10.5. Платник податку не звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до бюджету, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування податку на доходи фізичних осіб, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків, пов'язаних з виплатою заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Стаття 11. Порядок переходу до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмови від сплати податків за спрощеною системою оподаткування
11.1. Суб'єкти малого підприємництва за власним бажанням обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування.
11.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб'єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви.
11.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб'єктами господарювання, які відповідають вимогам пункту 2.1 статті 2 цього підрозділу, з початку нового податкового (звітного) періоду за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного податкового (звітного) періоду. Юридичні особи у поданій заяві зазначають обрану ними ставку податку, фізичні особи - ставку податку, встановлену органами місцевого самоврядування.
У такому ж порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) виду діяльності фізичної особи, що сплачує податок.
11.4. Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб'єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб'єктом у судовому порядку.
Свідоцтво платника податку отримує фізична особа особисто з підтвердженням особистого підпису або за її дорученням отримує довірена на це особа.
11.5. Суб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник податку за умови погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу (недоїмки).
11.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації такого платника.
При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва платника податку, поданої новоутвореною фізичною особою - підприємцем, який раніше вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви).
11.7. Свідоцтво платника податку видається на календарний рік і не потребує щоквартального продовження.
Для отримання свідоцтва на наступний календарний рік заява подається в обов'язковому порядку в установлений термін.
11.8. У разі відмови від сплати податків за спрощеною системою оподаткування, а також у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, Свідоцтво підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав.
11.9. Бланк свідоцтва платника податку є документом суворого обліку, що запроваджується на всій території України.
11.10. Форма свідоцтва платника податку і порядок його видачі встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
11.11. У разі припинення платником податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати податку нараховуються такому платникові по останній день (включно) календарного місяця його фактичної діяльності.
11.12. Процедура переходу платника податків до їх сплати за спрощеною або загальною системою оподаткування, а також порядок оподаткування платників податків у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Стаття 12. Відповідальність платника податку
12.1. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до цього Кодексу.
12.2. У разі, коли суб'єкт малого підприємництва перейшов до сплати податків за спрощеною системою оподаткування та отримав свідоцтво без наявних на дату подачі заяви на це правових підстав, він не має права на застосування спрощеної системи оподаткування. Свідоцтво підлягає анулюванню, а податковий облік ведеться за загальною системою оподаткування.
12.3. У разі застосування суб'єктом господарювання - юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 статті 2 цього підрозділу, або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 2.2 статті 2 цього підрозділу не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за подвійною ставкою єдиного податку.
12.4. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.1 статті 2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
12.5. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.2 статті 2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.
12.6. У разі недотримання положень статті 2 цього підрозділу, платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного кварталу, і втрачає право сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування протягом наступного календарного року. При цьому свідоцтво такого платника податку підлягає анулюванню.
12.7. Порядок анулювання свідоцтва платника податку встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Підрозділ 2. Фіксований сільськогосподарський податок
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому підрозділі терміни вживаються у такому значенні:
1.1) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку - фіксований сільськогосподарський податок, платник фіксованого сільськогосподарського податку, обкладення фіксованим сільськогосподарським податком, ставка фіксованого сільськогосподарського податку;
1.2) частка сільськогосподарського товаровиробництва - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній податковий (звітний) рік, у загальній сумі його доходу за такий рік, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку;
1.3) сільськогосподарська продукція - товари, які підпадають під визначення 1 - 24 групи згідно з УКТЗЕД;
1.4) сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що здійснює виробництво (вирощування), переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції, у тому числі рибогосподарське підприємство, що здійснює вилов (збирання), відтворення, вирощування риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), а також її переробку та реалізацію;
1.5) фіксований сільськогосподарський податок - податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та (або) у відсотках доходу, визначеного відповідно до розділу III цього Кодексу, та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 2.3 цієї статті, можуть бути зареєстровані сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
У селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів'я тварин.
Податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Щодо сільськогосподарських товаровиробників, утворених протягом попереднього календарного року, в рамках застосування абзацу першого цього пункту під попереднім звітним (податковим) роком слід розуміти період, починаючи з дати їх державної реєстрації до 31 грудня такого року.
2.2. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути зареєстровані з урахуванням положень пункту 2.3 цієї статті як платники податку з дня їх державної реєстрації.
