2. Тут було безліч таємних закутків, скрізь стрічались бер-логи диких звірів, вислані кунею та сухим мохом (М. Коцю-бинський).
3. Сковорода мав своєрідний розум: його бентежило те, що для тисяч інших людей було буденним і звичайним (І. Драч).
4. Скільки розставань, невтішних розлук, марних, не здій-снених чекань пішло з цієї хати з вогнем і димом? (О. Довженко).
658. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. ”Стій людино! Ось твій світ, вічний і прекрасний, і ти в ньому живеш коротку свою мить” – звучало в урочистому спокої (О. Довженко).
2. Культура мови, це – духовне обличчя людини (О. Федик).
3. Село Білогір’я здавна притулилося до скіфського горо-дища, як ластів’яче гніздо під стріхою (Х. Алчевська).
4. З козацького хутора-зимівника постало місто й виросло до гіганта, що здатен небо захмарювати своїми димами (О. Гон-чар).
659. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Чи знаєте ви як цвітуть полини? Чи бачили, як весною на старих облогах-перелогах квітують гіркі сиві трави? (І. Цюпа).
2. ”Зацвіла верба – прийшла весна” – кажуть у народі (Я. Головацький).
3. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села (Я. Головацький).
4. Летіть, летіть, нестримні журавлі, Через усі держави і кордони (А. Матвійчук).
660. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Тихо-тихо було в степу ні вітерця, ні подиху (З. Тулуб).
2. У глибині нашого, межигірського ліска стояла занесена снігом хатина (О. Довженко).
3. На схилах Дніпра, неподалік од чернечих печер, закінчу-валося спорудження Успенського собору (М. Слабошпицький).
4. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу ши-рокого, На Вкраїні милій (Т. Шевченко).
661. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. В селі було: пусто й тихо (М. Коцюбинський).
2. Школа це неспокій, гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом (І. Цюпа).
3. Тільки рідне слово, виплекане твоїм родом і народом має таємничу здатність тримати людину у повноті її історичного і духовного буття (І. Драч).
4. Дівчата любили вогнисті рожі бо й самі нагадували чи-мось ці квіти, – і зеленим клечанням, і ніжним шепотом, і юною долею (І. Цюпа).
662. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Ліс стояв, неначе молода під вінцем, у дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка (І. Нечуй-Ле-вицький).
2. В землі віки лежала і нарешті вибилася на світ, О мово, ночі колискова! (О. Олесь).
3. Золотими віхолами одшуміла осінь, білими хуртовинами вітровіє зима, зеленою повінню розливається весна-красна, а там, дивись, уже й літо на порозі (І. Цюпа).
4. Лише дійшовши схилу віку поезію я зрозумів, як прос-тоту таку велику, таке єднання точних слів (М. Рильський).
663. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати – зем-лю (М. Стельмах).
2. А от краму на ярмарку мало, і він кусається дуже доро-гий (М. Стельмах).
3. Все довкола пахне навіть пил на дорозі і навіть роса (О. Довженко).
4. Прикметно що кобзарство, як і сама народна пісня, – це унікальна національна особливість, знаменний духовний набуток нашого народу впродовж віків (В. Василашко).
664. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Та кобзарі виспівували багатющу душу народу в думах, у піснях, не давали їй вмерти (В. Василашко).
2. За плечима, у батька палахкотять мальви червоні, рожеві, темно-брунатні (І. Цюпа).
3. Під лісом простягає фіолетові долоні бузина: наче про-сить зірвати її (В. Гжицький).
4. Якось раптово зчах і зів’яв рум’яний красень вечір, швид-ко густішали сутінки, що невдовзі переросли в темряву (В. Малик).
665. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Мабуть, разом з цими чудесними квітами, що ростуть на високих стеблах, народилася і пісня та пішла в люди (І. Цюпа).
2. А під деревами, на білому, як цукор, снігу, лягла тінь (М. Коцюбинський).
3. Тихо в хуторі, мов у кам’янілому царстві із давньої казки (С. Васильченко).
4. Слова повинні буть покірні чуттям і помислам твоїм, і рими мусять бути вірні, як друзі в подвигу святім (М. Рильсь-кий).
666. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба я тверда й сувора (О. Теліга).
2. Синіє дозрілий терен, цвітуть запізнілі квіти кульбаби і рожевого іван-чаю (В. Гжицький).
3. Жайворонок бризнув із конюшини, злетів у високість завмер (І. Цюпа).
4. Ще мить – і сонячні іскри заграли на каплях роси й на квітках конюшини (І. Цюпа).
667. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Сказати мусить кожен з нас, чи він народу вірний син, чи тільки раб похилий він (Б. Грінченко).
2. А над всім тим тліла гостра цікавість, що буде і як воно буде (М. Коцюбинський).
3. Народна мудрість давно завважила: де ростуть верби, там чисті джерела води (Я. Головацький).
4. Не тільки той поет, що засіває віршами папір, але й той, що має в душі радощі й тривогу хліба, радощі й тривогу людини (М. Стельмах).
668. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Микола прокинувся і все диво хто його зна де й поділося (І. Нечуй-Левицький).
2. Музична ріка найкраща характеристика для творчості нашого Павла Тичини (М. Рильський).
3. Мало в нас зброї, але найміцніша гартована зброя – у нас самих, в нашій волі, в наших серцях (О. Гончар).
4. Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину (В. Стус).
669. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною – на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушникові (В. Стус).
2. Вдень не лише сонце все небо, здавалось палило, дихало спекою (О. Гончар).
3. Батько говорить про дерева і квіти: як поет, і від того світлішає, і тиха зажура зникає з його глибоких очей, а натомість там іскряться веселі скалки сонця (І. Цюпа).
4. Так земля зітхала за сонцем і не знала, що за малу годину вона потоне в його обіймах, і сльози-тумани розвіються, зник-нуть од одного ясного променистого погляду (Б. Грінченко).
670. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Поглянь уся земля тремтить В палких обіймах ночі – Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче (О. Олесь).
2. Не туман вставав із зілля, Не сичі вночі кричали – Серед степу з божевілля Землю їли яничари (Б. Мозолевський).
3. Петербурзьким шляхом, по коліна Грузнучи в заметах боса йшла Зморена, полатана Вкраїна, Муку притуливши до чола (І. Драч).
4. Там, у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час невпинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і вночі (В. Симоненко).
671. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухо-жилля – Десь грає ніч на скрипці самоти, Десь виє вовк по нотах божевілля (Л. Костенко).
2. Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці (П. Чубинський).
3. Як вічна юнь, іде, іде весна, Земля живе – од полюсів до тропіків, І в небо крізь зелені телескопики Вдивляється, вслу-хається весна (С. Тельнюк).
4. Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни, грім, Все ніби вічності луна, Прадавня – тиха таїна (А. Малишко).
672. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Усе є для щастя!.. Є хліб і покоси, Є згода життя між тобою і нами, І сад молодий на вітрах плодоносить Як доля моя плодоносить літами... (М. Вінграновський).
2. Розлогі верби. Затишок, і тіні. Під ними тихо плещеться ріка, І дівчина замріяна й струнка, Стоїть на березі у сонячнім промінні (В. Симоненко).
3. Зима... і пролісок блакитний! Навколо ще лежать сніги, А він всміхається привітний, А він вже скинув – ланцюги! (О. Олесь).
4. На вікна вився виноград зелений, Немов землі, несказані думки. Дуби гойдались, і тремтіли клени, Вгорнувши небо в стомлені гілки (М. Вінграновський).
673. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки, і в вечірній час, У свята гомінкі, і в дні робочі Ми думаємо, правнуки про вас (В. Симоненко).
2. Виступи гір закривали дорогу і тільки клаптик безхмар-ного неба синів у високості над стрімкими жовтими стінами ур-вища (М. Коцюбинський).
3. Якщо не можеш – бути вічно юним, То змолоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
4. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця (М. Стельмах).
674. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я знаю: в призначений долею вечір напророчать дорогу мені три зозулі в саду (Б. Олійник).
2. Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не збіднюють душу (М. Стельмах).
3. Шевченко й Леся виросли із пісні, До неї Пушкін спраг-лий припадав, Живився Гейне піснею народу… (М. Рильський).
4. Одні залюблені в старі листи. Ті – в музику. А ті – в руді томища. Таке життя... А він любив мости, О, не любив – кохав. А може, й вище (Б. Олійник).
675. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Прекрасний Києве на предковічних горах! Многостраж-дальний, хвала тобі, хвала! Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла, Воскресне день життя і весен неозорих (М. Риль-ський).
2. Небо вже геть розмерзлося, і тепер його видно скрізь, видно аж туди, де сонце на одноколісному велосипеді котиться (В. Яворівський).
3. Козацький вітер вишмагає душу, і я у ніжність ледве добреду (Л. Костенко).
4. Один лиш птах кричав-болів За морем, за горами, І наш різдвяний стіл білів В кутку під рушниками (М. Вінграновський).
676. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Веселий вересень у лісі Повісив ліхтарі І сонце на зло-тистім списі Гойдається вгорі (Ю. Клен).
2. За вікном згори було видно як шуміло, вирувало залите сонцем місто (С. Скляренко).
3. Люби музику вона облагороджує твої думки і почуття (В. Сухомлинський).
4. Гаптує вечір жовтим шовком Блакитні килими, А чорний день зробився вовком Повившись у дими (Ю. Клен).
677. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Як добре, коли світиться вогонь – у хаті друга, Віщує довгий, теплий, стиск долонь і до розмови затишної кличе (М. Рильський).
2. Я знаю, що бійця нащадки спом’януть і нашу віру й кров знесуть – на п’єдестали (А. Малишко).
3. Щоб зворушити інших треба бути самому зворушеним (О. Довженко).
4. Якщо мить чекання, вічністю вимірюється, То скажи мені, скільки я віків прожила (Т. Коломієць)
678. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я щасливий, що в мільйонах кроків Дзвенить і мій в єдиному строю (П. Осадчук).
2. Переконатися попробуй сам – Чи міцно думки цвях сидить у слові (Д. Павличко).
3. Ще, може, десь на древнього Купала Збратались наші предки, щоб іти нащадкам їх до спільної мети (І. Муратов).
4. Після того – як луг покосять – знову трави ростуть у цвіту (В. Ткаченко).
679. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я читав у дитинстві і юності книжки запоєм, я радів, коли знаходив якесь нове слово (О. Сухомлинський).
2. Ледве ясне сонечко скотиться додолу, тихий вечір присмерком вкриє ліс і поле (Н. Забіла).
3. Довкола сніг, мороз або завірюха така, що й світа не видно, а під кущем суха руда осока, пропахчена осіннім сонцем (Г. Тютюнник).
4. Материнське поле не оглянути, Бо воно – на цілий світ (М. Подолян).
680. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. На морі ставало темно: тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко).
2. Коли ж Вітчизни щирий гнів Тебе послав на ворогів, Здолати їх зумій! (Л. Первомайський).
3. Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само вас знайде (К. Ушинський).
4. Завжди шумить ріка – коли вона мілка (Народна твор-чість).
681. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Раз ми разом значить разом, всі ми сходимось в одно (П. Тичина).
2. Як підрубаєш душу: то зрубаєш усе (П. Загребельний).
3. Смерть навіть дурять як ставка іде на життя (Б. Олійник).
4. День був душний незважаючи на те що, краплі учо-рашнього рясного дощу іскрились на траві (Марко Вовчок).
682. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Заграй мені, дударику, на дуду, нехай своє горенько за-буду (Народна творчість).
2. Щоб тих щасливих днів не загубити потрібно працювати цілий рік (Д. Павличко).
3. Чи то весни колиска запашна мене гойдала в чисті небозводи, чи, може, хто з благословенним словом до мене в душу стиха нахиливсь (М. Вінграновський).
4. Ні, троянди не треба ламать, бо затужить природа як мати (В. Швець).
683. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Гетьманові фотель поставлено проти бандуристів, гості посідали й поставали кругом, і бандуристи вдарили в струни (Б. Лепкий).
2. Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати (У. Самчук).
3. То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лилися пісні (Леся Українка).
4. Неси до людей всі думки, почуття і слова, і серце твоє не згорить, не змовкне, не згасне (М. Рильський).
684. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Може квіти зійдуть – і настане, і для мене весела весна (Леся Українка).
2. Нове століття вже на видноколі і час новітню – створює красу (Л. Костенко).
3. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В. Сосюра).
4. Інколи в’ється дорога понад самим Дніпром, і тоді зачудоване око далеко сягає по блакитнім просторі діда Славути (М. Коцюбинський).
685. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Літа минають за літами: Та знову пам’ять поверта Оту хвилину біля мами, Яка навіки золота (Л. Талалай).
2. А над Києвом, над Дніпром справді пливе хвилями віч-ність, та, тільки я, не спроможна осягнути її: побачити, відчути (П. Загребельний).
3. Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, а на ній – моя рідня! (М. Стель-мах).
4. Тому пекла печаль мене затято – що в почуттях моїх шукав ти свято (Г. Тарасюк).
686. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Вкраїнський хліб тому такий смачний, Що він завжди замішаний на пісні (Є. Летюк).
2. Долоні теплі доторкаються до нив, Я там, де пісня починається, ходив (В. Романюк).
3. Я поведу тебе в далекий край, туди, де темні води спо-кійно сплять (Леся Українка).
4. Він мав не тільки муку, але й гордість і віру, що краса повинна єднатися тільки з красою (М. Стельмах).
687. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Фіалки на столі прив’яли, а небо квітне у вікні (М. Риль-ський).
2. Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся... (Д. Павличко).
3. Нехай пісні гудок, мені заводить і в серце лине гомін заводський (В. Сосюра).
4. То пронесеться над головою чайка – то промайне бист-рий чибіс і грудкою впаде в ситу землю (А. Шиян).
5. Немає сумніву: мені щораз нудніше у товаристві друзів-юнаків (Є. Плужник).
688. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Стояла в травах ніч – а трави пахли літом – за кленами сіріло джерело (М. Вінграновський).
2. Зрозуміти – це ще не означає знати, розуміння – це ще не знання (В. Сухомлинський).
3. В осінній час, сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, і зверху йде (Народна творчість).
4. Ліс рубають: тріски летять (Народна творчість).
5. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, за-мовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський).
689. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Дорога є, а друзів тих немає, що так її любили у житті (А. Мястківський).
2. Хто любить сонце, той в душі ясніє: хто любить квіти, той не знає зим (М. Тарновський).
3. Весна вдягла у зелень віти дуба, уже курличуть – в небі журавлі – люблю весну, та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі (В. Сосюра).
4. Он глянь: у тім раї, що ти покидаєш, латану свитину з ка-ліки знімають (Т. Шевченко).
5. Я знаю: завтра пізній потяг тебе додому знов позве (Г. Чубач).
690. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Маючи в собі красу моря, степ, окрім цього ще ніс у собі щось своє, неповторно степове, властиве тільки йому, оту шов-кову ласкавість, оте ніжне, замріяне, дівоче (О. Гончар).
2. Зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі (О. Гончар).
3. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду як ясна зоря – в погоду (П. Куліш).
4. Тоді я сказав йому, що українські прерії (рівнини) від-різняються від мексиканських лише тим, що в Мексиці ростуть кактуси, а в нас – верба (Г. Шкурупій).
5. Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Си-моненко).
691. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Палаючі степи, палаючі на планеті міста, тривожно-багрове небо над нами може все це видно навіть жителям інших планет (О. Гончар).
2. Нещасна, несправедлива людина – що добровільно й лег-ко зрікається рідної мови (Б. Харчук).
3. Кожна нація, кожен народ навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть (О. Во-ропай).
4. Моя душа й по темнім трунку, не хоче слухатись порад, і знову радісно, і струнко біжить під вітер і під град (О. Теліга).
5. Вся історія України – це боротьба двох сил конструк-тивної і руїнської (О. Ольжич).
692. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Тільки зорі в небі сяють, шепче лист, шумить Дунай, поміж себе розмовляють, шепотять кохай, кохай (С. Гулак-Арте-мовський).
2. Кожне зерно лягало на пухку чорноземну постіль і, зда-ється раділо, що діждало цієї пори (І. Цюпа).
3. Біля ніг її плещеться море і, мов питаючи в тривозі одна другу про щось найголовніше в світі, хвиля хвилю доганяє (О. Дов-женко).
4. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться і черво-ний кетяг ягід горить, як жар, то колюча чайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок).
5. Війне вітрець, з крила пелюстку струсить, яку із саду пе-ред тим приніс (Н. Тихий).
693. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Дядько Лев і вся лісова, водяна, польова сила, з якою він колись знайомив Лесю тепер прийшла до неї (А. Костенко).
2. Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами та найшвидше летить материне серце (І. Багряний).
3. Коли трапляється мені велике горе, то завжди Шевченко, Шекспір і Гете встають передо мною, викликають гіркі думки, а під кінець дають утіху і заспокоєння (Тодось Осьмачка).
4. З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блис-кучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля (Панас Мирний).
5. Приходив і половець дикий, і з дальніх степів печеніг, та Русь покорити одвіку ніхто з них ніколи не міг (В. Бичко).
694. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Тут сосни соснові, берези березові, і люди людяні тут (Л. Костенко).
2. Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ; і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять (М. Стельмах).
3. Не хочеться ні з дому ні додому, Бо й там і там огонь – давно згорів (М. Рильський).
4. У відкритому полі видно – як летять у вирій журавлі, як бродять по свіжій ріллі чорні граки, як сумує на самотній деревині сіра ворона, загорнута в чорну хустину (В. Гжицький).
5. Сніг так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Ко-цюбинський).
695. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Надходить буря, завиває й свище, хтось гонить хмари сталевим бичем (М. Рильський).
2. Коли б був я вітром буйним, я б розгонив чорні хмари, щоб від хмар не слались тіні, щоб сміялось завжди сонце (О. Олесь).
3. Таке розкішне над нами небо, і такі ми до безмежності молоді (В. Шевчук).
4. Всім серцем любіть Україну свою: І вічні ми будемо з нею (В. Сосюра).
5. Багряна тінь шовку лягає на юнацьке обличчя, пере-ливається в розумних очах, які перебачили всячину, і які ввібрали в себе півсвіту (О. Гончар).
696. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Кос-тенко).
2. Тут все говорить із прадавніх лір, тут вічність диха тихо серед гір (М. Вінграновський).
3. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Г. Тютюнник).
4. Він умів не просто слухати, а викликати у свого спів-розмовника бажання висловити все: що тягарем лежало на серці (З. Тулуб).
5. Відшуміла, відлопотіла жовтими падолистами осінь і вже зима встилає снігові полотна на землю (І. Цюпа).
697. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Зливу (вона, між іншим, виявилася короткочасною) пере-сиділи в глибокій западині на березі (О. Левада).
2. Важка хмара, опустивши до землі сиву косу, швидко від-пливає в далечінь і лишаються тільки пахощі грози та далекі зір-ниці (О. Сизоненко).
3. Пора була весняна ранішнє сонце так любо світило, не пекло, а гріло; поля зеленіли, як рута; всяка пташка співала-ще-бетала (Панас Мирний).
4. Зелене – то символ самого життя, біле – чиста непороч-ність народження (І. Цюпа).
5. Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослу-ховуються: земля і вода, птиця в небі й саме небо (М. Стельмах).
698. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. На білу гречку впали роси – Веселі бджоли одгули, За-мовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли (М. Рильський).
2. Можливо знову загримлять гармати, і танк зімне пше-ницю на лану, і буде плакать і журитись мати, коли сини ітимуть на війну (В. Симоненко).
3. Глибокі осінні сліди Дощами по вінця налито; Під зна-ком землі і води В минуле пливеш моє літо (Л. Голота).
4. О мово українська! Ти – вода з кринички, над якою гнуться верби Холодна і прозора і проста, А без води я вже давно помер би... (Ю. Бедрик).
5. Життя без книги хата без вікна, Тюрма глуха і темна, мов труна (Д. Павличко).
699. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Крізь вікна книг свободи світло ллється, Майбутнього видніє далина (Д. Павличко).
2. Я не тікав, зустрівшись з ворогами, і не ховавсь, лякаю-чись, на піч; цуравсь ходить неправими шляхами, утертими, а темними, як ніч (П. Грабовський).
3. Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне та вистелить зірчатий килим, Згадай мене, згадай мене (В. Бров-ченко).
4. Коли розлучаються двоє За руки беруться вони: І пла-чуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають сумні (Г. Гейне).
5. То встала Русь в кольчузі і шоломі, щоб їй стихія – покорилась дика і вів її у далі невідомі син Перуна Олег-владика (В. Симоненко).
700. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її (К. Ушинсь-кий).
2. Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді).
3. У чистім полі, полі на роздоллі, де колосочки проти сон-ця жмуряться, Вернигора, Вернивода, Вернидуб три велетні зі-бралися та й журяться (Л. Костенко).
4. Вітер, наче парубок в танці, на всі боки обертав ко-жухарку-метелицю і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась, мов зві-рина (М. Стельмах).
5. Добрим мовцем можна стати, якщо до цього прагнути, тобто багато читати, уважно слухати живе слово, працювати із словниками, навчитися слухати себе (Н. Бабич).
701. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє і мла стоїть стіною від землі до неба, глухого, беззоряного (О. Довжен-ко).
2. І зі сходу на захід летіли лелеки, і німіла дощами налита земля (Є. Маланюк).
3. У тридцять літ ти тільки народився аби збагнути: мерт-вий ти єси у мертвім світі (В. Стус).
4. Ви чули як дзвонить у полі овес до зорі, як вітер бринить на роздоллі, як пісню ведуть косарі (Я. Шпорта).
5. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини… (Л. Кос-тенко).
702. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Пишіть про те, що ви живі-здорові, не говоріть чого ви так мовчали (Л. Костенко).
2. Тільки тобою серце кричить моє, тільки тобою сили мені стає далі брести хугою світовою, тільки тобою, тільки тобою (В. Стус).
3. Так як Данте любив Беатріче, як Петрарка Лауру любив, так люблю я тебе, моя пташко, хоч тобі я і серце розбив (О. Олесь).
4. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях, де сонце наливає сливи солодким золотом в садах (В. Со-сюра).
5. Про таких чабанів кажуть: що він природний чабан, і хоч ростом його природа й не щедро дарувала, але тим вразливіший він, коли йдетьтся про його батьківську честь (О. Гончар).
703. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Максим Залізняк та Іван Гонта жили тепер у легендах і переказах, чекаючи слушного часу, щоб знову підняти ук-раїнську людність на боротьбу за волю (М. Слабошпицький).
2. Запорозька кіннота вела наступ так званою “лавою”, шикуючись напівколом, атакуючи в такий спосіб ворога не лише з фронту, а й з флангів, заходячи у його тили (О. Апанович).
3. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід, і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий (О. Дов-женко).
4. І вицвітали писані тарелі, і плакав батько і пливли роки (Л. Костенко).
704. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюс-кати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі, по-чинало світати (Панас Мирний).
2. Давно вже стверджено: що тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі – най-сильніші патріотичні почуття (І. Огієнко).
3. “Чого зажурився, мій любий козаче?” – питає дівчина вродлива (Леся Українка).
4. І сміються люди вже у вічі: треба ж так от збутися ума, щоб оце в двадцятому сторіччі та шукати те чого нема (Л. Кос-тенко).
5. Батько Богдана Лепкого закінчив Львівський університет (класична філологія і теологія), виступав з літературними тво-рами (М. Ільницький).
705. З яким словом логічно поєднується слово судження?
1. Поверхневі. 2. Поверхові.
706. З яким словом логічно поєднується слово кінська?
1. Збруя. 2. Зброя.
707. З яким словом логічно поєднується слово гетьманський?
1. Універсал. 2. Універсам.
708. З яким словом логічно поєднується слово вал?
1. Земний. 2. Земляний.
709. З яким словом логічно поєднується слово коментар?
1. Телевізійний. 2. Телевізорний.
710. З яким словом логічно поєднується слово дослідник?
1. Авторитетний. 2. Авторитарний.
711. З яким словом логічно поєднується слово прямий?
1. Додаток. 2. Доданок.
712. З яким словом логічно поєднується слово обставини?
1. Аналогічні. 2. Аналогійні.
713. З яким словом логічно поєднується слово рослина?
1. Ароматна. 2. Ароматизована.
714. З яким словом логічно поєднується слово паперові?
1. Гривні. 2. Гривни.
715. З яким словом логічно поєднується слово краяти?
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |