• Малий таз. Площини і розміри малого таза 3 страница

Плацента є імунним бар’єром, що розділяє, два генетично чу­жих організми — матері і плода

Плацентарний бар’єр є двобіч­ним — від регулює надходження речовин від матері до плода і в зворотному напрямку. Плацента гальмує перехід до плода деяких речовин та мікроорганізмів дифузії, при якій трансмембранна рів­новага відновлюється швидше, ніж це мало б відбуватися за законами фізики та хімії. Таким шляхом переноситься глю­коза, фруктоза.

Активний перенос включає тимчасову вза­ємодію речовини,оцо переносяться, з фер­ментами чи іншими речовинами мемб­рани і здійснюється з затратою енергії

— речовина може переноситися проти градієнта концентрації (так переноситься аскорбінова кислота, амінокислоти).

До спеціальних процесів належить піноцитоз (ворсини хоріона активно поглинають краплинки плазми із сполуками, що в них містяться). Так проникають до плода деякі білкові молекули, зокрема імуно- глобуліни.

Плацента є ліпідним бар ’єром, хімічні речо­вини, добре розчинні в ліпідах, краще проходять через плаценту. Має значення також іонізація сполук: недисоційовані та неіонізовані сполуки проникають через плаценту швидше. Вітаміни мають здатність накопичуватися в плаценті, вона регулює надходження їх в організм плода.

Упродовж вагітності мати, плацента і плід являють собою єдину функціональну сис­тему. Плацента і плід утворюють фето- плацентарний комплекс.

Деякі функції плацента і плід виконують спільно, зокрема, естрогени синтезуються не лише плацентою, а й наднирковими залозами плода, тому зниження екскреції цих гормонів із сечею свідчить про по­рушення стану плода.

Особливі зауваження [

• Бар’єрна функція плаценти обмежена: алко-!

голь, нікотин, наркотичні речовини проходять і

через плаценту і можуть чинити шкідливий ’ і'

вплив на плід. і>

Пуповина — канатик завдовжки близько 50 см, діаметром 1—2 см, що з’єднує тіло плода і плаценту.

У ній проходять 2 артерії, що несуть веноз­ну кров від плода до плаценти, і вена, якою артеріальна кров іде від плаценти до плода. Судини пуповини оточені драглистою речовиною (вартонові драглі), яка містить велику кількість гіалуронової кислоти. Ця речовина фіксує стінки су­дин, оберігає їх від стиснення.

Прикріплення пуповини до плаценти може бути:

• центральним (посередині плаценти);

• боковим (по периферії плаценти);

• крайовим (по краю плаценти);

• і дуже рідко — оболонковим.

Послід є сукупністю плаценти, пуповини, оболонок (амніотичної, ворсинчастої, децидуальної).

Його народження відбувається у III пе­ріоді пологів, який так і називається — послідовим.

Навколоплодові води (амніотична рідина)

- містяться в порожнині амніона.

Продукція вод починається з 12-го дня гестації. До 12 тижнів у амніотичній порожнині міститься 50 мл вод, у наступні місяці їхня кількість збільшується до 400— 500 мл, в терміні вагітності 36—38 тижнів досягає максимуму — 1—1,5 л, після 38 тижня води починають всмоктуватися, об’єм амніотичної порожнини меншає.

В другій половині вагітності іде активний обмін навколоплодових вод. Всмоктування і продукція вод іде через амніон і хоріон. За годину обмінюється близько 500-600 мл вод, отже за 3 години відбувається їх пов­ний обмін. Навколоплодові води є біо­логічно активним середовищем, що ото­чує плід і виконує різноманітні функції під час вагітності і пологів. У перші місяці

Рис. 7.5. Плодове яйце в матці на кінець вагітності:

1 — плід; 2 — хоріон;

З — шийка матки; 4 — амніон;

5 — пуповина; 6 — плацента;

7 — стінка матки.

вагітності склад майже тотожний із скла­дом материнської-плазми, за винятком нижчого рівня протеїнів. Пізніше у нав­колоплодових водах знаходять злущені клітини епідермісу плода, часточки сиро- подібного мастила, лануго, сечу плода.

У другій половині вагітності джерелом амніотичної рідини є. фільтрат плазми крові матері, секрет амніотичної оболонки та пуповини, продукт діяльності нирок плода (за добу плід продукує 600-800 мл сечі). У навколоплодові води потрапляє також секрет його легеневої тканини.

Важливе'діагностичне значення має спів­відношення у водах лецитину та сфінго- мієліну. Співвідношення лецитинхфінго- мієлін 2:1 свідчить про зрілість легеневої тканини плода і є важливим у тактиці ведення передчасних пологів.

Важливим є також визначення концентрації а-фетопротеїну в амніотичній рідині. Для кожного терміну вагітності'існує, певний рівень а-фетопротеїну, який вважається нормальним. Перевищення цього рівня зазвичай свідчить про наявність аномалій розвитку плода, зокрема його нервової системи.

Навколоплодові води беруть участь у ме­таболізмі гормонів, які виробляє фетопла- центарний комплекс:

• хоріонічний гонадотропін;

• прогестерон;

• естрогени;

• плацентарний лактоген;

• кортикостероїди.

А також накопичують імуноглобуліни класів А, С, Б, Е, беручи участь у захисті плода від несприятливих впливів.

БУДОВА ТА РОЗМІРИ ГОЛІВКИ

•♦Голівка зрілого плода є найоб’ємнішою його частиною, тому при проходженні через пологові шляхи вона зазнає най­більших утруднень. Після народження голівки родові шляхи вже добре готові до просування тулуба, і тому його наро­дження проходить швидко.

■♦Череп новонародженого складається з двох частин: лицевої та мозкової. Кістки лицевої частини міцно з’єднані між со­бою. Кістки мозкової частини сполучені фіброзними перетинками — швами. В ді­лянці з’єднання швів утворюються тім’яч­ка — широкі ділянки сполучної тканини.

Завдяки такій будові голівка плода в про­цесі пологів може змінювати свою фор­му, оскільки шви та тім’ячка дозволяють кісткам черепа заходити одна за одну і в такий спосіб пристосовуватись до полого­вих шляхів матері. Зміна форми голівки при проходженні через родові шляхи ма­тері називається конфігурацією.

■ створюють умови для вільного росту і роз­витку гаюДа Та його рухів

■ захищають плід від несприятливих впливів

■ забезпечують гомеостаз плода

■ під час пологів нижній полюс амніотичної оболонки (плодовий міхур), заповнений навколоплодовими водами, сприяє нор­мальному перебігові періоду розкриття шийки матки

І ТУЛУБА ПЛОДА.........................

Мозкова частина черепа складається із семи кісток: двох тім ’яних, двох лоб­них, двох скроневих та однієї потиличної. Вони з’єднані:

• стрілоподібним швом — між двома ті­м’яними кістками;

• лобним — між двома лобними кістками;

• вінцевим — між лобними та тім’яними кістками;

• потиличним, або лямбдоподібним, швом — між потиличною та тім’яними кістками (рис. 7.6).

■♦Місця перетину швів називають тім’яч­ками.

Практичне значення мають велике та ма­ле тім’ячка.

■♦Стрілоподібний шов, мале та велике тім’ячка є основними розпізнавальними пунктами на голівці, які дозволяють при вагінальному дослідженні під час пологів діагностувати вид передлежання.

Табл. 7.6.	Велике тім’ячко	Мале тім’ячко
(Іопііси/из тадпиз з.апіегіог)	(іопіісиїиз рагуиз з.розіегіог)

Розміщення ¹; у місці перетину вінцевого, і І у ділянці перетину потиличного! \лобного та стрілоподібного швів | та стрілоподібного швів

малий косий	середній	великий	прямий	вертикаль­	малий	великий
	косий	косий		ний, або пря-	поперечний	поперечний
		.............. і		мовисний
відстань	відстань	відстань від	відстань	відстань від	відстань між	відстань
від перед­	від межі	підборіддя	від над­	під’язикової	найвідцале-	між найвід­
нього кута	волосистої	до потилич­	перенісся	кістки до	нішими	даленіши­
великого	частини	ного горба	до поти­	середини	точками	ми точка­
тім’ячка	лоба до під­		личного	великого	вінцевого	ми тім’я­
до підпоти­	потиличної		горба	тім’ячка	шва	них горбів
личної ямки	ямки
9,5 см, обвід	10 см, обвід	13—13,5 см,	12 см, об­	9,5-10 см,	становить	становить
голівки по	голівки по	обвід голів­	від голівки	обвід голівки	8 см	9-9,5 см
ній — 32 см	ній — 33 см	ки по ній	— 34 см	по ній —

Рис. 7.6. Шви і тім’ячка голівки:

1 — малий поперечний розмір; 2 — велике тім’ячко; 3 — великий поперечний розмір; 4 — лямбдоподібний шов; 5 — мале тім’ячко; 6 — сагітальний (стрілоподібний шов); 7 — вінцевий шов; 8 — лобний шов.

° Табл. 7.8. Розміри плечиків та тазової частини доношеного плода

поперечник	розмір тазової
плечового пояса	частини
12 см	9-9,5 см
обвід по ньому	обвід 27-28 см
становить 34-35 см

РОЗВИТОК ПЛОДА. ОЗНАКИ ЗРІЛОСТІ ПЛОДА

За 280 діб (10 акушерських місяців) із за­плідненої яйцеклітини розвивається зрілий плід.

♦На І місяці (тривалість акушерського місяця — 28 днів) відбувається дроблення, імплантація, утворення зародка, найважли­віших органів. З 2—3 тижня вагітності можна виявити плодове яйце у матці за допомогою УЗД.

♦На II місяці відбувається формування тулуба, голови, обличчя, зачатків кінцівок. Зародок набуває рис, притаманних люди­ні. Починають формуватись статеві орга­ни.

Перші два місяці називають ембріональним періодом.

♦ Наприкінці III місяця (12 тижнів) у плода чітко вирізняються пальці на ру­ках і ногах, є різниця у будові статевих органів, плід рухає кінцівками, в кістках з’являються центри осифікації. Маса пло­да 20-50 г, довжина 8-9 см.

■♦На кінець IV місяця (16 тижнів) закінчу­ється формування м’язової системи, фор­мується обличчя, відбувається окостеніння черепа. Довжина плода — 16 см, маса — 110-120 г.

♦Наприкінці V місяця (20 тижнів) довжина плода сягає 25—26 см, маса тіла — 280— 300 г. Шкіра плода набуває червоного кольору, вкрита пушком. Починають функціонувати сальні залози, їх секрет разом із злущеним епідермісом утворює «сироподібне» мастило. В кишечнику починає утворюватися меконій.

Якщо в цей період плід народиться, він робить дихальні рухи. Рухи кінцівок у цьому терміні відчуваються матір’ю.

♦У такого плода ще недостатньо розви­нена підшкірно-жирова клітковина, шкі­ра зморшкувата, покрита «сироподібною» змазкою (речовиною) і пушковими во­лосинками по всьому тілі.

♦Хрящі носа і вух м’які, нігті не дохо­дять до кінців пальців.

Особливі зауваження

• У 22 тижні вагітності (зі 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) плід має довжину 25 см, масу 500 г. Він вважається недоношеним, але життєздатним.

♦Наприкінці VI місяця (24 тижні) плід більш енергійно рухається. Він може наро­дитись живим, є життєздатним. Довжина плода — 30 см, маса — 680 г.

♦Наприкінці VII місяця (28 тижнів) плід має довжину 35 см, масу 1000-1200 г. У такого плода ще недостатньо розвинена підшкірно-жирова клітковина, шкіра зморшкувата, покрита «сироподібним» мастилом і пушковими волосинками по всьому тілі.

♦Хрящі носа і вух м’які, нігті не доходять до кінців пальців. У хлопчиків яєчка ще не опустились у калитку, а у дівчаток великі статеві губи не прикривають малих.

♦Плід, що народжується у цьому терміні, дихає.

♦ Наприкінці VIII місяця (32 тижні) довжина плода 40—42 см, маса — 1500— 1700 г. Плід життєздатний, але потребує особливого догляду.

♦ Наприкінці IX місяця (36 тижнів) довжина плода 45—48 см, маса тіла — 2400-2500 г. Добре виражена підшкірна клітковина, шкіра гладенька, рожева. Пушкового волосся на шкірі менше, на голівці волосся довге.

♦ Плід, що народився в цей термін, життєздатний. Маля голосно кричить, розплющує очі, виражений смоктальний рефлекс.

♦На кінець десятого місяця дитина до­ношена, зріла. Маса дитини досягає по­над 2500 г, довжина — понад 47 см.

Формула Гаазе

у першій половині вагітності довжина плода відповідає кількості місяців, піднесеній до квадрату; з 6 місяця — кількості місяців, помноженій на 5.

Довжина плода в різні терміни вагітності, обчислена за формулою Гаазе

Місяць;( вагітності	■Формула	Довжина 'плода	Місяць вагітності	Формула	Довжина плода
І	1x1	1 см	VI	6x5	30 см
II	2x2	4 см	VII	7x5	35 см
III	3x3	9 см	VIII	8x5	40 см
IV	4x4	16 см	IX	9x5	45 см
V	5x5	25 см	X	10x5	50 см

• Стосовно маси тіла плода, то на 6 і 7 місяці вона подвоюється, порівняно з по­переднім місяцем.

♦На 9 і 10 місяцях маса тіла зростає в середньому на 800 г. У пізні терміни для визначення маси внутрішньоутробного плода використовують ультразвукову фетометрію, а також користуються різ­номанітними формулами (календар Гу- люка, формула Вольського, формула Яку- бової тощо).

♦Дро зрілість новонародженого судять за сукупністю ознак:

• довжина доношеного новонародженого в середньому становить 50—52 см (47 см і більше);

• маса тіла — 3200—3500 г (2500 г і ви­ще).

Довжина плода є більш сталою величи­ною, тому вона чіткіше відображає сту­пінь зрілості.

♦У зрілого плода опукла грудна клітка, пупкове кільце посередині між верхнім краєм лобкового симфізу і мечоподібним відростком.

♦Шкіра зрілого новонародженого блідо- рожева, підшкірна жирова клітковина до­бре розвинена, на шкірі — лише залишки «сироподібної» змазки; пушок залишаєть­ся тільки на плечах і верхній частині спи­ни, волосся на голові досягає 2 см; нігті виходять за кінчики пальців.

♦Хрящі носа та вух пружні.

♦У хлопчиків яєчка опущені в мошон­ку, у дівчаток великі статеві губи при­кривають малі.

♦Рухи зрілого плода активні, крик гуч­ний. Малюк голосно кричить, добре смок­че.

Особливі зауваження

• Новонароджені, що мають зріст від 45 до 47 см (включно), оцінюються щодо зрілості неонатологами й акушерами разом на основі ретельного аналізу усіх ознак.

З моменту запліднення організм матері, плацента і плід починають функціонувати як єдиний комплекс. З прогресуванням вагітності більшість органів та систем зазнають певних фізіологічних змін, спря­мованих на створення оптимальних умов для розвитку ембріона.

0 __ Нервова система _________ З

Формується домінанта вагітності. Галь­мівні процеси переважають, збудливість ЦНС знижується. У вагітних з’являється сонливість, емоційна неврівноваженість. Зміни у вегетативній нервовій системі спричиняють нудоту, блювання, зміну смакових та нюхових відчуттів.

~¹~ Серцево-судинн^и^ма,

Збільшується об’єм циркулюючої крові (ОЦК) на 30—50%, до того ж відбувається цей процес більше за рахунок зростання об’єму циркулюючої плазми.

Кількість еритроцитів зростає незначно, тому у вагітних на ґрунті фізіологічної гіперволемії (гемодилюції — розведення крові) виникає фізіологічна анемія, яка часто переходить у патологічну. Частота серцевих скорочень може незначно збіль­шуватись.

Артеріальний тиск у перші місяці ва­гітності має тенденцію до зниження на 5—15 мм рт. ст. за рахунок зниження пе­риферичного опору судин. Максимальне зниження спостерігається у термін ва­гітності 24—28 тижнів, до пологів АТ по­вертається до вихідного рівня (за умови нормального перебігу вагітності).

У положенні вагітної на спині нижня порожниста вена стискається вагітною маткою, виникає брадикардія, зниження АТ (синдром нижньої порожнистої вени), жінка скаржиться на запаморочення, тому тривалого перебування вагітних у такому положенні (при УЗД, КТГ-дослідженні) слід уникати, а за появи симптомів — покласти жінку на бік.

0 Складкрові |

Знижується гематокритне число до 0,33— 0,35 за рахунок гемодилюції. Кількість еритроцитів відносно знижується, гемо­глобін досягає рівня 110—120 г/л. Число лейкоцитів може коливатися від 5x10⁹ до 12х10⁹/л. Лейкоцитоз може спостерігатися у перші 3 доби після пологів, надалі кіль­кість лейкоцитів нормалізується. ШОЕ у вагітних зростає, досягаючи 40—50 мм/год. Перед пологами підвищуються коагуля- ційні властивості крові, що має адаптацій­но-пристосувальний характер для змен­шення крововтрати в послідовому та ран­ньому післяпологовому періоді.

Г"⁷⁷-;-.

При прогресуванні вагітності плоду по­трібна щоразу більша кількість кисню, тому легені вагітної працюють у режимі гіпервентиляції. Виникає збільшення дихального об’єму та частоти дихальних рухів.

рчХ~:-;;

На початку вагітності можуть виникати нудота, зміни смаку та пов’язане з цим зниження апетиту. Збільшується наван­таження на печінку, активізується її ан­титоксична дія, адже необхідно знешко­джувати метаболіти обміну не лише мате­рі, а й плода.

У вагітних може виникати печія, що по­в’язано зі зниженням тонусу кардіального відділу шлунка. Часто вагітні скаржаться на сповільнення евакуації вмісту товстої кишки. Це наслідок блокуючої дії про­гестерону на тонус кишечника.

Естрогени, гіпофізарний лактоген є гі- перглікемічними гормонами, які забез­печують високий рівень глюкози в крові матері, а оскільки глюкоза переноситься через плаценту шляхом полегшеної ди­фузії, то і в організмі плода.

Для відновлення динамічної рівноваги збільшується продукція гіпоглікемічного гормону — інсуліну — у матері, а з 10-11 тижнів гестації і в плода. Тому рівень глю­кози в крові вагітної залишається в ме­жах норми, а плід отримує достатнє жив­лення.

Вплив інсуліну у більшості вагітних сти­мулює апетит і споживання їжі, а його анаболічний ефект сприяє відкладанню запасів глікогену та жирів, тому час­то маса тіла жінки за термін вагітності збільшується на 8—12 кг.

Жировий обмін. Посилюється синтез жир­них кислот з глюкози, що супроводжу­ється відкладанням ліпідів у жировій тка­нині материнського організму у перші 30 тижнів, в останні 10 тижнів вагітності жирові відкладення утворюються у тка­нинах плода.

Білковий обмін. Вміст білків у сироватці крові вагітної дещо знижується за раху­нок альбумінів. Відбувається накопичен­ня азоту в організмі матері й плода.

Водно-електролітний обмін. Загальна кіль­кість води в організмі вагітної сягає 7 л, з них 2 л припадає на позаклітинну рідину. Зростає об’єм циркулюючої плазми.

Відбувається нагромадження неорганічних речовин, що витрачаються на формування скелета та тканин плода:

• фосфору — для формування нервової системи та кісток плода;

• кальцію — для побудови скелета плода та забезпечення лактації у матері;

• заліза — для синтезу фетального гемогло­біну.

Достатня кількість мінералів (калію, на­трію, магнію, хлору, кобальту, міді та ін. мікроелементів) має значення не лише для плода, а й для матері, зокрема для підготовки до пологів і лактації.

І Імунна система__________ ]

Плід для матері є антигенно стороннім тілом. Під час вагітності відбувається де­яке пригнічення клітинного імунітету, що трактують як фізіологічну гестаційну іму- носупресію. Розвиток децидуальної тка­нини зменшує ступінь імунологічної не­сумісності матері й плода.

Плацента та плодові оболонки разом з де- цидуальною тканиною забезпечують за­хист плода від прямого імунного контакту з матір’ю і розвиток вагітності аж до за­кінчення гестаційного періоду, коли плід досягає імунологічної зрілості та інформує про це організм матері — тоді настають пологи.

Отже, фізіологічної перебудови під час ва­гітності зазнають практично всі органи та системи жінки, більшість яких працює з великим навантаженням. У здорової жін­ки нормальний перебіг вагітності сприяє розквіту сили та здоров’я.

Проте у жінок з хронічними недугами вагітність може поглибити ці патологічні процеси, тому сприятливий перебіг гес­таційного процесу, а також народження здорової дитини можливі лише за умови вчасної діагностики вагітності, ретельно­го обстеження та ефективного лікування майбутньої матері.

Фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі вагітної жінки, спрямовані на створення сприятливих умов для розви­тку плода, нормального розродження і грудного вигодовування немовляти.

Усі системи й органи жінки при цьому функціонують нормально, проте з під­вищеним навантаженням. У цих умовах порушення правил гігієни, неправиль­не харчування, надмірні фізичні та пси­хоемоційні навантаження можуть спри­чинити різноманітні порушення перебігу вагітності.

У жінок з екстрагенітальними захворюван­нями, ознаками затримки розвитку стате­вої системи навіть незначні порушення правил гігієни і загального режиму мо­жуть призвести до розладів фізіологічних процесів, характерних для вагітності.

Загальний режим за правильного способу життя не потребує особливих змін.

Здорові вагітні можуть виконувати звич­ну фізичну та розумову роботу.

Робота, особливо пов’язана з ру­ховою активністю, сприяє пра­вильній функції всіх систем та органів, покращенню обміну речовин.

Вагітних звільняють від роботи в нічний час, понаднормових робіт, а також від робіт, пов’язаних із впливом шкідливих чинників — вібрації, високих температур, радіації, цілої низки хімічних факторів.

О

Не рекомендуються заняття спортом: біг, стрибки, спортивна ходьба, гімнастика та інші види, де є різкі рухи і фізичне перевантаження.

Бажано, щоб вагітна якомога більше перебувала на свіжому по­вітрі — це корисно як для самої жінки, так і для її майбутнього малюка.

Позитивний вплив має повноцінний тривалий сон — не менше 8 го­дин на добу. Слід рекомендувати перед сном здійснювати невеликі про­гулянки, а також ретельно провітрювати приміщення. Це дасть можливість запо­бігти порушенням сну.

Вагітні повинні уникати контактів з інфекційними хворими, всі вогни­ща інфекції, які є в організмі (карі­озні зуби, хронічний тонзиліт тощо), слід усунути. Особливо ретельним має бути догляд за порожниною рота: необхідно двічі на день чистити зуби, особливо пе­ред сном.

Велике значення для здоров’я вагіт­ної жінки має догляд за шкірою.

Вона виконує надзвичайно бага­то функцій: захисну, дихальну, видільну, терморегуляційну.

Чистота шкіри сприяє нормальному здій­сненню цих функцій, особливо виділь­ної, чим полегшується робота нирок, які при вагітності працюють з великим на­вантаженням. Крім того, чистота шкіри є профілактикою ряду інфекційних за­хворювань.

Вагітна повинна регулярно митися, кра­ще приймати душ. Ванни менш бажані, особливо в останні місяці вагітності. В будь-якому разі слід уникати перегріван­ня тіла, вода має бути теплою, а не гаря­чою. Якщо побутові умови не дозволяють приймати душ, слід регулярно проводити вологі обтирання.

Зовнішні статеві органи необхідно об­мивати теплою водою з милом двічі на день. Рухи при цьому слід робити від лоб­ка до промежини, а не навпаки. Це дасть можливість запобігти занесенню мік­роорганізмів у статеві органи з ділянки
анального отвору. Спринцювання під час вагітності не рекомендуються.

Особливу увагу потрібно приділити догляду за молочними залозами.

Він полягає у щоденному обми­ванні молочних залоз водою кімнатної температури з милом і витиранні шор­стким рушником. Якщо шкіра суха, то можна дозволити змащувати її (вклю­чаючи ареолу) нейтральними кремами: «Дитячий», «Рум’янковий».

Якщо соски плоскі чи втягнуті, слід про­водити масаж, легенько відтягуючи їх. Де­кілька разів на день потрібно проводити

10- 15-хвилинні повітряні ванни.

Жінка має носити зручні бюстгалтери, які не стискають грудну клітку, а лише під­тримують молочні залози, що дає можли­вість запобігти застійним явищам у них.

Особливого значення у вагітних набувають питання статевої гігієни. Необхідно утримуватись від статевих стосунків у перші 2—3 мі­сяці, тому що зміни кровонаповнення су­дин у статевих органах, які відбуваються при статевому акті, можуть призвести до переривання вагітності, особливо у жі­нок з ознаками інфантилізму, обтяженим акушерським анамнезом. В останні мі­сяці вагітності статеві зносини слід при­пинити, тому що підсилюється небезпека інфікування пологових шляхів.

Одяг вагітної має бути зручним, не стискати грудну клітку і жи­віт:

• слід надавати перевагу бавовняній білизні, яку можна часто міняти і прати (краще з виварюванням);

• не можна носити круглі гумові підв’язки, а також трико з тугими гумками.

Бажано користуватися бандажем, особли­во тим жінкам, які народжували кілька разів, з розходженням прямих м’язів жи-

Ґ"~.........

Особливі зауваження

Дата добавления: 2015-09-30