2.3. Не може бути зареєстрований як платник податку:
2.3.1) суб'єкт господарювання, який застосовує спеціальні податкові режими, визначені підрозділами 1, 3, 4 і 5 цього розділу;
2.3.2) суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації продукції квітково-декоративного рослинництва, декоративних рослин, грибів, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;
2.3.3) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів, виготовлених з власної сировини, які реалізуються для подальшої переробки;
2.3.4) суб'єкт господарювання, який на день подання заяви про реєстрацію як платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Стаття 3. Об'єкт оподаткування
3.1. Об'єктом обкладення податком є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та (або) земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), яка перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, в тому числі на умовах оренди.
3.2. Об'єктом обкладення податком для сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, а також продукції тваринництва і птахівництва, є дохід, визначений відповідно до розділу III цього Кодексу.
Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, а також продукції тваринництва і птахівництва, слід розуміти частку доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації такої продукції та продуктів її переробки, яка за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків загальної суми його доходу за такий рік.
Стаття 4. База оподаткування
4.1. Базою обкладення податком є нормативна грошова оцінка площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
4.1.1. Нормативна грошова оцінка землі, визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації, у встановленому розділом XII цього Кодексу порядку.
4.2. Базою обкладення податком для сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, а також продукції тваринництва і птахівництва, є дохід платника податку, виражений у гривнях.
Стаття 5. Ставки податку
5.1. Розмір ставок податку, крім ставок податку для сільськогосподарських товаровиробників, зазначених у пункті 5.2 цієї статті, залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,15;
б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09;
в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,09;
г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,03;
ґ) для земель водного фонду - 0,45.
5.2. Ставка податку для сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, а також продукції тваринництва і птахівництва, становить 2 відсотки бази оподаткування.
Стаття 6. Порядок нарахування та строки сплати податку
6.1. Базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати податку є календарний місяць.
6.2. Платники податку визначають суму податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим підрозділом, і подають до 1 лютого поточного року податкову декларацію органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки.
6.3. У разі подання такої декларації платник податку звільняється від подання щомісячних декларацій.
6.4. Платник податку має право подавати щомісяця нову податкову декларацію, що не звільняє його від подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
6.5. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики.
6.6. Юридичні особи - платники податку, що реорганізуються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку (для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або боргів, які передані йому як правонаступнику).
6.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники, зареєстровані як платники податку у рік свого утворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, податкову декларацію органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок.
6.8. Платники податку в разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) подають податкову декларацію з податку разом з висновком Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин у попередньому податковому (звітному) році.
До таких платників податку в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, згідно з якою частка сільськогосподарського товаровиробництва повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.
6.9. Якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та (або) земель водного фонду у зв'язку з набуттям на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:
уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період, починаючи з дати набуття такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх нормативну грошову оцінку.
6.10. У разі, коли платник податку (орендодавець) надає сільськогосподарські угіддя та (або) землі водного фонду в оренду іншому платникові податку (орендарю), орендована площа земельних ділянок не може включатися до декларації з податку орендаря, а враховується у такій декларації орендодавця.
6.11. Якщо платник податку (орендар) орендує сільськогосподарські угіддя та (або) землі водного фонду в особи, яка не є платником податку (орендодавця), орендована площа земельних ділянок включається до декларації з податку орендаря.
6.12. Сплата податку здійснюється щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем базового податкового (звітного) місяця, у розмірі, який становить третину суми податку, визначену для кожного кварталу, від річної суми податку у таких розмірах:
а) у I кварталі - 10 відсотків;
б) у II кварталі - 10 відсотків;
в) у III кварталі - 50 відсотків;
г) у IV кварталі - 30 відсотків.
6.13. Для сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, а також продукції тваринництва і птахівництва, податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати податку є календарний квартал.
6.14. За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду сільськогосподарські товаровиробники, зазначені у пункті 6.13 цієї статті, подають органу державної податкової служби декларацію у строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, та сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.
6.15. Сума податку зараховується до бюджету у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Стаття 7. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами (обов'язковими платежами)
7.1. Платники податку не обкладаються такими податками і зборами:
а) податок на прибуток підприємств;
б) плата за землю (за винятком земельних ділянок, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) комунальний податок;
г) збір за використання води водних об'єктів;
ґ) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
7.2. Податки і збори (обов'язкові платежі), не зазначені у пункті 7.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - в порядку, встановленому законами про загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування.
Стаття 8. Порядок набуття статусу платника податку
8.1. Сільськогосподарський товаровиробник для набуття і підтвердження статусу платника податку подає до 1 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, яка оподатковується, - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням;
звітну податкову декларацію з податку окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, складений на підставі даних бухгалтерського обліку, - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики разом з центральним органом державної податкової служби;
витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх нормативну грошову оцінку - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок.
8.2. Довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання ним податкової декларації органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника.
Стаття 9. Відповідальність платників податку
9.1. У разі, коли у податковому (звітному) році дохід, отриманий в результаті здійснення операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить менш як 75 відсотків загальної суми доходу, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
9.2. Платники податку несуть відповідальність відповідно до законодавства за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.
Підрозділ 3. Спеціальний режим оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон
Стаття 1. Суб'єкти господарювання, на яких поширюється спеціальний режим оподаткування
1.1. Спеціальний режим оподаткування поширюється на суб'єктів господарювання, які реалізують на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, де запроваджено режим спеціальної митної зони, інвестиційні проекти, зареєстровані в установленому спеціальним законодавством порядку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
1.2. Питання, пов'язані з функціонуванням спеціальних (вільних) економічних зон, включаючи розгляд, реєстрацію та реалізацію інвестиційних проектів, крім питань оподаткування, регулюються спеціальним законодавством, у тому числі законами про створення спеціальної (вільної) економічної зони.
Стаття 2. Особливості спеціального режиму оподаткування
2.1. Режим спеціальної митної зони запроваджується на всій території спеціальної (вільної) економічної зони відповідно до законодавства.
2.2. Суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, де відповідно до законодавства запроваджено режим спеціальної митної зони, можуть ввозити товари, які використовуватимуться виключно для реалізації таких проектів (за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп згідно з УКТЗЕД). Перелік таких товарів є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.
2.3. З метою оподаткування товари, ввезені в режимі спеціальної митної зони, розглядаються як такі, що перебувають поза межами митної території України.
2.4. Режим спеціальної митної зони передбачає такий порядок справляння податків під час митного оформлення товарів, що переміщуються через межі спеціальної митної зони:
операції з ввезення товарів із-за меж митної території України на територію спеціальної митної зони не є об'єктом обкладення податком на додану вартість;
операції з вивезення товарів з території спеціальної митної зони за межі митної території України, які були попередньо ввезені із-за меж митної території України на територію спеціальної митної зони, не є об'єктом обкладення податком на додану вартість;
операції з вивезення товарів з території спеціальної митної зони за межі митної території України, які повністю вироблені або достатньо перероблені чи оброблені у спеціальній митній зоні, не є об'єктом обкладення податком на додану вартість;
операції з ввезення на митну територію України для вільного обігу товарів, які повністю вироблені або достатньо перероблені чи оброблені у спеціальній митній зоні, обкладаються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту;
операції з ввезення товарів з території спеціальної митної зони на митну територію України для вільного обігу, які були попередньо ввезені із-за меж митної території України на територію спеціальної митної зони, обкладаються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту;
операції з вивезення товарів з митної території України на територію спеціальної митної зони обкладаються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з вивезення товарів у митному режимі експорту;
операції з ввезення на митну територію України відходів виробництва, які утворилися в результаті діяльності у спеціальній митній зоні, обкладаються податком на додану вартість у порядку та на умовах, встановлених для оподаткування операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту.
2.5. Операції з постачання з митної території України на територію, де запроваджено режим спеціальної митної зони, природного газу, нафти та нафтопродуктів, етилену, аміаку та інших продуктів, що переміщуються трубопровідним транспортом, а також електричної та теплової енергії і води, обкладаються податком на додану вартість в порядку, встановленому для операцій з постачання товарів на митній території України.
2.6. Поставлені з митної території України на територію спеціальної митної зони природний газ, нафта та нафтопродукти, етилен, аміак та інші продукти, що переміщуються трубопровідним транспортом, а також електрична та теплова енергія і вода не підлягають подальшому продажу та вивезенню за межі митної території України.
2.7. Операції з постачання послуг суб'єктам господарювання, які реалізують на територіях спеціальних митних зон інвестиційні проекти, обкладаються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для операцій з постачання послуг на митній території України.
2.8. У разі нецільового використання товарів, ввезених на територію спеціальної митної зони в режимі спеціальної митної зони, суб'єкт господарювання, який допустив таке порушення, зобов'язаний збільшити розмір податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися під час ввезення таких товарів на загальних умовах оподаткування, а також сплатити штрафні санкції у встановленому законодавством розмірі.
2.9. Операції з постачання товарів (послуг), що здійснюються між суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, де запроваджено режим спеціальної митної зони, не є об'єктом обкладання податком на додану вартість.
2.10. На суб'єктів господарювання, які до 31 березня 2005 року уклали договори (контракти) на реалізацію інвестиційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах (за винятком інвестиційних проектів, реалізація яких передбачає імпорт товарів 1 - 24 груп згідно з УКТЗЕД), положення цієї статті поширюються після реєстрації таких проектів центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у встановленому спеціальним законодавством порядку.
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 23 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |