1. Платники збору
5.1.1. Платниками збору є юридичні, їх філії (відділення, представництва), та фізичні особи, що є замовниками виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб (далі - рекламодавці), а також виробники та/або розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.
5.1.2. Податковими агентами із сплати рекламного збору є виробники та/або розповсюджувачі реклами, та/або особи, які розміщують рекламу.
5.1.3. У разі коли місце розміщення реклами відрізняється від місця реєстрації податкового агента, він повинен зареєструватися як платник рекламного збору в органах державної податкової служби за місцем розміщення реклами.
5.2. Об'єкти справляння збору
5.2.1. Об'єктом справляння є послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами, що надаються рекламодавцю виробником та/або розповсюджувачем реклами.
5.3. База справляння збору
5.3.1. Базою справляння є вартість наданих рекламодавцю послуг з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами, а також опублікування (оприлюднення) у будь-який спосіб інформації про ім'я (найменування) спонсора, знака для товарів і послуг спонсора, без урахування суми внесених (нарахованих) відповідно до цього Кодексу податків, зборів (обов'язкових платежів). Така вартість обчислюється виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижчими за звичайні.
5.3.2. Якщо рекламні роботи виконуються власними силами рекламодавця, то базою справляння є вартість понесених витрат на самостійне виготовлення та/або розповсюдження (розміщення) своєї реклами.
5.4. Ставки збору
5.4.1. Базова ставка збору встановлюються у розмірі 2,5 відсотків бази оподаткування, встановленої пунктом 5.3 цієї статті, з урахуванням таких підвищуючих коефіцієнтів:
а) у разі реклами на телебаченні - 7;
б) у разі реклами на радіо або у друкованих засобах масової інформації - 5;
в) для внутрішньої та зовнішньої реклами - 2,5.
5.5. Звільнення від сплати збору
5.5.1. Не підлягають оподаткуванню послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) інформаційної продукції, яка не носить рекламний характер, а саме:
а) інформаційні вивіски при вході у приміщення юридичної особи, її підрозділу або фізичної особи чи інформаційні таблиці та надписи на/у транспортних засобах, зокрема метрополітені, розповсюдження яких не має на меті отримання прибутку;
б) вивіски чи таблиці, що повідомляють про обмеження пересування, виконання ремонтних, аварійних та інших робіт;
в) повідомлення інформаційного характеру, що розміщуються всередині будинків або приміщень, розповсюдження яких не має на меті отримання прибутку;
г) рекламні носії, що містять соціальну рекламу;
ґ) оголошення чи повідомлення про зміну місця розташування підприємств, установ та організацій, їх номерів телефонів, телефаксів, телетайпів;
д) візитні картки юридичних та фізичних осіб.
5.6. Особливості справляння збору
5.6.1. Податкові агенти пред'являють рекламодавцю до сплати суму збору, що виділяється у документах окремим рядком одночасно із сплатою вартості наданих рекламних послуг. При цьому податкові агенти обчислюють суму збору до сплати рекламодавцю виходячи із загальної вартості оплачених рекламодавцем рекламних послуг.
5.6.2. У разі коли під час виконання рекламними агентствами рекламних робіт (надання рекламних послуг) залучаються треті особи, які виконують частину рекламних робіт (надають рекламні послуги), збір сплачується кожною такою особою пропорційно вартості фактично виконаних робіт.
5.6.3. Якщо реклама виготовлена та/або розповсюджена (розміщена) рекламодавцем, він обчислює суму збору самостійно.
5.7. Порядок та строки сплати збору
5.7.1. Збір сплачується до місцевого бюджету за місцем розміщення реклами у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.
6.7.2. Якщо рекламодавець більше не виготовляє та/або не розповсюджує (не розміщує) рекламу, він звільняється від обов'язку подання податкової декларації у наступних податкових (звітних) періодах, про що платник збору повідомляє орган державної податкової служби шляхом внесення відповідного запису до податкової декларації, що подається за останній податковий (звітний) період.
5.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Стаття 6. Туристичний збір
6.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету і використовуються на розвиток туристичної і курортної інфраструктури відповідної територіальної громади.
6.2. Платники збору
6.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений термін.
6.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які постійно проживають у селі, селищі, місті, радами яких встановлено такий збір, у тому числі на умовах договорів найму.
6.3. Ставки збору
6.3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази оподаткування, визначеної пунктом 6.4. цієї статті.
6.4. База справляння збору
6.4.1. Базою справляння є вартість тимчасового проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 7.6. цієї статті.
6.4.2. До вартості проживання не включається витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду.
6.5. Податкові агенти
6.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною та міською радою справляти збір на умовах угоди, укладеної з відповідною радою.
6.6. Особливості справляння збору
6.6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
6.7. Порядок сплати збору
6.7.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума податку, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
6.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.
6.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Стаття 9. Оподаткування іноземців та осіб без громадянства
9.1. Іноземці та особи без громадянства сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з громадянами України.
9.2. Іноземні юридичні особи сплачують місцеві податки і збори через свої представництва, зареєстровані на території України відповідно до законодавства.
Стаття 10. Порядок подання податкових декларацій з місцевих податків і зборів до податкових органів
10.1. Податкові декларації з місцевих податків і зборів подаються до податкових органів за базовий податковий (звітний) період, установлений цим Кодексом, у порядку та строки, встановлені цим Кодексом з урахуванням таких особливостей:
а) платниками податку за місця для паркування транспортних засобів - за місцем знаходження місць для паркування транспортних засобів;
б) платниками та податковими агентами рекламного збору - за місцем розміщення реклами;
в) податковими агентами туристичного збору - за своїм місцезнаходженням.
Розділ XIII. Плата за землю
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні:
1.1) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
1.2) земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі у цьому розділі - податок);
1.3) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у цьому розділі - орендна плата);
1.4) земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами;
1.5) прибудинкова територія - встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд;
1.6) землевласники - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава;
1.7) землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до законодавства надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, в тому числі на умовах оренди;
1.8) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
1.9) ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;
1.10) одиниця площі оподатковуваної земельної ділянки:
1.10.1) у межах населеного пункту - 1 (один) метр квадратний (кв. метр);
1.10.2) за межами населеного пункту - 1 (один) гектар (га).
1.11) смуга відведення залізниць - землі, надані під залізничне полотно та його облаштування;
1.12) смуга відведення автомобільних доріг - землі, надані під проїзну частину та узбіччя;
1.13) дані державного земельного кадастру - відомості про місце розташування земельної ділянки та її межі, кадастровий номер, нормативну грошову оцінку, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлені відповідно до закону;
1.14) цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку;
1.15) землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей;
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |