Поб^чний наголос вир1зняе частини складних i складноскорочсних сшв. За умови юлькох основ у слов1 воно може мати й кичька нобгчних ия голоЫв. На письм1 побьчпий наголос може позначатися в укра'шськш MOBi знаком f] над наголошеною голосною складу або знаком [,] перед вшповщним наголошеним складом, в англшськш - останшм з зазначених знаюв: навкдлопланётний, анти,1мпериал1стйчний, тёрмо,г(дро- ()иналика, investigation, pronunciation.
Поява поб1чного наголосу не пов'язана з лексичним значениям слова, i це ускладнюе його фжеащю, породжуе eapiamuenicmb його вживання. Поб1чного наголосу можна чекати в складних, переважно багатоскяадових словах, бшьш новых або незвичайних, книжних за cboim характером, або тих, яю стосуються професшноi мови (науки, техшки), i у словах, перша частина яких мае шшомовне походження.
Тепер з'ясуемо, що ж таке склад слова та якими можуть бути склади.
41. Склад слова
Склад слова - це мЫмальний вщр1зок потоку мовлення, який характеризуемся артикулящйною та акустичною неподшыистю складових звуюв, i мае едину вершину гучносп. представлену, як правило. голосним звуком.
В основному як складотворш виступають голосиi звуки. Тому практично кожне слово мае стшьки складт, сюльки в ньому голосних звуков. Решта звуюв вважаються в принцит яеекладотворними. Разом з тим, у кожнш Moei BiflOMi голосш. позбавлеш складотворно'1 функцп (наприклад, укра'шський та англшський нашвголосш звуки [й]/Ц] у словах иду чи yield, або укра'шський нашвголосний [у] у словах мовний [моу- ний] чи впав [упау]), або приголосгн, надшеш нею (звуки [р] та [л] у сербсько-хорватськш або ческш мовах). В укра'шськш та англшськш мовах складотворними можуть бути сонорш приголосш: ве-пр, се-ме-стр, мон-стр, seven ['se-vnj, eleven [г-'le-vn].
Межа м1ж складами проходить у Micni найбыьшого спаду гучностк наприклад: са-ддк, гал-ка, до-сту-ка-тись, ve-xa-tion [уэ- ksei-J(a)n], tou-rist ['tue-rist], hur-ray [hu-'rei].
Типи склад1в характеризуются за тими звуками, якими склади Цо чинаються й заюнчуються. Розр1зняють склади вщкрит1 й закрип, а також неприкритл та прикритт
Шдкритим (open syllable) називаеться склад, що закшчуеться на голосний (се-ре-да, го-ло-ва, те, bee, о-реп, co-ver ['кл-va]). а закрытым (closed syllable) - склад, що закшчуеться на приголосний: сур-мач, кдж-ний, mute [mju:t], len-nis fte-nis], page [peid3].
HanienpuKpumuM (uncovered syllable) називаеться склад, що починаеться з голосного: ш-ший, о-ко, age [ехёз], eel [i:l]), а прикрытым (covered syllable) - склад, що починаеться приголосним: гру-ша, гдр-дий, fame [feim], proud [praod], con-ceive [kan'si:v].
В залежное™ вщ того, чи падае на вщповщний склад слова наголос, вш може бути наголошеним чи //е наголошеним.
42. Правила словесного наголосу та складопод'ту в англшськш Moei
Складоподш (syllable separation) - це реальна чи по тенцшна межа мгж складами. Кожна людина, складаючи слова, шту'Утивно подшяе ix на склади.
Велике значения в систем! зв'язку та вщповщностей л пер i звуюв англшськш мови належить наголосу, особливо щодо його позицн. Вщ наголосу заложить читання не тшьки голосних л1тер, але школи й приголосних (наприклад, читання л пери.v). Система словесного наголосу утворилася в nponeci розвитку англшсько! мови гид впливом чиссльних фактор1в, i з niei причини е досить складною. Однак е можливють i, зв1сно, необхщн1сть вир1знити найважлившi правила англшського словесного наголосу, опанування яких полепнуе вивчення закошв граф1ки та орфографи, правил читання та написания англшською мовою.
Найпоширешшим правилом англ1йського словесного наголосу е наступне: в бягатоскладових англ!йських словах зазвичай наголос падае на трст1й вщ к1ния склад, а якщо слово тоскладове. то на другий в1д к1нпя. В1дл1к склад!в саме вщ к1нця якнайкраще уможливлюе систематизацио правил наголосу.
Слщ водночас нщкреслити наступну особлив1сть: у словах, що закшчуються буквосполученням на зразок -ion, наголос падае на склад, що нередуе цьому сполученню; таким чином, голосш л^тери, що входять до складу зазначеного буквосполучення (майже завжди це л1тера i плюс iHma (або iinui голосш, у супровод1 з приголосними). иовинн1 вважатися двома граф1чними стадами Г силабографами).
Слщ звернути увагу на тс, що у словах, яю складаються з п 'яти чи бшьшоТ KuibKOCTi склал1в. зазвичай наголос падас не тшьки на третш склад вш юння слова, але й на п'ятий. сьомий тощо, тобто на кожний третш склад вщ л!вого краю слова, якщо рахувати вщ нередуючого ипголошеного складу. Це наочно показано у подашй нижче таблиц! 1.
Варто також наголосити на специфщ1 словесного наголосу у тссловах з префиксами. У них наголос зазвичай не падас на префжс у випадку, коли той е другим складом вщ юнця слова. Наголос падас на перший склад вщ кшця слова, тобто на коршь. Нижче перел1чеш префиксы, що не мають словесного наголосу.
Таблиця 1
Приклади лисця словесного наголосу в залежностi eid кшькоспй cmiadie у слово та ix виду
|
|
|
| 'den | si | ty |
|
|
| in | 'ten | si | ty |
|
| ,u | ni | 'ver | si | ty |
| re | ,spon | si | 'bi | li | ty |
„in | di | ,vi | si | 'bi | li | ty |
1. Незмшш diccjiieni префшеи (префжеи mis- i re- можуть бути наголошеними за умови, що ix значения;ийсно усвщомлюеться мовцем): be- (befall), de- (deduce), for- (forbid), mis- (miscall), per- (perfect), pre- (pretend), pro- (promote), re- (recover), se- (secure), trans- (transfer).
2. Незмшш префжеи npuc.iienuKie та прийменниыв: a- (among), be- (behind).
2. Jlicc.nieni преф1кси, яю упод1бнюються до кореня та скорочуються: abs- (abridge), ad- (attract, allude, arrange), con- (combine, commit, collect), dis- (diffuse), en- (enact), ex- (except), in- (inflame, improve), ob- (observe, occur), sub- (subdue, suppose).
Дксловам, що мають с)в» складов1 або подвшш префтси, також властивий наголос, що падае на коршь (за умови пая вноси наголошу- BanocTi та префжеа): understand,,correspond.
Дкслова без npeif)iKca пщнорядковуються загальним правилам словесного наголосу*.
Слщ зазначити ще два окремих випадки щодо мюця словесного наголосу. Склад, що передус суфжсов! -ic, завжди мае словссний наголос, у тому числ1 це стосусться й складу, що входить до складу подвшного cy(f)ixca -ieal, наприклад: re public. phonetics, syntactic. pho'netic. periodic, periodical.
Micuc початкового словесного наголосу збершаеться у словах, утворених за допомогою продуктивних суфшав -/у, -ful, -less, -ness, -ing, ~(e)d, -(e)s, наприклад: 'wonderfulness < 'wonder),,unde'cidedness < decide, 'organises < 'organise, investigated < investigate.
Варто нагадати також про особливое™ читання окремих вид1в склад1в:
1) mpemiit Biл кшця слова наголошений склад (зазвичай у трискладових словах) завжди читаеться як закритий склад, наприклад: 'mineral ['mineral], 'family ['faemili], 'synonym ['sinanim], 'gradual ['lraedjoal]; A'merica [a'merika],,individual [.indi'vidjual];
2) другий вщ к1нця слова наголошений склад (зазвичай у авоскладових словах) завжди читаеться як закритий склад, якщо у кшцевому склад1 е не наголошений голосний звук [i], позначений на письм! будь-яким способом, OKpiM одшсУ кшцево!'Jihvpu у або лпери iy буквосполучешп -ive, наприклад: visit ['vizjt]. clinic ['klinjk], malice ['maeljs], Gla dvce [' llae disj, closet ['kloz/t], manage f'maen/d3], deposit [da'ppzA], phonetics [fa'neUks] (nop.: navy [neivj], native ['neiUv], де лпера а вимовляеться алфавгтно як звук [ei].
Якщо на межч складу (тут та надал1 маемо на уваз1 склад граф1чний. тобто силабограф, а не фонетичний склад) знаходяться dei приголосш лггери. то складоподш здшснюеться, як правило, ном1ж цими приголосними Л1терами (перша, л1востороння приголосна, вщходить до попереднього складу, а друга, правостороння приголосна - до наступного складу. Це правило стосуеться й винадку двох однакових приголосних, розгашованих на меж1 складу, а також до приголосних
Завжди наголошеш diccjiiem суф|кси -ate, - ize, -fy. Хоча ней наголос i с лругорядним. але голосний у суфжсл не редукуг.ться. Це дуже важливо для розр1знення, наприклад, дкелова delegate ['deliqeit] та 1менника delegate ['deliggt], Д1Сслова separate [sepereit] та прикметника separate ['seprit] тощо.
диграфов sh, ch,ph, th, ng (кожний з яких позначае один звук), складов! jiiTcpn якого входять до складу одного й того самого складу (hothouse ['hDthaos] та father [Та:5э]). Попереднш склад може також закриватися лггерою х (exercise [ek-sasaiz], boxes ['bDk-srz]).
За наявност1 двох приголосних на меж1 складу трапляеться, однак, чимала кьчьк1сть особливих випадюв. Спробуемо розглянути найважлив1пп з них та ti, що найчастше зустр1чаються.
1. Якщо на межй складу гпеля голосноТ лггери сто'пъ приголосна, а шеля riei - л!тера I або г, то межа складоподш змпцуеться на одну лггеру JiiBopvM. наприклад, ti-tle ['tai-tl], me-tre ['mi:-ta], зус1ма лопчними наступними наслщками при читанн1 вщповщно1 голосяоГ лггери, тобто зпдно алфавтного правила читання (нор1вняемо наведет приклади 3i словами mid-die [mi-dlj bot-tle ['bD-tl]).
2. Якщо гпеля голосноi JiiTepn стоТть буквосполучення приголосних Id або nd (обидв1 лш;ри в яких мають читатися), то межа складо- под1лу також проходить не дошж, а поперед вказаних приголосних лггер; таким чином, склади ild та ind стають вщкритими. навт, якщо 1Йсля лпери d стоить ще якась приголосна л пера: mild [maild], kind [kaind], mildness [maildnis].
3. Буквосполучення gh, яке не читаеться у слов1, також робить вщкритим у вимов1 силабограф закрытого складу з голосною литерою i перед ним диграфом (нав1ть якщо теля буквосполучення gh стопъ ще якась приголосна лггера), наприклад: sigh [sai], sighing ['sanrj], sighed [said], highest ['hanst], light [lait], brighler ['braitaj.
Буквосполучення gn та gm у склад1 одного й того самого складу (в яких не читаеться перша лггещ) роблять вщкритим у вимов1 силабограф закритого складу також з голосною Л1терою /, наприклад: sign [sain], designer [di'zaina], paradigm ['pasradaim], paradigms ['paeradaimzj.
1. Якщо гпеля голосноi лггери стоить буквосполучення ng, th, st з настунною лггерою e (яка ткачи може супроводжуеться приголосними лггерами), то межа складоподшу проходить перед вказаними б уквосполученнями двох приголосних лггер, тобто склад з голосною лггерою а стае у вимов1 чи пщ час читання вщкритим. наприклад: range [reind3], bathe [beifl], waste [weist], angel ['ei ndael ]. danger ['dei ndaa ]. hasten I'hei stan ],
2. Те саме трапляеться тод1, коли теля лпери о стоТть буквосполучення Id, наприклад: old [оэЩ coldest ['kao ldist ].
Сдина на меж1 складоподшу приголосна лпера вщходить у нравостороннш склад. Та граф1чний склад, що передус цш jirrepi, таким чином "вщкриваеться", i голосна jiircpa нередуючого складу набувае алфавитного читання, наприклад: ta-ke [teik], fa-ding ['feidig], o-pen ['эирэп], ty-pist ['taipist], wri-ter [raita].
Питания складоподш у випадку сусшства двох голосних лпер е найскладшшим. Туг перш за все слщ вирннувати, чи е це буквосполучення голосних дшрафом або ж "випадковим зп кненням" голосних л1тер. У pa3i будь-яких cyMHieie нсобхщно перев1ряти все за словниками.
43. Мовна штонащя
Як вщомо, штонащя в р1зних мовах е ргзною. Опанування штонащею шоземноТ мови необхщно не тшьки з метою точного передавання власно'У думки, але й для того, щоб навчитися правильно розумгги того, хто говорить щею шоземною мовою, i разом з тим, не виявитися р1зким i нетактовним у сшлкуванш з ним. Залежно вщ штонацшно'У вар!ативност1 мовний потж може бути емоцшно нейтральним. або ж навпаки, емоцшно наповненим. Незалежно вщ форми здшенення природноТ комушкацн, п ознакою с смысл, шформатившеть. Мовлення мае бути зрозумшим, в шшому випадку мова як 3aci6 комушкацн втрачае свою основну функцпо.
Мовлення, особливо емоцшно наповнене. нерщко сунроводжуеться паралшгвктичними (яевербальними) засобами вираження емоцшного стану людини - за допомогою м1мжи, виразовими жестами (здивовано пщняп брови, незадоволено насуплеш брови, поемшка, ненависницький погляд тощо. Повне опанування народною мовою передбачае також ще й засвосння особливостей мовленнсво!' поведшки, що супроводжуе мовленневе сшлкування i е типовою для природних носпв вщповщноТ мови. У кожного з нас е у свщомост1 иевш, як мш1мумуявш, стереотипи сшлкування, скаж1мо, хоча б ггалшщв, американщв, кавказьких народ1в на вщмшу вщ епшкування "справжшх" (тобто типових) англшщв, ecronniB, громадян niBHinHHx скандинавських кра'ш тощо.
Мовна штонащя (speech intonation) як фонетичне явище являе собою складну та неподшьну едшеть групи в засмо пов'язаних елсмен'пв, яю реал1зуються у npoueci природноУ комушкацн на артикуляшйно- звуковш ocuoBi фраз, побудованих згщно певних граматичних конструкцш та з лексичним наповненням з метою обмшу думками.
В мовленш, як ми вже це зазначали рашше, слова об'еднаш у смислов1 фуни, або синтагми, що вщповщають частиш речення або цшому речению. Кожна синтагма мае вимовлятися з визначеною штонащею.
Мовна штонащя - це складне поеднання в межах синтагми наступних визначених штонацшних характеристик: а) мовно'У (фразово'У) мелодики (руху основного тону); б) акцептуаци (емфатичний, синтагмагичний та фразовий наголоси); в)ритму, г) тембру (специф1чна забарвленють мовлення, яка надае йому Ti чи шип експресивно-емоцшш властивосп); д) темпу мовлення; е) гучиосто мовлення.
Зазначена едшеть виконуе таю ocuoeni фунюш: 1) оформлюе речення, тобто надае речению, побудованому за певними правилами, комушкативного характеру; 2) розкривас смисловий центр речення, тобто вир1зняе останшй наголошений склад слова у реченш; 3) визначас комушкативний тип речення, тобто шляхом штонацн дае зрозумпи, чи е дане речення простим повщомленням, запитанням, проханням, спонуканням чи вигуком; 4) репрезентус суб'ективно-модальний аспект висловлювання, тобто виражае ставлення мовця до зм1сту свого висловлювання.
Речення не можна вважати замнченим, якщо воно не оформлене нггонащйно.
Yci зазначен1 складов! 1нтонацп в емощйно забарвленому мовленш функцюнують одночасно. Головними з них е акцентуащя та мелодика, оскшьки результатом Ух взаемоди на основ1 певноУ синтаксично'У конс фукци та лексичного складу передаеться (повщомляеться) дшь, смисловий змост мовлення, ставлення самого мовця до факт1в, про яю вш повщомляе, та до сп1врозмовника. Що ж стосуеться емоцшного забарвлення голосу та р1зкого коливання гучносп, то останн1 сприяють тому, щоб змют, який передаеться, звучав т1ею чи inuioio Miporo виразно, атому у нейтральному мовленш юни не використовуюгься. Отже, функпдонування цих 1нтонащйних складових можно вважати факультативным.
Суттеве значения для оргашзацп штонацшно оформленого мовлення як динам1чного процесу мае ритм мовлення.
44. Фразова мелодика
Фразова мелодика {phrasal intonation) - це послщовш змши висоти тону вимовляння р1зних ск-iadie слш речення. Найважлив1шими е змши висоти тону останнього складу в речении як1 виражеш найчаспше падшням або гндвищенням тону, оскшьки саме воно вказуе на цшь або мету висловлювання - новщомлення, занитання, наказ, прохання, внгук тощо.
1нтонащя англшсько У мови вщр1зняеться вщ i нтон ац i 1 укратсько'(мови: 1) шшим рознодшом висоти тону в межах речення: висою тони вини вщ тошв в укра'шськш MOBi, а низыа тони - нижчц 2) шшим рознодшом акцентуацп сл1в: в англшському реченш би/ыие нснаголошених one; 3) бшьш швидким темпом мовлення.
45. Мелодична характеристика комушкативних munie речень
В англшськш MOBi юнують певш правила вживання р1зних тип1в тошв у речениях серед inTOHauifinnx структур англ1Йсько1 мови в чотирьох KOMyniKamuenux типах речень. Щ правила необхщно знати, щоб навчитися самост1йно, абсолютно ceidoMO, правильно (тобто у вщповщност1 до англшських штонацшних норм) штерпретувати тексти д1алопчного чи монолопчного характеру, оформлювати усш повщом- лення чи д1алоги. На початковому eTani навчання доцшьно обмежитися и'ятьма основними тинами тошв.
Серед штонацшних структур англшського мовлення у чотирьох комушкацшних типах речень - розповщних, иитальних, наказових, окличних - вир1зняють тони двох щвшв: 1) низький тон (Low Топе) та високий тон (High Топе), причому кожний з них може бути або nucxidnuM (Fall Топе), або eucxidnuM (Rise Tone). П'ятий тип тону - це так званий nucxidno-eucxidnuu тон (Fall-Rise Топе). Правила 'fx вживання полягають у наступному.
Низький та високий нисхшш типи тошв вживаються у таких випадках: а) категоричних ствердженнях, що не викликають шяких сумн!в1в: б) впевнених вщповщях на запитання; в) наказах', г) категоричних заборонах; д) спец1альних, альтернативных та роздиювих питаниях (в останшх. коли мовець спод1васться на позитивну eidnoeidb:) с) щирих подяках; ж) вигуках емоцшно-ощночного характеру (починаються з what-гг. how); з) прощаниях, розлучуючись на тривалий термш часу або назавжди тощо.
Низький висхшний тип тону (The Low Rise) вживаються за наступних умов: а) у кекатегоричних невпевненых заявах чи повщомленнях; б) у ;/евпевнених вщповдах на запитання; в) у проханнях, порадах чи рекомендац1ях; г) у загальних питаниях та у другш частит роздшовых питань; д) у формально ввтливих вибачсннях та поляках; с) у ытанпях; ж) у звичайних прощаниях, виражених як жаль з причини при розлученш тощо.
Высокий eucxidnuu тип топу (The High Rise) вживаеться у перезапитаннях.
Ниcxidnо-виcxidний тип тона (The Fall-Rise) вживаеться в таких випадках: а) у кекатегоричних ствердженнях з iMiuiiKanieio контрасту; б) у вв1члывих виправданнях; в) у щирих вибачсннях з шилжашею жалю та гикодування тощо.
В ycix перел1чених комушкативних типах речень, окр1м перепитань, може вживатися поступово nucxidauu тип тонально! шкали (Low Descending Stepping Scale), яким можна i обмежитися на початковому еташ вивчення англшсько! мови, xi6a що згадавши ще про pienuit тон (The Level Scale).
Отже, мелодичне оформления комушкативних тишв речень складаеться з типа мелодично! шкали та тону.
46. Синтагма та синтагматичний наголос
В npoueci мовлення легко помтгги зупинки (паузи) не тшьки у Kinifi, але й усередиш речення. особливо в довгих речениях. Таю паузи снрияють бшьш чптому вираженню думки. Паузу не можна робити шсля будь-якого слова, у довшьному Micui речення, тому що м1ж словами i групами сшв в реченш встановлюються MinHi емислов1 та синтаксичн1 зв 'язки, завдяки якому ми й надаемо речению той чи шший смисл. У pa3i порушення цих зв'язк1в порушусться й смисл речення як одинищ комушкативного спшкування. Тут доречно згадати про синтагми, про яю вже говорилося, коли ми розглядали звукове членування мовлення (див. параграф 36).
Синтагма - це слово або граматично та штонацшно -рит\ично оформлене мтшальне смислове об'сднання с.йв у реченн1 (тобто таке об'сднання, когре да:п вже не подшяеться без змшення або порушення смыслового зв'язку м1ж словами або словосполученнями в1дпов1дного речення).
Синтагма може репрезентуватиея шлим речениям або семан- тично та граматично оформленою частиною речення, наприклад:
|
1. "Nick is ^busy.
2. 'That's a 'nice 4bag, isn't it.
3. 'That's a 'nice vbag, isn't it
Ствердження, нисхщний тон
Ствердження + пере- запитаиия,
нисхщний тон + висхщний тон (мовець виражае сумшв або невпевнешсть щодо свого ствердження)
Ствердження -t- риторичне запитання
(мовець певен правильное™ свого висловлення i спод1ваеться лише на його пщтвердження), нисхщний тон + нисхщний тон
|
Одна смислова трупа (синтагма) вщокремлюеться вщ одноТ змшою мелодики i, звичайно, паузою, тривалкть якоУ залежить вщ ступеню незалежносп, важливосп або смисловоУ нов' язаносп межую чих синтагм:
1) синтагми, що виражають затнчену думку (напр., заюнчеш речення), вщокремлюються у мовленш довгою (тривалою) паузою i вимовляються з nucxidnuM тоном, а на тонограм1 i у транскрипцп вщокремлюються двома вертикальиими рисками (||):
||Tom 'reads 'English vwell,'
but he 'cannot ч speak it yet.
2) Синтагми, що не мають самостишого значения, мент зв'язаш з сусщшми синтагмами, тому вони вщокремлюються у вимов1 короткою паузою i вимовляються внехшннм тоном, а у транскрипцп i на тонограм1 Ух вищшяють одшею вертикальною рискою (|):
|
I^Today | we are'going to 'write a dictation.||
3) Одшею хвилястою вертикальною лппею (|), або ж одшею иерерваною рискою та незначним п1лвишенням тону у вимов1 видшяються дуже коротт смислов1 групи (синтагми), яю за смыслом с micno пов'язаними з сусшшми синтагмами. За умови швидкого читання чи говоршня ui паузи можна нав1ть не робити, або с вони практично непом'тнг. She 'comes to the ^blackboard j and 'takes the chalk.
4 7. Фразовий наголос
В мовному noTOni не Bci слова видшяються наголосом. Щоб виробити вимовн1 навички, необхщно знати правила фразового наголосу {phrasal stress), яю об'сктивно юнують у MOBi, тобто певн1 норми, типов! для ангшйськоТ мови, i особливо вииадки незбкання з нормами укра'шсько'1 мови.
Фразовий наголос проявляеться у вимовлянш одних айв з бшьшою силою видиху, з бшьшим аргикуляцшним зусиллям, з бшыиою потужшстю пор1вняно з шшими словами цього речення. Видшеш у реченш таким способом слова сприймаються на слух чтение i, за контрастом з шшими словами, як фразово наголошеш.
Фразовий наголос - це артикуляцшно-слухове видшення при вимовлянш синтагми одних cjiib синтагми на фош 1нших слш nie'i синтагми.
За правилами фразового наголосу у мовленш та при читанш повинш видшяються певш класи СЛ1В (частини мови). В анпййськ1й MOBi до них вщносять 61 лын 1 сть сл1в, що несуть семантичне навантаження (гак зваш ocitoeni частини мови - Notional Parts of Speech)), а саме: а) шенники-, б) прикметники; в) CMiic.ioei д1еслова; г) чис.пвники, д) присл'гвники, е) питалыи займенники; ж) тдеилювалыи займенники; з) нрисвшш займенники в абсолютнш формк i) деяк1 неозначет займенники (every, each, much, many, little, few); й) допом1жт diccjioea, якщо вони вживаються у загалышх запытаннях, альтерна- тивних чи роздиювих запитаннях, або у скорочешй форм1 (contracted form) заперечних речень (isn't, doesn't), чи у стверджувальних фразах, що використовуються з метою тдтвердження рашше вже зазначеного, але все ще сумшвного факту (Не is a teacher already. Не has been abroad. T om can speak French. My sister does speak English fluently. В укра'шськш
Moei у такому раз1 вживаеться лексичний 3aci6 - додаеться слово дшсно, cnpaedi, ж (же), та на початку речення тощо).
Як правило, ненаголошеними у MOBi е неосновш частини мови (службов1 слова - Functional Parts of Speech), ям мають скорпне тшьки граматичне значения та входягь до складу форм сл1в чи синтаксичних конструкщй. До nie'i категорп слш вщносяться наступит. а) допомйнаи та модальт diccnoea\ б) дгсслова-зв'язки; в) приймепники; г) сполучники\ д) apmuK.ii; е) oco6oei; ж) npuceiuni та вказгвт займенники; з) частки.
Однак, службове слово може також отримати фразовий наголос. якщо мовець хоче спещально наголосити на цьому слов! з метою видшення важливостi його значения (хоча, по суп, це вже буде лог^чний наголос):
1. 'Приходьте до 'мене не ^до, | а 'гпеля занять.
2. She 'gave the 'book 'not to Jiim, | but to vme.
Як видно, в укра'шськш mobi, на в1дм1ну вщ анпййськоТ, зазвичай фразовий наголос мають вс! основш частини мови, до чого треба звикнути в англшськш.
48. Тема та рема фрази
Окр1м вир1знення важливих за с мислом сл1в у фраз1 та визначення комушкативного спрямування вщповщно'1 фрази, фразова мелодика встановлюе Micneреми - останнього видшеного слова (чи декшькох айв) фрази. В першу чергу рема фжсуе те нове, про що повщомлясться у фраз1.
Пщ ремою розум1ють акцентно-мелодично оформлену частину фрази або всю фразу, в якш виражаються найважлив1ш1 модальный та емоцшний аспекта шформацй, що повщомлясться у фразк Ьгтонагпйно оформлена рема може також передавати й уешяю ствзначення, наприклад: 1) My 'sister has returnedfrom the country (not from the south) - вв1чливе поправляння з iMnniKauiero контрасту). 2) My sister has re'turned from the vcountry (категорично ствердження щодо мюця, звщки сталося новернення). 3) My sister has returned from the, country (категоричне ствердження щодо факту здшенення дн повернення). 4) My,sister has returnedfrom the,country (вщповщь на перезапитання). В ycix наведених прикладах мовленнева ситуащя е pi зною.
Разом з тим за допомогою ттонаци' вичленовуються частини фрази, в яких исредаеться тема фрази, тобто факти, про яю вже згадувалися у бшьш великих мовленнсвих одиницях (у надфразовш гднос п, контекст!), в силу чого при виявлешпреми та теми фразу треба розглядати як невгд'смну складову надфразовог ednocmi). Неправильие лог1чне осмислення мовленнсвоУ ситуацн призводить до перегворення смислово! групи у без смислений вщргзок мовлення, в якому рема зсувасться у частину фрази, в якш повщомлясться тема, про що свщчить неправильно акнентно-мелоднчне оформления фрази, наприклад: 'How many _brothers have you? -1 have 'one чbother (заметь... чone,brother).
49. Семантична акцентуащя фрази nid час и звучания
Англшська акцентуащя, так само що й укра'шська, вважаеться силовою, або дипаличною, завдяки чому видшення у фраз1 акцентованих склад1в на фош неакцентованих вщбуваеться внаслщок збшьшення сили Ух вимовляння. Але англшська акцен гуащя вщр1зняеться в1д украшськоТ б1льшнм ступснем дипамтг та способом складоутворсння.
Ciyniiib вир1знення акцентованих склад1в в анпнйсыай фраз1 можуть бути р1зними в залежное™ вщ смислово!зпачимост1 cuie, яю вир1зняють:
1) емфатичпо акцептован! екчади у словах, яю вир1зняють задля емфази. утворюються за умови максимального зб1льшення м'язового напруження (у транскрипц1'1 вони позначаються подвпишм знаком наголосу ["]); 2) нееамфатично акцентоваш склади у словах вимовляються з меншим ступснем м'язового напруження (хоча значно силышие пор1вняно з укра'шською акцентуагцею (у транскриицп вона позначаеться yropi одинарним знаком наголосу [']); 3) частково акцентоваш склади у словах, що позначають вже BuiOMi факти, та яю частково втратили свою смислорозр1знювалъпу значимкть, утворюються з невеликим м'язовим напруженням (у транскрипцп вони позначаються одинарними знаками наголосу знизу [,]).
Вже зазначалося про тс, що в англшськш мов1, згщно правил фразового наголосу, класично виргзняють певш частини мови. Однак ел1д зауважити, що з метою емфази, щ правила можуть порушуватися, 1 фразовий наголос може бути поставлений на будь-яке слово у склад1 фрази (нав1ть артиюш): Jie has,done it. 'Give me va/the,book,,,pleasc. Правила фразового наголосу також порушуються, якщо слова, що е основними частинами мови, втрачають неемфатичну акцентуащю, залишаючись лише частково видшеними: Whom did you meet when you were returning home yesterday'? — I met 'professor Brown when I was returning,home yesterday. Як бачимо, у вщповщ1 слова returning, home та yesterday е лише частково акцентованими. Слова professor Brown як рема фрази (вщповщь на запитувану шформацно) стають осташими словами, видшеними за смислом.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
