Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Збірник наукових праць, частина 2, 2009 25 страница



Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

виявляється в успішному вирішенні різноманітних педагогічних завдань

при високому рівні організації навчально-виховного процесу. Головні її

ознаки розкриваються у тих якостях особистості вчителя, які породжують

цю діяльність, забезпечують її успішність. І ці якості треба шукати не

тільки в уміннях, але й у тому єднанні якостей особистості, які дають

можливість діяти продуктивно та творчо. І, по-друге, справжня

майстерність вчителя, яка повинна включати ідеали, культуру, духовне ба-

гатство, його моральність, ерудицію, вміння володіти словом, почуттями.

Воно стає справжньою творчістю, коли учень та педагог у процесі

спілкування збагачують один одного, розкривають повністю свої здібності.

Г. Хозяїнов пропонує структуру підготовки майбутнього вчителя до

педагогічної діяльності, яка відображає такі рівні майстерності, як:

– теоретичні та методичні знання;

– професійні та прикладні вміння;

– позитивне ставлення до даного виду діяльності.

Вивчення процесу підготовки майбутніх вчителів трудового навчан-

ня показує, що ця проблема є актуальною і сьогодні, а аналіз психолого-

педагогічної літератури і дисертаційних досліджень із проблеми підготов-

ки майбутніх учителів трудового навчання до естетичного виховання учнів

свідчить, що у науковій літературі ця проблема розроблена недостатньо.

Проведений аналіз наукових робіт, в яких досліджується проблема

професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя трудового нав-

чання свідчить про те, що якість підготовки спеціаліста будь-якого

профілю у великій мірі залежить від ступеня обґрунтованості трьох основ-

них компонентів навчального процесу: мети навчання (для чого вчити),

змісту навчання (чого навчати), методів навчального процесу (як навчати).

Мета підготовки майбутніх учителів трудового навчання визначається, у

першу чергу, одним із принципів педагогіки – принципом зв’язку навчання

з практикою, з урахуванням суспільно-історичних умов, в яких учитель

повинен буде жити та працювати. Мета навчання зумовлює зміст освіти,

тобто систему знань та вмінь. Будь-яке обґрунтування вмінь означає у той

же час визначення необхідних майбутньому вчителю обсягу знань. Будь-

яке вміння передбачає наявність завдання, яке буде вирішене за його до-

помогою. Тому система вмінь, що повинна включатися у мету навчання,



визначається реальними життєвими проблемами, які повинен буде

вирішувати майбутній учитель. Відокремлювання і аналіз умінь дозволяє

одночасно визначити об’єм та зміст знань, які складають ці вміння.

Проаналізувавши дослідження багатьох вчених ми дійшли висновку,

що перебудова школи може бути виконана лише у тому випадку, коли пе-

дагоги володіють майстерністю гармонійного розвитку особистості,

технологією виховання та навчання школярів.

Таким чином, прогрес усієї системи освіти залежить від якісних змін

у підготовці вчителя, який є носієм культурного потенціалу народу. Без

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

кваліфікованого, грамотного, культурного вчителя неможливий творчий

розвиток дитини, який передбачає розвиток її талантів; розумових,

фізичних та естетичних здібностей; пізнавальних можливостей та якостей

особистості, тому професійна підготовка вчителя і, зокрема, вчителя тру-

дового навчання, так актуальна на сьогодення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барахтян Н.Н. Формирование у студентов профессиональных арти-

стических умений как компонента педагогического мастерства: Дис.

… канд.пед.наук: 13.00.01 / Киев. гос. пед. ин-т им.

М.П. Драгоманова. – Киев, 1993. – 177 с.

2. Батышев С.Я. Производственная педагогика. – М.: Машиностроение,

1974. – 672 с.

3. Белозерцев Е.П. Учитель труда: состояние и перспективы профессио-

нальной подготовки // Советская педагогика. – 1983. – № 6. –

С. 93‒99.

4. Кузьмина Н.В., Гинецинский В.И. Актуальные проблемы профессио-

нально- педагогической подготовки учителей // Советская педагогика.

– 1982. ‒ № 8. – С. 63‒65.

5. Україна XXI століття. Державна національна програма. Освіта: Про-

ект // Освіта. – 1992. – Грудень.

6. Макаренко А.С. Педагогические сочинения: В 8 т. Т. 5. – М.: Педаго-

гика, 1985. – 336 с.

7. Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5 т. – К.: Радянська

школа, 1979. – Т. 1. – 686 с.

8. Сухомлинский В.А. Хрестоматия по этике. – М.: Педагогика, 1990. –

303 с.

9. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. – К.: Радянська школа,

1984. – 254 с.

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

УДК 531/534 (075.8)

Андрій Ткачук

доцент кафедри

загальнотехнічних дисциплін

та методики трудового навчання

Іван Ткачук

доцент кафедри фізики

та методики її викладання

Кіровоградський державний

педагогічний університет

ім. В. Винниченка

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ УМОВ

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ СТАТИКИ АБСОЛЮТНО ТВЕРДОГО

ТІЛА НА РІВНОВАГУ ЗБІЖНОЇ СИСТЕМИ СИЛ

В статті розглянуті особливості вивчення загальних умов

розв’язування задач статики абсолютно твердого тіла на рівновагу збіж-

ної системи сил шляхом використання алгоритмізації послідовності ана-

літичного розв’язку. Даний підхід дає можливість майбутнім вчителям

технологічної освіти при вивченні такого розділу технічної механіки, як

теоретична механіка (статика абсолютно твердого тіла), більш повно-

цінно засвоювати матеріал та виробити ефективну систему знань, умінь

і навичок, необхідних при вивченні наступних розділів: опору матеріалів,

теорії механізмів і машин, деталей машин.

Ключові слова: технічна механіка, статика абсолютно твердого

тіла, система збіжних сил, алгоритм розв’язку задач.

В статье рассмотрены особенности изучения общих условий реше-

ния задач статики абсолютно твёрдого тела на равновесие сходящейся

системы сил путём использования алгоритмизации последовательности

аналитического решения. Данный подход даёт возможность будущим

учителям технологического образования при изучении такого раздела

технической механики, как теоретическая механика (статика абсолютно

твёрдого тела), более полноценно усваивать материал и выработать

эффективную систему знаний, умений и навыков, необходимых при изуче-

нии следующих разделов: сопротивления материалов, теории механизмов

и машин, деталей машин.

Ключевые слова: техническая механика, статика абсолютно твёр-

дого тела, система сходящихся сил, алгоритм решения задач.

The article discusses the features of the study general conditions for solving

problems of statics absolutely solid on the balance of converging force sysЗбірник

наукових праць. Частина 3, 2010

tem by using the algorithmization of the sequence of analytic interpretation. This

approach enables future teachers to technology education in the study of such a

section of technical mechanics, as a theoretical mechanics (statics absolutely

solid), more fully absorb the material and develop an effective system of knowledge

and skills needed to study the following topics: the resistance of materials,

theory of mechanisms and machinery, machine parts.

Key words: technical mechanics, statics absolutely solid, converging

force system, algorithm for solving.

Наукові основи технічної підготовки вчителів з технологічної освіти

є базовою і системотвірною ланкою у формуванні їхніх професійних знань

та умінь, що зумовлює внесення відповідних змін та коректив у зміст на-

вчальних дисциплін техніко-технологічного циклу. Аналіз системи профе-

сійної підготовки вчителів технологічної освіти у вищих навчальних за-

кладах засвідчив, що рівень технічної підготовки майбутніх учителів є не-

достатнім для кваліфікованого виконання своїх обов’язків у сучасних умо-

вах, які позначені переорієнтацією трудового навчання на проектно-

технологічну діяльність учнів [1].

Розв’язанню практичних проблем реформування змісту технологіч-

ної освіти та розробці теоретико-методичних засад підготовки вчителів

присвячені дослідження В. Гусєва, Р. Гуревича, О. Коберника,

О. Коваленко, Г. Кондратюка, Г. Левченка, В. Мадзігона, В. Сидоренка,

В. Стешенка, Г. Терещука та інших [2].

Одним із основних шляхів реформування освіти, визначених Дер-

жавною національною програмою «Освіта. Україна ХХІ століття», є за-

провадження у навчальний процес сучасних педагогічних технологій та

науково-методичних досягнень. Пріоритетними в освіті є нове ставлення

до знань та інтелекту підростаючого покоління.

З огляду на це, актуальним є питання розробки наукових засад

технічної підготовки майбутніх вчителів технологічної освіти, що потребує

теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності

структурних змін у навчальних програмах і посібниках з технічних нав-

чальних дисциплін.

Відповідно до вимог Болонського процесу, технічна підготовка

вчителів технологічної освіти потребує нового підходу до формування її

змісту. За таких умов здійснюється безпосередній вплив досягнень сучас-

них вимог до професійної підготовки вчителів на зміст освіти, пов’язаний

із рівнем науково-технічного прогресу, а також непрямий – за рахунок ви-

никнення сучасних виробничих та інформаційних технологій [3].

«Теоретична механіка» – перший розділ курсу «Технічна механіка»,

який є однією з головних професійно-орієнтованих дисциплін для майбут-

ніх учителів зі спеціальності «0101 Педагогічна освіта. 6.010103 Техноло-

гічна освіта» [4]. Вивчення цього розділу забезпечує підготовку студентів

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

до оволодіння методичними знаннями та уміннями конструкторсько-

технологічного характеру, що будуть їм необхідні при вивченні таких на-

ступних розділів, як «Опір матеріалів», «Теорія механізмів і машин», «Де-

талі машин».

Навчальним планом на вивчення розділу «Теоретична механіка» пе-

редбачено 108 годин: 34 години лекцій, 16 годин практичних та 58 годин –

на самостійне опрацювання матеріалу. Підвищення ефективності підготов-

ки майбутнього фахівця, на наш погляд, полягає в пошуку шляхів оптима-

льного використання різних засобів, методів та форм засвоєння навчально-

го матеріалу. У цій роботі показано ефективний метод поліпшення рівня

засвоєння матеріалу через алгоритмізацію послідовності аналітичного

розв’язування задач на прикладі вивчення однієї з тем дисципліни – «Сис-

тема збіжних сил» [5].

Так, при вивченні загальних умов розв’язування задач статики на рі-

вновагу збіжної системи сил, нами запропонована наступна послідовність:

1. Прочитавши умову задачі та виписавши вихідні дані, слід визна-

чити об’єкт дослідження, тобто те тіло (точку), рівновагу якого слід роз-

глянути в даній задачі.

2. Зобразити (розставити) у вигляді векторів усі діючі на дане тіло (і

тільки на дане тіло) активні сили і сили реакцій в’язей. При визначенні на-

прямку сил реакцій в’язей і зображенні цих сил на малюнку слід дотриму-

ватись вимог, що наведені в п. 2.2 лекції № 2 [5].

3. Звільнити від в’язей вибране тіло і замінити їх дію силами реакцій

в’язей; Звільнене від в’язей тіло з прикладеною до нього системою актив-

них сил і сил реакцій слід зображати окремо (коли буде набутий достатній

навичок, можна вибране тіло виділяти з конструкції подумки і зображати

всі діючі на нього активні сили і реакції в’язей на загальному рисунку).

4. Розглянути рівновагу даного твердого тіла як вільного з урахуван-

ням активних сил і реакції в’язей.

5. Вибрати координатні осі та скласти рівняння рівноваги, які б ви-

ражали аналітичні умови рівноваги тіла.

Аналітичні умови рівноваги просторової системи збіжних сил:

для рівноваги просторової системи збіжних сил (F, F,..., Fn) 1 2 необхідно і

достатньо, щоб алгебраїчні суми проекцій сил системи на три взаємно пер-

пендикулярні осі ÷

ø

ö

çè

æ å å å

= = =

n

i

iz

n

i

iy

n

i

ix F F F

1 1 1

,, дорівнювали нулю ‒

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

ï ï ï

î

ï ï ï

í

ì

= + + + =

= + + + =

= + + + =

å

å

å

=

=

=

... 0,

... 0; (1)

... 0;

1 2

1 2

1 2

z z nz

n

i

iz

y y ny

n

i

iy

x x nx

n

i

ix

F F F F

F F F F

F F F F

де система рівнянь (1) і є рівняннями рівноваги.

Для складання рівнянь рівноваги необхідно спочатку вибрати осі ко-

ординат. При застосуванні аналітичних умов рівноваги велике значення

має саме вдалий вибір системи координат. Цей вибір можна проводити до-

вільно, проте отримані рівняння рівноваги будуть розв’язуватись простіше,

якщо одну з осей направити перпендикулярно до лінії дії будь-якої невідо-

мої сили реакції. Розв’язок отриманих рівнянь рівноваги слід, як правило,

проводити до кінця в загальному вигляді. Тоді для шуканих величин бу-

дуть одержуватись формули, що дозволяють проаналізувати отримані ре-

зультати. Числові значення заданих величин підставляються тільки в кін-

цеві формули, що дає змогу відстежити правильність обраних розмірнос-

тей.

При розв’язуванні задач на рівновагу збіжної плоскої системи сил

аналітичним методом за початок координат звичайно вибирають точку,

в якій збігається система сил. Якщо дві сили розглядуваної системи взаєм-

но перпендикулярні, то осі координат зручно напрямити вздовж цих сил.

Якщо ж взаємно перпендикулярних сил немає, то осі координат напрямля-

ють довільно, наприклад вісь х-ів – горизонтально, вісь у-ів – вертикально.

При розв’язуванні задач на рівновагу збіжної просторової системи

сил аналітичним методом початок координат також зручно вибирати в

точці прикладання сил. Якщо дві невідомі сили нормальні одна до одної,

то дві координатні осі рекомендується напрямити по цих силах. Взагалі,

слід вибирати систему координат так, щоб сили, які діють на тіло, були

розміщені по можливості в координатних площинах. При такому виборі

осей координат значно полегшується проектування сил на ці осі, а тим са-

мим і складання рівнянь рівноваги.

У випадку симетричного розміщення невідомих сил відносно коор-

динатної осі іноді можна зробити висновок про рівність цих сил, виходячи

безпосередньо з міркувань симетрії. Проте слід пам’ятати, що цей самий

результат можна дістати також з рівнянь рівноваги, отже, умови симетрії

можуть замінити іноді деякі з рівнянь рівноваги.

На початку, до вироблення навичок в складанні рівнянь рівноваги,

корисно значення проекцій сил на координатні вісі заносити в таблицю. Це

полегшує перевірку розв’язку та пошуку можливої помилки.

6. Визначити невідомі величини, розв’язавши рівняння рівноваги.

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

Як приклад застосування алгоритму для аналітичного розв’язку

задачі на рівновагу просторової збіжної системи сил, розглянемо насту-

пне: вантаж, на який діє сила тяжіння P, прикріплений за допомогою тро-

су до шарніру D, що кріпиться до вертикальної стіни трьома стержнями,

два з яких розташовані в горизонтальній площині, а третій – у вертикаль-

ній, за допомогою шарнірів. Сила опору вантажу від вітру R горизонталь-

на і паралельна стіні. Визначити силу натягу тросу S та зусилля в стриж-

нях 1 S, 2 S, 3 S, вважаючи стержні невагомими (рис. 1, а). Кути a і b – за-

дані.

Дано:

P, R,

a, b

S, 1 S –?

2 S, 3 S –?

Розв’язання:

1‒2. На вантаж Е, що знаходиться в рівновазі, діє система

трьох збіжних сил, які розташовані у вертикальній площині

паралельно стіні (рис. 1, б). Це сила тяжіння P, сила опору

вантажу від вітру R і сила натягу тросу S, що направлена по

ньому. Сила S повинна зрівноважити рівнодіючу сил P і R.

Рис. 1.

Відповідно, S = P2 + R2, так як сили P і R перпендикулярні.

Сила S утворює з вертикаллю кут j, для якого P

tgj = R, R

ctgj = P.

Розглянемо рівновагу шарніру D. Це тіло невільне – в’язями слугу-

ють стрижні AD, ВD та СD.

3. Згідно принципу звільнення твердих тіл від в’язей, дію стрижнів

на вузол D замінюємо реакціями 1 S, 2 S, 3 S, лінії дії яких направлені

вздовж стрижнів AD, ВD та СD. Крім цих трьох сил, до шарніру D прикла-

дена ще сила натягу тросу S.

ÐСОD = 90°

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

4. В точці D, сходяться чотири сили, що утворюють просторову сис-

тему збіжних сил (1 2 3) S, S, S, S (рис. 1, в).

5. Виберемо вісі координат, як показано на рис. 1, в, сумістивши

площину уОz з площиною, в якій діє сила 3 S. При цьому сили 1 S і 2 S

будуть лежати в координатній площині хОу.

Складаємо таблицю, в яку занесемо проекції всіх сил на осі координат:

S 1 S 2 S 3 S

X S = S × sinj x cosa 1 1 S = S × x cosa 2 2 S = -S × x 0 3 = x S

Y = 0 y S sina 1 1 S = -S × y sina 2 2 S = -S × y sin b 3 3 S = -S × y

Z S = S × cosj z 0 1 = z S 0 1 = z S cos b 3 3 S = S × z

Додаючи елементи кожного рядка даної таблиці (алгебраїчна сума

проекцій всіх сил на відповідну координатну вісь) та прирівнюючи суму

відповідного рядка до нуля, одержимо три рівняння рівноваги просторової

системи збіжних сил () 1 2 3 S, S, S, S:

1). sin cos cos 0 0; 1 2 3 1 2

= + × - × + × = + + + = å

=

S S S S S S j S a S a x x x x

n

i

ix

2). 0 sin sin sin 0; 1 2 3 1 2 3

= × - × - × - = + + + = å

=

S S S S S S a S a S b y y y y

n

i

iy

3). cos 0 0 cos 0. 1 2 3 3

= × + + + × = + + + = å

=

S S S S S S j S b z z z z

n

i

iz

6. Визначаємо невідомі величини, розв’язавши рівняння рівноваги.

Так як

cos2 j + sin2 j =1, j j

j

2 2

cos

cos

1+ sin = і j

j 2

cos

1+ tg = 1, то

2 2

2 2

2 2 2

cos 1

P R

P

P

P R

P

R

P

tg R +

=

+

=

+

=

÷ø

ö

çè

+ æ

=

+

=

j

j

.

Так як

cos2 j + sin2 j =1, j j

j

2 2

sin

1 1

sin

cos + = і j

j 2

sin

ctg +1 = 1, то

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

2 2

2 2

2 2 2

sin 1

P R

R

R

P R

R

P

R

ctg P +

=

+

=

+

=

÷ø

ö

çè

+ æ

=

+

=

j

j

Враховуючи це при розв’язанні системи рівнянь рівноваги, з третього

рівняння одержимо:

b b b

j

cos cos cos

cos 2 2

2 2

P R P

P R P

S S + = -

+ ×

= -

×

= -;

З першого рівняння рівноваги маємо:

a a a

j

cos cos cos

sin 2 2

2 2

1 2

P R R

P R R

S S S + = -

+ ×

= -

×

- = -;

З другого рівняння рівноваги одержимо:

a

b

a

b

b

a

b

sin sin

sin

cos

sin

sin 3

1 2

P tg

P

S S S ×

=

- ×

= -

×

+ = -.

Звідки маємо

() ()

a

b

cosa sin 1 2 1 2

S S S S R P tg ×

- + + = - +, Þ

Þ a

b

cosa sin

2 1

S R P tg ×

× = - +, Þ a a

b

2 sin 2 cos 1 ×

-

×

×

S = P tg R.

a a

b

a a

b

a

b

a

b

sin sin 2 sin 2 cos 2 sin 2 cos 2 1 ×

+

×

×

=

×

+

×

×

-

×

- =

×

S = P tg S P tg P tg R P tg R.

Реакція 2 S стрижня ВD одержалась зі знаком «плюс», а це значить,

що зроблене припущення про її напрямок правильне – вона направлена від

точки D до точки В – стержень ВD працює на розтяг. Реакції 3 S стрижня

СD одержалась зі знаком «мінус», а це значить, що зроблене припущення

про її напрямок неправильне – вона в даних умовах рівноваги шарніру D

направлена в протилежну сторону (від точки С до точки D) – стрижень СD

працює на стиск. Реальний напрям реакції 1 S стрижня АD в даному випа-

дку залишається невідомим, оскільки ми не знаємо додатна вона чи

від’ємна, бо нам невідомі конкретні числові значення вихідних параметрів.

Таким чином, якщо одразу не очевидно, який із стрижнів стинутий, а

який розтягнутий, то можна попередньо вважати всі стрижні стиснутими.

Тоді одержане в результаті розв’язку рівнянь рівноваги від’ємне значення

реакцій того чи іншого стержня покаже, що дійсний напрямок цієї реакції

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

протилежний прийнятому.

Відповідь: a a

b

2 sin 2 cos 1 ×

-

×

×

S = P tg R; a a

b

2 sin 2 cos 2 ×

+

×

×

S = P tg R;

3 cos b

S = - P; 2 R2 S = P +.

Розглянутий метод поліпшення рівня засвоєння матеріалу шляхом

алгоритмізації послідовності аналітичного розв’язування задач статики аб-

солютно твердого тіла можна використовувати як під час проведення

практичних занять з теоретичної механіки, так і при проведенні усіх інших

форм занять.

Цей вид систематизації інформації, на нашу думку, можна викорис-

товувати для вивчення великої кількості тем даного курсу, що повинно

приводити, як свідчить досвід, до поліпшення ефективності вивчення ма-

теріалу та розвитку мислення. Водночас запропонований підхід повністю

відповідає ключовим тенденціям парадигми сучасної освіти: не формуван-

ня у студентів набору знань, умінь і навичок з відповідних дисциплін, а

формування системи та структури мислительної та практичної діяльності,

яка дасть змогу їм самостійно орієнтуватись в потоці навчальної та науко-

во-технічної інформації, вільно адаптуватися в нових соціально-

економічних і технічних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Корець М.С. Професійна спрямованість фундаментальних навчальних

дисциплін у фаховій підготовці вчителів технологій // Вища освіта

України. – 2006. – № 1. – С. 49‒53.

2. Корець М.С. Науково-технічна підготовка вчителів для освітньої галу-

зі «Технології» // Монографія. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002.

– 258 с.

3. Цвілик С.Д. Методологічні аспекти наступності графічної підготовки

вчителя трудового навчання у педагогічних вищих навчальних закла-

дах / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики на-

вчання у підготовці фахівців:методологія, теорія, досвід, проблеми. //

Зб. наук. пр. – Вип. 7. / Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – Київ –

Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2005. – С. 472‒479.

4. Програми вищих педагогічних закладів освіти: Технічна механіка (для

студентів спеціальності 7.010103 «Педагогіка і методика середньої

освіти. Трудове навчання» / Укл.: Ю.П. Колосвєтов, М.С. Корець,

І.Г. Трегуб. – К.: УДПУ ім. М.П. Драгоманова, 1998. – 12 с.

5. Теоретична механіка. Статика абсолютно твердого тіла. Частина І:

Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних

навчальних закладів спеціальності «Трудове навчання (Технічна пра-

ця)» / А. І. Ткачук. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. –

2008. – 216 с.

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

УДК 371

Олексій Торубара

д.п.н., декан технологічного факультету

Чернігівський національний

педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТВОРЧОСТІ В ПРОЦЕСІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ

В статті розкривається особливість управління розвитком творчо-

сті в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів.

Ключові слова: творчий процес, професійна підготовка, здібності.

В статье раскрывается особенность управления развитием твор-

чества в процессе профессиональной подготовки будущих учителей.

Ключевые слова: творческий процесс, профессиональная подготов-

ка, способности.

The article reveals features of the development of creativity in the process

of training future teachers.

Key words: creative process, training, skills.

Відповідно до логіки дослідження були проаналізовані сутнісні ха-

рактеристики педагогічної діяльності, її творчого аспекту, що мають зна-

чення для формування індивідуального стилю діяльності вчителя

(Ю.К. Бабанський, В.І. Данильчук, В.І. Загвязинський, В.А. Канкалік,

Н.Р. Ковалевська, В.В. Краєвський, Н.В. Кузьміна, Ю.Н. Кулюткін,

М.Д. Никандров, В.У. Сериков, Г.С. Сухобська і ін.). Індивідуальний стиль

педагогічної діяльності визначається О.К. Черничкіною як «сукупність ін-

дивідуально-особистих характеристик вчителя, що виявляються у своєрід-

ній композиції педагогічних поглядів, відчуттів, установок, що обумовлю-

ють особливий підхід до вирішення педагогічних задач, індивідуально-

неповторну манеру і динаміку педагогічного спілкування. Найбільш адек-

ватним проявом педагогічного стилю діяльності є система роботи вчителя,

що виступає як результат його професійного саморозвитку, оптимальне

поєднання елементів професійної майстерності» [1, с. 9]. Найефективні-

шою системою є та, яка більшою мірою допускає індивідуальну роботу та

роботу студента з викладачем.

Критерієм «творчого» в будь-якій галузі людської діяльності є ство-

рення нового, невідомого раніше. Причому факт новизни не обов’язково

повинен бути пов’язаний з відкриттям: новими можуть бути визнані вибір

оригінального шляху до вже відомого результату, постановка і вирішення

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

певної педагогічної проблеми тощо. Нове, таке, що виникає в результаті

творчої діяльності вчителя, ніколи не виникає на порожньому місці, воно

пов’язане з переробкою або узагальненням попереднього досвіду. Варіати-

вність підходу до дійсності зазвичай буває властива дивергентному мис-

ленню, такому, що враховує «відмінності», неоднозначність можливих ви-

рішень і запитань.

Можна говорити про такі риси творчого мислення: здатність перене-

сення знань і умінь в нову ситуацію, бачення нової проблеми в знайомій і

нестандартній ситуаціях, здатність визначати нову функцію об’єкту [2].

Для завершального етапу творчого процесу притаманні такі якості, як само-

критичність (відносно результатів творчості) і завзятість в доведенні справи

до кінця. Педагогічна ідея, наукова гіпотеза, теорія можуть виявитися не-

спроможними або невтіленими в кінцевій конкретній формі без цих рис

особистості. Для формування творчого мислення необхідне нежорстке

управління пізнавальним процесом (якщо умовно його розділити на жорст-

ке (характерне для технології масово-репродуктивної підготовки), напівжо-


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 19 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.103 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>