22. Хвора 43 років скаржиться на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильної, головний біль. 4 роки тому в пацієнтки був напад болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури та гематурією. Впродовж останнього року відзначено підвищення АТ до 210/110 мм рт.ст. У сечі: білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/з, еритроцити – 2-4 в п/з, циліндри гіалінові – 1-2 в п/з, креатинін – 102 мкмоль/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
C. Нефритичний синдром.
23. Чоловік 28 років хворіє впродовж 10 років. АТ 195/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького. При УЗД виявлено звуження паренхіми нирок: менше 6 мм. Швидкість клубочкової фільтрації 56 мл/хв. В крові гемоглобін 116 г/л, сечовина 12,7 ммоль/л, креатинін 0,216 ммоль/л, діурез 3,1 л/добу. В сечі білок – 1,99 г/добу, еритроцити 6,9·106/л, лейкоцити 4,0·106/л, відносна щільність 1,002-1,008. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Ниркової недостатності.
24. У чоловіка 28 років періодично спостерігається підвищення температури до 38,6-39,4°С, з’являються болі в поперековій ділянці, котрі іррадіюють донизу, в промежину. Хворіє впродовж 10 років. АТ 195/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького. Швидкість клубочкової фільтрації 56 мл/хв. В крові гемоглобін 116 г/л, сечовина 12,7 ммоль/л, креатинін 0,216 ммоль/л, діурез 3,2 л/добу. В сечі білок – 0,99 г/добу, еритроцити 0,9·106/л, лейкоцити 17,0·106/л, бактерії 248·106/л, відносна щільність 1,002-1,008. Яка сукупність лабораторних ознак має місце у хворого?
B. Гіперазотемія, лейкоцитурія, поліурія, гіпостенурія, бактеріурія.
25. У чоловіка 38 років спостерігається підвищення температури до 38,8-39,5°С, болі в поперековій ділянці, озноб, поллакіурія. Хворіє впродовж 12 років. АТ 185/105 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох сторін. На рентгені − деформація мисок. При УЗД − деформація чашково-мискової системи, поодинокі ехо+ сигнали, які дають нечітку акустичну тінь.Швидкість клубочкової фільтрації 84 мл/хв. В крові гемоглобін 111 г/л, сечовина 17,7 ммоль/л, креатинін 0,236 ммоль/л, діурез 3,6 л/добу. В сечі білок – 0,89 г/добу, еритроцити 0,9·106/л, лейкоцити 14,0·106/л, бактерії 215·106/л, відносна щільність 1,012-1,018. Який діагноз найбільш ймовірний?
D. Хронічний пієлонефрит.
26. Чоловік 58 років хворіє впродовж 13 років. АТ 195/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького. При УЗД − деформація чашково-мискової системи. Швидкість клубочкової фільтрації 56 мл/хв. В крові гемоглобін 116 г/л, сечовина 12,7 ммоль/л, креатинін 0,216 ммоль/л, діурез 3,1 л/добу. В сечі білок – 1,55 г/добу, еритроцити − 9,9·106/л, лейкоцити 14,0·106/л, відносна щільність 1,002-1,008. Який показник вказує на порушення концентраційної функції нирок?
E. Відносна щільність сечі.
27. Хвора А., 64 років, скаржиться на підвищення артеріального тиску до 160/100 мм рт. ст. Хворіє 15 років. Неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні. При огляді – огрядна.Частота дихання 18 за 1 хв. Пульс ритмічний на обох руках, задовільного наповнення, напружений. ЧСС – 68 за 1 хв. Перкуторно межі відносної серцевої тупості, зокрема, права – по правому краю грудини, верхня – по верхньому краю ІІІ ребра по лівій парагрудинній лінії, ліва – у V міжребер’ї на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії. Тони серця ритмічні, приглушені. Які зміни на ЕКГ можна очікувати?
С. Зростання вольтажа зубця R у відведеннях від V1 до V3 з наступним спадом до V6.
.
28. Хворий Ч., 48 років, скаржиться на серцебиття, біль у серці та лівому плече-лопатковому суглобі, підвищення артеріального тиску до 200/120 мм рт. ст. Раніше не обстежувався і не лікувався. При огляді – ожиріння ІІ ст., пульс – аритмічний. Верхівковий поштовх розлитий. Межі відносної тупості серця зміщені вгору і вліво. Яке обстеження потрібно провести, щоб об’єктивізувати наявність у хворого гіпертонічної хвороби?
В. ЕКГ.
29. Хвора 34 років, скаржиться на кашель з відходженням великої кількості гнійного харкотиння ("повним ротом") у ранкові години. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла субфебрильна. Хворіє з дитинства, загострення щорічно навесні та восени. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові – лейкоцити 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
B. Бронхоектатична хвороба.
30. Хвора 24 років, скаржиться на кашель після пробудження з відходженням великої кількості слизисто-гнійного харкотиння, періодично зловонного. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла в межах 37,0- 37,60С. У дитинстві перенесла операцію – резекцію долі легені. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові лейкоцити – 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
В. Деструкція стінки бронхів.
31. У чоловіка 48 років під час перебування на морозі з’явився приступ ядухи з переважним утрудненням видиху. Хворий сидить, упершись руками об край ліжка. Обличчя ціанотичне, на відстані чути свистячі хрипи. Грудна клітка бочкоподібно розширена, екскурсія її обмежена. Частота дихання 22/хв. Голосове тремтіння ослаблене. Над легенями коробковий перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 150/90 мм рт.ст. Індекс Тіффно – 45 %. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
D. Бронхіальна астма.
32. Жінка, 49 років, хворіє впродовж 8 років. Скарги на напади експіраторної ядухи, кашлю, котрі з’являються навесні, супроводжуються слизовими виділеннями з носа, чханням. Такі напади з’являються переважно підчас цвітіння квітів. Грудна клітка – бочкоподібна. Голосове тремтіння ослаблене, над легенями легеневий перкуторний звук із коробковим відтінком, жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом, дифузні сухі свистячі та дзижчачі хрипи. При нападі ядухи помітно участь допоміжних м’язів у акті дихання. На рентгенограмі підвищена повітряність легень, тяжистість. У крові гемоглобін – 120 г/л, еритроцити – 4,9 . 10 12/л, лейкоцити – 8,0 . 10 9/л, еозинофіли – 11 %. У харкотинні, що має "скловидний" характер, знайдені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена й спіралі Куршмана. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Підвищення повітряності легень.
33. Чоловік 38 років, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, сухий кашель, підвищення температури тіла. Хворіє 4 дні, захворювання пов’язує з переохолодженням. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії, різко ослаблене везикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва внизу гомогенна інтенсивна тінь з косою верхньою межею. В крові лейкоцити – 16 . 109/л, ШОЕ – 44 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
В. Ексудативний плеврит.
34. У чоловіка 28 років – біль у грудній клітці зліва, кашель, підвищення температури тіла. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії з найвищою точкою по задній пахвовій лінії, спереду притуплення до рівня ІУ ребра. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. В крові лейкоцити – 26 . 109/л, ШОЕ 60 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. 500 мл
35. Чоловік 37 років, скаржиться на біль у грудній клітці при кашлі, кровохаркання, підвищення тіла до 380С. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння різко ослаблене, тупий перкуторний звук з точкою максимуму лінії Еліс-Дамуазо-Соколова на рівні кута лопатки. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. В крові лейкоцити – 19 . 109/л, ШОЕ – 55 мм/год. Який метод допоможе встановити характер патологічного процесу?
В. Бронхографія.
36. Чоловік 57 років, скаржиться на сильний кашель, який супроводжується болем у грудній клітці, виділенням харкотиння зі згусткaми крові, тривале підвищення температури тіла до 37,60С, задишку при помірному навантаженні. За рік схуд на 15 кг. Різке погіршення стану відмічає за останні 2 місяці. Палить понад 25 років. Обличчя бліде, права половина грудної клітки відстає в акті дихання. В нижній ділянці правої легені посилена бронхофонія, притуплений перкуторний звук, патологічне бронхіальне дихання, сухі хрипи. В крові лейкоцити 8 . 109/л, гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,4 . 1012/л, ШОЕ 50 мм/год. На рентгенограмі гомогенне інтенсивне затемнення в нижніх відділах правої легені. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
D. Рак легень.
37. Жінка 43 років, впродовж 5 років страждає на хворобу Крона, погіршення наступило 6 місяців тому: з’явилася виражена слабкість, швидка стомлюваність, задишка під час ходьби, зниження маси тіла, зберігаються проноси. Об'єктивно: шкіра суха, бліда, на гомілках м'які набряки. Аналіз крові: гемоглобін – 86 г/л, загальний білірубін – 20 ммоль/л, загальний білок – 50 г/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Синдром мальабсорбції.
38. Хвора 52, скаржиться на загальну слабкість, носові кровотечі, підвищення температури тіла до 39,50С. Протягом 3 років відмічає наявність збільшених лімфовузлів. Стан погіршився за останні кілька днів. Шкіра та склери з іктеричним відтінком, збільшені всі лімфовузли. Печінка виступає з під реберної дуги на 5 см, селезінка – на 3 см. У крові еритроцити – 2,5 . 1012/л, гемоглобін – 64 г/л, колірний показник – 0,93, ретикулоцити – 40 %, лейкоцити – 124 . 109/л, мієлоцити – 36 %, тромбоцити – 60 . 109/л, ШОЕ –55 мм/год, білірубін загальний – 82,3 мкмоль/л, непрямий – 62 мкмоль/л, у сечі жовчних пігментів не виявлено. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
С. Гепато-лієнальний синдром.
39. Хвора 32 років, скаржиться на загальну слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 15 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 80 уд/хв, ритмічний. АТ – 180/115 мм рт.ст. Шкіра над набряками тепла. Ліва межа відносної тупості серця на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Нефротичний синдром.
40. Хворий 44 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 168 уд/хв, АТ – 200/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 168 уд/хв, ритм несинусовий, неправильний, відсутній Р перед комплексами QRS, тривалість QRS – 0,10 c, Q – 0,02 c, амплітуда R 25 мм, наявність хвилі f на ізолінії,. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
D. Фібриляція передсердь.
41. Хворий 46 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 88 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 88 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, Р є на ізолінії перед всіма комплексами QRS, наявність позачергового комплексу РQRS, форма якого незмінена, після котрого – неповна компенсаторна пауза. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
B. Екстрасистолія.
42. Хворий 56 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, постінфарктний кардіосклероз, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 98 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 98 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, комплексами QRS, наявність позачергових деформованих комплексів QRS, перед якими Р відсутній, спостерігається дискордантність зубців R та S, після позачергових комплексів QRS довга компенсаторна пауза, в якій вміщується дві нормальні відстані RR, що передують позачерговому скороченню, тривалість QRS – 0,20 c. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
B. Шлуночкова екстрасистолія.
43. У жінки 36 років спостерігаються загальна слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, деяка блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 14 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 82 уд/ хв, ритмічний. АТ 185/115 мм рт.ст. Температура 36,8оС. Шкіра над набряками тепла. Межі відносної тупості серця: ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії, верхня – у ІІ міжребер’ї, права – на 2 см вправо від правого краю грудини. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Визначення яких речовин у крові найбільш важливе для діагностики в хворої провідного синдрому?
D. Білків.
44. Хвора 44 років скаржиться на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильної, головний біль. 4 роки тому в пацієнтки був напад болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури та гематурією. Впродовж останнього року відзначено підвищення АТ до 200/110 мм рт.ст. У сечі: білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/з, еритроцити – 2-4 в п/з, циліндри гіалінові – 1-2 в п/з, креатинін – 102 мкмоль/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
C. Набряковий синдром.
45. Хворий 66 років, в анамнезі – гіпертонічна хвороба. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 78 уд/хв, АТ – 170/110 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 78 уд/хв, ритм синусовий, правильний, тривалість QRS – 0,10 c, RI > RII> RIII, RV6> RV5> RV4> RV3 >RV2> RV1. Які зміни зареєстровані на ЕКГ?
A. Гіпертрофія лівого шлуночка.
46. Чоловік 43 років, хворіє впродовж 12 років на виразкову хворобу шлунка, 3 години тому раптово втратив свідомість. Після опритомнення скаржиться на серцебиття, задишку, зниження артеріального тиску до 90/60 мм рт.ст. При огляді шкіра блідого кольору. Пульс 98 уд/хв, ритмічний. Аускультативно − систолічний шум на верхівці. Гемоглобін − 115 г/л, еритроцити − 3,8 х1012 /л. ШОЕ − 18 мм/год. Розвиток якої патології з боку системи кровотворення можна очікувати?
D. Постгеморагічна анемія..
47. Жінка 29 років, скаржиться на спонтанну появу геморагій на шкірі гомілок, які з’явилися кілька місяців тому. Об’єктивно: шкіра гомілок строката, свіжі та старі геморагії, позитивні симптоми джгута і щипка, кровотечі з ясен. Тромбоцити − 20 х109 /л, у кістковому мозку збільшена кількість мегакаріоцитів, відсутнє відшнуровування тромбоцитів, відсутня ретракція кров’яного згустка. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
А. Тромбоцитопенічна пурпура.
48. Жінка 22 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,80 С, появу геморагічного сипу на нижніх кінцівках, біль у попереку, виділення сечі з кров’ю. Об’єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон − дрібна геморагічна симетрична висипка.ЧСС − 100 за 1 хв., АТ − 115/90 мм рт.ст. Симптом Пастернацького – слабкопозитивний з обох боків. Картина крові: лейкоцити − 9,6 х109/л, тромбоцити − 110 х109 /л, ШОЕ − 35 мм/год; аналіз сечі: білок − 0,33 г/л, змінені еритроцити − 2-50 у полі зору, лейкоцити − 5-8 у полі зору. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
В. Геморагічний васкуліт.
49. Чоловік 48 років, скаржиться на слабкість, ламкість нігтів, випадіння волосся. 2 роки тому прооперований: резекція шлунка по Більрот ІІ. Гемоглобін − 115 г/л, еритроцити − 3,8 х1012 /л, колірний показник − 0,65, гіпохромність еритроцитів, пойкілоцитоз +++, анізоцитоз +++, залізо сироватки крові − 2,9 ммоль/л, ШОЕ − 18 мм/год. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворої?
С. Залізодефіцитна анемія..
50. Чоловік 18 років, скаржиться на наявність трофічних виразок на гомілках. При огляді − деформація черепа, лоб виступає вперед, очі глибоко посаджені, неправильний прикус. Шкіра жовтушного кольору. Живіт м’який, болісний при пальпації в правому підребер’ї, позитивний симптом Кера. При ультразвуковому дослідженні − калькульозний холецистит. Картина крові: Гемоглобін − 106 г/л, еритроцити − 3,4 х1012 /л, колірний показник − 1,2, осмотична стійкість еритроцитів знижена, мікросфероцитарні еритроцити ++, ретикулоцити − 0,115, білірубін − 24 мкмоль/л, прямий − 4 мкмоль/л, непрямий − 20 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш вірогідне у хворого?
E. Гемолітична анемія.
1. Хворий 62 р. скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що віддає в ліву руку, триває 5 хвилин, виникає після помірного фізичного навантаження, купується прийманням 1 таблетки нітрогліцерину. Має шкідливі звички - палить багато років. При огляді: вага надмірна. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації тони серця ослаблені, дещо підсилений ІІ тон над аортою і там же короткий систолічний шум. Пульс 72/хв, ритмічний, судинна стінка тверда, звивиста. АТ 130/85 мм рт. ст.
Що лежить в основі больового синдрому?
A. Атеросклероз аорти і коронарних судин
2. Хворий 56 років скаржиться на пекучий біль за грудиною, що триває до 10 хв, віддає під ліву лопатку, в шию, виникає при підйомі на 3 поверх, проходить після прийому 1 таблетки нітрогліцерину. Хворіє 3 роки. При огляді: гіперстенік, надмірна вага. Межі серця при перкусії зміщені вліво на 1 см. При аускультації тони серця приглушені, підсилений ІІ тон над аортою. Пульс 66 уд/хв, ритмічний. АТ 130/80 мм рт. ст. Який діагноз можна поставити?
B. Стабільна стенокардія функціональний клас ІІ
3. Хворий 50 років скаржиться на пекучий біль за грудиною, що триває до 10 хв, віддає під ліву лопатку, в шию, виникає при підйомі на 3 поверх, проходить після прийому 1 таблетки нітрогліцерину. Хворіє 3 роки. При огляді: гіперстенік, надмірна вага. Межі серця при перкусії зміщені вліво на 1 см. При аускультації тони серця приглушені, підсилений ІІ тон над аортою. Пульс 66 уд/хв, ритмічний. АТ 130/80 мм рт. ст. Які характерні зміни можна виявити на ЕКГ під час нападу стенокардії?
B. Депресія сегменту ST тільки під час нападу
4. Хворий 52 років скаржиться на погіршення стану: біль стенокардичного характеру став біль інтенсивнішим, для його купування тепер приймає 2-3 таблетки нітрогліцерину. При перкусії межі серця не змінені. Аускультативно тони приглушені. АТ 130/80 мм рт. ст. На ЕКГ з’явився негативний зубець Т в відведеннях V5-V6. Який діагноз можна поставити
D. Нестабільна прогресуюча стенокардія
5. Хворий на стабільну стенокардію після стресу відчув інтенсивний тиснучий біль за грудиною, що триває понад 1,5 години, не купується нітрогліцерином, супроводжується різкою слабкістю, серцебиттям. При огляді шкіра бліда, волога з явищами акроціанозу. Межі серця на 1,5 см зміщені вліво. Тони глухі, на верхівці тричленний ритм. Пульс 100/хв, ниткоподібний. АТ 95/60 мм рт. ст.
Які зміни можна очікувати на ЕКГ?
B. Зниження R і підйом ST над ізолінією
6. Хворий 55 років скаржиться на тупий головний біль в потилиці, мерехкотіння «мушок» перед очима, що з’являються частіше в другій половині дня. Хворіє 5 років. Палить, має надмірну вагу. При огляді: гіперстенік, ІМТ - 30, обличчя червоне. Ліва межа відносної тупості серця на 2 см лівіше лівої середньоключичної лінії. Серцевий поштовх розлитий, резистентний. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою. АТ - 180/110 мм рт. ст. Яка стадія гіпертонічної хвороби у пацієнта?
C. ІІ
7. Хворий скаржиться на сильний тупий біль в потиличній ділянці, серцебиття, мерехтіння «мушок» перед очима, неприємні відчуття в ділянці серця. Хворіє понад 10 років. При огляді: гіперстенік, обличчя червоного кольору. При огляді ділянки серця спостерігається серцевий поштовх ліворуч від лівої середньоключичної лінії. Аускультативно тони серця ритмічні, достатньої гучності, акцент ІІ тону над аортою. АТ 170/100 мм рт. ст. Пульс твердий, 60/хв.
Що можна виявити при пальпації прекардіальної ділянки?
C. Серцевий поштовх зміщений назовні, високий, розмитий, резистентний
8. У пацієнта 60 років скарги на почуття важкості в голові, шум у вухах, запаморочення, серцебиття. Хворіє 10 років. При огляді: обличчя бліде. При пальпації серцевий поштовх розташований на 2 см ліворуч від лівої середньоключичної лінії. Аускультативно тони серця ритмічні, достатньої гучності, на верхівці короткий м’який систолічний шум, акцент ІІ тону над аортою. Пульс 64/хв, ритмічний, напружений. АТ 160/110 мм рт. ст. Що можна виявити при перкусії серця?
C. Ліва межа зміщена вліво
9. У пацієнта 60 років скарги на почуття важкості в голові, шум у вухах, запаморочення, серцебиття. Хворіє 10 років. При огляді: обличчя бліде. При пальпації серцевий поштовх розташований на 2 см ліворуч від лівої середньо ключичної лінії. Перкуторно межі серця розширені вліво. Аускультативно тони серця ритмічні, достатньої гучності, на верхівці короткий м’який систолічний шум, акцент ІІ над аортою. Пульс 64/хв, ритмічний, напружений. АТ 160/110 мм рт. ст.
Які ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого шлуночка?
E. Всі перераховані
10. У хворого 28 років скарги на слабкість, головний тупий біль, погіршення зору, збільшення ваги тіла, зміни сечі (колір «м’ясних помиїв», зменшення кількості, вночі сечовипускання 2-3 рази). При огляді шкіра бліда, обличчя набрякле, набряки на ногах. Межі серця не змінені. Тони достатньої гучності, підсилений ІІ тон над аортою. АТ 160 мм рт. ст. При пальпації нирки збільшені, чутливі. Зміни в аналізах сечі (протеїнурія, гематурія, циліндрурія). Який діагноз можна поставити?
B. Ренопаренхімна артеріальна гіпертензія
11. У хворого скарги на біль під правою лопаткою при кашлі, задишку, вологий кашель з виділенням помірної кількості в’язкого жовто-зеленого харкотиння, температуру тіла 39,5ºС. При перкусії над нижньою долею правої легені тупий звук. Голосове тремтіння підсилене.
Що можна визначити при аускультації легень?
С. Бронхіальне дихання
12. Хворий 50 років, скаржиться на сильний кашель, що не приносить полегшення, більше вночі, з помірною кількістю кров’янистого харкотиння, задишку. Багато років палив, працював в столярному цеху. Об’єктивно: шкіра землистого кольору, дифузний ціаноз грудна клітка асиметрична – права половина зменшена відстає в диханні. При перкусії нижче кута лопатки тупість, голосове тремтіння не визначається, дихання не вислуховується. На Rö-грамі ущільнення і зменшення частини легені, тінь серця зміщена праворуч.
Який діагноз найбільш вірогідний?
А. Ателектаз легені
13. Хворий 50 років скаржиться на сильний кашель, що не приносить полегшення, більше вночі, з помірною кількістю кров’янистого харкотиння, задишку. Багато років палив, працював в столярному цеху. Об’єктивно: шкіра землистого кольору, дифузний ціаноз грудна клітка емфізематозна – права половина зменшена відстає в диханні. При перкусії нижче кута лопатки тупість, голосове тремтіння не визначається, дихання не вислуховується. На Rö-грамі ущільнення і зменшення частини легені, тінь серця зміщені праворуч. Чим можна пояснити виявлені зміни?
В. Обтурацією центрального бронха пухлиною
14. У хворого скарги на експіраторну прогресуючу при незначному фізичному навантаженні стиснення грудної клітки, сухий періодичний кашель. Палить 15 років по 1 пачці в день. При огляді: діжкоподібна грудна клітка, симетрична, участь додаткових м’язів в диханні. Дихання везикулярне, ослаблене, подовжений видих. По спірограмі ОфВі<80%, ОфВі/ ФЖЕЛ < 70%.
Який синдром може діагностуватись?
A. Бронхообструктивний
15. У хворого скарги на задишку з утрудненим видихом, кашель з незначною кількістю слизового харкотиння. Працює багато років столяром, палить. Грудна клітка розширена, випинання над- і підключичних ямок, згладжені міжреберні проміжки. Межі легень розширені. Дихання везикулярне, ослаблене, поодинокі сухі свистячі хрипи. Нігті на руках у вигляді часових скелець, пальці «барабанні палички». Залишковий об’єм легень збільшений. Який синдром можна діагностувати?
D. Підвищеної повітряності легень
16. Хворий скаржиться на періодичний кашель з невеликою кількістю слизового харкотиння, експіраторну задишку при помірному фізичному навантаженні. Після распіраторної інфекції, при погіршенні погоди з’являються напади ядухи, що супроводжуються свистячим диханням, розвиваються частіше вночі. Палить. Обтяжена спадковість, батько хворіє на бронхіальну астму.
Які скарги можуть свідчити про наявність бронхіальної астми?
C. Напади ядухи вночі
17. У хворого напад ядухи, що стався вночі, супроводжується голосними сухими хрипами. Погіршення стану пов’язує із стресом. При огляді: сидить, спершись руками в стілець. Дифузний ціаноз. Грудна клітка змінена, емфізематозна.
Які основні дихальні шуми можна визначити?
B. Везикулярне ослаблене
18. У хворого напад ядухи, що стався вночі, супроводжується голосними сухими хрипами. Погіршення стану пов’язує із стресом. При огляді: сидить, спершись руками в стілець. Дифузний ціаноз. Грудна клітка змінена, емфізематозна. Що можна визначити при порівняльній перкусії легень?
D. Коробковий звук
19. Пацієнт хворіє на бронхіальну астму багато років. Після загострення хвороби здав на загальне дослідження харкотиння. Які зміни при загальному дослідженні харкотиння можна виявити?
C. Спіралі Куршмана
20. Хворий впродовж 5 років скаржиться на періодичний кашель із виділенням колірної кількості слизисто-гнійного харкотиння, задишку при помірному фізичному навантаженні. Працює багато років на «Хімволокно», палить. При огляді: ціаноз обличчя, кінцівок. Грудна клітка з ознаками емфізематозної. При аускультації на тлі жорсткого дихання вислуховуються додаткові дихальні шуми.
Які зміни грудної клітки можна визначити при динамічному огляді?
B. Участь додаткових м’язів
21. Пацієнт, що хворіє на амбулаторну (позалікарняну) пневмонію скаржиться на появу колючого болю в правій половині грудної клітки, що турбує при кашлі та глибокому диханні. При огляді уражена половина грудної клітки відстає при диханні, обмеження рухомості легеневого краю. При аускультації вислуховується голосний скрябучий додатковий дихальний шум, що підсилюється при натисканні пальцем в міжребір’ї. Який шум вислухав лікар?
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |