B. Лімфопенія
C. Лімфоцитоз
D. Анемія
E. Гранулоцитоз
90. У неврологічне відділення лікарні поступив чоловік 67 років з інсультом. Як у типових випадках при інсульті змінюється клітинний склад периферичної крові?
A. Лімфопенія
B. Нейтрофільний лейкоцитоз
C. Еозинофільний лейкоцитоз
D. Моноцитоз
E. Еритропенія
91. У хворого на інфекційний ендокардит у крові: лейкоцити 10 Г/л, лімфоцити 30%, моноцити 18%, нейтрофіли 50%, еозинофіли 2%. Визначте зміни "білої" крові в пацієнта.
A. Гранулоцитоз
B. Агранулоцитоз
C. Моноцитоз
D. Лімфоцитоз
E. Еритроцитоз
92. Обстеження показало, що загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 10 Г/л; при цьому нейтрофіли складають 82%. Охарактеризуйте зміни клітинного складу "білої" крові в даному випадку:
A. Моноцитоз
B. Лімфоцитоз
C. Агранулоцитоз
D. Нейтрофільний лейкоцитоз
E. Еритроцитоз
93. Обстеження показало, що загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 10 Г/л; при цьому нейтрофіли складають 82%. Вкажіть можливу причину таких змін складу "білої" крові:
A. Вірусна інфекція
B. Гельмінти
C. Хронічне запалення
D. Хронічний лімфо лейкоз
E. Травма, опіки
94. Обстеження показало, що загальна кількість лейкоцитів у крові пацієнта складає 8 Г/л; при цьому еозинофіли складають 14%. Вкажіть можливу причину змін складу "білої" крові у хворого:
A. Глистна інвазія
B. Гостре запалення / вірусна інфекція
C. Гостре запалення / травма / опіки
D. Гостре запалення / бактеріальная інфекція
E. ВІЛ – інфекція
95. Обстеження показало, що загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 10 Г/л; при цьому лімфоцити складають 57%. Охарактеризуйте зміни клітинного складу "білої" крові в цьому випадку:
A. Моноцитоз
B. Лімфоцитоз
C. Нейтрофільний лейкоцитоз
D. Еозинофілія
E. Базофілія
96. Обстеження показало, що загальна кількість лейкоцитів у крові пацієнта складає 10 Г/л; при цьому лімфоцити складають 57%. Вкажіть можливу причину таких змін складу "білої" крові:
A. Гостре запалення / травма / опіки
B. Гостре запалення / бактеріальна інфекція
C. Хронічне запалення
D. Опромінення
E. Застосування глюкокортикоїдів
97. Дослідження показало, що загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 11 Г/л; при цьому нейтрофіли складають 70%, з них 9% – паличкоядерні. Охарактеризуте зміни клітинного складу "білої" крові в зазначеному випадку:
A. Ядерний зсув нейтрофілів вправо
B. Нейтропенія
C. Агранулоцитоз
D. Ядерний зсув нейтрофілів вліво
E. Лімфоцитоз
98. Дослідження показало, що загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 11 Г/л; при цьому нейтрофіли складають 70%, з них 9% – паличкоядерні. Вкажить можливу причину таких змін складу "білої" крові:
A. Гостре запалення / вірусна інфекція
B. Гостре запалення / глистна інфекція
C. ВІЛ –інфекція, фінальний період
D. Хронічне запалення
E. Гостре запалення / травма / опіки / бактеріальна інфекція
99. Дослідження показало, що загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 4 Г/л; при цьому лімфоцити складають 80%. Охарактеризуте зміни клітинного складу "білої" крові в зазначеному випадку:
A. Нейтропенія
B. Гранулоцитоз
C. Моноцитоз
D. Лімфопенія
E. Еритропенія
100. Загальна кількість лейкоцитів в крові пацієнта складає 3,5 Г/л, при цьому лімфоцити складають 10%. Що може бути причиною змін клітинного складу "білої" крові в зазначеному випадку:
A. Опіки
B. Опромінення
C. Травма
D. Інфекція
E. Хронічний лейкоз
101. У пацієнта з мегалобластною анемією вміст лейкоцитів в крові 4 Г/л, лімфоцити 40%, нейтрофіли 40%; ядра нейтрофілів містять 5–7 сегментів, паличкоядерні клітини відсутні. Зазначте зміни "білої" крові у пацієнта.
A. Ядерний нейтрофільний зсув вліво
B. Лейкоцитоз
C. Ядерний нейтрофільний зсув вправо
D. Лімфоцитоз
E. Агранулоцитоз
102. Загальна кількість лейкоцитів у крові пацієнта 3 Г/л; при цьому нейтрофілів 35%, з яких 10% – паличкоядерні з токсичною зернистістю, сегментоядерних – 25%. Як можна визначити ядерне зрушення нейтрофілів у пацієнта?
A. Вправо
B. Вліво регенеративне
C. Вліво гіперрегенеративне
D. Вліво дегенеративне
E. Вліво регенеративно–дегенеративне
103. Пацієнт часто хворіє на інфекції. У нього виявлено нейтропенію, при цьому більшість нейтрофілів мають ядра з 4 – 7 сегментів. Як можна визначити ядерне зрушення нейтрофілів у пацієнта?
A. Вліво регенеративне
B. Вліво гіперрегенеративне
C. Вліво регенеративно–дегенеративне
D. Вліво дегенеративне
E. Вправо
104. Аналіз крові у дитини з гострим болем в животі показав нейтрофільний лейкоцитоз, при цьому нейтрофілів 84% (юні 5%, паличкоядерні 9%, сегментоядерні 70%). Яке зрушення нейтрофілів периферичної крові у дитини?
A. Вліво регенеративне
B. Вліво гіперрегенеративне
C. Вліво дегенеративне
D. Вліво регенеративно–дегенеративне
E. Вправо
105. У юнака з ангіною: лейкоцити 11 Г/л, з них лімфоцити 20%, нейтрофіли 70% (юні 3%, паличкоядерні 10%, сегментоядерні 57%). Яке зрушення нейтрофілів периферичної крові є типовим для гострого нормергічного запалення?
A. Вліво гіперрегенеративне
B. Вліво регенеративне
C. Вліво дегенеративне
D. Вліво регенеративно–дегенеративне
E. Вправо
106. У крові хворого на гострий бронхіт: лейкоцити 11 Г/л, лімфоцити 25%, нейтрофіли 70%: юні 4%, п/я 8%, с/я 58%, з токсичною зернистістю. Яке зрушення нейтрофілів периферичної крові спостерігається в даному випадку?
A. Вліво регенеративне
B. Вліво гіперрегенеративне
C. Вліво регенеративно–дегенеративне
D. Вліво дегенеративне
E. Вправо
107. Батьки для профілактики кишкових інфекцій у дитини 3–х років тривало застосовували антибіотики. Через місяць стан дитини погіршився. У крові – виражена лейкопенія і гранулоцитопенія. Який найбільш вірогідний механізм виявлених змін у крові?
A. Віковий
B. Цитолітичний
C. Аутоімунний
D. Мієлотоксичний
E. Перерозподільний
108. У студента через 2 години після іспиту в аналізі крові виявлено лейкоцитоз без істотних змін у лейкоцитарній формулі. Який найбільш вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу?
A. Посилення лейкопоезу та зменшення руйнування лейкоцитів
B. Посилення лейкопоезу
C. Уповільнення руйнування лейкоцитів
D. Уповільнення міграції лейкоцитів у тканини
E. Перерозподіл лейкоцитів в організмі
109. Чоловік 26–ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок автомобільної аварії. В крові: лейк.– 3,2 Г/л. Який головний механізм в розвитку лейкопенії?
A. Перерозподіл лейкоцитів у судинному руслі
B. Пригнічення лейкопоезу
C. Порушення виходу зрілих лейкоцитів з кісткового мозку в кров
D. Руйнування лейкоцитів у кровотворних органах
E. Підвищення виділення лейкоцитів з організму
110. У хворого через добу після апендектомії у крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним зсувом. Який найбільш вірогідний механізм розвитку лейкоцитозу в даному випадку?
A. Перерозподіл лейкоцитів у організмі
B. Посилення лейкопоезу
C. Уповільнення виходу лейкоцитів з кіскового мозку
D. Уповільнення руйнування лейкоцитів
E. Уповільнення міграції лейкоцитів у тканини
111. У спортсмена внаслідок значного фізичного навантаження у крові визначається лейкоцитоз (12 Г/л). Який механізм лейкоцитозу в даному випадку?
A. Прискорене дозрівання лейкоцитів
B. Зменшений вихід L у тканини
C. Перерозподіл лейкоцитів у судинах
D. Активація лейкопоезу в кістковому мозку
E. Вихід лейкоцитів з тканин у кров
112. У пацієнта, який хворіє на бронхіальну астму, що має інфекційно–алергічну природу, лаборант виявив порушення в лейкоцитарній формулі. Кількість яких форм лейкоцитів при цьому змінилася?
A. Нейтрофілів
B. Лімфоцитів
C. Моноцитів
D. Еозинофілів
E. Базофілів
113. У людини на фоні впливу іонізуючого опромінення в крові визначено зменшення кількості гранулоцитів. Чим обумовлений агранулоцитоз?
A. Збільшенням переходу гранулоцитів ув тканини
B. Розвитком аутоімунного процесу
C. Підвищеним руйнуванням лейкоцитів
D. Порушенням виходу зрілих лейкоцитів з кісткового мозку
E. Пригніченням лейкопоезу
114. У хворого на рак сечового міхура під час проведення цитостатичної хіміотерапії в аналізі крові встановлено: лейкоцити – 0,8 Г/л, гранулоцити – 0,6 Г/л. Яке ураження білої крові має місце у хворого?
A. Мієлотоксичний агранулоцитоз
B. Імунний агранулоцитоз.
C. Алейкія
D. Лейкопенія
E. Лейкоцитоз
115. У хворого з анемією виявлено лейкопенію, в мазку крові – атипові нейтрофіли гігантських розмірів з гіперсегментованими ядрами. Вони характерні для
A. Залізодефіцитної анамії
B. В12 – дефіцитної анемії
C. Серповидноклітинної анемії
D. Токсико–гемолітичної анемії
E. Анемії Мінковського–Шоффара
Лейкози
116. У крові пацієнта: знижено вміст гемоглобіну та еритроцитів, лейкоцитів 27 Г/л, гранулоцитоз, ядерне зрушення нейтрофілів вліво до промієлоцитів. Що може бути причиною вищезазначених змін?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Анемія
C. Хронічний мієлолейкоз
D. Гострий лейкоз
E. Еритроцитоз
117. Хворий 67 р. скаржиться на втомлюваність, схуднення, жовтушність шкіри і склер. У нього в крові: Hb 5,0 ммоль/л, Er 2,5 Т/л, L – 30 Г/л, лімфоцити – 25 Г/л. Що може бути причиною такого стану?
A. Хронічний мієлолейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Дефіцит фолієвої кислоти
D. Хронічний лімфолейкоз
E. Надлишок кортизолу
118. В абсолютній більшості випадків хронічного мієлолейкозу в клітинах пухлинного клону є "Філадельфійська" хромосома. Яка подія відбувається із кровотворною клітиною кісткового мозку внаслідок зазначеної хромосомної аберації?
A. Прогресія
B. Припинення поділу
C. Порушення дозрівання
D. Вихід у кров
E. Трансформація
119. Хворий на гострий лейкоз після курсу хіміотерапії почуває себе задовільно. Що можна трактувати як головний показник стану ремісії при гострому лейкозі?
A. Бласти в кістковому мозку менше 5%
B. Лейкозні інфільтрати на слизовій оболонці ротової порожнини
C. Тромбоцитів 160 Г/л
D. Вміст гемоглобіну в крові більше 5 ммоль/л
E. Нейтрофіли в крові менше 10 Г/л
120. Хвора скаржиться на часті інфекційні захворювання. При обстеженні: анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитів 8 Г/л, нейтрофіли складають 70%, з них: 45% – промієлоцити, 25% – сегментоядерні. Що може бути причиною такого?
A. Хронічний мієлолейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Хронічний лімфолейкоз
D. Гостра бактеріальна інфекція
E. Хронічна інфекція
121. Хвора скаржиться на втомлюваність, носові кровотечі, біль у кістках. При обстеженні: еритроцити – 2,7 Т/л, гемоглобін – 4,0 ммоль/л, лейкоцити – 14 Г/л, тромбоцити – 70 Г/л. Серед лейкоцитів крові 7% складають бласти. Що може бути причиною такого?
A. Хронічний лейкоз
B. Еритроцитоз
C. Гострий лейкоз
D. Анемія
E. Нейтропенія
122. При черговому обстеженні в крові пацієнтки виявлено панцитопенію. Дослідження клітинного складу її кісткового мозку показало гострий мієлолейкоз. Що є специфічною ознакою гострих лейкозів?
A. Велика кількість зрілих та дозріваючих клітин в кістковому мозку
B. Велика кількість зрілих гранулоцитів в крові
C. Збільшення кількості дозріваючих гранулоцитів в крові
D. Збільшення кількості незрілих клітин в кістковому мозку
E. Зменшення незрілих клітин в кров
123.? У хворого виявлені анемія, тромбоцитопенія, гранулоцитоз. Загальна кількість лейкоцитів у крові складає 57 Г/л, є ядерний зсув нейтрофілів вліво до промієлоцитів. У кістковому мозку – гранулоцитоз. Яка патологія наявна в хворого?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Агранулоцитоз
D. Еритроцитоз
E. Хронічний мієлолейкоз
124. Пацієнту, який скаржиться на загальну слабкість та біль в кістках, встановлено діагноз "Хронічний мієлолейкоз". Назвіть хромосомну аномалію, типову для більшості випадків цього захворювання.
A. Транслокація 9 на 22
B. Транслокація 21 на 15
C. Делеція Х
D. Делеція 12
E. Трисомія 21
125. У крові пацієнта: анемія, тромбоцитопенія, загальна кількість лейкоцитів – 3,0 Г/л, лімфоцити –60%, промієлоцити – 15%. Що може бути причиною вищеописаної зміни складу "білої" крові:
A. Хронічний лейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Гостре запалення / травма / бактеріальна інфекція
D. Глистяна інвазія
E. Дефіцит заліза
126. Чоловік звернувся до лікаря з приводу збільшення лімфатичного вузла на шиї. Будь–які неприємні відчуття в цьому місці в нього відсутні. За результатами біопсії діагностовано злоякісну пухлину з лімфоїдної клітини лімфатичного вузла. Як звуться такі пухлини системі крові?
A. Гострий лейкоз
B. Хронічний лейкоз
C. Лімфома
D. Карцинома
E. Гемобластоз
127. Останнім часом перебіг хронічного мієлоїдного лейкозу (ХМЛ) у хворого змінився, в його крові зникають дозріваючі гранулоцити, з’являються бластні клітини. Як можна зазначити такі зміни периферичної крові в термінальну стадію розвитку ХМЛ?
A. Ядерний зсув вліво регенеративний
B. Ядерний зсув вліво гіперрегенеративний
C. Дегенерація лейкоцитів
D. Лейкемічний провал
E. Регенерація лейкоцитів
128. Після третього курсу хіміотерапії у хворого на хронічний мієлолейкоз відсутні будь–які позитивні зміни. Яка властивість пухлин пов’язана з розвитком їх резистентності до хіміотерапії?
A. Промоція
B. Автономний ріст
C. Інвазивний ріст
D. Експансивний ріст
E. Прогресія
129. У хворого гострий Т–клітинний лейкоз. Стосовно якого онковірусу доведено, що він здатен викликати лейкоз у людини?
A. HTLV
B. HPV
C. Герпесу
D. Аденовіруси
E. Поліоми
130. У хворого на хронічний мієлолейкоз визначається гіперплазія ясен. Дослідження біоптату слизової оболонки ротової порожнини виявило її лейкозну інфільтрацію. З якою властивістю пухлини пов’язане ураження ротової порожнини у хворого?
A. Анаплазія
B. Метастазування
C. Метаплазія
D. Автономність росту
E. Імморталізація
131. У постраждалого після опромінення виник гострий лейкоз. Який механізм трансформації характерний для фізичних канцерогенів?
A. Мутаційний
B. Епігеномний
C. Трансплантаційний
D. Мутаційний
E. Індукційний
132. У хворого на хронічний мієлолейкоз на фоні резистентності пухлини до хіміотерапії виник бластний криз, що було розцінено лікарем як прояв пухлинної прогресії. Що складає суть пухлинної прогресії?
A. Розповсюдження по організму
B. Здатність до безмежного поділу
C. Антигенне спрощення клітин
D. Експансивний ріст
E. Малігнізація
133. Елерман і Банг в експерименті викликали лейкоз у курей шляхом введення їм безклітинного фільтрату, отриманого з крові курки. Який механізм канцерогенезу вмикають лише онкогенні віруси?
A. Епігеномний
B. Мутаційний
C. Трансплантаційний
D. Індукційний
E. Продукційний
134. Стан хворого на хронічний мієлолейкоз раптово значно погіршився, звичайні протипухлинні препарати перестали діяти. Що можна трактувати як гематологічний прояв пухлинної прогресії хронічного мієлолейкозу?
A. Анемія
B. Лейкемічний провал
C. Еритроцитоз
D. Тромбоцитоз
E. Гранулоцитоз
135. У крові хворого лейкоцити – 27 Г/л. Лейкоцитарна формула: базофіли – 1 %, еозинофіли – 4 %, лімфоцити – 12 %, моноцити 3 %; нейтрофіли 80% (промієлоцити – 5 %, мієлоцити –5 %, юні– 7 %, паличкоядерні – 13 %, сегментоядерні – 50 %). Яка патологія крові найбільш вірогідно відповідає зазначеним показникам?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Хронічний мієлолейкоз
D. Анемія
E. Еритроцитоз
136. У пацієнта в крові: еритроцити – 2,0 Т/л, гемоглобін – 5,0 ммоль/л, лейкоцити – 10 Г/л, тромбоцити – 100 Г/л. Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 10 %, мієлобласти – 10 %, нейтрофіли сегментоядерні – 40 %, лімфоцити – 40 %. Яка патологія крові відповідає вказаним змінам периферічної крові?
A. Гострий лімфолейкоз
B. Хронічний лімфолейкоз
C. Хронічний мієлолейкоз
D. Гострий мієлолейкоз
E. Анемія
137. У хворого виявлені тромбоцитопенія і гранулоцитоз. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 80 Г/л, є гіперрегенеративний зсув нейтрофілів вліво. У кістковому мозку – гранулоцитоз. Яка патологія наявна в хворого?
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Агранулоцитоз
D. Еритроцитоз
E. Хронічний мієлолейкоз
138. Хворий скаржится на втомлюваність, схуднення, жовтушність шкіри і склер. При обстеженні: еритроцити – 2,5 Т/л, гемоглобін – 4,5 ммоль/л, ретикулоцити – 2%, лейкоцити – 54 Г/л, тромбоцити – 200 Г/л. Серед лейкоцитів 90% складають малі та середні лімфоцити. Охарактеризуйте зміни "білої" крові в пацієнта.
A. Хронічний лімфолейкоз
B. Хронічний мієлолейкоз
C. Гострий лейкоз
D. Анемія
E. Лімфопенія
139. Хвора скаржится на втомлюваність, носові кровотечі, біль у кістках. При обстеженні: еритроцити – 2,7 Т/л, гемоглобін – 4,0 ммоль/л, ретикулоцити – 0,05%, лейкоцити – 14 Г/л, тромбоцити – 70 Г/л. Серед лейкоцитів 7% складають бласти. Що може бути причиною вищезазначених змін?
A. Хронічний лейкоз
B. Гострий лейкоз
C. Еритроцитоз
D. Анемія
E. Нейтропенія
140. Пацієнтку С., 55 років, турбує біль у кістках, особливо в нічні часи. Привертає увагу гіперплазія її ясен. У крові: гемоглобін 6,0 ммоль/л, еритроцити 3,0 Т/л, тромбоцити 60 Г/л, лейкоцити 7 Г/л: лімфоцити 40%; нейтрофіли 40%, з них паличкоядерні 5%, сегментоядерні 35%; бласти 5%. Що може бути причиною такого стану в системі крові?
A. Інфекція вірусна
B. Інфекція бактеріальна
C. Гострий лейкоз
D. Хронічний мієлолейкоз
E. Хронічний лімфолейкоз
141. Після лікування від лімфогранулематозу пацієнтка була в стані повної клініко–гематологічної ремісії. Тепер не виявлено змін кількості еритроцитів, гемоглобіну, тромбоцитів і лейкоцитів в крові, але 7% усіх лейкоцитів представлені бластними клітинами. Що може бути причиною таких змін крові?
A. Хронічний лейкоз
B. Інфекція
C. СНІД
D. Гострий лейкоз
E. Анемія
142. Які серед нижченазваних канцерогенних речовин можуть бути визначені як лейкозогенні більшою мірою, ніж інші?
A. ПАВ
B. Аміноазосполуки
C. Аденовіруси
D. Вірус папіломи людини HPV
E. Бензол
143. У хворого на шиї виявлено пакет спаяних між собою лімфовузлів щільної консистенції. При гістологічному обстеженні видаленого лімфовузла відмічається проліферація ретикулярних клітин, наявність клітин Березовського–Штернберга. Для якого захворювання така картина є типовою?
A. Лімфогранулематоз
B. Мієлоцитарний лейкоз
C. Лімфобластний лейкоз
D. Лімфоцитарний лейкоз
E. Мієлобластний лейкоз
144. Хворий 23–х років скаржиться на слабкість, підвищення температури до 38–400C. Об'єктивно: печінка і селезінка збільшені. У крові: Hb– 100 г/л, Er – 2,9 Т/л, L. – 4,4 Г/л, Tr– 48 Г/л, нейтрофіли сегментоядерні – 17%, лімфоцити – 15%, бластні клітини – 68%. Всі цитохімічні реакції негативні. Дайте гематологічний висновок:
A. Хронічний мієлолейкоз
B. Недиференційований лейкоз
C. Гострий еритромієлоз
D. Гострий лімфобластний лейкоз
E. Гострий мієлобластний лейкоз
145. При генетичному обстеженні хворих хронічним мієлолейкозом виявлена специфічна хромосома, яка є генетичним маркером хвороби. Який вид хромосомної аберації має місце при цьому?
A. Інверсія короткого плеча 21–ї хромосом
B. Делеція 23–ї хромосоми
C. Делеція 22 хромосоми з транслокацією на 9–у
D. Транслокація короткого плеча 21 хромосоми на 15–у
E. Дуплікація довгого плеча 22–ї хромосом
146. У клініку поступив хворий 65 років зі скаргами на відчуття важкості в підреберних ділянках, збільшення лімфатичних вузлів, загальну слабість. Об’єктивно: гепатоспленомегалія, Нb – 4,8 ммоль/л, лейкоцити – 90 Г/л, лімфоцити 75%, ШОЕ 35 мм/год., в мозку та у периферичній крові багато тіней Гумпрехта. Для якого захворювання характерна така клінічна картина?
A. Гострий лімфолейкоз
B. Гострий мієлолейкоз
C. Хронічний мієлолейкоз
D. Хронічний лімфолейкоз
E. Залізодефіцитна анемія
147. Хворий А., 64 роки, блідий, геморагічний висип на тілі та кінцівках, всі групи лімфовузлів збільшені. У крові: Hb – 3,9 ммоль/л, Er – 2,0 Т/л, L – 26 Г/л, Tr – 120 Г/л, лейкоцитарна формула: сегментоядерних нейтрофілів – 9 %, лімфоцитів – 8 %, моноцитів – 3 %, бластних клітин – 80 %. Цитохімічні дослідження бластних клітин: позитивна реакція на глікоген та кислу фосфатазу, негативна – на пероксидазу. Який росток кісткового мозку зазнав пухлинної трансформації?
A. Мієлоїдний
B. Моноцитарний
C. Мегакаріоцитарний
D. Еритроцитарний
E. Лімфоїдний
148. У пацієнта визначаються дифузна лімфаденопатія і жовтяниця. При обстеженні: анемія, лейкоцитоз 35 Г/л, лімфоцитоз (лімфоцитів 90%), антиеритроцитарні антитіла. Що є причиною розвитку аутоімунної анемії у пацієнта з хронічним лімфолейкозом?
A. Зняття імунологічної толерантності
B. Недостатність гуморального імунітету
C. Недостатність клітинного імунітету
D. Недостатність фагоцитозу
E. Недостатність комплементу
149. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, гематоми на тілі. У крові: лейкоцитів 9,0 Г/л. Лейкоцитарна формула: Б–0%, Е–1%, мієлобласти–5%, П–2%, С–55%, Л–20%, М–4%. Про яку патологію з нижченаведених можна думати?
A. Хронічний мієлолейкоз
B. Гострий мієлолейкоз
C. Гострий лімфолейкоз
D. Хронічний лімфолейкоз
E. Лейкемоїдна реакція
150. У хворого відмічається різке збільшення печінки і селезінки. У периферичній крові 12 Г/л лейкоцитів, основну масу яких складають промієлоцити і мієлоцити. Про яке захворювання йде мова?
A. Мієлобластний лейкоз
B. Лімфоцитарний лейкоз
C. Мієлоцитарний лейкоз
D. Лімфобластний лейкоз
E. Лімфосаркома
151. У хворого виявлена спленомегалія, геморагічний діатез. Периферична кров не змінена. У кістковому мозку велика кількість мієлобластів. Про яке захворювання йде мова?
A. Лімфобластний лейкоз
B. Лімфосаркома
C. Мієлоцитарний лейкоз
D. Мієлобластний лейкоз
E. Лімфоцитарний лейкоз
152. Хвора Р., 47 р., скаржиться на втомлюваність, носові кровотечі, біль у кістках. При обстеженні: еритроцити – 2,7 Г/л, гемоглобін – 4,0 ммоль/л, ретикулоцити – 0,5 %, лейкоцити – 14 Г/л, тромбоцити – 70 Г/л. Серед лейкоцитів 7 % складають бласти. Що може бути причиною вищезазначених змін?
A. Хронічний лейкоз
B. Нейтропенія
C. Еритроцитоз
D. Анемія
E. Гострий лейкоз
Порушення гемостазу
153. У хворого на цингу спостерігаються кровоточивість ясен та петехії на шкірі. Що спричинює порушення гемостазу при цьому захворюванні?
A. Порушення синтезу колагену
B. Тромбоцитопенія
C. Надлишок антикоагулянтів
D. Активація фібринолізу
E. Дефіцит про коагулянтів
154. У дівчинки після перенесеної ангіни з’явився петехіальний висип на шкірі кінцівок та тулубі. Об’єктивно: кількість тромбоцитів 80 Г/л, антитромбоцитарні антитіла. Алергічні реакції якого типу (за Кумбсом і Джелом) лежать в основі цього захворювання?
A. I типу (анафілактичні)
B. II типу (гуморальні цитотоксичні)
C. III типу (імунокомплексні)
D. IV типу (клітинні цитотоксичні)
E. V типу (стимулюючі)
155. У хворого порушена адгезія тромбоцитів до колагену та спостерігаються кровотечі з дрібних судин. Порушення якої ланки гемостазу можна припустити у хворого?
A. Коагуляційної, І фази
B. Коагуляційної, ІІІ фази
C. Судинно–тромбоцитарної
D. Фібринолізу
E. Коагуляційної, ІІ фази
156. У хворого діагностовано тромбоцитопенію. Які клінічні прояви типові для порушень тромбоцитарно – судинного гемостазу?
A. Гемартрози
B. Гематоми
C. Зменшення часу кровотечі
D. Петехії, екхімози (синці)
E. Збільшення часу згортання крові
157. У хворої при обстеженні виявили тромбоцитопатію. Вкажіть, яка зміна відіграє важливу роль в патогенезі тромбоцитопатій?
A. Зниження активності антикоагулянтів
B. Гіперактивація тромбоцитопоезу
C. Підвищення концентрації в крові прокоагулянтів
D. Пригнічення фібринолізу.
E. Продукція патологічних тромбоцитів кістковим мозком
158. Перед проведенням оперативного втручання виявлено, що в людини час кровотечі збільшений до 10 хв. Дефіцит яких формених елементів у складі крові може бути причиною таких змін?
A. Тромбоцитів
B. Еритроцитів
C. Моноцитів
D. Лімфоцитів
E. Лейкоцитів
159. У пацієнтки тривале вживання аспірину викликало крововиливи. Об’єктивно: тромбоцитопенія з порушенням функціональної активності тромбоцитів. Тромбоцитопатія в даному випадку зумовлена пригніченням активності:
A. Цитохромоксидази
B. Циклооксигенази
C. Ліпооксигенази
D. Супероксиддисмутази
E. Фосфоліпази А2.
160. У хворого діагностовано зменшення продукції ендотелієм судин фактора Віллебранда. Яке порушення судинно–тромбоцитарного гемостазу спостерігається при цьому?
A. Порушення агрегації тромбоцитів
B. Гіперкоагуляція
C. Порушення адгезії тромбоцитів
D. Порушення полімеризації фібрину
E. Посилений фібриноліз
161. У дитини з геморагічним висипом, що виник після ГРВІ, діагностовано геморагічний васкуліт (хвороба Шенляйн – Геноха). Алергічні реакції якого типу (за Кумбсом і Джелом) лежать в основі цього захворювання?
A. I типу (анафілактичні)
B. II типу (гуморальні цитотоксичні)
C. IV типу (клітинні цитотоксичні)
D. III типу (імунокомплексні)
E. V типу (стимулюючі)
162. У дитини з геморагічним висипом, що виник після ГРВІ, діагностовано геморагічний васкуліт (хвороба Шенляйн – Геноха). Що спричинює порушення гемостазу при цьому захворюванні?
A. Спадковий дефект сполучної тканини судинної стінки
B. Спадковий дефіцит антикоагулянтів
C. Пригнічення фібринолізу
D. Спадковий дефіцит прокоагулянтів
E. Пошкодження судинної стінки
163. У жінки, що страждає на жовчно–кам’яну хворобу виявлено геморрагічний синдром, зумовлений дефіцитом вітаміну К. Який з перелічених факторів є неповноцінним при гіповітамінозі К?
A. Стюарта–Прауера (ф. X)
B. Антигемофільний глобулін А (ф. VIII)
C. Фактор Віллебранда
D. Фібринстабілізуючий (ф. XIII)
E. Фібриноген (ф. I)
164. У пацієнта при обстеженні було виявлено тромбофілію (прискорення процесу зсідання крові). Що могло стати причиною порушення?
A. Підвищення концентрації простацикліну
B. Дефіцит інгібіторів протеолітичних ферментів
C. Зниження концентрації тромбіну в крові
D. Підвищення концентрації гепарину в крові
E. Підвищення концентрації фібринолізину в крові
165. У хворого із захворюванням печінки виявлено зниження вмісту протромбіну в крові. Це призведе до порушення перш за все:
A. Фібринолізу
B. Третьої фази коагуляційного гемостазу
C. Другої фази коагуляційного гемостазу
D. Судинно–тромбоцитарного гемостазу
E. Першої фази коагуляційного гемостазу
166. У хлопчика 7 років, після падіння з велосипеда виник гемартроз колінного суглоба. Введення кріопреципітату та відкачування крові з суглоба призвело до значного поліпшення стану дитини. Про яке захворювання слід думати?
A. Геморагічний васкуліт
B. Тромбоцитопатія
C. Тромбоцитопенія
D. Гемофілія А
E. Ревматоїдний артрит
167. У хлопчика з вираженим геморагічним синдромом в плазмі крові відсутній антигемофильній глобулін А (фактор VIII). Яка фаза гемостазу первинно порушена у цієї дитини?
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 33 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |