ЗМІСТ
HYPERLINK \l "bookmark1" \o "Current Document" \h Передмова 7
Розділ 1. Судова влада і правосуддя у цивільних справах
1.1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту прав
та охоропювапих законом інтересів громадян і юридичних осіб 9
HYPERLINK \l "bookmark5" \o "Current Document" \h 1.2. Предмет цивільного процесуальної о права 12
HYPERLINK \l "bookmark6" \o "Current Document" \h 1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин 13
HYPERLINK \l "bookmark7" \o "Current Document" \h 1.4. Джерела цивільноі'о процесуального права і межі його дії 15
HYPERLINK \l "bookmark8" \o "Current Document" \h 1.5. Цивільне судочинство і його стадії 18
HYPERLINK \l "bookmark9" \o "Current Document" \h 1.6. Наука цивільного процесуального права 19
Розділ 2. Принципи цивільного процесуального права
HYPERLINK \l "bookmark13" \o "Current Document" \h 2.1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права 21
HYPERLINK \l "bookmark12" \o "Current Document" \h 2.2. Система принципів цивільного процесуального права 22
2.2.1. Загальпоправові принципи 23
2.2.2.Міжгалузеві принципи 24
2.2.3.Галузеві принципи 27
2.2.4. Принципи інституту судового розгляду справи 28
Розділ 3. Цивільні процесуальні правовідносини
HYPERLINK \l "bookmark18" \o "Current Document" \h 3.1. Поняття циві-зьаи процесуальних правовідносин 31
HYPERLINK \l "bookmark17" \o "Current Document" \h 3.2. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин 34
HYPERLINK \l "bookmark19" \o "Current Document" \h 3.3. Елементи цивільних процесуальних відносин 37
Розділ 4. Сторони у цивільному процесі
HYPERLINK \l "bookmark23" \o "Current Document" \h 4.1. Поняття сторін у цивільному процесі 42
HYPERLINK \l "bookmark24" \o "Current Document" \h 4.2. Процесуальні права та обов'язки сторін 44
HYPERLINK \l "bookmark25" \o "Current Document" \h 4.3. Процесуальна співучасть 47
HYPERLINK \l "bookmark26" \o "Current Document" \h 4.4. Неналежна сторона у справі 50
HYPERLINK \l "bookmark27" \o "Current Document" \h 4.5. Процесуальне правопаступництво 52
Розділ 5. Треті особи в цивільному процесі
HYPERLINK \l "bookmark31" \o "Current Document" \h 5.1. Поняття третіх осіб 55
HYPERLINK \l "bookmark32" \o "Current Document" \h 5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору 56
5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору....59
Розділ 6. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
6.1. Правові підстави участі Уповноваженого Верховної Ради України
з прав людини 62
HYPERLINK \l "bookmark38" \o "Current Document" \h 6.2. Підстави і форми участі органів державної влади та місцевого самоврядування 64
HYPERLINK \l "bookmark39" \o "Current Document" \h 6.3. Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі 66
Розділ 7. Представництво в суді
HYPERLINK \l "bookmark43" \o "Current Document" \h 7.1. Поняття представництва в суді 75
HYPERLINK \l "bookmark44" \o "Current Document" \h 7.2. Види судового представництва 78
HYPERLINK \l "bookmark45" \o "Current Document" \h 7.3. Повноваження процесуального представника 81
Розділ 8. Процесуальні строки
HYPERLINK \l "bookmark47" \o "Current Document" \h 8.1. Поняття, значення і види процесуальних строків 85
HYPERLINK \l "bookmark48" \o "Current Document" \h 8.2. Обчислення процесуальних строків 87
HYPERLINK \l "bookmark49" \o "Current Document" \h 8.3. Зупинення, ноповлення та продовження процесуальних строків 89
Розділ 9. Юрисдикція цивільних справ
HYPERLINK \l "bookmark53" \o "Current Document" \h 9.1. Поняття і види підвідомчості 93
HYPERLINK \l "bookmark54" \o "Current Document" \h 9.2. Загальні правила визначення цивільної юрисдикції 95
Розділ 10. Підсудність цивільних справ
HYPERLINK \l "bookmark58" \o "Current Document" \h 10.1. Поняі-гя та види підсудності 101
HYPERLINK \l "bookmark59" \o "Current Document" \h 10.2. Функціональна підсудність 102
HYPERLINK \l "bookmark60" \o "Current Document" \h 10.3. Територіальна підсудність 103
HYPERLINK \l "bookmark61" \o "Current Document" \h 10.4. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності 109
Розділ 11. Судові витрати
HYPERLINK \l "bookmark65" \o "Current Document" \h 11.1. Поняття та види судових витрат 111
HYPERLINK \l "bookmark66" \o "Current Document" \h 11.2. Судовий збір 113
HYPERLINK \l "bookmark67" \o "Current Document" \h 11.3. Витрати, що пов'язані з розглядом справи 115
HYPERLINK \l "bookmark68" \o "Current Document" \h 11.4. Розподіл витрат між сторонами 120
Розділ 12. Докази
HYPERLINK \l "bookmark70" \o "Current Document" \h 12.1. Поняття і мета судового доказування 123
HYPERLINK \l "bookmark71" \o "Current Document" \h 12.2. Поняття судових доказів 125
HYPERLINK \l "bookmark72" \o "Current Document" \h 12.3. Предмет доказування 128
HYPERLINK \l "bookmark73" \o "Current Document" \h 12.4. Підстави звільнення від доказування 130
HYPERLINK \l "bookmark74" \o "Current Document" \h 12.5. Процес доказування 133
HYPERLINK \l "bookmark75" \o "Current Document" \h 12.6. Забезпечення доказів 138
Розділ 13. Позов
HYPERLINK \l "bookmark78" \o "Current Document" \h 13.1. Поняття позову 141
HYPERLINK \l "bookmark79" \o "Current Document" \h 13.2. Елементи позову 142
HYPERLINK \l "bookmark80" \o "Current Document" \h 13.3. Види позовів 144
HYPERLINK \l "bookmark81" \o "Current Document" \h 13.4. Право па пред'явлення позову 147
HYPERLINK \l "bookmark82" \o "Current Document" \h 13.5. Захист інтересів відповідача 149
HYPERLINK \l "bookmark83" \o "Current Document" \h 13.6. Забезпечення позову 151
Розділ 14. Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі
HYPERLINK \l "bookmark86" \o "Current Document" \h 14.1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою 159
HYPERLINK \l "bookmark87" \o "Current Document" \h 14.2. Позовна заява та її реквізити 161
14.3. Розгляд судом звернення про відкриття проваджеінія у справі
та правові наслідки розгляду звернення 164
Розділ 15. Провадження у справі до судового розгляду
HYPERLINK \l "bookmark92" \o "Current Document" \h 15.1. Провадження у справі до судового розгляду як стадія цивільного процесу 175
HYPERLINK \l "bookmark93" \o "Current Document" \h 15.2. Попереднє судове засідання 178
HYPERLINK \l "bookmark94" \o "Current Document" \h 15.3. Підготовка справи до судового розгляду 184
HYPERLINK \l "bookmark95" \o "Current Document" \h 15.4. Судові виклики і повідомлення 202
Розділ 16. Судовиіі розгляд
HYPERLINK \l "bookmark97" \o "Current Document" \h 16.1. Поняття і значення стадії судового розгляду 207
HYPERLINK \l "bookmark98" \o "Current Document" \h 16.2. Частини стадії судового розгляду 210
16.3. Відкладення розгляду цивільної справи, оголошення перерви в розгляді справи. Зупинення провадження у
справі 229
HYPERLINK \l "bookmark100" \o "Current Document" \h 16.4. Закриття провадженая у справі. Залишення заяви без розгляду 236
HYPERLINK \l "bookmark101" \o "Current Document" \h 16.5. Фіксування цивільного процесу 241
Розділ 17. Судові рішення
HYPERLINK \l "bookmark103" \o "Current Document" \h 17.1. Поняття і види судових рішень 246
HYPERLINK \l "bookmark104" \o "Current Document" \h 17.2. Поняття, значення та зміст рішення суду 250
HYPERLINK \l "bookmark105" \o "Current Document" \h 17.3. Вимоги, які пред'являються до рішення суду 254
HYPERLINK \l "bookmark106" \o "Current Document" \h 17.4. Законна сила рішення суду 262
HYPERLINK \l "bookmark107" \o "Current Document" \h 17.5. Ухвала суду як вид судового рішення 266
Розділ 18. Заочний розгляд справи
HYPERLINK \l "bookmark110" \o "Current Document" \h 18.1. Поняття і значення заочного розгляду справи 270
HYPERLINK \l "bookmark111" \o "Current Document" \h 18.2. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи 271
HYPERLINK \l "bookmark112" \o "Current Document" \h 18.3. Перегляд та оскарження заочного рішення 277
Розділ 19. Наказне провадження
HYPERLINK \l "bookmark116" \o "Current Document" \h 19.1. Поняття та характерні ознаки наказного провадження 281
19.2.Підстави та порядок звернення із заявою про видачу судового наказу. Відкриття провадження у справі про видачу судового ьшказу 285
HYPERLINK \l "bookmark117" \o "Current Document" \h 19.3. Порядок видачі та зміст судового наказу 294
HYPERLINK \l "bookmark118" \o "Current Document" \h 19.4.Скасування судового наказу 299
Розділ 20. Окреме провадження
HYPERLINK \l "bookmark121" \o "Current Document" \h 20.1. Особливості окремого провадження як виду цивільного судочинства 302
20.2. Розгляд судом справ про обмеженім цивільїюї дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи 308
HYPERLINK \l "bookmark122" \o "Current Document" \h 20.3. Розгляд судом справ про падання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності 313
HYPERLINK \l "bookmark123" \o "Current Document" \h 20.4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення фізичної особи померлою 315
HYPERLINK \l "bookmark124" \o "Current Document" \h 20.5. Розгляд судом справ про усиновлення 318
HYPERLINK \l "bookmark125" \o "Current Document" \h 20.6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення 327
20.7. Розгляд судом справ про відновлення прав па втрачені цінні
напери па пред'явника та векселі 336
20.8. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі
у комунальну власність 339
HYPERLINK \l "bookmark130" \o "Current Document" \h 20.9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою 341
HYPERLINK \l "bookmark131" \o "Current Document" \h 20.10. Розгляд судом справ про надання фізичній особі психіатричної допомоги у примусовому порядку 343
20.11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу 348
20.12. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації,
яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб... 351
Розділ 21. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку
21.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
в апеляційному порядку 356
21.2. Звернення до апеляційного суду для перегляду судового рішення та прийняття апеляційної скарги до розгляду 358
HYPERLINK \l "bookmark141" \o "Current Document" \h 21.3. Підготовка та призначення справи для перегляду судового рішення 364
HYPERLINK \l "bookmark142" \o "Current Document" \h 21.4. Особливості розгляду цивільної справи апеляційним судом 365
21.5. Повноваження апеляційного суду під час перегляду судового рішення.. 367
Розділ 22. Перегляд судових рішень у касаційному порядку
22.1. Поняття та завдання інституту перегляду судових рішень
у касаційному порядку 373
HYPERLINK \l "bookmark148" \o "Current Document" \h 22.2. Звернення до касаційного суду для перегляду судового рішення. Відкриття касаційного провадження у справі 374
HYPERLINK \l "bookmark149" \o "Current Document" \h 22.3. Особливості підготовки та розгляду цивільної справи з перегляду судового рішення касаційним судом 378
HYPERLINK \l "bookmark150" \o "Current Document" \h 22.4. Повноваження касаційного суду під час перегляду судових рішень 381
Розділ 23. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами
23.1. Загальна характеристика перегляду судових рішень у зв'язку
з винятковими обставинами 386
23.2. Підстави та порядок звернення із скаргою про перегляд
HYPERLINK \l "bookmark161" \o "Current Document" \h судових рішень у зв'язку з виняткови.ми обставинами 387
23.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
у зв'язку з винятковими обставинами 390
Розділ 24. Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
24.1. Загальна характеристика перегляду судових рішень
у зв'язку з нововиявленими обставинами 392
24.2. Підстави та порядок звернення із заявою про перегляд
судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами 394
24.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень
у зв'язку з нововиявленими обставинами 398
Список рекомендованих джерел 399
Алфавітний покажчик 421
ПЕРЕДМОВА
Прийняття Верховною Радою України основного акту цивільного процесуального законодавства - Цивільного процесуального кодексу у березні 2004 p., стало подією, що окресле- ла перспективу розвитку цивільного судочинства на території України. Визнання людини найвищою соціальною цінністю, а її прав і свобод - визначальним змістом і напрямом діяльності держави (ст. З Конституції України) стали домінуючим акцентом сучасного процесуального законодавства. Із зміною законодавства виникла потреба перглянути теоретичні положення науки цивільного процесуального права, а також внести корективи у навчальний курс з цивільного процесуального права.
Цей навчальний посібник в цілому по своїй структурі витримано в традиційному дусі. Автори намагалися відтворити генезис базових інститутів цивільного процесуального права, опираючись на думки своїх попередників, які вважали найбільш авторитетними. Водночас в підручнику висловлено авторський погляд на окремі наукові положення та запропоновано власні міркування щодо практичного застосування положень Цивільного процесуального кодексу України. Потрібно також зазначити, що теоретична складова цього посібника суттєво полегшена в зв'язку з скороченням матеріалу дискусійного характеру, що доцільно при більш поглибленому вивченні предмету даного курсу.
Навчальний посібник складається з двадцяти чотирьох тем, які умовно можна розділити на дві частини - загальну і особливу. До першої частини відносяться теми з першої по дванадцяту, в яких аналізуються загальні теоретичні положення цивільного судочинства. В другій частині розкрито особливості розгляду справ в позовному, наказному та окремому провадженнях.
Авторами детально розкрито процедуру кожного з видів провадження з виділенням дикусійних питань та власним баченням практичного застосування окремих законодавчих положень.
В навчальному посібнику враховано положення підзакон- них нормативних актів, рекомендації Пленуму Верховного Суду України, а також рішення Конституційного Суду України.
Навчальний посібник за змістом і структурою відповідає вимогам навчальної програми з курсу «Цивільне процесуальне право України», що вивчається на юридичних факультетах у вищих навчальних закладах. Навчальний посібник С. Сеник, Р. Лемик «Цивільне процесуальне право» рекомендується для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів ni-IV рівня акредитації.
РОЗДІЛ 1
Судова влада і правосур у рвіші справаї
1.1, Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту прав та охоронюваних законом інтересів громадян і юридичних осіб
Захист цивільних прав в Україні здійснюється у встановленому законом судовому і позасудовому порядку. Цивільним кодексом (ЦК) України у ст. 16-18 передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюють: Президент України, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади, нотаріус (приватний і державний, посадові особи, на яких покладено Законом України «Про Нотаріат» виконання функцій нотаріуса - консульські і дипломатичні представництва, виконкоми сільських, селищних та міських рад) та ін.
Захист майнових та немайнових прав і законних інтересів можуть здійснювати й інші державні чи громадські органи: органи опіки і піклування (ст. 18-19 Сімейного кодексу (СК) України), комісії з трудових спорів (окрім визначеного ст. 224 Кодексу законів про працю (КЗпП) України переліку категорій справ, які розглядає лише суд).
Окремі категорії справ за попередньою домовленістю між сторонами можуть передавати на вирішення до третейського суду.
Широку можливість застосування судової влади для захисту прав, законних інтересів і свобод громадян та організацій передбачено у ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на
всі правовідносини, що виникають у державі, тобто з цивільних, трудових, земельних, державних, фінансових й інших правовідносин.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищає суд. Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судову систему України формують Конституційний Суд Укрїни та суди загальної юрисдикції, до яких належать:
- загальні - за правилами цивільного судочинства, це спори, що виникають із цивільних, сімейних, земельних, житлових трудових та інших правовідносин (детальніше про юрисцикцію загальних судів у темі 9);
- спеціалізовані суди: господарські й адміністративні.
Господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають під час укладання, зміни, розірвання і виконання господарських договорів, зокрема щодо приватизації майна, та на інших підставах, окрім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають за погодження стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи, відповідно до законодавства, неможливо встановити за згодою сторін; спорів, що виникають у публічно-правових відносинах та належать до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких, відповідно до законів України та міжнародних договорів України, віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, які мають стосунок до створення, діяльності, управління та припинення діяльності цього товариства (крім трудових спорів).
Компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції у сфері управління, зокрема делегованих повноважень, а також
спори, які виникають у результаті укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму.
Чинне законодавство для захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлює такі процесуальні форми захисту:
- судовий,
- адміністративний,
- нотаріальний,
- громадський.
Як бачимо, судовий захист права є головною, але не єдиною формою юрисдикційної діяльності. Його відмінність від інших форм захисту прав очевидна. По-перше, процесуальний порядок судочинства в цивільних справах є формою здійснення правосуддя, а провадження в громадських судах таким не є. По-друге, судочинству надано пріоритет перед громадською чи адміністративною формою захисту права. До прикладу, суддя під час розгляду заяви про видачу виконавчого листа перевіряє законність й обґрунтованість рішень третейського суду (ст. 55; 56 Закону України «Про третейські суди»). У компетенції суду - розгляд усіх питань, що стосуються захисту права заявника, це ще одна відмінність судової форми захисту від інших.
Цивільна процесуальна діяльність суду, діяльність учасників цивільного судочинства має визначений зміст і процесуальну форму вираження.
Зміст процесуальної форми різні автори трактують по різному. Одні - до нормативних положень, що визначають процесуальну форму, відносять вичерпний перелік осіб, які зобов'язані і вправі брати участь у процесі. Усіх їх наділено певним обсягом прав та обов'язків, тож вони можуть чинити визначені законом дії у відповідний строк і у встановленій послідовності.
Інші науковці вважають, що зміст процесуальної форми - це можливість усіх зацікавлених осіб взяти участь у справі. Володіючи відповідним обсягом прав, ці особи захищають власні права, обстоюючи свій інтерес у суді публічно (у відкритому засіданні). Суд з'ясовує обставини справи, маючи на меті встановити об'єктивну істину. Ухвалене судом рішення має ґрунтуватися на фактах, встановлених із вичерпною повнотою у процесі судового розгляду, порядком і засобами, визначеними у законі.
На думку М. Й. Штефана, цивільне процесуальне право є формою, яка забезпечує життєдіяльність (реалізацію, захист) цивільного права (змісту). Але при цьому цивільне судочинство має також властиві йому зміст і процесуальну форму. Зміст - це діяльність суду і учасників процесу (дії і
правовідносини). Форма - це об'єктивне (зовнішнє) вираження, вчинення, закріплення і оформлення відповідної діяльності. Це можуть бути різні види процесуальних документів - позовні заяви, заяви в окремому провадженні, заяви про видачу судового наказу, ухвали або рішення суду тощо.
Форма реалізації судової влади, на думку В. В. Комарова, - це правосуддя. Правосуддя - одна з форм державного управління, засіб виконання державою внутрішньої функції охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян через вирішення спеціальним органом державної влади
- судом - цивільних та кримінальних справ за правилами, передбаченими цивільним і кримінальним процесуальним правом. Тобто через застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин, а в окремих випадках - мір примусу до правопорушників.
Зміст (суть) правосуддя, вважає В. В. Комаров, полягає в тому, що воно має втілювати виключність судової влади в державі. Це, так би мовити, генетична ознака правосуддя, що відокремлює судову владу від законодавчої та виконавчої.
Крім того, правосуддя повинне демонструвати повноту судової влади
- це, на думку В. В. Комарова, невід'ємна ознака правосуддя. У правовій державі правосуддя має бути доступним, надавати усім громадянам рівні можливості використовувати судовий захист своїх прав й охоронюваних законом інтересів, забезпечити їх рівність перед законом і судом, якщо вони поставлені в однакові умови. Цю аксіому затверджує ст. 8 Загальної декларації прав людини і трансплантовано у відповідні положення Конституції та ЦПК України.
1.2. Предмет цивільного процесуального права
Цивільне процесуальне право є самостійною галуззю права, а тому має притаманний тільки йому предмет правового регулювання.
Розгляд питань про судову владу і правосуддя у цивільних справах, про форму здійснення правосуддя в рамках цивільного процесу дає змогу зробити висновок, що предметом цивільного процесуального права є суспільні відносини, які виникають під час здійснення правосуддя у цивільних справах.
Питання про предмет регулювання цивільного процесуального права в науці цивільного процесу вирішують неоднозначно. Положення, що таким предметом є тільки процесуальні дії суду і учасників процесу, не відповідає цивільному процесуальному законодавству, численні норми якого визначають
процесуальні права і обов'язки таких осіб. Не відповідає Цивільно-процесуальному кодексу (ЦПК) України зарахування до предмета цивільного процесуального права тільки цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, якими визначаються також процесуальні дії (наприклад, ст. 143 ЦПК України).
Суперечливою є концепція, за якою, до предмета регулювання цивільного процесуального права включають суспільні відносини, що виникають у формі адмістративного чи громадського захисту (у третейському суді). У діяльності щодо застосування права такими органами і організаціями реалізуються загальні із судочинством функції - правозахисна, запобіжна і виховна. Однак способи і методи їх реалізації різні.
Цивільне процесуальне право визначає порядок розгляду і вирішення цивільних справ, встановлюючи для кожного суб'єкта процесуальної діяльності права та обов'язки, тобто міру можливої або належної поведінки.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Суспільні відносини, які виникають під час здійснення правосуддя у цивільних справах, мають специфічний характер. Вони виникають в зв'язку за потреби судового захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Якщо суспільні відносини, які є предметом правового регулювання галузей матеріального права (цивільного, сімейного, житлового, трудового тощо), виникають для задоволення економічних, майнових чи інших інтересів, то суспільні відносини стосовно здійснення правосуддя у цивільних справах виникають з метою розгляду цивільної справи у спорах між заінтересованими особами та судового захисту невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів. Отож суспільні відносини, які становлять предмет цивільного процесуального права, виникають у зв'язку з реалізацією заінтересованими особами права на судовий захист.
1.3. Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин
Метод правового регулювання цивільних процесуальних відносин -самостійна категорія. Поряд із предметом цивільного процесуального права він характеризує цивільне процесуальне право як самостійну галузь права.
Процесуальна наука дає різні визначення методу правового регулювання. К. С. Юдельсон стверджує, що метод правового регулювання, притаманний цивільному процесуальному праву, зумовлено тим, що обов'язковим суб'єктом процесуальних відносин є судовий орган, який приймає владні ріщення, які і є методом владних наказів.
На думку В. Н. Щеглова, методом цивільного процесуального права є забезпечення охорони і захисту цивільних прав судом на вимогу заінтересованих осіб на основі процесуальної рівності сторін, а також забезпечення обов'язку доказати факти, на основі яких учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення, контроль суду за розпорядчими діями сторін і сприяння в здійсненні процесуальних прав.
Науковець В. В. Комаров вважає, що наведені визначення методу є неповними. Метод - структурно складне явище, що створює систему правових прийомів регулювання, які встановлюють специфічний правовий режим у сфері правосуддя в цивільних справах.
У розумінні М. Й. Штефана, метод - це сукупність затверджених у нормах цивільного процесуального права способів і засобів впливу на відносини, що регулюються, і поведінку їх суб'єктів.
За змістом метод цивільного процесуального права є імперативно-диспозитивний.
Імперативний метод впливу на поведінку суб'єктів регульованих відносин передбачено в нормах права, що встановлюють зобов'язання, заборони і примус. Зобов'язання - спонукання до вчинення визначених законодавцем дій - тобто спонукання до активної поведінки (ст. 60 ЦПК України - сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються); заборони - вимога законодавця утриматися від вчинення відповідних дій, тобто спонукання до бездіяльності (ст. 51 ЦПК України: не допитуються як свідки особи, що визначені у ч. 1 цієї статті); примус - вплив, спрямований на забезпечення виконання правил окремих норм цивільного процесуального права, тобто вимога поводитися за визначених ним обставин, відповідно до вказівок законодавця (ст. 122 ЦПК України: суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі на підставах, що визначені ч. 2 цієї статті).
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |