Асимиляц1я (лат. assimilio - уподгбнення) - це змши, що вщбуваються внаслщок взаемоди артикуляци звукт, як1 належать до ojiHiei категорн.
Аналог1чно з акомодац1ею, асимилящя може бути також прогресивною й регресивною залежно вщ напряму асимшяцп, тобто вщ того, який звук впливае на який: вщповихно попередн1Й на наступний (бджола < бчола, Гандзя < Ганця; в англшських словах sandwich i grandmother пщ впливом [nj приголосна [d] зм!нюеться на [п], а потш зникае зовс1м, отже ['ssennwid3 > 'sasnwid3], а для нашого другого слова отримуемо для вимови [дгаептлдэ]), чи наступний звук впливае на попереднш (у чашщ /часцч/, безжурний /беж:урний/; у слов1 width i у словосполученш in them альвеолярш [d] i [п] стають зубними перед м1жзубними [0] i [д]).
При повнш асимшяцп один звук повшстю ототожнюеться з шшим: зшиток /шй:ток/, cupboard ['kApbed >'kAbed], less shy ['les'Jai > 'lejjai]; при частковш асимшяцп звук упод1бнюеться 1ншому лише за певною акустичною або артикуляцшною ознакою: просьба /прозьба/- асимшящя за дзв1нк1стю - глух1стю, а в англшськш сонанти [w, 1, г] частково оглушуються, якщо i'm передують силып myxi [р, t, k, s, f, 0], наприклад, у словах sweet [swi:t], place [gleis], try [trai], У pa3i npoMizicHoi асимиляци, коли асимильована приголосна перетворюеться на шший звук, що не зб!гаеться з асимшюючим звуком, як це вщбуваеться, наприклад, у слов1 gooseberry ['gozberi], де [s] у goose [gu:s] замшено на [z] пщ впливом [Ь] з berry [Ъегх], або у cnoei congress ['kDggras], де [п] замшений на [rj] внаслщок впливу [д].
OKpiM цього, можлива також взаемна (reciprocal/double) асимшящя, сутшсть яко'У стае зрозумшою вже з само!' назви цього виду асимшяцп: наприклад, в англшському слов1 quick [kwik] сонорна [w] е асимшьованою до глухого вибухового приголосного [к]. Явища прогресивноУ асимшяцп в укра'Унськш Moei вщбулися в npoueci вторичного розвитку мови. У сучаснш укра'Унськш Moei переважае регресивна асимшящя.
Багато асимшяцшних явищ колишшх част розвитку англшськоУ мови вже стали обов'язковими у сучаснш англшськш, причому вони можуть проявлятися, а можуть i не проявлятися в орфографп cjub. Змши звуюв, що вже сталися в словах в той чи шший перюд розвитку англшськоУ мови, називаються 1сторичними, наприклад orchard (ort + yard) - ['o:tjad > 'o:tJad]. У сучаснш англшськш MOBi обов'язков! асимшяцп е спец1алышми алофотчними eapianmaMU, типовими для мовлення HociiB мови. Використання неправильного алофона хоча i не е фонетичною помилкою, але спричиняе появу шоземного акценту, що ускладнюе розум1ння. Наприклад, у слов1 eighth шсля м1жзубних [0] i [9] мае вимовлятися зубний алофон альвеолярного [t], як у слов1 eight [citG]. Окр1м цього, icnye безл1ч широко поширених необов 'язкових асимшяцш, як1 головним чином зустр1чаються на.иежч'слш, що е ознакою швидкого або недбайливого мовлення. а тому Ух треба уникати мовцям на аудиторш (доповщачам, викладачам, промовцям тощо). Наприклад: ten minutes ['ten 'minits >'tem'minits], ten girls ['ten 'дз:1г >'tcr)'g3:lz].
П о з и ц i й н i 3 M i н и звук1в - це зм1ни, що залежать вщ наголосу (пор. вимову укра'Унського [е] в словоформах серп i серпй) та вщ Ух положения на початку чи в KiHui слова або складу, в закритому чи вщкритому склад i.
До найголовн1ших видозм{н (модиф1кац1й) звук1в у систем! вокашзму (голосних) належать 1) акомодащя голосних (пристосування голосних до cyciflHix приголосних), 2)редукщя голосних (змши ненаго- лошених голосних щодо тривалосп, 1нтенсивност1, якост1), 3) вокальна асимшяц1я (шакшс вокальна гармоп/я або гармоншна асимшящя)-, 4) елЫя/спрощен}1Я (elision/deletion) голосних (повна втрата голосних звуюв, як у); у систем! консонантизму (приголосних) - це 1) акомодащя приголосних (пристосування приголосних до сусщшх голосних), 2) асимыящя приголосних (упод1блення приголосних у трупах приголосних), 3) ел131я/спрощення приголосних.
Ми з вами зупинимося поки що лише на окремих найважлив1ших випадках можливих модифжацн англшських фонем.
20. Редукщя голосних
Як вщомо, найменшою одиницею усного мовлення, яка може бути наголошеною, е склад. Отже, необхщно розргзняти склади "наголошеш", тобто видшеш певною силою гучност!, та склади "ненаголошеш" - не видшеш таким чином. Голост звуки наголошених склад1в вщзначаються максимальною ясн!стю та в1дчуттстю звучания.
Явище послабления вимови шнаголошено'1 голосноГ внаслгдок послабления м 'язово\' напруженостг оргамв мовлення чи скорочення тривалост! звучания називасться редукцию голосного звука.
Редукщя голосних е!сторичним явищем, i вона в!ддзеркалюе процеси граматичних i лексичних змт у словах.
Скорочення тривалостi звучания голосно! називасться к'тькшюю редукшею. вона може бути частковою (me [mi: - mi' - mi]) i поеною (шакше це явище ще називаеться елщао (elision) голосних, а також нульовою редукщсю), коли ленаголошений голосний взагал) "випадае" у bhmobi (наприклад, ненаголошений голосний шсля голосно'! пщ наголосом майже завжди випадае перед сонорними приголосними 1, ш, п: lesso/т ['les(a)n], ореи ['аор(э)п], pencil ['pens(i)l], cotton ['kDt(a)n].
Bmpama 4imKocmi тембру голосно! називаеться якгсною редукщсю. Сутшсть ятсноТ редукци полягае в тому, що ненаголошеш голосш, втративши напружешсть. утворюються при нейтральному або близькому до нейтрального положения мовних оргашв, унаслщок чого змшюються якшп характеристики цих голосних звуюв ([send - and], am [am - am], can [kaen - kan].
Добре вщомо, що голосна у «енаголошенш позици сприймаеться як правило як дуже коротка, слабка та неч!тко. //енаголошеш склади в англшськш загалом асощюються з голосними центрального ряду чи редуцентралпзованою як/стю фонем [a], [i], [о] (останнш звук часто у cycj)iKci -ful), а також дифтонпв [ai], (эо], або ж з силабуючими приголосними: before [bi'fo:], 'useful ['ju:sfol], 'beautiful ['bju:tifolj, 'sudden ['sAd(a)n], tomato [ta'ma:tau], 'exercise [eksasaiz],
Киоъюсна редукщя довгих монофтонгов помггно виражена у слабких формах р1зних службових ошв (прийменники, сполучники, артиклО, нашвслужбових i модалышх д1ешпв, займенниюв (особових, присвшних, деяких неозначених), а також (рщше) - у словах, що належать до основних частин мови. як i займенники.
Суттеве скорочення тривалост! довгих голосних позначаеться за допомогою одше!' крапки (зам1сть звичайних двох). Так, наприклад, редуковаш форми сл1в you [ju:], do [du:], be [bi:], she [[i:] будуть транскрибуватися вщповщно як [ju ], [du ], [bl'] та [Jr],
У реальному мовленш кшьюсна i якюна редукцп' виявляються одночасно, бшьше того, вважають, що ягасна редукщя е безпосередшм наслщком кшьюсноТ редукцп.
Визнаючи факт юнування в укра'шськш Moei редукцп н енаголо- шених голосних, слщ одразу ж пщкреслити, що яскравого вияву вона не мае, оскшьки укра'шськш фонетичнш систем! не властив1 голосш неповного творения (характерш, зокрема, для ненаголошеного вокал1зму росшсько!" мови). В загальному випадку редукцп' в укра'шськш Moei ненаголошеш голосн1 прагнуть зайняти центральне (тобто нейтральней положения. При цьому, як i в англшськш, задш голосш просуваються наперед, передш - назад, висою - вниз, низью - вгору.
21. УЫчешсть голосних
УЫчешсть е явищем, типовим для англшських голосних, в укра'шськш цього немае. Ус'пений голосний звук виникас у позици коротко i голосно!' nid наголосом перед приголосною. коли шеля артикуляцп короткого голосного треба одразу ж переходите до артикуляцп наступного приголосного. Стушнь ус1ченост! голосного заложить вщ виду наступного приголосного: перед силъними глухими приголосними юлосна звучить бг'льш в1дчутно. ашж перед слабкою дзвшкою приголосною чи перед сонорною: Bci довп приголосн1 е неуаченими. Хоча недогримання у вимов1 ус1ченоеп голосних немае фонолопчного значения (тобто не перешкоджае комушкацп), проте про це явище нсобхщно пам'ятати, оскшьки Bci укратсьт голосш е /л уЫченими.
Причому головна увага повинна звертатися не на тривалють звучания голосно!, а на nepexid вщ артикулювання голосно'1 до артикулювання наступно! приголосног, отже можна вважати, що кордон складоподшу у словах на зразок 'body ['bDd/i], 'seven [sev/(a)n], 'guiny [gin/i], 'better f'bet/э], 'matter ['maet/э] проходить не мок наголошеною голосною та наступним приголосним, а по самш приголоснш.
Наведемо ще декшька приклад1в на англшськ1 уачеш голосш: ['tedi] Teddy, ['tenis] tennis, ['mem] many, [splendid] splendid, ['taidi] tidy, ['taini] tiny, ['Jaini] shiny, ['taipist] typist, fdefmit] definite, [in'finitiv] infinitive, [intend] intend.
22. Елтя голосних
Ел1з1я - це явище повно! втрати звуков, як голосних, так i приголосних, що часто зустр1чаеться в англшськш. Як правило, ел1з1я е мш1мальною у пов1льному акуратному мовленш i максимально проявляеться у швидкому неакуратному розмовному мовленш.
Ел1зы може бути як у середин! сл!в, так i на кордош огив: phonetics [fnetiks], fountain ['faontn], 'symphony ['simfni].
23. Асимтяц1я (адаптащя) приголосних
Асимишщя приголосних. тобто i'x тенденщя до упод!бнення одна однш за певними ознаками артикуляци, спричинюе вщхилення вщ класичного артикулювання приголосного, а, отже, i до появи у вимов1 змш(и) внаслщок використання заметь основного алофона якогось з eapianmie uiei приголосно! фонеми. Асимшяц1я приголосних, як i голосних, може бути поеною (повне упод1бнення приголосних, як у horse-shoe ['hD:JJu:]), частковою (приголосш упод1бнюються лише за деякими ознаками приголосних фонем, як у please [pli:z], де повшстю дзвшка сонорна приголосна [I] пщ впливом сусщньо! глухо! приголосно! [р] стае частково приглушеним вар1антом основно! фонеми ') i пром1жною (асимшьований звук змшюеться на шший, але не зб1гаеться з асимшюючим приголосним, як у gooseberry ['gu:zbsri] на вщмшу вщ goose [gu:s] внаслщок впливу дзвшкого приголосного [Ь] глухий приголосний [sj на початку складного слова перетворюеться у вимов!
також на дзвшкий. але не на початковий приголосний [Ь], з якого починаеться вимова окремо взятого другого кореня цього складного слова - berry [Ъеп].
В англшськш MOBi можна говорите про асимшяцп приголосних, що впливають на наступне:
1) а) мюце артикуляцп; б) мюце артикуляцп' та на активний орган мовлення одночасно;
2) cnoci6 артикулювання (cnoci6 продукування шуму);
3) роботу голосових зв'язок i силу артикулювання;
4) положения 176;
5) положения м'ягкого пщнебшня (малого язичка чи увули).
23.1. Асимшящя, що впливае на мгсце артикуляцп i/чи на артикулюючий орган. Внаслщок асимшяцп можуть вщбуватися таю змши в артикулюванш приголосних.
1. У сполученнях альвеолярна [t], [d], [n], [1] + м'\жзубна [9[/[9[ у межах одного слова чи на стеку айв альвеолярний приголосний стае зубтш (тобто втрачае альвеоляршсть) (часткова регресивна асимшящя). Пор1вняйте: [elt] eight - [elt9] eighth; ['Saet i:vnir)] 'that ^evening - ['daet 40i:m] 'that vtheme; [jalt It] v Write it. - ['rait ^6ls] 'Write _this.
Якщо будь-яка пара вищезазначених альвеолярних фонем зустрь часться пщряд перед м1жзубними [9] чи [9], то для вимови обох альвеолярних фонем використовуються гхзубш алофони. Наприклад: [and ai] and J - [and %6ei] and x they; [|i\ sauld it] She jold it. - [Ji\ saold 6set] She sold that; [hi- spelt It] He spelt j/.- [hi" ч felt dast] He felt that.
2. Шсля альвеолярних приголосних звуюв [9] чи [9[ заальвео- лярний [г] змшюеться на свш альвеолярний BapiaHT: [tri:] tree - [Ori:] three; [and 4raendl] and Randle - [wi5 vraendl] with Randle.
3. Fnyxi проривш фонеми [p], [t[, [k] майже втрачають свою acnipamopnicmb п1сля фрикативного (щшинного) [s[: [ku:l] cool - [sku:l] school; [pa:k] park - [spa:k] spark.
4. Усередиш слова та на мeжi, якщо м1ж цими словами не мае паузи, перед голосною чи перед сонорним [j] замють темного (твердого) вар1анта англшськоТ фонеми [1] вимовляеться свтлий (м'який) BapiaHT: [tel] tell - ['tel'io] telling; [fait]./z7e - [l'aif] life.
5. Усередиш слова приголосш, що передують англшськш губно- £убшй сонорнш фонем1 [w], стають лaбiaчiзoвaнuмu: [del] dell - [dwel] dwell; [kik] kick - [kwik] quick. Jla6iajii3auii англ1йських приголосних не вщбуваеться перед фонемою [w], якщо остання входить до складу ijtiuwo слова: [dwel] dwell - ['n:d _wel] 'read jvell.
6. Англшсью фонеми [m], [n], [1] мають BapiaHTH ршю! тривалостг. Довп або нашвдовп алофони цих фонем звучать, якщо Ti стоять: а) у ктщ окремого слова: б) у Kimfi смислово! групи: 3) перед дзвткими приголосними, пор1Вняйте: di:m] deem - [dim:] dim, ['wDt a 6ei ^bildirj] What are they building? - ['wDt wil Sei4bil:d] What will they build?
7. Англшськгздальвсолярш [sj i [z] перед фрикативного (щшинною) [f] зазнають лшног'регресивно! асимшяшТ: ['ho:JJu:] horse-shoe, [diJjDp] this чshop, [ dAj/i:] Does she?
8. В африкативних (з1мкнено-щшинних) сполученнях звуюв [t+j] i [d + j] усередиш одного слова чи на меяа р1зних сл1в, що йдуть одне за одним у швидкому розмовному мовленш може вщбуватися наступна (неповна регресивна асимшящя):
а) приголосна [t] приглушуе [j], внаслщок чого приглушена [j] набувае перед ньоязиково! коартикуляци i, таким чином, змшюеться на [If]: congratulate [kan'gretjuleit] > [kan'gretyoleit], don't you ['daont jo] > ['daunlfu], can 'tyou ['ka:nt jo] > fkcrntfo];
б) приголосна [d] гад впливом [j], що зникае, набувае передньоязиково! коартикуляци i змшюеться на [<1з]: did you ['did jo] > ['dld3o], could you ['kod jo] > ['kud3o], What did you say? ['wDt did jo vsei] > [ wDt dld30 vsei], education [adjo'keiJ(9)n] > [ad3o'keiJ(a)n], to graduate [graedjueit] > [graed3ueit].
3 розглянутих приклад!в може скластися враження, що головним чином асимшяцп' зазнають альвеолярш проривш приголосш. Але це не так. HocoBi (назальш) приголосш е не менш залежними вщ асимшяцп. Мюце артикуляци носового приголосного визначаеться наступним за ним приголосним. Наприклад, у слов! cent звук [n] е альвеолярним, як i шсля голосно! у cjiobi net, але, як ми вже зазначали, перед м1жзубним [0] у seventh [п] вже вимовляеться у форм1 свого зубного алофона. G ще й шип випадки асимшяцп носовшс приголосних.
Асимшящя приголосних дуже поширена в у к р а! н с ь к i й mobi. Вщповщно до напряму дп розрвняють прогресивну i регресивну асимшяци. Останнш р1зновид фонетичних змш переважае в украшськш mobi.
Наслщком асимшяцп можуть бути два типи змш: модифкащя фонем i чергування фонем. Як модифтащя фонем квал1фжуеться часткове оглушения дзвшких приголосних перед наступпими глухими, наприклад: [розпйска] розпйска, [кладка] кладка, [дубки] дубкй.
Прогресивна асимшящя приголосних не поширена в укра'шськш Moei. К можна прошюструвати таким явищем, як виникнення призвуку [ц] у приголосному [т] пщ впливом попереднього свистячого [с]: [радтсти'Ч'] padicmb, [вчстц'] eicmb, [стц'на] cmind.
23.2. Асимшящя, що впливае на cnoci6 артикулювання.
Внаслщок асимшяцп змшюеться cnoci6 артикулювання англшських приголосних, зокрема, вщбуваеться таке:
1) Втрата вибуху. Якщо в межах одного слова чи на меж1 cnie flBi проривних приголосних фонеми [р, b, t, d, k, g] передують шшш проривнщ приголосшй або африкат1 [t[, d3l, то щ проривт вимовляються безвибухово (часткова регресивна асимшящя), тобто проривш втрачають свою "вибуховють", пор1вняйте: [peipa] paper - [aepf] apt, [greit] great - ['greit JrAbl] 'great trouble; [sold] old - ['glaed ta ^si: jo] 'glad to jee you.
2) Носовий вибух. У межах одного слова чи на меж1 слт HOCPBi вибухов1 вар1анти англшських проривних приголосних фонем [р, b, t, d, k, g] вживаються перед носовими сонантами [ш, п]. Стаеться так через те, що для вщтворення носового приголосного у той момент, коли увула (м'ягке пщнебшня або малий язичок) опускаеться, щоб вщтворився носовий приголосний, струм повггря прориваеться назовш через носову порожнину (частковарегресивна асимшящя), пор1вняйте: [vhelp as] Jielp
us. - [vhelp mi'] Help me.; ['da:ka] darker - ['da:knis] darkness.
3) Бокоеий вибух. У сполученнях альвеолярних проривних фонем [t, d] з боковою сонорною приголосною фонемою [1] замють вибуху в Micni зшкнения проривних (язик + альвеоли) вщбуваеться бокоеий вибух внаслщок змши способу шумотворення (частковарегресивна асимшяц1я), мор1вняйте: [taim] time ~ [lit/] little; [ta'bu:] taboo - ['teib/] table.
4) Якщо щшинна шумова фрикативна [v] або проривна шумова [t[ опиняеться перед згмкненою носовою сонантною приголосною фонемою [ш[ на меж1 сл!в м!ж словом те та give/let, у швидкому мовленш в останшх можлива асимшящя, що упод1бнюе [v[/[t] до [ш[: 4g/ve те [xgim ml], Jet те [Jem mi]
23.3. Асимшящя, що впливае на голосов1 зв'язки та на силу артикуляци. Внаслщок асимшяцп, що впливае на голосов! зв'язки, можуть вщбуватися таю змши eapiaHTie фонем. Яскрав1 приклади
регресивно"! асимшящя сильних глухих або слабких дзвшких фонем - слова newspaper [nju:s^eipa] < news + gaper [nju:s + дегрэ] i 'gooseberry ['gu.zbari] < goose + berry [gu:s + feeri]. Часто такий вид асимшяцп зустр^чаеться в оказюнальному розмовному мовленш: 'five %>ast ч two ['faif pa:s vtu:], have to чdo it [haf /э ^du: it]. Найчастше при цьому асимшюють дзвшки слабю фрикативш (щшинш) приголосш [v, z] до початково'1 глухо! сильно!' приголосно!' наступного слова. зокрема, найбшьш типово таке для граматичних форм ([z] в has, does, is змшюеться на [s], a [v] в of, have змшюеться на [f]):
|
Змша [V] > [f]
Змша [z] > [S] She'sfive, [fi s jfaiv] |
You've jpoiled it. [jof vspoild it]
|
'Does P_aul fsay that? ['cIas,sei Saet] Of course, [of 4&o:s] 'Jane has '£ine hair. ['(^зет has'/ainlxa]
У riponeci оволод!ння правильною фонетикою англшсько! мови необхщно пам'ятати, що в укра'!нськ!й MOBi асим!ляц!я приголосних за типом дзвжкий/глухий е дуже поширеною. особливо часто зустр1чаеться позицшне приглушения ктцевих дзвшких приголосних: абсолютний [ап^олютний], клуб [клуп], сшг [сшх], мороз [морос]. Варто слщкувати за тим, щоб за тершею не переносити це явище в англшську, як наприклад, у словосполученнях i виразах типу black dog, gets йагк, much better, Let's go.
23.4. Асимшящя, що впливае на положения губ. Додатков! лаб!ал1зоват вар1анти фонем [k], [1J, [t], [s[ тощо пщ впливом передуючого губно-губного сонорного [w[: quick [kwik], swim [swim], language ['laerjgwidj], twenty ['twenti],
23.5 Асимшящя, що впливае на положения маленького язичка. Вщбуваеться, коли uocoei приголосн! впливають на /«?носов! приголосн! (див. вище приклади словосполучень let те, give те), а також у ситуаци, що мае мюце у словах sandwich ['saenwitf], grandmother ['дгаеп^тлЗэ], kindness ['kainnis], де приголосний [d[, передуючи [n] змшюеться сам на [n[, a noriM i зовс!м зникае.
Слщ зауважити, що у слов! handkerchief^ haerjkatfhf] вщбуваеться складн!ший випадок асимшяцп": пщ впливом [п] приголосний [d] зм!нюеться на [n] i по-пм зникае. Залишений [п], у свою чергу, пщ впливом
|к| змшюеться також, перетворюючись уже на [ijj. Отже, маемо асимшящю, що впливае на мовленневий орган та на Micue артикуляци.
Важливо пам'ятати про те, що розглянут1 алофошчш eapianii реал1зацн англшських фонем визнаються нормами нормативной вимови (.Received Pronunciation) обов'язковими та усталеними для вах члешв мовноУ спшьноти. незалежно вщ стилю мовлення. Звичайно, е природним, що Bci звуков! адаптаци е бшьш типовим явищем для розмовного мовлення. шж для офщшного. Проте цей факт е вже питаниям стилю, а не TQ4HOCTi вимови. У »е офщшному оказюн&чьному (випадковому) спшкуванш асимшящя можлива для альвеолярных проривних [t], [d] перед шшою прорывною на меж1 сл1в. наприклад: 'that jjlace ['Зэер pleis] - 'hard problem ['ha:b чргоЫэт]; 'that book ['дгер ^bok] - 'hard blow ['ha.b vblau]; 'that^kind ['рагк ч kaind -'hard vcase [ ha:g 4kers]; 'that golfer ['ржк vgDlfe] - 'hard ^ground ['ha:g ^graund]. У цих прикладах [t] залишаеться глухим приголосним, a [d], вщповщно, залишаеться дзвтким приголосним, але общдо вони змшюють свою артикулящю зпдно з артикуляшею наступноУ проривноУ. Вщзначаемо. що асимшящя цього типу не поширюеться на велярш (задньоязиковО [к], [д]. Альвеолярш [s], [z] i [t], [d], передуючи палатальнш приголоенш [j], асимшюють у неофщшному оказюнальному мовленш частше, шж у повшьному акуратному мовленш. до палатально-альвеолярних [J], [3], ИзЬ наприклад:Уасе your Jriend ['feij ja ^frend], on ^duly [Dn vd3u:tl], 'can't you do ut ['ka:n tj"a du: it], as you Jike it [33 ju Jaik it].
24. ПалаталЬащя приголосних
Палатал1зац1я (palatalisation) (або пом 'якшення приголосних) - це явище пом 'якшення приголосного у вимов1 внаслщок шдняття передньоУчи середньоУспиики язика до твердого шднебшня на додаток до основной артикуляци' вщповщного приголосного. Палатал1защя е типовою для украУнськоУ мови. Зазначена додаткова артикуляшя наближаеться до артикуляци украУнського голосного [i], Коли до основно'У артикуляшУ приголосних ириеднуеться /-под1бна додаткова артикуляция, то об'ем ротового резонатора помггно зменшуеться i власный тон приголосного пшвищуеться.
Залежно вщ eidcymnocmi чи наявнос-mi роботи передньоУ чи серслньоУ спинки язика приголосш в украУнськш MOBi подшяються на meepdi та м'якi. У бшыиосгп тверд1 й м'яю приголосш утворюють eidnocni пари, наприклад: [д] - [дь], [з] - [зь] тощо.
Англшським приголосним фонемам палатал1защя н евластива. окр1м двох - [J] i [3]. Вщсутшсть палатал1зацп в англшськш MOBi пояснюеться такими причинами: 1) англшська яере<)ньоязикова голосна [i:] не така закрыта, як украТ'нська [i], тобто передня спинка язика пщшмаеться не так високо до твердого пщнебшня: 2) англшсью переднъояткот приголосш - ашкальш: ашкальнс положения кшчика язика не дозволяе середнш частит спинки язика пщшматися до твердого пшнебшня: украУнсью передньоязикст приголосн! - дорсальнк дорсальне положения язика тягне за собою пщняття передньо1' частини сгшнки язика до твердого пшнебшня: 3) англшська приголосна фонема прысднуеться до наступноТ голосноУ в момент рекурсп. а не в момент витримки щеУ прыголосно'1, як в укра'шськш. В англшськш MOBi тшьки- но закшчивши вимовляння прыголосного, слщ одразу ж переходити до артикуляцп наступного голосного звука. Через це в англшськш eci приголосш перед [i:] е твердим и: [i:], [mi:], [fl:], [vi:], [Ji:], [31:].
Палатал1зац1я в укра'Унськш е см и с// <? р о з р i з н ю в а л ь н о ю ознакою - вщпов1дн1 yKpai'HCbKi м'як! та тверд1 приголосн! являють собою dei нсзалсжгн фонеми. а не алофони odnic'i фонеми: мыв-Mie.
25. Астращя приголосних
Англшсью глух1 з1мкнен! приголосн! [р], [tj, [к] вимовляються з придихом (або астращею). Це додатковый шум, схожий на легкий видих, який продукуеться в момент переходу вщ. артикулящУ прыголосного до артикулящУ голосного. Асшроваш приголосш вимовляються з бшьш енергшним напором повггряного струменя. Придих особливо сильно вщчуваеться перед довгим наголошеним голосным i дыфтонгом ([pjj.z] pea_s), слабше перед короткою чи не наголошеною голосною ([pit] pit, ['ka:plt] 'carpet) i не icHye у звукосполученн1 з nonepedniM приголосним [s] або наступним приголосним [1] ([spi:k] speak, [pli:z] please).
В украУнськ1й Moei явиша придиху (астрацп) немае.
26. ЕлЫя приголосних
Повна втрата приголосноУ у швидкому розмовному англшському мовленш може вщбуватися в наетупних випадках.
1) Широко поширеною е втрата [hj в особових та присвшних чяйменниках he, his, her, him та у формах допом)жного дкслова have, has had, наприклад 'What has she _done? ['wDt az Ji' ^dAn].
2) Тенденщя до втрати [1] мае Micue, якщо Уй передуе [о:], наприклад: 'always ['o:lweiz]> ['o:wiz], already [o:l'redi] > [o:'redi], all right [o.-l'rait] > fo:'rait],
3) Часто у звукосполученш пропускаються альвеолярт вибухов1 npHrojiocHi, якщо шсля цього звукосполученням стоУть приголосний звук: next day ['neks vdei], just one ['d3AS 4WAn], mashed potatoes ['maej pa teitauz], Якщо ж наступний звук е голосним. вщповщний приголосний збершаеться. наприклад: first of ^all ['fa:s av vo:l],
У швидкому мовленш можуть пропускатися иш склади: 'library ['laibri], 'literary [Чип].
27. HiMi приголосш
Прикладами Вторично! ел1зп приголосних е так зваш "nwi npuzojiocni" ("mute consonants"), коли приголосш л1тери не вимовляються (не читаються), але залишаються в орфографи ошв за усталеною традищею. Зокрема, серед основних випадк1в явища шмо'У приголосноУ е наступи!: 1) лпера b у сполученш bt: debt [det], debtor ['deta], indebtedness [in'detidms]), indebted [in'detid], doubt [daot]; 2) лпера b у сполученш mb: comb [kaom], climb [klaim], limb [lim] (але limber flimba], limbo ['limbau]), lamb [lasm], dumb [dAm], tomb [tu:m], bomb [baom], numb [плш], womb [wu:m], crumb [сглш].plumb [р1лт]; 3) -'i'rcpa c: muscle [mAsl]; 4) литера d. handkerchief ['haeijkatj"i:f], Wednesday I'wenzdi], sandwich ['sasnwif/-wid3]; 5) л1тера g, як правило, не, вимовляеться (а передуюча йому голосна читаеться за правилом вЮкритого складу): а) у сполученш gn на початку i в юнш cnoB&foreign [ fDran], gnaw [no:], sign [sain], champagne [[am'pein] (але signify [ sigmfai], significant [sig'nifikant], significance [sig'nifikans]); gnome [пэот],£ли [nu:]; б) у сполученш з gh (igh, tigh, ough) в кшщ слова чи перед t, причому л1тера h не вимовляеться також: sigh [sai], eight [eit], high [hai], height [halt], weight [weit]; в) у сполученш gm у словах греиького походження paradigm ['ргсreclaim], diaphragm ['daiafrasm], phlegm [flern]; 6) JiiTepa/: Christmas ['krismas\often [Dfn] (AmE: [Dftan]), soften [sDfn]; 7) прикшцев1 сполучення -stle i -sten вимовляються вщповщно [si] i [sn]: whistle [wisl], castle [ka:sl]. fasten [fa:sn], listen [lisn]; 8) л1тера h, як правило не вимовляеться: а) на початку слова у сполученш gh: ghost [gaust],^Ae«o['getau]; б) у сполученш rh на початку слова: rhyme [raim], rhythm [rldm]; в) у позицп теля л1тери х: exhaust [ig'zDst], exhibition [,egzi'bij(a)n], exhilarate [ig'zilareit]; г) у сполученш wh перед yciMa голосними. OKpiM о на початку слова: what [wDt], when [wen], while [wail], why [wai]; в ycix шших випадках wh- на початку слова вимовляеться як [w]: where [wea], whip [wip] (Деяк1 носп ненормовано вимовляють це сполучення [hw-], особливо це типово на niBHoni Англп, у Шотландп та у багатьоУ штатах США; д) не вимовляеться вона на початку деяких сл!в французького походження: heir(ess) [ea(ris)], honest [bmst], honour [ona], hour [aua]; 9) л1тера к не вимовляеться у сполученш кп на початку слова: know [паи], knife [naif], knitting ['nitig]; 10) л1тера l не вимовляеться у сполученнях alf alk, aim, alv, oik, ould: half[ha:f], talk [to:k], balm [ba:m], halves [ha:vz], folk [faok]; calm [ka:m], palm [pa:m], chalk [fo:k], could [kod], would [wud], should [Jud], salman [saeman]; 11) л1тера m не читаеться на початку слова у сполученш тп: mnemonic(al) [ni'mDnik(a)l]; 12) л1тера п не вимовляеться у кшпевому сполученн1 тп: autumn [o:tam], column ['kDlam], damn [daem], condemn [kan'dem], hymn [him]; 13) лггераp не вимовляеться в початков!й позици у сполученнях рп, ps, pt: pneumonia [nju'.'mDnia], pseudomyn ['sju:damm], Ptolemy ['tDlami], pneumatics [nju:'maetiks], psychology [sai'kDlDd3i], psychiatrist [sai'kDlDd3lst], pterodactyl [.tera'dasktil]; 14) л1тера г не вимовляеться у таких положениях: а) у кшщ слова, якщо дал! немае слова з початковим голосним звуком, яке було б в1ддшене вщ цього слова паузою: monitor fmDnita] (але monitor of the system [-tar av-], earache ['iareik], mother-in-law ['тлбэпп1э:]); б) у д1есловах, що зак1нчуються на -ered, вимовляеться [-ad]: wondered ['wAndad], bothered ['bDdad]; 15) л1тера w не вимовляеться у таких сполученнях: а) ит на початку слова: wrong [гоц], wrangler [rasijgla], write[r&it.], wrap [rap]; 6) wh перед л1терою о, незалежно вщ того, який голосний звук та представляе: who [hui], whoop [huip], whole [haul]; 16) лггера p. cupboard f'kAbad],
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |