рстке (масово-репродуктивна підготовка з елементами творчої діяльності) і
нежорстке (індивідуально-творча система підготовки). Поза сумнівом, по-
няття «репродуктивне мислення» і «творче мислення» відображають полю-
си психічної діяльності, і межі між ними, як і між будь-якими протилежнос-
тями – умовні, рухомі. Це не можна абсолютизувати і в педагогіці [3; і ін.].
У процесі індивідуально-творчої підготовки формуються такі якості
творчої особистості, як рухливість розуму, сміливість і незалежність ду-
мок, уміння синтезувати і аналізувати ідеї.
Особливе значення в управлінні розвитком творчості в процесі про-
фесійної підготовки вчителя має функція стимулювання. Студент повинен
відчувати, що його ініціатива і творчість заохочуються. Стимулювання за-
безпечується всією системою міри морального і матеріального заохочення:
участю в конкурсах наукових студентських робіт, конкурсах педагогічних
програмних засобів різного рівня (від університетського до Всеукраїнсько-
го), виставках; виступ з доповідями на конференціях молодих учених і фа-
хівців, науковими і науково-методичними публікаціями. М.М. Поташник
вважає [4], що розвитку педагогічної творчості сприяє засвоєння методики
оптимальної організації педагогічного процесу. Стосовно використання
комп’ютерних програм різного типу при організації навчально-
пізнавальної діяльності школярів термін «оптимальний» використовується
в трьох взаємопов’язаних значеннях: 1) краща для даної конкретної ситуа-
ції з декількох (мета вибору); 2) краща з погляду заданих критеріїв (напрям
вибору); 3) краща для конкретних умов (умова вибору). Коли варіанти
знайдені, студент здійснює другий крок – вибір якнайкращого з них відпо-
відно до своїх особистісних якостей, особливостей класу, числа
комп’ютерів у класі та інших конкретних умов. Вибір – операція творча.
Якщо студента не задовольняє жоден з наявних варіантів використання
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
комп’ютерних програм, він сам конструює оптимальний варіант з тих, що
є. Це теж операція творча. Якщо і цей крок не приводить до бажаного ре-
зультату, педагог шукає принципово нового рішення.
Крім того, у ВНЗ студентів також потрібно вчити конструювати пе-
дагогічні технології шкільного навчання. Тому одне з провідних завдань
професорсько-викладацького колективу спеціальних і психолого-
педагогічних кафедр педагогічних ВНЗ полягає в тому, щоб підготувати
майбутніх учителів не тільки як гарних виконавців «фірмового» дидактич-
ного проекту, тобто готової до застосування надійної навчальної системи,
але, перш за все, як висококваліфікованих фахівців у галузі технології. До
певної міри для формування функціональної, але більшою мірою систем-
ної готовності до ІТ необхідна демократизація освіти. Демократизація на-
вчально-виховного процесу – це співпраця вчителів і студентів у самому
навчально-виховному процесі, причому не авторитарна, а рівноправна
співпраця колег, однаково відповідальних за якість цього процесу [5]. Про-
те не у всіх галузях психолого-педагогічної підготовки така співпраця мо-
жлива. Підготовка студентів до роботи за умов використання ІТ більшою
мірою задовольняє умовам, в яких процес співпраці йде успішно, оскільки
це нова галузь знань і багато чого педагоги і студенти відкривають в про-
цесі спільної діяльності. Це стосується як практичних занять з педагогіки з
проблем ІТ; практичних занять і ділових ігор на спецкурсі, у процесі вико-
нання творчих завдань на педагогічній практиці, але в найвищому ступені
це стосується підготовки курсових і дипломних робіт. Знаходження ось та-
ких точок взаємодії викладачів і студентів у навчальному процесі і є його
демократизація. І лише на цьому шляху можлива повноцінна професійна
педагогічна освіта.
Досить поширено, особливо в університетах, де професіоналізм учи-
теля визначається хорошим знанням свого предмету, це торкається і про-
блем використання ІТ. Безумовно, це один з найважливіших елементів
професіоналізму, але головне – організація навчальної діяльності і спілку-
вання школярів у процесі навчальної праці за умов використання ІТ. Най-
важливішим елементом також є навчання студентів організації навчальної
діяльності школярів з використанням комп’ютерів, спілкуванню школяра з
ЕОМ і між самими учнями в нових умовах діяльності. Це можливо лише
при використанні активних методів навчання студентів: диференціації і ін-
дивідуалізації їх як репродуктивної, а більшою мірою – творчій діяльності.
