Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Рекомендовано Мшютерством освгги i науки Укра'ши якпщручник (лист№ 14/18.2-1716 вщ 16.07.04) 2 страница



3 порожнини горташ струм!нь повпря потрапляе у глотку 13, звщки BiH може виходити назови! двома шляхами: через носову порожнину 1 або через ротову порожнину 6, як! роздшеш твердим тднебтням 7, що залежить вщ того, пщняте чи опущене вщповщне м 'яке тднебшня 8, яке закшчуеться маленьким язичком 9. В залежност! вщ того, проходить пов!тря через ротову чи носову порожнину. звуки подшяються на ротов! та носов! (або назальш) звуки.

У носовш порожнин! найважлив!шим мовленневим органом е язик 5. Поверхня язика називаеться спинкою язика i, для зручност! опису артикуляцп звуюв, язик умовно подшяеться на передню частину 56 з кшчиком язика 5а, який у спокшному стан! перебувае напроти десен чи альвеол, середню частину 5в, розташовану напроти твердого пщнебшня, та задню частину 5г, що навпроти м'якого пщнебшня.

Безпосередньо за верхшми зубами, м!ж ними та твердим пщне- бшням розташован! невелию горбики, що називаються альвеолами 2. OKpiM зазначених мовленневих оргашв, треба ще згадати губи 3 та зуби 4 (обое подшяються на eepxui та нижт).

Органи мовлення подшяються на активт та пасивш.

Активт органи мовлення пщ час утворення звуюв виконують певн! рухи. Це таю: а) язик; б) губи; в) м'яке пщнеб!ння та маленький язичок; г) задня спинка глотки, або фарингс; д) нижня щелепа. 1нколи до активных артикуляцшних оргашв вщносять також i легеш. що постачають струмен! пов!тря для продукування звуюв.

Пасивш органи мовлення при звукоутворенш самостшно'л' робота не виконують. Це так!: а) зуби; б) альвеоли; в) тверде пщнебшня; г) стшки резонаторних камер (до резонаторних камер включають порожнину глотки, носову порожнину та ротову порожнину).

Pyx i позищя оргашв мовлення, необхщних для вимовляння певноТ фонеми чи продукування певного звуку, називаеться артикулящсю.

8. Голос. Голосш та приголосш звуки

Голосов! зв'язки наближеш та з!мкнуп так, що струмiHb пов!тря, потрапляючи кр1зь щшину м1ж гнучкими краями, викликае Ух дрижання, що називають в(бращею. BiGpanri, або ж коливання, голосових зв'язок сприймаються на слух як голос. Голос завжди характеризуется певною высотою тону, а, отже, значить е музычним звуком. Висота тону залежить вщ po3Mipie голосовоУ щтини, yciei гортань ступеню натягнення (напруження) голосових зв'язок та частоты Ух в1брування. Чим бшыш голосов! зв'язки за розм!ром, там повшьшнп Ух коливання, тим нижчий тон голосу (i навпаки).

Бшышсть звуыв вимовляеться за умови в1браци зв'язок. До них вщносяться голосш звуки (наприклад, укр. [a], [ij; англ. [и], [е]) та дзвшт приголосш (наприклад, укр. {д], [з]; англ. [d], [z]). Дзвшк1 приголосш складаються з голосу та шуму.



Голосними називаються звуки, при вимовлянш яких повпряний струмшь, що видихаеться з легень, не зустр!чае на своему шляху жодних перешкод, а сам звук утворюеться внаслщок коливайня натягнутих цим струменем голосових зв'язок.

Забарвлення (тембр) звуку надають об'ем i форма ф1зичних резонатор1в (порожнини рота, носа, глоткы).

При вимовлянш приголосних звуюв артикулящйш органи мовлення створюють на шляху пов1тряного струменя з легень повну або часткову перепону. або ж помтно наближаються один до одного, утворюючи иплини. Долаючи так1 перешкоди, пов1тряний струм1нь викликае HepiBHOMipHi коливання, що сприймаються на слух як певного роду шумы, як1 i називаються прыголоснымы звуками.

Приголост звуки, що вимовляються без в!брацп голосових зв'язок, виявляються позбавленими голосу (вони мають т1льки шум) i називаються глухымы прыголоснымы (напр., укр. [ш], [к]; англ. [s], [f]). Якщо одночасно з опусканиям м'якого пщнебшня яюсь з оргашв порожныни рота утворюють перепону для подальшого поширення пов1тряного струменя в напрямку рота, то в1бруюче повкря заповнюе npocTip позаду перепони i виходить назови! через носову порожнину. За умови артикуляци такого роду вихщ повттря через ротову порожнину виключаетъся. а приголосн1, що продукуються таким чином, називаються носовыми Сабо назалъними) сонантами чи сонорными прыголоснымы: (наприклад, укр. |м], [н]; англ. [m], [1]).

У звуковому склад! сонант!в голос помшю переважае над шумом, через що вони здатт утворювати поб^чний склад: наприклад, при виразному вимовлянш украшського слова "ритм" можна почути два склади: так само в англШському слов! "ta-Ые" [4ei-bl] е два орфографгчних склади (як i в укра'шськш MOBi, сюльки у слов!!снуе голосних звуюв/штер, стшьки в ньому i складов), але й дм фонетичних склади (другий склад утворений на сонорнш приголоснш [1]). Останн!й факт с особливгстю англшсько! мови, яка е важливою щодо питания правил читання англшсько!. В укра 'шськш MOBi зазначений факт загалом не впливае на читання слш.

Отже, в залежност! вщ способу взаемод» пов!тряного струменя. що видихаеться з леген!в, з мовленневими органами, i, зокрема, голосовими зв 'язками, ми вир!зня€мо на слух так! звуки:


 


 


-Звуки-

_Приголосн^_ lyMtt^^^^ Сонорш

Голосш

Глух!

Дзвшш


 


 


9. Основт eidMiHHOcmi мЬк фонетичним складом англшськоi

та укратськоХ мое 1) У зазначених мовах юнуе рта кшьюсть фонем: в англшськш мови вир!зняють 44 фонеми: 20 голосних (10 монофтонпв — [i], [о], М» М, [з:1*, [л], [a:], [ae], [d], [о:]; 8 дифтонпв — [axj, [ei}, [от], faoj, [во], [iej, [osj, 2 дифтонгощи - [i:|, fu:J) та 24 приголосних (8 шумних дзвшких — [b], [d], [g], [v], (zj, [dj, [3I, (d3l; 9 шумних глухих — [p], [t], [k], [fl, (hi, [s], [в], [fl, [tj]; 7 сонорних — (mj, [n], [rj], [I], [w], [rj, tj]); в укра'шськш - 38 фонем (32 приголосних: [б], [«1, (м], [в], [ф], [д], [дГ, М, М, м, м, [С], м, ]ц], [ц% [дз], [дз>1, [ж], [ч], [ш], [ДЖ1, [л], [л>], [н], [Hi, [р], [р-], mi М, [X], [Г], [г], i 6 голосних: [а], [о], {у], [е], [i], [и]). Отже, в анпнйськш мов! значно бшьше голосних. а в укра'шськш -приголосних.

У багагьох джерелах цей звук ще позначаеться за старою звичкою як [в:]. У багатьох джерелах для означения пом' якшення приголосно! фонеми у верхньому показников! гнели не! 3aMicTb м 'якого знака використовуеться знак ['], тобто, наприклад, зам)сть [дь] буде [я']; наш'впом'якшення звука позначаеться комою теля вщповщного приголосного у верхньому iHmeKci: [д'].

2) В англшськш Moei кнують фонеми, що (а) не мають зовам шяких вщповщниюв в укра'шськш MOBi ([5, w]), а також (б) фонеми, яю хоч i с схожими на леям фонеми укра'шсьюм, але однак щ фонеми вщ- р1зняються тим чи шшим елементом артикулядп: (J1 Ф [ш]; [п] Ф [н]; (т] Ф [м] тощо). Водночас, в укра'шськш е однофокусна африката [ц] та ще й наше пом'якшена фонема [ць]..

3) Англшсью BOMOCHi подшяються на doezi та короткi, причому иедотримання вщповщно! тривалост1 голосноХ фонеми, яке супроводжуеться незначним змшенням п HKocmi звучания, може призводити до переплутування айв, наприклад/ ship [Jip] корабель - sheep [fi.p] вгвця; dark [dark] темный-duck [<1лк] качка. В укра'шськш мов1 тривал1сть голосноТ не мае смыслорозртзшовального значения.

4) В укра'шськш mobi у кшщ слова дзвшка приголосна приглушуеться у BHMOBi (Бог [Бол:]), що зовсш леприпустимо в англшськш, оскшьки через це абсолютно можливе змшення значения вщповщного слова, наприклад: bed [berf] Ф bet [be*], kit [kuf] Ф kid [kirfj.

5) Слщ зауважити, що укра'шськш Moei властив1 натвпом 'якшет п риголосш. яю найчастше виступають перед голосним [i| (бюст, пюре, peeid, жтка, комиш/, тддйшшя). Бшьше того, приголосний [в'] виконуе навггь смислорозрЬнювальну функцт в таюй napi сл1в, як сват - свят. В англшськш MOBi не вщбуваеться пом'яюмення приголосних навггь перед голосною фонемою [i:], OKpiM "светлого" BapiaHTa фонеми [1], що вимовляеться у позици перед голосною та перед фонемою [j]: been, veal [vi:l], in'deed, tea (але little [htl], leave [Ir.v], lake [Ieik], be'leave [bs'Ii:vj, Louis ['Iju:is]). Вживания м 'якого BapiaHTa [1] замють твердого [1] (перед приголосними та у ктщ слова (pill [prf], pool [pu:i], tell [tel], хоча lip [lip], let [let], loop [lu:p]) не впливае на змшення значения айв, а тому \'х не можна вважати окремими, тобто незалежними. фонемами. Отже, в англшськш MOBi палатал1защя не с фонематичною ознакою фонем, хоча й юнуе низка пом 'якшених фонем (oKpiM свтлого BapiaHTa фонеми [1], це ще фонеми [j] i [3]), i взагал1 англшським приголосним палатал!зашя непритаманна. В укра'шськш Moei палатал^защя е фонематичною ознакою фонем, оскшьки, наприклад, слова лук та люк е зовам р}зними за значениями.

6) В англшськш mobi слова, що навггь пишуться з двома однаковими приголосними, завжди вимовляються як з одшеш приголосною: pressing ['presig], tennis ['terns], nodded ['nDdid].

7) В англшськш Moei немае дрижачих приголосних звуюв (укр. [р], [рь]).

8) Англшсью глух; приголосш е сильными (фортисними), а дзвшю слабкими (ленисними). в укра'шсьюй же все навпаки: дзвшю приголосш е сильними, a rayxi - слабкими.

9) Англшська ттонащя суттево вщр1зняеться вщ укра!нсько!: а) характером тдвищення та понижения тону: б) ритмом; в) розподшом наголоЫв у фразь

10) В англшськш MOBi юнуе асшрашя (придих) приголосних [р, t, к].

11) Yci англшсью передньоязиков1 приголосш е аткальними (використо- вуеться самий ктчик передньо! частини язика - ашкс), в той час як в укра'шськш так1 приголосш е дорсальными (використовуеться усе mino передньо! частини язика), пор.: [t-т], [1-л], [s — с].

12) Англшсью приголосш бшьш напружеш (тобто вимовляються за допомогою бшьш напружених губ): Борис - be, мати - те.

13) 1снують уЫчеш англшсью голосш звуки (англшсью коротт голосш фонеми тд наголосом завжди tIcho зми^акдьрц з наступним за ними приголосним звуком i Hi коли не зустр1чаються у юнш наголошеного складу: через це, вимовляючи короткий наголошений голосний звук, треба одразу ж переходити до артикулювання наступного приголоснош звука: city ['sxt/i - 'Ci/ri, guinea ['gin/i] - ri-'нея.

14) У склада англшських голосних звуюв е дифтонги та дифтонгоХди, чого немае в укра'шськш: skate [skeit], по [пэо], sky [skai], mere [mia], plough [р1аи],^ш> [fea], toy [toi], mural ['mjusral],

15) Для англшських голосних звуюв е типовим явищем редукщя голосних фонем, але можливо також i повне складотворення у ненаголошеному склад!: have [hav, qv] - 'blackboard ['blaekbo:d].

16) Лаб1агпзащя (огублення) голосних заднього ряду [у] та [о] в укра'шськш сильнма. анЬк для аналопчних голосних англшсько! мови [о], [и:] [о] [о:], а також для ядер англшських дифтонпв [oi] та [ео].

10. Jlimepamypua англшська вимова

Основу нацюнально! англшсько! мови склав лондонський д1алект.

JTiTeparypua вимова сучасно! англшсько! мови розвинулася з

особливостей фонетичного складу цього диалекту. За cboim вторичным

походженням ця вимова називаеться швдешгоанглшською (ПАВ) (в

орипнальнш nixeparypi вживаеться терм in Received Pronunciation (RP) - "прийнята вимова ", а також позначки на зразок BrE, BE чи UK;). Як найбшын типову для едино! нащонально! мови англшського народу ii прийнято в якост! навчально! норми для викладання англшсько! у школах, вищих навчальних закладах i на курсах шоземних мов в Укра!ш. Останшм часом у багатьох навчальних закладах дозволяеться також вживати та навчати американському BapiaHiy англшсько! (ABA) (в орипнальнш лггератур! вш часто позначаеться як АтЕ, АЕ чи US), поширеного, як це зрозумшо з само! назви BapiaH'ra мови, головним чином у Сполучених Штатах Америки, хоча зараз вш явно набувае свого поширення в усьому ceiTi внаслщок вщчутного впливу США на свгговий розвиток.

Ми ставимо за мету навчання англшськш bhmobi, що е лтературною нормою в Об'еднаному королевств! Великобританп та niBHi4Hoi 1рландп.

11. Фонематичний склад моей та 'и письмо

Мова служить найважлившшм засобом спшкування людей не тшьки в уснш, але й у письмовш форм1, яка е пщпорядкованою усному мовленню. Система письма Tie! чи шшо! мови тим чи шшим чином в1дображае та виражае Г! фонетичний склад. У мовах з лтерною системою письма фонеми позначен! лггерами або сполученнями лкер.

Загальноусталений та обов 'язковий для ecix cnoci6 липерного позначення фонетичного складу кожного слова eidnoeiduoi мови називаеться и о р ф о г р а ф i с ю.

У деяких мовах на сучасному еташ ix розвитку, в силу певних кторичних обставин, одна й та сама фонема вадображаеться на письли кшькома р1зними лтерами або ж буквосполученнями. Тому, з метою правильного прочитання слова в його орфограф!чному вигаяда, необхщно або знати його звукову форму та вм!ти спшв1днести й з письмовою формою, або ж знати та вмгш правильно користуватися правилами читання Л1тер та буквосполучень у словь Через це ми говоримо, що л1тера мае певне звукове значения, тобто означае певну фонему. Таким чином, ми розроняемо звуковий, або, фонемний. склад i лггсрний склад слова, як1 не завжди сп!впадають. Наприклад, в укра!нськ1Й Moei слова герой та 3di6Hocmi можуть вимовлятися як [хербй] та [з'дшноеп].

У сучасшй англшськш MOBi невщповщшсть М1ж написаниям i вимовою сл1в настшьки велика, що, якщо читати i'x так, як ми звичайно читаемо слова, написаш латиною, быьшють англшських огив B3arani неможливо буде зрозумти на слух.

Така вщмшшсть мiж написаниям i вимовою с л lb пояснюеться двома головними причинами: 1) англшська орфограф!я не зазнавала серйозних змш упродовж довгого riepiоду часу i вщдзеркалюе вимову, що юнувала юлька стагпть тому назад; 2) кшьюсть фонем в англшськш Moei значно перебшьшуе кшьюсть лтер: 26 лггер алфавиту (з них 6 служать для позначення голосних фонем) мають позначати 44 фонеми (з них 20 голосних). Отже виходить, що одна лггера (особливо це стосуеться лггер, яю позначають голосш фонеми). мае позначати кшька фонем. I, навпаки, одна й та сама фонема може позначатися комбтащею юлькох лггер.

12. КласифЫащя англшських голосних фонем

В залежноеп вш стабшьносп артикуляцп' голосш фонеми в англшськш Moei подшяються на монофтонги (голосш h сттйкою артикуляц1ею), дифтонгоХди (голосш, шоднор1дш за своею яюстю на початку та у ктщ вимовляння) та дифтонги (голосш, що складаються з двох pi3HHX за яюстю елеменпв, як! утворюють одну фонему). В англшськш MOBi е: 10 монофтонпв: [i], [е], [э], (з:], [л], [ае], [a:]*, [d]", [о:], [о]***2; 2 дифтонго'щи: [i:], [и:] та 8 дифтонпв: [ail, [ei], [oil, [ао], [эо[, [ia], [иэ], [еэ[.

Монофтонги та дифтонпнди. AHraificbKi монофтонги та дифтонго'щи зазвичай класифшуються за наступними ознаками.

I. За участю в артикуляцп певноХ частини язика голосш подшяються на такг. 1) голосш переднъого ряду - до твердого пщнебшня пщшмаеться передня частина язика. а його тнчик залишаеться

У багатьох джерелах можна зустр1ти замють цього знаку знак [а:]вщ якого, мабуть, ще не зовс1м вщмовилися й на поточний час.

У багатьох старих джерелах можна зустргги зам1сть цього знаку знак [о], який вживався упродовж довгого часу, та ще й школи використовуеться деякими авторами зараз, для позначення коротко? фонеми [о] у закритому склада '" У старих джерелах заметь цього знака вживаеться знак [и|, який у нашому пщручнику вживаеться для позначення подовженого монофтонга [и:].

бшя нижшх зуб1в: [i:J, [х], [е], [ее] (укр. [i], (е]); 2) голосш зм'шаного ряду - усе тшо язика р1вном1рно пщшмаеться та витягуеться уздовж порожнини рота: [з: ], [а] (в укр. немае голосних змшаного ряду); 3) шлосш 1аднього ряду - при вимовлянш до м'якого пщнебення пщшмаеться задня частина спинки язика: [л], [a:], [d], [о:], [о], [и:] (укр. [а], [о], [у]).

II. В iajiejKHOcmi eid ступени тдняття языка голосш подшяються па maid: 1) шлосш высокого тдняття (або закрит1 голосш) - вимовляються таким чином, щоб проспр м1ж пщнебенням i найбшьш пщнятою частиною язика був вузьким: [i:|, [i|, [aj, [и:] (укр. [i], [у]).

Примотка. Ми розглядаемо укра'шську фонему [и] за артикулящсю як розташовану на меж1 середнього та высокого тдняття язика, хоча в деяких джерелах автори вщносять iT до групи высокого шдняття. Дал1, для зручноеп, будемо вважати, що ця фонема належить до широкого вар1анту високого тдняття.

2) голосш низького тдняття (або вхдкрыт1) - вимовляються за умови низького положения язика, який майже не шднимаеться, а тому npocTip м1ж пщнебшням i язиком широкый: [ж], [а:], [о], [о:] (укр. [а]); 3) голосш середнього тдняття - вимовляються, коли язик пщшмаеться до середыны вщсташ М1ж високим i низьким положениями: [е], [э], [з:], [л] (укр. [е], [о]).

Прнмп ка. В анппйськш Moei голосш кожного з трьох розппянутих шднятпв можуть ще бути (!) вузького рановиду ([i:], [и:], [з:], [а:|, [е] - укр. fi], [у]) або (2) широкого рановиду ф], [о], [в], [о], [ж], [л], [а:] - укр. [и], [е], [о], [а]) -

у випадку голосноТ вузького рпновиду вшповщна частина язика пщшмаеться трохи више. шж у випадку артикуляцп голосно'1 широкого рпновиду.

III. За участю губ голосш бувають: 1) лаб\ал{зоваными (або округленими) - вимовляння з округленими губами: [и], [u:], (d], [о:] (укр. [о], [у]); 2) нелаб1ал13ованими (або неокругленими) - губи розтягнут1 та займають нейтральне положения: [i], [i:], [е], [э], [se], [з:] (укр [а], [е], [i], [и]).

IV. В залежностг eid mpueanocmi звучания голост подшяють­ся на таки 1) doeei голосш: [i:J, [а:], [о:], [и:], [з:]; 2) коротт голосш: 1*1, |л], Id], [о], [а], ]е], [ж].

В укра'шськш Moei тривалкть звучания голосного звука не мае суттевого значения (тобто не змшюе лексичного чи граматичного значения слова), в той час як в англшськш замша довпи фонеми на близьку до не!' за артикуляшею коротку фонему (або ж навпаки) може змшювати значения слова: duck [ёлк] качка - dark [da:k] темный; been [bi:n] 3-я ф. eid diccji. to be (бути) - bin [bin] eidpo для смття.

V. За ступенем напруженоспи артикуляцшних органов голосш подшяються на там: напружеш (tense) голосш (це довп голосш); ненапружеш (lax) голос Hi (це коротка голосш).

В укра'шськш MOBi голосш не_ подшяються на напружеш та ненапружеш. оскшьки немае диференгцацп голосних за тривашстю звучания.

При вимовлянш англшських довгих голосних м'язи артикуляцшних оргашв напружеш сильшше. шж при артикуляцп коротких голосних.

За ступенем м'язового напруження артикуляцшних оргашв англшсью голосгп с быьш напруженими. шж укра'шсью.

Дифтонги. Особливютю англшських голосних фонем е наявшсть дифтонг'т, або "пъоголосних" звуюв, яю вимовляються в межах одного складу. При вимовлянш дифтонга мовленнев! органи спочатку займають положения для вимови одшеТ голосноУ, а пот1м швидко переходять до вимови шшого голосного, але не артикулюють його повшстю (рис. 3).

Початковий елемент дифтонга, бшьш сильний, напружений у BHMoei, називаеться ядром (nucleus), а кшцевий, слабкий звук, що артикулюеться неповшстю - ковзанням, або глайдом (glide) (оскшьки на ньому неначебто "проковзуються" язиком при вимов^ тобто вимовляють глайд "неретельно"). Винятком е тшьки дифтонг [ао], в якому другий елемент пщ наголосом вимовляеться так само чтко, що й перший елемент.

Англшсью дифтонги подшяються на 2 групи залежно eid артикуляцп ядра дифтонга:

1) дифтонги переднъого ряду, [ai], [ао], [is], [ei], [еэ];

2) дифтонги заднього ряду: [oi], [и], [иэ].

В укра'шськш мов1 немае дифтонпв: у словах бой, Гей! та деяких шших вимовляеться сполучення голосного з нашвголосним [j] (це так зваш 61фонемм сполучення (biphonemic clusters)-, обидва елементи б1фонемного сполучення однаково енерг1чш та чш/сг. На це треба зважати при засвоенш навичок вимовляння англшських дифтонпв.

Щодо позицшно'У mpuecuiocmi дuфmoнгiв айд зауважити, що у юнцевому положенш перед паузою дифтонг вимовляеться найдовше. перед дзвшкою приголосною вш звучить трохи коротше. а перед глухою приголосною - найкоротше. наприклад: bee [bi:] - deed [di:d] - feet [fi:t]

Дифтонго'щи. OKpiM чистих монофтонгов i дuфmoнгiв, у деяких мовах, до яких належить i англшська, вир!зняють також голосн1 пром1жно'1 категори. При i'x вимовлянн! мае мюце лише достатньо слабке "ковзання" (змшення) тембра, що не_ виходить за меж1 вщповщного типу. В англшськш MOBi icHye два дифтонго'щи: [i:], [u:| (в укра'шськш MOBi дифтонго'адв немае).

Для кращого розумшня артикуляцп дифтонго'дав треба уевщомити дв1 i'x структурыi особливостг 1) глайд дифтонго'ша розташований не у К1НЦ1 витримки артикулящп, як у дифтонпв. а на самому п початку: [Ч:], |"и:]; 2) глайд у початковий момент вимови дифтонго'ща артикулюеться з бшьш широким резонатором, який образу ж звужуеться до основного, стшкого тембру витримки голосного звука.

Розглянутий подш англшських голосних у пор1внянш ix з украшськими можна подати схематично у вигляд1 неправильно!' Tpaneui'f (рис. 2, подшено! на частини, що показують ряд голосного та стушнь шдняггя язика для його артикулювання. Лаб1алЬоваш голосш взято у фггурш дужки. Форма неправильноi трапецп певною мфою моделюе будову ротово! порожнини, а розм1пдення голосних у частинах трапецп' - точки найвыщого пщняття спинки язика щодо пщнебшня за вимови того чи шшого голосного звука.

Ряди



Рис. 3. Трапец1я англшських дифтонпв (стртки вказують спрямованють на ковзання (глайд)

Роглянута класифшащя голосних фонем англшсько! мови схематично представлена на рис. 4.


CmyniHh П1дняття язика

назад

Положения маси та спинки язика

Напрям руху маси язика

уперрд


передня спинка язика

задня спинка язика


 


 


та ie

0 «

3 *

з с о

Ряд голосного

Високе шдняття (закрит'1 голоснi)

Середне / тдняттф (HanieeidKOpmi голосш)

У\НизЬке { тффття (вЩкрит'1 готсн!)

Ядра дифтонпв

г


 


 


Рис. 4. Класиф'|кац1я англ'|йських голосних фонем


13. Артикулящя голосних


 


 


1. Фонема [i]


Рис. 5. Артикулящя ангтпйськоТ голосно!' фонеми [i]

[i]


 


 


Основний вштшок кторично короткого монофтонга [i] - напружений н ел а (нал ho ваний короткий уычений перед сильными (фортисними) глухими приголосними звук переднього вгдсунутого назад ряду высокого тдняття (натвзакритий) широкого рииовиду.

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [i] пило язика просунуто вперед: кшчик язика (якщо вш не бере учаеп в артикуляцп попереднього приголосного) перебувае бтя шдшжжя нижтх зуб1в. а середня спинка язика вигинаеться вперед та догори (але трохи менше, шж для вимови (i:]). Губи трохи розтягуються або залишаються нерухомими, аилина м1ж зубами ширша. гпж при вимовлянш фонеми [i:J (рис. 6). Звук [i] схожий на звук [и] в укра'шському слов1 битва.

Вправа 1.


 


 


il il big if

in sil pig it

mil lip kik sit 'miten

pit ht

ml iz dig siks tip

sins liv

bil-nd

siti

dip 'sistam rat-'rrarat 'piti il-i:l nil-ni:l nik did kit-'tikit 'diki mil-mi:l bm-bi:n nib fifti:n pik-'pikrt 'niki Р':Р-РФ pi:l — pil

lim - kid til - kis



 

Основний вштшок вторично довгого монофтонга (сучасного дифтонгоида) [i:] - напружений нслаб! алisований дыфтогоХдный голосний повшстю переднього ряду высокого тдняття (закрытый) вузького рЬновыду.

[hi 'wijiz ta 'meik /rendz | wid az 'meni j>i:pl j az ^pDsibl] [niki 'Iivd in ^itehjin pa 'midl av a 'smD:l vtaon|

2. Фонема [i:]

При вимовлянш основного ввдтшку фонеми [i:[ язик просунутий уперсд; розкриття рота незначне (менше шж для вимови звука [I]); губи трохи розтягнуп та розведеш у сторони, тршки вщкриваючи eepxni га HuoKiii зуби; щиина м1ж зубами вузька: ктчик язика майже торкаеться нижшх 3v6iB. а середня спинка язика повшьно пщноситься до твердого пгднеб^ння (але трохи нижче. шж коли вимовляеться украТнський звук [i]), що надае англшському звуков! [i:J дифто/шчного звучания, яке можна розр1знити на слух шд час повтьного вимовляння: на початку звучания звук [i:] под1бний до укра'шського [и], а шупм - до украшського [i[, тобто [i:] звучить приблизно як [иш|. Англшський [i:[ схожий на укра'шський звук [i[ у слов! нЫель або школы.

[dv.z 'si:ts a: 'tu: 4tji:p fo' da,pi:pl, ] ai biji:v] [ai 'si: hi'z bi:n э 'frend in.ni:d]

Вправа 2.

'bi.ig

,bi:f(-)'ti:

'si:ig

,si:(-)'kaeptan

'i:vmg

kni:-'di:p

'i:ga

,si:(-)'kaost

'i:zi

,bi:m(-)'endz

'ti:msta

,si:(-)'bri:z

si:

si:d

si.t

fi:

fr.d

fi:t

bi:

bird

bi:t

hi:

hi:d

hi:t

pi:

pi:z

pi:s

ni:

ni:z

ni:s

3. Фонема [e]

Основний вштшок вторично короткого монофтонга [ej - ненапружений нелаб1ал1зований короткий ycinenuu перед фортисними глухими приголосними звук повшстю переднього ряду середнього тдняття (нашвв1дкритий) вузького р 'ииовиду.


 

При вимовлянш основного видтшку фонеми [е] язик просуваеться вперед, кшчик язика (якщо вш не бере участи в артикулюванш попереднього приголосного) перебувае бшя пщшжжя нижшх 3v6iB. а
середня спинка язика вигинаегься вперед та вгору до твердого пщнебшня (але не так високо, як при вимов1 англшського |i]). Губи трохи вшгягнуп в сторони (рис. 7). Англшський звук [е] трохи схожий на укра'шськш звук [е] у слов! теме, хоча повно'У тотожшеп, звичайно, тут немае, оскшьки укра'шський [е] - звук дещо нижчого пщняття; до нього фонема [ej найбшыле наближаеться, якщо стоУть перед темним [t[: fell, belt, elk)

Вправа 3.

em

nek

meni

bent

'twenti

en

dek

ten

bend

'eni

eg

pet

peg

ment

'meni

et

get

bed

mend

'tedi

el

'leman

'tenis

wet

'peni


[beta 'leit бэп sneva] ['шеш ^men [ 'meni vmamdzj


 


Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.049 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>