Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Принципи лікування ускладнень цукрового діабету

Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи | Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології | Цукровий діабет | Характеристика ускладнень цукрового діабету | Дифузний токсичний зоб | Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора | Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи | Характеристика основних препаратів інсуліну | Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини | Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини |


Читайте также:
  1. Алгоритм вибору групи ЛП для самолікування діареї
  2. Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за В.П.Черних, І.О.Зупанцем і В.О.Усенко, 2002).
  3. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  4. Вопрос 3.Принципи навчання у вищій школі
  5. Діалектика і метафізика. Історичні форми діалектики. Принципи діалектики.
  6. Для лікування алергозів
  7. Для лікування хворого із запаленням легень призначено комбінований препарат з групи сульфаніламідів. Який препарат було призначено хворому?

 

Гіпоглікемічну кому лікують внутрішньовенним введенням струминно 40% розчину глюкози 40-60 мл. Якщо хворий не опритомнів, призначають 0,1% розчин адреналіну 0,5-1 мл або 1 мг глюкагону. Якщо і після цього хворий не опритомнів, переходять на внутрішньовенне крапельне уведення 5% розчину глюкози, а за наявності набряку мозку вводять лазикс, манітол.

Для виведення з гіперглікемічної (діабетичної) коми використовують інсулінотерапію. Хворому вводять спочатку 20 ОД внутрішньом’язово (при колапсі – 20 ОД внутрішньовенно), а потім щогодини по 10 ОД внутрішньом’язово з одночасним щогодинним визначенням глюкози в крові та сечі й ацетону в сечі. Після зниження глікемії до 11 ммоль/л переходять на підшкірне уведення інсуліну по 6 ОД кожні 4 год.

Крім того, проводиться інтенсивна регідратаційна терапія розчином Зінгера або 0,9% ізотонічним розчином натрію хлориду. Для компенсації втрати рідини, а вона сягає 6-10 л, вводять 1л протягом 1-0ї години, 1л – протягом наступних 2 год. і ще 1 л – за 3 години. Здійснюється обов’язково корекція електролітних порушень, в основному калію. Вводять розчини калію (калію хлорин, панангін) через 3 години від початку інсулінотерапії під контролем вмісту калію в крові.

Усунення ацидозу ліквідують 4% розчином натрію гідрокарбонату протягом 1-3 год до ліквідації розладів дихання (2-2,5 мл на 1 кг маси) або трисамін (300-500 мл протягом 1 год).

Основою профілактики та лікування діабетичної полінейропатії є максимальна компенсація ЦД з подальшим використанням антиоксидантів (α-ліпоєва кислота), сірковмісних препаратів (унітіол, тіосульфат натрію), вітамінів групи В (нейровітан, неуробекс, мільгама), антидепресантів, лазарного опромінення.

Лікування діабетичної нефропатії включає наступні принципи: компенсація вуглеводного обміну, відсутність гіпоглікемії, кетоацидозу, нормальний рівень глікованого гемоглобіну, нормалізація маси тіла. При прийомі таблетованих цукрознижуючих засобів – перехід на інсулінотерапію. Адекватна гіпотензивна терапія (надають перевагу інгібіторам АПФ, сартанам – див. відповідний розділ «Клінічна фармакологія антигіпертензивних препаратів»). У разі розвитку ХНН – консультація і лікування під наглядом нефролога.

Оскільки ураження сітківки при діабеті (діабетична ретинопатія) має вторинний характер, важливе значення має системне ведення основного захворювання - ретельний контроль рівнів глюкози крові, артеріального тиску, функції нирок. Рекомендують використовувати сечогінні засоби (діакарб), ангіопротектори (актовегін, цитохром С), але це все не є ефективним. Існує лише один спосіб боротьби зі змінами судин сітківки - лазерна коагуляція або припікання лазерним променем змінених ділянок, щоб процес не поширювався і прогресував.

Принципи консервативної терапії діабетичної стопи такі: суворий метаболічний контроль, антибіотикотерапія, розвантаження ушкодженої ділянки, використання ангіопротекторів (актовегін, солкосерил, простациклін, цитохром С), обробка рани, виділення ділянок гіперкератозу, проведення реконструктивних судинних операцій, правильний підбір взуття. Профілактику прогресування атеросклерозу артерій буде здійснювати антигіполіпідемічна терапія статинами (аторвастатин, розувастатин), нікотиновою кислотою, вітамінами групи В. Покращувати місцевий кровообіг потрібно антикоагулянтами – гепарином і низькомолекулярними гепаринами – й дезагрегантами (кислота ацетилсаліцилова, клопідогрель, тиклопедин, дипіридамол), периферичними вазодилататорами змішаної дії – нітратами – й спазмолітичними міотропними засобами – дибазолом, папаверином, дротаверину гідрохлоридом.

 


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 48 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів| Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних ЛП, препаратів йоду

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)