Що може активізувати демократизацію навчального процесу при
підготовці студентів до використання ІТ у навчанні учнів? Це використан-
ня ІТ у ВНЗ у процесі викладання не тільки інформатики, але й інших на-
вчальних дисциплін, ознайомлення з педагогічним досвідом в галузі вико-
ристання ІТ у шкільній освіті, удосконалення зв’язків із школами. І, наре-
шті, організація дослідницької роботи з проблем ІТ на різних рівнях і з різ-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
них аспектів.
П. Кравчук, відзначає, що «глибоке знайомство зі змістом роботи
школи показує, що творчий характер педагогічної праці сам по собі не зу-
мовлює творчого підходу до роботи у кожного вчителя, не забезпечує реа-
льну креативну спрямованість педагогічній діяльності» [5, с. 19]. Розроб-
лена і апробована в декількох ВНЗ технологія творчого розвитку студентів
[5] показала, що зсув акцентів організації навчального процесу на співпра-
цю із студентами, співтворчість залучення їх до активної участі в рішенні
багатьох питань дають значні результати у всіх формах роботи. Її головні
напрями – знання і облік особливостей і здібностей студента та віра в його
можливості, довіра і висока вимогливість.
Це підтверджують і результати наших досліджень. Саме розвиток
дослідницьких, пошукових здібностей забезпечує творче засвоєння знань,
формує самостійність мислення, відповідальність. На завершальному етапі
більш значуща сила волі, цілеспрямованість, самооцінка. Тобто, якщо мо-
тивація діяльності необхідна на всіх її етапах, то емоційно-вольові якості
найбільш важливі на фінальному, найскладнішому етапі роботи.
У системі індивідуально-творчої підготовки для формування систем-
ної готовності до використання ІТ використовуються всі моделі – семіоти-
чна, імітаційна, соціальна повною мірою.
Якщо семіотична і в більшій або в меншій мірі імітаційна моделі ха-
рактерні для підготовки вчителів у ВНЗ, то соціальна модель найчастіше
представлена тільки педагогічною практикою.
У соціальній моделі особливе значення ми приділяємо таким формам:
· підготовка наукових доповідей і виступ з ними на наукових кон-
ференціях різного рівня, підготовка до публікації тез, доповідей і наукових
статей, науково-методичних матеріалів з проблем інформатизації освіти;
· участь у (від університетських і обласних до міжнародних) виста-
вках і конкурсах педагогічних програмних засобів різного рівня;
· участь в організації і проведенні семінарів для вчителів міста й
області з проблем інформаційних технологій (на базі самостійно розробле-
них навчальних програм).
У соціальних моделях більшою мірою формуються емоційно-вольові
якості майбутніх учителів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Чайнова Л.Д. Компьютеры для детей: психологические проблемы
безопасности и комфорта / Л.Д. Чайнова, Ю.М. Горвиц. Психологиче-
ский журнал. – 1994. – № 4. – С. 63‒73.
2. Монахов В.М. Перспективы разработки и внедрения новой информа-
ционной технологии на уроках математики / В.М. Монахов. Матема-
тика в школе. – 1991. – № 3. – С. 58‒62.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
3. Борисова Н.В. Педагогические особенности создания и внедрения
системы активных методов обучения в ИПК. Автореф. дисс. … канд.
пед. наук / Н.В. Борисова. – М., 1987. – 16 с.
4. Свищева И.К. Курс «Технология педагогической деятельности в сис-
теме профессиональной подготовки современного учителя /
И.К. Свищева. Педагогические технологии в условиях многоуровнево-
го образования. Тезисы Российского семинара (24‒26 окт. 1994 г.). –
Рязань: РГПУ, 1994. – С. 74‒74.
5. Комплексная программа исследований по проблеме «ЭВМ в школе»
на 1986‒1990 годы. – М.: АПН СССР, 1986. – 40 с.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 37.037
Ірина Філімонова
викладач кафедри художньої
та технічної творчості
Уманський державний
педагогічний університет
імені Павла Тичини
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
У ПРОЦЕСІ ВИГОТОВЛЕННЯШВЕЙНИХ ВИРОБІВ
В статті розглядаються особливості застосування проектної тех-
нології під час виготовлення швейних виробів в процесі підготовки майбу-
тніх вчителів технологій. Особлива увага звертається на поетапність ви-
готовлення швейних виробів, а також на ряд проблем, що стосуються ви-
бору об’єкту праці, аналізу технологічних операцій, оформлення техноло-
гічної документації готового виробу.
Ключові слова: проектна технологія, швейний виріб, організаційно-
підготовчий етап, конструкторський етап,, технологічний та заключний
етапи.
В статье рассматриваются особенности применения проектной
технологи во время изготовления швейных изделий в процессе подготовки
будущих учителей технологий. Особенное внимание обращается на по-
этапность изготовления швейных изделий, а также на ряд проблем, ко-
торые касаются выбора объекта труда, анализа технологических опера-
ций, оформления технологической документации готового изделия.
Ключевые слова: проектная технология, швейное изделие, организа-
ционно-подготовительный этап, конструкторский этап, технологический
и заключительный этапы.
In the article the features of application are examined a project technologists
during making of sewings wares in the process of preparation of future
teachers of technologies. The special attention applies on stage-by-stage of making
of sewings wares, and also on the row of problems which touch an entity of
labour, analysis of technological operations, registration of technological
document of the finished product selection.
Key words: project technology, sewing good, organizationally preparatory
stage, designer stage,, technological and final stages.
Процеси інформатизації освіти, які відбуваються в нашій країні,
пов’язані з уведенням науково обґрунтованих методів і методик викорис-
тання засобів інноваційних технологій у фахову діяльність педагогічних
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
працівників, що забезпечують підготовку майбутніх фахівців з урахуван-
ням вимог постіндустріального суспільства. Став очевидний той факт, що
сучасний учитель повинен використовувати інноваційні технології в своїй
професійній діяльності а також з метою самовдосконалення.
Завдання вищої школи полягає в тому, щоб навчити студентів само-
стійно добувати знання, використовуючи різноманітні джерела інформації,
планувати пізнавальну діяльність, розвивати навички самоконтролю.
Останнім часом з’явились дослідження, присвячені проблемі підвищення
ефективності навчання предметів вузівського курсу, в тому числі і трудо-
вого навчання. В них автори розробляють і пропонують використовувати
при вивченні предметів такі методи активного навчання, як проблемний,
модульне навчання, різнорівневе навчання тощо. Вони мають величезний
освітній потенціал, сприяють інтелектуальному розвитку студентів. Прові-
дним напрямом реалізації нового змісту трудового навчання, як підкресле-
но в Державному стандарті освітньої галузі «Технологія», є проектно-
технологічна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини:
від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Вона є альтер-
нативою традиційному підходу до освіти, який ґрунтується головним чи-
ном на засвоєнні готових знань і їх відтворенні. Численними дослідження-
ми було підтверджено, що проектна діяльність виступає як важливий ком-
понент системи продуктивної освіти і являє собою нетрадиційний спосіб
організації освітніх процесів через активні способи дій, спрямованих на
реалізацію особистісно-діяльнісного підходу. Оволодіння проектними ме-
тодами дає змогу педагогу перейти на більш високий рівень особистої
освіченості, виробляє вміння пов’язувати теорію з практичною діяльністю,
розуміти значущість її застосування в конкретних умовах.
Проблемі застосування проектно-технологічної діяльності на уроках
трудового навчання присвячена значна кількість наукових праць. Окремі
питання використання методу проектів на уроках трудового навчання ві-
дображено в дослідженнях О.М. Коберника, Г.А. Кондратюка,
Н.В. Матяш, В.К. Сидоренка, В.Д. Симоненка тощо.
Визначаючи цінність положень, обґрунтованих названими вище
представниками, слід підкреслити, що застосування проектного підходу в
різних галузях, зокрема проектуванні і виготовленні швейних виробів, має
ряд особливостей. Щоб проаналізувати їх характер, звернемося до поняття
«проектування» та дамо його визначення.
Проектування – це послідовні дії від поставленої проблеми до розро-
бки рішення, яке задовольняє суспільні та індивідуальні потреби і вироб-
ничі можливості. Основний зміст проектування полягає в конструюванні
сукупності дій та засобів, що дають змогу розв’язати поставлені завдання й
проблеми, досягти визначених цілей. Успішність проектування забезпечу-
ється за умови правильної логічної послідовності дотримання етапів вико-
нання творчих проектів. В освітній галузі «Технологія» метод проектів –
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
це комплексний процес, який формує основи технологічної грамоти, куль-
туру праці і спрямований на оволодіння студентами способами перетво-
рення матеріалів, енергії, інформації технологіями їх обробки. Метод про-
ектів спрямований на самостійну творчу роботу, яка виконується студен-
том або групою студентів під керівництвом (при допомозі) майстра вироб-
ничого навчання [4].
Під час проектування студенти набувають досвіду використання
знань при вирішенні так званих некоректних завдань, коли нема готового
відомого рішення. Таким чином, є можливість набути досвіду творчості,
тобто фантазування, комбінування й модернізації відомих рішень для до-
сягнення нового результату. Мета проектування – досягти інформаційної
забезпеченості, технологічної вмілості, інтелектуальної і вольової підгото-
вленості. Воно передбачає системне й послідовне моделювання тренуваль-
ного розв’язання проблемних ситуацій, які потребують пошукових зусиль,
спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів розроб-
ки проектів і оформлення письмового звіту практичного результату, їх не-
одмінний публічний захист і аналіз підсумків.
Прагнення виконати творчий проект розвиває вміння аналізувати
свої дії, сприяє успішному подоланню психологічних і пізнавальних пере-
шкод. Студенти вчаться захищати свій проект публічно, коректно реагува-
ти на рецензію.
Нині в найбільш розвинутих галузях промисловості процес проекту-
вання виробів складається з трьох етапів: зародження ідеї, розробки проек-
ту, виготовлення і випробування моделі виробу [1].
У творчих проектах студенти проектують виріб від ідеї до впрова-
дження в реальність, з урахуванням потреб, традицій, можливостей. При
чому, всі етапи проектування потребують інтелектуальної підготовки, по-
шуку матеріалів, інструментів, обладнання тощо. Оскільки процес вигото-
влення швейних виробів відрізняється від виготовлення, наприклад, суве-
нірних виробів, то і оформлення проектно-технологічної документації ма-
тиме свої відмінності.
Під час проектування одягу здійснюється процес перетворення мате-
ріалу, з якого він повинен бути виготовлений, в структурно-організований
об’єкт – річ з необхідним комплексом властивостей. Результатом проекту-
вання є модель виробу і комплект документації, який визначає його будову
і містить усі відомості, потрібні для виготовлення, контролю й експлуата-
ції цього виробу.
На виробництві у створенні проекту виробу беруть участь такі спеці-
алісти: художники, дизайнери, модельєри, конструктори, конфекціонери,
технологи, швачки, робітники-нормувальники, лекальники тощо. Вони ре-
тельно вивчають вимоги до виробу: функціонально-експлуатаційні; психо-
фізіологічні; вимоги, які визначає зовнішнє середовище; конструктивні;
технологічні; економічні; естетичні.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
Під час практичних занять студент має провести таку роботу само-
стійно. У процесі проектування і виготовлення швейних виробів виникає
ряд проблем, що стосуються вибору об’єкту праці, аналізу технологічних
операцій, оформлення технологічної документації готового виробу. Саме
застосування проектно-технологічного підходу спрощує основні етапи
оформлення комплекту документації до виготовленого швейного виробу.
Загалом, створення одягу, який відповідатиме всім вимогам спожи-
вача, розмірам і формам його тіла, – складне і відповідальне завдання. У
процесі виробництва одягу неможливо врахувати всі запити і смаки кожної
людини, тому проектування починають і закінчують вивченням попиту
споживачів за допомогою анкет, виставок, ярмарок тощо.
Розглянемо етапи проектно-технологічної діяльності, а саме: органі-
заційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний.
Організаційно-підготовчий етап включає в себе: пошук і аналіз про-
блеми, вибір теми проекту, планування проектної діяльності за етапами,
збір, вивчення й обробка інформації з теми проекту. На виробництвах за
реалізацію своєї продукції спостерігають представники підприємств.
Отримана в результаті опитування інформація обов’язково враховується
під час проектування нових моделей. Студенти ж можуть використовувати
інші можливості: інформацію з газет і журналів, книжок, радіо і телеба-
чення. Першим етапом розробки творчого проекту швейного виробу є тех-
нічне завдання, яке включає в себе: призначення виробу, що проектується,
вимоги до конструкції, вимоги до матеріалів. Після технічного завдання
розробляється технічна пропозиція, яку починають з розгляду ескізів мо-
делей-аналогів. На етапі розробки технічної пропозиції робота полягає в
збиранні інформації про проектований виріб, тобто того досвіду формо-
творення, який існує в практиці виготовлення аналогічних виробів. Аналіз
форми виробу, його композиційне рішення проводиться в зв’язку з при-
значенням, будовою, матеріалами, технологією, тенденціями формотво-
рення.
Наступним етапом проектно-технологічної діяльності є конструктор-
ський етап, що передбачає пошук оптимального вирішення завдання прое-
кту (дослідження варіантів конструкції з урахуванням вимог дизайну, ви-
бір технології виготовлення, економічна оцінка, екологічна експертиза),
складання конструкторської та технологічної документації. Іншими слова-
ми – художньо-конструкторська пропозиція. Тут пропонується велика кі-
лькість рішень у вигляді ескізів, рисунків, ведеться пошук і відпрацювання
форми виробу за допомогою макетування з умовного матеріалу. Всі пропо-
зиції детально аналізуються і вибирається найкращий варіант для подаль-
шої розробки з точним описом зовнішнього вигляду.
Третій – технологічний етап – включає в себе складання плану прак-
тичної реалізації проекту, добір необхідних матеріалів, інструментів й
устаткування, виконання запланованих операцій, поточний контроль якос-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
ті, внесення, за необхідності, змін у конструкцію і технологію.
Технологічний етап є найважчим етапом при проектуванні одягу. У
ході його виконання здійснюється вибір матеріалів на виріб, вивчається
розмірна характеристика типової фігури, зумовлюється вибір припусків на
вільне облягання, виконується розрахунок і креслення основи конструкції
виробу, здійснюється моделювання виробу. На технологічному етапі після
встановлення і художньо-конструкторського погодження робочих крес-
лень виробу виготовляється дослідний зразок, призначений для художньо-
конструкторського оцінювання нового виробу.
Процес моделювання ґрунтується на розрахунку перехідного коефі-
цієнта, основних конструктивних елементів моделі і нанесенні модельних
особливостей на креслення основи [3].
Під час роботи над технічним проектом розробляються методи тех-
нологічної обробки складальних одиниць (вузлів) і всього виробу в цілому.
Крім того, проектуються елементи художнього оформлення з методикою і
способами їх виконання, виконується комплект лекал виробу, а також роз-
робляються норми витрат матеріалів (для чого виконується експеримента-
льна розкладка лекал).
Наступним етапом розробки творчого проекту є розробка робочої
документації, а саме розробка робочих лекал, карта витрат матеріалу, тех-
нічне розмноження лекал.
Проектування контурів лекал деталей різноманітних розмірів і ростів
на основі середнього розміру і росту, виділених, як базових, називається
технічним розмноженням лекал. Існує кілька способів технічного розмно-
ження лекал: групування, променевий і пропорційно-розрахунковий.
Останній – четвертий – етап проектування – заключний. Він має на
меті оцінити якість та проаналізувати результати виконання проектування
(виставка, продаж, публікація).
У процесі роботи над проектом вивчаються такі стадії проектування
одягу: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний
проект, розробка творчої документації. У ході виконання проектно-
технологічної документації закріплюються знання з конструювання одягу,
засвоюється методика моделювання.
Кількість учасників виконання проекту залежно від його складності
може бути різною. Творче завдання може бути виконане індивідуально,
парами, мікрогрупами. Робота, що вимагає великих затрат часу, частково
може бути виконана в домашніх умовах.
Захист творчих проектів можна організувати у вигляді показу моде-
лей, виставок, ярмарки тощо. Він посилює комунікативні здібності студен-
тів, їх уміння аргументовано представити свій проект, захистити його.
Метод проектів розглядається як інтерактивна педагогічна техноло-
гія, мета якої зорієнтувати студентів на актуалізацію опорних знань та фо-
рмування нових знань і умінь для активного включення їх у проектну дія-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
льність в соціокультурному середовищі [2].
