Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні:
1.1) рентна плата - рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, рентна плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами територією України, рентна плата за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами територією України, рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
1.2) оподаткування - оподаткування рентною платою за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, оподаткування рентною платою за транспортування нафти магістральними нафтопроводами територією України, оподаткування рентною платою за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами територією України, оподаткування рентною платою за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
1.3) платник рентної плати - платник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, платник рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами територією України, платник рентної плати за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами територією України, платник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
1.4) рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України - загальнодержавний обов'язковий платіж, який сплачується за надані послуги з транспортування (переміщення) вантажу територією України об'єктами трубопровідного транспорту;
1.5) вантаж - природний газ, нафта та продукти її переробки (нафтопродукти), а також аміак;
1.6) відповідний маршрут - шлях транспортування (переміщення) вантажу, що визначається видом транспортних послуг під час його транзиту трубопроводами, зокрема:
1.6.1) між прикордонними пунктами приймання (відправлення) та призначення або перевалювальним комплексом для вантажу, що надійшов з території інших держав і призначений для споживачів за межами України;
1.6.2) магістральними трубопроводами, у тому числі з наданням послуг з тимчасового зберігання або переробки вантажу на території України, з подальшим переміщенням за її межі;
1.7) маршрут транспортування - шлях транспортування (переміщення) вантажу між пунктами приймання (відправлення) та призначення, що визначені сторонами в істотних умовах договору з надання транспортних послуг;
1.8) обсяг вантажу - обсяг за договором між перевізником та вантажовідправником, що підлягає транспортуванню (переміщенню) засобами трубопровідного транспорту згідно з істотними умовами (обсяги, строки та відповідні маршрути) відповідного договору з надання транспортних послуг;
1.9) пункт приймання (відправлення) та призначення - пункт, що для відповідного вантажу визначається як прикордонний пункт, перевалювальний комплекс, пункт тимчасового зберігання вантажу, в тому числі підземне сховище природного газу, на території України до його переміщення за межі держави, пункт переробки вантажу на території України до переміщення вантажу за її межі;
1.10) послуги - транспортування (переміщення) вантажу магістральними трубопроводами України;
1.11) тариф - вартість транспортування облікової одиниці вантажу магістральними трубопроводами України (без податку на додану вартість), що встановлюється:
1.11.1) на транспортування для споживачів України - органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України;
1.11.2) для транзиту територією України - на підставі договорів.
Стаття 2. Платники рентної плати
2.1. Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України.
2.2. Платником рентної плати за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України суб'єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його транзиту територією України.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування
3.1. Об'єктом оподаткування рентною платою є нафта і нафтопродукти, що транспортуються магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами територією України, та природний газ і аміак, що транспортуються трубопроводами транзитом через територію України у податковому (звітному) періоді.
Стаття 4. База оподаткування
4.1. Для нафти та нафтопродуктів базою оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.
4.2. Для природного газу та аміаку базою оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.
Стаття 5. Ставки оподаткування
5.1. Ставки оподаткування встановлюються:
5.1.1) за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1000 куб. метрів газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;
5.1.2) за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафти, що транспортується;
5.1.3) за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафтопродуктів, що транспортуються;
5.1.4) за транзитне транспортування аміаку в розмірі 5,1 гривні за одну тонну аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
5.2. У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати
6.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
6.2. Платники рентної плати самостійно визначають суму рентної плати, що підлягає сплаті.
6.3. Сума податкових зобов'язань з рентної плати обчислюється як добуток відповідної бази оподаткування, визначеної у статті 4 цього розділу, на відповідну ставку оподаткування, визначену у статті 5 цього розділу.
6.4. Розрахунок суми податкових зобов'язань з рентної плати за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, подається платником рентної плати органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
6.5. Сума податкових зобов'язань з рентної плати за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, сплачується платником рентної плати за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з:
6.5.1) фактичних обсягів природного газу та аміаку і відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України у відповідних декадах місяця;
6.5.2) фактичних обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України у відповідних декадах місяця.
6.6. Визначена у податковому розрахунку за відповідний податковий (звітний) період сума податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками рентної плати до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.
6.7. На суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкового розрахунку, нараховується пеня в порядку, установленому розділом II цього Кодексу.
Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні:
1.1) рентна плата, оподаткування, платник рентної плати (в усіх відмінках) - рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, оподаткування рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, платник рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
1.2) видобуток - технологічний процес вилучення з покладу в надрах та підняття на поверхню вуглеводневої сировини, у тому числі під час геологічного вивчення;
1.3) вуглеводнева сировина - нафта, газовий конденсат, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ);
1.4) обсяг видобутої вуглеводневої сировини - обсяги нафти, природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), газового конденсату, вилучені з покладу та підняті на поверхню, за щомісячною геолого-технічною звітністю.
Стаття 2. Платники рентної плати
2.1. Платниками рентної плати (далі - платниками) є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування
3.1. Об'єктом оподаткування рентною платою є видобута вуглеводнева сировина у податковому (звітному) періоді.
Стаття 4. База оподаткування
4.1. Базою оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.
Стаття 5. Ставки рентної плати
Ставки рентної плати встановлюються:
5.1) за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):
5.1.1) видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові передбаченій підпунктом 5.1.2 цієї статті:
у розмірі 200 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);
у розмірі 100 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
5.1.2) видобутий у звітному періоді та реалізований за відповідними актами прийому-передачі у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення:
у розмірі 50 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
у розмірі 40 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
у розмірі 10 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
5.2) за нафту:
у розмірі 1529,9 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
у розмірі 566,1 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;
5.3) за газовий конденсат:
у розмірі 1529,9 гривень за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
у розмірі 566,1 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.
Стаття 6. Коригуючі коефіцієнти
6.1. До визначених у пунктах 5.2 та 5.3 статті 5 цього розділу ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством економіки України для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти "Urals", перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Під базовою ціною нафти розуміється ціна нафти "Urals", яка дорівнює 560 гривень за барель.
Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін.
Якщо величина коригуючого коефіцієнта, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, є меншою одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця).
Міністерство економіки України щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України.
6.2. До визначеної у підпункті 5.1.1 пункту 5.1 статті 5 цього розділу ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством фінансів України за даними Державної митної служби України для кожного податкового (звітного) періоду шляхом ділення середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася в процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період на базову ціну, яка дорівнює 179,5 долара США за 1000 куб. метрів.
Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку споживчих цін.
Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості природного газу Міністерство фінансів України подає щомісяця до 5 числа наступного податкового (звітного) періоду Міністерству економіки України.
Міністерство економіки України щомісяця до 10 числа наступного податкового (звітного) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Державній податковій адміністрації України.
У разі, коли у звітному (податковому) періоді митне оформлення природного газу під час ввезення на територію України не здійснювалось, до ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) застосовується коригуючий коефіцієнт, який діяв у останньому податковому (звітному) періоді, коли здійснювалось таке митне оформлення.
Стаття 7. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати
7.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
7.2. Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 5 цього розділу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 6 цього розділу.
7.3. Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби.
У податковому розрахунку з рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), який відповідно до законодавства платники рентної плати зобов'язані реалізовувати суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, податкові зобов'язання визначаються згідно з актами приймання-передачі, оформленими відповідно до типових договорів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про реалізацію такого газу у звітному податковому періоді, коли він був видобутий, які не пізніше ніж 8 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом, підписуються платником та уповноваженим суб'єктом на підставі укладених ними господарських договорів.
7.4. Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта.
7.5. Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;
за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
7.6. У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
7.7. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю визначення об'єкта оподаткування для рентної плати взаємодіють з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду в установленому порядку.
Розділ XI. Плата за користування надрами
Стаття 1. Плата за користування надрами
Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Стаття 2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин
2.1. Визначення термінів
2.1.1. Корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
2.1.2. Мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам угод.
2.1.3. Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.
2.1.4. Добування корисних копалин є сукупністю технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі й тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.
2.1.5. Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства, включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).
2.1.6. Обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником -суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням; та які складаються із: сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим угодою або іншим нормативно-правовим актом.
2.2. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин
2.2.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та які у встановленому законодавством порядку отримали спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр і набули право користування об'єктом (ділянкою) надр та здійснюють господарську діяльність з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою).
2.2.2. У випадках укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт пов'язаних з використанням надр, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є зазначені власники спеціальних дозволів.
2.2.3. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини по кожному об'єкту надр, на який надано спеціальний дозвіл.
2.3. Об'єкт оподаткування
2.3.1. Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг (кількість) видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини).
2.3.2. До об'єкту оподаткування належить:
а) обсяг мінеральної сировини (корисної копалини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі й весь обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
б) обсяг мінеральної сировини (корисної копалини), вилученої з відходів (втрат, хвостів і т.п.) гірничодобувного виробництва, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.
2.3.3. До об'єкту оподаткування не відносяться:
а) невключені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів;
б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;
г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб;
д) видобуті корисні копалини, які без набуття та збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища.
2.4. Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються у відповідності до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг.
2.5. База оподаткування
2.5.1) Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр.
2.5.2) Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 2.6 цієї статті.
2.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
2.6.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:
за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
2.6.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |