Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

1. Букви. 2. Знаки письма. 3. Звуки мови. 4. Лексичне значення слів. 4 страница



328. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфік-сальним способом?

1. Заземлити. 2. Заземлення. 3. Зів’янути. 4. Прапрадід. 5. Подорожник. 6. При­кор­дон­ник. 7. Обкидати. 8. Підвіконня. 9. Нагрівання.

329. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?

1. Балтійський. 2. Похід. 3. Запитати. 4. Навчитися. 5. Змен-шити. 6. Розкріпачити. 7. Роз­кріпа­чений. 8. Позолочений. 9. По-троїти.

330. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?

1. Змити. 2. Забагатіти. 3. Забезпечення. 4. Завмирати. 5. За-кономірний. 6. Затінок. 7. Зачарувати. 8. Збагатити. 9. Збільши-ти. 10. Збірник. 11. Звечора. 12. Звільнити. 13. Землероб. 14. Ззовні.

331. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?

1. Надвірний. 2. Прапрадід. 3. Правнучка. 4. Пречудово. 5. Прикордонник. 6. Облетіти. 7. Обочина. 8. Обдарований. 9. Обер-нутися. 10. Обезводити. 11. Однодумець. 12. Підвіконня. 13. Підо-пічний.

332. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?

1. Роззброїти. 2. Звільнити. 3. Захід. 4. Подвоїти. 5. Згус-тити. 6. Підписаний. 7. Про­чи­та­ний. 8. Збіднити. 9. Подорожник.

333. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?

1. Премудрий. 2. Збільшити. 3. Передостанній. 4. Законо-мірний. 5. Затінок. 6. Зача­ру­ва­ти. 7. Збагатити. 8. Сучасний. 9. Пароплав.

334. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?

1. Підсудний. 2. Підсудити. 3. Прихід. 4. Закономірний. 5. Підвіконня. 6. Обезлюд­ни­ти. 7. Безбарвний. 8. Всесильний. 9. Красуватися. 10. Заземлити.

335. У котрому рядку всі дієслова утворені префіксально-су-фіксальним способом?

1. Кольнути, пильнувати, бліднути, ойкнути, синіти.

2. Надходити, перевидати, розцвісти, з’єднати, скинути.

3. Заземлити, здешевлювати, знекровити, узаконити, по-двоїти.

336. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?

1. Пофарбувати. 2. По-дружньому. 3. Роз’яснити. 4. Об­ме­­жити. 5. Обочина. 6. На­повнити. 7. Приходити. 8. Забрати. 9. Не­письменний. 10. Вічний. 11. Обчислити. 12. Осмис­лити.

337. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?

1. Вручити. 2. Підопічний. 3. Обгородити. 4. Нескромний. 5. Приспівувати. 6. Спів­віт­чиз­ник. 7. Полюбляти. 8. По-українсь-кому. 9. Заземлити. 10. Запросити. 11. Надпотужність. 12. Оздо­ро­вити.

338. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?

1. Розладнати. 2. Зазимувати. 3. Привчити. 4. Згустити. 5. Оживити. 6. Підручний. 7. Су­тінок. 8. Озвучити. 9. Перепов-нити. 10. Передрукувати. 11. Підповзти. 12. Провулок.



339. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?

1. Подробиці. 2. Роздмухати. 3. Помешкання. 4. Обнаро-дувати. 5. Затінок. 6. Осучаснити. 7. Безтямний. 8. Простінок. 9. Вислухати. 10. Помандрувати. 11. Закоптити. 12. Уможливити.

340. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?

1. Зрозуміти. 2. Приспівувати. 3. Повчати. 4. Підмести. 5. За-тишний. 6. Оподаткувати. 7. Узви­чаїти. 8. Перефразувати. 9. Під-писати. 10. Намалювати. 11. Вимріяти. 12. Започаткувати.

341. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфік-сальним способом?

1. Попутник, подорожник, вивітрити, безтямний, про-шарок.

2. Помешкання, підмінити, по-хазяйськи, затишний, обна-родувати.

3. Прибережний, безбарвний, бездумний, подробиця, по-братим.

342. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфік-сальним способом?

1. Віддзеркалити, осучаснити, перефразувати, започатку-вати.

2. Безугавний, закордонний, вивітрити, узвичаїти.

3. Уможливити, обмежити, повчати, по-сільському.

343. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфік-сальним способом?

1. Побратим, підсудний, зрідка, заземлити, оздоровити.

2. Узаконити, безіменний, обчислити, провулок, вручити.

3. Запічок, підопічний, придорожній, сутінок, засніжити.

344. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Сім. 2. Перехід. 3. Біло. 4. Боєць. 5. Перелаз. 6. Босоніж. 7. Ввіз. 8. Велич. 9. Віль­но. 10. Зелень.

345. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Переїзд. 2. Вхід. 3. Вірність. 4. Далекий. 5. Далеко. 6. Ви­віз. 7. Дозвіл. 8. Синь. 9. До­кір. 10. Дубок.

346. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Водолаз. 2. Рагс. 3. Юнь. 4. Всюдихід. 5. Синь. 6. Біг. 7. Відступ. 8. УРП. 9. Насип.

347. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Будівник. 2. Переклад. 3. Винищувач. 4. З’їзд. 5. Праліс. 6. Запис. 7. Учитель. 8. Захід. 9. Вуз. 10. Пасинок.

348. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Розгін. 2. Барва. 3. Молодь. 4. Невільний. 5. Зелень. 6. Ві-тер. 7. Розпад. 8. Правда. 9. Біг.

349. Скільки з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Переклад. 2. Вибір. 3. Від’їзд. 4. Ляк. 5. Біль. 6. Почин. 7. Перепис. 8. Підпис. 9. Біг. 10. Зелень.

350. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. УРП. 2. Рагс. 3. Прабабуся. 4. Біло. 5. Біг. 6. Блиск. 7. Боєць. 8. Босоніж. 9. Варення. 10. Ввіз. 11. Велич. 12. Вільно. 13. Відступ. 14. Зелень. 15. Вісімка.

351. Скільки з поданих слів утворені безсуфіксним способом?

1. Вірність. 2. Внесок. 3. Водолаз. 4. Всюдихід. 5. Вхід. 6. Генштаб. 7. Далекий. 8. Далеко. 9. Схід. 10. Десь. 11. Дозвіл. 12. Докір. 13. Зелень. 14. Дубок. 15. СНД.

352. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?

1. Міжпланетний. 2. Фотовиставка. 3. Сніговій. 4. Крап-листий. 5. Головатий. 6. Крає­вид. 7. Залізобетон. 8. Заочник. 9. Безтурботний. 10. Радіомаяк.

353. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?

1. Дроворуб. 2. Прадавній. 3. Землекоп. 4. Водовоз. 5. Між-районний. 6. Вічнозелений. 7. Кінотеатр. 8. Безсовісний. 9. Ко-ренеплід. 10. Добродушний.

354. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?

1. Бурякорізка. 2. Понадплановий. 3. Бездомний. 4. Зем-леустрій. 5. Праворуч. 6. Після­завтра. 7. Верболози. 8. Велико-душний. 9. Надріз. 10. Гострослов.

355. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?

1. Верболози. 2. Підземний. 3. Землеустрій. 4. Перекоти-поле. 5. Післямова. 6. Лісо­степ. 7. Кіноактор. 8. Передсвятковий. 9. Вуглекомбайн. 10. Водопровід.

356. Скільки з поданих слів утворені способом основоскла-дання?

1. Лісоруб. 2. Волелюбний. 3. Дев’ятиповерховий. 4. Ново-будова. 5. Льонопря­диль­ний. 6. Романо-германський. 7. Сніго-збирання. 8. Водопровід. 9. Чорнозем.

357. Котрі слова утворено способом основоскладання?

1. Водолазний. 2. Водопровідний. 3. Благозвучність. 4. Три-кутник. 5. Пароплавство. 6. Боє­здатність. 7. Краєвид. 8. Насіннє-сховище. 9. Державно-правовий. 10. Двовірш. 11. Вер­холаз. 12. Легкозаймистість.

358. Котрі з поданих слів утворені способом основоскла-дання?

1. Пращур. 2. Високосортний. 3. Лісовоз. 4. Стародавній. 5. Перекотиполе. 6. Косо­бокий. 7. Ящірка. 8. Вернигора. 9. Зем-лечерпалка.

359. Яке загальне значення виражає іменник?

1. Предметність. 2. Ознаку предмета. 3. Ознаку предмета за дією. 4. Додаткову дію. 5. Озна­ку дії, стану або іншої ознаки. 6. Не має лексичного значення.

360. Котрі з поданих слів є іменниками?

1. Доблесть. 2. Доблесний. 3. Доблесно. 4. Бігти. 5. Біг. 6. Біжучи. 7. П’ять. 8. П’ятірка. 9. П’ятірня.

361. Скільки іменників у поданому реченні?

У кожного люду, у кожній країні

Живе такий спогад, що в його в давнині

Були золотії віки, –

Як пісня і слово були у шанобі

В міцних сього світу; не тільки на гробі

Складались поетам вінки (Леся Українка).

362. Скільки в поданому тексті іменників?

Молодший їхав поруч і підтримував свого супутника, щоб не впав з коня, а коли той задихався і закочував очі під лоба, розпачливо шепотів:“Чекай, отче, не вмирай! Скоро-скоро Су-ла...”(В. Малик).

363. Котрі з поданих слів є іменниками?

1. Білизна. 2. Білий. 3. Щедрість. 4. Мудрий. 5. Писання. 6. Косити. 7. П’ять. 8. П’ятірка. 9. Одиниця. 10. Малюнок. 11. Стеж-ка. 12. Успішний. 13. Він. 14. Хтось.

364. У котрому рядку всі слова є іменниками?

1. Одиниця, тисяча, себелюб, самовар.

2. Трикутник, квадрат, сотник, п’ятсотріччя, самоук.

3. День, щодень, самокритика, сам, кипіння.

365. Котрі з поданих іменників є назвами істот?

1. Хлопець. 2. Похід. 3. Друг. 4. Грім. 5. Дощ. 6. Дніпро. 7. Коваль. 8. “Кобзар”. 9. Курка. 10. Мова. 11. Україна. 12. Ка-лина. 13. Ластівка. 14. Пташеня. 15. Квітка.

366. Котрі з поданих іменників є назвами істот?

1. Букініст. 2. Небіжчик. 3. Ембріон. 4. Товариство. 5. За-родок. 6. Сокіл. 7. Кентавр. 8. Окунь. 9. Вавилон.

367. Котрі з поданих іменників є назвами неістот?

1. Пташеня. 2. Розповсюджувач. 3. Ластівка. 4. Журі. 5. Ук-раїна. 6. Мова. 7. Мавка. 8. Мо­роз (прізвище). 9. Мороз (явище природи). 10. Коваль. 11. Грамотій. 12. Відьма. 13. Гурт. 14. За­гін. 15. Перепел.

368. У котрому реченні іменники – загальні назви вжиті у значенні власних?

1. Син Яця-коваля, Іван рудоволосий, рибалка і мудрець, поет і каменяр (М. Рильський).

2. Свободі на Збручі поклали кладку. І став для мене Вересень початком… (Д. Павличко).

3. Мовчить, мовчить правічна Мати, тремтить між зір її душа (М. Кучеренко).

4. Були Єгипти, були Галілеї, були Шотландії – чого не бувало, – та всюди зоря палахтіла зорею (І. Драч).

5. Одваживсь Вовк у Лева попросити, щоб старшиною до овець наставили його служити… (Л. Глібов).

6. Дороги йшли, врізалися з розгону в племена, Помпеї та міста… Сивіли і відходили Платони, і формули слідів читав Сковорода (Б. Олійник).

369. Скільки з поданих іменників належать до чоловічого роду?

1. НРУ. 2. Баку. 3. Буря. 4. Сибір. 5. Кенгуру. 6. Ім’я. 7. Ножиці. 8. Іменини. 9. Шампунь. 10. Гайдамака. 11. Жаль. 12. Тюль. 13. Микита. 14. Вартовий. 15. Вболівання.

370. Скільки іменників чоловічого роду серед поданих слів?

Амбар, насип, путь, вихід, сип, кров, степ, ніч, край, Сибір, повінь, секретар, мідь, любов, інженер, вісь, продаж, викуп, крій, Умань.

371. Скільки в поданому реченні іменників чоловічого роду?

Кажуть, що гарний Дніпро у верхів’ях, чарівний біля Киє-ва, але не менш в ньому краси і тут, де він вбирає в себе Самару, де так широко розкинувся перед степами, що розляглися на південь і схід (О. Гончар).

372. Котрі з поданих іменників належать до жіночого роду?

1. Міс. 2. Маестро. 3. Тюль. 4. Шампунь. 5. Ступінь. 6. ООН. 7. Розкіш. 8. Міськво. 9. Ледащиця. 10. Сум. 11. Птах. 12. Шлях. 13. Лібрето. 14. Карпати. 15. Ансамбль.

373. Скільки в поданому реченні іменників жіночого роду?

Рідна мова – найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе, якою являє світові найцінніші набутки серця і мудрості, передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції (І. Вихованець).

374. Котрі з поданих іменників належать до середнього роду?

1. Бароко. 2. Журі. 3. Пюре. 4. Сальдо. 5. Сани. 6. Маестро. 7. Собака. 8. Сочі. 9. Манго. 10. Усміх. 11. Петро. 12. Сонце. 13. Село. 14. Аташе. 15. Степ.

375. Скільки в поданому реченні іменників середнього роду?

Весняні води скосили на ріках усі мости й кладки, не полишаючи навіть опор; але люди не відступали: на місці мостів знесених, понищених лагодилися нові, тесалося нове дерево й клалося знов у тих самих місцях (П. Загребельний).

376. У котрому рядку всі іменники мають однаковий рід (чо-ловічий, жіночий, середній)?

1. НЛО, ВДУ, папір, ультиматум, шимпанзе, кенгуру, аташе.

2. Пасовисько, полотнище, вовчище, рагу, поні.

3. Січ, Рось, синь, Міссісіпі, міс, тюль, путь.

377. Скільки в поданому реченні іменників ужито в однині?

З вершини літ я озирнусь назад, де чистота дитяча у зір-ницях, де у росі дрімає стиглий сад і в хаті пахне сонцем па-ляниця (М. Пронько).

378. Скільки в поданому реченні іменників ужито у множині?

У хату лісову нас дощ привів, що пахла зіллям й руш-никами, і бігли за вікно вервечки слів, де рвалась ніч над виш-нями громами (П. Мах).

379. Скільки в поданому тексті іменників, які можуть функ-ціонувати в однині й множині?

А по степу поволі рухається отара, і незвичайний цієї ночі бреде коло неї чабан. Об’їждчик зустрів би – не впізнав. Не в шапці сьогодні старий чабан, не в картузі затяганому, а в братовому льотчицькому кашкеті, що крила на ньому є. В руках ґирлиґа, на голові розкішний льотчицький кашкет при місяці поблискує... (О. Гончар).

380. Скільки іменників у поданому тексті вжито в називному відмінку?

… кажуть, дитино,

що мова наша – солов’їна.

Правильно кажуть.

Але затям собі,

Що колись

Можуть настати і такі часи,

Коли нашої мови

Не буде пам’ятати

Навіть найменший соловейко (І. Малкович).

381. Скільки в поданому реченні іменників ужито в назив-ному відмінку?

Гриб не жалів себе нітрохи, бо дощ і верес так любив, що відступали в тінь епохи зловісні атомні гриби (В. Лазарук).

382. Скільки в поданому тексті іменників, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення?

Спочиває степ, набирається прохолоди після денної слі-пучої спеки... Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної но-чі розлився навкруги. І глибини тиші не зменшує ні сюрчання ко-ника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка... (О. Гончар).

383. Скільки в поданому тексті іменників, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення?

Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер, і зіткала клен, грози зіткала молоді погрози. Не відпочивши, вдосвіта весна сьогодні знов за голубим верстатом – в святому невдоволенні вона свій гобелен взялася переткати. І спалахнула полум’ям трава, і заряхтіли, як веселка, квіти, і сонця вогнеуста голова пророком проповідувала в світі! (Є. Гуцало).

384. Скільки іменників у поданому тексті вживаються в родовому відмінку?

Буду я навчатись мови золотої,

У трави – веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою (А. Малишко).

385. Скільки іменників у поданому тексті вжито в місцевому відмінку?

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне! (Д. Павличко).

386. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.

Я одягаю пурпуровий плащ (Л. Костенко).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.


387. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу (К. Мотрич).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.

388. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.

Громовий крик радості розлігся над руським військом (В. Ма-лик).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.

389. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.

Цей розпачливий крик знаменував собою перелом у битві (В. Малик).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.

390. Визначити відмінок підкресленого іменника.

Зелена брамо, ти з трави й води (І. Драч).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.

391. За якими ознаками іменники поділяють на відміни?

1. За належністю до певного роду. 2. За відмінковими за-кінченнями. 3. За здатністю залежати від дієслова-присудка. 4. За наявністю відповідних префіксів. 5. За здатністю виконувати синтаксичну роль підмета або додатка.

392. Які іменники належать до І відміни?

1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в на-зивному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’явля-ються суфікси - ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з ну-льовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням в називному відмінку однини та іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-.

393. Які іменники належать до ІІ відміни?

1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в назив-ному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси - ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в на-зивному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням в називному відмінку однини та іменники середнього роду із за-кінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-.

394. Які іменники належать до ІІІ відміни?

1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в на-зивному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’явля-ються суфікси - ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з ну-льовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням в називному відмінку однини та іменники середнього роду із за-кінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-.

395. Які іменники належать до ІV відміни?

1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в назив-ному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси - ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в назив-ному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням в називному відмінку однини та іменники середнього роду із за-кінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-.

396. Визначити синтаксичну роль підкресленого слова.

Вони поїхали поряд – Морoзенко на вороному, хан на білому (Б. Харчук).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

397. Визначити синтаксичну роль підкресленого слова.

Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

398. Визначити синтаксичну роль підкресленого іменника.

Половці враз припинили атаку... (В. Малик).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

399. Визначити синтаксичну роль підкресленого іменника.

Дівчина в рожевому намисті дивилася на сонце з-під руки (М. Гірник).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

400. Визначити синтаксичну роль підкресленого іменника.

Співаючи про хмари кучеряві, не забувай, поете, про народ! (В. Сосюра).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

401. Скільки в поданому тексті прикметників?

На клумбах полум’яніють червоні троянди, підняли свої високі стріли білі, бузкові, темно-вишневі гладіолуси, невелики-ми купками розкидані темні різнокольорові айстри (А. Волкова).

402. У котрому реченні вжито прикметник короткої форми?

1. – Я згоден з тобою, княже (В. Малик).

2. Якщо вони були кочівниками, – навіщо ж їм потрібен був той плуг? (Л. Костенко).

3. А хтось же вас народжував, слова,

А в них мій край ридає і співа... (С. Тельнюк).

403. Визначити відмінок підкресленого прикметника.

Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.

404. Визначити відмінок підкресленого прикметника.

Добірним зерном колосилась мова (Л. Костенко).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.

405. Скільки в поданому тексті прикметників в орудному відмінку?

Під березневими туманними зорями, коли прокидається вода і підсніжник сумовито-замріяним оком дивиться на ще імлисту землю, народився великий поет України, великий співець слов’янського світу Максим Рильський.

З дитячих років його рука потягнулась до письма, душа – до краси, а серце – до людини. І цей початок став отим продов-женням, що не має кінця-краю ні в п’ятдесят, ні в сімдесят, ні у сімсот років, як не має краю і наколихане вітром зерно, і довер-шений сонцем погляд творця, і велич людського духу (М. Стель-мах).

406. Від яких прикметників можна утворити ступені порів-няння?

1. Дзвінкий. 2. Старий. 3. Гострий. 4. Дорогий. 5. Поганий. 6. Срібний. 7. Кислуватий. 8. Ка­рий. 9. Весняний. 10. Премудрий. 11. Мудрий. 12. Пристаркуватий. 13. Сніговий. 14. Порожній. 15. Босий.

407. У котрому рядку подано правильні форми вищого ступеня порівняння прикметників?

1. Вдаліший, більш старанний, менш доступний, доскона-ліший.

2. Вищий, нижчий, більш золотий, менш гучний.

3. Спритніший, незбагненніший, ширший, вагоміший.

408. У котрому реченні є проста форма вищого ступеня порів-няння прикметників?

1. Як же були здивовані археологи, коли під культовими плитами виявилися ще давніші споруди, масивніші і досконаліші (О. Ємченко).

2. Було йому літ чотирнадцять, але темні брови і густий темно-русий чуб, зачесаний назад, робили його трохи старшим на вигляд (В. Малик).

3. – А то, – обнімаючи за плечі, нарешті відрекомендував гостям і мене, – найталановитіший із усіх студентів, яких мені доводилося коли-небудь вчити (Є. Хотимчук).

409. У котрому реченні є складена форма вищого ступеня порівняння?

1. Та більш важлива участь у створенні українських легенд належить перекладним західним збірникам легендарного ха-рактеру (Г. Булашев).

2. І ще вона дала собі слово знайти більш вдалу фразу для щоденника... (“Березіль”).

3. Не менш важливою є проблема єдиного господаря (“Що залишимо у спадок?”).

410. У котрому реченні є складена форма вищого ступеня порівняння прикметників?

1. Коцюбинський залишив нам найвищий заповіт: ніколи не розминатися з людиною і завжди бути вірним рідному народові (П. Тичина).

2. Вся Софійська площа від древньої Софії аж до не менш древнього Михайлівського монастиря захаращена народом (О. Довженко).

3. Найбільш вільний час у мене влітку, в червні (М. Ко-цюбинський).

411. У котрому рядку подано правильні форми найвищого ступеня порівняння прикметників?

1. Найсвіжіший, найбільш тихий, найпорожніший, якнай-дорожчий.

2. Найстарший, якнайкращий, більш справедливий.

3. Наймудріший, найбільш сильний, якнаймогутніший.

412. У котрому реченні є складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників?

1. Найважливіші з-поміж словників словники тлумачні... (І. Ви-хованець).

2. Попереду йшли найдужчі парубки... (Ю. Опільський).

3. Найбільш правдоподібною є версія про походження наз-ви слов’яни від союзу племен сколотів з венедами... (Г. Лозко).

413. У скількох рядках подано правильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників?

1. Солодший, добріший, якнайкращий, старанніший, ни-щий. 2. Блищий, кращий, зеле­ні­ший, найрозумніший, мудріший. 3. Вущий, молодший, щонайкращий, чорніший, найвесе­лі­ший.

414. У котрому рядку подано неправильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників?

1. Повніший, більш вдаліший, менш вередливий, новіший, дешевший.

2. Найбільш зручний, зручніший, найстійкіший, самий при-ємний, найвищий.

3. Глибший, найтонший, більш стійкий, якнайшвидший, щонайсильніший.

415. Визначте синтаксичну роль підкресленого прикметника.

Чумацький шлях долали і долаєм, бо нам пройти судилося цей шлях (Є. Гуцало).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.

416. Визначте синтаксичну роль підкресленого прикметника.

Котить місяць Чумацький Віз З моїм прадідом над віками... (М. Вінграновський).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

417. Визначте синтаксичну роль підкресленого слова.

Жовтогаряча осінь стоїть над Осокорами, розкинувши ви-соко над землею блакитні небеса (І. Цюпа).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.

418. Котрі з поданих слів є числівниками?

1. Дев’ятиповерховий. 2. Мільярд. 3. Двічі. 4. Тридцяти-градусний. 5. Двохсотий. 6. П’ятнадцяти­метровий. 7. Сотня. 8. Обидва. 9. Півтора. 10. Трійко. 11. Семеро. 12. Один.

419. У котрому рядку всі слова є числівниками?

1. Один, перший, двоє, п’ятий, сто, сотий.

2. П’ять, п’ятий, п’ятеро, п’ятірня, п’ятьох, уп’ятьох.

3. Сім, сьомий, сімдесятий, сімсот, семеро, семимильний.

420. Скільки з поданих слів не є числівниками?

1. Третина. 2. Один. 3. Вдвоє. 4. Троє. 5. Утрьох. 6. Трьох. 7. Трьом. 8. Сімка. 9. Сім­де­ся­тилітній. 10. Сьомий. 11. Сім-десятий. 12. Десять. 13. Десятирічний. 14. Десятковий. 15. Сотня. 16. Сто. 17. Сотка. 18. Сотий. 19. Одна друга.

421. Скільки числівників у поданих реченнях?

Та плисти не довелося. Ще кілька кроків, і ґрунт пішов угору. Стало мілішати. За якихось десять хвилин вони були на острові. Роззулися й виливали з чобіт воду. Викручували мокру білизну. Обидва відчували холод (М. Трублаїні).

422. Визначити відмінок підкресленого числівника.

Скільки років землі – і мільярд і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий.

423. Визначити відмінок підкресленого числівника.

Загинув Виговський тисяча шістсот п’ятдесят дев’ятого ро-ку (В. Антонович).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий.

424. Визначити відмінок підкресленого числівника.

Ми повинні присоромити і змусити замовкнути людей з дивним поняттям, які прилюдно проповідують, що не належить тією мовою писати, якою десять мільйонів говорять, яка має свою силу, звороти, гумор, іронію і все наче як у порядної мови (Г. Квітка-Основ’яненко).

1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий.

425. У котрому рядку всі числівники мають однакову від-мінкову форму?

1. Ста, п’ятьох, двохсот, сімдесяти, сорок. 2. П’ятистам, шістдесяти, трьом, восьми, сімом. 3. Дванадцятьма, сьома, вісь-мома, п’ятьмастами.


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 29 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.056 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>