Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Діалектика і метафізика. Історичні форми діалектики. Принципи діалектики.

Структура та функції свідомості | Самосвідомість. Її структура і функції. | Свідомість та мова. | Свідомість, ментальність, менталітет. Порівняльний аналіз. | Суспільна свідомість. Структура та форми суспільної свідомості. | Форми суспільної свідомості | Поняття пізнання: суб’єкт і об’єкт пізнання, предмет пізнання. | Проблема істини в пізнанні. Критерії істини. | Діалектика пізнавального процесу. Чуттєве і раціональне в пізнанні, їх основні форми. | Роль практики в процесі пізнання. Функції практики. |


Читайте также:
  1. II. Компетенция обучающихся; формируемые в результате освоения дисциплины навыки студентов
  2. II. Формирование учетной политики
  3. II. Формирование учетной политики
  4. III. ОПЛАТА ПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕННЯ ФОРМИ, СИСТЕМИ, РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ІНШИХ ВИДІВ ТРУДОВИХ ВИПЛАТ
  5. III. Порядок формирования закупочной комиссии
  6. III. Порядок формирования ОСО
  7. IV . Формирование новых знаний.

Термін «діалектика» має давньогрецьке походження. Перекладається він як "вміння, мистецтво сперечатись, вести розмови про наукові речі"". Якщо виходити із кореневої основи, то цей термін можна перекласти як "вибирати, сортувати, розділяти на частини". Коли саме з'являється цей термін у філософії, точно не відомо. Проте він вже фігурує у міркуваннях Сократа, Платона, Аристотеля, а в подальшому не зникає з горизонту філософії. В ранніх виявленнях діалектика постала як & мистецтво не лише вести наукову розмову, а як вміння вдумуватись у мовлене, ї виділяти у словах елементи їх значення, співвідносити їх та зробити виправдані висновки.

Важливою проблемою, що стала предметом обговорення, є статус метафізики: терміном «метафізика» слід позначати певний спосіб мислення чи особливий розділ філософії, який з´ясовує засадничі принципи чи «горизонти» філософського мислення (т. зв. перша філософія).

Предметом метафізики завжди було з´ясування засадничих проблем філософії — «останніх» обґрунтувань або підстав філософського мислення. Це було джерелом схильності метафізики до знаходження «твердих» підстав субстанцій, сутностей тощо. Критика метафізики як мислення, спрямованого на знаходження «твердих» підстав, не означає, що проблема «останніх» обґрунтувань чи горизонтів філософського мислення втратила актуальність. Це і є джерелом тих парадоксів, коли кожен сучасний критик метафізики неминуче змушений займатися метафізикою.

Протиставлення метафізики і діалектики, запроваджене діалектичним матеріалізмом, залишалося впливовим у 90-ті роки, про що свідчать окремі публікації. Це спонукало деяких авторів до з´ясування співвідношення між метафізикою та діалектикою. В обговоренні цього зв´язку необхідно брати до уваги, що термін «діалектика» в історії західної філософії використовували у різних значеннях (Зенон і софісти, Сократ, Платон, Арістотель, схоласти, Кант, Гегель, теологічна діалектика, діалектичний матеріалізм, діалектика «ревізіоністів», «негативна діалектика» Адорно, діалектика як складова герменевтики тощо). Якщо розуміти метафізику як розділ філософії, зосереджений на пошуках найглибших («останніх») засад, то діалектика Платона і Гегеля водночас є метафізикою.

У 90-ті роки XX ст. проблематика метафізики залишилась найменш розробленою. Значною мірою це зумовлено тим, що найважливіші праці з метафізики залишаються досі не перекладеними, а оригінальними мовами — малодоступними. Опубліковано переклад Е. Корета «Основи метафізики» та М. Дамміта «Логічні основи метафізики» (К., 2007). Однак, зважаючи на важливість проблем, які стосуються засад чи «горизонтів» філософського мислення, можна сподіватися на інтенсивне зростання кількості перекладів та власних досліджень з цих проблем в Україні.

Історичні форми діалектики. В історичному розвитку діалектика пройшла три основних свої етапи (форми). До першого відносять діалектику стародавніх (Геракліт, Демокріт, Платон, Арістотель та ін). Це була стихійна діалектика, яка поєднувалася з такими ж наївними матеріалізмом та ідеалізмом. В XVII -XVIII ст. виникає метафізичний матеріалізм і панівними стають ідеї механіцизму (хоча й в деяких філософських вченнях проявлялась діалектика). Виникнення й розвиток метафізичного матеріалізму зіграло в той час позитивну роль.

Однак це мало тимчасовий характер, оскільки природі й суспільному життю завжди був притаманний діалектичний характер. Тому й діалектика почала інтенсивно розроблятись (у класичній німецькій філософії). Вона й стала другою формою діалектики (насамперед, діалектика Гегеля).

Суттєві зрушення в суспільному житті, три великі відкриття знову викликали необхідність поєднання матеріалізму з діалектикою, повернення до цілісного, діалектичного розуміння світу, але вже в іншій формі (на ґрунті науки й суспільного досвіду). Так виникла третя форма діалектики (матеріалістична, марксистська), яка була поєднана вже зі зрілим матеріалізмом. Діалектика, що була заснована на матеріалістичному розумінні природи й суспільства, на розумінні людини як суспільної, конкретно-історичної істоти, стала дійсно повним, всебічним, багатим за змістом вченням про розвиток.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 182 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Діалектика як світоглядна позиція, метод пізнання і практичної дії.| Поняття закону. Всезагальні, загальні і специфічні закони.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)