1. Театральний сезон. 2. Важка хода. 3. Приязний спів-розмовник. 4. Виховний захід. 5. Клейка речовина. 6. Босий хлопчик. 7. Літературний образ. 8. Політична боротьба. 9. Піщане дно. 10. Заміська прогулянка. 11. Лукавий погляд.
308. Котрі прикметники, подані у словосполученнях, є від-носними?
1. Театральний репертуар. 2. Артистична поза. 3. Рвучкий вітер. 4. Ініціативний працівник. 5. Нервове захворювання. 6. Смакове відчуття. 7. Ламкий лід. 8. Пронизливий погляд. 9. Кришталева ваза. 10. Романтична людина. 11. Полум’яна заграва. 12. Крилата думка.
309. Котрі прикметники, подані у словосполученнях, є від-носними?
1. Уважний вихователь. 2 Біляве хлоп’я. 3. Картинна галерея. 4. Земельний наділ. 5. Вечірня зоря. 6. Драматичний твір. 7. Ліричний настрій. 8. Якісний матеріал. 9. Елементарний приклад. 10. Мускулястий спортсмен. 11. Ділова зустріч.
310. У котрому рядку всі прикметники є присвійними?
1. Ведмежа лапа, заячий хвіст, бурштинове намисто, Ми-колин портфель.
2. Материна хустка, бджолині крила, український компо-зитор.
3. Іванів костюм, качиний ніс, куряча лапа, лисяча нора.
311. Котрі прикметники, подані в словосполученнях, присвійні?
1. Донецький басейн. 2. Холодна вода. 3. Богатирський епос. 4. Материна хустина. 5. Батькова шапка. 6. Кроляче хутро. 7. Вовчий хвіст. 8. Вовчий апетит. 9. Дерев’яний стіл. 10. Ок-санин олівець. 11. Осляча впертість. 12. Франківський дух.
312. У скількох рядках правильно утворено присвійні при-кметники?
1. Лисячий, Матвійова, Петрова, Василів, Іванові (книги).
2. Заячий, дочкина, Ольжин, Ігорева, сорочин.
3. Ведмежий, мачухина, сестрин, мишиний, Іванів.
313. У котрому рядку правильно утворено присвійні при-кметники?
1. Братів, лікарів, Маріїне, Галіна, Богданів.
2. Маріїн, Марійчин, Олегів, Гриців, Петрове.
3. Парасчин, сестрин, тітчин, Денисова, Андрійова.
314. Указати порядкові номери присвійних прикметників, при відмінювання яких суфікс -ів (-їв) чергуватиметься з -ев- (-єв-).
1. Пасажирів. 2. Перукарів. 3. Аптекарів. 4. Столярів. 5. Юві-лярів. 6. Відвідувачів. 7. Лихварів. 8. Мадярів.
315. Указати порядкові номери присвійних прикметників, при відмінювання яких суфікс -ів (-їв) чергуватиметься з -ев- (-єв-).
1. Ювілярів. 2. Гендлярів. 3. Газетярів. 4. Вівчарів. 5. Ко-валів. 6. Комісарів. 7. Страйкарів. 8. Орендарів.
316. У котрому рядку (котрих рядках) від усіх іменників присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), що чергується з -ев- (-єв-)?
1. Злодій, приятель, спадкоємець, продавець, любитель.
2. Водій, сіяч, визволитель, комерсант, командир.
3. Бондар, каменяр, бунтар, страйкар, промовець.
317. У котрому рядку (котрих рядках) від усіх іменників присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), що чергується з -ев- (-єв-)?
1. Ковзаняр, зброяр, гендляр, лицар, ледар.
2. Мадяр, муляр, учень, учитель, водій.
3. Кравець, чужинець, багатій, скрипаль, лихвар.
318. У котрому рядку (котрих рядках) від усіх іменників присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), що чергується з -ев- (-єв-)?
1. Управитель, багатій, купець, мудрець, слухач.
2. Спадкоємець, діяч, визволитель, крутій, єгер.
3. Контролер, монтер, косар, господар, Наталія.
319. У котрому рядку (котрих рядках) від усіх іменників присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), що чергується з -ев- (-єв-)?
1. Ігор, школяр, скляр, лихвар, орендар.
2. Воротар, ювіляр, столяр, інженер, варвар.
3. Ледар, зброяр, тесляр, воротар, володар.
320. У скількох рядках від усіх іменників присвійні при-кметники утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), що чергується з -ов-?
1. Купець, Мусій, приятель, спадкоємець, водій.
2. Комерсант, кондуктор, бригадир, майстер, учитель.
3. Єгер, ремісник, футболіст, студент, окупант.
321. У котрому рядку (котрих рядках) від усіх іменників присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), що чергується з -ов-?
1. Ювіляр, мадяр, кумир, муляр, столяр.
2. Інженер, комісар, Ігор, каменяр, бджоляр.
3. Газетяр, бондар, аптекар, пекар, бунтар.
322. У котрому рядку правильно записані обидві відмінкові форми складеного числівника?
1. Д. в. п’ятистам сімдесяти п’яти,
п’ятистам сімдесятьом п’ятьом.
2. Д. в. п’ятистам сімдесяти п’ятьом,
п’ятистам семидесятьом п’ятьом.
3. Д. в. п’ятистам сімдесяти п’яти,
п’ятьомстам семидесятьом п’ятьом.
323. У котрому рядку правильно записані всі відмінкові фор-ми числівників?
1. Ор. в.: шістьма, чотирма, вісьма, вісьмома, сьома.
2. Ор. в.: одним, п’ятдесятьома, шістьма, п’ятьомастами.
3. Ор. в.: чотирма, шестидесятьма, двомастами, сімома, одинадцятьма.
324. У котрому рядку правильно записані всі відмінкові фор-ми числівників?
1. Р. в.: сімдесяти, однієї, п’ятьох, шести, двохсот.
2. Р. в.: одного, восьмидесяти, дев’яноста, трохсот, п’яти.
3. Р.в.: вісьмох, дев’яти, п’ятисот, стох, шістдесяти.
325. У котрому рядку правильно записані всі відмінкові фор-ми числівників?
1. Р. в.: трьох, восьмисот, дев’яноста, п’ятого, шістдесяти.
2. Ор. в.: тисячою, п’ятьомастами, вісьма, дев’ятьма, кіль-кадесятьма.
3. М. в.: в однім, у вісьмох, у двохстах, в сороках, у п’яти.
326. У котрому рядку нема помилок у відмінюванні чис-лівників?
1. Сім; семи, сімох; семи, сімом; сім, сімох; сьома, сімома; (на) семи, сімох.
2. Двісті; двохсот; двомстам; двісті, двохсот; двомастами; (на) двохстах.
3. П’ятдесят; п’ятидесяти, п’ятидесятьох; п’ятидесяти, п’я-тидесятьом; п’ятдесят, п’ятидесятьох; п’ятидесятьма, п’ятидеся-тьома; (на) п’ятидесяти, п’ятидесятьох.
327. Скільки займенників серед поданих слів?
Який-небудь, як-небудь, десь, якийсь, колись, хтозна-чий, казна-коли, щось, будь-які, хто-небудь, будь-де, коли-небудь, хтозна-де, казна-хто, отак-то, дедалі.
328. У котрому реченні все виступає займенником?
1. Я кличу, я жду, я вірю, А час все іде і йде, А осінь в далекий вирій Вже сірі ключі несе (В. Соколов).
2. Писалось добре й на колесах, і в позахмарній висоті, Та все ж таки дніпрові плеса – Мої скрижалі золоті (В. Бровченко).
3. Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно (Народна твор-чість).
4. Усе найкраще на землі починається від матері: і ласка, і тепло, і хліб насущний, і добро, і правда, і сама людина.
329. Котрі з поданих займенників мають неправильні відмін-кові форми?
1. Того. 2. Свойого. 3. Меї. 4. Ними. 5. До нього. 6. Моєї. 7. Моїми. 8. Цеї. 9. Чиєї. 10. Всею. 11. Всім. 12. Комусь. 13. Де-кого. 14. Абикому. 15. У моїм.
330. У котрих реченнях подано прислівники, однозвучні з прийменниковими сполуками?
1. Не рвися, не рвися, моя золота павутино, підноситься погляд у/вись до тебе, зірчино, кровино (П. Мовчан). 2. У/вись небесну жайвір нарина (А. Малишко). 3. Сини і внуки в них зрос-ли по/тому, Пішли в світи замріяних хатин (А. Малишко). 4. По/ тому світлому калиновому мості вже не повернеться дитинство (М. Бажан). 5. Чекай на/зустріч скору (М.Бажан). 6. На/зустріч здіймалося місто в бронзі і золоті (З. Тулуб). 7. Не піду, ні/за/що не піду (М. Кропивницький). 8. Настя перестала грати, ходити по хаті, по садку, ні/за/що не бралась, думала-гадала, ждала чогось (Леся Українка).
331. Котра з дієслівних форм може виступати будь-яким чле-ном речення?
1. Особові форми. 2. Дієприкметник. 3. Дієприслівник. 4. Не-означена форма. 5. Дієслівна форма на -но, -то.
332. У скількох з поданих словосполучень є перехідні дієслова?
1. Дякувати матері. 2. Думати про батька. 3. Дорівнювати нулеві. 4. Замітати вулиці. 5. Опановувати вправи. 6. Насипати піску. 7. Принести води. 8. Рівнятися з братом. 9. Допомагати сестрі. 10. Не хвилювати матері. 11. Не бачив нікого. 12. Купити хліба. 13. Йти стежкою. 14. Лежати на землі. 15. Подарувати квіти.
333. Котрі з поданих дієслів не можуть мати при собі за-лежних іменників у знахідному та родовому безприйменни-кових відмінках?
1. Будувати. 2. Косити. 3. Митися. 4. Нести. 5. Цвісти. 6. Пекти. 7. Сивіти. 8. Варити. 9. Спати. 10. Їхати.
334. Дієслова, які в неозначеній формі мають основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш), належать:
1. До І дієвідміни. 2. До ІІ дієвідміни. 3. Не належать до жодної дієвідміни.
335. Дієслова, які в неозначеній формі мають основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу ці голосні випада-ють, належать:
1. До І дієвідміни. 2. До ІІ дієвідміни. 3. Не належать до жодної дієвідміни.
336. Котрі дієслова належать до першої дієвідміни?
1. Дати. 2. Бурмотіти. 3. Бурмотати. 4. Закисати. 5. Сіяти. 6. Свистати. 7. Колихати. 8. Булькотіти. 9. Булькотати.
337. Котрі дієслова належать до першої дієвідміни?
1. Слатися. 2. Вистелити. 3. Набігати. 4. Загнуздати. 5. Да-ти. 6. Відкраяти. 7. Стелитися. 8. Жахатися. 9. Набігти.
338. Котрі з поданих дієслів у формі 2 особи однини те-перішнього часу мають закінчення -иш (-їш)?
1. Рости. 2. Ростити. 3. Перчити. 4. Волочити. 5. Волокти. 6. Бурмотати. 7. Бурмотіти. 8. Колоти. 9. Реготати. 10. Реготіти. 11. Солити. 12. Плюскотати. 13. Їсти. 14. Стелити.
339. Котрі з поданих дієслів у формі 2 особи однини те-перішнього часу мають закінчення -иш (-їш)?
1. Стукати. 2. Стукотіти. 3. Хропіти. 4. Хропти. 5. Гурко-тати. 6. Гуркотіти. 7. Їсти. 8. Краяти. 9. Кроїти. 10. Стелити. 11. Плюскотіти. 12. Лопотати. 13. Мочити. 14. Полоти.
340. Чергування приголосних д, т, з, с, г, к, х із шиплячими тільки в першій особі однини теперішнього часу відбувається в основах дієслів:
1. Першої дієвідміни. 2. Другої дієвідміни. 3. Дієслів, які не належать до жодної дієвідміни.
341. Чергування приголосних д, т, з, с, г, к, х із шиплячими в усіх особово-числових формах теперішнього часу відбува-ється в основах дієслів:
1. Першої дієвідміни. 2. Другої дієвідміни. 3. Дієслів, які не належать до жодної дієвідміни.
342. У котрих дієсловах чергування в основі приголосних із шиплячими відбувається тільки в першій особі однини тепе-рішнього часу?
1. Бурмотати. 2. Бурмотіти. 3. Вертіти. 4. Скреготати. 5. Бро-дити. 6. Ростити. 7. Реготати. 8. Реготіти. 9. Мостити. 10. Могти. 11. Волокти. 12. Свистіти. 13. Свистати. 14. Деркотіти.
343. У котрих дієсловах чергування в основі приголосних із шиплячими відбувається в усіх формах теперішнього часу?
1. Дзеленькотіти. 2. Плюскотати. 3. Плюскотіти. 4. Дерко-тіти. 5. Могти. 6. Волокти. 7. Лопотати. 8. Полоскати. 9. Мос-тити. 10. В’язати. 11. Реготіти. 12. Реготати. 13. Ростити. 14. Ткати.
344. У котрих дієсловах в усіх особових формах теперішнього часу кінцевий приголосний основи є шиплячим?
1. Сікти. 2. Цокотіти. 3. Цокотати. 4. Помережити. 5. Загур-котати. 6. Загуркотіти. 7. Дати. 8. Відволікати. 9. Відпрягти.
345. Від перехідних чи неперехідних дієслів утворюються пасивні дієприкметники?
1. Від неперехідних. 2. Від перехідних.
346. Від котрих дієслів можна утворити пасивні дієпри-кметники з суфіксом -н- (-ен-, -єн-)?
1. Вернути. 2. Закрити. 3. Почати. 4. Усунути. 5. Пороти. 6. Замкнути. 7. Жати. 8. Колоти. 9. Кинути. 10. Молоти. 11. Тер-ти. 12. Гріти. 13. Стелити.
347. У довідці знайти дієслова, від яких утворено подані дієприкметники.
1. Завішаний. 2. Домішений. 3. Розорений. 4. Розораний. 5. Розметаний. 6. Розметений. 7. Завішений. 8. Домішаний.
Довідка: а) завісити; б) розорати; в) завішати; г) домісити; ґ) домішати; д) розмести; е) розорити; є) розметати.
1) 1-а; 2-ґ; 3-б; 4-е; 5-д; 6-є; 7-в; 8-г;
2) 1-в; 2-ґ; 3-б; 4-е; 5-є; 6-д; 7-а; 8-ґ;
3) 1-в; 2-ґ; 3-е; 4-б; 5-є; 6-д; 7-а; 8-г;
4) 1-в; 2-г; 3-е; 4-б; 5-д; 6-є; 7-а; 8-ґ;
5) 1-в; 2-г; 3-е; 4-б; 5-є; 6-д; 7-а; 8-ґ.
348. Від котрих дієслів дієприслівники теперішнього часу утворюються за допомогою суфіксів -ачи (-ячи)?
1. Плюскотіти. 2. Плюскотати. 3. Свистати. 4. Свистіти. 5. Рости. 6. Ростити. 7. Волокти. 8. Волочити. 9. Кроїти. 10. Края-ти. 11. Спати. 12. Летіти. 13. Колоти. 14. Полоскати.
349. Від котрих дієслів дієприслівники теперішнього часу утворюються за допомогою суфіксів -учи (-ючи)?
1. Ростити. 2. Рости. 3. Волочити. 4. Волокти. 5. Бурмотіти. 6. Бурмотати. 7. Колоти. 8. Солити. 9. Стелити. 10. Стукати. 11. Стукотіти. 12. Бачити. 13. Летіти. 14. Спати.
350. Від якої основи утворюються дієслівні форми на -но (-ено), -то?
1. Від основи неозначеної форми перехідних дієслів. 2. Від основи неозначеної форми неперехідних дієслів. 3. Від основи дієслів теперішнього часу. 4. Від інших основ.
351. У котрих реченнях підкреслені слова належать до службових частин мови?
1. Все дуже просто і ясно (Л. Костенко).
2. Осіння школа – школа просто неба (Т. Яковенко).
3. Я дивлюсь услід журавлям.
4. Верхівець здибив коня і круто завернув його, інші теж стали завертати коней, поскакали ло дружини, услід їм сипнули стріли (П. Загребельний).
5. А ми, малі, дивилися розгублено, як мимо нас, прити-шуючи крок, вона ішла між стоптаними клумбами на свій ос-танній – перший наш урок (А. Бортняк).
6. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (П. Гра-бовський).
7. Назустріч нам по дорозі неквапливо пливе пастух... (Ю. Збанацький).
8. Нащадкам дай життя, як хочеш ти Без страху назустріч смерті йти (Д. Павличко).
9. Назустріч мені виринув із туману дядько з в’язкою кошиків за плечима... (Г. Тютюнник).
352. Котрі з поданих прийменників входять до синонімічного ряду?
1. Між. 2. Для. 3. Через. 4. Межи. 5. Поза. 6. З-під. 7. Серед. 8. Поміж. 9. Посеред. 10. До.
353. У котрому з речень ужиті сполучники, а не однозвучні з ними займенники та прислівники зі службовими словами?
1. Як/би мені дістати струн живих, як/би той хист мені, що/б грать на них, потужну б пісню я на струнах грала (Леся Ук-раїнка).
2. Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига роз-тає (З. Гончарук).
3. Що/б не робив, роби тільки найкраще (І. Кульська).
4. На гору доступитися нелегко, за/те з гори зручніше боро-нитись (Леся Українка).
5. Я люблю тебе, друже, за/те, що не можу тебе не любити (В. Сосюра).
6. Ми вірші пишемо про/те, як стати біля душ на варті (В. Коротич).
7. Ми вірші пишемо. Про/те Ми не завжди тих віршів варті (В. Коротич).
354. Котрі з поданих сполучників утворені способом злиття прислівника й частки?
1. Якщо. 2. Якби. 3. Проте. 4. Зате. 5. Щоб. 6. Якже. 7. Немов.
355. У котрому реченні підкреслені слова виступають частками, а не іншими частинами мови?
1. Як тебе на голос не впізнати? Серце, і життя моє, і кров... (А. Малишко).
2. Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильсь-кий).
3. Чи ви чули, як у досвітній млі десь курличуть журавлі?
4. І тоді ми обоє помічаємо, що надворі вечір чи ніч (М. Стельмах).
5. Чого це хмурнішає літо, в гаю замовка соловей? (В. Со-сюра).
6. Невже це осінь, осінь, о! – та сама (Л. Костенко).
356. У котрому реченні підкреслене слово є вигуком і виді-ляється комою?
1. Ой там гуляв козак Голота (Народна творчість).
2. Ой та й гарно ж тут як! (Панас Мирний).
3. Геть пішла луна в заснулому саду (С. Вастльченко).
4. Ах як не хотілось йому падати, як не хотілось кидати автомата (О. Довженко)
5. Мусив шапку зняти, “ день добрий ” сказати (Народна творчість).
6. Добривечір дівчино, бо я ще не спав (Народна творчість).
357. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Юрій Збанацький прийшов у літературу з чернігівських партизанських лісів, звідки виніс він повноту життєвих вражень, розмаїття образів і тем, що стали в його творчості визначаль-ними. Знову й знову повертається письменник до героїчних літ
своєї молодості, на долю якої випали і фашистські концтабори, й безсонні партизанські ночі, молодості, яка знала пекучий біль втрат і відчуття сповна виконаного патріотичного обов’язку (О. Гончар).
358. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Сталося це надвечір одного з днів, коли вони кружляли по горах, намагаючись заплутати можливу погоню з підземного за-воду. Літо лишилося десь далеко позаду, і їх зустрічав вересень. Був час, коли води в ріках пахнуть палим листом, коли трави стають прозорими, як промащений папір, коли ночами спадають на землю сірі дощі та важкі краплисті роси, коли захмарені дні неохоче показують людям скупе на ласку сонце (П. Загребель-ний).
359. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Несподівано літо послало їм щедрий дарунок: суху дзвінку ніч і день, залитий сонцем і блакитними водами неба. Вони відчували, що то останнє сонце нинішнього літа, і прощалися з ним... Кожному того дня згадувалася Вітчизна, і являлася вона вся в сонцевім вогні, з голубими шовками небес, гаптована смарагдами трав (П. Загребельний).
360. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Рідна земле! Кому ти не наснишся ночами, до кого не про-мовляєш своїм нічним голосом, чиї очі лишаться сухими при згадці про тебе, далеку, кохану, єдину! Стоять у німецькому сосновому лісі семеро бійців, і над ними сонце і небо, і однакові трави схиляються до них, і ті ж самі сосни шумлять кожному з них, та тільки кожен з них бачить своє сонце над головою, і небо голубіє йому не так, як іншим, і трави пахнуть інакше, і сосни виспівують різними голосами (П. Загребельний).
361. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка. Дещо в поезії Олеся продовжувало Щоголіва, дещо Самійленка – його близьких земляків. Але те, що принесла пер-
ше і краще відповідало новим настроям відродження. Він справ-ді став поетом і того нового молодого покоління, котре з ним вступало в життя – з тими бадьорими, повними надій настроями, якізвучали в поезії Олеся (М. Грушевський).
362. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Так, я люблю її, мою Юлю, і з того щасливий. Хто послав мені любов?
Пречиста вода великої Ріки мого народу! Се її цілюща волога оповила, омила мене, її вічно дівоча українська ласка і бездоганна чистота її багато-щедрих фарб.
М’яка тепла вода її оповила мою душу, очистила від журби і скорбот, повернула до краси. І став я тим, для чого родила мене Мати моя, добрим і радісним. Вона наповнила серце моє любов’ю, миром і щастям. І я благословлятиму тепер усе життя чисті її береги…(О. Довженко).
363. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
У вік музичного модернізму, задушливого смогу біт-, хіт-, рок-музики, що заполонив душі народних мас, особливо молоді, наша пісня повинна стати своєрідним базисом духовності для тих, хто здатний відчувати красу рідної мови, вслухатись у соловейкову мелодію… Українська пісня не тільки спроможна лікувати тих, хто опинився у незавидному становищібезбат-ченка. Вона здавна здатна єднати людей в любові один до од-ного (А. Авдієвський).
364. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
І що їй думалось тоді, моїй сільській босоногій Ярославні, перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі схиляю свою посивілу голову? Не знаю, чи легко б стелилася моя доля, якби біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати. Я й досі чую на своєму чолі, біля свого серця спокій і тепло її позазілюваних, потрісканих рук (М. Стельмах).
365. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Окрім козаків-запорожців і козаків-зимівчан, є одна ко-зацька порода. І вона, ця порода, не живе ні на Січі, ні по зимівниках. Це козаки-самітники, або ж відлюдьки. І обертаєть-
ся кожен із них у степу сам із собою. Видно, їм так щось у житті допекло або й вони допекли комусь, що позабігали у найглу-хішу глушу і кожен лишається із своєю волею віч-на-віч, і від того їм добре. Коли ж біда йде на України, вони покидають усе, сідлають коня і рушають на Запоріжжя (За М. Вінграновським).
366. Якою частиною мови виступає а в поданих реченнях?
1. А йди, Лукашу (Леся Українка). 2. А, і ви тут, Оресте Михайловичу (Леся Українка). 3. І палаў широчінь у осіннім огні, а яка ж глибина у ясній далині (М. Нагнибіда).
1. Вигук, вигук, частка.
2. Сполучник, вигук, частка.
3. Частка, частка, частка.
4. Частка, вигук, частка.
5. Частка, частка, сполучник.
6. Частка, вигук, сполучник.
367. Якою частиною мови виступає слово просто в поданих реченнях?
1. Не було там опускання вій – Очі ясно дивляться і просто (М. Рильський). 2. Просто вхідних дверей стоїть стіл простої ро-боти (М. Коцюбинський). 3. Дома там у нього просто чудеса: цієї весни він сконструював у себе якусь особливу телевізійну анте-ну, таку, що ловила що йому заманеться (О. Гончар). 4. Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що тяжким тягарем лежало на серці (З. Тулуб).
1. Прислівник, прийменник, частка, прислівник.
2. Прислівник, прислівник, частка, частка.
3. Прийменник, прислівник, частка, частка.
4. Прийменник, прийменник, прислівник, частка.
5. Прислівник, прийменник, частка, частка.
368. Котрі сполучення слів є словосполученнями?
1. Розмовляти з товаришем. 2. Подібний до нього. 3. Хлопці і дівчата. 4. Учні співають. 5. Літній ранок. 6. Яскраво світить сонце. 7. Навколо школи. 8. Біля річки. 9. Йти по воду.
369. Котрі сполучення слів є словосполученнями?
1. Працювати без відпочинку. 2. Дитячий ансамбль. 3. З давніх пір. 4. Яскраве світло. 5. Брат навчається. 6. Написаний учнем. 7. Батько і мати. 8. Героїчний подвиг. 9. Тихесенько вітер віє.
370. У скількох реченнях є узгоджені означення?
1. Русява дівчина у хустці, і повні глечики усі (Олег Оль-жич).
2. Хочу ще незагубленим окличним відмінком возрадува-тися (І. Калинець).
3. Страшно, страшно ходити яром, де заклякло в сні чор-товиння (Н. Лівицька-Холодна).
4. Були б раби, а повелитель буде із канчуком і лжею на устах (О. Доріченко)
5. Тече ріка, а риби щось немає... (О. Орач).
6. Хлопчашня, ескортуючи сани, з веселим галасом вибігла аж у поле (О. Гончар).
371. У скількох реченнях є неузгоджені означення?
1. Його хата стояла над самою річкою. 2. Він отримав зав-дання підготувати товариша до екзаменів. 3. Сполохавши в сінях худюще приблудне котя, до хати зайду (І. Жиленко). 4. Чоловік в окулярах сідав у першому ряду. 5. Думки про землю будили Ма-ланку по ночах (М. Коцюбинський).
372. У котрих реченнях є неузгоджені означення?
1. У місячно-зоряні ночі не спить врожайне поле (І. Цюпа).
2. Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав (М. Рильський).
3. І ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть (В. Си-моненко).
4. Він щодня приходить у наш дім – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний хлібний коровай.
5. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Василь-ченко).
373. Скільки неузгоджених означень у поданих реченнях?
1. А ключі від щастя в наших руках (М. Стельмах).
2. А хата через дорогу стояла пусткою (Є. Гуцало).
3. Солдати мали завдання вийти до набережної (О. Гончар).
4. Пізня осінь, дуже пізня, хмари аж додолу (П. Усенко).
5. Чи мав я право з битви вийти геть? (М. Нагнибіда).
374. Скільки неузгоджених означень у поданих реченнях?
1. А за садом луг у росах (П. Сингаївський).
2. Ну, а бажання читати книги у вас є? – запитав Василь Олександрович (І. Цюпа).
3. І степ – степ аж за обрій (А. Головко).
4. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Со-сюра).
5. Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами (О. Гончар).
375. У скількох реченнях є обставина часу?
1. Минають дні, минають ночі, минає літо... (Т. Шевченко).
2. Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину... (С. Ру-данський).
3. Було тоді ще небо небенятком,
І зорі були юні і страшні (М. Вінграновський).
4. Десь, колись, в якійсь країні
Проживав поет нещасний (Леся Українка).
5. Ой горе тій чайці, горе небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі (Народна творчість).
6. Учоренько тут басувало літо,
Тепер дивися: молода зима! (М. Вінграновський).
376. У скількох реченнях є обставина міри і ступеня?
1. Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка).
2. Десь, колись, в якійсь країні
Проживав поет нещасний (Леся Українка).
3. Гарна мрія довго не живе – тому, що для життя вона над-мірно гарна (А. Кримський).
4. Сповнилось серце ущерть (Леся Українка).
5. Така в очах заплакала тужбина,
Що аж сюди Сибіром потягло (Б. Олійник).
6. Було тоді ще небо небенятком,
І зорі були юні і страшні (М. Вінграновський).
377. У скількох реченнях є обставина місця?
1. Десь, колись, в якійсь країні
Проживав поет нещасний (Леся Українка).
2. Такі неймовірні втіхи, як вистава, були не про неї (О. Іва-ненко).
3. Після обіду на хвилинку прибігла Одарка (Панас Мир-ний).
4. Квартира вчительки складалась з двох невеличких хати-нок (М. Коцюбинський).
5. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись в простір (М. Коцюбинський).
378. У котрому реченні є обставина місця?
1. Машини мчали з гір (О. Гончар).
2. Сама не помітила, як опинилась за хатою, на стежці до виноградника (М. Коцюбинський).
3. Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно (Г. Тютюнник).
4. Що для безсмертя народилось, від зброї смертних не ум-ре (М. Рильський).
5. Люби природу не як Символ душі своєї (М. Рильський).
379. У яких реченнях є обставина мети?
1. Сюди за щастям я забрів (В. Сосюра).
2. Навіть ніч у моєму краю не така, як деінде (І. Цюпа).
3. Він прийшов до школи вчитися.
4. Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає (Панас Мирний).
5. Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шев-ченко).
380. У скількох реченнях є обставина причини?
1. Серце в неї упало, сльози закрутились в очах (М. Коцю-бинський).
2. І небо вже тут не небо, а небеса (О. Гончар).
3. Спересердя він так грюкнув дверима, аж шибки задзве-ніли.
4. Спросоння вона не могла нічого дотямити.
5. За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз (М. Коцюбинський).
6. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкри-ті краплистою росою (М. Коцюбинський).
381. У скількох реченнях є прямий додаток?
1. Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нит-ками (Д. Павличко).
2. Тихо вечір тумани пряде (В. Симоненко).
3. Я не люблю ненависті в собі (Д. Павличко).
4. Мені без тебе сумно серед людства (Л. Костенко).
5. Тоня діловито наливає з бідона води (О. Гончар).
6. Марко ніколи не бачив на материнім виду таких кри-хітних сліз (М.Стельмах).
382. У скількох реченнях є прямий додаток?
1. Тебе до дерева, немов листок, прицвяхували служники омону! (Д. Павличко).
2. Ралом залізним зорай цілину запахущу, засів розкинь золотистий (Ю. Клен).
3. Не стріляйте, не кричіте, хай зозуля докує, докує, доки є... (В. Бровченко).
4. І поплакавши, діти Росіїні буйну голову погребли... (О. Орач).
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |