• Малий таз. Площини і розміри малого таза 4 страница

• Зниження рухової активності вагітних призво­дить до ожиріння, виникнення запорів, а в пологах — до слабкості пологової діяльності. Тому вагітним, особливо тим, у кого робота пов’язана з малою руховою активністю, слід рекомендувати комплекс вправ, що позитивно впливають на перебіг вагітності та пологів. Про­те навантажень, що призводять до фізичної та розумової перевтоми, слід уникати.

вота. Одягати його потрібно лежачи, він має лише підтримувати, а не стискати жи­віт. Не менш зручним має бути і взуття ва­гітної: просторим, на низькому підборі.

Категорично забороняється ку­ріння, а також вживання алко­голю, оскільки це негативно впли­ває не лише на організм вагітної, а й на розвиток плода.

Усі жінки під час вагітності повинні займатися гігієнічною гімнастикою. Комп­лекс фізичних вправ передбачає зміцнення м’язів усього тулуба, особливо передньої черевної стінки та м’язів тазового дна, збільшення рухомості суглобів таза і хреб­та, покращення зовнішнього дихання.

Виконання фізичних вправ сприяє тому, що пологи перебігають швидше і легше, рідше спостерігаються аномалії полого­вих сил, травми пологових шляхів, кро­вотечі в ранньому післяпологовому пе­ріоді.

Фізичні вправи призначає лікар жіночої консультації після ретельного обстеження вагітної, а заняття проводить медсестра, яка пройшла відповідну підготовку.

Вагітна спочатку відвідує групові заняття, а згодом вона може виконувати вправи самостійно. Для кожного терміну вагіт­ності існує певний комплекс вправ. Пісйя 35—36 тижнів до нього включають при­йоми знеболювання пологів.

Наприкінці вагітності жінку ознайомлю­ють з комплексом вправ, які рекомен­дується виконувати в післяпологовому

ХАРЧУВАННЯ ВАГІТНИХ.........

Харчування вагітної має бути раціональним: повноцінним і різноманітним за набором хар­чових продуктів, що забезпечують потреби вагітної та плода, а також правильно розпо­діленим протягом дня.

Правильне харчування є важливим фак­тором у запобіганні анемії, гестозам, гіпо­трофії плода, аномаліям пологових сил.

Харчовий раціон вагітних має включати білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікро­елементи, воду. Складаючи раціон хар­чування вагітної, слід враховувати ха­рактер її трудової діяльності, зріст, масу тіла, термін вагітності.

♦Білки вагітна може одержувати, вжива­ючи м’ясо, рибу, молоко і молочнокислі продукти, хліб, крупи. Важливо, щоб 50% білків були рослинного походження.

Табл. 7.9. Енергетична цінність раціону для жінки із середньою масою тіла (близько 60 кг)

І половина	II половина вагітності
вагітності

калорійність калорійність має зрос- має складати тати до 2800-3000 ккал, 2400—2700 ккал кількість білків — до й містити 110 г 120 г, жирів — до 85 г білків, 75 г жирів і вуглеводів — до 400 г і 350 г вуглеводів

♦Потреба в жирах має задовольнятися за рахунок як тваринних, так і рослинних жирів (не меше 50%). Із тваринних жи- періоді. Крім фізичних вправ, у жіночій консультації потрібно проводити ультра­фіолетове опромінювання.

рів перевагу слід надавати вершковому маслу.

♦Вуглеводи надходять в організм із про­дуктами, що мають багато клітковини (хліб, овочі, фрукти, ягоди).

♦ Кількість рідини має складати 1—1,2 л (включаючи супи, молоко, чай, компоти).

♦Джерелом вітамінів є бобові, ягоди, фрукти, картопля, хліб грубого помо­лу, м’ясо, сир, молоко, вершкове масло. Взимку й навесні слід призначати вітамін­ні препарати.

♦ Важливе значення має забезпечення організму вагітної мінеральними речови­нами, особливо кальцієм, фосфором, ка­лієм, натрієм. Ці елементи беруть участь у формуванні скелета плода, а також у підготовці до пологів. Вони містяться в усіх продуктах рослинного і тваринного походження.

♦Джерелом кальцію є сир і молоко. На солі калію багаті яблука, сливи, курага, абрикоси, картопля, вівсяна крупа.

♦Вагітна повинна отримувати достатню кількість заліза, яке є в яблуках, м’ясі, печінці.

♦їжу слід приймати 3-4 рази на день, у другій половині вагітності — 5—6 разів.

♦У цей час слід обмежувати кількість солі до 6—8 г на добу. Раціонально також обмежити вживання кондитерських ви­робів, варення, тому що вони сприяють збільшенню маси плода.

Вагітна жінка має бути взята на облік у жіночій консультації до 12 тижнів вагіт­ності. До цього терміну вагітності повинні бути проведені всі необхідні обстеження, які дають можливість виявити ускладнен­ня вагітності та діагностувати екстрагені- тальні захворювання, при яких вагітність доношувати недоцільно або ризиковано.

Табл. 7.10. Об’єм необхідних обстежень

Назва

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Група крові, резус-фактор крові

Аналіз крові на К\У

[Аналіз крові на ВІЛ-інфікування

Біохімічний аналіз крові

Бактеріоскопічне дослідження вагіналь- ного вмісту (ступінь чистоти)

Аналіз крові на гепатит В і С

Флюорографічне обстеження всіх дорослих членів сім’ї вагітної

УЗД-обстеження

Огляд терапевта, стоматолога, ЛОР-фахівця, окуліста

Кардіотахографія

Термін проведення

при взятті на облік, у 2-3 триместрах, при виявленні відхилень — після лікування

при взятті на облік, при кожному відвідуванні лікаря жіночої консультації

при взятті на облік. При резус-нега- тивній крові — визначення титру антитіл у першій половині вагітності щомісячно, у другій половині — двічі на місяць

при взятті на облік, в 1 і 2 триместрах [при взятті на облік, в 2—3 триместрах

при взятті на облік

в 16-18 тижнів, в 25-26 тижнів при взятті на облік, у 3 триместрі

у ЗО, 36, 40 тижнів вагітності

Питання про переривання вагітності за медичними показаннями слід вирішити до

12 тижнів вагітності.

Якщо жінка бажає доношувати вагітність за наявності ускладнень або супутніх за­хворювань, то раннє виявлення захворю­вання дасть можливість своєчасно при­значити адекватне лікування.

♦При взятті вагітної жінки на облік не­обхідно виміряти зовнішні розміри таза.

♦ Слід визначити висоту стояння дна матки, якщо термін вагітності більший, ніж 16—18 тижнів.

♦Артеріальний тиск у вагітних вимірю­ють обов’язково на обох руках при кож­ному відвідуванні.

І Сечовидільна система_______ ]

Нирки працюють з великим навантажен­ням. Розширюються і подовжуються се­човоди і мисочки нирок, виникає вези- коуретральний рефлюкс. Це сприяє зас­тою та інфікуванню сечі, розвитку гес- таційного пієлонефриту. У перші місяці вагітності жінки часто скаржаться на час­те сечовипускання, бо матка, збільшую­чись, тисне на сечовий міхур.

Кровопостачання нирок посилюється. Фільтрація на початку вагітності зростає, наприкінці дещо зменшується, що може спричинити затримку рідини в організмі вагітної й появу набряків.

[_______ Опорно-руховий апарат___ і

Унаслідок збільшення вагітної матки для утримання рівноваги виникає ком­пенсаторний поперековий лордоз. Роз­м’якшуються та стають гідрофільними зв’язки таза та лобковий симфіз, що по­легшує просування плода пологовими шляхами.

|______________ Шкіра______________ І

Вже на початку вагітності на шкірі з’яв­ляється пігментація, особливо часто на обличчі, по білій лінії живота, в ділянці ареол. На шкірі молочних залоз, живо­та, стегон виникають рожеві або червоні смуги — зіпає §гауі<3агит, після пологів вони набувають білуватого або срібляс­того кольору, проте не зникають.

Г_________ Молочні залози__________ ]

Молочні залози протягом вагітності збільшуються. Трубчасті частинки пере­творюються в альвеолярні. Починається продукція молозива. Після пологів іні­ціюється секреція молока.

І________ __________________________ Ендокринна система ]

У перші тижні гестації в передній част­ці гіпофіза збільшується кількість клітин, що продукують пролактин, — так зва­них клітин вагітності. Пролактин сти­мулює функцію жовтого тіла, припиняє фолікулогенез, готує молочні залози до лактації.

[ ' Статева система___________ І

З початком гестаційного процесу цикліч­ні зміни в яєчниках і матці припиняють­ся. Жовте тіло вагітності продукує про­гестерон та естрогенні гормони, які ство­рюють умови для нормального розвитку ембріона. Надалі ці функції перебирає плацента.

Виникає гіпертрофія та гіперплазія м’я­зових волокон, що забезпечує збільшення матки. Маса матки з 50—100 г зростає на кінець вагітності до 1000—1500 г, потов­щується її стінка.

З 24-25 тижня збільшення матки відбува­ється не завдяки гіпертрофії волокон, як у перші місяці, а внаслідок розтягнення її стінок плодом та водами.

Прогестерон знижує збудливість матки {прогестероновий блок) та забезпечує її «м’язовий спокій».

Піхва та шийка матки завдяки гідрофіль­ності тканин, притаманній вагітним, роз­м’якшуються, зростає кількість еластич­них волокон, внаслідок розширення ме­режі вен і застою крові в них шийка матки та піхва набувають синюшного відтінку.

[ ______ Обмін речовин ______________ і

В організмі вагітної активізується обмін вуглеводів, жирів, води та електролітів, де­що менших змін зазнає білковий обмін.

Вуглеводний обмін. Глюкоза є основним субстратом для забезпечення енергетич­них потреб плода, а також для створення енергетичних резервів у тканинах мате­ринського організму у вигляді глікоге­ну.

♦Слід перевірити наявність набряків на нижніх кінцівках, провести зважування вагітної при взятті на облік та при кож­ному відвідуванні лікаря жіночої кон­сультації.

♦ Вагітна жінка при фізіологічному пе­ребігу вагітності повинна відвідувати жі­ночу консультацію щомісяця в першій по­ловині вагітності, двічі на місяць — до кін­ця другого триместру, 4 рази на місяць у третьому триместрі.

ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ НА ПЛІД.

За сучасних умов особливого значення набуває пренатальна діагностика вад роз­витку плода, оскільки стан екології до­вкілля у вкрай несприятливий спосіб від­бивається на спадковості популяції.

Слід розрізняти поняття природженої та спадкової патології.

Причиною спадкових захворювань є па­тологічна спадковість, одержана організ­мом дитини через статеві клітини її бать­ків (хромосомні хвороби), тоді випадки успадкування простежуються у родоводі. Причинами природжених захворювань можуть бути чинники зовнішнього се­редовища, що діють на плід у критичні періоди розвитку.

Впродовж усього гестаційного періоду на плід можуть чинити пошкоджувальну дію шкідливі впливи зовнішнього середови­ща. До них належать:

• фізичні чинники (іонізуюче випроміню­вання, температурна дія, вібрація);

• хімічні (токсичні речовини, нікотин, алкоголь);

• мікробні;

• медикаментозні.

Шкідливі фактори зовнішнього середо­вища можуть негативно відображатись на розвитку плодового яйця. їх пошко- джувальний вплив проявляється по-різ- ному, залежно від термінів вагітності, при яких вони діють.

Періоди, коли плодове яйце найчутливі- ше до шкідливих факторів, називаються критичними.

Найвища чутливість до шкідливих факторів виявляється під час імплантації (7—8 день ембріогенезу) та в період плацентації (із

З до 8 тижня), що збігається з етапом ор­ганогенезу. Одні й ті ж пошкоджуваль- ні чинники в різні періоди можуть при­звести до різних наслідків і навпаки, різ­ні фактори, діючи в один і той же період, можуть дати однакові пошкодження.

Табл. 7.11. Дія шкідливих факторів

у.період^, ембріогенезу.

порушення диференцію­вання того чи іншого ор­гана (залежно від того, у якому терміні вагітності жінка зазнає впливу цих факторів)

Якщо дія шкідливих чинників тривала, можуть спостерігатись множинні вади розвитку плода. Ці пошкодження нази­вають ембріопатіями.

Якщо шкідливі фактори діють пізніше, коли органи вже сформовані й відбува­ється дозрівання функціональних систем плода, виникають фетопатії.

Розрізняють ендогенні та екзогенні шкід­ливі чинники.

До ендогенних належать:

• вік вагітної понад 35 років;

• наявність екстрагенітальних захворю­вань.

Дата добавления: 2015-09-30