Державна митна служба України 5 страница

Рис. 2. Механізм взаємодії митних та податкових органів в системі контролю митної вартості

Відповідно перша база відповідатиме за етап попереднього контролю і міститиме таку інформацію: дані про фізичних та юридичних осіб що здійснюють ЗЕД; інформацію по операціям, що здійснюють суб’єкти ЗЕД; дані про товари та транспортні засоби.

Друга та третя бази будуть нести інформацію для поточного та пост-митного контролю, зокрема контролю митної вартості: інформація про митну вартість товарів та ТЗ; податкова база; ціни внутрішніх та зовнішніх ринків; інформація по сумам нарахованих та сплачених податків, зборів та митних платежів.

Міжвідомчий інформаційний-аналітичного центр - слугуватиме для накопичення і обробки інформації, яка буде надходити із створених баз даних. Він буде функціонувати, як накопичувач та аналізатор інформації кінцевим продуктом якого буде розробка білих, чорних списків суб’єктів ЗЕД, критерії ризику, що дадуть змогу митним органам виконувати більше роботи, витрачаючи на це менше часу. Доступ до якої буде обмеженим. Такою інформацією користуватимуться компетентні посадові особи митних та податкових органів. Реалізація такої схеми позитивно вплине на проведення пост-митного аудиту, внаслідок чого, митний орган матиме доступ до бухгалтерської звітності суб’єкта ЗЕД, якого перевіряє. Внаслідок впровадження механізму взаємодії митних та податкових органів в системі контролю митної вартості прискориться обмін інформацією між податковою та митною системами на всіх етапах митного контролю. [32]

Удосконалення взаємодії між двома фіскальними органами вимагає відповідного забезпечення, а саме:

1. внесення ряду змін і доповнень у нормативно-правові документи, що регламентують діяльність митних і податкових органів;

2. впровадження в практику роботи митних і податкових органів електронного декларування й електронних форм звітності;

3. формування аналітичних робочих груп співробітників двох відомств;

4. створення системи підготовки кадрів митних і податкових органів по лінії взаємодії.

Я вважаю, що удосконалення взаємодії, безумовно, позитивно вплине на підвищення ефективності митного й податкового контролю в цілому, виконання митними й податковими органами регулюючої функцій. Також даний механізм функціонування митних і податкових органів дозволить знизити кількість порушень митного законодавства й законодавства про податки й збори і буде сприяти створенню справедливої системи організації зовнішньоторговельної і економічної діяльності в межах України. Оптимальне сполучення планування, контролю, регулювання, у свою чергу, буде сприяти побудові ефективних систем митного й податкового адміністрування. Доцільним було б удоскналити структуру Управління митної вартості ДМСУ. З приводу цього, я погоджуюсь з Ю.О.Каховичем (рис.3).

Рис.3. Запропонована структура Департаменту митної вартості

Дана організаційна структура надасть змогу оперативно обмінюватись інформацією двох фіскальних служб. Відділ інформаційного забезпечення буде надавати міжвідомчому центру потрібну інформацію по роботі департаменту, він в свою чергу буде її обробляти разом з інформацією, що нададуть податкові органи. Результатом такої роботи будуть спільні критерії ризиків для митних та податкових органів, що покращить їх як спільну, так і окрему роботу.[32]

З урахуванням визначених напрямків реорганізації Управління митної вартості для забезпечення ефективного виконання покладених на цей структурний підрозділ центрального апарату функцій Ю.О. Кахович запропонував створення відділу інформаційного забезпечення з питань митної вартості та механізму його тісної взаємодії з податковими органами. На новий відділ буде покладено функції пошуку та збору додаткових джерел інформації, узагальнення та формування єдиної інформаційної бази наявність якої має бути офіційно затверджена. Така організація інформаційного забезпечення надасть новий і регламентований доступ посадовим особам митних органів до різноманітних цінових джерел і зменшить необґрунтоване затримання процесу митного оформлення. Податкові органи спільно з митними формують єдину інформаційну базу даних по суб’єктам ЗЕД, доступ до якої є рівноправним з обох боків в межах компетенції посадових осіб суміжних служб.

Але все ж таки хотілось би відмітити, що зміна тільки організаційної структури Управління не призведе до значних результатів без запровадження державної зовнішньої політики, що спрямована на досягнення взаємодії з іншими державами. Міжнародна співпраця між митними органами може забезпечити ефективний механізм захисту національної економічної безпеки кожної країни окремо. Країни, що пов’язані здійсненням спільної зовнішньої торгівлі, повинні використовувати можливість обміну даними як фактор збільшення ефективності впливу ризиків при проведенні контролю за митною вартістю товарів.

Таким чином, запровадивши таку схему спільної роботи митної та податкової служби посадові особи які відповідають за контроль митної вартості та податкової бази будуть мати вільний доступ до потрібної інформації для використання в роботі, а головне доступ до неї буде можливий прямо з робочого місця. Впровадження даної розробки призведе до викриття та ліквідації тіньових схем заниження та завищення митної вартості та прискорить роботу державних органів, що збільшить надходження до державного бюджету України.

2.5.Значення контрольно-перевірочної діяльності митних органів під час реалізації ними фіскальної функції

В умовах становлення та позиціонування України на міжнародній арені як держави цивілізованої, її інтеграції до світового економічного співтовариства одним з першочергових завдань стає завдання раціоналізації державного контролю повноти, своєчасності податкових надходжень до Держбюджету, налагодження механізмів перевірочної діяльності органів, що визначені національним законодавством як контролюючі стосовно податків, підвищення рівня добровільної сплати зборів та платежів, як результат– зниження витрат адміністративних та фінансових ресурсів на виконання функцій фінансового контролю, удосконалення процедур стягнення податкових боргів та адміністративного, судового оскарження рішень контролюючих органів, протидія правопорушенням у сфері оподаткування.

Роль митних органів, що визначені контролюючими відповідно до ст.41 Податкового кодексу України щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезеня(пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення(пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, в реалізації даних завдань є недостатньо дослідженою.

Відповідно до законодавства України сутність контрольно-перевірочної діяльності митних органів полягає у забезпеченні шляхом проведення документальних виїзних та камеральних перевірок, контролю за станом дотримання суб’єктами ЗЕД законодавства України з питань митної справи. Результатом такої діяльності є виявлення схем ухилення підприємствами від сплати податків у повному обсязі. На даний момент поряд із активним вживанням даного поняття органами державної влади законодавче визначення інституту контрольно-перевірочної роботи відсутнє.

Основними цілями контрольно-перевірочної діяльності митних органів в практичному значенні є виявлення порушень законодавства з питань митної справи суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, донарахування сум митних платежів в повній мірі, накладення фінансових санкцій, сплата до бюджету сум донарахованих митних платежів, штрафу та пені, та, в результаті, вплив на виявлених під час перевірок правопорушників та попередження вчинення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідних порушень законодавства в майбутньому.

Слід зазначити, що безпосереднє виконання даного виду діяльності здійснюють відділи(сектори) при регіональних митницях, митницях. Наказом ДМСУ від 26.08.2009 року №798, визначаються завдання, функції, права, відповідальність, керівництво та забезпечення умов роботи даних структурних підрозділів.

Зрозуміло, що найбільшої ефективності та результативності можна досягти лише шляхом тісної співпраці підрозділів митного органу: відділ контрольно-перевірочної роботи веде доперевірочну роботу, здійснює планування та організаційні заходи щодо проведення перевірок, проводить камеральні та документальні перевірки дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства з питань митної справи, узагальнює результати проведених перевірок; сектором апеляцій відділу митних платежів за результатами проведеної перевірки визначається сума податкового зобов’язання суб’єкта господарювання, суми штрафів та пені, здійснюється виставлення податкових повідомлень на підставі акта про результати перевірки, оформленого відділом контрольноперевірочної роботи, проводяться заходи із адміністративного узгодження суми зобов’язання, спільно із юридичним відділом здійснюється юридичне супроводження претензійної діяльності в рамках адміністративного та судового оскарження сум боргу. Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил в свою чергу веде облік відповідних підприємств правопорушників, за наявності ознак складу порушення митних правил складаються протоколи про порушення митних правил (за ст. 355 Митного кодексу України «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру») або за наявності ознак злочину (за ст. 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків і зборів, інших обов’язкових платежів») передають матеріали справи до відповідних правоохоронних органів.[67 с.44]

Митні органи тісно взаємодіють з податковими органам. Це ми бачими, аналізуючи Постанову КМУ від 27.12.2010 року № 1237 «Про затвердження порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов’язання, а також форми зазначеного подання» митниця, як контролюючий орган після виставлення податкового повідомлення, що визначає суму податкового боргу платника податків, визначеного в результаті проведення перевірки, у разі несплати відповідного боргу суб’єктом ЗЕД, складає та надсилає на адресу відповідного податкового органу подання з метою виставлення податкової вимоги. Органи державної податкової служби та контролюючі органи(митні) провадять обмін інформацією про здійснення заходів з погашення податкового боргу в порядку, встановленому спільними рішеннями таких органів. Тобто між митними та податковими органами відбувається процес постійної складної двосторонньої співпраці, результатом якої має бути сплата платником податків суми податкового боргу.

Але недосконалість норм сучасного законодавства, відсутність належних механізмів та схем взаємодії органів, технічна недосконалість програмного забезпечення, людській фактор, усе це призводить до ускладнення й без того достатньо непростої процедури узгодження суми боргу, виникнення необхідності у надісланні подань про виставлення податкових вимог та як наслідок примусового стягнення коштів.

Такі фактори негативно впливають на результативність, оптимізацію, економію часу та ресурсів впливу перевірочної діяльності митних органів, економічний ефект стає досить незначним. Для прикладу, Митний кодекс Киргизької республіки передбачає дієвий механізм подолання відповідних проблем взаємодії митних та податкових органів. Митні органи Киргизької республіки вважаються контрольними щодо сплати податків і зборів, але, крім того, наділяються правом стягнення боргу, що спрощує процес взаємного обміну інформацією. Вони постфактум сповіщають податкові органи про стягнення митного боргу. В Австралії процес стягнення відбувається виключно в судовому порядку. Контролюючі органи лише готують відповіді матеріали та виступають позивачем від імені держави [67 с.45].

Наприкінці логічним є наведення даних, що демонструють рівень ефективності ведення перевірочної роботи митними органами – кількість проведених перевірок за рік, суми донарахованих та сплачених до Держбюджету митних платежів. Так, за минулий рік митними органами внаслідок проведення близько тисячі документальних та камеральних перевірок платників податків донараховано митних платежів на суму понад 2,3 млрд. грн., але сплачено платниками податків майже у 2,5 рази менше.

Отже,незважаючи на широке практичне застосування методів контрольної діяльності державними органами, обов’язковим вбачається закріплення на законодавчому рівні поняття контрольно-перевірочної діяльності, чітке визначення її мети, завдань та особливостей для кожного контролюючого органу.

Покращити результативність контрольно-перевірочної діяльності здатна взаємоузгоджена співпраця підрозділів митних органів, створення відповідних цільових програмних комплексів, активізація діяльності щодо попередження порушень митного законодавства та пропаганди підвищення рівня добровільної сплати митних платежів.

Висновки до Розділу 2

Підводячи підсумок даного розділу, ще раз препевняюсь в тому, що фіскальна (економічна, податкова) функція митних органів розглядається як основоположна, всеохоплююча, пріоритетна, реалізація якої в умовах існування виваженої митної політики держави та за допомогою раціонального використання інструментів впливу здатна істотно підвищити темпи розвитку і стабілізації національної економіки.

Вважаю за доцільне вказати, що необхідно відійти від стереотипу, що митні органи дають левову частку коштів до державного бюджету. На мою думку, митна служба України, як і аналогічна служба будь-якої розвинутої держави, лише контролює цей процес, а реальні надходження коштів дають суб'єкти господарювання. Тому одним з основних завдань митних органів є створення для всіх суб'єктів ЗЕД чи інших зацікавлених осіб сприятливих умов, щоб вони наповнювали державний бюджет. А митні органи забезпечуватимуть надходження коштів до бюджету в межах своєї компетенції.

Ще одним проблемним питанням даного розділу є справляння мита. Відсутність правового регулювання з цих питань повинна бути врахована при реформуванні митного права України. Норми порядку справляння мита та інших податків при переміщення товарів через митний кодон повинні дістати своє закріплення на рівні закону. Закріплення процедур на рівні закону створить додаткові гарантії для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та держави. Незважаючи, на існування Податкового кодексу України, який врегульовує деякі питання оподаткування, митні правила повинні дістати свій розвиток саме в митному законодавстві. На мою думку, важливим є прийняття закону на виконання положень МКУ серед яких повинні знайти своє місце і норми щодо справляння митних платежів.

В умовах сьогодення залишається багато суперечливих питань, пов’язаних з існуванням інституту митної вартості. Найактуальнішими, безумовно, залишаються проблеми законодавчого закріплення повноваження митного органу самостійно визначати митну вартість товару, недосконалість методик розрахунку митної вартості та додаткових витрат, ухилення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податків при декларуванні товарів шляхом заниження їх митної вартості.

При розгляді питання взаємодії митних органів з податковими органами, запропонований механіз такої взаємодії та структура Департаменту митної вартості.

Неабияке місце в покращенні ефективності діяльності митних органів займає контрольно-перевірочна діяльність. Обов’язковим вбачається закріплення на законодавчому рівні поняття контрольно-перевірочної діяльності, чітке визначення її мети, завдань та особливостей для кожного контролюючого органу.

3.Фіскальна ефективність митної політики

За останні роки державна митна політика України все більшою мірою виконує фіскальну функцію, про що свідчать статистичні дані та все більша залежність державної скарбниці від надходжень, що забезпечуються митною службою. Регулівна функція відходить на другий план, хоча вона є основною й пріорітетною під час інтеграції України у світовий економічний простір. На мою думку, причина такої ситуації криється у відсутності догострокової стратегії розвитку держави, спрямованої на формування конкурентоспроможної національної економіки.

Світова економічна криза справила негативний вплив на вітчизняну економіку загалом і податкову сферу зокрема. В останні роки частка надходжень доходів від митних процедур у загальних доходах державного бюджету становила близько третини усіх надходжень, що засвідчує важливість ефективного митного контролю у сфері справляння даних податкових платежів. Результатами негативного впливу світової фінансової кризи стали скорочення експортних та імпортних операцій в Україні, а відтак і доходів від державного мита та податкових платежів до державного бюджету. Крім цього, криза подвоїла обсяги контрабанди, що сукупно з внут-рішніми несприятливими чинниками, такими як недостатній розвиток інфраструктури митних органів, суперечливе митне законодавство, складні митні процедури і застаріле обладнання, призвело до зниження надходжень митних платежів.

У 2009 р. до державного бюджету надійшло 148,9 млрд грн податко-вих надходжень, що на 19,0 млрд грн, або на 11,3 % менше аналогічного по-казника 2008 р. Істотна частка у цьому скороченні припадає на зменшення надходжень податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. Так, у 2009 р. до державного бюджету надійшло 6,9 млрд грн податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, що на 5,4 млрд грн, або на 43,7 % менше відповідного показника попереднього року. За результатами 2009 р., надходження від цих податків становили 63,6 % річного плану [43]. Левова частка невиконання спричинена скороченням надходжень від імпортних операцій.

Різке падіння обсягу надходжень податків на міжнародну торгівлю і зовнішні операції пов'язане зі зменшенням обсягів зовнішньоторговельних

операцій. При цьому також зазнала змін і структура аналізованих податків: внаслідок різкого скорочення обсягів імпорту відбулося зменшення частки ввізного мита та відповідне збільшення частки вивізного у загальній структурі податків. Зокрема, частка надходжень вивізного мита збільшилася з 1,6 % до 5,5 %; частка надходжень коштів за вчинення консульських дій збільшилася на 1,9 % і становить 3,2 %; частка надходжень ввізного мита зменшилася на 5,8 % [43].

Надходження вивізного мита до бюджету у 2009 р. становило 382,7 млн грн, що дорівнює 130,0 % від річного планового показника на 2009 р. [43]. Однак, враховуючи те, що частка вивізного мита є незначною, пе ревиконання цього показника не вплинуло на загальний рівень надходжень

податків на міжнародну торгівлю і зовнішні операції. У 2009 р. обсяг статис-

тичного імпорту товарів в Україну зменшився, порівняно з 2008 р., на 40,0 %.

Відбулася переорієнтація імпорту з країн Європейського Союзу на користь

країн вільної торгівлі.

Через структурний перерозподіл імпорту змінилася складова митних платежів у 2009 р., а саме – зросла частка надходжень податків і зборів на ко-ристь митних платежів від імпорту споживчих товарів, при цьому питома вага надходжень з імпорту виробів для промисловості, устаткування та засобів виробництва зменшилась.

У січні-червні 2010 р. спостерігалось незначне зростання надходжень від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції порівняно з відповідним показником попереднього року. Так, до державного бюджету надійшло 3,7 млрд грн податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, що на 0,5 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Певні зміни відбулися і в структурі даних податків впродовж січня-червня 2010 р.:

● частка надходжень ввізного мита збільшилась на 1,7 в.п.;

● частка надходжень вивізного мита зменшилась на 1,4 в.п.;

● частка надходжень коштів за вчинення консульських дій зменшилась на 0,3 в.п. і становила 2,6 % [6]

Ще однією істотною проблемою механізму адміністрування митних

платежів стало зростання обсягів контрабанди. Криза подвоїла обсяги контрабанди і так званого «сірого імпорту» у 2009 р., порівняно з аналогічними показниками 2008 р. Найбільшою мірою від контрабанди постраждали продукти харчування, побутова техніка, аудіо- та відео-обладнання. За даними Державної митної служби, в першому півріччі 2009 р. контрабанда зросла на 17,5 % порівняно з відповідним показником 2008 р. Загалом, у 2009 р. українські митні органи розпочали 318 кримінальних справ, пов'язаних з контрабандою і шахрайством, на загальну суму близько 14,6 млрд грн. З метою подолання зростання розмірів контрабанди Державною митною службою України було створено Управління з аналітичних операцій, що здійснює пост-аудит контролю товарів, які ввозяться та продаються на українському внутрішньому ринку [68].

Внутрішніми чинниками, які підсилили негативний зовнішній вплив на динаміку сплати митних платежів, стали: недостатній розвиток інфраструктури митних органів; суперечливе і непрозоре митне законодавство; складні митні процедури, що сприяють корупції; застаріле обладнання.

Проектом ACTION Project за підтримки агентства з міжнародного роз-

витку США (USAID) було проведено опитування імпортерів та експортерів

(опитування проводилося у два етапи – у листопаді-грудні 2007 р. та у квітні-

травні 2009 р.), за результатами якого було встановлено, що найчастіше ви-никають такі проблеми митної політики України: невиправдано велика кіль-кість формальних процедур (відзначили 49 % респондентів першого опиту-

вання і 52 % – другого); перевантаження працівників митних органів (48 % і

38 % відповідно); довгі черги (47 % і 33 % відповідно); високий рівень коруп ції в митних органах (36 % і 43 % відповідно) [68]. Як свідчать дані, у 2009 р. зріс рівень корупції в митній сфері, що потребує особливої уваги з боку уря-ду та адекватних заходів з метою подолання негативних тенденцій.

Спробою вдосконалити податкове законодавство загалом та механізм справляння митних платежів зокрема стало прийняття Податкового кодексу.

Безперечними перевагами цього документа є те, що чи не вперше з часу проголошення незалежності України розроблено звід законів, у якому зібрано та систематизовано документи, що стосуються митної справи. Кодекс вирішує низку законодавчих суперечностей, коли різні нормативні акти по-різному регулюють виконання одних і тих самих митних процедур. У Податковому кодексі чітко окреслено перелік зовнішньоекономічних операцій, які не підлягають оподаткуванню, зокрема ліквідовано законодавчий конфлікт стосовно оформлення вантажів гуманітарної допомоги. Прописано також норму повного умовного звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться на територію України.

На сучасному етапі, впровадження міжнародних стандартів у митній сфері України є надважливим завданням. Ставши членом СОТ, Україна підтвердила плани щодо покращення діяльності митної служби найближчим часом. Членство України в СОТ та процеси глобалізації є вагомими факторами впливу на митну політику держави, оскільки на додаток до співпраці на глобальному рівні уряди також розширюють співробітництво на регіональних рівнях шляхом створення й розвитку митних союзів, зон вільної торгівлі, угод про економічне партнерство.

Ефективність митної політики значною мірою залежить від динаміки та розвитку торговельно-економічної діяльності. Без міжнародної торгівлі економіка України не може розвиватись та зростати. Міжнародна торгівля вимагає ефективної логістики, чітких та зрозумілих правил торгівлі, вмілого менеджменту митної політики, використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Ефективна митна політика сприяє розвитку торгівлі, а відтак державному та приватному секторам вітчизняної економіки. Бізнес отримує конкурентні переваги ринку у вигляді зниження затримок і витрат унаслідок прогнозованого руху товарів через кордони, а для бюджету забезпечується надійне надходження доходів.

Висновки до Розділу 3

За досліджуваний проміжок часу становлення митної політики в Україні фіскальна ефективність її діяльності зменшилася.

Світова економічна криза справила негативний вплив на вітчизняну економіку загалом і податкову сферу зокрема. В останні роки частка надходжень доходів від митних процедур у загальних доходах державного бюджету становила близько третини усіх надходжень, що засвідчує важливість ефективного митного контролю у сфері справляння даних податкових платежів. Результатами негативного впливу світової фінансової кризи стали скорочення експортних та імпортних операцій в Україні, а відтак і доходів від державного мита та податкових платежів до державного бюджету. Крім цього, криза подвоїла обсяги контрабанди, що сукупно з внутрішніми несприятливими чинниками, такими як недостатній розвиток інфраструктури митних органів, суперечливе митне законодавство, складні митні процедури і застаріле обладнання, призвело до зниження надходжень митних платежів.

Висновки:

На сучасному етапі розвитку Україна знаходиться в досить скрутному політичному та екомічному становищі. Держава здійснюючи свою діяльність через відповідні органи покладає на них навіть не завдання, а вимоги, які практично спростовують значення їхньої діяльності. Митні органи досягаючи своїх цілей, виконують покладені на них завдання через здійснення функцій. Звичайно, не оспорюванним є той факт, що ще з давніх-давен митні органи були безпосередньо створені для стягнення податків, але на сучасному етапі становлення та ґрунтуючись на Концепціях розвитку митної служби, виникає нагальна потреба у відстороненні хоча б на другий план фіскальної функції, ставлячи на перший план контрольну функцію, як і передбачено положеннями Митного кодексу України. Але відсутність визначних норм у чинному митному законодавстві, що дають визначення функцій митних органів, установлюють їх перелік та значення, створює нагальну потребу внесення відповідних змін до Митного кодексу України.

Доречним вбачається реформування митного оподаткування, зокрема задля доцільного використання важелів фіскальної політики не як кінцевої мети діяльності державних органів, уповноважених на стягнення податків, а використання її інструментів та заходів впливу для підвищення фіскальної ефективності митних платежів, більш ефективного розподілу податкового тягаря між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Задоволення фіскальних інтересів держави можливе у випадку проведення кардинальних змін у сфері митно-тарифного регулювання, результатом яких буде збільшення обсягів податкових надходжень до держбюджету України не за рахунок чергового підвищення податкового навантаження, а виваженості митної політики та фіскальної ефективності податків, розроблення результативного механізму пільгового митного оподаткування.

Список використаних джерел:

1. Митний кодекс України № 92-IV вiд 11.07.2002 // Офіційний вісник України, 2002 р., № 31, стор. 1, стаття 1444;

2. Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 // Відомості Верховної Ради України,2011, №13-14,№15-16,№17,ст.112.;

3. Таможенный кодекс Киргизской республики от 13.04.2004 г. – Режим доступу:http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=6748&page=1&content=links;

4. Таможенный кодекс РФ: Федеральный закон от 18 июня 1993 г. №5221-1 // Ведомости Верховного Совета РФ. – 1993. – № 31. – Ст.1224.

5. Таможенный кодекс РФ: Федеральный закон от 28 мая 2003 г. № 61-ФЗ // СЗ РФ. – 2003. – № 22. – Ст. 2066

6. Закон України «Про єдиний митний тариф» №2097-XII від 05.02.1992// Відомості Верховної Ради України, 1992, №19 від 05.02.1992, ст.260;

Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 178 | Нарушение авторских прав

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.02 сек.)

<== предыдущая лекция

следующая лекция ==>