При вимовлянш фонеми [J] (рис. 39) м1ж передньою спинкою язика та задшм скатом альвеол утворюеться щшина бшыи широка. шж для вимови звука [sj. Повпряний струмшь проходить через щшину бигьш розсЫним струменем, i артикуляц1я фонеми [J] менш напружена, шж артикуляц!я фонеми [s].
М'якклъ фонеми Ц] обумовлена тим, що одночасно з утворенням щшини м1ж передньою частиною язика та альвеолами середня частина язика пщшмаеться до твердого п1днебтня та створюе другий uiyMomeipnuu фокус. Вважаеться, що фонема Ц] (так само як i фонеми [f, 0, s, h]), е тривалою фонемою. Особливо це добре помшю у юнцг слова. Зазвичай, при вимовлянш англшсько1 фонеми Ц] губи трохи лаб!ал1зоваш та випнутк
Англшська фонема [J] вщр1зняеться вщ укра'шськоУ meepdoi фонеми [ш] м'яюстю. При вимовлянш укра'шськоУ фонеми [ш] задня спинка язика пщшмаеться до твердого пщнебшня, а середня частина язика мае форму западини. Англшський звук [/] м 'якший вщ украшського [ш], але твердший eid украшського [шь] (оскшьки в останньому випадку середня спинка язика пщшмаеться до твердого пщнебшня вище, шж для артикуляцп англшського приголосного [J]). Англшська фонема [J] - це щось середне м1ж ними.
Вправа 40.
ftf-dij majJ-smffiJ" Jr: -Jin [и: -fad fai-fam Jift-Jrift
wiJ-wdJ laej-splasj кгл[-Ьгл[ Ji:p-Jip Jo:t- jDt Jeim-Jeiv Jaeok-Jiogl
frej-traej kaej-ga:/ krsj-braej Ji:t-Ji:6 ]b:n-jDn Jaud-Jaot sirjk-Jra-qk
[бэ 'preja av tok seijn]
['frej 'eariz isenjial fa 5a 'pearents vhel0]
Рис. 39. Артикуляц1я англмських приголосних фонем Ц] та [3] |
[J] [3] |
Ifi iz 'not a'Jermd av ha" 'laif av jAk/ari]
Основний вштшок фонеми [3] - передньоязиковий альвеолярно- аткальний щшинний (фрикативный) короткий ленисний (слабкий) дзвшкий приголосний звук з другим середнш фокусом.
Щодо eidnocHo'i частотност! уживання, фонема [3] займае останне мюце - 0,1%. Надзвичайно низьке функцюнальне навантаження фонеми 1з1 пояснюеться н обмеженою дистрибушею: 1) [3] не зустр1чаеться на початку: 2) у ктцевому положенш фонема [3] може замшюватися звуком [<1з]; 3) усередиш слова фонема [3] може замшюватися звуком [/]. У ктщ слова звук [3] зустр1чаеться у словах, пор!вняно недавно запозичених з французько'1 мови, наприклад: garage [даг'гссзМ'дгеп^з], rouge [ги:з], prestige [presti:3].
Цдкаво зазначити, що хоча минуло вже кшька столггь вщтод1, як звук [3] увшшов до складу англшсьюн звуково'1 системи, англшська графЫа до цього часу не мае окремоТ лггери, i навт буквосполучення. для позначення цього звука. Бшышсть сл1в, що мають у своему склад1 цей звук, е французького походження i збер1гають французьку орфограф1ю. Коли виникае потреба записати слово з шшо'1 мови (наприклад з укршнсько!), у склад1 якого е звук [3], англшщ передають вказаний звук через буквосполучення zh, наприклад: Zhmerynka.
За загальним звучаниям англшська фонема [3] схожа на украшську фонему [ж] у слов1 жир, якщо прочитати його 3i звуком [i], а не [и]. Однак англшський [3] твердший вщ украшського палатал1зованого [ж] у слов1 жюр1, тому що середня спинка язика при вимов1 [ж] пщнята до твердого пщнебшня више. шж при вимов1 [з].
|
Вправа 41.
'теза - '1езэ
'р1езэ - 'tre33 Ыэ'топз - 'ju: зоак
['i:t at,р1еза | 'dr [a 'fea 'divi3n
Вправа 42.
JJJJ-зззз
si: - Ji: - si: - Ji: Jip-Ji:p
Jed - Jeik - Jain - Jaot
'vi3n - di'vi3n di'si3n - prison 'vi3oal - 1лд'зоэпеИ
k wifl чшеза] hiz tre3a]
Ш - [3]
dij kaej 'neijn
wij dasj 'faejn
fij naej 'sejn
'finij smaej 'mijn
i'lu:3n- di'lu:3n iks'klu:3n - xn'klu^n 'li:3n - 'kaemufla:3
3i: Vi3n
bei3 di'si3n
'maesa:3 di'vi3r)
'3a:nda:m m'vei3n
36-37. Фонеми [0]-[d]
Рис. 40. Артикуляц'т англшських приголосних фонем [в] та [3] |
Основний BiirriHOK фонеми [0] - передньоязиковий аткальний м1жзубний пласкощшинний фрикативный фортисний (сильний) довгий глухий приголосний звук.
В укра'шськш Moei не icHye аналога цього англшського звука. При вимовлянш фонеми [0] (рис. 40) язик розпластаний та напружений. а кшчик язика розташований мкнс передшми верхшми та нижшми зубами, утворюючи вузьку пласку шшину м1ж р1жучим краем верхшх зуб1в та поверхнею переднього краю языка. У цю щшину продуваеться повггря, в наел шок чого продукуеться глухий звук [0]. Положения губ залежить вщ сусщшх по вщношенню до звука [0] звуюв: губи розтягнут1 або нейтралъш у словах типу theme [0iim], health [helG] i лаб1ал1зоваш у словах типу thought [0oit], truth [tru:0].
Вправа 43.
600 - fff e-f-e-f |
060i:m 000ik 'mxGik '0ikit 0eft |
bo:0 fei000 |
O00ai - fai 099i:f-fi: 000i:fff 0i:f |
po:000 ho:000 mao009 Ш1000 |
0ein -9in |
Вправа 44.
tri: - 0ri: eit - eit0 tu: 8 - ti: 0 de0 - de0s
tnl - 0nl 'sev(a)n - 'sevanO mi0 - smi0 smx0 - srra0s tred - 0red ten - ten0 mD0 - kiD0 dep0 - dep0s
['плбщ laik Ju:9]
(juv 0rAst бэ '9it] inta mai Graut] ['ma:0s 'laiks 'плвщ onv3:9]
Основний вщтшок фонеми [5] - передньоязиковий аткальний мгжзубний пласкощшинний фрикативний ленисний (сладкий) короткий дзвшкий приголосний звук.
В укра'шськш MOBi не icHye аналога цього англшського звука. Фонема [5] е слабкою короткою дзвшкою парою фонеми [9], а тому артикулюеться майже так само, як фонема |9] (рис. 40), але (на вщмшу вщ артикуляцп фонеми [9]) при цьому ми додаемо ще й голос (вШрують голосов! зв'язки), внаслщок чого продукуеться дзвшкий звук [Э]. Положения губ при артикулюванш дтш1ськотом1жзубного приголосного [б] також залежить вщ сусшшх по вщношенню до нього звуюв: губи розтягнугп1 у словах типу thee [Зк] та округлеш у словах типу sooth |>шЗ], booth [ЬшЭ].
|
Вправа 45.
633i:z б - беп
ju:9-ju:3z ri:0-ri:3z praiz-si:3 |
333ei 3 - Зеш
daoz - 3aoz daen - Заеп 3am'selvz-ri:3
3<en 3ain
tru:0 - tru:3z klD0 - klao6z bi'trao6-wi3'aot
'hi:3n
wid'stcend
bu:3-bu:z dai-3ai klao6-klaoz dam-3ain |
'o:13ao
За 'ne3alandz
'дагЗэ
'ri3m
|
[6ei 'Gaenkt 6a 'ju:3z fa 3a '9ri: /i:dz | 3ei sgs3ad]
['briri За jiasokatjrf | and 'haeg it on За,strig | атлг) 3i 'лЗа 40ii]z]
['3is iz За 'seim ^0ir) | az 43aet]
|
Вправа 46.
000 - 333 0ai - 333ai
Зга - wea
[0] - [d]
333em ЗЗЗеп wi'Sin wi3'aot 6ea'wi3 |
333 - vvv 3i: - vi: 3ain- vain bei333 - tai333
38-39. Фонеми [tj] - [<1з]
Рис. 41. Артикуляция анптйських приголосних фонем [tj] та [d3] |
№ [f |
|
Основний вштшок фонеми [tj] - передньоязикова альвеолярно- аткальна астрована фортисна (сильна) глуха африката з другим шумотв'грпим фокусом.
Англшська фонема [tj] схожа на укра'шську фонему [ч]. I для артикуляци англшськоУ фонеми [tf], i для артикуляци украУнсько'У фонеми [ч] (рис. 41) органи мовлення спочатку повшстю змикаються. а потш пов'шьно та поступово розмикаються. утворюючи пласку иилину. через яку з шумом тертя виходить повкряний струмшь (як це в!дбуваеться при артикулюванн1 анппйськоУ фонеми [JJ чи украшсько! фонеми [ш]). При вимовлянн1 звука [tj] передня спинка язика торкасться альвеол, а верхня частина язика шдноситься до твердого п1днеб1ння, утворюючи другу перепону (фокус), внаслщок чого африката [tf] дещо пом'якшена пор1вняно з укра'шською фонемою [ч] (але твердша вщ рос1Йського звука [ч]). Щоб не пщмшювати у bhmobi англшську африкату [tj] на укра'шський чи росшський звуки [ч|, необхщно другий елемент англшськоУ африкати вимовляти як твердый звук [ш].
Положения губ при вимовлянш англшського глухого приголосного [tj] змипостъся в залежност! вщ cycidnix з ним звук1в. Губи округленi у слов1 choose [tjuiz], розтягнут1 або нейтральм у cjiobi cheese [tfliz] i нейтральт у словах charm [tjaim], chop [tfnp] позищях.
Вправа 46.
tu:-fu:-fu:z i:tf-ti:f inlf 'fimni
ti: - tfi: - tfi:z pitf - tAtf p/\n1f 'tfikin
tjin - tfek - tfeis eitf-kajtj" benlf tfai'ni.z
tf£a-1Jbp-1fa:ns kao1f-ma:1f kwenf,IJimparizi:
['hi: 3at' haetfiz,mastfiz | 'haetfiz ч kaetfiz] [hu 'tfastaz to ju j wil 't/aeta vdv ju"]
Основний вштшок фонеми [d3] - передньоязикова альвеолярно- аткальна ленисна (слабка) дзвшка африката з другим середшм фокусом.
Слабка фонема [d3] артикулюеться так само, що й описана вище и сильна глуха пара - фонема [tf] (рис. 41); р1зниця полягае лише у тому, що в артикуляци фонеми [d3] беруть участь голосовi зв 'язки (тобто додаеться голос), вгдсутня асшрашя. i вимовляння здшснюеться з меншою силою. Положения губ при вимовлянш фонеми [d3] змшюеться в залежное^ вщ cycidmx до цього приголосного звуюв. Губи розтягнут^ або нейтральт, коли звук [d3] розташований перед передньоязиковими голосними: Лт [d3im]; достатньо помтно лaбiaлiзoвaнi у таких словах, як June [d^u:n]./aw [d3ai], та нейтральт у словах jar [d ^a: ]. John [d3Dn]. Англшський звук [d3] дуже гкшбний до украТнського дещо пом'якшеного звука [ж ] у слов1 бдж'шка.
Вправа 47.
[sAm 'deiz а,да a | hi 'sAd3estid аоэ 'd33:ni ta ЬеИзэт] [^d3u:s|sAm ^taend3a'ri:nz | and a 'd3a:r av ^d3aem,pli:z] [Зэ sDld3a'd3epadaizd hiz laif | ta 'seivda 4d3enaral]
d3i:-d3ei d3aib-d3aons hind3 ba:d3
d3im-d3ein d3u:n-d3a: tfeind3 tfa:d3
d3et - d3a£m -'d3ipsi 'd3Astis tind3 eif-eid3
'ma:d3m 'eid3ensi 'end3in kaef - keid3
40. Фонема [г]
Рис. 42. Артикуляция ангтнйсько!' приголосно! фонеми [г] |
Основний вштшок фонеми [rj - передньоязиковий заальвеоляр- ний щшинний серединный сонант, тобто дуже ленисний (екстративний).
При вимовлянш сонанти [г] (рис. 42) трохи загнутий назад кшчик язика пщшмаеться до заднього скату альвеол, утворюючи з ним щшину. Щшина ця не повинна бути занадто вузькою. що спричинювала б продукування украшського звука [ж], але вона не повинна бути i занадто широкою (хоча ширшою, шж для украшського звука [р]). Ктчик напруженого язика необхщно тримати нерухомим. не доторкаючись до альвеол. Голосов! зв'язки в!брують. М'яке пщнебшня пшняте. i струмшь повтря, проходячи через утворену щшину М1Ж кшчиком язика та заалъвеолярною областю твердого пщнебшня, створюе звучания сонанта з дуже невеликим домшжом шуму. Положения губ залежить вщ наступного теля фонеми [г] голосного: у cjioei reach [riitf] звук |r] вимовляеться з нейтральними або незначно розтягнутими губами; у словах raw [roj, root [ruit] Bin вимовляеться з округленими губами.
|
Вправа 48. red-bred ram-tram ru:m-bru:m rest - brest rag - draeg fu:d - bru:d rend - frend ггек - trask ru:t - bru:t |
'fen - 'meri - 'veri 'kaeri - 'tasri - 'maeri 'deari - 'maeari - 'feari ri'pi:t - ri'kwest - ri'zju:m rein - trein rais - prais reid - treid raid - praid reit - streit rait - brait brein - britn -' brekfast gra:s - gri:f- graond pru:v - 'priti -' prtektis kri:p - 'kritik - 'kraisis
[э 'red /auz \ 'hiar iz 'ven jea | and it 'nali pru:vd ' veri spriti] ['daant ЧглЫ ^глЫ | til ЧглЫ 'tnvblz ju:] ['гаек jo' 4breinz]
41. Фонема [h]
Основний вштшок фонеми [h] -гортанний щишнний шумний тривалий глухий приголосний звук.
Фонема [h] зустр1чаеться на початку та усередит слова тшьки перед голосною i не зустргчаеться у кшщ слова. Тому можна сказати, що звук [h] власноУ артикуляцп немае, а органи мовлення перебувають у позищях, необхщних для вимовляння наступного за фонемою [h] голосного звука (рис. 43). Звук [h[ нагадуе звук споюйного видиху, коли повггряний струмшь проходить через гортань, не викликаючи в1брацп голосових зв'язок. Останш начинають в1брувати т1лъки шсля приеднання до приголосного [h[ наступного голосного звука.
Рис. 43. Артикуляц1я англ1йсько1 приголосноТ фонеми [h] |
1снуе стшьки BapiamiB звука [h], скшьки в англшському вокал1зм1 icHye голосних фонем. А тому звук [h] можна було б охарактеризувати як сильний придихальний початок голосного, який ще п1сля фонеми [Ь]. Отож, в залежност1 в1д наступного голосного змшюеться й артикуляцГУ приголосного [h[. Наприклад, для вимовляння звука [h] у слов1 hard [hord] язик, губи, м 'яке пщнебшня та зге перебувають у позищях, необхщних для артикулювання фонеми [а:]. У слов1 heat [hilt]
yci органы мовлення вщ самого початку вимовляння цього слова займають положения, rio rpiGui для артикуляци голосного звука [i:J. Так само вщбуваеться i зрегатою англшських голосних звуюв.
Мюце творения приголосноУ фонеми [hJ - щишна мЬк наближеними м1ж собою голосовыми зв 'язками. Струмшь повггря, виходячи з лcгeнiв, створюе вгдносно слабкий шум тертя, оскшьки щшина м1ж голосовими зв'язками достатньо широка, а в ротовш порожнит цей струмшь нов1тря не зустр1чае на своему шляху жодних перепои. За характером свого звучания англшська приголосна фонема [h] е наближеною до украшсько! приголосноУ [х] у слов! хан.
Вправа 49
a:k - ha:k a:p- ha:p а:ш - ham |
а: - ha: ai - hax ao - hau |
hAm hAb Ьлд |
|
Вправа 50.
|
['haepi 4hDlidi]
[hi" iz 'ha:d 9v vhianr)J
[ai 'haupai 'haevnt h3:t him]
42. Фонема [w]
Основний вштшок фонеми [w] - губно-губний задньоязиковий ицлинний серединний сонант.
Сонант [w] може зустр1чатися у Moei ттъки у позицп перед голосними i е ковзанням до вщповщного голосного звука у слош. В укра'шськш Moei немае. прямого вщповщника цього звука. При вимовлянш нашвгоппгноУ фонеми [w] (рис. 44) напруженi губи пом 'тно виразно ■шб1ал1зуютъся та дешо висуваютъся уперед. утворюючи вузький QTBip. Одночасно задня спинка язика гпдшмаеться до м 'якого пщнебшня (як у pa3i артикуляци голосних [и:] чи [о]), завдяки чому сонант [w] мае твердый резонанс. Таке положения губи та язык займають лише одну
мить: пегим вони негайно переходять у позишю, необхвдну для артикулювання наступного голосного звука. Голосов! зв'язки ыбруютъ.
Рис. 44. Артикуляц1я англ1йськоТ нагшголосноТ фонеми [w] |
При вимовлянш натвголосного звука [w] (рис. 44) губи бшьш напружен! та лаб!ал!зоваш, шж при вимов! голосно!' фонеми [и:]. Коли фонема [w] сто'пъ у позицп перед задньоязиковими голосними [и:, о, о:], губи бшьш напружен! та округлен! пор!вняно з положениям губ у позици фонеми [w] перед фонемами [о, е, i:], наприклад: woo [wui] - wood [wod], war [wo;] - what [wDt], west [west], we [wii].
Вправа 51.
|
wolf wod 'wodnt |
wen wel wet |
WDZ WDt WDnt |
w • w ■ w - |
w-wi: w-win w-wi:l w-wil w - wi:t w - wit vi:l -wi: 1 vim - wim vil - wil
|
[wi 'w/mdad 'wea wi' wea] I'wAn 'neva ^naoz | wi3 5a vwa5a] [ai 'wAnda wDts 'rot] wi5 4wil]
|
Вправа 52
wen wi: wel wi: - vi: west west - vest
[v[-[w]
vet - wet vim - wim
vent - went vivid - wikid
vail - wail vain - wain vais - waiz |
vest-west vi:l-wi:l
43. Фонема [r>]
Рис. 45. Артикуляц1я англшсько!' при голосно'! фонеми [о] |
Основний вштшок фонеми [г)1 - задньоязиковий зшкнено- npoxidnuu носовий сонант.
При вимовлянш фонеми [о] (рис. 45) язик вщсуваеться назад. його кшчик розташований бтя передшх зуб!в, а задня спинка язика змикаеться з м 'яким гйднебшням (як для артикуляцп приголосно'! фонеми [д], але для вимовляння носового сонанта [ij] м 'яке пщнебшня опушене (тобто утворена поена перепона), i пов1тря проходить через носову порожнину. Таким чином, фонема [г)] е носовою парою для приголосно! [д] (так само як приголосний [m] е носовою парою для приголосного [Ь], а приголосний [п] -носовою парою для приголосного [d]). Через це у випадку серйозно! нежит!, коли розпухае м 'яке тднебитя, ми часто вимовляемо баба замкть мама, беде заметь мене тощо.
1нший артикуляцшний cnoci6 отримати звук [о] - спробувати вимовити фонему [т] з опущеною нижньою щелепою, не змикаючи губ.
Вправа 53.
рлдк m/\i]k Ьлдк |
tqn - tAi) Ьлп - Ьло d/\n- d/u] |
nnn- Г}ГШ0 ОЭДО - 9999 n-g-n-g |
wig - swig haeg - aeggl tig - tiggl sir) - sprig rig - rigk brig - brigk rog-strog pin-pigk tin - tig - stigk
dig - diggl win - wigk Ьагп - Ьагд - Ьагдк raen - raeg - гагдк
[a 'gud bi^ginig J 'meiks э 'god „endig] [a 'kri:kig,do: | Ъгедг vlog on its,hind3iz] ['fraenks 'segkjas ta 'sta:t з:шд hiz Jivig]
44. Фонема [j]
Основний вштшок фонеми [j] - середньоязиковий щтинний ленисний (слабкий) короткий сонант.
При вимовлянш фонеми [j] (рис. 46) середня частина язика гпдшмаеться до твердого пщнебшня приблизно так, як це робиться для артикулювання голосних [i:] або [i], теля чого язик миттсво займае положения, необхщне для вимовляння наступного теля фонеми [j| голосного звука. Словом можна протранскрибувати як [i:es] або [ies], за умови, що звуки [i:] та [i] е дуже короткими, i перехщ до наступного голосного звука [е] вщбуваеться плавно та швидко. Все це справедливо для випадк1в, коли фонема [j] розташованаусередит слова: new [nju:]/ [ni:u:]/[niu:], music ['mju:zik]/[miu:zik].
Губи при вимовлянш звука [j] нейтральт або розтягнутi (але можуть бути також i лаб1ал!зованими. як у словах yours [joiz], use [juis]). Англ1йський сонант [j] с за своУм звучаниям дуже коротким. bih завжди стоУть перед голосним, а тому органи мовлення ще при вимовлянн1 цього звука вже займають положения для наступного голосного звука.
baeg - baeggl hog - hDgk sin - sig - sigk |
Англшський звук [j] трохи схожий на укра'Унський [й], але англшський сонант [j] сменил йотованим. шж укра'Унський звук [й], тому що при вимовлянш англшськоУ нашвголосно'У фонеми [j] середня спинка язика пщнесена до твердого пщнебшня менше. шж при артикуляци украУнського нашвголосного звука [й]. Через те, що при вимов1 звука [j] середня спинка язика не гпдшмаеться до твердого гпднебшня так високо, як для артикуляци украУнського [й], при артикуляци англшського сонанта [j] чутно набагато менше шуму, ашж при артикуляци' украУнського нашвголосного звука [й]. KpiM того укра'Унський звук [й] е тривалшим за своУм звучаниям та напруженим звуком. Це вщчутно у таких словах та словосполученнях, як бульйон, з "ie яблуко.
Рис. 46. Артикуляц1я англмськоТ натвголосноТ фонеми [j]
|
Вправа 54.
a: -ja: -ja:d u: -ju: - ju:0 es-jes i:st-ji:st el-jcl i:I-ji:id
fff- fju: wv - vju:
ju: -ba-ba-'bju:tx ju: - ma - ma - 'mju:zik ju: - pa - pa - 'pju:d3ilist
|
Вправа 55.
nnn - nju: - nju.z da - da - dju: - 'du:ti ta - ta - tju: -'tju:zdi la - la - lju: - sa'lju./n [ jes | kanjinju:]
hju: - hju:d3 'hju:man hju:'maeniti hju:,mili'ei/n |
sss - sju.t - 'sju:tabl zzz - zju:s - 'zju:gma ka - ka - kju:b - 'kju:bik ga - ga - gju: - 'a.gju: |
['di:lja iz 'fa: bijDnd,wiljam! in i4taeljan] ['d3u:ljas j3:nz fa jiju.zJ
|
17. Гортанный вибух (твердый приступ) [?J
Гортанный (або горловий) вибух {glottal stop) [?] продукуеться, коли повшстю з1мкнут1 голосов! зв'язки миттево розмикаються та вившьняють стиснуте у горташ повггря, вихщ якого i викликае ефект Щбуху, часто супроводжуваного придихом. Фаза повного з1мкнення
голосових зв'язок - це мовчання, котре настае внаслщок р1зкого припинення вимовляння попереднього звука або як наслщок приступу наступного звука.
У дсяких мовах гортанний вибух е окремою фонемою, а останне означае, що Bin виконуе см и с л ор ицпзшо вал ьну функщю. В англшськш Moei гортанний вибух [?] - це характерна, але функцюнально несуттева особлив1сть артикулювання приступу початкових голосних та завершения витримки кшцевих приголосних [р, t, k, f]. Про гортанний вибух в англшськш вимов1 було вщомо ще у XVII ст. Зараз гортанний вибух [7] широко використовуеться у мовленш, особливо молодим по кол шн ям. Однак надм!рне його вживання може надати bhmobi д1алектного характеру.
Гортанний вибух [?] часто використовуеться в якосп межч м1ж складами, якщо один з них закшчуеться на голосний звук, а другий з голосного починаешься. Це мае мюце в pa3i дуже чтко)' артикуляци. У швидкому мовленш зазвичай вщбуваеться плавне з'еднання голосних без приступу: cooperate [кэо7Ърэгей], geometry [d3i?'Dmetri], day after day ['del? a:fta del], come in [клш? vin], go out ['gso?4aot].
Дехто з aHraifiuie робить гортанний вибух (?) на меж1 сл/e, де зазвичай мае вимовлятися поеднуюче г. Особливо часто таке трапляеться, якщо перше слово закшчуеться звуками [а:], [о:], [з:]: far off ['fa:7 4ofj, door in ['do? jn], sister Ann ['sista? чаеп]. Нагадаемо, що i в цьому випадку, за умови швидкого темпу мовлення, переривання артикуляци трапляеться рщко. Використання гортанного вибуху [?] поширюеться i на ri випадки, коли icHye загроза появи хибного [г], яке прориваеться з причини звички заповнювати ziamyc (hiatus)', наприклад: the area of London [3i 'sana? av J/\ndan], the Shah of Persia [5i /a:? av pa:/ia].
OKpiM цього, будь-яку голосну фонему на початку чи всередиш слова, на якому мовцю треба наголосити. можна пщсилити за допомогою передуючого гортанного вибуху: It's?open. I haven't heard?anybody. She's?awfully good. It's?uneatable. Such dis?order.
18. Модифтащя фонем i и види
Розглядаючи артикулящю окремо! фонеми, ми звичайно говоримо про три етапи чи фази п артикулювання: 1) екскурст (або приступ чи
'Патус - 36ir двох чи кшькох голосних звук1в в одному слов! чи на меио с л is.
1мплаз1я) (excursion/on-glide stage/implosion) - органи мовлення готуються до артикуляцп; 2) витримку (holdstage) - упродовж певного часу органи мовлення збер1гають певний уклад для артикуляцп' вщповщного звука; 3) рекурст (або eidcmyn/eKcmo3iH) (recursion/off- glide stage/explosion) - артикулящйш органи припиняють займати попередньо зайняте ними положения i повертаються до початкового стану.
Однак у реальному мовленш артикулящйш органи не повертаються до нормального стану i теля витримки звука. Звуки виступаюгь у тюному зв'язку з сусщшми, а тому початкова та кшцева фази сусщшх звуюв гим чи 1ншим чином впливають одна на одну.
Фонетичш змши, що виникають унаслщок таких модифшацш, подшяються на комбшаторш й позицшш.
До комб1наторних належать змши, зумовлеш взаемод1ею звук!в у мовному потош. Якщо звуки вимовляються у безпосередшй послщовносп вряд, то вщбуваеться накладання артикуляцп' юнцевоУ й початково'У фаз сум1жних (сусщшх) звуюв або й шлих звуюв. Вщповщне явище називаеться коартикуляцкю. Коартикулящя призводить до того, що основш артикуляцшш типи взаемно змшюють свою яюсть звучания, i таким чином часто виникають вшмшш алофони фонем. Скаж1мо, при артикулюванш певних звукосполучень юнують мехашчш обмеження, оскьчьки деяю мовлсннев1 органи пов'язаш м1ж собою (наприклад, нижня губа та язик з'еднаш м'язами з нижньою щелепою. 3 щеТ причини при опуеканш нижньоУ губи для вимовляння eidnpumux звуюв - хоча б укра'шського [а] чи англшського [ае] - виникають особлив1 та достатньо складш умови для вщтворення сусщшх приголосних з губною чи язиковою артикулящею: i'x помггнолегше вимовити з пщнятою нижньою щелепою (поршняйте: агрус - автобус, мадера; angle [aeqgl] - amenity [a;'mi:n ti], 'fabulous ['faebjudes].
19. Комбшаторш та позицшш змши
Розр1зняють два типи комбшаторних змш - акомодац1ю (accommodation) (або adanmai^iw (adaptation)) i асим1ляц1Ю (assimilation) (або упод1бнення).
Пщ акомодащею (лат. accomodatio - пристосування) розумдать змши фонем, що вщбуваються внаслщок B3aeMoni'i'pi3HHx категорш фонем, тобто м!ж голосними i приголосними.
Акомодац1я може бути прогресивною (progressive/ anticipatory/right-to-left), якщо попереднш звук впливае на наступний (наприклад: в укра'шському слов1 ля к в артикуляци голосного [а] пщ впливом попереднього пом'якшеного [ль] з'являсться дуже короткий призвук [i] - [лЧак]; в анпийському слов1 great [greit] внаслщок того, що ядро дифтонга належить до вузького р1зиовиду, наступний голосний [tj вимовляеться з бшьш напруженими губами, шж якби артикулювався окремо вимовлений приголосний [t]), i регресивною (regressive/ carrvover/left-io-right). якщо наступний звук впливае на попереднш (наприклад: в укра'шському слов1 сум приголосний [с] лаб1алгзуеться перед наступним огубленим [у]; в англшському слов1 sign [sain] при артикуляци приголосжн [s] пщ впливом голосного дифтонга широкого р1зновиду рот вщкриваеться трохи ширше, шж коли артикулювати звук [s] вщокремлено), а в слов! ringing ['rirjuj] пщ впливом кшцево! фонеми [ij], для артикуляци яко! потр1бно зберегти резонатор, отриманий шсля вимови першого звука [i] вузького р1зновиду, розкритий ширше рот для вимови першого звука [о] перетворюе другий короткий звук [i| приналежним вже до широкого рЬновиду.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
