– функцію економічної охорони державних кордонів;
–функцію виконання митної та зовнішньоекономічної політики держави [49,с. 9].
На мою думку, швидше за все йдеться про окремі завдання митних органів, що стояли перед ними в соціально-економічних та політичних умовах того часу.
Відомий російський фахівець у галузі національного та міжнародного митного права О.М. Козирін пропонує “поліфункціональний підхід до аналізу митних органів” [33, с. 13]. Його використання дозволило вченому виокремити фінансові й фіскальні функції митних органів [33, с.13 – 14]. Така класифікація здається досить оригінальною. Проте в подальших своїх роботах правознавець, аналізуючи функції митних органів, відмовився від неї і запропонував численні функції митних органів умовно об’єднати в 13 груп, а саме:
– діяльність у сфері митної політики;
– діяльність щодо керівництва митними органами;
– діяльність щодо питань стягнення митних платежів;
– діяльність щодо питань митного контролю;
– діяльність щодо питань валютного контролю;
– правоохоронна діяльність;
– діяльність щодо застосування митного законодавства і дотримання
законності в митній сфері;
– діяльність щодо питань інформування та консультування;
– діяльність у сфері митної статистики та ТН ЗЕД Росії;
– участь у міжнародному співробітництві в галузі митної справи;
– розвиток матеріально-технічної бази митних органів;
– сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;
– кадрове забезпечення митної справи [44, с. 42 – 43].
На думку О.Ю. Бакаєвої, митні органи здійснюють державні виконавчо-розпорядчі функції. До них вона зараховує фіскальну, правоохоронну функції та функцію захисту економіки держави [15, с. 51]. Характеризуючи діяльність митних органів, О.Ю. Бакаєва ототожнює їх завдання та функції. Помилковість цього ототожнення спонукає її до висновку, що функції митних органів є значущими для суспільства, але вони мають похідний характер, тому що підпорядковані головному завданню митних органів – сприянню прискоренню товарообігу між країнами. Погоджуючися з тим, що функції є похідними від завдань, я заперечую існування зв’язку підпорядкування. Функції об’єктивно обумовлюються завданнями, характеризують спрямованість діяльності митних органів щодо виконання цілей і завдань, для яких вони створені та функціонують.
В основному, класифікації, які наводять російські правознавці, так чи інакше пов’язуються з особливістю законодавчого закріплення функцій митних органів. У Митному кодексі РФ (редакції як 1993 [4], так і 2003р. [5]) є окрема стаття, у якій визначено основні функції, виконання котрих покладається на митні органи держави. Саме ця обставина дозволяє багатьом науковцям у галузі митного права як критерій класифікації функцій митних органів використовувати факт наявності чи відсутності тієї або іншої функції в кодексі. Так, автори підручника “Митне право” за загальною редакцією О.Ф. Ноздрачова [55, с.104–106] пропонують розрізняти основні функції митних органів та інші функції.
Немає єдиного підходу до класифікації функцій митних органів і серед вітчизняних науковців, котрі досліджують питання, пов’язані з організацією і діяльністю системи митних органів України. Детальний аналіз норм МК України, численних нормативних актів Верховної Ради, Президента України, КМ України і, в першу чергу, актів Держмитслужби України дозволив Є.В. Додіну зробити висновок про те, що основні функції митної системи (митних органів) в цілому такі: фіскальна, регулятивна, правоохоронна, надання митних послуг, а також підприємницька (яка тільки народжується) [28, с. 8]. Усі він зараховує до зовнішньоорганізаційних, у реалізації яких бере участь уся система митних органів. Крім того, вчений виокремлює й інші функції митних органів як-от: контрольну, організаційну, координаційну та аналітичну, які пропонує вважати внутрішньоорганізаційними, виконання яких покладається на окремі митні органи, залежно від їх місця в системі митної служби й характеру виконуваних ними завдань [28, с. 8 – 9].
У цілому, погоджуючись з виокремленням фіскальної, регулятивної та правоохоронної функції, не погоджуюсь з існуванням такої функції, як здійснення підприємницької функції. Характеризуючи цю функцію, Є.В. Додін передовсім має на увазі здійснення митними органами митного оформлення товарів та інших предметів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, встановленим для митних органів, за плату, а також здійснення ними консультування та інформування на платній основі, що дозволило зробити висновки про прибутковість їх діяльності. Мої заперечення ґрунтуються на такому: оскільки розмір плати за митне оформлення товарів за даних умов не може перевищувати вартості фактичних витрат митних органів за вчинення цих дій (ч. 13 ст. 71 МК України), то це не дозволяє говорити про отримання прибутку. Що ж стосується інформування, здійснюваного митними органами, то за ст. 30 МК України митні органи зобов’язані це робити, причому на безоплатній основі (ст. 31 МК України). Розмір плати за копії запитуваних документів, оплата робіт щодо збирання, пошуку, підготовки, створення і надання запитуваної інформації та консультування не повинні перевищувати реальних витрат, що теж свідчить про неприбутковість цієї діяльності. Дії митних органів, що розглядаються, спрямовані, на мою думку, на реалізацію функції про надання митними органами адміністративних (управлінських) послуг, реалізація якої сприяє використанню громадянами та суб’єктами господарювання свого права на переміщення товарів, предметів та транспортних засобів через митний кордон України.
У монографії, присвяченій питанням здійснення митними органами України митного контролю, Ю.М. Дьомін, не систематизуючи й не визначаючи класифікаційний критерій, виокремлює такі функції митних органів: функцію митного контролю, економічні, політичні, оборонні, культурні, екологічні, гуманітарні функції [29, с. 77 – 88]. Запропонована ним система функцій митних органів викликає ряд заперечень. Так, вирізняючи оборонну функцію, М.Ю. Дьомін стверджує, що митні органи України беруть участь у захисті країни від зовнішнього нападу, здійснюють боротьбу з порушеннями міжнародного правопорядку, забезпечують ненасильницький мир у різних регіонах держави, а реалізуючи гуманітарну функцію, захищають права людини, допомагають населенню інших держав у випадку стихійного лиха [29, с. 88].
Поглиблений аналіз норм чинного законодавства, який визначає правовий статус митних органів, свідчить, що завдань, які б обумовлювали виконання останніми функцій такої спрямованості, законодавцем не передбачено.
Наявність досить значної кількості точок зору стосовно визначення функцій митних органів, які іноді суттєво відрізняються одна від одної, свідчить про відсутність у сучасній юридичній літературі єдиного підходу до вибору критеріїв, за допомогою яких здійснюється класифікація функції митних органів. З позицій теорії державного управління та науки адміністративного права, вважається, що всі функції, здійснювані митними органами, залежно від змісту, характеру та обсягу впливу можна поділити на загальні та специфічні. У загальних функціях митних органів безпосередньо відбивається владно-організуюча сутність управління, вони відповідають найбільш загальній меті діяльності керівного суб’єкта. До таких функцій належить: прогнозування, планування, організація, розпорядництво, керування, регулювання, контроль, координація, облік та інформування. Специфічні функції митних органів віддзеркалюють особливий зміст окремих впливів, обумовлених специфікою правовідносин у царині митної діяльності.
Деталізуючи функції митних органів залежно від їх значення, можна виокремити основні та допоміжні функції. Основні функції митних органів розкривають сутність управлінської діяльності митних органів та їх суспільне призначення, тобто це функції, для виконання яких, власне, й створена система митних органів. До основних функцій митних органів можна зарахувати:
–забезпечення участі у формуванні митної політики держави;
–опрацювання правового, економічного та організаційного механізму реалізації митної політики;
–здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;
–узагальнення практики застосування митного законодавства та розроблення пропозицій щодо його удосконалення;
–стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи, контроль за їх своєчасним та повним перерахуванням до відповідних бюджетів;
–забезпечення дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
–створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
–забезпечення дотримання встановлених законодавством України заборон та обмежень щодо товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України;
–здійснення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, у тому числі забезпечення виконання заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять національне, культурне або історичне надбання українського народу;
–здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
–здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
–здійснення ліцензійно-дозвільної діяльності;
–здійснення інформування та консультування з питань митного законодавства, забезпечення необхідною інформацією інших державних органів, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян;
– ведення митної статистики;
– ведення УКТЗЕД;
–здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України;
–забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної діяльності, укладених в установленому законом порядку;
–здійснення співробітництва з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у сфері митної діяльності.
До допоміжних функцій митних органів належать усі види діяльності внутрішньоорганізаційного та фінансово-господарського характеру, а саме:
– здійснення кадрового забезпечення діяльності митних органів, у тому числі й підготовка наукових та наукового-педагогічних кадрів;
– здійснення фінансово-господарської діяльності;
– забезпечення правового та соціального захисту працівників митних органів;
– здійснення матеріально-технічного забезпечення;
– забезпечення розвитку митної інфраструктури тощо.
Безперечно, порівняння запропонованих вище функцій митних органів, зіставлення та виявлення їх спільних рис і властивостей дає можливість виокремити такі узагальнені функції митних органів: регулятивну, контрольну, економічну, фіскальну, охоронну і статистичну.
Також відсутні такі критерії, які б дозволили чітко розподілити функції між елементами системи митних органів. Функції реалізуються тією чи іншою мірою всією системою митних органів, проте треба мати на увазі, що ступінь і форми реалізації цих функцій залежать від організаційно-правового рівня, який займає конкретний митний орган.
Функції митних органів, що були проаналізовані, відображають не тільки предметний зміст їх діяльності. Слід погодитись з Ю.О.Тихомировим, який зазначає, що у функціях органічно зливаються змістовна та процесуальна сторони державного управління [58, с. 239], адже функції здійснюються за допомогою правових та організаційних форм діяльності.
Перелік безпосередньо здійснюваних митними органами функцій невичерпний і може розширюватися залежно від соціально-економічної та політичної ситуації в державі. З огляду на цю властивість вважаю, що недоцільно нормативно закріплювати їх у так званих статусних нормативних актах, як це зроблено, наприклад, у Митному кодексі РФ.
Необхідно зазначити, що кожна з функцій, виконання яких покладено на митні органи, у свою чергу, може бути деталізована та уточнена у функціях їх структурних підрозділів, а функції структурних підрозділів підлягають подальшій деталізації аж до визначення функціональних повноважень окремих посадових осіб митних органів. Наприклад, така функція митниці, передбачена п. 3.4 Примірного положення про митницю [47], як розроблення та реалізація планів заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил, деталізується в п. 3 Примірного положення про відділення по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил регіональної митниці, митниці (митниці прямого підпорядкування) [46], і передбачає реалізацію таких функцій:
– розроблення, організація і проведення заходів для попередження й припинення порушень митного законодавства під час переміщення транспортних засобів, товарів та інших предметів через митний кордон;
– вивчення форм, методів, характеру скоєння контрабанди й порушень митних правил, закономірностей у цьому процесі;
– організація роботи збирання й узагальнення інформації для здійснення комплексного аналізу стану боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил у зоні своєї діяльності, внесення пропозицій з удосконалення форм і методів роботи у напрямі боротьби з митними правопорушеннями;
– здійснення оперативного орієнтування митних органів щодо фактів підготовки до незаконного переміщення транспортних засобів, товарів та інших предметів через митний кордон;
– здійснення міжрегіональної координації дій митних органів і взаємодії з відповідними підрозділами правоохоронних органів у виявленні й припиненні контрабанди та порушень митних правил. Усього 19 окремих функцій, які ще більше деталізуються в типових положеннях про структурні підрозділи відділення та посадових інструкціях окремих посадових осіб цього відділення.
З метою підвищення ефективності реалізації покладених на них завдань митні органи здійснюють свої функції як самостійно, так і у взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами. Відповідно до гл. 3 МК України суб’єкти, що взаємодіють з митними органами, зобов’язані надавати допомогу і сприяти останнім у виконанні ними своїх функцій. Це стосується насамперед органів державної прикордонної служби, податкової служби, підрозділів органів внутрішніх справ, СБУ і транспортних підприємств. Щодо питання їх класифікації, то воно в науковій літературі залишається дискусійним.
1.2.2.Визначення домінуючих функцій митних органів на різних етапах розвитку суспільства
Фіскальна функція завжди була і на довгі роки залишиться найважливішою функцією митної системи будь-якої держави не залежно від її орієнтації та правового режиму. По суті справи, необхідність реалізації цієї функції й стала причиною винекнення митних органів не тільки в Україні, але й в усьому світі. Звичайно, що найменування органів(осіб), які стягували податки й збори з товарів, котрі перетинали кордон тієї чи іншої держави, були найрізноманітніші, але все ж таки, в Київській Русі такі органи мали назву «митниця», а їх працівники – «митники». Але після вторгнення татаро-монгольських військ на територію Київської Русі та Московської держави з'явилось нове тюркське слово «таможня», що походить від слова «тамьга»(тавро). [28, c.9]
Особливістю функціонування митних органів відрізнялася так держава, як СРСР.По-перше існування державної монополії на зовнішню торгівлю, за умови якої здійснення митного контролю було пов’язано з її охороною та захистом. В основному діяльність митних органів мала охоронний характер, оскільки метою митного огляду та інших форм митного контролю було встановлення законності переміщення товарів через кордон, і лише у випадку встановлення факту порушення монопольного права держави на зовнішню торгівлю застосовувались заходи захисту монополії шляхом застосування до порушників санкцій. По-друге, інтереси зовнішньої торгівлі мали пріоритетне значення стосовно інших видів зовнішньої діяльності. По-третє, діяльність митних органів традиційно розглядалася через призму здійснення торговельних операцій, і як наслідок, відсутність самостійності у спеціалізованого державного органу у сфері митної справи, який завжди знаходився в чиємусь підпорядкуванні, що обмежувало вплив на формування й реалізацію загальнодержавної політики.[49,c.75]
За кордоном, перш за все в країнах з ринковою економікою, роль митних органів в регулюванні зовнішньої торгівлі була іншою. Саме тому зарубіжні дослідники митного права відрізнялися комплексним підходом до аналізу завдань і функцій цих державних органів. Французькі дослідники М. Шмідлін і Ж. Дюкрок справедливо відзначали, що «безпосередній контакт з митницею при виїзді за кордон не дає реального уявлення про реальну діяльність цієї установи. Якщо оцінювати роботу митниці тільки під цією точкою зору, то можна скласти собі помилкову і далеко не втішну про неї думку» [62]. Комплексний, системний підхід до аналізу призначення митної служби дозволив цим авторам виділити її головні і додаткові завдання. Основною і традиційною задачею митниці є забезпечення застосування тарифу з метою захисту економіки країни. Крім того, на кордоні вона здійснює контроль над зовнішньою торгівлею і валютними операціями на стадії виконання імпортних і експортних операцій. «Через свою постійну присутність на державному кордоні митниця неминуче проводить заходи щодо контролю за рухом фізичних осіб, товарів, капіталів через кордон в обох напрямах. Крім виконання власних завдань, вона сприяє більшості міністерських департаментів, спостерігаючи за виконанням правил нагляду, дотриманням санітарних правил і законів про промисловий і торговий захист. Крім того, митниця здійснює контроль за нафтопереробними заводами, що знаходяться під її наглядом, і нафтовими складами, а також забезпечує визначення водотоннажності судів і зберігання морських іпотек» [62].
Щорічно видаваний митною службою США довідник «Митне регулювання в США» так визначає призначення митних органів: «Головним завданням митних органів США є реалізація положень Закону про тарифи 1930 р. з внесеними в нього змінами і доповненнями. Основні функції митних органів включають стягнення мит, податків і зборів на товари, що ввозяться і вивозяться, контроль за дотриманням митних і пов’язаних з ними законів і правил, а також спостереження за реалізацією норм законів і угод, що стосуються судноплавства. Крім того, будучи крупною організацією і маючи значний штат співробітників, митна служба США відповідає за боротьбу з контрабандою товарів і приховуванням доходів. Також ця організація стежить за дотриманням митних правил і інструкцій федеральними агентствами по всіх сухопутних і морських межах країни» [65, с. 3].
Підводячи підсумок, дійдемо висновку, що митна служба будь-якої держави характеризується єдністю мети, завдань, функцій, принципів організації діяльності, зурахуванням національних особливостей державного ладу. Тобто, функціональна спрямованість діяльності митних органів перш за все залежить від цілеї держаної політики.
Висновки до Розділу 1
Таким чином, проаналізувавши норми чинного митного законодавства та практику його застосування, доходимо висновку, що саме мета, завдання діяльності та функції є ключовими елементами, які обумовлюють зміст іспрямованість функціонування системи митних органів України, саме вони визначають напрями їх діяльності. Разом з тим дієвість і результативність діяльності тісно пов'язана зі ступенем та обсягами її правової регламентації. Але ситуація, яка склалася в сфері регламентації правового статусу елементів системи митних органів, повною мірою не сприяє ефективності діяльності митних органів та ускладнює користуваннявідповідними нормативно-правовими актами в процесі правозастосування. Усунення колізій між завданнями та функціями різних елементів системи митних органів, приведення їх у відповідність до нагальнихпотреб практичної діяльності у цій сфері та розв'язання інших суперечностей вимагає від правотворця застосування єдиного підходу до нормативного закріплення завдань як усієї системи митних органів, так і окремих її складових.
Ураховуючи це, вважаємо за доцільне сформулювати в МК України у загальному вигляді лише ті основні завдання, які випливають з пріоритетних напрямків митної політики України та виконання яких обумовлено метою діяльності митних органів на сучасному етапі всією їх системою, а в нормативно-правових актах, які деталізують та уточнюють діяльність митних органів потрібно відобразити безпосередньо функції як основні, так і допоміжні.
2.Адміністративно-правові засади реалізації фіскальної функції митних органів
2.1.Сутність фіскальної функції
Правова держава з розвиненою ринковою економікою потребує постійного вдосконалення та пошуку виваженої податкової політики, що за допомогою фінансових важелів впливу здатна підтримувати стабільність та ефективність співіснування представників соціуму. Приведення в дію фіскального механізму митної політики та його функціонування дозволяє державі сформувати міцну систему ринкових взаємовідносин учасників торговельного обороту, розширити зовнішньоекономічну діяльність, стимулювати розвиток підприємництва, підвищити загальний рівень життя в країні.
Більшість учених-правників, виходячи з вищезазначеного, схиляються до думки про необхідність визначення основних функцій митних органів: фіскальної, регулятивної та правоохоронної. Таким чином, можна стверджувати, що фіскальна (економічна, податкова) функція митних органів науковцями розглядається як основоположна, всеохопна, пріоритетна, реалізація якої в умовах існування виваженої митної політики держави та за допомогою раціонального використання інструментів впливу здатна істотно підвищити темпи розвитку і стабілізації національної економіки.
Реалізації фіскальної функції митних органів, її місцю, значенню в процесі побудови ефективної митної політики, оздоровлення та розвитку державної економіки присвячено праці українських та російських правників: О. Бакаєвої, Д. Засєдателєва, А. Новикова, Ю. Смирникової, А. Листопада, С. Волосовича та ін. Разом з тим комплексне дослідження правового підґрунтя реалізації фіскальної функції митних органів України, проблем результативності застосування важелів впливу митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності не проводилося.
Сутність фіскальної політики митних органів виявляється у сплаті суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності податків та зборів до держбюджету України. Формування дохідної частини бюджету в даному випадку відбувається за рахунок стягнення мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших зборів.
З огляду на те, яка функція домінує – фіскальна, регулятивна чи захисна, визначаються пріорітети діяльності митної служби. На практиці перевага нині віддається виконанню фіскальної функції. У нормативно-правових актах встановлено кількісні показники щодо збирання податків і зборів. В частині митних платежів вони обов'язкові для митних органів. На 2009 рік удосконалення механізму реалізації фіскальної складової діяльності Держмитслужби України для безумовного виконання показників надходжень до державного бюджету визначено як перший з пріорітетних напрямів діяльності митної служби України. [45,c.114]
Фіскальна функція, на думку С.В.Ківалова та Б.А.Кормича, є найдавнішою за всі інші, оскільки історія подібного роду державної діяльності сягає стародавніх часів; виконання фіскальної функції залишалося єдиним завданням митної діяльності для європейських держав до кінця ХVІІ ст., логічним завершенням цього періоду в розвитку митної справи стало формування єдиної митної політики в рамках держави, скасування внутрішнього мита [31,c. 10]. Як зазначає Є. В. Додін, фіскальна функція митних органів завжди була найважливішою функцією митної системи будь-якої держави, необхідність реалізації цієї функції і стала першопричиною виникнення митних органів [28, c.9].
Дотримуючись думки Ю.В.Любивої вважаю за доцільне додати, що існує помилкове ототожнення понять «реалізація фіскальної функції митними органами» та «здійснення фінансової діяльності митними органами». Тож доречно визначити поняття «фіскальна функція митних органів», «фінансова діяльність митних органів», «фінансово-правовий статус митних органів», їх розмежування та співвідношення.
Фінансово-правовий статус митних органів, за визначенням О. Ю. Бакаєвої, включає компетенцію митних органів у процесі їх фінансової діяльності, форми та методи її реалізації, систему гарантій фінансової діяльності. Автор доводить, що митні органи як органи виконавчої влади характеризуються вдалим синтезом елементів адміністративно-правового та фінансово-правового статусів, що, у свою чергу, підкреслює важливість двох основних функцій митних органів – фіскальної та правоохоронної [16, c.95–96]. А. Б. Новиков стверджує, що фінансово-правовий статус митних органів реалізується шляхом їх фінансової діяльності та не охоплюється фіскальною складовою [41,c. 25].
Вищезазначені автори пишуть, що фінансова діяльність митних органів є їх плановою діяльністю в процесі створення, розподілу, використання фінансових ресурсів національного бюджету за умов виконання митними органами фіскальної функції з метою забезпечення митного регулювання, що обумовлює участь митних органів у правовідносинах трьох видів: митних, податкових та бюджетних.
Можна зробити висновок, що фінансово-правовий статус митних органів реалізується у сфері стягнення ними податків, формування за цей рахунок грошових фондів державного бюджету України (фіскальна складова) та бюджетного планування фінансування митних органів, розподілу коштів за пріоритетними напрямами всередині системи (фінансова складова). [37]
Цікавою видається думка, що поповнення державного бюджету України відбувається не тільки за рахунок реалізації фіскальної функції митними органами, а й правоохоронної, оскільки дохідна частина бюджету формується за допомогою митного оподаткування зовнішньоекономічної діяльності платників податків та застосування адміністративних і фінансових стягнень з порушників митних правил – штрафів, пені.
В умовах бюджетної кризи виникає загроза невиконання планових показників Державною митною службою України, що привертає неабияку увагу з боку держави до реалізації митними органами фіскальної функції та подолання наслідків дефіциту податкових надходжень до державного бюджету України.
Фактор підвищення значущості фіскальної функції митних органів в умовах занепаду державної економіки, зростання соціальних потреб населення призвів до необхідності виконання митними органами невиправдано великих планів щодо поповнення державного бюджету України. Це має негативні прояви:
1) не приділяється належної уваги пріоритетним напрямкам розвитку митної політики всередині України та на міжнародній арені;
2) через надмірне податкове навантаження припиняє своє існування велика кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, особливо представників малого та середнього бізнесу, що в першу чергу потребують підтримки держави;
3) вітчизняний товаровиробник втрачає конкурентоспроможність і здатність контролювати споживчий ринок в Україні;
4) збільшуються масштаби ухилення від сплати податків, що зрештою призводить до податкової дискримінації та стагнації національної економіки.[37]
Фіскальні інтереси держави, що визначаються пріоритетними на даному етапі розвитку, створюють ризик надання митним органам ознак переважно фіскального органу, зменшуючи значення реалізації інших завдань та функцій, таких як боротьба з митними правопорушеннями, міжнародне співробітництво і так далі.
Аналіз останніх публікацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності та митного оподаткування дозволяє припустити, що оцінка ефективності діяльності Державної митної служби України прямо залежить від обсягу перерахувань до державного бюджету. Виникає раціональне запитання: яким чином митні органи можуть впливати на збільшення дохідної частини бюджету, якщо останнім часом спостерігається тенденція до зменшення кількості акредитованих суб’єктів ЗЕД та обсягів експортно-імпортних операцій?
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 131 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |