6. Ох, і щука була! Ех, і щука (М. Стельмах).
538. Скільки словосполучень іменникових за головним словом?
1. Рясний дощ. 2. Будинок з колонами. 3. Зустрічати друзів. 4. Писати грамотно. 5. Батьків заповіт. 6. Лісове озеро. 7. Вдвічі швидше. 8. Працювати за планом. 9. Статуя з бронзи. 10. Добре вчитися. 11. По-весняному рясний. 12. Уважний до всіх.
538. Cкільки словосполучень іменникових за головним словом?
1. Стояли непорушно. 2. З неба дивляться. 3. Буйний вітер. 4. Запобігти лихові. 5. Колосок пшениці. 6. Житній лан. 7. Зав-дати клопоту. 8. Схожий на батька. 9. Ставитися з повагою. 10. Сині далі. 11. Здобути освіту. 12. Зграя ластівок.
539. У скількох словосполученнях головне слово виражене іменником?
1. Творити легенду. 2. Шоста симфонія. 3. Відвідати друзів. 4. Слово про матір. 5. Передати братом. 6. Любов до України. 7. Зближення культур. 8. Відчути радість. 9. Зустріти ранок. 10. Повірити відразу.
540. У скількох словосполученнях головне слово виражене іменником?
1. Культура народу. 2. Рідна земля. 3. Щедрий душею. 4. За-цікавити бесідою. 5. Узагальнення сказаного. 6. Стиль письмен-ника. 7. Читати поезію. 8. Книга з ілюстраціями. 9. Вірний при-сязі. 10. Розповідь про поета.
541. У скількох словосполученнях головне слово виражене іменником?
1. Мотиви творчості. 2. Подорожувати країною. 3. Далекі відстані. 4. Лірика Тараса Шевченка. 5. Дитяча усмішка. 6. Роз-в’язання завдання. 7. Розв’язати рівняння. 8. Емоційні слова. 9. Відображення дійсності.10. Викресати вогонь.
542. У скількох словосполученнях головне слово виражене прикметником?
1. Барвисті квіти. 2. Повний снаги. 3. Радіти весні. 4. Щи-рий серцем. 5. Дорожчий за золото. 6. Високо в небі. 7. Потріб-ний людям. 8. Приємне враження. 9. Яскравий приклад. 10. Щире захоплення.
543. У скількох словосполученнях головне слово виражене прикметником?
1. Відчувати радість. 2. Передовий загін. 3. Широкий у плечах. 4. Влучне слово. 5. Уміння висловитися. 6. Щасливий випадок. 7. Важчий за повітря. 8. Важкий день. 9. Чудова погода. 10. Потрібний усім.
544. Скільки словосполучень прикметникових за головним словом?
1. Осінні квіти. 2. Квіти осені. 3. Стіл для письма. 4. Письмовий стіл. 5. Дуже веселий. 6. Цукрові буряки. 7. Уваж-ний до всіх. 8. Весняна вода. 9. Батьківська земля. 10. Кращий за всіх. 11. Повний води. 12. Рожевий від сонця.
545. Скільки словосполучень прикметникових за головним словом?
1. Зимовий день. 2. Втроє більший. 3. Гарна хустка. 4. Смі-ливий хлопець. 5. Надзвичайно сміливий. 6. Велика буква. 7. Не-грубі помилки. 8. Щасливий від зустрічі. 9. Дуже веселий. 10. Чем-ний з усіма. 11. Славний ювілей. 12. Рідна мова.
546. Скільки словосполучень займенникових за головним словом?
1. Мої батьки. 2. Наше село. 3. Кожен з нас. 4. Привітали їх. 5. Я з батьком. 6. Своїми силами. 7. Хтось інший. 8. Їхні діти. 9. Купити чого-небудь. 10. Дехто з нас. 11. Вашими словами. 12. Будь-які квіти.
547. У скількох словосполученнях головне слово виражене прислівником?
1. Швидко йти. 2. Довго говорити. 3. Далеко за лісом. 4. Вдвічі швидше. 5. Глибоко внизу. 6. Виступити раптово. 7. Вдало відповісти. 8. Високо в небі. 9. Тренуватися щоденно. 10. Повірити відразу.
548. У скількох словосполученнях головне слово виражене прислівником?
1. Йти прямо. 2. Досить влучно. 3. Багато працювати. 4. Надто багато. 5. Чудово співати. 6. Шум дерев. 7. Шумно по-водитись. 8. Досить шумно. 9. Провісник майбутнього. 10. Ве-село відпочивати.
549. Скільки словосполучень прислівникових за головним словом?
1. Рано прийти. 2. Ранній прихід. 3. Дуже рано. 4. Високо вгорі. 5. Швидко бігти. 6. Швидкий біг. 7. Ліворуч від тебе. 8. Далеко бачити. 9. Далеко від будинку. 10. Надзвичайно чемно. 11. Будь-як робити. 12. Зразково поводитися.
550. Скільки словосполучень прислівникових за головним словом?
1. Вдвічі краще. 2. Надзвичайно щедро. 3. Високо літати. 4. Високий політ. 5. Дуже холодно. 6. Близько коло хати. 7. Від-почивати весело. 8. Щиро сміятися. 9. Краще за всіх. 10. Виконав найкраще. 11. Абияк писати. 12. Смішно ходити.
551. Скільки словосполучень є дієслівними?
1. Планувати роботу. 2. Плани на літо. 3. Тверда позиція. 4. Повторювати двічі. 5. Тихе слово. 6. Малювання фарбами. 7. Оголосити догану. 8. Сповіщати про весну. 9. Весняні звуки. 10. Спів птаха.
552. Скільки словосполучень є дієслівними?
1. Цвіт яблуні. 2. Подарунок сестри. 3. Досить повільно. 4. Сподіватися на краще. 5. Реалізувати плани. 6. Художня проза. 7. Переклад з англійської. 8. Зберегти у віках. 9. Цікава роз-повідь. 10. Надто важко.
553. Скільки словосполучень дієслівних за головним словом?
1. Відчиняти двері. 2. Високо в небі. 3. Високо літати. 4. Прийти допомагати. 5. Повідомлення вчителя. 6. Мокра земля. 7. Слухання музики. 8. Завдати клопоту. 9. Славетний герой. 10. Смішні оповідання. 11. Розповідати весело. 12. Наш дім.
554. Скільки словосполучень дієслівних за головним словом?
1. Ласка матері. 2. Землі України. 3. Українські землі. 4. Швидкі до бігу. 5. Бігання на коротку дистанцію. 6. Радити друзям. 7. Дружня порада. 8. Праця на заводі. 9. Працювати на заводі. 10. Добре вчитися. 11. Дотримуватися правил. 12. Слу-хання співу.
555. Скільки словосполучень дієслівних за головним словом?
1. Впевнено відповідати. 2. Незвичайно щедрий. 3. Нові співи. 4. Співати пісню. 5. Спів на перерві. 6. Співав на перерві. 7. Морське повітря. 8. Вільне дихання. 9. Вільно дихати. 10. Зраз-кова поведінка. 11. Зразково поводитися. 12. Швидкий біг.
556. У скількох словосполученнях уживаються прийменники?
1. Один із нас. 2. Далеко від дому. 3. Веселий від утіхи. 4. Щиро сміятися. 5. Прочитана книжка. 6. Жевріюче вугілля. 7. Праворуч від озера. 8. Високий будинок. 9. Високо вгорі. 10. Написати абияк. 11. Близько коло хати. 12. Ранній сніг.
557. У скількох словосполученнях уживаються прийменники?
1. Лебедина зграя. 2. Дванадцяте квітня. 3. Зеленіючий лан. 4. Ліворуч від села. 5. Вищий за мене. 6. Пізня осінь. 7. Робити абияк. 8. Сватання на Гончарівці. 9. Я з батьком. 10. Наші обов’язки. 11. Депутатський корпус. 12. Обранці народу.
558. Як називається зворотний порядок слів у реченні?
1. Анафора. 2. Епіфора. 3. Інверсія. 4. Градація. 5. Мето-німія. 6. Період.
559. Який спосіб підрядного синтаксичного зв’язку назива-ється узгодженням?
1. Залежне слово вживається в тому ж роді, числі та від-мінку, що й головне. 2. Залежне слово (без прийменника чи з прийменником) стоїть при головному слові в певному відмінку. 3. Залежне слово є незмінним і приєднується до головного лише за змістом.
560. Який спосіб підрядного синтаксичного зв’язку нази-вається приляганням?
1. Залежне слово вживається в тому ж роді, числі та відмінку, що й головне. 2. Залежне слово (без прийменника чи з прийменником) стоїть при головному слові в певному відмінку. 3. Залежне слово є незмінним і приєднується до головного лише за змістом.
561. Який спосіб підрядного синтаксичного зв’язку нази-вається керуванням?
1. Залежне слово вживається в тому ж роді, числі та відмінку, що й головне. 2. Залежне слово (без прийменника чи з прийменником) стоїть при головному слові в певному відмінку. 3. Залежне слово є незмінним і приєднується до головного лише за змістом.
562. У скількох реченнях підмет виражений займенником?
1. Над видноколом тихо піднімалося сонце.
2. Кожній людині воно несло тиху радість.
3. Густий туман котився долиною.
4. Все вкрилося цим туманом.
5. Медом пахнуть вранішні вітри.
563. У котрих реченнях підмет виражений неозначеною фор-мою дієслова?
1. Брехати – не ціпом махати. 2. Починало світати. 3. Ма-лювати – улюблене заняття дітей. 4. Ходити полем і слухати жайворонків спів. 5. Варити сталь – делікатна справа. 6. Він умів насміхатися з ворогів.
564. У котрих реченнях підмет виражений словосполученням?
1. П’ять тисяч кварталів зосталося за спинами наших бій-ців (О. Гончар). 2. Моторошно закричали поранені (О. Гончар).
3. Відтоді вже минув рік. 4. Батько з сином пішов на рибалку. 5. Еней з Сівіллою хватались, до пекла швидше щоб прийти (І. Котляревський). 6. Головне – нічого не боятись (Г. Ігнатенко).
565. Як називається присудок, що складається з неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова?
1. Простий дієслівний. 2. Складений дієслівний. 3. Складе-ний іменний. 4. Складний. 5. Подвійний. 6. Ускладнений.
566. У скількох реченнях складений іменний присудок?
1. Вона буде вчителькою (М. Коцюбинський). 2. Передра-нішній вітер злегка хвилює тирсу (М. Коцюбинський). 3. Вона була страшна у своїй дикій розпуці (М. Коцюбинський). 4. Я син землі, що родить хліб і мрію (Д. Павличко). 5. Кажуть, бать-ківська любов до дітей – що сонце (В. Речмедін). 6. Дома справді зчинилася колотнеча (М. Коцюбинський).
567. У котрих реченнях простий дієслівний присудок?
1. Я виразно почув журливо-поважний голос української пісні (М. Коцюбинський). 2. Вона була страшна у своїй дикій розпуці (М. Коцюбинський). 3. Тимчасом пальба ставала часті-шою (М. Коцюбинський). 4. Я на гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). 5. Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко). 6. Вона буде вчителькою (М. Коцюбинський).
568. У котрих реченнях складений дієслівний присудок?
1. Я приїхала до вас за вчительку (М. Коцюбинський). 2. Я ще здолаю оборонити себе від напасті (М. Коцюбинський). 3. На другий день мені було недобре (М. Коцюбинський). 4. В най-ближчу неділю мали одбутись оглядини (М. Коцюбинський). 5. Я піснею стану у сюю хвилину ясну. 6. Повільно починало захо-дити сонце.
569. У скількох реченнях між підметом і присудком потрібно поставити тире?
1. Він найщасливіша людина у світі. 2. Жити Вітчизні слу-жити. 3. Скромність окраса простої людини. 4. Брехати не ціпом махати. 5. Огонь в одежі слова безсмертна, чудотворна фея. 6. Лиш боротись значить жить. 7. А гори круті, прямовисні.
570. Як поділяються речення за наявністю/відсутністю друго-рядних членів речення?
1. Повні/неповні. 2. Односкладні /двоскладні. 3. Пошире-ні/непоширені. 4. Ускладнені/неускладнені. 5. Прості/складні.
571. Які односкладні речення називають означено-особо-вими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
572. Які односкладні речення називають узагальнено-особо-вими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
573. Які односкладні речення називають безособовими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь явища, предмета, названого головним членом-підметом.
574. Які односкладні речення називають неозначено-особо-вими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
575. Які односкладні речення є називними?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
576. Які компоненти називають звертаннями?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполу-чення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени речен-ня, які додатково характеризують інші члени речення, звужують, обмежують, уточнюють їх значення.
577. У скількох реченнях є два й більше звертань?
1. Я спекався тебе, моя тривоже.
Немає світу. Я існую сам (В. Стус).
2. Миколо Зерове, втративши сина,
Ти спромігсь написати сонет (Є. Маланюк).
3. Власним потом покропиш, то й виросте
Біля кожної слободи...
Ти прийди до нас, справедливосте,
Невмолима, нарешті прийди (В. Бровченко).
4. Пробач мені, кохана Прикраїне,
І, матере, не проклени мене (В. Стус).
5. Оце ти є, дорого почезань,
Стежо народжень і тропо омани (В. Стус).
578. У скількох реченнях є звертання?
1. Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне! (Є. Плужник).
2. Що мав ти над життя дорожче?
Що на землі досяг? (О. Лятуринська).
3. Зіходить ніч на витишений сад,
Глибокий вересень шумить крилом качиним (М. Вінгра-новський).
4. Починається сніг,
Починаєм сивіти...
Заболи мене, сніже,
Заболи мене гостро та біло (Р. Кудлик).
5. Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи,
Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас (Б. Олійник).
579. Скільки звертань?
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля, –
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Сини мої невеликі,
Нерозумні діти,
Хто вас щиро без матері
Привітає в світі?
Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну, –
Хоч і лихо зустрінеться,
Так не на чужині (Т. Шевченко).
580. У скількох реченнях є звертання?
1. О пісне, сповнена любові, лети у небо, вся в огнях (В. Сосюра).
2. Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай (Леся Українка).
3. Ти знов своєї?! (Леся Українка).
4. О, якби-то листя, листя не жовтіло, о, якби-то серце вічно зеленіло (В. Сосюра).
5. О ні! Рушай у мандри! На нові випробування, пошуки, дороги (Л. Дмитерко).
581. У скількох реченнях є звертання?
1. Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Пав-личко).
2. Нехай же слово, слово золоте, Печалиться, сміється – і цвіте! (Р. Лубківський).
3. Не бійся правди, хоч яка гірка (Л. Костенко).
4. Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).
5. Всім серцем любіть Україну свою… (В. Сосюра).
6. Чи знаєш ти, як пахне сіножать?.. (В. Губарець).
582. У скількох реченнях є звертання?
1. Рости ж, серце тополенько, все вгору та вгору (Т. Шев-ченко).
2. Шура Ясногорська стоїть у кузові, тримаючись руками за кабіну, і сміється пробігаючим золотим лісам, сміється дорозі, що шумить їй назустріч (О. Гончар).
3. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В. Сосюра).
4. Прийми мене, весно рожева, Слугою твоєї краси (О. Олесь).
5. – Здорова була, чорнобрива! – гукнув з-за стола мірош-ник. – А ходи до нас та сідай коло нас (І. Нечуй-Левицький).
583. У скількох реченнях є звертання?
1. Може, маленьким Добрим зерном Я повернуся до тебе, Земле родюча моя (Г. Чубач).
2. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться (Леся Українка).
3. Мово рідна, світи в ріднім домі Крізь зболений час і ду-ховні руїни (А. Демиденко).
4. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води (В. Сосюра).
5. Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під град (О. Теліга).
584. У котрому реченні із звертанням правильно вжиті розді-лові знаки?
1. Нема в нас браття ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмося (Леся Українка).
2. Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання (І. Франко).
3. Мороком душу огорне – ані тобі продихнуть... Здрастуй бідо моя чорна! Здрастуй страсна моя путь (В. Стус).
4. Мово рідна, живи в ріднім домі. Крізь зболений час і духовні руїни Вертайсь, рідна мово, У серце народу, У душу Вкраїни (А. Демиденко).
5. На світі за все наймиліше лиш юність, о друзі мої! (В. Со-сюра).
585. У котрому реченні із звертанням правильно вжиті роз-ділові знаки?
1. Ласко моя, ласко! Соне, мій прощай,
І другому снися, і другому сяй (О. Олесь).
2. Ну, давай руку, брате, не соромся, давай,
чиста душе (І. Ігнатенко).
3. Хвилино журлива, хвилино сумная,
Звідкіль ти, на мене взялася?
Навіщо, ти туго, журбо, навісная
У серце мені уп’ялася? (Олена Пчілка).
4. Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі (Леся Українка).
5. Пробач мені, кохана Прикраїне,
І, матере, не проклени мене (В. Стус).
586. У котрому реченні із звертанням правильно вжиті роз-ділові знаки?
1. О мудрагелю безголовий, Ще безсердечний, додамо, Не хорони завчасно мови Народу славного мого (М. Братан).
2. Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі (К. Мотрич).
3. Рідна мово материнська: Ти – душа мого народу. Будь од роду і до роду, Рідна мово материнська! (Д. Кононенко).
4. О мово рідна! Витік і начало всього, що є в нас, буде і було (М. Волинець).
5. Мово, ж моя, мово, Мово, України, Ти моя казкова Пісня солов’їна (А. Загрудний).
587. У котрому реченні з однорідними членами правильно поставлені розділові знаки?
1. Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней: все ставало зараз помітно лункішим, ніж вдень (О. Гончар). 2. Він бачив їх скрізь – і в прозорій як скло і як скло дзвінкій хвилі, і в гарячому, блискучому на сонці камені (М. Коцюбинський). 3. Не дивно, що Леся вивчила цю волинську говірку, і потім з таким успіхом вживала її у своїх творах (Олена Пчілка). 4. Ніколи іншою мовою, як тільки своєю, листів не писала, і певне, не писатиму (Леся Українка). 5. Кожен кущик, горбок, долинка, кожна сте-жечка – все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Ко-цюбинський).
588. У котрому реченні з однорідними членами правильно вжиті розділові знаки?
1. Все – і це повітря, і покручені лози, і зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя (М. Коцю-бинський). 2. Тече вода в синє море та не витікає (Т. Шевченко). 3. До нього часто приходили друзі, або просто знайомі. 4. Все: убили сплюндрували, взяли зону в дроти. Оце ж тобі, Україно, за твої щедроти! (Л. Костенко). 5. Жодні валуєви, побєдоносцеви, столипіни, попови, бабуріни чи жириновські не подолають нашого поривання до національного державотворення (П. Мов-чан). 6. Українець мав любити грузина, таджика, калмика, чукчу – всю цю гігантську й барвисту імперську ковдру, але не Україну (В. Забаштанський).
589. Як називається означення, яке пов’язане з пояснюваним словом способом керування чи прилягання?
1. Узгоджене означення. 2. Неузгоджене означення. 3. Прик-ладка. 4. Однорідне означення. 5. Відокремлене означення.
590. Як називається означення, що виражене іменником і дає предметові другу назву?
1. Узгоджене означення. 2. Неузгоджене означення. 3. При-кладка. 4. Однорідне означення. 5. Відокремлене означення.
591. Які компоненти називають однорідними членами речення?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Сло-ва або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполучення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мо-вець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени ре-чення, які додатково характеризують інші члени речення, зву-жують, обмежують, уточнюють їх значення.
592. Які компоненти називають відокремленими членами речення?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Сло-ва або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполучення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени ре-чення, які додатково характеризують інші члени речення, зву-жують, обмежують, уточнюють їх значення.
593. У котрому реченні правильно виділене відокремлене оз-начення?
1. Вели коней нав’ючених: мінометами, боєприпасами, ве-ликими термосами з водою (О. Гончар).
2. Прибиті горем вони, мовчки дивились на згарище – не-спроможні вимовити й слова (В. Малик).
3. Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя! (Леся Українка).
4. У рідний край, грозою вмитий, ідуть усі шляхи на світі (М. Стельмах)
5. В місцях потерпілих, від злої навали, ми все що зруйно-вано, знов збудували.
6. Жайворонки в небесній глибині дзвенять, сонце розгой-дується в небі, тепле й принадне (Скляренко).
594. У скількох реченнях є відокремлена обставина?
1. Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І ти будеш людиною! (В. Сухомлинський).
2. Ні, хто не любить всіх братів,
Як сонце Боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не вмів
Тебе, коханая Вкраїно! (І. Франко).
3. З-за Дніпра мов далекого
Слова прилітають
І стеляться на папері,
Плачучи, сміючись,
Мов ті діти (Т. Шевченко).
4. Намиста вдягши кетяги рясні,
Край поля засоромилась калина (В. Нечитайло).
5. Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна (І. Срезневський).
595. У скількох реченнях є відокремлена обставина?
1. Деякі сіли на буреломі, деякі слухали стоячи (О. Гончар).
2. Мово наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак по-вішена дітьми-покручами (К. Мотрич).
3. Колись відкриються причини
І не одна звихнеться голова –
Судитимуть за зраду Батьківщини
Усіх, хто рідне слово забува (Б. Британ).
4. На ясні зорі, на тихі води
Нас великодний покликав дзвін.
Ми триста років ждали свободи,
Пора настала – вставай з колін (Д. Павличко).
5. Дивитися на радощі обнови,
Та материнської не чути мови –
Ото була б загибель – смерть моя (Д. Павличко).
596. У котрому реченні правильно вжиті розділові знаки при відокремленій обставині?
1. Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить не бачачи ланів,
Поліських плес, подільських ясенів,
Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно (Д. Павличко).
2. Слово, вилущене з полови,
може вашу змінити долю! (О. Різниченко).
3. Воєнком знову глянув на нього збоку і, так нічого й не сказавши, пішов геть, швидко й рішуче крокуючи по багнюці, розбризкуючи калюжі (О. Сизоненко).
4. Німці брели в колонах похиливши голови, ні на кого не дивлячись (О. Гончар).
5. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світлом усе село (Панас Мирний).
6. Обсмалене лоша пирхаючи вискочило з полум’я, і стало злякано озираючись (О. Гончар).
597. Як називається додаток, який залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника?
1. Перехідний. 2. Неперехідний. 3. Узгоджений. 4. Неуз-годжений. 5. Прямий. 6. Непрямий.
598. У скількох реченнях є відокремлений додаток?
1. На його дворі, замість похилої хатини, стояв великий будинок (Панас Мирний).
2. Усі учні, крім хворого Миколи, взяли участь у поході.
3. Я, власне, збиралась писати тобі листа з запитанням, що б то могло значити, що ніхто з вас не пише (Леся Українка).
4. Я не на те, слова, ховала вас
і напоїла крів’ю свого серця,
щоб ви лилися, мов отрута млява... (Леся Українка).
5. Зрештою, все добре, що добре кінчається, а я думаю, що воно вже кінчилось і не зле, – правда ж? (Леся Українка).
599. У котрих реченнях є порівняльний зворот?
1. У рідний край, грозою вмитий, ідуть усі шляхи на світі (М. Стельмах).
2. Пшениці лан до обрію розлився, наче море (О. Гончар).
3. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в про-зорім полотні (Д. Павличко).
4. Висока мудрість гроз. Гроза, і мисль, і діло (М. Бажан).
5. Заходила тепла, тиха, лагідна літня ніч (В. Козаченко).
600. У котрих реченнях є порівняльний зворот?
1. Як чудесно мчати в ніч, у невідомість, у манливу даль (М. Чабанівський).
2. На тлі блакитного неба, обмитого нічним дощем, ви-різьблюється кожна брунька, кожна пелюстка (В. Бабляк).
3. Я на повен зріст, мов явір, в сивій пам’яті стою (Б. Олій-ник).
4. Совість – теж, кінець кінцем, прояв сонячної енергії (М. Шу-мило).
5. Дніпро заграв, замигтів, скільки видно, мовби прикритий сліпучою широколистою травою (О. Гончар).
601. У котрих реченнях є порівняльний зворот?
1. Зорі мигтіли, тріпотіли по обрію, мов живі (О. Гончар).
2. Птице щастя, дай мені здоров’я, принеси мені надію на крилі (П. Перебийніс).
3. Сива, летюча мла снувалася на поверхні срібної води, звивалася вгору, падала вниз, ніби танцювала на миготливій хвилі (В. Василевська).
4. Вічно в роботі, в горінні, в нових і нових творчих шу-каннях – такою ми знали її (Галину Кальченко), натхненну трудівницю (О. Гончар).
5. В щасливі і в тяжкі години – куди б нам не стелився шлях – не гасне вогнище родинне, в людських запалене серцях (Д. Білоус).
602. Які компоненти називаються вставними?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або спо-лучення слів, що називають особу або предмет, до яких звер-тається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх змістової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени речення, які додатково характеризують інші члени ре-чення, звужують, обмежують, уточнюють їх значення.
603. У котрому реченні є вставні слова?
1. Звісно, то скрипіли охоплені полум’ям осені дерева (М. Стельмах).
2. Він все може зробити, сучасний шахтар (В. Собко).
3. Було це, здається, учора (В. Сосюра).
4. Дуби ростуть поволі, неквапливо; Хто садить дуба, той його, можливо, і не побачить вищим, аніж сам (М. Рильський).
5. Іванов прощається з дружиною звичайно, як і більшість простих людей, що йдуть на війну (О. Довженко).
604. У котрому реченні правильно відокремлені вставні слова?
1. – Здається ти позаторік тут був та капості мені робив (Л. Глібов).
2. В серцях уже росло передчуття, що може, завтра, може ще й раніш, настане мирне на землі життя (О. Підсуха).
3. І справді, оптимізм – невід’ємна сила трудового народу (М. Рильський).
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 29 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |