1. У котрому рядку в усіх словах дзвінкі приголосні ви-мовляються дзвінко? 5 страница

5. Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи,

Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас (Б. Олійник).

6. Навіщо ти, туго, журбо навісная,

У серце мені уп’ялася? (Олена Пчілка).

383. У котрому реченні є прямий додаток?

1. Сади будинків – цегляний едем, де лагідно мовчать скульптурні звірі, де ранні позивні тремтять в ефірі… (Ю. Анд-рухович).

2. І де ми не пройшли, нас радо зустрічали, і навіть вітер нам доріг не замітав (В. Со­сюра).

3. До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна (Л. Глібов).

4. Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав (М. Руденко).

5. І день минув... Назустріч ніч з-за хмари Півколо місяця закутала в імлі... (Д. Фаль­ківський).

384. У котрому реченні є прямий додаток?

1. Вранішній туман ще затягав обрій тонким рожевим сер-панком (П. Панч).

2. Під вечірнім сонцем, у червоних відблисках, масляно лисніє рілля (І. Маценкр).

3. І поля на тому озері білі, аж зливаються з молочним обрієм (Є. Гуцало).

4. Кажуть, аби лишити свій слід на землі, треба виростити сина й посадити дерево (Б. Олійник).

5. На вічній осі з молодого добра Земля повертається – мудра, стара (Й. Струцюк).

385. У яких реченнях є прямий додаток?

1. Як не любити весни многошумної, Меду пахучих суцвіть, Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? (М. Риль-ський).

2. Блакитними очима дивиться мені в очі весна (Є. Гуцало).

3. У моєму краю все пахне хлібом, хмелем і медами (І. Цю-па).

4. Солодко слухати йому цю дзвінку музику степу (О. Гон-чар).

5. Весна цвіте в усій красі своїй (М. Зеров).

386. Скільки прямих додатків у поданих реченнях?

1. Він бачив в малому велике… (П. Усенко).

2. В осінній вечір слово засвічу… (І. Жиленко).

3. Культура завжди була зобов’язана своїм розвитком миру (Н. Рибак).

4. Не всі прокладено мости, І ще не взяті всі висоти (М. Сингаївський).

5. А на лузі трава п’є все менше води (П. Осадчук).

387. Скільки непрямих додатків у поданих реченнях?

1. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні (В. Симоненко).

2. Не додавай знесиленим журби… (П. Грабовський).

3. Не зрони сльози, котра не зродить ні життя, ні гніву… (Н. Кащук).

4. Лічить не буду роки невблаганні (П. Сингаївський).

5. Всі образи й кривди до одної я тобі забуду і прощу (В. Симоненко).

388. У скількох реченнях є непрямий додаток?

1. І поплакавши, діти Росіїні буйну голову погребли... (О. Орач).

2. Було нам важко і було нам зле (Л. Костенко).

3. Знай, сину: хто багато якає, той мало дума про людей (М. Негода).

4. Мені без тебе сумно серед людства (Л. Костенко).

5. Десь там жила Наталка Розумиха, Грицькова жінка, гар-на й молода (Л. Костенко).

6. І лиє дощ. І гетьман не приїхав (Л. Костенко).

389. У скількох реченнях є непрямий додаток?

1. Місяць світить на білу постать і на хату (С. Ва-сильченко).

2. Зачинають пісню косарі (Б. Степанюк).

3. Підземні надра й гори скорились нам і служать нам (М. Рильський).

4. І за дівочими очима сумує пісня на землі (М. Стельмах).

5. Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра).

6. Я п’ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій (М. Ко-цюбинський).

390. Визначити синтаксичну роль підкресленого слова.

Я дві червоні полуниці приніс тобі, щоб знала ти, що я шукав тебе всі дні ці і так боявся не знайти (В. Сосюра).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Означення. 4. Додаток. 5. Обста-вина. 6. Не є членом речення.

391. Яким членом речення є підкреслене слово?

Є штрих, без якого немає картини (Р. Третяков).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

392. Яким членом речення є підкреслене слово?

Денисові стало точно відомо, хто з їхнього батальйону перебуває в оточенні (О. Гон­чар).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

393. Яким членом речення є підкреслене слово?

Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало (М. Коцю-бинський).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

394. Яким членом речення є підкреслене слово?

Торуй свій шлях, той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе, як побратим (В. Стус).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

395. Яким членом речення є підкреслене слово?

Тільки ті, що стояли ближче, могли побачити дивний блиск в його очах (Я. Стецюк).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

396. Яким членом речення виступає підкреслене словоспо-лучення?

Знизу до пам’ятника підійшов гурт школярів з молодою учителькою (П. Панч).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

397. Яким членом речення виступає підкреслене слово?

Підіймає Волинь Світязь -озера келих (П. Воронько).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

398. Яким членом речення виступає підкреслене слово?

Ми ринули під крики “ слава! ”

На лаву ворога (В. Сосюра).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

399. Яким членом речення виступає підкреслене словоспо-лучення?

Вже стояло декілька возів з зерном, сіллю, рибою (Панас Мир-ний).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

400. Котрій схемі відповідає подане речення?

Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Василь-ченко).

1. Присудок + підмет + означення + обставина.

2. Присудок + підмет + додаток + обставина.

3. Присудок + підмет + присудок + додаток.

401. Котрій схемі відповідає подане речення?

Брови Марусі були як на шнурочку (Г. Квітка-Основ’янен-ко).

1. Підмет + додаток + присудок + обставина.

2. Підмет + означення + присудок + обставина.

3 Підмет + означення + присудок.

402. Котрій схемі відповідає подане речення?

Можна вибрать друга і по духу брата (В. Симоненко).

1. Присудок + додаток + додаток + додаток.

2. Присудок + додаток + означення + додаток.

3. Присудок + підмет + додаток + підмет.

403. Котрі з поданих речень є означено-особовими?

1. Шукаєм путь в туман незнаних Римів,

Врятовані від варварських копит (Є. Маланюк).

2. Чорнобиль сталінщини спіткав нашу культуру задовго до поліської ядерної катастрофи (О. Гончар).

3. Були ми й зостались донині рабами, та тільки – далеко не Божими (А. Бортняк).

4. За одним жалкую, що не встиг роздати свого майна на потреби народні (Є. Чика­лен­ко).

5. Випхали мене з Києва Бажани, залишили моїх батьків безпритульними (О. Дов­жен­ко).

6. І крутять світом гебельсики хитрі,

І люди туманіють, як німі (А. М’ястківський).

404. Скільки неозначено-особових речень?

1. Люди раді літу, а бджоли – цвіту (Народна творчість).

2. Надворі смеркало і сутеніло.

3. Людей питай, а свій розум май (Народна творчість).

4. Посадили над козаком явір та калину (Т. Шевченко).

5. Вигострю, виточу зброю іскристу (Леся Українка).

6. “Заповіт” співають багатьма мовами світу.

405. Котре з поданих речень є безособовим?

1. Не обіцяй в біді згадати друга, А просто другом будь йому завжди (М. Карпенко).

2. Слова – полова, а праця – диво (Народна творчість).

3. Хай шумить, гримить і віє... (І. Франко).

4. Прохолодою повіяло з лісу (М. Стельмах).

5. Весною сій – восени збереш (Народна творчість).

406. Скільки двоскладних речень?

1. У Тетяни болем наливаються очі (М. Стельмах).

2. Лаврінові обпекло груди (Ю. Мушкетик).

3. Мені перед тобою сором (Д. Павличко).

4. Мене пройняв жах і сором (Р. Федорів).

5. Мені пригадалася минула ніч (В. Дрозд).

6. Не спалося Тарасові Григоровичу (З. Тулуб).

407. Скільки двоскладних речень?

1. Надворі посвітлішало (М. Стельмах).

2. Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом (О. Гончар).

3. Пахло літо в яснім передгроззі (А. Малишко).

4. Ах, як пахне в степу! (В. Мороз).

5. Дитинству все казковим видається (І. Низовий).

408. Скільки односкладних речень?

1. Замфірові потемніло в очах (М. Коцюбинський).

2. Через місяць після початку війни мене вже поранило (О. Гончар).

3. Громи гриміли смертю вогняною (А. Малишко).

4. Дороги наші лічені вершинами і втратами (Б. Олійник).

5. Науки не досить за плечима (Народна творчість).

409. Скільки односкладних речень?

1. Одна дорога нам в майбутнє прослана (Є. Летюк).

2. Нам батьківщини не ділить (Народна творчість).

3. Слову художника надано величезної сили (О. Гончар).

4. Людина знівельована юрбою (Л. Костенко).

5. Хвилею відкинуло човен на берег (Б. Харчук).

410. Визначити тип односкладного речення.

Поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу (Т. Шев-ченко).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

411. Визначити тип односкладного речення.

Снігом замело всі шляхи-дороги.

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

412. Визначити тип односкладного речення.

Панська пшениця. І потріскані до крові, обвуглені губи женців (М. Стельмах).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

413. Визначити тип односкладного речення.

Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Г. Тютюнник).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

414. Визначити тип односкладного речення.

Люблю пісні мойого краю, Та не спинюсь на тім лишень: з любов’ю вухо прикладаю До братніх на землі пісень (М. Риль-ський).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

415. Визначити тип односкладного речення.

Вік живи – вік учись (Народна творчість).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

416. Визначити тип односкладного речення.

Бездонної бочки не наллєш (Народна творчість).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

417. Визначити тип односкладного речення.

Люди, обеліски ставлять не для мертвих, обеліски ставлять для живих (П. Ребров).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

418. Визначити тип односкладного речення.

І передзвони косовиці, і житні золоті коржі, і запах в’ялої копиці… (М. Рильський).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

419. Визначити тип односкладного речення.

Згаяного часу і конем не доженеш (Народна творчість).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

420. Визначити тип односкладного речення.

Боюсь безлюддя вулиць велелюдних, самотності в життєво-му бою, суцільної святковості без буднів і крапки без продов-ження – боюсь! (І. Муратов).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

421. Скільки неповних речень?

Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять над Ворсклою лелеки. А ген над гаєм – літаки (І. Му-ратов).

422. Скільки складних речень?

1. З широкої веранди, повитої диким виноградом, видно луг, обсаджений вербами, оболонь з вітряками, Псьол.

2. Сліди розростуться в кущі винограду, і ґрона обвиснуть налиті, важкі (П. Во­ронь­ко).

3. Дві голови – два розуми, п’ять голів – громада, а громада – великий чоловік.

4. Усі четверо: Юрій, Оксана, Ірина та Роман – готували за великим столом уроки.

5. В Путивлі-граді вранці-рано сумує, плаче Ярославна (Т. Шевченко).

6. Столітні ялини, завалені пухким снігом, низько хилили до землі свої мохнаті лапи, щільно переплітаючись одна з одною.

423. Скільки складних речень зі сполучниковим зв’язком?

1. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле ні-міє... (Т. Шевченко).

2. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

3. Який Сава, така й слава (Народна творчість).

4. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила (Т. Шевченко).

5. Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика рожа – буйнії ко-рали.

424. Скільки складних речень зі сполучниковим зв’язком?

1. Байраками їхав до війська Григорій Триволя – козак молодий, що дубок, та бувалий в боях (М. Стельмах).

2. До ставу збігав од замку по горі розкішний сад, примх-ливо помережаний алеями (М. Старицький).

3. День був ясний та сонячний, тихий та погожий (Ю. Зба-нацький).

4. Щоб піснею стали звуки, а поезією – слова, треба тала-новитої муки… (Г. Тарасюк).

5. І скільки літ я не прожив би, друзі, завжди для мене буде дивним світ – густі сади, ромашки в тихім лузі і голубів при-вабливий політ (С. Будний).

425. Скільки складних речень зі сполучниковим зв’язком?

1. Хоч тепло вже, та осінь вже підходить жартома (Н. За-біла).

2. Небо раптом нахмурилось, місяць ліг за хмару, засіяв ти-хий сніг (Г. Тютюнник).

3. Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає (Л. Гор-лач).

4. Гляне – холодною водою обіллє (Марко Вовчок).

5. Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день (Л. Костенко).

6. Ми славим в одах вогнище святе, Та всіх пускать до нього ще нам рано (Д. Пав­личко).

426. Скільки складних речень із сполучниковим зв’язком?

1. Нічні хмари, світло місяця, снігова рівнина – все погой-дується, крутиться.

2. А над берегом моря походжає старий дідусь, і дивиться в бінокль на море, і виглядає хвилі, і шука на воді буйки над сітками.

3. Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє, і мла стоїть стіною від землі до неба, глухого, беззоряного.

4. Та була у нього пісня і дзвінкою, і гучною, бо роз-ходилась по світі стоголосою луною (Леся Українка).

5. Хто не має крил, той не злетить у піднебесся.

427. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучники?

1. Та невже ти думаєш, що на брань я ходив заради золота (С. Скляренко).

2. Тільки увечері князь Володимир залишився один, уві-йшов у терем, де провів свої юні літа (С. Скляренко).

3. Хто ж ота, що стояла поруч? (Леся Українка).

4. Значить, стежив за новинами і знав ті проблеми, які поставлені в п’єсі (І. Сенченко).

428. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучники?

1. Здавалось, що ось незабаром має обірватися його життя (М. Стельмах).

2. А можливо, під вами буде спочивати на валуні той геолог, що знайде руди в Чуна-тундрі на глибині (П. Дорошко).

3. У квітні Григорій добився, щоб землю орали на пар трак-тором (М. Стельмах).

4. Горе жінці, яка пов’язала життя з п’яницею (І. Цюпа).

429. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучники?

1. У Миколи був цілий склад зброї, що зібрав на полі бою.

2. І великим став би художником, який би зумів передати все це (О. Гончар).

3. Іди, скажи товаришам скільком, хто мешкає найближче (Леся Українка).

4. В кімнаті, куди він зайшов, пахло молоком (Г. Тютюн-ник).

5. Де громи гриміли Смертю огняною, Зливи прошуміли сивою стіною (А. Малишко).

430. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучники?

1. Я звів очі і побачив, що з поля в ліс іде дівчина (Є. Гу-цало).

2. Він подумав, що завтра йому треба виїжджати (Г. Тю-тюнник).

3. Я стверджую, що його практика вища за ваші теоретичні знання (О. Довженко).

4. Ти п’єш із чистої криниці, яку ми щирістю зовем (М. Риль-ський).

5. Зізвав к собі панів, вельможних і заможних, котрих ради слухав сам (І. Котля­рев­ський).

431. У котрому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучники?

1. Благословенна та ясна година, коли буквар бере до рук дитина (Д. Павличко).

2. Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. Ма-лишко).

3. У повітрі висіла суха задуха, від якої листя каштанів та акацій, що росли обабіч вулиць, згорталося у дудочки (М. Си-ротюк).

4. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Яновський).

5. Оці добродії почали клопотатися, щоб прийняти Шев-ченка до академії (Панас Мирний).

432. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучні слова?

1. Черниш таки ставить його, це запитання, навіть не підоз-рюючи, що зараз на душі в телефоніста (О. Гончар).

2. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися (Народ-на творчість).

3. Тепер тільки придивився, що вона була гарненька (І. Не-чуй-Левицький).

4. Все, що здобуте кров’ю й потом, у нашій славі ожило (М. Рильський).

5. Ой, заграй, заграй, синенькеє море, та під тими байда-ками, що пливуть козаки (Т. Шев­ченко).

433. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучні слова?

1. Навіть до хвіртки підійшла, біля якої підіймалася стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (М. Стельмах).

2. Як радісно мені, що знову сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева (В. Сосюра).

3. Оддалік, де жита вигинались на рівнинах, плив комбайн (О. Довженко).

4. І привітають ту ясну країну, де прожила я не одную днину (Леся Українка).

5. Вся вулиця перерита свіжими вирвами, на дні яких ще сивіє встояний дим (О. Гон­чар).

434. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучні слова?

1. Нам потрібні також гроші для бідних родин інвалідів, удів, сиріт, чиї батьки загинули на війні (А. Шиян).

2. Тиха вона, нехитра ся мелодія, і видко відразу, що напи-сана великим композитором (Г. Хоткевич).

3. Ми побоювались, що не вдасться донести до глядача цей билинний дух твору (О. Дов­женко).

4. Удає, мов недочув (Леся Українка).

5. Враз Тимофій почув, що забряжчали ворота (М. Стель-мах).

435. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучні слова?

1. Гафійці здавалось, що ясна для неї кожна душа і кожна думка (М. Коцюбинський).

2. Мені снилось, ніби я літаю (Т. Шевченко).

3. Зроби так, щоб серце моє солов’їне забуло очей тих блакить (В. Сосюра).

4. В знаменах вічна слава поколінь, що здобули найбільшу перемогу (П. Воронько).

5. Щоб сили для пісень джерельної набрати, я серцем до землі донецької туливсь (В. Сосюра).

436. У якому реченні для поєднання простих речень вико-ристано сполучні слова?

1. Переконатися попробуй сам, чи міцно думки цвях сидить у слові (Д. Павличко).

2. Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала суму (М. Рильський).

3. Коли мене снігами занесе, тоді вже часу матиму доволі (Л. Костенко).

4. Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою (В. Сосюра).

5. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба на чабанське подвір’я, де в задумі походжає льотчик (О. Гончар).

437. Скільки серед поданих речень безсполучникових?

1. Бувають дивні на землі діла – серед зими черешня зацві-ла (Д. Павличко).

2. Птице щастя, дай мені здоров’я, принеси мені надію на крилі (П. Перейбиніс).

3. Стояла осінь – туманна, вітряна (М. Олійник).

4. Раніше встанеш – більше діла зробиш (Народна твор-чість).

5. Багато снігу – багато хліба (Народна творчість).

438. Скільки серед поданих речень безсполучникових?

1. Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шев­ченко).

2. Бігли вулицею люди до греблі – в степ, видно (А. Голов-ко).

3. Поміж людьми, як кажуть, добре й нам (Л. Глібов).

4. З перемогою вас, всемогутні хлібороби, мої земляки (Б. Олійник).

5. Знав: закінчиться перша зміна – до мене прийде Ярина (Ю. Збанацький).

439. Скільки серед поданих речень безсполучникових?

1. І слава йде про нас далеко, в усі кінці, в усі краї (М. Те-рещенко).

2. Хліба, вмиті дощем, яскраво зеленіли (О. Гончар).

3. Ще довго він в диму важких доріг цю медсестру, засму-чену, біляву, у серці ніс, ніяк забуть не міг (Ю. Збанацький).

4. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

5. Підніми всяк колосок – з колосків росте мішок (Народна творчість).

440. Скільки серед поданих речень безсполучникових?

1. Дзвонять дзвони, сніг блискоче, сонце світить молоде (П. Тичина).

2. Внизу – рідна земля: довгождана, вимріяна (М. Карплюк).

3. Співаючи про хмари кучеряві, не забувай, поете, про народ (В. Сосюра).

4. Непереможена, нескорена ніким, стоїш, Вітчизно, ти на варті миру (Є. Летюк).

5. Учись – на старість буде як знахідка (Народна творчість).

441. Скільки серед поданих речень безсполучникових?

1. Весною сій – восени збереш (Народна творчість).

2. Мрія ставала дійсністю, дійсність була схожа на сон (Л. Дмитерко).

3. Співучий край, Ічня, здавна славився голосами (О. Гончар).

4. У мужички руки чорні, в пані рученька тендітна (Леся Українка).

5. Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна, Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона (М. Рильський).

442. Визначити різновид складного речення.

Розум людину розбестив, зніжив, створив стійку ілюзію всесилля й зверхності над середовищем, а дух веде у поле, на річку, в ліс, а серце просить пахощів трави й землі, мелодії струмка й жайвора, шугання в небі ластівки і філософської ходи по лузі бусла (В. Шев­чук).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

443. Визначити різновид складного речення.

Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу (М. Стельмах).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполуч-никовим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

444. Визначити різновид складного речення.

Хто крився по обозах, коли ми йшли в походи; хто нас хапав за руки, коли ми йшли на бій; хто плутавсь між ногами, тих звільнені народи зметуть з дороги, знищать на всій путі своїй (М. Бажан).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

445. Визначити різновид складного речення.

Кожний народ доти народ, доки він володіє власною мо-вою, і в цьому – його культурна суверенність; як тільки з тих чи інших причин він позбавляється можливості застосовувати й культивувати свою мову, він перестає бути тим, ким він був і мусить бути (Ч. Айтматов).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

446. Визначити різновид складного речення.

Є догадки, що степу вони не покидають, бо як тільки при-гріє перше сонце, так вони вже й задзвеніли скрізь поза селом, співаючи свою пісню і землі, і небу, і людям (О. Гончар).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполуч-никовим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

447. Визначити різновид складного речення.

Туман почав розходитись, і крізь його тонкий просиню-ватий серпанок виступили по горі бузкові вали, і яблуні старі, похилені ще замолоду буйними вітрами з Дніпра, і вишневі ча-гарі з молодого пагіння, а над кручею з червоної глини цвіли терни (Г. Тютюнник).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

448. Визначити різновид складного речення.

І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, до-дому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху (В. Шевчук).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

449. Визначити різновид складного речення.

Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся верес-невий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

450. Визначити різновид складного речення.

В залитій сонцем далечі аж у самому небі виблискували хрести та бані храмів, довкруг над кручами стояли вежі та за-борола города, по схилах купками ліпилися церкви й двори, а ген внизу над річкою, також за валом з вежами, лежав Поділ (В. Шев-чук).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

451. Визначити різновид складного речення.

Наступила та вечірня пора, коли повітря стає джерельно-прозорим, коли якісь не помітні досі тоненькі дубчики, що там і сям стриміли у заплавах, набрали соковитих контурів і непоруш-но відбилися на воді, створюючи враження бездонної глибочини (Г. Тю­тюнник).

1. Складносурядне речення. 2. Складнопідрядне речення. 3. Безсполучникове речення. 4. Складне речення з безсполучни-ковим і сполучниковим сурядним зв’язком. 5. Склад­не речення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком. 6. Склад-не речення із сурядним і підрядним зв’язками. 7. Склад­не ре-чення з безсполучниковим і сполучниковим підрядним та суряд-ним зв’язком.

Дата добавления: 2015-09-29