У сучасній педагогіці метод проектів – це спосіб досягнення дидак-
тичної мети через детальну розробку проблеми, що має завершатися ціл-
ком реальним, відчутним, практичним результатом, оформленим тим чи
іншим способом. Рекомендації зі змісту, методики та організації проектно-
технологічної діяльності студентів є орієнтовними, бо неможливо врахува-
ти всю різноманітність матеріально-технічної бази, здібностей конкретних
студентів та багато інших особливостей і умов. Проектна технологія має
широкі можливості для стимулювання інтересу майбутніх вчителів до на-
вчання та підвищення їхньої фахової майстерності. Вона значно покращує
результативність навчально-пізнавальної діяльності, розвиває у студентів
творче мислення, виховує відповідальність, формує здібності виділяти го-
ловне, правильно визначати мету, планувати діяльність, критично міркува-
ти, досягати бажаних результатів. Саме ці важливі якості мають бути хара-
ктерними для майбутніх вчителів трудового навчання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні: Навч.-
метод. посібник / За заг. ред. О.М. Коберника, Г.В. Трещука. – Умань:
СПД Жовтий, 2008. – 212 с.
2. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / За ред.
С.О. Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 502 с.
3. Хоменко Л.М. Методика розробки творчого проекту з технології по-
шиття виробів. – Трудова підготовка в закладах освіти. – № 4, 2003. –
С. 22‒24.
4. Цина Андрій. Проектно-технологічна діяльність учнів 8 класу на уро-
ках трудового навчання. – Трудова підготовка в закладах освіти. –
№ 11, 2009. – С. 21‒25.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 378.14
Валентина Харитонова
викладач кафедри художньої
та технічної творчості
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ
ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
В статті розкривається необхідність формування у студентів ху-
дожньо-конструкторських знань та вмінь у процесі підготовки інженер-
но-педагогічних кадрів для легкої промисловості.
Ключові слова: художньо-конструкторська діяльність, художньо-
конструкторські знання та вміння, технологічна освіта, швейне виробни-
цтво.
В статье раскрывается необходимость формирования у студентов
художественно-конструкторских знаний и умений в процессе подготовки
инженерно-педагогических кадров для легкой промышленности.
Ключевые слова: художественно-конструкторская деятельность,
художественно-конструкторские знания и навыки, технологическое обра-
зование, швейная промышленность.
In the article a forming necessity opens up for the students of artisticallydesigner
knowledge’s and abilities in the process of training of engineerpedagogical
personnel’s for light industry.
Key words: artistically-designer activity, knowledges of artisticallydesigners
and skills, technological education, sewing industry.
Сучасна інженерно-педагогічна підготовка кадрів для легкої промис-
ловості має бути спрямована на формування творчої особистості, яка здат-
на орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, уміє швидко прийма-
ти правильні рішення, володіє новітніми технологіями в галузі швейного
виробництва. Даний висновок обумовлюється законами ринкової економі-
ки і жорсткої конкуренції, вимагає глибоких знань, умінь і творчого підхо-
ду до справи. Художньо-конструкторська діяльність у процесі проектуван-
ня та виготовлення швейних виробів відкриває широкі можливості для ви-
явлення студентами власної індивідуальності, безпосередньої їх участі у
цій діяльності на доступному рівні складності, розкриває великі перспек-
тиви комплексного розвитку творчого потенціалу особистості.
Актуальність нашого дослідження визначається вимогами естетич-
ного виховання молоді, необхідністю формування у студентів художньо-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
конструкторських знань та умінь у процесі їх інженерно-педагогічної осві-
ти. Аналіз змісту підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного
профілю переконує в необхідності введення в навчальний процес основ з
художнього конструювання. Це й обумовило вибір теми статті.
Метою статті є розкриття можливостей формування художньо-
конструкторських знань та вмінь студентів у процесі підготовки інженер-
но-педагогічних кадрів для легкої промисловості.
З метою вирішення завдань дослідження нами проаналізовано та уза-
гальнено психолого-педагогічну, спеціальну та методичну літературу щодо
сутності художнього проектування одягу, вивчено програми для вищих
навчальних закладів, що забезпечують підготовку фахівців для легкої про-
мисловості, здійснено спостереження за діяльністю студентів у процесі ви-
готовлення швейних виробів.
У 20‒30-ті роки ХХ століття підготовку «інженера-педагога» вчені
розглядали перш за все як підготовку інженера певної спеціальності (інже-
нер-технолог, інженер-конструктор і т. і.), якому необхідно дати додаткову
психолого-педагогічну і методичну підготовку у вигляді «надбудови» над
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |