Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

1. У хворого на первинний гіперальдостеронізм підвищений артеріальний тиск крові. Кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів у крові в нормі, гематокрит – 0,32. Яке порушення 3 страница



A. Ретракція кров’яного згустка

B. Перетворення фібриногену на фібрин

C. Перетворення протромбіну на тромбін

D. Зовнішній шлях активації протромбінази

E. Внутрішній шлях активації протромбінази

168. Хлопчик страждає на гемофілію. Якими клінічними ознаками проявляються порушення коагуляційного гемостазу?

A. Гематомами, тривалими кровотечами

B. Петехіальними крововиливами

C. Мікрогематурією

D. Екхімозами (синцями)

E. Порушенням гостроти зору

169. У постраждалого внаслідок ДТП через деякий час після перенесеної політравми розвинувся синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ). Який фактор був ініціатором цього ускладнення?

A. Фібриноген (ф. I)

B. Тканинний тромбопластин (ф. III)

C. Антигемофільний глобулін А (ф. VIII)

D. Фактор Стюарта–Прауера (ф. X)

E. Антигемофільний глобулін В (ф. IX)

170. У хворого на гострий панкреатит розвинувся синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ). Яка речовина була ініціатором цього ускладнення?

A. Фібриноген (ф. I)

B. Антигемофільний глобулін А (ф. VIII)

C. Трипсин

D. Фактор Стюарта–Прауера (ф. X)

E. Антигемофільний глобулін В (ф. IX)

171. У хворого на політравму з гострою нирковою недостатністю, стан ускладнився внутрішньою кровотечею. Що є головною ланкою патогенезу цієї стадії ДВЗ – синдрому?

A. Викид лейкоцитів з депо

B. Тромбоцитоз

C. Активація протромбінази

D. Споживання факторів згортання крові

E. Пригнічення фібринолізу

172. У хворого з опіковою хворобою як ускладнення розвинувся ДВЗ – синдром. Яку стадію ДВЗ – синдрому можна запідозрити, якщо відомо, що кров хворого згортається менше ніж за 3 хв.?

A. Гіпокоагуляції

B. Відновлення

C. Латентну

D. Термінальну

E. Гіперкоагуляції

173. У хворого з травмою розвинувся ДВЗ – синдром. Які зміни гемостазу спостерігаються в ІІ фазу ДВЗ –синдрому?

A. Гіпокоагуляція

B. Гіперкоагуляція.

C. Фібриноліз

D. Тромбоцитопенія

E. Тромбоцитопатія

174. У пацієнта після переливання несумісної крові виник ДВЗ – синдром. Що є головною ланкою в патогенезі цього ускладнення при гемолізі?

A. Накопичення білірубіну в крові

B. Надходження у кров внутрішньоклітинних протеаз

C. Надлишок у крові тромбопластину

D. Надлишок у крові протромбіну

E. Збільшення вмісту плазміногену

175. У хворого на тлі хронічної ниркової недостатності розвився ДВЗ–синдром. При обстеженні виявлено збільшення часу згортання крові, тромбоцитопенію, підвищення рівня фібрин–мономерних комплексів та продуктів деградації фібрину. Про яку стадію ДВЗ–синдрому слід думати?



A. Гіперкоагуляції

B. Відновлення

C. Гіпокоагуляції

D. Латентну

E. Нестабільну

176. У хворого на хронічний лімфолейкоз виникли геморагії внаслідок розвитку ДВЗ – синдрому. Які зміни показників периферичної крові будуть спостерігатися при цьому?

A. Еритроцитоз, підвищення в’язкості крові

B. Тромбоцитоз, зменшення часу згортання крові

C. Гіперкоагуляція, збільшення агрегації тромбоцитів

D. Гіпокоагуляція, тромбоцитопенія

E. Підвищена активність прокоагулянтів

177. У жінки з сепсисом з’явилися петехіальні крововиливи, у крові зменшився вміст тромбоцитів і фібриногену, з’явилися продукти деградації фібрину. Що може бути причиною зазначених змін?

A. Лейкопенія

B. Лімфопенія

C. Тромбоцитоз

D. Анемія

E. ДВЗ синдром

178. У хлопчика 3–х років, що страждає на геморагії, у крові відсутній антигемофільний глобулін А (фактор VIII). Недостатність якого механізму гемокоагуляції має місце у цього хворого?

A. Внутрішній механізм формування протромбінази

B. Перетворення фібриногену в фібрин

C. Зовнішній механізм формування протромбінази

D. Перетворення протромбіну в тромбін

E. Ретракція кров’яного згустка

179. Чоловік Т., 46 р., який протягом двох років хворіє на хронічний мієлоїдний лейкоз, поступив до лікарні в стані гострої ниркової недостатності. Що може бути причиною гострої ниркової недостатності в цього хворого?

A. Анемія

B. ДВЗ – синдром

C. Лімфопенія

D. Нейтропенія

E. Тромбоцитопенія

180. Недостатня активність яких факторів зсідання крові зумовлює розвиток геморагічного синдрому в хворих на гіповітаміноз К?

A. VIII, IX, XI

B. X, XI, XIII

C. X, IX, VII, II

D. V, I

E. Фактор Віллебранда

181. У пацієнтки, яка систематично вживає ацетилсаліцилову кислоту, з’явилися крововиливи. Із зменшенням активності яких ферментів тромбоцитів пов'язаний розвиток тромбоцитопатії в даному випадку?

A. Ліпоксигенази

B. Пероксидази

C. Цитохромоксидази

D. Циклооксигенази

E. Глюкозо–6–фосфатдегідрогенази

182. У дівчинки 10 років періодично виникають кровотечі з носа, з’являються невеликі геморагічні висипання на шкірі. При обстеженні виявлено: час кровотечі – 10 хвилин, знижена адгезивнаї здатність тромбоцитів та низька активність ф. VIII (VIII:C). Яке захворювання у дитини?

A. Гемофілія А

B. Гемофілія В

C. Спадкова дисфібриногенемія

D. Тромбоцитопенії

E. Хвороба Віллебранда

183. Після перенесеної ангіни в дівчинки 5 років спостерігаються петехіальні висипи на шкірі тулуба і кінцівок, кровотечі з ясен. При обстеженні виявлено зменшення кількості тромбоцитів у крові. При якому рівні тромбоцитопенії (Г/л) з’являються її клінічні ознаки?

A. 50

B. 150

C. 100

D. 20

E. 10

184. Що може бути головною ланкою в патогенезі тромбофілії в пацієнтки Т., 17 років, яка страждає на тромбофлебіт вен нижніх кінцівок?

A. Анемія

B. Недостатність антикоагулянтів

C. Тромбоцитопенія

D. Тромбоцитопатія

E. Недостатність прокоагулянтів

185. З метою діагностики якого зрушення в системі гемокоагуляції призначають дослідження рівня продуктів деградації фібрину в крові?

A. Тромбоцитопатія

B. Тромбоцитопенія

C. ДВЗ

D. Вазопатія геморагічна

E. Тромбоз.

186. У хворого діагностовано генетичний дефект мембранного рецептора до фактора Віллебранда – глікопротеїду (ГП) 1b, який відповідає за початковий етап адгезії тромбоцитів до колагену. Як називається ця хвороба?

A. Віллебранда

B. Аддісона–Бірмера

C. Вільсона–Коновалова

D. Бернара–Сульє

E. Гланцмана–Негелі

187. У хворого діагностовано спадковий дефект ГП IIb–IIIa – мембранного рецептора, що забезпечує поєднання фібрину з мембраною тромбоцитів і потрібного для їх агрегації. Про яку хворобу йде мова?

A. Віллебранда

B. Аддісона–Бірмера

C. Вільсона–Коновалова

D. Бернара–Сульє

E. Гланцмана–Негелі

188. У дитини з комбінованим імунодефіцитом при обстеженні крові виявлено зменшення адгезії тромбоцитів до колагену, їх агрегації, ослаблення коагуляції крові та ретракції кровяного згусткa. При якому імунодефіциті спостерігаються подібні зміни?

A. Віскотта–Олдріча

B. Луї–Барр

C. Ді–Джорджі

D. Незелофа

E. Брутона

189. У хворої дівчинки діагностовано тромбастенію Гланцманa. Яке порушення в системі гемостазу має місце при цьому?

A. Абсолютна тромбоцитопенія

B. Дисагрегаційна тромбоцитопатія

C. Дисадгезійна тромбоцитопатія

D. Дефіцитна тромбоцитопатія

E. Дисдегрануляційна тромбоцитопатія

190. Учасники експедиції, які перебували на Півночі, скаржаться на кровоточивість ясен та петехіальні крововиливи на шкірі. З анамнезу відомо – у раціоні не вистачало аскорбінової кислоти, і це призвело до ламкості судинної стінки. Яка це за патогенезом вазопатія?

A. Метапластична

B. Запальна

C. Диспластична

D. Дистрофічна

E. Імунна

191. У хворого після тривалої операції на підшлунковій залозі, післяопераційна рана довго кровоточила. За даними коагулограми виявлено суттєве підвищення рівня плазміну. Яка за патогенезом коагулопатія спостерігається в даному випадку?

A. Протромбіназопатія

B. Тромбопластинопатія

C. Тромбінопатія

D. Фібринопатія

E. Вазопатія

192. У хворого діагностовано генетичний дефект V фактора, який стає нечутливим до інактивації антитромботичним комплексом тромбомодулін–протеїн С, що знижує здатність судинної стінки обмежувати утворення фібрину. Яка патологія згортання крові виникне при цій аномалії?

A. Тромбоцитопенія

B. Тромбоцитопатія

C. Геморрагічний синдром

D. ДВЗ–синдром

E. Тромбофілія

Серцева недостатність

193. У жінки, 22 років, діагностовано міокардит, є ознаки серцевої недостатності. Який вид серцевої недостатності за патогенезом має місце у хворої?

A. Від ушкодження міокарда

B. Від перевантаження серця підвищеним опором відтоку крові

C. Від зниження об’єму циркулюючої крові

D. Від підвищення опору в судинах малого кола

E. Від перевантаження міокарда збільшеним об’ємом крові

194. У хворого наслідком гіпертонічного кризу стала гостра серцева недостатність. Який головний механізм виникнення серцевої недостатності у цьому випадку?

A. Абсолютна коронарна недостатність

B. Перевантаження серця опором

C. Порушення ритму серця

D. Перевантаження серця об’ємом

E. Ушкодження міокарда

195. У хворого з недостатністю мітрального клапана виникла гостра серцева недостатність. Який патофізіологічний варіант недостатності серця спостерігається в цьому випадку?

A. Внаслідок гіпоксичного ушкодження міокарда

B. Внаслідок коронарогенного ушкодження серця

C. Від перевантаження серця

D. Внаслідок нейрогенного ушкодження серця

E. Внаслідок гострої тампонади серця

196. У хворого 65 років діагностовано повну атріо–вентрикулярну блокаду, яка ускладнилась серцевою недостатністю. Який патогенетичний варіант серцевої недостатності у хворого?

A. Перевантаження серця опором

B. Позаміокардіальна

C. Перевантаження серця об’ємом

D. Міокардіальна, аритмічна

E. Міокардіальна, внаслідок ушкодження міокарда

197. У хворого на артеріальну гіпертензію з’явилися задишка, кашель, запаморочення, акроціаноз. Яка недостатність кровообігу найбільш вірогідно розвинулася в пацієнта?

A. Серцева, правошлуночкова

B. Коронарна

C. Серцева, від перевантаження об’ємом

D. Судинна

E. Серцева, лівошлуночкова

198. Хворий, 44 років, скаржиться на задишку, серцебиття, біль у правому підребер’ї, набряки на ногах. При обстеженні діагностовано недостатність тристулкового клапана. Який патогенетичний варіант серцевої недостатності спостерігається у хворого?

A. Перевантаження серця об’ємом

B. Перевантаження серця опором

C. Позаміокардіальна

D. Аритмічна

E. Від ушкодження міокарду

199. У хворого спостерігається підвищення опору вигнанню крові з лівого шлуночка. При якому із перерахованих патологічних процесів може виникнути така ситуація?

A. Гіпертензія малого кола кровообігу

B. Артеріальна гіпертензія

C. Мітральна недостатність

D. Недостатність аортального клапана

E. Поліцитемія

200. У хворого спостерігається перевантаження об’ємом лівого шлуночка. При якому із перерахованих патологічних процесів може виникнути така ситуація?

A. Емболія легеневої артерії

B. Аортальний стеноз

C. Недостатність аортального клапана

D. Мітральний стеноз

E. Артеріальна гіпотензія

201. У хворого спостерігається різке підвищення артеріального тиску за рахунок зміни тонусу судин. Який компенсаторний механізм забезпечує збільшення сили скорочень міокарду у цьому випадку?

A. Пригнічення симпатичної нервової системи

B. Гетерометричний

C. Активація парасимпатичної нервової системи

D. Гомеометричний

E. Активація ренін–ангіотензинової системи

202. У хворого діагностована недостатність мітрального клапану, але ознак серцевої недостатності не виявлено. Який негайний механізм компенсації забезпечує в такому випадку гіперфункцію серця?

A. Гіпертрофія лівого передсердя

B. Гіпертрофія лівого шлуночка

C. Гомеометричний механізм

D. Тахікардія

E. Гетерометричний механізм

203. У хворого виявлена недостатність аортального клапана. Який головний негайний внутрішньосерцевий механізм компенсації включається при цьому?

A. Гетерометричний

B. Гіпертрофія міокарда

C. Хроноінотропний

D. Гомеометричний

E. Гіпотрофія міокарда

204. У чоловіка, 25 років, виявлено недостатність мітрального клапана без порушення кровообігу. Який довготривалий механізм забезпечує компенсацію?

A. Міогенна дилатація

B. Гіпертрофія міокарда

C. Гомеометричний

D. Механізм Боудича

E. Гетерометричний

205. У хворого з хронічною серцевою недостатністю виявлена гіпертрофія міокарда. Які зміни характерні для гіпертрофованого серця?

A. Зменшення маси серця

B. Збільшення кількості міокардіоцитів

C. Зменшення енергозабезпечення міокардіоцитів

D. Зменшення маси міокардіоцитів

E. Зменшення залишкового діастолічного об'єму крові

206. Через місяць після виникнення експериментальної артеріальної гіпертензії в собаки товщина стінки лівого шлуночка серця збільшилась в 1,7 рази. Надалі маса серця не збільшувалась, хвилинний об’єм серця нормалізувався. Яка стадія гіпертрофії міокарда спостерігається у тварини?

A. Декомпенсації

B. Прогресуючого кардіосклерозу

C. Початкова

D. Завершеної гіпертрофії

E. Аварійна

207. У тварини з недостатністю аортальних клапанів розвинулась гіпертрофія лівого шлуночка серця. В окремих його ділянках визначаються локальні контрактури. Накопичення якої речовини в кардіоміоцитах зумовило контрактури?

A. Молочної кислоти

B. Натрію

C. Вуглекислого газу

D. Калію

E. Кальцію

208. У хворого з недостатністю мітрального клапана виникла гіпертрофія лівого шлуночка серця. Який механізм розвитку гіпертрофії є провідним?

A. Активація генетичного аппарату

B. Активація гліколізу

C. Збільшення споживання жирних кислот

D. Збільшення надходження іонів калію в клітину

E. Збільшення клітинного дихання

209. Кролю накладено кільце на аорту, що звузило її просвіт. Після цього маса міокарда почала швидко збільшуватись. Що є найбільш характерним для цієї стадії розвитку гіпертрофії міокарду?

A. Порушення кровопостачання міокарду

B. Збільшення навантаження на одиницю м’язової маси серця

C. Зменшення симпатичної іннервації серця

D. Погіршення умов для утилізації енергії

E. Розвиток аритмій

210. У хворого 25 років після перенесеного гострого ендокардиту виникла недостатність клапанів аорти, що викликала гіпертрофію лівого шлуночка серця. Через вісім тижнів маса серця збільшилась на 65 % і ріст її зупинився. Що викликало припинення подальшої гіпертрофії?

A. Погіршення пластичного забезпечення кардіоміоцитів

B. Порушення судинного забезпечення серця

C. Нормалізація навантаження на одиницю м’язової маси серця

D. Погіршення енергетичного забезпечення міокардіоцитів

E. Порушення регуляторного забезпечення серця

211. Через 1 годину після накладання кільця, що звужує аорту, у собаки зросла сила та частота серцевих скорочень, а об’єм циркулюючої крові та товщина стінки лівого шлуночка не відрізнялися від вихідних показників. Яка стадія гіпертрофії міокарда спостерігається у тварини?

A. Завершеної гіпертрофії

B. Відносно стійкої гіперфункції

C. Декомпенсації

D. Аварійна

E. Прогресуючого кардіосклерозу

212. У дитини 14 років з відкритою артеріальною протокою маса обох половин серця в 3 рази перевищує вікову норму. Спостерігаються стійкий ціаноз, задишка, періодичні запаморочення, значна затримка фізичного розвитку. Стан дитини прогресивно погіршується. Яка особливість гіпертрофованого міокарда сприяє виникненню декомпенсації?

A. Активація гліколізу

B. Активація генетичного апарату

C. Активація кальцієвих насосів

D. Зниження енергозабезпечення міокардіоцитів

E. Збільшення кількості судин і нервів

213. У дитини 14 років з відкритою артеріальною протокою маса обох половин серця в 3 рази перевищує вікову норму. Спостерігаються стійкий ціаноз, задишка, періодичні запаморочення, значна затримка фізичного розвитку. Стан дитини прогресивно погіршується. Яка стадія гіпертрофії міокарда спостерігається у дитини?

A. Завершеної гіпертрофії.

B. Відносно стійкої гіперфункції.

C. Компенсації.

D. Прогресуючого кардіосклерозу

E. Аварійна.

214. У тварини з мітральним стенозом розвинулась гіпертрофія лівого передсердя. Який показник свідчить про перехід гіпертрофії у другу стадію?

A. Збільшення інтенсивності функціонування структур

B. Зменшення інтенсивності функціонування структур

C. Збільшення маси серця на 70%

D. Нормалізація хвилинного об’єму серця

E. Нормалізація інтенсивності функціонування структур

215. У собаки з аортальним стенозом розвинулась гіпертрофія лівого шлуночка серця. Який показник свідчить про наявність першої стадії гіпертрофії?

A. Збільшення інтенсивності функціонування структур

B. Нормалізація інтенсивності функціонування структур

C. Зменшення інтенсивності функціонування структур

D. Збільшення маси серця на 100%

E. Нормалізація хвилинного об’єму серця

216. У хворого розвинулася гостра лівошлуночкова недостатність, яка швидко ускладнилася набряком легень. Що є головною ланкою в патогенезі кардіогенного набряку легень?

A. Збільшення гідростатичного тиску крові

B. Збільшення онкотичного тиску тканинної рідини

C. Зменшення гідростатичного тиску крові

D. Зменшення онкотичного тиску крові

E. Зменшення онкотичного тиску тканинної рідини

217. У хворого на гіпертонічну хворобу під час фізичного навантаження з’явились відчуття м’язової слабкості, нестачі повітря, ціаноз, дистанційні вологі хрипи. Що лежить в основі виникнення цих порушень?

A. Синдром реперфузії

B. Гостра лівошлуночкова недостатність

C. Рефлекс Китаєва

D. Гостра правошлуночкова недостатність

E. Колапс

218. У хворого на гіпертонічну хворобу під час фізичного навантаження з’явились відчуття м’язової слабкості, нестачі повітря, ціаноз, дистанційні вологі хрипи. Що є найтяжчим проявом лівошлуночкової серцевої недостатності?

A. Асцит

B. Стенокардія

C. Набряк легень

D. Тахікардія

E. Набряк на ногах

219. У хворого на гіпертонічну хворобу під час фізичного навантаження з’явились відчуття м’язової слабкості, нестачі повітря, ціаноз, дистанційні вологі хрипи. Який рефлекс запобігає розвитку набряку легень при лівошлуночковій недостатності серця?

A. Пульмо–коронарний

B. Пульмо–кардіальний

C. Крачмера

D. Китаєва

E. Бейнбріджа

220. У хворого на правошлуночкову серцеву недостатність розвинулися асцит та набряки. Який основний патогенетичний механізм розвитку набряків у цього хворого?

A. Збільшення проникності стінок судин

B. Збільшення онкотичного тиску крові

C. Збільшення онкотичного тиску міжклітинної рідини

D. Зменшення осмотичного тиску крові

E. Збільшення гідростатичного тиску крові у венах

221. У хворого на ревматизм розвинувся міокардит з проявами недостатності кровообігу. Яке порушення гемодинаміки спостерігається при цьому?

A. Зниження систолічного артеріального тиску

B. Зниження венозного тиску

C. Підвищення систолічного артеріального тиску

D. Зростання швидкості кровообігу

E. Зниження діастолічного артеріального тиску

222. Хворий, 39 років, з хронічною серцевою недостатністю скаржиться на задишку при невеликому фізичному навантаженні, набряки на ногах. Що може бути свідченням декомпенсації функції серця у хворого?

A. Збільшення швидкості кровотоку

B. Тахікардія

C. Анемія

D. Підвищення артеріального тиску

E. Зменшення венозного тиску

223. Хвора 45 років скаржиться на задишку при невеликому фізичному навантажені, набряки на ногах. Діагностовано недостатність кровообігу. Який гемодинамічний показник декомпенсації серця спостерігається в даному випадку?

A. Зменшення об’єму циркулюючої крові

B. Зниження венозного тиску

C. Зменшення хвилинного об’єму серця

D. Підвищення артеріального тиску

E. Задишка

224. Хворий 65 років скаржиться на загальну слабість, серцебиття й задишку при помірному фізичному навантаженні, набряки та ціаноз нижніх кінцівок. Діагностовано серцеву недостатність. Чим зумовлений ціаноз у хворого?

A. Збільшенням напруги кисню в артеріальній крові

B. Зменшенням напруги вуглекислого газу в артеріальній крові

C. Зменшенням напруги кисню в артеріальній крові

D. Збільшенням кількості відновленого гемоглобіну в крові

E. Зменшенням кількості гемоглобіну в крові

225. У хворого з міокардіодистрофією розширені порожнини серця, знижена сила серцевих скорочень, збільшилися кінцевий систолічний об’єм шлуночків та кровонаповнення вен. Про який функціональний стан серця свідчать ці порушення?

A. Гіпертрофія серця, аварійна стадія

B. Гіпертрофія серця, стадія завершеної гіпертрофії

C. Гіпертрофія серця, стадія гіперфункції

D. Тоногенна дилатація

E. Міогенна дилатація

226. У хворого розвинулась серцева недостатність за лівошлуночковим типом. Які компенсаторні реакції в організмі хворого будуть спрямовані на запобігання набряку легень?

A. Спазм артеріол та зменшення тиску в капілярах малого кола

B. Розширення артеріол великого кола кровообігу

C. Накопичення крові у венах великого кола кровообігу

D. Підвищення проникності легеневих капілярів

E. Підвищення центрального венозного тиску

227. У хворого з патологією серцево–судинної системи розвинулись набряки на нижніх кінцівках. Який механізм розвитку серцевого набряку?

A. Підвищення онкотичного тиску

B. Підвищення гідростатичного тиску на венозному кінці капіляра

C. Підвищення гідростатичного тиску на артеріальному кінці капіляра

D. Зниження осмотичного тиску крові

E. Порушення лімфовідтоку

228. У чоловіка, віком 35 років, під час тривалого бігу сталась гостра серцева недостатність. Які зміни іонного складу спостерігаються у серцевому м’язі при цьому становищі?

A. Накопичення в клітинах міокарду іонів K+ і Mg2+

B. Зменшення в клітинах міокарду іонів Na+ і Ca2+

C. Накопичення в клітинах міокарду іонів Na+ і Ca2+

D. Зменшення в позаклітинному просторі іонів K+ і Mg2+.

E. Збільшення в позаклітинному просторі іонів Na+ і Ca2+.

229. У хворого швидко наростали симптоми недостатності кровообігу. Лікарі швидкої допомоги встановили гостру тампонаду серця. Ця патологія є результатом:

A. Інфаркту міокарда

B. Тромбозу легеневої артерії

C. Фібриляції шлуночків

D. Гострого ексудативного перикардиту

E. Тромбозу лівого атріо – вентрикулярного отвору.

230. У хворого, що страждає на серцеву недостатність, спостерігаються збільшення печінки, набряки нижніх кінцівок, асцит. Який механізм є провідним в утворенні даного набряку?

A. Лімфогенний

B. Колоїдно–осмотичний

C. Мембраногенний

D. Гіперволемічний

E. Застійний

231. У підлітка після перенесеного інфекційного захворювання спостерігається коливання частоти серцевих скорочень залежно від фази дихання. Який механізм виникнення дихальної аритмії у хворого?

A. Коливання тонусу блукаючого нерва

B. Порушення збудливості серця

C. Рефлекс Бейнбріджа

D. Порушення скоротливої функції серця

E. Порушення провідності серця

232. Дані ЕКГ пацієнта з гіпертонічною хворобою: ритм синусовий, правильний, частота серцевих скорочень – 92 за 1 хв., тривалість інтервалу Р–Q 0,19 с., комплекс QRS не змінений. Яка функція серця порушена?

A. Провідність

B. Автоматизм

C. Збудливість

D. Скоротливість

E. Збудливість і провідність

233. Після тяжкої інфекції у хворого розвинувся міокардит з ушкодженням провідної системи серця і виникненням синдрому Морганьї – Адамса – Стокса. Яке порушення ритму у пацієнта?

A. Блокада правої ніжки пучка Гіса.

B. Пароксизмальна тахікардія

C. Перехід неповної атріовентрикулярної блокади в повн

D. Блокада лівої ніжки пучка Гіса

E. Передчасне збудження шлуночків

234. У хворого виявлено екстрасистолію. Дані ЕКГ: відсутній зубець Р, комплекс QRS деформований і розширений, наявна повна компенсаторна пауза. Вкажіть локалізацію ектопічного вогнища збудження в цьому випадку?

A. Передсердно–шлуночковий вузол

B. Пучок Гіса

C. Передсердя

D. Шлуночки

E. Синусовий вузол

235. У хворого на дифузний токсичний зоб часто виникають серцебиття, слабкість, дефіцит пульсу. На ЕКГ виявлено відсутність зубців Р, замість них численні хвилі f, неоднакові інтервали R–R. Яке порушення серцевого ритму у хворого?

A. Пароксизмальна тахікардія

B. Синусова екстрасистолія

C. Атріовентрикулярна блокада

D. Фібриляція шлуночків

E. Миготіння передсердь

236. Нормальний ритм серця у хворої раптово перервався нападом скорочень частотою 200 уд/хв. тривалістю до 5 хв. Назвіть можливий наслідок тривалої пароксизмальної тахікардії.

A. Зменшення серцевого викиду

B. Збільшення серцевого викиду

C. Збільшення ударного об’єму серця

D. Підвищення систолічного тиску

E. Збільшення коронарного кровотоку

237. На ЕКГ лікар виявив у окремих серцевих циклах скорочення інтервалу Т–Р, двофазний зубець Р, комплекс QRS без порушень, неповна компенсаторна пауза. Для якої аритмії характерні такі зміни на ЕКГ?

A. Синусової аритмії

B. Передсердної екстрасистолії

C. Передсердно–шлуночкової екстрасистолії

D. Шлуночкової екстрасистолії

E. Пароксизмальної тахікардії

238. У хворого, що страждає на важку форму порушення водно–сольового обміну, настала зупинка серця в діастолі. Що є найбільш імовірною причиною зупинки серця в діастолі?

A. Гіперкальціємія

B. Дегідратація організму

C. Гіперкаліємія

D. Гіпомагніємія

E. Гіпонатріємія

239. На ЕКГ у хворої на міокардит виявлено подовження PQ інтервалу до 0,4 сек. Яка властивість провідної системи порушена?

A. Рефрактерність

B. Автоматизм

C. Скоротність

D. Провідність

E. Збудливість

240. Під час операційного втручання трапилося рефлекторне посилення впливу блукаючого нерва на серце. Що при цьому може виникнути?

A. Збільшення провідності атріовентрикулярного вузла

B. Збільшення збудливості міокарда

C. Посилення скорочень міокарда

D. Збільшення частоти серцевих скорочень

E. Зупинка серця

241. Електрик, випадково доторкнувся до оголеного електропроводу обома руками і загинув. Що спричинило смерть у даному випадку?

A. Фібриляція серця

B. Синусова брадикардія

C. Повна блокада серця

D. Синусова тахікардія

E. Тампонада серця

242. У хворої, 45 років, виявлено такі зміни ЕКГ: інтервал Р–Q подовжений, при цьому випадає кожен другий комплекс QRST. Яке саме порушення ритму спостерігається?

A. Синоаурикулярна блокада

B. Неповна атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня

C. Атріовентрикулярна блокада повна

D. Внутрішньошлуночкова блокада

E. Неповна атріовентрикулярна блокада І ступеня

243. У чоловіка 50 років раптово виникли сильне серцебиття, біль у серці, різка слабкість, підвищення АТ; пульс аритмічний, з дефіцитом. На ЕКГ виявлено відсутність зубців Р і різна тривалість інтервалів R–R. Порушення якої функції серцевого м’яза спостерігається в цьому випадку?

A. Збудливості

B. Автоматизму

C. Збудливості та провідності

D. Провідності

E. Скоротливості

244. На електрокардіограмі виявлено екстрасистолу. Яка зміна ЕКГ характерна для усіх екстрасистол?

A. Вкорочений Т – Р після екстрасистоли

B. Подовжений Т – Р перед екстрасистолою

C. Подовжений Т – Р після екстрасистоли

D. Вкорочений Т – Р перед екстрасистолою

E. Вкорочений Р – Q перед екстрасистолою

245. На електрокардіограмі виявлено передсердну екстрасистолу. Яка зміна ЕКГ характерна лише для передсердної екстрасистоли?

A. Вкорочений Т – Р перед екстрасистолою

B. Деформований і розширений шлуночковий комплекс

C. Повна компенсаторна пауза

D. Відсутність зубця Р

E. Деформований і розширений зубець Р

246. Дані ЕКГ хворого з порушенням серцевого ритму: частота серцевих скорочень – 50 за 1 хв., ритм синусовий, неправильний; інтервал P–Q подовжений; періодичне випадання комплексу QRS (періоди Самойлова – Венкебаха). Яке порушення серцевого ритму має місце?


Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.066 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>