1. У котрому рядку в усіх словах дзвінкі приголосні ви-мовляються дзвінко? 1 страница

3 розділ

1. У котрому рядку в усіх словах дзвінкі приголосні ви-мовляються дзвінко?

1. Народ, сторож, кладка, рибка, з тобою, розпитати.

2. Герб, сніг, гарбуз, солодкий, дуб, візки.

3. Міжпланетний, загруз, зубки, кігті, з сіллю, змерз.

4. Горобці, з Петром, легкий, ріг, бабка, зуб.

5. Ріж, книжка, мед, гриб, сковзкий, ріжки.

2. У котрих із поданих слів маємо по три дзвінких при-голосних звуки?

1. Вокзал. 2. Боротьба. 3. Молотьба. 4. Просьба. 5. Кров. 6. Серце. 7. Яч­мінь. 8. Лідія. 9. Сяйво. 10. З’їзд.

3. У котрих із поданих слів усі приголосні дзвінкі?

1. Вокзал. 2. Район. 3. Райдуга. 4. Одяг. 5. Боротьба. 6. Ніж-ка. 7. Мороз. 8. Дід. 9. Мо­лотьба. 10. Нація.

4. У котрих із поданих слів маємо по два глухих приголосних звуки?

1. Нігті. 2. Кігті. 3. Легко. 4. Вогко. 5. Вокзал. 6. Сказати. 7. Чесний. 8. Сойка. 9. Вірш. 10. Скло.

5. У котрих із поданих слів усі приголосні звуки глухі?

1. Пісня. 2. Кігті. 3. Тисяча. 4. Сон. 5. Йосип. 6. Ящик. 7. Японія. 8. Штамп. 9. Щастя. 10. Спека.

6. Скільки глухих приголосних звуків у всіх поданих словах?

Пасти, шапочка, степ, шість, цятка, кущ, ходити, планета, лапки, диня, льон, побоїще, годити, байка, сімнадцять, глобус, працьовитий, течія, оазис, чайка, село, прибережний, спитати, стічний.

7. У вимові котрих слів спостерігається уподібнення при-голосних?

1. Футболіст. 2. У пляшці. 3. Свідомість. 4. Вогкий. 5. Ви-разка. 6. Довідка. 7. Анекдот. 8. Розширити.

8. У вимові котрих слів спостерігається уподібнення при-голосних?

1. Зважся. 2. Ріжте. 3. Двигтить. 4. Хатній. 5. Редька. 6. Роз-ширити. 7. Анекдот. 8. Куз­ня.

9. У вимові котрих слів спостерігається уподібнення при-голосних?

1. Екзаменувати. 2. Лічба. 3. Галузка. 4. Не мучся. 5. Полег-кість. 6. Кутній. 7. Зчеплення. 8. Бризкати.

10. У вимові котрих слів спостерігається уподібнення при-голосних?

1. Клятьба. 2. Відгадка. 3. Досягти. 4. На дошці. 5. Зчеп-лення. 6. Донечці. 7. Зважся. 8. Зшиток.

11. У вимові котрих слів спостерігається уподібнення при-голосних?

1. Дотепність. 2. Натягти. 3. Дужчий. 4. Екземпляр. 5. Мі-сця. 6. Не мучся. 7. При­нісши. 8. Безчестя.

12. Звукова структура котрих слів включає два шиплячі приголосні?

1. Бездоріжжя. 2. Безчестя. 3. Безжально. 4. Зчинити. 5. Роз-жарений. 6. Віднісши. 7. Роз­чистити.

13. Звукова структура котрих слів включає два шиплячі приголосні?

1. Вмощуєшся. 2. Дорожчий. 3. Розчесати. 4. Розчищати. 5. Зчистити. 6. Зчорніти. 7. Обез­жирений. 8. Розчаруєшся.

14. Звукова структура котрих слів включає два шиплячі іприголосні?

1. Зчеплений. 2. Перешкоджати. 3. Зчищати. 4. Розчару-єшся. 5. Розженешся. 6. Роз­чиняти. 7. Розчеплений.

15. Звукова структура котрих слів включає два шиплячі приголосні?

1. Чужинець. 2. Розжарювати. 3. Розчахнути. 4. Зіштовх-нути. 5. Бережешся. 6. Ба­чишся. 7. Зчіплюєшся. 8. Розчарування.

16. Звукова структура котрих слів включає один шиплячий приголосний?

1. У шапочці. 2. Зважся. 3. Безчестя. 4. Розжувати. 5. На грушці. 6. Здружишся. 7. Бе­ре­жешся. 8. Розженешся.

17. Звукова структура котрих слів включає один шиплячий приголосний?

1. Женешся. 2. Подружці. 3. На подушці. 4. Розчесати. 5. Бережешся. 6. Підашшя. 7. Жа­­ха­єшся. 8. У рукавичці.

18. Звукова структура котрих слів включає хоча б один шип-лячий приголосний?

1. Зненацька. 2. Шухляда. 3. Запорожці. 4. Зважся. 5. У книжці. 6. Розширяєшся. 7. По­дружці.

19. Звукова структура котрих слів включає один шиплячий приголосний?

1. Зчинився. 2. Розширення. 3. Віднісши. 4. Розжувати. 5. Зчищати. 6. Розчесаний. 7. Зчис­тити. 8. Безжурний.

20. Скільки в поданому тексті шиплячих приголосних?

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.

Він добре вам зіграв колись мою присутність.

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність (Л. Костенко).

21. Звукова структура котрих слів включає подовжений приголосний?

1. Роз’яснення. 2. Розжувати. 3. На тачці. 4. Безжально. 5. Зашивання. 6. Зшиток. 7. У ша­­почці. 8. Розширяєшся.

22. Звукова структура котрих слів включає подовжений приголосний?

1. Зсипати. 2. Подружці. 3. Дивуєшся. 4. У річці. 5. На гіллі. 6. На гілочці. 7. Бе­ре­жешся. 8. Розжувати.

23. Звукова структура котрих слів включає подовжений приголосний?

1. Безжально. 2. Узбіччя. 3. Угіддя. 4. Розжарений. 5. Обез-жирений. 6. Принісши. 7. У бочці. 8. Дочці.

24. У скількох словах поданого тексту вживаються подовжені звуки?

Одне буття… Яке в тобі пуття?

Життя квітує там, де різноцвіття.

Яскрись і далі, дивне розмаїття

Людської мови, думки, почуття! (О. Підсуха).

25. У скількох словах поданого тексту вживаються подовжені звуки?

Те голе, те її гукання

Безмовно вітер в хмари ніс,

Було благання в нім й прощання,

Не так прощання, як благання,

Та ще напевне сподівання,

Та ще притишене ридання,

Як тому вишнячку, до сліз… (М. Вінграновський).

26. У котрих словах уживаються подовжені приголосні?

1. Осінній. 2. Щастя. 3. Узбіччя. 4. Спросоння. 5. Коріння. 6. Здається. 7. Віссю. 8. Б’ються.

27. Скільки твердих приголосних звуків?

Сидіти, радіо, лопата, кишеня, Черкаси, ходити, бачити, сипати, книжка, зошит, лампа, Житомир, дитина, Ужгород, на-вчати, пищати, оборонити, Суми, Крим, Одеса, дерева, багатий, джерело, гаразд.

28. Звукова структура котрих слів включає три м’які при-голосні?

1. Стільці. 2. Близькість. 3. Людяність. 4. Рум’янці. 5. За-п’ястя. 6. Станція. 7. Кри­воріжці. 8. Хатній.

29. Звукова структура котрих слів включає три м’які при-голосні?

1. Весняний. 2. Ялівець. 3. Радість. 4. Дніпровський. 5. За-цікавленість. 6. Селянський. 7. Мо­гутній. 8. Не вріжся.

30. Звукова структура котрих слів включає чотири м’які приголосні?

1. Літній. 2. Стільці. 3. Кволість. 4. Людяність. 5. Близь-кість. 6. Зацікавленість. 7. Май­бутній. 8. Лютість.

31. Звукова структура котрих слів включає два м’які при-голосні?

1. Життя. 2. Костюм. 3. Засніжений. 4. Обідній. 5. У сні. 6. Кузня. 7. Знаряддя.

32. Звукова структура котрих слів включає два м’які при-голосні?

1. Безчестя. 2. Безодня. 3. Стіна. 4. Жалість. 5. Чаклунський. 6. Життя. 7. Костюм. 8. Мо­гутній.

33. Звукова структура котрих слів включає два м’які при-голосні?

1. Дні. 2. Днювальний. 3. Стільки. 4. Засніжений. 5. Ключі. 6. Зважся. 7. Цідить.

34. Звукова структура котрих слів включає два м’які при-голосні?

1. Відомий. 2. Стихія. 3. Жалість. 4. Місця. 5. Цідити. 6. Щастя. 7. Зважся.

35. Звукова структура котрих слів включає два м’які при-голосні?

1. Сільниця. 2. У казці. 3. Злість. 4. Зацікавленість. 5. У пляшці. 6. Зціленість. 7. На­мажся. 8. Святковість.

36. У котрих із указаних слів маємо по два м’яких при-голосних?

1. Пізній. 2. Вірші. 3. Світ. 4. Життя. 5. Знання. 6. Лялька. 7. Ювелір. 8. Софія.

37. Скільки м’яких приголосних звуків у поданих реченнях?

Впереміш з осокорами ростуть дуби. Стоять вони віддалік один від одного та й від інших дерев, а тому виросли великі, гіллясті (Є. Гуцало).

38. У котрому рядку всі слова правильно записані фоне-тичною транскрипцією?

1. Сідала – [сўідаўла], площа – [плоўща], щипці – [шчиўпці].

2. Країна – [країўна], киває – [киваўйе], заочі – [заўоч’і].

3. Колишнє – [колиўшнўйє], станьте – [станўте], діяч – [дійаўч].

4. Жовтень – [жоўвтень], вічний – [в’іўч’ний], вежа – [вўежа].

39. У котрому рядку всі слова правильно записані фонетич-ною транскрипцією?

1. Дешевий – [де^ишеўвий], зозуля – [зо^узуўля], стебло – [сте^иблоў].

2. Шила – [шиўла], легко – [леўхко], кігті – [к’іўхтўі].

3. Пісня – [п’іўснўйа], село – [се^илоў], лютий – [лўуўтий].

4. Мороз – [мороўс], сім’я – [сўім’а], ясен – [яўсе^ен].

40. У котрому рядку всі слова правильно записані фонетич-ною транскрипцією?

1. Енергія – [енеўрг’ія], країна – [крайїўна], сім – [сім].

2. Боротьба – [бородўба], єнот – [еноўт], зоря – [зораў].

3. Лікар – [лўіўкар], абетка – [абеўтка], лось – [лос].

4. Ящірка – [йаўщірка], моє – [мойеў], сядь – [сйадў].

41. У котрому рядку всі слова правильно записані фонетич-ною транскрипцією?

1. Живіт – [жив’іўт], егоїст – [егойїўст], знання – [знан:аў].

2. Культура – [культуўра], букет – [букетў], Луцьк – [луцўк].

3. Заміжжя – [зам’іўж:а], риба – [риўба], сади – [садиў].

42. Скільки слів правильно записано фонетичною тран­скрипцією?

1. Шість – [ш’іс'т']. 2. Шістсот – [ш’іс:от]. 3. Тижня – [ти'жн'а]. 4. Щогла – [шчо'гла]. 5. Очевидно – [оче^иви'дно]. 6. Під’їзд – [п’ідйі'зд]. 7. Радісний – [ра'дісний]. 8. Приятель – [при'ятел']. 9. Яблуко – [йа'блуко]. 10. Посаджу – [посажу'].

43. Котрі слова правильно записані фонетичною тран­скрипцією?

1. Квітень – [квіўте^инў]. 2. Зуб – [зуб]. 3. Квартал – [квартаўл]. 4. Квиток – [кви^етоўк]. 5. Якір – [йаўк’ір]. 6. Юшка – [йуўшка]. 7. Торф’яний – [торфйаниўй]. 8. Легкий – [ле^ихкиўй]. 9. Магній – [маўгнўій]. 10. Маєток – [майеўток].

44. Котрі з поданих слів записані правильно фонетичною транскрипцією?

1. Зірка – [з’іўрка]. 2. Міцні – [м’іцўнўіў]. 3. Книжка – [книўшка]. 4. Палажка – [палаўшка]. 5. Вокзал – [вогзаўл]. 6. Спитати – [зпитаўти]. 7. Кіт – [кўіт]. 8. Боротьба – [боротўба].

45. Котрі з поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Дивина – [дивинаў]. 2. Височина – [ви^есочи^енаў]. 3. Аксе-суар – [аксе^исуар]. 4. Істот­ість – [істоўтўнісўтў]. 5. Кіно – [к’іно]. 6. Лаятися – [ла′йати^есўа]. 7. Міміка – [м’ім’іка]. 8. П’ять – [пйатў]. 9. Сторіччя – [сторўіўчў:а]. 10. Цілісність – [цўілўісўнўісўтў].

46. Котрі з поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Астероїд – [асте^иро′йід]. 2. Лінощі – [лі′ношч’і]. 3. Лілея – [лўілеўя]. 4. Почуття – [почутўаў]. 5. Розвідка – [роўзв’ітка]. 6. Сіл-лю – [сўіўл:у]. 7. Чебрець – [че^ибреўцў]. 8. Язик – [язи′к]. 9. Юнак – [йунаўк].

47. Котрі з поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Спідлоба – [сп’ідлоба]. 2. Ущент – [ушчеўнт]. 3. Травиця – [травиўцўа]. 4. Звучання – [звучаўнў:а]. 5. Користуватися – [користуватисўа]. 6. Мобільність – [мобўіўлўнўісўтў]. 7. Мані­фестувати – [манўіфестуваўти]. 8. Намагання – [намагаўнў:а].

48. Котрі з поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Пісняр – [п’ісўнўаўр]. 2. Привіз – [при^ев’іўз]. 3. П’ятірка – [пйатўіўрка]. 4. Свояцтво – [свойаўцтво]. 5. Селище – [сеўлишче]. 6. Тигреня – [ти^егре^инўаў]. 7. Хлоп’я – [хлопйаў]. 8. Швед­ка – [швеўдка]. 9. Ягня – [йагнўа].

49. Котрі з поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Літописець – [лўітопи^есе^ецў]. 2. Надягати – [надўягаўти]. 3. Наївність – [наївнўісўтў]. 4. Обірвати – [об’ірвати]. 5. Обідній – [обідній]. 6. Півень – [п’іве^инў]. 7. Підбір – [п’ідб’іўр]. 8. Самоут-вердження – [самоутвеўрдже^инўнўа]. 9. Сюди – [сўудиў].

50. Котрі з поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Сховище – [схоўви^ешче]. 2. Сюртук – [сўуртуўк]. 3. Покуп-ка – [по^укуўпка]. 4. Дідусь – [дўідуўсў]. 5. Дитятко – [дитўаўтко]. 6. Витікати – [витўікаўти]. 7. Бідолаха – [б’ідолаўха]. 8. Артику-лювати – [арти^екулўуваўти]. 9. Ганяти – [ганўаўти].

51. Котрі із поданих слів правильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Дзенькіт – [дзеўнўк’іт]. 2. Дивитися – [ди^евиўти^есўа]. 3. Іта-лія – [італўійа]. 4. Ляк – [лйак]. 5. Медальйон – [медалўйоўн]. 6. Просторінь – [проўсторўінў]. 7. Реаліст – [ре^иалўіўст]. 8. Тра­питися – [траўпи^ети^есўа]. 9. Шепіт – [шеўп’іт].

52. Котрі з поданих слів неправильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Реалія – [ре^иаўлўійа]. 2. Ремінь – [реўм’інў]. 3. Поранення – [пораўне^инўнўа]. 4. Однодумець – [однодуўме^ицў]. 5. Наголошен-ня – [наголоўше^инў:а]. 6. Кременчук – [кре^име^инчук]. 7. Красу-ватися – [красуваўти^есўа]. 8. Драматичність – [драматиўч’нўісўтў]. 9. Віяти – [віўйати].

53. Котрі з поданих слів неправильно записані фонетичною транскрипцією?

1. Знання – [знанўнўа]. 2. Сніг – [сўнўіг]. 3. Присутність – [присуўтністў]. 4. Мить – [митў]. 5. Ніжність – [нўіжўнўісўтў]. 6. Ляль-ка – [лўалўка]. 7. Печаль – [печўалў]. 8. Благо­сло­венний – [благословеўнний]. 9. Пісня – [п’ісўнўа]. 10. Рідкісний – [рўіўдкўісний].

54. Котрі слова неправильно записані фонетичною тран­скрипцією?

1. Сказати – [зказа'ти]. 2. Роззява – [роз':а'ва]. 3. Совісний – [со'в’істний]. 4. Совість – [со'в’іс'т']. 5. Студент – [студе'нт].

6. Кісточка – [к’і'сточка]. 7. Товар – [това'р]. 8. Яструб – [йа'струп]. 9. Їхати – [ї'хати]. 10. Турист – [тури'ст].

55. Котрі слова неправильно записані фонетичною тран­скрипцією?

1. Темно – [те´мно]. 2. Учителька – [учи´те^ил´ка]. 3. Язика-тий – [йазека´тий]. 4. Філо­софія – [ф’ілосо´ф’ійа]. 5. Рябий – [рйаби´й]. 6. Синій – [си´н´ій]. 7. Насіння – [нас´і´н´:а]. 8. На­род – [наро´д]. 9. Каталог – [ ката´лог].

56. Скільки слів неправильно записано фонетичною тран­скрипцією?

1. Нігті – [ні´хті]. 2. Свої – [свойі´]. 3. В’ячеслав – [в’аче^исла´в]. 4. В’яління – [вйа´лін´йа]. 5. Холодно – [хо´лодно]. 6. Солідарність – [со^уліда´рніс´т´]. 7. Префікс – [пре´ф’ікс]. 8. Казка – [ка´ска]. 9. Дуб – [дуп]. 10. Сіяч – [с´ійа´ч].

57. Котрі слова неправильно записані фонетичною тран­скрипцією?

1. Сім’я – [сім’аў]. 2. Кігті – [к’іўхтўі]. 3. Шість – [ш’іст]. 4. П’ять – [пўатў]. 5. В’юн – [вйун]. 6. При­вілля – [при^ев’іўл:а]. 7. Зінаїда – [зўінайіўда]. 8. Кістка – [к’іўстка]. 9. Сонечко – [соўне^ичко]. 10. Прибій – [при^еб’іў й].

58. Котрі слова неправильно записані фонетичною тран­скрипцією?

1. Акація – [акаўцўіа]. 2. Престиж – [пре^истиўж]. 3. Кізка – [к’іўзка]. 4. Кіска – [к’іўска]. 5. Ніж – [нўіж]. 6. Діжка – [діўжка]. 7. Військо – [в’іўйсўко]. 8. Боротьба – [бородўбаў]. 9. Андрій – [андрўіўй]. 10. Село – [се^илоў].

59. У котрому рядку є слова, записані фонетичною тран­скрипцією неправильно?

1. День – [денў], гаї – [гайїў], льон – [лўон].

2. Диво – [диўво], щука – [шчуўка], доля – [доўлўа].

3. Синє – [сиўнўе], юнак – [йунаўк], люди – [лўюўди].

4. Бойовий – [бойовиўй], щодень – [шчоденў], лід – [лід].

60. Котрі слова неправильно записані фонетичною тран­скрипцією?

1. Молотьба – [молодўбаў]. 2. Юрба – [йурбаў]. 3. Вік – [в’ік]. 4. Обласний – [обласниўй]. 5. Віршовий – [в’іршовиўй]. 6. Зо-зуля – [зо^узуўлўа]. 7. Воля – [воўлўа]. 8. Зоря – [зоўрўа]. 9. Пісня – [п’іўсўнўа]. 10. Ложка – [лоўжка].

61. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Вони прокинулись уранці і, взявши снасті, подались до Десни. Сонце ще не зійшло, і по сивуватій воді курівся ту-манець. Він сходив де-не-де пасемками, волокнистими хмар-ками, розливався білявими озерцями над водою, а річка бистро бігла під тими химерними заростями, і вони теж наче злегка посувались над течією (Є. Гуцало).

62. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Інакше було, коли повінь наступала перед жнивами. Тоді все замулювала вода, і жниво гнило на пні. Літо, коли це діялось, було дуже сльотаве. Дощ тучами і хмароломами казав сподіватися повені. Люди були перед тим безпомічні. Сіна не можна було зібрати, бо щоднини дощ, ніщо не могло висохнути, вода здавалось, лилася звідусіль (А. Чайковський).

63. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартова-ним дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишив-ши у вузькому дуплі шишку. Олесь хотів дістати її і по-куштувать, та передумав – і притулився вухом до стовбура. Його ледь помітно розгойдувало… (Г. Тютюнник).

64. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

На землю впала темна ніч. Зірки ховалися за хмарами. Вітер тягнув, завиваючи голодним звіром по надбережних ске-лях. Глибоко під горою, розбиваючи собі груди об гострі скелі, старий Дніпро голосно стогнав і ревів спересердя на кинуту упоперек його шляху перепону, допомагаючи гуком своїх порогів козакам облягти фортецю (Г. Тютюнник).

65. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Масляна, інакше Масляниця, – давньослов’янське свято проводів зими, воно проходило у кінці лютого – на початку березня. Сім днів люди відпочивали, розважалися, частували одне одного. “Головною їжею на Масляну, – відзначав О. Во-ропай, – є вареники із сиром і сметаною, але й гречані млинці – теж обрядова їжа” (З календаря).

66. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Найдивніше, однак, було попереду! Лебеді лишалися на озері й далі. Вони не летіли на південь, пропущено вже, здавалося, було всі строки, наставали холоди, снувалися густі холодні тумани над островом і морем, почалися шторми, а лебеді, проте, плавали собі по озеру, трохи сміливіше підпли-вали до людей, почали вже приймати від них їжу (П. Загре-бельний).

67. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Шаїна скрипка журно підспівує, тихо хлипає і захлина-ється рясними печальними сльозами. Тужним голосом співає во-на, і кличе кудись, і сумно обіцяє там щось невідоме, незро-зуміле і таємниче. Вона манить, вона вабить, вона причаровує, і вона захоплює. І враз спокуслива пісня уривається, скрипка зой-кає з одчаєм, і все стрімголов падає вниз (Ю. Смолич).

68. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну…

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі… (В. Сосюра).

69. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Валерій Шевчук – ідеаліст. Він – діалектик. Новий роман В.Шевчука “Стежка в траві” – незвичайний. Наскрізний сюжет його творів – герць між добром і злом. Його цікавила вулиця з її неписаним, але безумовно діючим кодексом, де все чітко розмежовувалося на “своїх” і “чужих”. “Я його ненавиджу” – це елементарна форма оцінки “чужого” і її зміст в історичному часі став безмежно глибоким. Валерій Шевчук – художник. Він ні-чого і нікого не засуджує, не пропагує, не утверджує (Р. Ко-рогодський).

70. У скількох словах поданого тексту кількість букв не збігається з кількістю звуків?

Наш народ створив цілий ряд духових інструментів, як наприклад: сопілку, трембіту, ріг, сурму, трубу, волинку. Поши-реними в Україні були й цимбали. Резонансна коробка їх має форму трапеції, над верхньою декою якої натягнуто струни. На цимбалах грали, ударяючи паличками по струнах. Досить поши-реним струнно-клавішно-смичковим інструментом була ліра (З календаря).

71. У котрому рядку всі слова мають наголошений перший склад?

1. Батьківський, генезис, висіти, етнос, подруга, другий, килим.

2. Борошно, заочі, шляхтич, щипці, ноша, лантух, націнка, чепурно.

3. Гетьман, заспаний, начинка, лігво, суголосний, решето, статуя.

4. Олень, вірші, випадок, догмат, колесо, приказка.

5. Несмак, триптих, пурпур, приятель, донька, дьоготь, жа-лісливий.

72. Скільки однозначних слів?

1. Яблуня. 2. Падати. 3. Летіти. 4. Земля. 5. Сім. 6. Жолудь. 7. Високий. 8. Дієслово. 9. Епі­тет. 10. Голова. 11. Залізний. 12. Ручка. 13. Січень. 14. Двадцять.

73. Котрі з наведених слів є однозначними?

1. Суфікс. 2. Земля. 3. Гарячий. 4. Язик. 5. Краков’як. 6. Пейзаж. 7. Білий. 8. Полотно. 9. Вогонь. 10. Ходити. 11. Пла-кати. 12. Жонглер.

74. Скільки серед наведених слів є однозначних?

1. Електроплуг. 2. Вода. 3. Крапка. 4. Льон. 5. Земля. 6. Ав-токран. 7. Пісок. 8. Прису­док. 9. Катет.

75. Котрі з наведених слів є однозначними?

1. Блискавка. 2. Човник. 3. Автомобіль. 4. Шоколадний. 5. Клас. 6. Жовтогарячий. 7. Київ. 8. Зелений. 9. Тенор. 10. Гурт. 11. Займенник. 12. Папір.

76. Скільки серед наведених слів є однозначних?

1. Ліс. 2. Голос. 3. Лист. 4. Око. 5. Рана. 6. Слово. 7. Ар-тикль. 8. Вулиця. 9. Стиль. 10. Місце.

77. Скільки з наведених слів є багатозначними?

1. Зерно. 2. Сонце. 3. Тигрячий. 4. Мова. 5. Звук. 6. Коман-да. 7. Сірий. 8. Футбол. 9. Урок.10. Оцінка. 11. Перерва. 12. Весна.

78. Скільки серед наведених слів є багатозначних?

1. Вільний. 2. Гострий. 3. Колючий. 4. Дерев’яний. 5. Шов-ковий. 6. Залізний. 7. Дов­гий. 8. Дружний. 9. Простий. 10. Склад-ний.

79. Скільки серед наведених слів є багатозначних?

1. Голова. 2. Хвіст. 3. Язик. 4. Речення. 5. Око. 6. Рука. 7. Нога. 8. Вухо. 9. Носик. 10. Шишка.

80. Скільки багатозначних слів?

Сталевий, проходити, сорок, суфікс, корінь, одинадцять, калиновий, лист, окунь, топити, прислівник.

81. Скільки з наведених пар підкреслених слів у словоспо-лученнях є синонімічними?

1. В’язанка дров – в’язка сіна. 2. Гавкіт собаки – гавкання псів. 3. Гомін міста – галас людей. 4. Господар дому – добрий хазяїн. 5. Свіжа ідея – новий задум. 6. Тяжкий труд – нелегка

праця. 7. Великі нестатки – гостра нужда. 8. Справжній неук – великий невіглас. 9. Далекий обрій – червоний захід. 10. Смачні овочі – стиглі фрукти. 11. Гніздо лелеки – старий чорногуз. 12. Хворів на сухоти – спалах туберкульозу.

82. Скільки з наведених пар підкреслених слів у словоспо-лученнях є синонімічними?

1. Облудні слова – фальшивий голос. 2. Оборонні споруди – захисні вали. 3. Під­роб­лений документ – фальсифікована на-кладна. 4. Чванливий учень – хвалькувата жінка. 5. Бити палкою – шмагати батогом. 6. Боятися екзамену – жахатися собаки. 7. Про-будитис я вранці – прокидатися від шуму. 8. Будувати будинок – споруджувати міст. 9. Вигадувати історію – придумувати пояс-нення. 10. Тиха їзда – повільна течія. 11. Дуже хворіти – часто нездужати. 12. Вогкий одяг – мокра хустина.

83. У скільки синонімічних рядів можна згрупувати подані слова?

Гарячий, пишатися, холодна, скоро, палючий, мерехтіти, хуртовина, незабаром, студена, пекучий, гордитися, заметіль, розпечений, хуга, люта, розжарений, мигтіти, віхола, завія, бли-мати.

84. У скільки синонімічних рядів можна згрупувати подані слова?

Елегантний, тамувати, думка, поборник, затримувати, ввіч-ливий, мисль, погляд, захисник, витончений, добірний, сонячний, привітний, високодумний, гадка, гордовитий, приязний, люб’яз-ний, пихатий, погідливий.

85. У скільки синонімічних рядів можна згрупувати подані слова?

Пірнути, сутінь, безмірний, метати, виднітися, безмежний, обмова, присмерк, зануритись, поговір, безбережний, бовваніти, сутінок, жбурляти, наклеп, майоріти, неоглядний, неосяжний.

86. Котрі з поданих пар слів є антонімами?

1. Добрий – поганий. 2. Кінець – починати. 3. Правда – обман. 4. Радіти – сумувати. 5. Чорний – біліти. 6. Молодий – старість. 7. Зима – влітку. 8. Великий – малий. 9. Війна – мирний. 10. Багато – мало. 11. Мілкий – глибина.

87. Скільки з наведених пар слів є антонімами?

1. Корисно – шкідливо. 2. Зустріч – розлука. 3. Загубити – відшукати. 4. Сила – кволість. 5. Світанок – смеркання. 6. Сим-патія – антипатія. 7. Друг – недруг. 8. Суворий – лагідний. 9. Ба-гатий – бідний. 10. Направо – наліво.11. Хвалити – гудити. 12. Жит-тя – смерть.

88. Котрі з наведених пар слів є антонімами?

1. Копати – сіяти. 2. Тьма – світло. 3. Друзі – вороги. 4. За-водський – фабричний. 5. Чи­та­ти – розповідати. 6. Циклон – антициклон. 7. Риба – собака. 8. Глибокий – мілкий. 9. Кри­чати – говорити. 10. Любов – кохання. 11. Молодість – старість. 12. Хо-дити – не ходити.

89. Котрі з поданих пар слів не антонімічні?

1. Доброта – сум. 2. Зелений – синій. 3. Молодий – старий. 4. Радість – cум. 5. Сміятися – плакати. 6. Вдень – ніч. 7. Довгий – короткий. 8. Чорнота – білий. 9. Малий – великий. 10. Важко – легко. 11. Початок – закінчувати. 12. М’яко – твердо.

90. Скільки пар антонімів можна утворити з поданих слів?

Великий, світлий, життя, молодість, холодний, хворий, сумувати, сила, відкрити, короткий, слабкість, здоровий, темний, легкий, смерть, мало, закриття, гаряче, старий.

91. Який головний критерій розрізнення багатозначності й омонімії?

1. Розрізнити слова – омоніми й багатозначні слова немож-ливо без словника.

2. Омоніми – це слова, у яких збігається написання, а вимова може бути різною: заўмок і замоўк. У багатозначних словах ви-мова слова в усіх його значеннях однакова.

3. В омонімах може бути різне написання: Коваль (прізвище) і коваль – назва людини за родом занять. У багатозначних словах написання слова в усіх його значеннях однакове.

4. Омоніми – це запозичені слова: кран (з голландської) – пристрій для перекривання водопроводу і кран (з німецької) – механізм для переміщення вантажів. Усі значення багатознач-ного (найчастіше питомого) слова єдиного походження.

5. Кожне значення багатозначного слова обов’язково пов’я-зане з його первинним зна­че­нням, а омоніми – це слова, які ма-ють зовсім різне значення.

92. У котрих парах словосполучень підкреслені слова є омо-німами?

1. Гостра коса – русява коса. 2. Каштанове листя – каш-танове волосся. 3. Житній хліб – шукати легкого хліба. 4. Ви-пускний бал – високий бал. 5. Пара води – подружня пара. 6. Гір­ський ту р – тур вальсу. 7. Козацька чайка – поранена чайка. 8. Світило поезії – світило сонце. 9. Лінія фронту – провести в зошиті лінію. 10. Чиста сорочка – чиста мова. 11. Вільний народ – вільне місце.

93. У котрих парах словосполучень підкреслені слова є омо-німами?

1. Човен тече – дні течут ь. 2. Сила струму – сила кохання. 3. Вулканічна лава – дерев’яна лава. 4. Море щастя – прибігти до моря. 5. Сяйво далекої зорі – сяйво молодості. 6. Віз сіно – новий віз. 7. Особова справа – стояв справа. 8. Заснований банк – заснований павутинням. 9. Моторний човен – моторн а дитина. 10. Перестрочувати виплату – перестрочувати шви. 11. Ніс воду – довгий ніс. 12. Убитий горем – убитий на війні.

94. Скільки підкреслених пар слів у словосполученнях є омо-німічними?

1. Вибухнути вогнем – вибухнути гнівом. 2. Враження від фільму – (у)враження ножем. 3. Дерев’яні лави – шикуйтесь у лави. 4. Дорогий гостинець – твердий гостинець. 5. Бряз­нути ключем – джерельні ключі. 6. Філософський термін – за короткий термін. 7. Мило розчинне – мило дивитися. 8. Метрика віршів – метрика дитини. 9. Стріла подругу – ворожа стріла. 10. Біг риссю – хижою риссю.

Дата добавления: 2015-09-29